Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначені об`єкт , предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи та наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі – “Теоретичні аспекти проблеми розвитку комунікативних функцій дошкільника у процесі творчої гри” – проаналізовано стан вивчення досліджуваної проблеми, окреслені основні теоретико-експериментальні підходи до її вирішення, визначено концептуальну основу даного дослідження.

У розділі показано, що основним механізмом розвитку особистості є “саморух” (Г. С. Костюк), який на етапі дошкільного дитинства відбувається в процесі виникнення суперечностей між новими потребами дитини до активної, самостійної участі в житті дорослих та реальними її можливостями. Констатовано, що розвиток потребово-мотиваційної сфери дитини зумовлюється соціально-історичним контекстом, рівнем її психічного розвитку та ступенем включеності у процес самодіяльної активності з однолітками (Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, Д. В. Менджерицька). Ігрові засоби зумовлюють розвиток здатності дитини творчо наслідувати діяльність дорослих та сприяють підвищенню ігрової активності дітей у взаємодії з однолітками (Л. А. Венгер, О. В. Запорожець, В. К. Котирло, Г. П. Усова). У процесі гри діти прагнуть досягти певної ігрової мети, що функціонально виявляється в оволодінні ними соціальною функцією дорослого (О. М. Леонтьєв, П. І. Зінченко). Показником результативності процесу засвоєння ігрової ролі виступає рівень оволодіння ігровими та реальними стосунками, які встановлюються між учасниками гри.

Зміни комунікативних функцій дітей на різних фазах творчої гри пов’язані з актуалізацією їх самодіяльної активності і становленням на її основі партнерських взаємин із однолітками. У цьому контексті дослідження розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої гри набуває особливої ваги. Підкреслюємо, що на етапі оволодіння діяльнісною структурою творчої сюжетно-рольової гри молодший дошкільник засвоює різні за змістом та напрямами комунікативні дії, які з одного боку, є комунікативним ресурсом наступного рівня, з іншого, – забезпечують успішність реалізації дітьми ігрового задуму. Отже, на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри комунікативні функції виявляються через комунікативні дії, які мають цілісну структуру та складаються із рівноцінних, але не однакових за змістом комунікативних актів (М. І. Лісіна, А. Г. Рузська). У літературі поширеним є визначення комунікативних дій двох напрямів:

– ініціативні, які спрямовані на представлення інформації про себе у вербальній та невербальній поведінці;

– зворотні, що актуалізують зустрічну активність інших учасників спілкування.

Зазначені функції реалізуються через систему дій, які утворюють комунікативний конструкт, що функціонує у процесі творчій гри дітей молодшого дошкільного віку. На різних етапах творчої гри структурні компоненти конструкту визначались такими комунікативними діями: встановлення контакту (контактовстановлювальні дії), налагодження емоційного зв’язку (емотивні дії), передача та отримання інформації (когнітивні дії), управління ходом гри (регулювальні дії).

Досліджуючи розвиток комунікативних функцій дошкільників, ми вважаємо за доцільне обмежитись розглядом таких видів комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої гри: фатична, що проявляється у діях, спрямованих на налагодження та підтримання контакту; емотивна, яка знаходить прояв у діях, спрямованих на встановлення емоційного зв’язку; інформативна – на передачу та отримання інформації; управлінська – на узгодження та планування спільної діяльності.

У дошкільному дитинстві розвиток ігрової діяльності відбувається шляхом поетапного оволодіння дітьми ігровими уміннями та навичками партнерської взаємодії. Процес становлення партнерської взаємодії з партнерами зі спілкування розглядається як засвоєння комунікативної поведінки, що характеризується переходом від дії до взаємодії, від відчуття до співчуття, від сприйняття до прийняття, від управління до спільного планування.

З’ясування змістових характеристик функцій, які зазначено вище та специфіка їх прояву на різних етапах розвитку творчої гри молодших дошкільників становить зміст другого (емпіричного) розділу нашого дослідження.

У другому розділі – “Характеристика комунікативних функцій молодших дошкільників у структурі творчої гри” – викладено загальну стратегію емпіричного дослідження, обґрунтовано комплекс діагностичних методик.