РОЗВИТОК ОРЕНДНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади земельної оренди сільськогосподарських підприємств» розглянуто еволюцію теоретичних положень щодо розвитку орендних земельних відносин сільськогосподарських підприємств. Уточнено понятійний зміст економічних категорій «оренда» та «орендні відносини» сільськогосподарських підприємств, виявлено їх характерні особливості в Україні.

З’ясовано, що оренда землі є такою економічною формою реалізації права власності на землю, яка може сприяти розвитку підприємницької діяльності у сільському господарстві, створювати стимули для інвестицій тощо. Орендний механізм може бути дієвим мотиваційним чинником, який здатний забезпечувати стабільний прибуток орендодавцю і спонукати орендаря до підвищення ефективності використання землі. Особливістю оренди як економічної категорії є: збереження існуючих форм власності суб’єктів господарювання та їх відтворення; неможливість розгляду оренди як проміжної форми перетворення однієї форми власності в іншу; добровільність укладання договору, коли орендатор бере на себе добровільне зобов’язання виконувати його умови, у т. ч. і ті, які стосуються матеріальної відповідальності; вигідність для орендатора та суспільна необхідність оренди; самостійність господарювання орендатора як необхідна економічна передумова реальності орендних відносин, важливий фактор підвищення їх ефективності в умовах сучасного етапу господарювання. Найважливіші принципові ознаки орендних відносин відображені на рис. 1.

Уточнено понятійний зміст економічної категорії «оренда», як часткової передачі прав власності на землю для проведення підприємницької діяльності на визначений строк та за окрему плату, яка передбачає наявність об’єктивних характеристик якості землі у динаміці та фіксацію в договорі використовуваних орендарем технологій сільськогосподарського виробництва, а також – «орендні відносини» як узгодження інтересів орендодавця з орендарем стосовно передачі у тимчасове володіння, користування та управління земельної ділянки з метою отримання доходу, яке враховує ринкову вартість землі.

До чинників, які визначають рівень і зміну величини орендної плати, належать прибутковість сільськогосподарського виробництва, родючість ґрунтів, місцеположення земельних угідь, цін на сільськогосподарську продукцію і прогнозований їх рівень; витрати виробництва; урядові програми розвитку сільського господарства; співвідношення попиту і пропозиції на землю; рівень і динаміка банківського процента, зміни у законодавстві та умов господарювання, передбачених договором. Таким чином, орендна плата за землю обумовлена вартістю використання землі як основного чинника сільськогосподарського виробництва.