ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, проаналізовано загальний стан її розробленості у науковій теорії та психологічній практиці, визначено об’єкт, предмет, мету, концепцію, завдання, гіпотезу, методологію та методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, викладено форми апробації та впровадження результатів дослідження, їхню вірогідність.

У першому розділі – “Особистісно орієнтоване навчання як предмет психологічного аналізу” – досліджено історичні аспекти виникнення, становлення та розвитку особистісно орієнтованого навчання, проаналізовано сучасний стан фахової підготовки курсантів і визначено психологічні передумови впровадження особистісно орієнтованого навчання у військово-морському ВНЗ.

У підрозділі 1.1. – “Витоки особистісно орієнтованого навчання, його становлення і розвиток в сучасних умовах” – встановлено, що гуманістичний напрям у сфері навчання в сучасному вигляді сформувався у другій половині ХХ ст., коли теоретики, які працювали в галузі дослідження особистості (Г.Олпорт, Г.Мюррей, Г.Мерфі, Дж.Келлі, А.Маслоу, К.Роджерс, Р.Мей та інші), заснували нову психологічну школу, яку назвали гуманістичною психологією. Для практичної реалізації їх ідей наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХХ ст. у США утворилася гуманістична педагогіка. З другої половини ХХ ст. і в нашій країні почали розроблятися сучасні гуманістичні системи навчання, до яких належить особистісно орієнтоване навчання.

Протягом останніх років в Україні проведені дослідження, які стосуються проблем реформування освітньої системи, в цілому, і військового навчання, зокрема, на особистісно орієнтованих засадах, серед яких виділяються, перш за все, роботи І.Д.Беха, І.А.Зязюна, В.В.Рибалки та В.В.Ягупова. Але водночас слід вказати на невелику кількість праць, присвячених проблемам навчання у ВВНЗ і повну їх відсутність у галузі дослідження психологічних засад особистісно орієнтованого навчання курсантів військово-морського ВНЗ. Цей факт актуалізує необхідність наукового психологічного аналізу такого навчання і створення на цій основі нової психологічно обґрунтованої, ефективної особистісно орієнтованої моделі навчання курсантів у військово-морському ВНЗ.

У підрозділі 1.2. – “Психологічний аналіз особистісно орієнтованого навчання” – досліджено підходи різних авторів (О.В.Бондаревська, Т.І.Кутлипіна, О.Я.Савченко, В.П.Серіков, І.С.Якіманська та ін.) щодо змісту, сутності, мети та функцій особистісно орієнтованого навчання, яке у військово-морському ВНЗ ми визначили як особистісно орієнтоване навчання із військово-морською специфікою. Його основними положеннями є ідея суб’єктності курсанта, визнання за ним права на самовизначення і самореалізацію в навчально-пізнавальній діяльності через опанування способами навчальної роботи, пристосування військової освіти до курсанта, врахування та використання його суб’єктивного досвіду.

Серед провідних принципів організації особистісно орієнтованого навчального процесу у військово-морському ВНЗ слід виділити такі принципи: єдності свідомості та діяльності; відповідності навчальної діяльності професійній; діалогічності; гуманізації; диференціації; особистої готовності до бою та дій в екстремальних ситуаціях; культуровідповідності та продуктивності.

Психологічний аналіз категорій “суб’єкт”, “суб’єктність” та “особистість” дозволив визначити їх як відповідні психологічні феномени. Перше поняття відображає самодіяльність і самостійність індивіда, соціальної групи. Суб’єктністю є ізсередини детермінована спонтанна активність, творення власної психіки і себе як суб’єкта. Терміном “особистість” ми визначили складну систему соціально зумовлених психічних якостей курсанта як суб’єкта поведінки, спілкування та військової діяльності, вищій ступінь його онтогенезу, який характеризується свідомістю, активністю, відповідальністю та саморегуляцією своєї життєдіяльності в умовах бою й екстремальних ситуаціях. В якості базового розуміння категорії “розвиток особистості” було обрано визначення В.В.Ягупова, який характеризує це поняття як “прогресивно спрямований соціально обумовлений процес становлення людини як суспільної істоти”, яке ми доповнили: “...як носія неповторної індивідуальності”. Провідними показниками розвитку особистості є ті, що характеризують людину з боку її ставлення до себе, до інших людей, до навколишнього світу та до власної діяльності.

У підрозділі 1.3. – “Сучасний стан навчання курсантів і психологічні передумови впровадження особистісно орієнтованого навчання у вищому військово-морському навчальному закладі” – викладено результати анкетного опитування щодо стану навчання курсантів у Севастопольському військово-морському ордена Червоної Зірки інституті імені П.С.Нахімова (кількість учасників – 504, з яких курсантів різних курсів, спеціальностей і спеціалізацій – 480, офіцерів-експертів – 24) і психологічні передумови його реформування на особистісно орієнтованих засадах.

Серед основних нерозв’язаних проблем у галузі військово-професійної підготовки курсантів вказані такі: падіння престижу військового навчання; відсутність гуманізації та демократизації військово-навчального процесу; зростаюча розбіжність між навчанням і вимогами бойової готовності військових підрозділів. Основними негативними тенденціями навчання курсантів у військово-морському ВНЗ курсанти та офіцери-експерти визначили, крім іншого: відсутність сучасних технологій і методик навчання та недостатню мотивацію до навчання курсантів.

Психологічні передумови реформування військово-освітньої системи на особистісно орієнтованих засадах об’єднуються у чотири великі групи: концептуальні, які визначають світоглядне підґрунтя оновленої освіти; соціальні, у яких виявляються потреби сучасного українського суспільства в людині нової формації; професійні, які відображають потребу Військово-Морських Сил у якісно підготовленому офіцері – фахівці з високими морально-психологічними якостями; особистісні – це усвідомлення особистістю своєї свободи та відповідальності, вибору та можливостей, що є необхідною передумовою високої ефективності її функціонування в усіх сферах людського буття, у тому числі й у військовій.

Таким чином, результати анкетування свідчать про те, що сучасний стан військово-професійної підготовки курсантів у військово-морському ВНЗ неповною мірою відповідає вимогам гуманізації та демократизації навчального процесу у ВВНЗ; вона недостатньо сприяє розгортанню суб’єктності курсанта у навчальній діяльності.

У другому розділі – “Психологічні умови забезпечення впливу навчального процесу у вищому військово-морському навчальному закладі на особистість курсанта” – створено психологічний портрет морського офіцера, на його основі визначено психодіагностичні показники особистісного розвитку курсанта, описано організацію констатувального експерименту, охарактеризовано загальну методику його проведення, подано її опис, представлені способи обробки, аналізу й узагальнення отриманих даних, виходячи з методології та загальної програми дослідження, в якому взяли участь 242 курсанта першого та п’ятого курсів.

У підрозділі 2.1. – “Психологічний портрет особистості морського офіцера” – на основі наукового аналізу військово-професійної діяльності морського офіцера було визначено особистісні якості курсанта, які можуть слугувати показниками його особистісного розвитку під час військово-професійної підготовки у ВВНЗ. За методологічну основу ми взяли концепцію тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, запропоновану В.В.Рибалкою. На її базі було створено психологічний портрет морського офіцера, який складається з п’яти компонентів, кожен з яких включає відповідні особистісні якості, а саме: комунікативний компонент (гнучкість у спілкуванні та толерантність); мотиваційний компонент (мотивація до самоосвіти та саморозвитку, служіння, широкий спектр інтересів); характерологічний компонент (гуманізм, чесність, честь, справедливість, відповідальність, оптимізм і сміливість); рефлексивний компонент (саморозуміння, самоповага, самоконтроль і самостійність); інтелектуальний компонент (креативність, раціоналізм, інтелектуальна гнучкість і спонтанність). Ілюстраціями до даного психологічного портрету є особистісні риси таких видатних флотоводців, як П.С.Нахімов, В.О.Корнілов, С.О.Макаров і Г.Нельсон.