РОЗРОБКА МЕТОДУ ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ОСНОВІ ЕНЕРГЕТИ-ЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Краткое содержание

Актуальність роботи. На сьогодні проблема енергозбереження в Україні набула державного значення. Складна ситуація в енергетичному комплексі країни, зростаючий попит на енергію, нестабільність тарифів та надто низька результативність використання енергетичних ресурсів у порівнянні зі світовими показниками визначили необхідність підвищення ефективності енергоспоживання та реалізації політики енергозбереження. Однією з основних причин такого положення є критичний стан гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), викликаний низьким організаційно-технічним рівнем виробництва (ОТРВ). На застарілому устаткуванні неможливо забезпечити високу організацію технологічних процесів, застосувати прогресивні технології. Такі підприємства не готові до швидкої реакції на зміни, що відбуваються у світовій гірничопереробній промисловості, не здатні до мобільних перетворень, не мають гнучкої організації виробництва, можливостей технічного розвитку.

Ця проблема знайшла своє відображення в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як Р. З. Акбердін, О. І. Амоша, О. Г. Вагонова, Л. М. Варава, О. Є. Грицина, Т. П. Грінчель, Б. Ф. Зайцев, М. І. Іванов, Н. І. Коніщева, Д. В. Лип­ницький, О. В Праховник, Р. Л. Сатановський, А. Г. Темченко, В. А. Трапез­ников, Р. А. Фат­хутдінов, Г. Хауштейн, М. Г. Чумаченко, О. Й. Шевцова, А. Д. Ше­ремет та інші.

Практика показує, що без освоєння нових технологій, сучасного високопродуктивного устаткування, без регулярної модернізації виробництва підприємствам неможливо забезпечити високий організаційно-технічний рівень виробництва. Усе це зумовлює потребу в подальшому дослідженні питань оцінки, розробки наукових методів управління організаційно-технічним рівнем виробництва, що дасть змогу підвищити ефективність використання енергоресурсів на гірничо-збагачувальних комбінатах.

У зв’язку з цим обрана тема дослідження набуває особливої актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження в дисертації виконане автором відповідно до Комплексної державної програми енергозбереження України до 2010 р., пункту 4 «Програми першочергових маловитратних та перспективних заходів з енергозбереження», схваленої постановою КМУ від 05.02.1997 №148 і Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р., затвердженої наказом Державного комітету промислової політики України від 14.02.2001 № 62.

У дисертації також викладено результати, одержані автором у процесі наукових досліджень, що виконувалися відповідно до плану науково-дослід­них робіт Криворізького технічного університету за темою «Дослідження та розробка засобів створення високоефективних технологій гірничо-металур­гійних комплексів на основі енергоресурсозбереження» (ДР № 0107U002965). Особистий внесок автора полягає у розробці практичних рекомендацій щодо методу оцінки організаційно-технічного рівня виробництва на основі використання енергетичних показників.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні положення, практичні рекомендації щодо розробки методу оцінки організаційно-технічного рівня виробництва на основі енергопоказників.

В основу результатів досліджень покладено ідею врахування залежностей питомих енерговитрат від обґрунтованого формування організаційно-техніч­ного рівня виробництва на основі використання енергетичних показників.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:

– розкрито економічну сутність і зміст поняття «організаційно-технічний рівень виробництва», узагальнено теоретичні підходи до цього питання та проаналізовано існуючі методи оцінки організаційно-технічного рівня виробництва в працях вітчизняних та зарубіжних вчених;

– досліджено фактори, що застосовуються для оцінки організаційно-технічного рівня виробництва гірничо-збагачувальних підприємств, та визначено їх переваги й недоліки;

– проаналізовано та досліджено залежність складових організаційно-технічного рівня виробництва від виробничо-господарських факторів;

– розроблено метод оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва за допомогою енергопоказників;

– досліджено й побудовано залежності питомих енерговитрат від рівня організаційної, технічної та технологічної складових виробництва, оцінених за допомогою енергопоказників;

– обґрунтовано й удосконалено механізм управління складовими організаційно-технічного рівня виробництва та його можливості впливу на питомі енерговитрати.

Об’єктом дослідження є процес комплексної оцінки залежностей складових організаційно-технічного рівня виробництва від виробничо-господар­ських факторів та їх вплив на питомі енерговитрати на гірничо-збагачуваль­ному підприємстві.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою досліджень є класичні положення економічної теорії, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених і практиків з питань організаційно-технічного рівня виробництва; техніко-економічний аналіз – для оцінки сучасного стану організаційно-технічного рівня виробництва на гірничо-збагачувальних підприємствах; комплексний підхід – при доборі значимих факторів; кореляційно-регре­сійний аналіз – при дослідженні залежностей результативних показників від виробничо-господарських факторів; графічний аналіз – для наочного відтворення результатів дослідження; економіко-математичне моделювання – для розробки методу оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва.

Як джерела інформації використовувалися законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України щодо регулювання процесів виробництва, офіційні дані статистичної звітності та документація окремих гірничо-збагачувальних комбінатів, результати наукових досліджень, проведені автором.

Обробка даних здійснювалася за допомогою ПК з використанням пакета програм Microsoft Office 2006 (Excel 2006), STATGRAPHICS Plus Windows, мови програмування Delphi 7.0.

Наукова новизна. Найбільш суттєвими результатами, що визначають наукову новизну дослідження, є такі:

Уперше:

– теоретично обґрунтовано й розроблено метод оцінки організаційно-технічного рівня виробництва, який відрізняється від існуючих застосуванням коефіцієнта корисного використання енергії, матеріалізованої в активній частині основних виробничих фондів, ґрунтується на використанні запропонованих енергетичних показників і дозволяє управляти виробництвом, що, як наслідок, забезпечує зниження питомих енерговитрат в основних підрозділах гірничо-збагачувальних комбінатів;

– для оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва використано: організаційної складової – коефіцієнт корисного використання енергетичних можливостей активної частини основних виробничих фондів; технічної складової – коефіцієнт енергоозброєності праці; технологічної складової – коефіцієнт енергопродуктивності, які відрізняються від існуючих застосуванням вимірників у натуральному вираженні.

Удосконалено:

– методичний підхід до розробки цільової комплексної програми управління організаційно-технічним рівнем виробництва, що дозволяє управляти його складовими за допомогою ефективного використання виробничо-господарських факторів, які впливають на їх рівень.

Дістали подальший розвиток:

– підвищення ефективності використання енергоресурсів за рахунок оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва на основі енергопоказників в натуральному вираженні;

– зниження питомих енерговитрат на основі впровадження розробленого методу оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва за допомогою енергопоказників та управління підвищенням корисного використання енергії, матеріалізованої в активній частині основних виробничих фондів;

– метод визначення критерію реагування на зміни рівнів складових та інтегрального критерію для конкретизації ситуації про стан виробництва та прийняття рішень на будь-якому часовому інтервалі, що дає можливість підприємству вчасно запобігати зростанню питомих енерговитрат.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що на основі досліджень методів оцінки організаційно-технічного рівня виробництва в якості найбільш значимого фактора впливу на питомі енерговитрати автором пропонується використання енергетичних показників оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва в натуральному вираженні, що дозволить найбільш обґрунтовано оцінювати організаційно-технічний рівень виробництва та його вплив на зниження питомих енерговитрат.

Реалізація розробленого методу сприяла вдосконаленню механізму управління організаційно-технічним рівнем виробництва, виявленню його впливу на зниження питомих енерговитрат в основних підрозділах гірничо-збагачувальних комбінатів. Окремі результати дисертаційної роботи було впроваджено на ВАТ «Центральний ГЗК» (довідка № 7 від 26.02.2009).

Загальні науково-методичні положення та прикладні результати дисертаційного дослідження знайшли використання в навчальному процесі Криворізького технічного університету при вивченні таких дисциплін, як «Менеджмент організацій», «Техніко-економічний аналіз господарської діяльності», «Моделі та методи прогнозування», «Менеджмент та маркетинг» (акт упровадження № 4 від 10.12.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних наукових досліджень. Усі наведені в роботі наукові результати, пропозиції та висновки, які висвітлюють особистий погляд на питання оцінки організаційно-технічного рівня виробництва як найбільш значимого фактора впливу на питомі енерговитрати за допомогою енергетичних показників, є особистим досягненням автора. З наукових питань, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї й положення, які отримано в результаті особистої роботи здобувача та які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові теоретичні положення та практичні рекомендації доповідалися на міжнародних і всеукраїнських вітчизняних наукових, науково-практичних і науково-технічних конференціях: «Проблемы развития Криворожского железорудного бассейна» (м. Кривий Ріг, 2005 р.); «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості» (м. Кривий Ріг, 2006 р.); «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості» (м. Кривий Ріг, 2007 р.), «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2007 р.), «Сталий розвиток гірничо-металургій­ної промисловості» (м. Кривий Ріг, 2008 р.); «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (м. Кривий Ріг, 2008 р.).

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 14 наукових працях (загальний обсяг – 3,4 авт. арк., особисто авторові належить 2,5 авт. арк.), з них 7 статей – у збірниках наукових праць, 7 робіт – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 164 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 29 таблиць, 22 рисунки, 5 додатків, список використаних джерел зі 157 найменувань.