РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зміна суспільно-економічної формації та глибокі структурні зрушення в інституційному середовищі, що відбуваються з кінця ХХ ст., зумовлюють необхідність розробки нових та удосконалення існуючих концепцій економічного аналізу, пошук подальших напрямів його розвитку як прикладної функціональної науки, професійної діяльності, навчального предмета.

Становлення постіндустріальної економіки визначає інформаційно-аналітичну діяльність як окремий вид економічної діяльності, економічний аналіз стає засобом формування основного ресурсу економіки – інформації. Подальший розвиток економічного аналізу потребує фундаментального перегляду низки методологічних підходів, збагачення його концептуальних положень результатами вітчизняних і західних наукових розробок, адаптованих до національних умов. Позитивний результат може бути досягнутий в рамках міждисциплінарних досліджень з урахуванням традицій (в тому числі наукових), історичних і соціальних передумов формування системи економічного аналізу. Комплекс проблем, пов’язаних з інституційними факторами, що впливають на зміст і структуру економічного аналізу, є новим напрямом в економічній науці.

Необхідність удосконалення теоретичних і методологічних засад економічного аналізу, з одного боку, і потреба в економічному аналізі як професійній діяльності та забезпечення такої діяльності кадрами відповідної кваліфікації, з іншого, зумовили вибір напряму й теми дисертації.

Інституційні економічні проблеми (теоретичні, методологічні, прикладні) в Україні досліджують С.І. Архієреєв, О.Г. Білорус, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, О.А. Гриценко, О.Д. Гудзинський, Я.А. Жаліло, Г.Г. Кірейцев, Д.Г. Лук’яненко, Л.Г. Мельник, Ю.В. Павленко, В.П. Семиноженко, В.М. Тарасевич, А.А. Чухно, В.О. Шевчук, М.А. Шепєлєв, В.Д. Якубенко, О.Л. Яременко. Разом з тим, основна увага зосереджується на загальнотеоретичних економічних питаннях, у більшості праць проблематика економічного аналізу не розкривається.

Значний внесок у розробку методологічної бази економічного аналізу зробили видатні вчені, зокрема: М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, Ф.Ф. Бутинець, Н.Р. Вейцман, Л.Т. Гіляровська,  М.В. Дембінський, Л.Л. Єрмолович, О.В. Єфімова, І.П. Житна, І.І. Каракоз, М.З. Кауфман, Л.М. Кіндрацька, В.В. Ковальов, Т.М. Ковальчук, Л.І. Кравченко, І.Д. Лазаришина, Л.А. Лахтіонова, Б.М. Литвин, М.П. Любушин, А.Ш. Маргуліс, Ю.П. Маркін, М.В. Мельник, Є.В. Мних, І.І. Поклад, Л.О. Примостка, М.З. Рубінов, Г.В. Савицька, В.К. Савчук, В.І. Самборський, В.І. Стражев, С.К. Татур, І.Д. Фаріон, Ю.С. Цаль-Цалко, М.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет, С.І. Шкарабан.

Провідними зарубіжними фахівцями в економіко-аналітичній предметній галузі є Г.Дж. Алєксандер, Х. Андерсон, Дж.В. Бейлі, Й. Бетге, Л.А. Бернстайн, М. Бретт, Ю. Брігхем, М. Ван Бреда, Е. Вислоцька, Р. Ентоні, М. Єжемовська, Т.Р. Карлін, Ч. Лі, В. МакКензі, Б. Нідлз, Ж. Рішар, В. Скочилас, Д. Стоун, Р. Томас, Г. Харман, К. Хеддервік, Е. Хелферт, К. Хітчінг, Дж.К.Ван Хорн, У.Ф. Шарп, Й.А. Шумпетер.

Відзначаючи цінність результатів досліджень названих вчених і значні досягнення сучасної економічної науки, слід зауважити, що класичні теоретико-методологічні підходи до економічного аналізу потребують суттєвих змін з урахуванням суспільно-економічних трансформацій, макро- та мікроекономічних умов функціонування суб’єктів господарювання, досягнень суміжних галузей знань. Таким чином, актуальність теми дослідження  визначається:

-  значимістю аналітичних досліджень як основи формування інструментарію пояснення економічних явищ і процесів;

-  потребою розробки фундаментальних положень теорії та методології економічного аналізу;

-  ускладненням управлінських завдань на макро- та мікро рівнях, необхідністю створення системи економічного аналізу, адекватної запитам сучасного управління;

-  потребою переосмислення підходів до формування професійного світогляду фахівців-аналітиків у системі вищої освіти та перегляду структури й змісту аналітичних навчальних предметів;

-  відсутністю моделей комп’ютеризації економічного аналізу з урахуванням удосконалення сучасних програмних засобів.

Отже, різноманітність і багатогранність економічних явищ і процесів, що вивчаються, наукова та практична значимість окреслених питань та їх вплив на розвиток економіки суб’єктів господарювання і суспільства в цілому обумовлюють актуальність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету: “Розробка стратегії соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0102U006355) – автор є виконавцем розділу, присвяченого формуванню аналітичного інструментарію діагностики соціального, екологічного, економічного розвитку регіону; “Аналітичне забезпечення економічної діяльності в контексті інтеграції України в Європейський союз” (номер державної реєстрації 0106U008457) – автор є виконавцем розділів, присвячених формуванню концепції розвитку економічного аналізу, розробки організаційного та методологічного забезпечення системи економічного аналізу відповідно до Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу; “Теорія і методологія економічного аналізу в контексті нової парадигми економіки України” (номер державної реєстрації 0107U011276) – автор є керівником наукової теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне вирішення проблеми розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін шляхом розробки концептуальних напрямів удосконалення теорії, методології та організації економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності, навчального предмета.

Для досягнення мети в роботі поставлено наступні завдання:

-  дослідити еволюцію економічного аналізу в контексті інституційних змін;

-  охарактеризувати тенденції становлення та розвитку української наукової аналітичної школи;

-  виявити чинники, що зумовлюють трансформаційні процеси в економічному аналізі;

-  дослідити й уточнити зміст економічного аналізу, його предмет і метод із застосуванням системного підходу;

-  виявити проблеми та перспективні напрями розвитку методології економічного аналізу;

-  систематизувати підходи до класифікації видів і напрямів економічного аналізу, здійснити типологію суб’єктів економічного аналізу;

-  провести моніторинг стану організації та здійснення економічного аналізу на суб’єктах господарювання України з урахуванням можливості задоволення інституційних запитів;

-  дослідити регулювання економічного аналізу як професійної діяльності;

-  розробити підходи до організації системи економічного аналізу підприємства з урахуванням особливостей організаційно-управлінських структур;

-  обґрунтувати систему компетенцій фахівців-аналітиків для забезпечення ефективності проведення економічного аналізу;

-  удосконалити підходи до організації викладання аналітичних предметів у системі вищої освіти для забезпечення потреб постіндустріальної економіки;

-  виявити напрями та результати взаємопроникнення економічного аналізу й контролю та обґрунтувати необхідність формування стандартизованих аналітичних методик для задоволення потреб суб’єктів зовнішнього контролю;

-  дослідити еволюцію організації економічного аналізу в комп’ютерному середовищі;

-  розробити підходи до комп’ютеризації економічного аналізу як окремого виду діяльності та в системі управління суб’єкта господарювання.

Об’єктом дослідження є теорія і практика економічного аналізу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-прикладні засади розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання, системний підхід до вивчення явищ і процесів, сучасні напрями економічної теорії (зокрема, інституціоналізм).

Для вирішення поставлених завдань, забезпечення обґрунтованості теоретичних узагальнень і аргументації авторських висновків використані: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції економічного аналізу, визначення тенденцій і закономірностей його розвитку, формування нових гіпотез; загальнометодологічні засади системного підходу – для виявлення властивостей економічного аналізу як системи, ідентифікації його предмета та метода, удосконалення організації економічного аналізу в умовах інституційних змін; логіко-гносеологічний метод – для визначення та поглиблення змісту основних понять; загальнологічні методи наукового пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція) – для розвитку теорії, методології та організації економічного аналізу; порівняльно-правовий метод – для оцінки рівня регулювання економічного аналізу, виявлення прийомів і способів встановлення прав і обов’язків суб’єктів відносин, що регулюються. Бібліометричний і бібліографічний методи застосовано при дослідженні становлення та розвитку економічного аналізу як науки, практичної діяльності та навчального предмета.

Методи спостереження та зіставлення, аналізу й синтезу, абстрагування та конкретизації, індукції та дедукції використано для визначення стану економічного аналізу на різних суб’єктах господарювання. У дисертації для обробки інформаційної бази застосовано статистичні та графічні методи, методи комплексних оцінок. За допомогою методів моделювання та формалізації визначено підходи до організації економічного аналізу в різних організаційно-управлінських структурах, виявлено взаємозв’язки між підсистемою економічного аналізу та іншими підсистемами управління, сформовано моделі організації та здійснення економічного аналізу в комп’ютерному середовищі.

Інформаційною базою дослідження є наукові джерела (монографії, наукові статті, доповіді вітчизняних і зарубіжних вчених з питань бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю, філософії, економічної теорії, управління; матеріали науково-практичних конференцій і семінарів); офіційні документи (вітчизняні та міжнародні нормативні документи з організації та здійснення економічного аналізу, контролю, ведення бухгалтерського обліку, матеріали органів законодавчої та виконавчої влади); статистичні джерела (звіти та інші дані органів державної, регіональної відомчої статистики, фінансова та статистична звітність суб’єктів господарювання України); довідкові та інформаційні видання аудиторських і консалтингових фірм; Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному вирішенні наукової проблеми розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін  шляхом розробки концептуальних напрямів удосконалення теорії, методології та організації економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності, навчального предмета.

Найбільш вагомими результатами, які характеризують наукову новизну дисертації, є такі:

Вперше одержано:

-  науково обґрунтований підхід до ідентифікації багатоаспектного змісту економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності та навчального предмета, їх соціального значення та системної трансформації під впливом інституційних змін;

-  теоретико-методологічні положення комп’ютеризації економічного аналізу з використанням методів та моделей аналізу даних (OLAP та Data Mining), що передбачають диференціацію та інтеграцію (комп’ютеризація економічного аналізу як окремого виду діяльності та в системі управління суб’єкта господарювання) залежно від цільового спрямування інформаційних запитів суб’єктів.

Удосконалено:

-  методологію економічного аналізу в частині обґрунтування її багаторівневої структури, а саме: 1) трансцендентний рівень, що включає методи наукового пізнання, безпосередньо не пов’язані зі специфікою предмета пізнання (філософські, загальнонаукові методи); 2) іманентний рівень, який визначає способи та прийоми наукового пізнання, що зумовлені предметом і є розвитком в економічному аналізі загальнологічних методів; 3) взаємозв’язок трансцендентного та іманентного рівнів, їх взаємодія в процесі використання, що забезпечує реалізацію пізнавальної та практичної функцій методології економічного аналізу;

-  систему регулювання економічного аналізу з урахуванням особливостей національного розвитку економіки, історичних традицій, менталітету (неформальних обмежень), що передбачає синтез економічної, правової та морально-етичної складових з метою забезпечення якісних характеристик результативної аналітичної інформації для задоволення інституційних запитів;

-  типологію суб’єктів економічного аналізу за: 1) функціональною спрямованістю дій: виконавець, користувач; 2) змістовним наповненням дій: науковець, практик, викладач; 3) відносно економічного суб’єкта: внутрішній; зовнішній; 4) за рівнем: суб’єкт макрорівня, мезорівня (рівня регіонів), мікрорівня, що дозволяє окреслити функціонально-цільові параметри економічного аналізу;

-  комплексний підхід до організації системи економічного аналізу підприємства в частині формування концепції організації, розвитку й удосконалення такої системи для різних суб’єктів господарювання за організаційно-правовими формами, видами та масштабами діяльності, організаційними структурами управління;

-  підходи до організації викладання аналітичних предметів у системі вищої економічної освіти для забезпечення потреб постіндустріальної економіки та формування економічної свідомості громадян України;

Дістало подальший розвиток:

-  виявлення тенденцій розвитку економічного аналізу в межах суспільно-економічних формацій шляхом дослідження його еволюції з урахуванням наукових традицій. Новизна визначається використанням бібліометричного та бібліографічного способів обробки наукової інформації щодо публікаційної активності у фахових виданнях протягом ХХ – поч. ХХІ ст., дослідженням ретроспективи колективної аналітичної думки;

-  дослідження становлення та розвитку української наукової аналітичної школи за результатами систематизації наукових розробок у формі докторських дисертацій за періодами; предметом і об’єктом дослідження; елементами наукової новизни; видами діяльності, що забезпечує процеси наукової комунікації;

-  теоретичні засади економічного аналізу як прикладної функціональної науки з використанням системного підходу в частині: визначення її змісту як науки, що розвиває методологію пізнання дійсності в межах предмета, розкриваючи сутність і внутрішню природу, закономірності розвитку економічних явищ і процесів, через дослідження причинно-наслідкових зв’язків, впливу зовнішніх і внутрішніх чинників; розвитку диференційованого підходу до ідентифікації предмета економічного аналізу як науки і практичної діяльності;

-  виявлення наслідків взаємозв’язків економічного аналізу й контролю, характер яких визначає необхідність стандартизації аналітичних методик для зовнішніх суб’єктів господарського контролю з метою підвищення рівня суспільної довіри до результатів контролю через зменшення асиметричності інформації й оптимізацію варіативності методик, мінімізацію впливу суб’єкта контролю;

-  розробка моделей комп’ютеризації економічного аналізу (модель проведення інтелектуального аналізу даних на прикладі підготовки балансових комісій, модель інформаційного обслуговування аналітичного процесу на великих підприємствах) з урахуванням удосконалення сучасних програмних засобів;

-  виявлення когнітивних аспектів формування фахівця з економічного аналізу через формування вимог до системи знань, вмінь і навиків для забезпечення розвитку економічного аналізу як практичної діяльності та навчального предмета.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у дисертації результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних і емпіричних досліджень у сфері економічного аналізу. Розроблені концептуальні положення спрямовані на підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління на різних ієрархічних рівнях, зростання ефективності здійснення аналітичних робіт, в тому числі у комп’ютерному середовищі, покращання підготовки фахівців з економічного аналізу. Основні теоретико-методологічні та організаційно-практичні положення дисертації доведені до рівня конкретних розробок, які придатні до використання суб’єктами господарювання різних форм власності; в діяльності державних контролюючих органів; органів державної влади та у вищих навчальних закладах. Практична спрямованість отриманих результатів підтверджується:

-  довідкою про впровадження результатів дослідження у діяльність Житомирської обласної державної адміністрації, Головне управління економіки (від 09.01.2009 р., № 02-Я/25) в частині рекомендацій з удосконалення організації і методики економічного аналізу на регіональному рівні;

-  довідкою про впровадження результатів дослідження у діяльність Аудиторської палати України (від 12.11.2008 р., № 2-227) в частині рекомендацій з підвищення кваліфікації сертифікованих аудиторів, порядку організації та проведення економічного аналізу як аудиторської послуги;

–     довідкою про впровадження результатів дослідження у діяльність Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Житомирі (від 08.10.2008 р., 5340/10/26-3), а саме науково-теоретичне обґрунтування розподілу аналітичних функцій між структурними підрозділами та окремими посадовими особами, експрес-аналізу результатів діяльності з метою виявлення ознак можливих порушень податкового законодавства;

-         актом про впровадження результатів дослідження у діяльність ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” від 15.05. 2008 р. в частині моделювання оптимальних аналітичних інформаційних потоків; розробки проекту порядку внутрішнього нормативного регулювання аналітичних робіт; формування моделі побудови комп’ютерної інформаційної системи економічного аналізу для великих підприємств, моделі загальної системи інформаційного обслуговування аналітиків на основі застосування засобів OLAP, методики використання засобів Data Mining;

-      довідкою про впровадження результатів дослідження у діяльність корпорації “Група компаній “Планета” (від 12.02.2008 р., № 42) щодо порядку формування ієрархічної системи інформаційного забезпечення економічного аналізу діяльності корпорації як багатофункціонального комплексу, моделі організації системи економічного аналізу в корпорації;

-      довідкою про впровадження результатів дослідження у діяльність аудиторської фірми “ЕЙЧ ЕЛ БІ ЮКРЕЙН” (від 20.05.2008 р., № 20-05/08) в частині порядку вибору форми організації аналітичної роботи; послідовності етапів організації економічного аналізу та підходів до комп’ютеризації економічного аналізу; організації безперервного навчання та атестації фахівців-аналітиків;

-      довідкою про впровадження результатів дослідження в навчальний процес Житомирського державного технологічного університету (№ 44-45/799 від 02.06.2008 р.), Хмельницького національного університету (№ 56 від 22.12.2008 р.), Білоруського державного економічного університету (№ 01-15/111 від 14.01.2009 р.) щодо розробки програм і навчально-методичного забезпечення предметів “Економічний аналіз”, “Фінансовий аналіз”, “Стратегічний аналіз”.

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, що містяться в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані ті ідеї і пропозиції, що є результатом особистої праці здобувача. Внесок автора у праці, опубліковані в співавторстві, наведено у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися та одержали позитивну оцінку на 17 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглих столах на теми: “Науковий потенціал світу ’2004” (м. Дніпропетровськ, 15 листопада 2004 р.); “Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева” (м. Житомир, 24-25 лютого 2005 р.; 27-28 лютого 2007 р.; лютий 2008р.), “Наука і освіта, 2005” (м. Дніпропетровськ, 07-21 лютого 2005 р.), “Проблеми теорії і практики обліку, аналізу, аудиту та шляхи їх вирішення” (м. Севастополь, 5 травня 2006 р.), “Проблемы бухгалтерского учета, анализа, контроля и статистики в инновационной экономике” (Республіка Білорусь, м. Мінськ, 24-25 травня 2006 р.); XXXІІ міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 14-16 березня 2007 р.); “Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу: теоретико-практичне значення та напрями подальшого розвитку” (м. Житомир, жовтень 2007 р.), “Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України” (м. Тернопіль, 21-22 листопада 2007 р.), “Культура и экономика” (м. Донецьк, 20-21 березня, 2008 р.), “Розвиток бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю: теорія, методологія, організація” (м. Київ, 2008 р.), “Моделювання систем  і процесів обліку, аналізу і аудиту” (м. Київ, 10 квітня 2008 р.), “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 16-18 квітня 2008 р.), “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 9-10 жовтня 2008 р), “Наукові бухгалтерські школи світу: еволюція, сучасний стан, перспективи розвитку” (м. Житомир, 03-04 листопада 2008 р.), “Актуальні проблеми побудови сучасної обліково-аналітичної системи підприємства” (м. Полтава, 27 листопада 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 58 працях, у тому числі: 3 монографіях (одна - одноосібна і 2 - у співавторстві); 27 статтях у фахових виданнях; 4 публікаціях у зарубіжних фахових виданнях; 9 – в інших виданнях (з них 2 – підручники з грифом МОН України); 15 тезах доповідей. Загальний обсяг публікацій, які належать особисто здобувачу, становить 139,83 друк. арк. Публікації повною мірою відображають основні результати дисертації. Із опублікованих у співавторстві праць у дисертації використані лише результати, отримані автором особисто.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 429 сторінках друкованого тексту. Дисертація містить 17 таблиць, 56 рисунків, 12 додатків, розміщених на 148 сторінках. Список використаних джерел налічує 497 найменувань і розміщений на 42 сторінках.