ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ НА СПІЛКУВАННЯ ПІДЛІТКІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблематики, сформульовано мету і завдання дослідження, окреслено його об’єкт і предмет, виокремлено методи, розкрито наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про публікації за темою дисертації та про апробацію її результатів.

У першому розділі – „Теоретичний аналіз проблеми розвитку спілкування підлітків у процесі сприймання музики” – представлено аналіз досліджень проблеми спілкування підлітків, визначені основні психологічні концепції сприймання музики, охарактеризовано вікові особливості сприймання музики, розглянуто теоретичні аспекти впливу музичних жанрів на специфіку спілкування підлітків.

В аналізі проблеми спілкування як провідної діяльності підлітків провідне місце займають питання про розвиток рефлексивних і емпатійних механізмів як головних компонентів у процесі міжособистісної взаємодії (Л. С. Виготський, Т. П. Гаврилова, Л. П. Журавльова, І. М. Юсупов), динаміку різних форм спілкування: інтимно-особистісної, стихійно-групової, соціально-орієнтованої (Д. І. Фельдштейн), актуалізацію потреби у спілкуванні з однолітками (Л. І. Божович, І. С. Кон, С. К. Масгутова, А. В. Мудрик), формування комунікативних якостей та вмінь підлітків (Л. С. Виготський, А. В. Мудрик).

Науковий пошук чинників, що активізували б означені процеси, впливаючи на розвиток та гармонізацію міжособистісного спілкування підлітків, зумовлює звертання до ідеї Т. Адорно, який вказує на прямий зв’язок між структурою музики і моделями міжособистісної взаємодії у групі. Музично-знакова система (музичні жанри, специфіка музичної мови) може впливати на знакову систему спілкування (форми міжособистісної взаємодії, емоційні особливості, експресію, інтонацію).

Вивчення можливостей такого впливу передбачає передусім аналіз сприймання музики як форми чуттєво-образного відображення дійсності, як процесу пізнання, переживання і оцінки музичного твору, формування його художнього образу. Важливим для осмислення вказаного феномену є аналіз понять „сприймання музики” і „музичне сприймання”. Сприймання музики як процес, поступово збагачуючись і вдосконалюючись, набуває нового значення і перетворюється у музичне сприймання як художньо-естетичний феномен (Л. Л. Бочкарьов, О. Г. Костюк, В. Г. Ражніков, Г. С. Тарасов, В. Д. Остроменський, В. М. Цеханський).

Досліджуючи особливості сприймання музики, розглянуто питання про типології слухачів, серед яких виділяють такі: слухачі «з неозначеним характером сприймання» і слухачі, які здатні сприймати форму твору, аналізувати мелодійні і гармонійні комбінації (У. Гарней); «цілеспрямовані» і «нецілеспрямовані» слухачі (Ф. Лі); «слухач настроїв» і «слухач уявлень» (O. Зіх); «експерт», «хороший слухач», «споживач культури», «емоційний слухач», «ресантіментний слухач», «джаз-фан», «індиферентний слухач» (Т. В. Адорно).

Процеси сприймання музики пов'язують з різними етапами у формуванні музичної потреби: початковий етап – сприймання визначається індивідом, а не мовною специфікою музики, наступний етап – сприймання музичної інтонації, яка змінює емоційне життя і ціннісну сферу людини; останній етап – музичний твір виступає як предмет діяльності (Г.С. Тарасов). Така динаміка визначається сукупністю впливів, що здійснює музика на слухача, які досліджуються у різних аспектах: психофізіологічному (Х. Аллеш, З. Гайліте), психоемоційному (В. М. Авдєєв, А. Л. Готсдінер, Л. П. Новицька, В. Є. Семенов), особистісному (К. Е. Бене).

Важливим для нашого дослідження є вивчення особливостей сприймання музики у підлітковому віці. Вони визначаються обмеженим життєвим і музичним досвідом підлітків, специфікою теоретичного мислення, труднощами з узагальненням та цілісністю сприймання, асоціативністю сприймання музики (Т. О. Гордєєва, В. І. Петрушин, А. Я. Ростовський); музичними інтересами підлітків, зокрема орієнтацією на „музику масових жанрів”, яка включає в себе поп-музику, рок-музику, а також музичні стилі (хіп-хоп, реп, електро-) (В. М. Бескоровайна, А. Болгарський, М. П. Павлович). Популярність саме цих музичних жанрів серед підліткової аудиторії залежить як від характеру музичної мови і специфіки її впливу, так і від особливостей самого підліткового віку (психофізіологія, потреба в інтенсивних емоціях, спілкуванні, приєднанні до групи, самоствердженні тощо).

В літературі вказується, що такі жанри як поп-музика, рок-музика і клубна музика характеризуються незмістовністю тексту, стереотипністю, гучністю і частотністю музичної мови, пасивністю сприймання музики. Ці фактори приводять до негативних наслідків як на фізіологічному, так і на психічному рівні. Зокрема, це позначається на розвитку емоційної сфери, особистісної рефлексії, емпатії, тобто тих психологічних характеристик, від яких залежить спілкування та міжособистісні відносини підлітків (К. Е. Бене, Т. О. Гордєєва, В. І. Петрушин, А. Н. Сохор).

Отже, сприймання музики впливає на розвиток емоцій та почуттів підлітків, рефлексивних і емпатійних особливостей, особистісних якостей, що у сукупності змінює характер міжособистісної взаємодії у процесі спілкування.

У другому розділі – „Методика організації дослідження впливу сприймання музики на спілкування підлітків” обґрунтовано вибір дослідницької вибірки та спосіб її формування, надано інформацію щодо застосованих в роботі дослідницьких методів, а також представлено опис результатів констатуючого дослідження.

Процедура емпіричного дослідження складалася з чотирьох етапів. На першому (підготовчому) етапі був проведений ряд організаційно-методичних процедур, що відповідає задуму та логіці дослідження, які передбачали, зокрема, визначення вибірки та створення психодіагностичного комплексу, релевантного меті дослідження. В результаті було обрано методики, які дозволили оцінити музичні уподобання і переваги підлітків, особливості спілкування підліткової аудиторії, прояв особистісних якостей у процесі спілкування. Другий етап – проведення констатувального експерименту, що мав на меті визначення музичних інтересів та переваг підлітків, виявлення взаємозв’язків показників сприймання музики та комплексу психологічних характеристик підлітків, що регулюють процес міжособистісного спілкування; встановлення міжособистісних відносин та комунікативних властивостей підлітків з різним рівнем художньо-естетичної потреби та музичних інтересів. На третьому (формувальному) етапі дослідження була проведена апробація тренінгової програми «Сприймання музики», призначеної для гармонізації спілкування підлітків, а саме для розвитку рефлексії та емпатії, комунікативної активності, форм спілкування та міжособистісних відносин. На останньому етапі був проведений контрольний експеримент, під час якого використовувалися ті ж самі методики, що і в констатувальному експерименті.

За даними анкетування, сучасні підлітки вважають, що музика важлива насамперед для відпочинку – 96,8%; відповідного настрою – 78,9% та спілкування – 42,9%. У меншій мірі — для розвитку естетичних почуттів – 27,3%; пізнання життя в цілому – 28,9%; самооцінки — 15,6% та пізнання оточуючих — 17,9%. Таким чином, цільове призначення музики для підлітків має розважально-комунікативну спрямованість.

Емпіричне дослідження підтвердило той факт, що музичні інтереси підлітків пов’язані з популярними і легкими за своєю музичною мовою жанрами і напрямами. Ця зацікавленість пояснюється як віковими особливостями, так і впливом соціокультурного середовища. Найулюбленішими жанрами музики, які підлітки слухають і наодинці, і з друзями, є: поп-музика, рок-музика і авторська музика. Слід зазначити, що існують відмінності при різних формах слухання. Такі жанри, як класична і важка музика, підліткова аудиторія слухає більше наодинці, ніж з друзями. Втім інтенсивність слухання музики в групі, в цілому, досить значна, що вказує на суттєву представленість цього виду заняття у спілкуванні підлітків. Одержані результати відображені на діаграмі