Сальник, Ірина Володимирівна. Інтеграція реального та віртуального навчального фізичного експерименту в старшій школі




  • скачать файл:
Название:
Сальник, Ірина Володимирівна. Інтеграція реального та віртуального навчального фізичного експерименту в старшій школі
Альтернативное Название: Сальник, Ирина Владимировна. Интеграция реального и виртуального учебного физического эксперимента в старшей школе
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність та доцільність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та обрані методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи; подані відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У розділі 1 «Теоретичні основи інтеграції реального та віртуального навчального фізичного експерименту старшої школи» проведений аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з метою виявлення чинників впливу на процес формування віртуально орієнтованого середовища з фізики і запровадження реального та віртуального в процесі навчання фізики учнів старшої школи. Генезис понятійно-категоріального апарату дослідження та аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми дозволили виявити певні протиріччя, що виникають у зв’язку із запровадженням ІКТ у системі навчального фізичного експерименту та створенням віртуально орієнтованого середовища навчання фізики, й одночасно визначити можливі напрями подолання виявлених суперечностей.
Аналіз історико-філософської, науково-методичної та педагогічної літератури з теми дослідження дозволив встановити, що сучасний етап розвитку освіти характеризується не простим збільшенням кількості програмних засобів, які використовуються в навчальному процесі, а створенням особливого віртуально орієнтованого освітнього середовища, яке співіснує з середовищем традиційного навчання, доповнюючи та змінюючи його, розширюючи можливості, створюючи умови реалізації нових форм і методів навчання. Серед тенденцій розвитку такого середовища в навчальному процесі з фізики нами виділена інтеграція реального та віртуального фізичного експерименту в старшій школі.
Показано, що процес навчання фізики в старшій школі пов’язаний із створенням і розвитком віртуально орієнтованого навчального середовища, що вимагає дослідження психологічних основ віртуальності та її впливу на формування особистості учня. Нами виявлено, що психолого-педагогічні проблеми використання інформаційних технологій в конкретних видах діяльності, зокрема у процесі експериментаторської діяльності, досліджені не в повному обсязі, досить важливою залишається проблема визначення
11
психолого-педагогічних основ інтеграції в навчанні реального і віртуального та їх впливу на формування в учнів якостей, які дозволять їм успішно адаптуватися в сучасних умовах. Встановлено, що з метою підвищення результативності процесу навчання з урахуванням психологічних особливостей розвитку особистості, індивідуальних запитів і потреб учнів у навчально-виховному процесі з фізики реальний та віртуальний експеримент повинні інтегрувати й запроваджуватися як дві взаємопов’язані складові єдиної педагогічної системи.
У розділі проведений аналіз поняття «синергетика», підходів до його тлумачення та визначених принципів цієї науки, який дозволив нам встановити, що сучасна система освіти в Україні з ресурсу суспільного розвитку, що відповідав би викликам глобальної цивілізації ХХІ ст., перетворилася на суспільний інститут, що діє всупереч інтересам відкритих суспільств знання загалом і особистості зокрема. З огляду на це, виникає потреба не просто модернізувати систему освіти, а змінити всю освітню парадигму. У зв’язку з цим, справедливим є висновок О.В. Вознюка щодо актуальності нової освітньої парадигми, яка має бути синергетичною та передбачати інтеграцію теоретичних засад, практичних результатів наукових та педагогічних парадигм і напрямів на основі відкритих синергетикою узагальнювальних принципів.
Нами встановлено, що сучасна система освіти володіє усіма характеристиками синергетичних систем. Проведений аналіз дав можливість виділити напрями запровадження синергетичного підходу в контексті формування віртуально орієнтованого освітнього середовища з фізики, як фактору поліпшення його структурної та функціональної ефективності.
Наслідком аналізу педагогічних та методичних джерел є встановлення того, що синергетичний підхід до процесу навчання фізики передбачає постійне оновлення змісту, методів і форм навчання з урахуванням таких чинників, як відкритість, самоорганізація, саморозвиток, креативність і нелінійність мислення, управління та самоуправління; спільну діяльність вчителя та учнів у процесі навчання та самонавчання, організацію такої взаємодії «учень-педагог», яка орієнтована на єдність процесів розвитку й саморозвитку особистості дитини й вчителя, коеволюції учня й педагога; спрямованість навчально-виховного процесу на цілісний розвиток дитини, її розумової, емоційно-чуттєвої й вольової сфер, формування особистісних і соціальних якостей та здібностей. В той же час, у процесі навчання фізики цей підхід означає піднесення викладання на якісно новий рівень, що передбачає ознайомлення учнів з основами сучасного некласичного природознавства, його методами дослідження (наприклад, математичне моделювання) та технологіями.
Проведений аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку системи навчального фізичного експерименту дозволив констатувати, що незважаючи на достатню кількість досліджень з проблеми впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес з фізики, не усі методичні питання розроблені досить детально, особливо це стосується організації самостійної експериментаторської діяльності учнів.
Аналіз існуючих на ринку електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП) з фізики та підходів до їх використання дав можливість виявити проблеми, які існують у цьому напрямі, з метою створення такої методичної системи навчального фізичного експерименту, яка б відповідала основним дидактичним вимогам сучасної освіти, ідеям педагогічної синергетики, вимогам компетентнісного підходу та ґрунтувалася на
12
інтеграції реального й віртуального. Зокрема, наш аналіз дозволив виявити, що серед наявних розроблених в Україні ЕЗНП лише незначна кількість призначена для проведення навчального експерименту. На вітчизняному та зарубіжному ринках існують педагогічні програмні продукти, які практично повністю задовольняють вимоги користувачів як за структурою, так і за функціональністю. На жаль, більшість з них працює на систему професійної або вищої освіти. Визначено, що за умови адаптації таких засобів до вимог навчання фізики в старшій профільній школі, вони можуть успішно запроваджуватися в системі навчального фізичного експерименту. До таких продуктів, на нашу думку, потрібно віднести навчально-методичні комплекси, які включають програмне забезпечення та комплект навчального обладнання для проведення реальних досліджень, тобто орієнтовані на проведення реально-віртуального експерименту.
Проведений в розділі аналіз дав можливість сформулювати психолого-педагогічні засади, що є підґрунтям інноваційної моделі системи інтегрованого навчального фізичного експерименту, а саме:
– Процес навчання фізики, як і інших дисциплін, повинен відповідати сучасній парадигмі освіти, коли метою навчання фізики стає не лише опанування деякою сумою знань, а спрямування отриманих знань на розв'язання актуальних практичних і теоретичних проблем, на розвиток особистості учня, творчих здібностей, підвищення його інтелектуального рівня.
– Використання в процесі навчання інформаційних технологій та систем віртуальної реальності повинно носити поступовий характер, що дозволить учням значно легше адаптуватися до нових умов навчання. Одночасно, з метою мінімізації негативного впливу на психологічний стан дітей, необхідно вчити учнів взаємодіяти з віртуальним світом і сприймати його лише як модель реального світу.
– У процесі навчання необхідно використовувати усі можливості, які мають програмно-педагогічні засоби (аудіо та відео, моделювання та ін.), з метою підвищення зацікавленості учнів процесом навчання, розвитку їх психічних (пізнавальних) процесів: уява, увага, запам’ятовування, мислення, відчуття, сприймання.
– З метою запобігання розвитку у старших школярів віртуальної адикції, вчитель повинен бути підготовленим до запровадження в системі навчання віртуальних об’єктів, вміти контролювати емоції учнів, створювати доброзичливу атмосферу на заняттях, формувати в учнів уміння самостійно приймати рішення, навички конструктивного спілкування.
– У процесі навчання необхідно враховувати вже сформовані індивідуальні особливості учнів, їх попередній досвід роботи у віртуальних системах і одночасно сприяти розвитку пізнавальних та творчих здібностей, формувати вміння та навички, необхідні учню для реалізації власної траєкторії навчання.
– Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає реальні об’єкти, явища, закони та закономірності й приклади практичного їх використання. За цих умов реальні досліди і комп'ютерний імітаційний експеримент є взаємодоповнюючими способами вивчення фізичного (реального) навколишнього світу. Увага вчителя повинна бути звернена до встановлення співвідношення між цими видами експерименту відповідно до психологічних особливостей учнів конкретного класу та вікової групи, а також особливостей розділу фізики, що вивчається.
13
У розділі 2 «Методологічні засади розробки моделі методичної системи навчального фізичного експерименту старшої школи» розглянуто та проаналізовано проблеми запровадження в процесі навчання взагалі, і фізики зокрема, принципів та підходів синергетики, визначені основні компоненти та обґрунтовані теоретичні засади побудови сучасної моделі системи інтегрованого фізичного експерименту відповідно до вимог синергетичного підходу для забезпечення єдності теоретичного та емпіричного в процесі формування цілісної системи знань.
Тенденція розвитку освіти з урахуванням запровадження в навчальному процесі ІКТ призводить до формування інноваційного навчального середовища, яке нами означене як віртуально орієнтоване. На основі всебічного аналізу визначено, що віртуально орієнтоване навчальне середовище – це середовище, в якому інформаційно-комунікаційні ресурси узгоджуються з процесами комунікації та діяльності учасників освітнього процесу, утворюючи цілісну інтегровану систему, за допомогою якої підтримується та спрямовується процес навчання. Проведений системно-структурний аналіз дає підстави узагальнити, що віртуально орієнтоване навчальне середовище з фізики має свою структуру і проявляє певні особливості як основа педагогічної системи «процес навчання фізики», одним з компонентів якої є навчальний фізичний експеримент.
Структура віртуально орієнтованого навчального середовища визначає його внутрішню організацію, взаємозв’язок і взаємозалежність між його елементами. У цьому контексті нами виділено: інтелектуальне забезпечення (зміст навчання, система навчальних впливів, що реалізуються суб’єктами навчання – учителями і учнями), матеріальне забезпечення (навчальні приміщення, засоби навчання, підручники тощо) та комунікативна складова. Ефективне функціонування віртуально орієнтованого середовища з фізики забезпечується через діяльність вчителя та учнів, які створюють взаємні зв’язки між собою та з іншими елементами.
Здійснено порівняння традиційної та синергетичної моделі навчання, яке дало можливість стверджувати, що основою формування сучасного освітнього простору, в якому навчальне середовище є відкритим, доступним для кожного (учня чи вчителя), віртуально орієнтованим є синергетична модель. Віртуально орієнтоване середовище, створене на основі синергетичної моделі, відкриває перед учнем можливість маніпулювати вивченим матеріалом в залежності від поставленого завдання чи власного бажання. Таке середовище надає можливість отримувати знання з різних джерел інформації, що розширює можливості якісного засвоєння матеріалу, сприяє загальному розвитку учня.
Аналіз поняття «синергетика», підходів до його тлумачення та визначених принципів цієї науки дозволив нам стверджувати, що синергетична парадигма є основою розвитку сучасної освітньої парадигми, оскільки її базові методологічні положення дозволяють не лише обґрунтувати нове цілісне бачення сучасного світу, а й створити умови для розвитку особистості, як відкритої самоорганізуючої системи.
Визначено, що синергетична парадигма ґрунтується на таких принципах: – визнання першочерговості процесу пізнання (знаходження кожним істини), залучення учня до процесу пошуку (особливого значення набуває індивідуальне, суб’єктивне знання, яке має свого автора);
14
– цінність співпраці (навчально-виховний процес має бути побудований як діалог або полілог і багатий на імпровізацію); – орієнтація на процес навчання (має бути важливим не тільки результат, а й процес досягнення цього результату); – рівність і довіра до пізнавальних можливостей усіх дітей, віра в їхні творчі можливості (атрибутом професіоналізму стає любов до дитини; важливо створити умови для успішного розвитку дитини); – нова модель керування освітнім процесом за рахунок допомоги і забезпечення лідерства та передбачливості (відчуття радості у процесі співпраці та постійного самовдосконалення); – тривимірне навчання (широкий світогляд, глибина знань, постійне їх оновлення), яке не обмежується навчальними програмами; – учні є продуктом своєї власної діяльності, розширюючи коло своїх інтересів, розвиваючи свої здібності та характер, допомагаючи іншим робити те саме; – учитель виступає як лідер, учень – як працівник, займаючи активну позицію; – середовище навчання стає гнучким як щодо часу, так і щодо місця (різні предмети школярі можуть вивчати з різними групами учнів); – методи оцінювання знань учнів різноманітні і допускають право їх вибору самою дитиною.
Реалізація мети профільного навчання здійснюється на основі принципів, які обумовлені особистісно орієнтованою, компетентнісною освітньою парадигмою і відображають специфіку профільного навчання: принцип соціальної рівноваги, гнучкості, варіативності, диференціації, індивідуалізації. Означені принципи разом з принципами синергетичної парадигми є основою синергетичної моделі процесу навчання фізики.
Проведений в розділі 1 аналіз запровадження синергетичного підходу в системі освіти, дозволив виявити проблему, яка потребує розв’язання, а саме, необхідність скорочення розриву між еволюційно-синергетичним рівнем єдності сучасної картини світу та класичним рівнем навчання природничо-математичних дисциплін і фізики зокрема. Доцільним бачиться розробка елективних та факультативних курсів, що забезпечують не лише розуміння учнями сучасної наукової картини світу, дозволяють знайти відповіді на питання про конкретний зміст матеріалу, що вивчається та пов'язаний із сучасними досягненнями природознавства, а й створюють умови для формування цілісних уявлень про навколишній світ, його закони та закономірності розвитку. Нами розроблений та запропонований факультативний курс «Еволюція складних систем» для учнів 10-11 класів, який сприяє формуванню у школярів сучасного світогляду, нелінійного стилю мислення, цілісної фундаментальної освіти.
Розглядаючи систему навчального фізичного експерименту як таку, що є складною, відкритою, яка постійно розвивається, нами досліджено її структуру та взаємозв’язки, а також виявлені ті зміни, що відбуваються в цій системі внаслідок запровадження синергетичного підходу, встановлені закономірності її розвитку на засадах синергетики. Проведене дослідження дозволило запропонувати напрями практичної реалізації синергетичних принципів у контексті функціонування системи навчального фізичного експерименту, а саме:
15
1. Забезпечення взаємозв’язку та взаємообміну інформацією між учнем та вчителем, залучення учня до процесу керування під час проведення досліджень, існування зворотного зв’язку та діалогічність спілкування, вільне використання теоретичного матеріалу, який учень буде застосовувати в процесі дослідження фізичного явища, спираючись на власні бачення, бажання, вміння та навички.
2. Використання для проведення різних видів НФЕ однотипного обладнання, яке застосовується протягом вивчення усього курсу фізики та під час проведення різних видів експерименту як учнями, так і вчителями, а саме сучасних комплектів обладнання у поєднанні з ІКТ.
3. Створення віртуально орієнтованого навчально-педагогічного середовища як середовища співпраці вчителя та учня, яке забезпечує взаємопов’язане використання реального та віртуального у системі НФЕ, сучасних засобів навчання, засобів електроніки, що дозволить значно збільшити та урізноманітнити виконувані дослідження.
4. Забезпечення можливості навчання за власною траєкторією через вибір рівня навчання, що у системі НФЕ реалізується через запровадження досліджень різного рівня складності, вибір власного шляху проведення лабораторної роботи або практикуму з урахуванням власного бачення, вмінь та навичок.
5. Запровадження в системі НФЕ обладнання та технологій, що відповідають рівню розвитку науки та техніки, вимогам до вивчення фізики та оволодіння експериментаторськими навичками з метою створення умов для розвитку мислення учнів, підвищення їх зацікавленості та формування мотивів навчання.
6. Взаємопов’язане використання різних видів експерименту у поєднанні реального та віртуального, що розширює кількісний та якісний склад можливих до проведення досліджень, дозволяє здійснити інтеграцію знань, вмінь та навичок, створює умови для запровадження суперечливих методик та технологій з метою формування багатозначного сприйняття та розуміння світу.
7. Врахування бажань та перспектив майбутньої діяльності учнів у процесі навчання фізики, тобто професійна (профільна) спрямованість як змісту фізики, так і системи НФЕ, наявність альтернативних шляхів виконання експериментального дослідження.
8. Узгодженість у процесі вивчення понять міжпредметного характеру між дисциплінами природничо-математичного циклу, побудова системи НФЕ на ґрунтовній теоретичній основі, що дозволить посилити зв'язок між теоретичним та експериментальним методами у навчанні фізики й одночасно формувати багатопланове, багатомірне творче мислення учнів.
9. Розширення організаційних форм і видів експерименту за рахунок залучення інформаційно-комунікаційних технологій у системі НФЕ старшої школи і, таким чином, створення умов для творчості та розвитку здібностей учнів.
З метою виявлення напрямів ефективного формування цілісної системи знань проведений науково-методичний аналіз системи знань, що вивчаються в шкільному курсі фізики. Виявлено, що частина питань шкільного курсу фізики вивчається суто емпірично, а частина – суто теоретично. Для формування цілісної системи знань необхідно надати учню можливість не лише отримати певні знання про явища, процеси, закономірності, а й створити умови для оволодіння методами їх вивчення, а також
16
сформувати вміння використовувати їх для обґрунтування теоретичних положень. Найважливішою умовою системності фізичних знань є наявність у свідомості учнів стійких зв’язків між науковими фактами та теоретичними положеннями, тобто експериментом і теорією. Нами показано, що подолати розрив, який існує між знаннями, отриманими різними методами, показати зв'язок між теоретичним та експериментальним дозволить інтеграція в системі навчального фізичного експерименту реального та віртуального.
Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку системи навчального фізичного експерименту і встановлені нами закономірні зв’язки реального та віртуального, дозволили виділити концептуальні положення, які є теоретико-методологічною основою розробки моделі системи навчального фізичного експерименту старшої школи:
1. Сучасна система навчального фізичного експерименту старшої школи повинна базуватися як на загальнодидактичних принципах, так і враховувати принципи інтерактивності, мобільності, технологічності та індивідуалізації навчання, має бути відкритою та адаптивною.
2. Система навчального фізичного експерименту повинна максимально реалізовувати логічні зв'язки між розділами та темами шкільного курсу фізики, поєднуючи та розвиваючи емпіричний та теоретичний рівні пізнання, піднімаючи учня на більш високий практичний рівень опанування фізичними знаннями та формуючи цілісні уявлення про навколишній світ.
3. Система навчального експерименту повинна забезпечувати умови для повноцінного використання усіх можливостей, які мають програмно-педагогічні засоби та системи віртуальної реальності (аудіо та відео, моделювання та ін.), з метою підвищення зацікавленості процесом навчання, розвитку психічних (пізнавальних) процесів та виховання учнів .
4. Встановлення оптимального співвідношення між реальним та віртуальним експериментом в процесі навчання фізики є умовою ефективної реалізації сучасної системи навчального фізичного експерименту.
5. Синергетичний підхід до навчального експерименту дає можливість більш об’ємно та цілісно поглянути на процес пізнання як комунікативну діяльність, в якій розвиток теоретичного та експериментального йде паралельними шляхами і завершується не тільки створенням нового знання, але й певними змінами в розумовій діяльності, мисленні, почуттях учня. Таким чином, експеримент можна розглядати як засіб мотивації та розвитку особистості школярів.
6. Внесення до шкільних програм вивчення питань про сучасні технічні досягнення, що стали можливі завдяки фізичній науці, передбачає одночасне запровадження елементів таких знань в системі навчального фізичного експерименту.
7. Сучасна система навчального експерименту повинна забезпечувати умови, за яких учні вчаться взаємодіяти з віртуальним світом та сприймати його лише як модель реального світу, що мінімізує негативний психологічний вплив віртуальної реальності.
8. Реалізація в навчально-виховному процесі та в системі навчального експерименту завдань індивідуалізації через адаптацію до процесу навчання фізики в профільній школі.
17
9. Пояснення фізичних явищ і процесів, встановлення закономірностей і законів з опорою на приклади з повсякденного життя та широке використання спостережень і демонстрацій, які дозволяють не лише якісно пояснити явище, а й встановити певні кількісні закономірності.
10. Запровадження комплектів обладнання для комплексного використання як під час постановки демонстраційних дослідів вчителем, так і з метою виконання лабораторного експерименту учнями. Значну роль має відігравати принцип багатофункціональності навчального обладнання та комплектів, що має бути спрямованим на посилення міжпредметних зв’язків та інтеграцію навчальних дисциплін.
11. Створення та запровадження обладнання, яке забезпечує варіативність навчальної діяльності під час виконання різних видів навчального фізичного експерименту; розробка методики і техніки навчальних дослідів, що виконуються на основі цілеспрямованої, самоорганізуючої пізнавальної діяльності учнів.
12. Наближення структури індивідуальних експериментальних досліджень учнів до структури наукового дослідження через інтеграцію в системі навчального фізичного експерименту реального та віртуального, що дозволить розвивати творче мислення учнів та значно активізувати їх пізнавальну діяльність.
13. Вибір форми проведення експерименту має визначатися педагогічною доцільністю використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою реалізації поставлених цілей навчання.
Сформульовані концептуальні положення та сукупність розглянутих напрямів реалізації принципів синергетики в системі навчального фізичного експерименту дозволило запропонувати модель системи навчального фізичного експерименту старшої школи на засадах інтеграції реальної та віртуальної його складових (рис.1).
Запропонована модель змістовно істотно відрізняється від традиційних моделей, оскільки орієнтована на вищий рівень самостійності учнів в процесі експериментування та пізнавально-пошукової діяльності взагалі, є мобільною та передбачає запровадження сучасних підходів до системи фізичного експерименту (синергетичного та компетентнісного), які уможливлюють посилення практичної спрямованості системи, урахування інтересів, нахилів, вподобань учнів.
Ефективність моделі системи інтегрованого навчального фізичного експерименту старшої школи визначається адекватним вибором цілей і завдань, засобів, форм і методів експериментаторської діяльності учнів старшої школи у їх раціональному поєднанні.
У розділі 3 «Методична система навчального фізичного експерименту старшої школи на засадах інтеграції реального та віртуального» в результаті проведеного аналізу наукових, науково-методичних і психолого-педагогічних досліджень, на основі сформульованих концептуальних положень вперше запропоновано методичну систему навчального фізичного експерименту на засадах інтеграції його реальної та віртуальної складових і з урахуванням вимог системно-синергетичного підходу в освіті.
У розділі визначено, що нині в системі шкільного фізичного експерименту має місце протиріччя, між необхідністю широкого запровадження навчального експерименту, який передбачає посилення самостійної творчої діяльності учнів, сприяє
18
розвитку їх нахилів і здібностей, відповідає вимогам синергетичного, діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів, і низьким рівнем забезпечення шкіл сучасним навчальним обладнанням та практично відсутністю комплектів лабораторного обладнання, що відповідають психолого-педагогічним та ергономічним вимогам і враховують особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах віртуально орієнтованого середовища старшої профільної школи.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА