РОЗУМЕЙ СВІТЛАНА БОРИСІВНА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ РОЗПОДІЛУ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПИВОБЕЗАЛКОГОЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів, наведено відомості щодо їх апробації.
У розділі 1 «Теоретико-методичні аспекти формування систем розподілу продукції підприємств» досліджено сутність основних понять теорії збуту та розподілу. Проведено аналіз складових збутової системи як вагомого елементу маркетингового комплексу підприємства, що являє собою сукупність відносин (стратегій і методів) між її елементами (системи розподілу, споживачі й фактори мікросередовища) та визначає діяльність підприємства на ринку, і пов’язана з плануванням, організацією і контролем збуту товарів.
На основі дослідження, систематизації і узагальнення теоретико-методичних положень визначено, що до стратегічних завдань ефективного функціонування збутової системи підприємства відносяться: прийняття маркетингових рішень щодо виходу підприємства на ринок та його охоплення, а також розроблення стратегічних прийомів щодо формування систем розподілу. Саме на вирішення другого завдання – організації ефективного розподілу продукції – спрямована дисертаційна робота. Поняття «система розподілу продукції» запропоновано визначати як сукупність каналів розподілу продукції, що об'єднані задля ефективного розподілу (розповсюдження) продукції на однорідні регіональні ринки. Таке трактування в повній мірі відображає сутність терміну, оскільки містить об’єкт, мету і місце діяльності.
Оскільки система розподілу складається з каналів розподілу, запропоновано уточнення даного терміну, а саме «канал розподілу» пропонується визначати як сукупність юридичних або фізичних осіб, які приймають участь у процесі розподілу товарів на однорідні клієнтурні ринки.
Встановлено, що членами каналу розподілу є виробники та посередники. Вони виконують одну або кілька функцій розподілу, на що витрачаються певні ресурси. Узагальнення існуючих методичних підходів до процесу формування каналів розподілу дало можливість упорядкувати та встановити таку його послідовність: 1) обґрунтування необхідності створення нового каналу розподілу чи удосконалення існуючого; 2) визначення методів збуту, які застосовуються для розподілу товарів; 3) вибір структури каналів розподілу; 4) оцінювання каналів розподілу; 5) вибір оптимального каналу розподілу.
Доведено необхідність удосконалення та систематизовано критерії оцінювання каналів розподілу з точки зору підприємств-виробників, посередників та кінцевих споживачів. Визначено, що оптимальними є канали розподілу, які задовольняють вимогам усіх їх учасників, а також кінцевих споживачів. Запропоновано універсальну процедуру вибору оптимального каналу розподілу продукції, що складається з семи етапів: розроблення критеріїв та проведення оцінювання підприємством діяльності учасників каналу за визначеними критеріями; розроблення критеріїв та проведення оцінювання посередником діяльності учасників каналу за визначеними критеріями; розроблення критеріїв та проведення оцінювання кінцевим споживачем діяльності учасників каналу розподілу за визначеними критеріями; вибір оптимального каналу розподілу на основі визначення інтегрального показника комплексного оцінювання діяльності його учасників. Найкращим є канал з найвищим інтегральним показником. Даний підхід є універсальним і його можна застосовувати як виробникам, так і посередникам.