ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ОБРАЗУ \"Я\" У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету дослідження, сформульовано завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади формування професійного образу "Я" майбутніх менеджерів" викладено інтегративний погляд на проблему формування професійного образу "Я" майбутніх менеджерів з позицій методології системного підходу, розкрито сутність цього поняття, обґрунтовано структурну будову професійного образу "Я" на рівні латентних особистісних та професійних конструктів у студентів-менеджерів. Запропоновано теоретичну модель розвитку професійного образу "Я" майбутнього менеджера в процесі фахової підготовки.

Результати теоретичного аналізу виявили, що поняття "професійний образ "Я" значною мірою перетинається за змістом з такими поняттями, як: "професійна само­свідомість", "професійна Я-концепція", "професійне само­визначення", "професійна самооцінка" тощо. Визначено поняття "професійний образ "Я" студента" – уявлення особистості про себе як професіонала та суб'єктивна оцінка власного наближення до майстерності.

Спираючись на праці щодо вивчення питань професіоналізму (О. С. Анісімов, В. Г. Зазикін, Є. О. Клімов, А. К. Маркова, В. Д. Шадриков та інші), зростання рівня професійної компетентності менеджерів (Ф. Герцберг, Г. Емерсон, А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, Ф. Тейлор, А. Файоль та інші), було продовжено вивчення запропонованих ідей на рівні технології розвитку особистості.

Дослідження робіт, присвячених психологічним аспектам особистісного розвитку студентів та вивчення професійної діяльності (Б. Г. Ананьєв, Т. М. Буякас, Є. О. Клімов, О. Г. Молл, Н. А. Побірченко, М. С. Пряжніков, Н. Ю. Олійник, В. В. Рибалка, І. Е. Степанова, В. О. Якунін), показало, що під час підготовки професіонала слід керуватися не лише загальними принципами професійної діяльності, але й індивідуально-психологічними особливостями людини, тобто – поєднувати професійний розвиток з різнобічним особистісним. Відтак, формування професійного образу "Я" менеджера вже на етапі первісного сприйняття студентами змісту індикаторів ефективності управлінця відбувається селективно – через «фільтри» базових рис особистості ("інтроверсія – екстраверсія", "нейротизм – емоційна стабільність", "кортикальний контроль", "конформізм" тощо).

Проведений теоретичний аналіз дозволив виділити такі етапи становлення професійного образу "Я" особистості: перший етап – початкові уявлення індивіда про майбутню професію, низький рівень саморозуміння професійних якостей; другий етап – чітке уявлення про свої сильні та слабкі сторони, адекватна професійна самооцінка, бачення своєї майбутньої професії; для третього етапу характерне усвідомлення власного "Я-професіонал", усвідомлення професійно-важливих якостей, повага до себе як до суб'єкта майбутньої професійної діяльності; четвертий етап характеризується свідомим уявленням професійного ідеалу та самовдосконаленням.

Відповідно до позиції Е. Г. Єфремової, одним з важливих механізмів формування професійного образу "Я" є професійна ідентифікація – порівняння людиною себе з іншими фахівцями професійного середовища, унаслідок якого відбувається професійний розвиток. Згідно з теорією Є. О. Клімова, людина пов'язує "Я" та професійну діяльність, тобто усвідомлює належність до професійної групи, власні індивідуальні способи успішної діяльності, свій стиль ефективної роботи тощо. Крім цього, "Я" перетворюється разом з професією в часі через побудову образу майбутніх професійних планів, результату діяльності, визначення перспектив професійного самовдосконалення. Тобто, професійний образ "Я" формується під час навчання внаслідок співвіднесення "Я-концепції" з образом певної професії. На цей процес впливає спосіб життєдіяльності індивіда, рефлексія власних дій, саморозвиток тощо.

У роботі розглянуто професійний образ "Я" з позицій розвитку професіоналізму особистості, мотивації на саморозвиток, професійну ефективність та рефлексивну самоорганізацію. Згідно з теорією Б. Ф. Ломова, системний підхід містить специфічний спосіб визначення властивостей особистості. Унаслідок взаємодії з елементами різних систем людина оволодіває новими якостями, які розкриваються як системні.

Розглядаючи ідею системного підходу в контексті професійного образу "Я", визначено, що він не є «сталим» новоутворенням психологічної структури особистості. Відбувається постійне його оновлення й збагачення складу професійно важливих якостей та постійне зростання професійної ефективності.

Реалізація системного підходу складається з двох істотно відмінних глобальних напрямків наукового дослідження: системний аналіз об'єкта вивчення і системний синтез знань про нього для отримання можливості управління досліджуваною системою. Відповідно, системний аналіз професійного образу "Я" студентів-менеджерів полягає в моделюванні його як системи елементів, з'ясуванні та визначенні їх властивостей, зв'язків, особливостей тощо. На етапі системного синтезу реалізується визначення структури та ієрархії елементів системи, динаміки, виникнення інтегральних властивостей і на цій основі – управління формуванням професійного образу "Я" майбутніх менеджерів.

Теоретична модель професійного образу "Я" студентів-менеджерів розглядається на основі теоретичних компонентів та системи практичних професійних критеріїв: 1) теоретичні компоненти професійного образу "Я": гносеологічний, аксіологічний, праксеологічний; афективний; 2) практичні компоненти у складі професійного образу "Я": функції та дії менеджерів, стилі взаємодії, особистісні потенціали. Теоретичні компоненти моделі виступають семантичним полем пошуку критеріїв особистої ефективності менеджера, а більшість з семиста практичних компонент ефективності (функції, дії менеджерів, стилі взаємодії особистісні потенціали) є різними рівнями умінь і навичок. Педагогічна технологія підготовки менеджерів перебільшено "зміщена" у гносеологічну сферу показників ефективності менеджерів, що суперечить першочерговій потребі майбутніх менеджерів саме у конкретних практичних вміннях (праксиологічна сфера). Модель професійного образу "Я" має значний потенціал для інтенсифікації та переходу студентів від зовнішнього ініційованого розвитку до саморозвитку, від навчання до самонавчання, а також досягнення студентами підвищеного рівня самоусвідомлення себе.

Вивчення складових професійного образу "Я", системоутворювальних латентних факторів, які існують в особистості студентів-менеджерів виступає важливим завданням емпіричної частини дослідження.

У другому розділі "Дослідження психологічних особливостей і структури професійного образу "Я" у студентів-менеджерів" представлено результати емпіричного вивчення діючих латентних особистісних конструктів майбутніх менеджерів; проаналізовано середні значення, які є показником пріоритетних орієнтирів у професійному образі "Я" студента на рівні самосвідомості; обґрунтовано  емпіричну структуру факторів професійного образу "Я".

Запропонована структура дослідження професійного образу "Я" майбутніх менеджерів побудована з урахуванням головних положень як системного, так і багатовимірного теоретико-експериментального підходу. Емпіричні дані дали змогу отримати перелік конструктів професійного образу "Я" студентів-менеджерів, що зумовлюють реальну поведінку та стан особистості студентів.

В результаті факторного аналізу (використано метод головних компонент, а змістовний аналіз здійснено для компонент з вагою більше за одиницю) склад професійного образу "Я" менеджерів було відображено як систему взаємно незалежних особистісних конструктів, що поєднують теоретично необхідні індикатори професійності менеджерів у групи на основі алгоритмів факторного аналізу. Латентні фактори відображують реально функціонуючі у студентів системоутворюючі змісти (конструкти), які зумовлені їхнім досвідом, ґендерним чинником тощо.

Для вивчення складових професійного образу "Я" було розроблено контрольні списки: інтелектуальних характеристик; навчальних дисциплін; посад різних рівнів управління для визначення готовності студентів до професійної діяльності; функцій і дій менеджерів; рис особистості; стилів взаємодії; особистісних управлінських потенціалів. Проведений аналіз результатів емпіричного дослідження складу професійного образу "Я" показав наступне.

У підпросторі інтелектуальних індикаторів студенти-менеджери зміщені на раціональний полюс вектора "ірраціоналізм – раціоналізм". Студенти нечітко усвідомлюють дійсні способи і стилі власного мислення через недостатню рефлексію власних інтелектуальних процесів і слабку психологічну підготовку в аспектах розуміння якостей, алгоритмів і закономірностей мислення. Факторний аналіз даних визначив центральні конструкти даного підпростору: "Упорядковано-структу­рне і аналітично-стратегічне мислення", "Образно-ймовірнісне мислення", "Гнучка практичність мислення".

Оцінюючи значущість дисциплін з навчального плану спеціальності «Менеджмент», студенти фактично визначали пріоритетність галузей знань для власного ідеалу ефективного менеджера. У такій схемі дослідження передбачена можливість існування і виявлення латентних особистісних конструктів, що зумовлюють ці пріоритети. Факторний аналіз виявив пріоритетність таких дисциплін: "Інноваційно-інвестиційний менеджмент", "Теорія макроекономіки та мікроекономіки", "Культура та етика ділового спілкування", "Соціальні науки", "Фізична підготовка". Істотні ґендерні відмінності полягають у тенденції студентів жіночої статі до конкретики, диференційованості оцінок, у підвищеній значущості знань для практичних дій, а в чоловічої – до абстрактності й широти знань, до накопичення знань без орієнтації на термінове практичне використання.

Проаналізувавши суб’єктивну готовність студентів до зайняття посад в організації на різних рівнях управління, було виявлено, що майбутні менеджери тяжіють до енергетично маломістких робіт й уникають енергетично і ресурсномістких, а також виявляють небажання орієнтуватись на виробничу діяльність в організаціях, концентруючись у своїх посадових уподобаннях на фінансах, маркетингу і продажах. Кожна з посад є певним комплексом умінь і знань. Відповідаючи на запит про готовність до посади чи рівня управління, студент надає інформацію про ступінь подібності системи власних умінь і знань вимогам посади. Такими посадами за результатами факторного аналізу є: "Вищий менеджмент", "Структурні підрозділи", "Відділ маркетингу", "Канцелярія, секретаріат".

Система практичних функцій і конкретних дій менеджерів була запропонована студентам для оцінювання рівня власних навичок і вмінь. Факторний аналіз даних визначив такі комплексні функції та дії менеджерів: "Загальний управлінський цикл", "Індивідуальний цикл керування", "Навчально-розвивальний вплив". У підпросторі дій і функцій менеджерів студенти-чоловіки виявили стратегічно спрямований, формально-відсторонений стиль взаємодії з ключовим механізмом впливу через дистанціювання, формальність, структурність діяльності, тиск через статус посади, ухиляння від інтенсивних стосунків, що разом дуже сприятливе для глибокої концентрації на цілях, стратегії та кроках до організаційної мети. У підпросторі дій і функцій менеджерів студенти-жінки проявляють себе як емоційні, індивідуально-мотиваційні, критично-вимогливі у взаємодіях з підлеглими.

Контрольний перелік рис особистості, наданий студентам-менеджерам для самооцінювання, містив у випадковому порядку позитивні та негативні риси, частина з яких професійно-важлива, тобто вносить значний вклад в особисту ефективність менеджерів. Факторний аналіз самооцінок рис особистості студентів-чоловіків виявив існування двох взаємонезалежних компонент, що є переліками позитивних і негативних якостей. Перший фактор «Негативні якості» – відображення ієрархії небажаності рис у свідомості чоловіків: боязкість, зрадливість, шахрайство, скупість, черствість, несправедливість. Аналіз переліку негативних якостей першого фактора виявив те, що вони віднесені до суспільних взаємодій і локалізовані в співрозмовникові. Другий фактор «Позитивні якості» – перелік пріоритетної ієрархії чоловіків з такими якостями: уважність, авторитетність, активність, лідерство, цілеспрямованість, працездатність, грамотність, комунікабельність, організованість. Перший і другий фактори розглядаються як фактори, зумовлені «соціальною бажаністю» і типові для чоловіків, що призводить до заниження самооцінок за першим і завищення – за другим фактором. Факторний аналіз даних самооцінок жінок виявив наступні головні компоненти. Перший фактор – «Негативні риси» з найбільшими проекціями: підлість, зрада, нелюдяність, лицемірство, дріб’язковість, шахрайство, зрадливість, брехливість та інші. Склад фактора – набір рис, які досліджувані жінки вбачають в інших, а у собі декларують як малі. Другий фактор – «Позитивні риси» з акцентом на організованості, впевненості, наполегливості, самостійності, творчості, оригінальності, ініціативності, відповідальності. Студенти (як юнаки, так і дівчата) виявляють істотне нерозуміння діалектичних протиріч «позитивного» і «негативного» в рисах особистості менеджерів, що забезпечують дійсну професійну ефективність на обох полюсах. Майбутні менеджери демонструють психологічну позицію керованих, а не керівників.

Студенти виявили ідеалістичний погляд на стилі взаємодії, занадто оптимістично декларуючи тенденцію до співпраці, що зумовлено соціальними стереотипами розуміння бездоганного управління. Виявлено нерозуміння й неприйняття студентами «негативних управлінських стилів» як засобів впливу, які іноді необхідні для термінового досягнення цілей в умовах обмеження часу й ресурсів. Факторний аналіз виявив значущість таких стилів: "Лідер групової діяльності", "Компромісна співпраця", "Позитивність відносин", "Демократичний реалізм", "Прийом поступок", "Прийом ухиляння", "Обвинувачувально-захисна позиція", "Ідеалістичний стиль".

Факторний аналіз масиву даних потенціалів студентів виявив такі компоненти: "Відсторонена позиція", "Вплив на основі негативних емоцій", "Прагнення успіху і незалежності", "Багатосторонній вплив". Через відсутність практичного управлінського досвіду студенти функціонують з конструктними системами, заснованими на самовпевненості через часткову інформованість у професійній сфері. Для забезпечення дійсної готовності студентів до практичної діяльності потрібна тренінгова підготовка з актуалізації потенціалів менеджерів за типом ситуаційних завдань з формуванням управлінської поведінки.

Студенти-чоловіки високо оцінюють складові відповідності соціальним стандартам, моралі, етиці, етикету та виявляють низький пріоритет розуміння психологічних механізмів та педагогічних засобів розвитку людини. У студентів-жінок виявлено конфігурацію факторів, що виявляють емоційно-мотиваційне та психологічно бездоганне ініціювання діяльності іншої людини, активне супроводження процесу дій людини та активний їх контроль. Жінки реалізують майже повну структуру психологічної діяльності.

Процес становлення професійного образу "Я" на основі аналізу динаміки середніх значень оцінок студентами індикаторів професійного образу "Я" з першого по четвертий курс виявив такі типові особливості становлення професійного самосприйняття студентів. У студентів першого курсу професійний образ "Я" дещо ідеалізований, спрощений, абстрактний, узагальнений, без орієнтації на практику, орієнтований на відносини, з поверховим розумінням критеріїв професійності. У студентів другого курсу професійний образ "Я" змінюється через переосмислення власних рис та якостей, інтересу до психологічних аспектів управління, методів впливу в контексті проблеми економічного самозабезпечення, самостійності й особистої свободи. Зміни професійного образу "Я" у студентів третього курсу пов'язані з кризовим етапом навчання – зростання вимог до прагматичності знань і вмінь, зниження значущості частини професійних критеріїв і теоретичних аспектів підготовки, посилення потреби керування, домінування, управління фінансами і ресурсами. У студентів четвертого курсу відбувається глибока концентрація на спеціальних аспектах фахової діяльності, поліпшення системи суб'єктивних критеріїв у складі професійного образу "Я", їх усвідомлення і прагматизація, зростання упевненості в собі та управлінській ефективності, завершення самоідентифікації з професією менеджера.

 Факторний аналіз даних емпіричного дослідження складових професійного образу "Я" студентів (N=201) дозволив виділити фактори, що сприяють його інтенсивному формуванню: мотивуюче керівництво (8,9% загальної дисперсії), жорсткість ділового спілкування (7,5%), техніка публічного виступу (5,0%), встановлення стосунків (3,9%), прийом взаємних поступок (3,8%), холодний самоконтроль (2,1%), техніка впливу (1,9%) та ін. Отримані результати надали підстави для розробки програми формування професійного образу "Я" у майбутніх менеджерів.

У третьому розділі "Формування професійного образу "Я" у студентів-менеджерів" розглянуто організацію формувального експерименту, принципи, методичні підходи та зміст психолого-педагогічної програми формування професійного образу "Я", здійснено аналіз результатів апробації психологічного тренінгу формування конструктів професійного образу "Я" у майбутніх менеджерів.

У дисертаційному дослідженні виділено головні аспекти інтенсифікації процесу формування професійного образу "Я": 1) надання студентам повної моделі сучасних індикаторних критеріїв ефективності менеджерів, що виступає метою, мотиватором й основою планування студентами власного саморозвитку; 2) досягнення студентами глибокого розуміння психологічних механізмів, зміни та функціонування професійного образу "Я"; 3) модифікація засобів тренінгу відповідно до моделі професійної ефективності менеджерів (утворення, руйнування і зміни конструктів) професійного образу "Я" менеджерів.

В основу програми формування професійного образу "Я" покладено його особливості, виявленні у констатувальному дослідженні, що вказали на можливі шляхи формування внутрішніх конструктів студентів. Завданнями цієї програми стали: а) активне формування конструктів професійного образу "Я" студентів; б) розвиток нового типу мислення, яке дозволяє прогнозувати, використовувати і ситуативно модифікувати моделі керування в сучасних динамічних умовах управління; в) розвиток та корекція у студентів професійно важливих якостей ефективного менеджера. Психолого-педагогічна програма формування професійного образу "Я" студентів реалізована у дисциплінах "Основи психології та педагогіки", "Риторика", "Ділове спілкування", "Конфліктологія" та додатково у факультативі "Формування професійного образу "Я" у майбутніх менеджерів".

Психологічна реалізація формувального впливу на професійний образ "Я" базувалася на психологічних, педагогічних, організаційних та методичних ідеях й принципах Основна концептуальна ідея програми полягала в забезпеченні особистісного і професійного становлення майбутніх менеджерів, яке має відповідати як науковим вимогам, так і запитам сучасного ринку праці. Програмою було передбачено чотири змістовних модулі: "Комунікативна компетентність менеджера", "Психологічні якості ефективних менеджерів", "Методи впливу менеджера" та "Стреси й конфлікти у роботі менеджера", які рекомендовано впроваджувати з першого по четвертий курс навчання, по одному модулю на кожному курсі.

Теоретична частина психолого-педагогічної програми формування професійного образу "Я" в майбутніх менеджерів забезпечила поглиблене уявлення  студентів про особливості менеджерської діяльності, надала їм знання про психологічну сутність конструктів професійного образу "Я". Практична частина даної програми полягала у забезпеченні реалізації дій студентів з формування в них складових професійного образу "Я". Ключовим методом цієї програми є тренінг з формування професійного образу "Я" майбутніх менеджерів, під час проходження якого розвиток особистості відбувається наступним чином. Окремі психотехнічні вправи тренінгу впливають на розвиток гносеологічної сфери особистості (конкретизація та розширення системи знань про власний професійний образ "Я", здатність сприйняти роль, перспективу, позицію іншого, зрозуміти його внутрішній світ). Друга група вправ переважно зумовлює розвиток аксіологічної сфери особистості (професійне самовдосконалення та самореалізація за рахунок чіткого усвідомлення та формування конструктів професійного образу "Я", цінностей, пріоритетів тощо). Наступна група вправ орієнтована на розвиток праксеологічної сфери особистості (закріплення конструктів професійного образу "Я" у ситуаціях управлінських взаємодій та спілкування). В афективній сфері розвиток відбувається за рахунок комунікативних, гумористичних та інших психотехнічних вправ (позитивне ставлення до себе, концентрація уваги на власних емоційних процесах, почуттях, бажаннях) і переосмислення їх з професійного погляду.

Процес роботи в межах одного модуля включає етапи: діагностичний – оцінювання за стобальною шкалою систем професійних та особистісних індикаторів, потенційно важливих для ефективної діяльності менеджера; прогностичний – на основі кількісного та змістовного аналізу результатів розробляється послідовність психотехнічних вправ тренінгу, у яких індикатори обговорюються, є об'єктом критики, дискусії та в окремих вправах виступають стратегією реальної професійної поведінки; операційний – упродовж певного відрізку часу здійснюється вплив за допомогою використання психологічних вправ на тренінгових заняттях; контрольний – після закінчення психологічної роботи пропонується виконати повторний зріз за контрольним переліком; аналітичний – оцінюються відмінності за індикаторами між першим і другим зрізом.

Реалізована програма сприяє активному формуванню професійно-важливих конструктів майбутніх менеджерів. Було виявлено, що інформування студентів, використання активних формувальних заходів істотно допомагає майбутнім менеджерам об'єктивно сприймати себе як професіонала, навчає самостійно корегувати професійний образ "Я", використовуючи при цьому цільову активність, адекватну самооцінку та рефлексію. Унаслідок застосування в психотренінгу вправ проблемного характеру, первісні індикатори рекомбінуються, утворюючи адаптивні функціональні системи під управлінські проблеми. Інакше кажучи, професійний образ "Я" формується як побудова окремих функціональних систем в особистості різними типами вправ. Повторний зріз після формувального експерименту виявив інтегральний ефект утворення певної кількості нових внутрішніх функціональних систем.