Развитие Я-концепции в подростковом возрасте в зависимости от способа организации учебной деятельности в начальной школе

Краткое содержание

     У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, вибір теми, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет та методи дослідження. Крім того, охарактеризовано наукову новизну, практичну цінність, наведено дані про апробацію роботи та її структуру.

     Перший розділ «Проблема розвитку Я-концепції в підлітковому віці» містить ґрунтовний аналіз проблеми розуміння структури і механізмів формування              Я-концепції; основних теорій розвитку особистості в підлітковому віці; ролі учбової діяльності в розвитку самосвідомості дитини.

     Аналіз літератури дозволяє констатувати, що проблемі становлення Я-концепції особистості присвячено численні експериментальні і теоретичні дослідження. Вив- чено структуру, механізми і закономірності формування Я-концепції.

     Традиційно Я-концепція визначається як динамічна система уявлень людини про себе. За визначенням Р. Бернса в структурі Я-концепції виділяють образ Я, само-оцінку і потенційну реакцію поведінки. Я-концепцію розглядають як сукупність установок індивіда, спрямованих на себе. Але слід зазначити, що у творах різних авторів підсумковим виміром Я-концепції виступає певне узагальнене ставлення до власної особистості, яке різні дослідники називають по-різному: самоприйняття    (К. Роджерс), самоповага (І. С. Кон), узагальнена самооцінка (А. І. Захарова), самоставлення (В. В. Столін, С. Р. Пантілєєв), образ Я (М. Й. Боришевський, І. Д. Бех). Розходження в термінології обумовлено тим, що різні автори підкреслюють пере-важно або емоційно-ціннісний, або оцінний аспекти Я-концепції. При цьому Я-концепція може переживатися суб’єктом переважно в термінах оцінки себе або    емоційної приязні до себе (К. Роджерс, С. Р. Пантілєєв).