ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ФОРМ МИСЛЕННЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; висвітлено наукову новизну роботи, її теоретичну та практичну значущість; наведено дані про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження креативних форм мислення у підлітковому віці» розкриваються особливості розвитку мисленнєвих процесів у підлітковому віці, зокрема таких їх форм, як вербальне та візуальне мислення, обгрунтовується поняття «креативні форми мислення», визначається місце креативності у структурі означених процесів, остання розглядається як їх процесуальна характеристика, т.т. як притаманна їм властивість.

Аналіз теоретико-методологічних джерел з проблеми дослідження показав, що мислення, згідно з сучасними уявленнями науковців-психологів, розуміється як вища психічна пізнавальна діяльність, яка має складноструктурований характер, є цілісною і особистісно обумовленою. Її цілісність визначається тим, що мислення функціонує як процес, що здійснюється суб’єктом, особистістю. Але цей процес може протікати на різних рівнях, в різних формах і в різних специфічних системах відношень з об’єктом.

В психологічній науці традиційно прийнято визначати як основні форми мислення: вербально-понятійне (мислення поняттями, судженнями та умовиводами) та наочно-образні (мислення образами) мисленнєві процеси. Означені процеси є онтогенетично та соціально обумовленими і мають специфічні особливості розвитку в різні вікові періоди.

Розгляд таких форм мислення, як наочно-дієве, наочно-образне та вербально-логічне (виходячи з критерію генетичної обумовленості), що безпосередньо випливають один з одного, не зовсім виправданий, адже тоді, на цьому етапі переходу обривається генезис наочних видів мисленнєвої діяльності.

На думку ряду вчених, вербально-логічне мислення не є прямим продовженням наочних форм мислення (С. Л. Рубінштейн, В. П. Зінченко, С. М. Симоненко). Видами вербально-понятійної форми мислення є конкретно-понятійне та абстрактно-понятійне мислення; наочної форми мислення - наочно-дієве, наочно-образне, візуальне. Візуальні і вербальні форми інтелекту розвиваються паралельно, взаємодіючи, взаємопроникаючи та збагачуючи один одного. Вербально-понятійне мислення, піднімаючись на вищі рівні свого розвитку, операціонально та змістовно збагачує і наочне мислення, сприяючи підняттю його розвитку на новий рівень - рівень візуального мислення.

Вищого рівня генетичного розвитку мисленнєві форми досягають в підлітковому віці (стадія формальних операцій, за Ж.Піаже), реалізуючись в таких їх видах, як абстрактно-понятійне мислення та візуальне (мислення образами-концептами) відповідно.

Якщо розглядати взаємодію наочних та вербально-понятійних компонентів як необхідну умову формування продуктивного мислення, то однією з важливих характеристик продуктивного мислення є креативність.

Реалізація принципів системного підходу в дослідженнях креативності відбувається шляхом розгляду феномена креативності у зв’язку з психологічними структурами більш узагальненого рівня, як частини своєї видо-родової макроструктури (Б. Ф. Ломов).

Виходячи з цього, під креативними формами мислення ми розуміємо продуктивні мисленнєві процеси, які наділені креативністю як специфічною властивістю та виконують функцію креативності. До креативних форм мислення ми можемо віднести вербально-логічне (абстрактно-понятійне) мислення та візуальне (наочно-понятійне) мислення.

Особливу значущість набуває дослідження креативності мисленнєвих процесів в підлітковому віці. Саме в цьому віці, як зазначено в ряді наукових досліджень, виникають внутрішні і зовнішні умови для розвитку найвищого рівня вербальних форм мислення - абстрактно-понятійного мислення (стадія формальних мисленнєвих операцій, за Ж. Піаже) та візуального мислення як найвищого рівня становлення наочних видів мисленнєвої діяльності в онтогенезі (В. П. Зінченко, С. М. Симоненко).

Якісні зміни в особистості підлітка, в першу чергу, пов’язані з інтенсивним розвитком інтелектуальної діяльності. Вчені виділяють найвищу (чотири, за Ж. Піаже) - п'яту стадію інтелектуального розвитку - стадію виявлення проблем (Arlin, 1975). Для неї характерне творче мислення, розгляд нових методів мислення для рішення проблем. На цій стадії з'являється здатність знаходити і формулювати ще не поставлені задачі або піднімати загальні питання, що стосуються проблем, вирішених неповно. Не всі підлітки, що володіють формально-операційним мисленням здатні до переходу на цю стадію, а тільки ті, які відзначаються його високим рівнем розвитку.

Протягом зазначеного вікового періоду відбувається розвиток продуктивності візуального мислення, пов’язаної із здатністю до висування візуальних гіпотез щодо невизначених перцептивних стимулів. Розширюються операціональні можливості візуального мислення підлітків щодо відтворення та видозміни діючого перцептивного стимулу; знижується міра залежності від заданого перцептивного поля; зростає рівень складності здійснюваних підлітками конструктивних перетворень пред’явленого стимулу. Збільшується категоріальна гнучкість процесів створення нових образів (розширюються можливості семантизації візуальних вражень).

Можна зробити висновки про те, що в підлітковому віці паралельно з розвитком вербального інтелекту, його абстрактно-логічних операцій, в тісному зв’язку з ними також розвиваються операціональні, змістові та процесуальні механізми візуального мислення, що позитивно впливає на загальний розвиток продуктивності інтелектуальної сфери особистості.

Креативне мислення вивчалося у працях Д. Б. Богоявленської, Дж. Гілфорда, Е. Торренса, М. Воллаха, Н. Когана, Я. О. Пономарьова, А.М.Матюшкин, В. О. Моляко, М. О. Холодної та інших науковців.

В психологічній науці існує проблема поєднання інтелекту і творчості та різні підходи до її вирішення. Так, перший підхід – його представники вважають, що не потрібно виокремлювати творчі здібності із загальної сукупності здібностей (Р. Кеттел, Ч. Спірмен, Г. Айзенк, Б. М. Тєплов, Е. А. Голубєва). В іншому підході, навпаки, креативність відокремлюється із їх загальної кількості (Дж. Гілфорд, П. Торранс, М. Воллах, Н. Коган). Також, існують теорії, які частково поєднують позиції обох підходів (Д. Б. Богоявленська, Я. О. Пономарьов). Для сучасної психології характерна інтелектуалізація проблем творчості, при цьому мисленнєвий компонент є домінуючим.

Виходячи з аналізу існуючих підходів до дослідження креативності, в нашому дослідженні креативність розглядається як одна з емпіричних характеристик наочної та вербально-понятійної форм мислення, як властивість, яка притаманна означеним мисленнєвим процесам на продуктивному рівні їх розвитку, завдяки якій ці форми мислення можна розглядати як креативні.

У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці» описано процедуру емпіричного дослідження, висвітлено його етапи, обґрунтовано вибірку та методи дослідження, описано модель констатуючого та розвиваючого експерименту, представлено емпіричні дані щодо розвитку вербального та візуального мислення як креативних мисленнєвих форм та основних показників креативності як їх властивості у підлітковому віці; представлено результати кількісного та якісного аналізу отриманих даних; здійснено аналіз показників, отриманих після апробації програми розвитку візуального мислення підлітків.

Емпіричне дослідження проводилось в три етапи. На першому етапі було визначено вибірку дослідження, до якої увійшли 250 підлітків віком 11-14 років. В кожну вікову групу входила однакова кількість досліджуваних (50 осіб); проведено пілотажне дослідження з метою визначення репрезентативності базових методик, створено комплекс психодіагностичних методик, релевантних меті дослідження. На другому етапі було проведено діагностику особливостей розвитку структурних компонентів вербального і візуального мислення та вербальної і візуальної креативності та їх взаємозв`язків протягом підліткового віку; зроблено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. На третьому етапі було розроблено та апробовано тренінг з розвитку креативного мислення з підлітками експериментальної групи.