Роль інформації та знань в соціально-економічному розвитку суспільства

Краткое содержание

Джерела економічного розвитку завжди були об’єктом досліджень науковців. Економісти намагалися пояснити, чому деякі економічні системи розвивалися швидше, в той час коли інші не так швидко або чому певні країни є заможними, інші ж – ні. Пояснити цю суперечність намагалися теорії економічного зростання.

Представники класичної економії (А. Сміт, Д. Ркардо, К. Маркс), незважаючи на різноманітність поглядів, визнавали за капіталом важливу роль в теорії економічного зростання. Так А. Сміт стверджував, що досконаліша технологія забезпечує зростання ефективності праці. При чому, поділ праці, за концепцією А. Сміта, виконував роль прискорювача винахідництва, а звідси – й технічного прогресу. Проте класичні економісти, особливо Д. Рікардо та Т. Мальтус вважали, що ріст населення обжене продуктивність праці, що призведе до ситуації, відомої як закономірність убутних доходів. Відповідно до даної концепції, робився висновок про те, що економічне зростання не може бути нескінченним й те що з плином часу воно сповільнюється.

Д. Медоуз у праці “Межі зростання”  висловила думку про те, що нескінченне економічне зростання не тільки не бажане а й не може підтримуватися тривалий час. Постійне зростання економіки виснажить життєзабезпечуючі ресурси Землі й приведе до вимирання значної кількості людей  [122].   

Важливий внесок в теорію економічного зростання зробили науковці які спробували оцінити значення технології  для економічного розвитку. Відповідні теорії можна згрупувати у дві моделі, відомі як теорії екзогенного та ендогенного зростання. Обидві теорії визнають, що технологічний розвиток є джерелом зростання, проте у визнанні технічного прогресу фактором економічного зростання мають різні позиції [176].