ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення його результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування та розвитку лізингу як основи залучення інвестицій в інноваційну сферу АПК» розкрито економічну сутність лізингу, його основні форми і види, роль в активізації інвестиційно-інноваційної діяльності, зокрема у сфері АПК, обґрунтовані методичні підходи до оцінки ефективності лізингової діяльності.

У загальному виді термін «лізинг» трактується як економіко-правові стосунки сторін з приводу специфічних майнових відносин. Людство давно оцінило цей вид економічної діяльності, але особливо стрімко він почав розвиватись з другої половини ХХ століття. Зокрема, обсяг лізингових послуг у світі в 1950 році вже складав 2,5 млрд. доларів США, тобто перевищував початковий період у 10 разів. На зламі тисячоліть на 50-ти лізингових ринках світу за один рік було зареєстровано лізингових договорів на суму 500 млрд. доларів США. В Україні за 2010-2011 роки цей показник збільшився удвічі.

Така ситуація зумовлена позитивним впливом високих темпів попиту на продукцію інноваційного характеру, а також перевагами самого лізингу, його проявами у вигляді багатьох видів, форм і модифікацій, що забезпечують підприємцям його переваги над іншими інвестиційними механізмами й інструментами.

Щодо дефініції лізингу, то це комплексна економічна категорія, котра виражає найбільш суттєві властивості та зв’язки явищ лізингової дійсності. Виокремлюючи головну, відмітну ознаку цієї діяльності, вітчизняні та зарубіжні науковці по-різному характеризують лізинг.

Домінуючими точками зору є: ототожнення його з фінансовою, або ж довгостроковою орендою; специфічною формою, або ж альтернативою кредитування; нетиповим підходом до розміщення майна з метою модернізації виробництва; проміжною формою між кредитуванням і прямим інвестуванням; досить складною сферою підприємництва з метою подолання технологічного відставання у процесі кругообігу виробничих ресурсів.

Віддаючи належне уже існуючим теоретичним напрацюванням, автор вважає, що лізинг – це явище унікальне за своєю складністю, багатогранністю і багатомірністю, а величезна низка факторів зробила його одним з найважливіших складових державної інвестиційної політики.

Про це свідчить досвід розвинених країн світу. Зокрема, якщо в кінці 90-х років лізинг майна становив у США 28% загального обсягу інвестицій у промисловість, в Австралії – понад 30%, у Великобританії – 20%, в Німеччині – 15%, в Іспанії – 14%, то в даний час він виріс у цих та інших країнах у 1,5-2 рази. В Росії зараз цей показник становить близько 20%, в Україні – менше 10%.

В дисертації автором запропоновано обґрунтовану систему ознак і функцій лізингової діяльності, яка складається з 6 компонентів, 35 ознак і 140 їхніх варіантів, наводиться перелік 30 різновидів лізингу з короткими характеристиками. У дослідженні обґрунтовується доцільність у найближчому майбутньому спільними зусиллями вчених і практиків створити в Україні проект повного «Каталогу лізингу».

Автор дисертації з принципово нових позицій розглядає й характеризує основні складові оренди та лізингу