Рябошапко В.І. Правовий менеджмент податкової міліції (загальнотеоретичний аспект)

Краткое содержание

1.      ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, розкривається ступінь наукової розробки проблеми, визначається об’єкт та предмет дослідження, методологічна база, окреслюється мета та завдання роботи, формулюються наукові положення, що виносяться на захист, підкреслюється практичне значення наукових результатів, подається інформація про апробацію дослідження, публікації автора.

У розділі І - “Теоретико-правові основи менеджменту податкової міліції” - викладаються важливі методологічні засади роботи, з’ясовується поняття правового менеджменту, яке, будучи новим поняттям, є одним з визначних принципів правової культури; подається історичний екскурс (певні етапи) наукового підходу до менеджменту як об’єкта самостійного дослідження.

Підрозділ 1.1. присвячений розкриттю сутності та детермінантам правового менеджменту, роз’ясненню терміна “менеджмент”, синонімом до якого виступає слово “управління”, хоча останнє значення є ширшим від “менеджменту”. Зазначається, зокрема, що “менеджмент” - американське слово, яке дослівно українською мовою не перекладається. Менеджмент стосується насамперед ринкової економіки і скерований на одержання прибутків. Дисертант підкреслює, що менеджмент - як сфера практичної діяльності - може набирати різних професійних модифікацій, найчастіше це - фінансовий, банківський, які пов’язані з відповідною теорією управління.

У дисертації обгрунтовується, що правовий менеджмент, який у правовому полі можна порівняти з функцією права (як самостійної, професійної діяльності), у нинішніх умовах, коли суспільство вступило у фазу ринкових відносин і кожне підприємство веде боротьбу за прибутки, є вкрай необхідним, оскільки допомагає діяльності не виходити за межі правового поля, виконує самостійні професійно-правові завдання (функції), які в подальшому мають бути втілені у відповідну юридичну норму.

Дисертант значну увагу приділяє самоменеджментові у праві, під яким він розуміє послідовне, безперервне і систематичне управління правовими нормами ринкових відносин. Це свого роду соціальна технологія, яка міститься у чинному законодавстві. Соціальна технологія складається з різноманітних процедур і операцій. Правові процедури мають здебільшого профілактичний, пропедевтичний характер, встановлену послідовність. Ці процедури й визначають зовнішню дію менеджменту. Визначення сутності самоменеджменту у праві дозволяє поглибити такі можливі категорії, як юридичний менеджмент, юридичний самоменеджмент, правничий менеджмент, правничий самоменеджмент, правовий менеджмент і правовий самоменеджмент.

Особливий інтерес становить правовий менеджмент податкової міліції,  який, за твердженням дисертанта, є узаконеним соціально-правовим інструментарієм у податковому праві, що скерований на управління суспільними процесами та підтримання економічної рівноваги в державі спеціальними методами. Розвивається думка, що правовий інструментарій - це сукупність правових засобів для досягнення поставленої мети у регулюванні суспільних відносин, а тому є складовим елементом механізму правового регулювання. Але у податковому праві потрібен не суто правовий, а соціально-правовий інструментарій. Тоді податковий тиск буде до деякої міри виправданим, соціально обґрунтованим. Звідси й завдання правового менеджменту податкової міліції - вироблення і прийняття рішень у полі податкового права, що визначає сферу практичної діяльності.

Сутність та детермінанти правового менеджменту податкової міліції визначають, на думку автора, відповідні принципи, тобто соціальні засади менеджментської діяльності у площині податкового права (такі, як: народний менеджмент, правова функціональність, реформісткість, інноваційність, повага до прав громадянина, етичність, ментальність особистості).

Оскільки податкова міліція виконує специфічні завдання, функції її правового менеджменту будуть більш конкретні, а саме: удосконалення податкової політики в державі, спонукання платників податків до суворого виконання громадського обов’язку, етична регламентація податкової діяльності, охорона вільної волі у правовому полі ринкової економіки, управління конфліктами у податковому праві.

У підрозділі 1.2 “Правовий менеджмент у теорії та філософії права” наголошується, що податкова система кожної держави має свою філософію, обгрунтування, манеру, свій менеджмент. Філософія податкової системи, як правило, стабільна, характеризується в основному одними і тими ж принципами, відображає інтереси держави. Головним державним інтересом правового менеджменту виступає, так би мовити, інстинкт самозбереження, який виражається у податках. Правовий менеджмент кожної держави спрямований передусім на самозбереження за допомогою податкової системи. У зв’язку з цим  дисертант доводить, що формування суспільної національної безпеки розпочинається із коштів, бюджету, зокрема податків.

У дисертації підкреслюється, що податкова система діє в основному у сфері власності. Позитивне право повинно враховувати філософію власності, щоб надати відповідному менеджментові певні повноваження. А правовий менеджмент податкової міліції у свою чергу повинен також відображати онтологію права власності, яка закладена у самій природі людини.

Якщо податкова система будується на насильстві, таке відчуження суперечить податковому праву. Податковому праву суперечить також приховування податків від оподаткування та інші нелогічні дії. Виявленню таких дій сприяє не стільки примус чи сила влади, скільки правовий менеджмент, яким повинен керуватися працівник податкової міліції.

У цілому філософію справляння податків можна вважати своєрідним договором, в якому повинні збігатися воля власника і воля держави. У випадку неповного збігу ( як з однієї, так і з другої сторони договору ) зміцнення держави не відбуватиметься належним чином, а, значить, -  під загрозою опиниться майбутнє людини в державі.

Автор досліджує, що у податковому праві є неправо. З неправом тісно пов’язане несправляння податків юридичними та фізичними особами, тобто  порушення чинного законодавства. Порушення норм позитивного права тягне за собою здебільшого порушення норм природного права. Але така адекватність не є обов’язковою. Йдеться про невиправданий розмір податків, значний податковий тиск тощо. Такі випадки філософія права розглядає як порушення природної гармонії, генезою якого є неадекватне ставлення відповідних високих урядових сфер до свого народу.

Правова ідеологія, будучи основною у правосвідомості працівника податкової міліції, спрямована на пізнання сутності податкового права. Щодо останнього, то, на думку дисертанта, податки юридичних та фізичних осіб, податкова система держави становлять, відповідно: податкові зобов’язання фізичних і юридичних осіб та правовий менеджмент податкових органів. У співвідношенні цих категорій головне -  недопущення несправляння податків. Адже несправляння податків - це не тільки неможливість здійснення цієї операції, а й падіння духу права в державі, неповага до права і, головне, - наявність прогалин у державній податковій політиці.

Розглядаючи  податкову систему через призму філософії права, автор вважає, що правовий менеджмент податкової міліції має бути спрямований передусім на пом’якшення правових обмежень, доведений до вимог природного права.

“Українське податкове право: питання становлення  та інтеграції у європейське право” - зміст третього підрозділу 1.3. Підкреслюється: перспективи економічної інтеграції України з Європейськими державами тісно пов’язані передусім з потребою інтеграції у європейське право. Йдеться не про підміну національного права міжнародним, не про збіг законів, кодексів та інших нормативно-правових актів, а насамперед про вирішення концептуальних питань. Важливо на міжнародному рівні виробити єдині основи права, правознавства, які б лягли в основу національного права. Тобто, потрібна єдина регуляція основних правових явищ, яка полягає у звуженні амплітуди розходжень, збалансованості правового розуміння,  у забезпеченні в цілому полікультурної інтеграції.

На переконання дисертанта, державотворчі процеси в Україні повинні відбуватись на міцній основі, базуватися на глибоких економічних перетвореннях, на ринкових відносинах з урахуванням загальноєвропейських правових цінностей. Особливо це стосується українського податкового права, яке перебуває на вістрі реформування всіх сфер суспільного життя. Орієнтиром українського податкового права має стати рівень досягнень міжнародного оподаткування, його правових традицій, законотворчості. Хоча закони про міжнародний прибутковий податок є досить складними, проте саме вони значною мірою впливають на розвиток національної економіки. Основна проблема міжнародного оподаткування – це подвійне оподаткування, яке може створити певні проблеми при координації процесу оподаткування.

Автор доводить, що у питаннях бізнесу та інвестиційних операцій важливим є рівень управління, який спрямований на спрощення системи оподаткування. Тобто, повинна діяти певна менеджментська культура у сфері оподаткування, яка б регулювалась як міжнародним, так і національним правом, яке виникло в Україні в результаті появи нових економіко-правових прецедентів в умовах ринкової економіки.

Дисертант, даючи власне визначення податкового права, вважає, що це - особливе соціально-юридичне утворення, призначенням якого є встановлення і розвиток гармонійної традиційної податкової політики, а також визначення державного і міждержавного обов’язку юридичних та фізичних осіб, що забезпечує їх правову свободу в економічному розвитку суспільства. При цьому підкреслюється, що цінність податкового права на міжнародному рівні полягає у встановленні гармонії виваженої пропорційності між розмірами податків і можливостями їх сплачувати. Європейська традиція податкової системи побудована на основі високої державної культури, яка спрямована насамперед на захист прав споживача чи товаровиробника, а не на запровадження заборон. Заборони в економічному розвитку належать до планової економіки, яка не є стимулятором, а навпаки – гальмом важливих економічних процесів.

Згідно із Законом України “Про систему оподаткування” у дисертації визначені такі принципи оподаткування : стимулювання підприємницької виробничої діяльності; обов’язків; рівнозначність і пропорційність; рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; соціальна справедливість; рівномірність сплати; компетенція; єдиний підхід; доступність.

У податковому праві трансформуються ці та традиційні принципи (пов’язані з ідеями А.Сміта). Універсальним принципом податкового права автор вважає принцип податкового менеджменту у правовому полі, суть якого полягає у легітимній діяльності Державної податкової адміністрації України.

Дисертант пропонує визначити такі функції податкового права (крім відомих функцій - фіскальної, контрольної, розподільної, регулювальної): ціннісна, охоронна, регулятивна. Ці функції не відіграють ролі правового примусу, дозволу і заборони, а виконують обов’язки прогресивного стимулятора розвитку економічних відносин, удосконалення правових засад вільної ринкової економіки, впорядкування саморегулюючих податкових процесів.

Підрозділ 1.4 “Податкове законодавство - основа формування правового менеджменту податкової міліції”. У ньому підкреслюється, що українське податкове законодавство в перехідний період економіки перебуває на стадії становлення, формування стратегічних напрямів координаційної діяльності відповідних служб.

Дисертант вважає, що основним принципом податкового законодавства повинен стати принцип олюднення правових важелів, де існує співрозмірність важливого і необхідного. Відстежити принцип олюднення у великому масиві податкових законів досить складно. Тому необхідні єдині, основні правові норми, закріплені в окремому податковому кодексі. Причому в податковому кодексі необхідно врахувати найбільш важливі ідеї “Основ світового податкового кодексу”, які у 1996 р. були розроблені провідними американськими фахівцями у галузі оподаткування спеціально для країн з перехідною економікою.

Податковий кодекс України, прийняття якого є вимогою і потребою часу, повинен комплексно врегулювати відносини у цій сфері діяльності. Це - цілісна система упорядкованих норм, що дозволить ліквідувати неузгодженості й суперечності цілого масиву існуючих нормативно-правових документів. Переглянута і виважена база оподаткування, чітко виписані пільги сприятимуть піднесенню легітимності податкових органів, зокрема податкової міліції.

Розділ ІІ “Науково-практичні проблеми профілактики та корекції правового менеджменту податкової міліції” - висвітлює шляхи реалізації правового менеджменту податкової міліції, обгрунтовує висновок про пропедевтику фінансово-економічних правопорушень. У цьому зв’язку вперше ставиться питання про забезпечення прав людини та юридичних осіб у дії податкового поля. Розглядаються також можливості корекції професійної діяльності працівників податкової міліції.

У підрозділі 2.1 “Правовий менеджмент податкової міліції і профілактика фінансово-економічних правопорушень”  дисертант зосереджує увагу на з’ясуванні питання про контроль, який конкретизує податкове право. Норми податкового права вимагають додержання громадянами певної, встановленої суспільством, поведінки у сфері економічних відносин,  яку повинна контролювати податкова міліція.

У податковому праві, як і в праві взагалі, мають місце такі три види негативної поведінки: девіантна, деліквентна і злочинна. Дисертант особливо наголошує на необхідності попередження злочинної поведінки у податковому полі, яка породжує так звані фіскальні злочини: приховування доходів, неподання фінансової та податкової звітності, незаконне використання податкових пільг, несвоєчасне справляння податків. У дисертації досліджується склад податкового злочину, детермінанти фіскальних злочинів. Фактично контроль за злочинністю у сфері оподаткування виявляє зміст правового менеджменту податкової міліції, який виступає різновидом фінансового менеджменту. Саме фінансово-податкові важелі та інструменти є засобом здійснення менеджментської діяльності.

            У сфері фінансово-економічних відносин виникають відповідні умови, які породжують правопорушення. Дисертант вважає, що умови правопорушень випливають із внутрішніх процесів державотворення та із міждержавних взаємостосунків.

  Менеджментська діяльність працівника податкової міліції полягає у вмілому виборі заходів здійснення профілактики фіскальної злочинності, правильному використанні наданих повноважень. До цього ж слід віднести попередження, запобігання і припинення порушень податкового законодавства.

  Автор визначає сферу профілактики : тіньові податкові відносини. Саме ці відносини стали причиною розкриття у дисертації спеціальних функцій профілактики фінансово-економічних правопорушень : функції законності, фіскальної функції, оперативної функції, які застерігають платників податків від вчинення правопорушень.

            У підрозділі 2.2 “Правовий менеджмент податкової міліції у сфері забезпечення прав людини та юридичних осіб” з’ясовується, що процес оподаткування, який залежить від рівня податкової політики, часто межує з порушенням прав людини, стає можливим невиправданий податковий тиск на фізичних та юридичних осіб.

            Права людини у податковій системі настільки тісно пов’язані з соціальною діяльністю, що про них згадують саме тоді, коли виявляється неспроможність справляння податків або при реєстрації юридичної особи. Взагалі податкова система впливає на всі види прав людини. Наприклад, порушення конституційних норм стосовно податків тягне за собою порушення права на підприємницьку діяльність ( ст.142 ), права на свободу творчості ( ст.54 ), права на достатній життєвий рівень ( ст.48 ), права на життя ( ст.27 ) тощо. Конституція виступає не тільки координатором податкових повинностей, а й контролером ; своїми нормами вона не допускає появи суперечностей у податковій системі, впорядковує зв’язки різноманітних прав людей.

У дисертації доводиться, що податкова свобода визначається певною нерівністю, оскільки повинна враховуватись об’єктивна можливість справляти ту чи іншу суму податків. Проблема рівності чи нерівності у податковій свободі так чи інакше породжує відповідальність перед державою. По-перше, визначена сума повинна бути вчасно сплаченою, а по-друге, - визначена сума не повинна бути заниженою (завищеної суми у податковій свободі практично не існує). Податкова свобода хоча й характеризується нерівністю, проте відповідальність повинна бути великою, щоб не створювати лазівку для зловживання службовим чи майновим становищем. Податкова свобода має стати засобом самоорганізації і саморегуляції у питанні соціальної безпеки держави. Це залежить значною мірою як від ступеня відповідальності перед державою, так і від ступеня надання реальних прав фізичним та юридичним особам у податкових відносинах. Ринкова економіка з притаманною їй податковою свободою характеризується високою реалізацією цього виду свободи у двох напрямах: задоволення інтересів держави і врахування потреб людини.

Розглядаючи класифікацію прав людини, автор вважає, що для правового менеджменту податкової міліції важливим є врахування особистих, колективних та соціально-економічних прав.

Правовий менеджмент податкової міліції у сфері забезпечення прав людини та юридичних осіб дисертант розглядає у чотирьох аспектах: процесуальному, спеціальному, організаційному і соціальному. Крім того, до спеціального аспекту забезпечення правового менеджменту податкової міліції він відносить: оперативно-розшукову діяльність, застосування вогнепальної зброї, фізичної сили та спеціальних засобів, примусові медичні заходи; до соціального аспекту: контроль за доходами і витратами, виявлення “комерсантів”, підтримку власного виробника, захист від безробіття, боротьба з ідеологічними противниками, що знайшло своє обґрунтування в дисертації.

У підрозділі 2.3 “Правовий менеджмент податкової міліції як передумова підвищення ефективності професійної діяльності” розглядається питання про те, якою має бути особистість працівника податкової міліції. Визначаються, що йому повинні бути притаманні такі риси: високі моральні та ділові якості; глибоке розуміння наслідків податкової політики; усвідомлення реальної платіжної спроможності фізичних та юридичних осіб; уміння спрямовувати професійну діяльність на вихід із складної податково-правової ситуації.

Професія працівника податкової міліції вимагає і володіння певними психологічними особливостями, до яких дисертант відносить специфічні види психотехніки (логічне мислення, мова, спілкування, спостереження тощо), рольову поведінку, вміння приймати рішення тощо.

Менеджментська діяльність працівника податкової міліції передбачає знання правничої етики, оскільки постійне контактування з громадянами вимагає виваженого підходу до реалізації владних повноважень.

Дисертант розширює діапазон професійних якостей, необхідних державним службовцям. Зокрема для працівників податкової міліції такими є компетентність, конфіденційність, уникнення бюрократизму, авторитетність.