СИСТЕМА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з умов становлення та розвитку незалежної правової держави, впровадження ринкових форм господарювання і принципів соціально-орієнтованої економіки є формування нових демократичних інститутів. Сьогодні нагальною стає потреба реформування законодавчого регулювання трудових відносин, розробці нових підходів до цього процесу, перегляду сутності і змісту систематизації трудового законодавства в цілому. На сьогодні системі національного трудового законодавства, на жаль, притаманні таки риси, як: нестабільність, безсистемність, дублювання; закони часто змінюються та доповнюються, що суттєво змінює зміст та спрямування політики України в сфері трудових відносин. Багато законів набрали чинності декілька років тому і вже потребують удосконалення, вони не мають фінансового підґрунтя, що призводить до перетворення положень законодавства в пусті декларації, деякі нормативні приписи потребують скасування. Ці та інші причини стали юридичними та соціальними передумовами роботи. Невід’ємною ознакою удосконалення трудового законодавства є його постійний процес, що охоплює як діяльність по створенню нових нормативно-правових актів, внесенню якісних змін та доповнень до них, так і діяльність по усуненню прогалин або пом’якшенню недоліків чинних нормативно-правових актів, покликаних регулювати трудові відносини. Отже, удосконалення трудового законодавства неможливе без його цілеспрямованої, науково обґрунтованої систематизації. Необхідність систематизації законодавства полягає в необхідності ефективного здійсненні правотворчої діяльності, зокрема виявленні причин протиріч, невідповідностей у нормативному регулюванні та їх усуненні, а також застосуванні й реалізації нормативно-правових актів і умов. Систематизація законодавства спрямована і на поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб’єктів. Вирішенню цих питань і присвячена дана дисертаційна робота.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Венедиктова В.С., Гоца В.Я, Гінзбурга Л.Я., Жернакова В.В., Іванова С.О., Лазор Л.І, Лівшиця Р.З., Мацюка А.Р., Обушенко О.М., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенка П.Д., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Стичинського Б.С., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Шебанової О.І., Шеломова Б.О., Щербини В.І.

Вивчення праць цих авторів сприяло виробленню розуміння суті досліджуваного явища й формулюванню власних висновків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблема визначена серед основних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень, які проводяться в Запорізькому юридичному інституті МВС України відповідно до п.1.1. (Забезпечення прав людини та громадянина при розбудові правової держави) Тематики пріоритетних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2001-2005р.р. закріплених Наказом МВС України №635 від 2002р.