ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Теоретичний аналіз поняття соціальної перцепції у контексті професійної діяльності фахівців масових комунікацій» – розглянуто зміст, основні механізми, види, характеристики СП; психологічні особливості професійної діяльності фахівців масових комунікацій; розроблено концептуальну модель СП
як професійно важливої характеристики вищезгаданих спеціалістів.

Проведений аналіз наукових праць (Г. Андреєва, В. Барабанщиков, О. Бодальов, Дж. Брунер, О. Леонтьєв, Дж. Келлі, А. Кульчицька, В. Москаленко, У. Найссер, Л. Орбан-Лембрик, Ж. Піаже та ін.) дозволив констатувати, що під соціальною перцепцією дослідники розуміють багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, зіставлення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків. У ході дослідження було встановлено, що соціальна перцепція відіграє надзвичайно важливу роль у професійній діяльності фахівців масових комунікацій – журналістів (публіцистів), фахівців зі зв’язків із громадськістю, редакторів, рекламістів тощо. Соціальна перцепція фахівців галузі масових комунікацій трактується як процесу­альна характеристика психічного відображення, узагальнення і перетворення інформації, що реалізується у самосприйнятті, міжособистісному та груповому сприйнятті і є важливою умовою ефективної професійної діяльності (О. Бодальов, Дж. Брунер, О. Баришполець, В. Бебик, Г. Почепцов, Н. Федотова та ін.).

Із врахуванням думок Н. Жигайло, М. Корольчука, С. Максименка, В. Різуна та ін. щодо психологічної структури діяльності взагалі, до психологічної структури професійної діяльності фахівців масових комунікацій входять мотиви діяльності – потреба якісно, професійно, незалежно і чесно виконувати свою роботу; мета – майстерне виготовлення інформаційних матеріалів, проведення рекламних та
PR-кампаній, пов’язаних із просуванням інтересів певної особи чи організації на ринок, у суспільстві; смисл діяльності – очікувані зміни завдяки результатам своєї діяльності, які передбачають забезпечення ефективності впливу інформаційного матеріалу на громадськість, владу, особу, досягнення серед громадськості реакцій виконання або втягнення, вплив на них таким чином, щоб вони результативно зреагували на зміст інформаційного матеріалу; ситуація – врахування фахівцем масової комунікації соціального контексту, без якого інформаційний матеріал може бути сприйнятий масовою аудиторією неадекватно і суперечитиме очікуванням комуніканта; засоби діяльності – оперативна обробка великого потоку інформації, комунікабельність, допитливість, ерудиція, гуманістичний світогляд, творчі та художні здібності, образне мислення, тактовність, мобільність; дії фахівця – створення і розповсюдження інформаційного матеріалу на цільову аудиторію, проведення конкретного заходу, редагування інформаційного матеріалу відповідно до поставленої мети, створення рекламного матеріалу для поширення через відповідні ЗМК. За допомогою механізмів СП (схеми першого враження, стереотипізація, фізіогномічна редукція, внутрішньогруповий фаворитизм, ідентифікація, емпатія, атракція, соціальна рефлексія, каузальна атрибуція) вищезгадані спеціалісти реалізовують свою професійну діяльність на всіх її рівнях – від мотиву до конкретних дій.

Відповідно до концептуальної моделі СПФМК (рис.), створеної на основі аналізу наукових джерел (М. Бітянова, Н. Богомолова, В. Королько та ін.), соціальна перцепція спеціалістів-медійників представлена трьома параметрами: сприйняття фахівцем масової комунікації самого себе (самосприйняття) – сприйняття та усвідомлення спеціалістом-медійником себе як суб’єкта інформаційної діяльності, що в подальшому визначають ефективність його роботи; міжособистісне сприйняття – отримання фахівецем масових комунікацій необхідних фактів про певні події, явища, соціальні процеси під час спілкування зі співрозмовником як джерелом інформації; групове сприйняття – отримання спеціалістом масових комунікацій необхідної інформації про ту чи іншу соціальну групу, спільноту, колектив у контексті професійної діяльності.