Сітовський Андрій Миколайович. Диференційований підхід у фізичному вихованні підлітків з різними темпами біологічного розвитку (на прикладі школярів 7-х класів)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт і предмет наукового пошуку, сформульовано мету й завдання роботи, відображено зв'язок дослідження з науковими темами, розкрито наукову новизну, практичну значимість і особистий внесок здобувача, подано сферу апробації результатів дослідження, кількість публікацій, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі «Фізіолого-педагогічні аспекти диференційованої фізичної підготовки підлітків з урахуванням темпів їхнього біологічного розвитку» проаналізовано й узагальнено наукові праці, присвячені біологічним особливостям і закономірностям морфофункціонального розвитку й фізичної підготовленості та їх урахуванню у фізичному вихованні підлітків. Встановлено, що у підлітковому віці специфіка функціонування організму визначається ступенем біологічного розвитку. Істотні розходження в термінах біологічної зрілості дівчат і хлопців призводять до виникнення значної неоднорідності складу школярів кожного класу. В одному класі можуть навчатися діти з різним ступенем біологічної зрілості та з різними функціональними й адаптаційними можливостями. Тому в цей віковий період необхідне застосування диференційованого підходу у фізичному вихованні підлітків, і одним з критеріїв розподілу учнів на групи варто вважати темпи біологічного розвитку.
У другому розділі «Методи й організація дослідження» обґрунтовано способи вирішення завдань роботи: отримання ретроспективної інформації (теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури); педагогічне спостереження; констатуючий і формуючий педагогічні експерименти; математико-статистичні методи обробки результатів досліджень (варіаційна статистика; перцентильний, кореляційний і регресійний аналіз).
Дослідження проводили на базі лабораторії функціональної діагностики Інституту фізичної культури та здоров'я Волинського державного університету імені Лесі Українки та експериментального майданчика ЗОШ № 20 м. Луцька.
Лікарсько-педагогічні обстеження школярів для оцінювання ступеня статевого дозрівання проводили спільно з лікарем-андрологом та лікарем-гінекологом.
Ступінь біологічного розвитку оцінювали за показниками рівня статевого дозрівання. Схема комплексної оцінки біологічного віку складена на підставі творчої переробки низки схем (Росс У.Д., Марфел-Джонс М.Дж., 1998; Круцевич Т.Ю., 1999; Чижик В.В., 2000 та ін.) за допомогою методу регресійного аналізу.
Дослідження складалося з чотирьох етапів. На кожному з них вирішували частину взаємопов’язаних завдань, визначених відповідно до загальної логіки побудови дослідження.
Перший етап (вересень 2001- вересень 2002 р.) передбачав вивчення й аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження за руховою діяльністю школярів-підлітків під час уроків фізичної культури.
Другий етап (вересень 2001 – травень 2003 р.) полягав у проведенні констатуючого педагогічного експерименту. Головним завданням етапу було отримання показників, що характеризують біологічну зрілість, морфофункціональний розвиток, фізичну працездатність і підготовленість школярів 11-16 років та аналіз взаємозв’язків цих показників із хронологічним та біологічним віком. У результаті констатуючого педагогічного експерименту було обстежено 1305 школярів 11-16 років (752 хлопці та 553 дівчини) загальноосвітніх шкіл м. Луцька. Дослідження тривало з вересня 2001 до травня 2003 р. Головним завданням було отримання показників, що характеризують біологічну зрілість, морфофункціональний розвиток, фізичну працездатність та фізичну підготовленість школярів 11-16 років.
На третьому етапі (травень 2003 – вересень 2004 р.) аналізували дані, отримані у процесі констатуючого експерименту. Вивчали особливості морфофункціонального розвитку, фізичної працездатності та фізичної підготовленості школярів 7-х класів з різними темпами біологічного розвитку, а також динаміку цих показників протягом навчального року. Було розроблено диференційований підхід до розподілу часу фізичних навантажень вибіркової спрямованості для розвитку рухових здібностей школярів 7-х класів залежно від темпів їхнього біологічного розвитку.
На четвертому етапі (вересень 2004 – травень 2005 р.) було проведено формуючий педагогічний експеримент, мета якого полягала в перевірці методики диференційованої фізичної підготовки школярів 7-х класів з урахуванням темпів їхньої біологічної зрілості.
У формуючому педагогічному експерименті взяли участь 304 школярі (148 хлопців та 156 дівчат) – учні 7-х класів загальноосвітньої школи № 20 м. Луцька. Контрольну групу склали 99 хлопців та 105 дівчат, експериментальну групу становили 49 хлопців та 51 дівчина, які за станом здоров'я були віднесені до основної медичної групи та не займалися у спортивних секціях.
Заняття з фізичної культури в контрольній та експериментальній групах проводили тричі на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця), у контрольній групі – за загальноприйнятою державною програмою. Розподіл навчального часу для розвитку рухових здібностей учнів експериментальних класів здійснювався залежно від характеру їх змін протягом навчального року й відповідно до темпів біологічного розвитку учнів. Основний метод проведення занять для учнів експериментальних класів був груповий – залежно від темпів їхнього біологічного розвитку. І група – учні-ретарданти (Р), які за біологічним віком відстають від своїх ровесників на 1 рік і більше, II група – учні-медіанти (М), із середніми показниками біологічного віку для цієї вибірки (±1 рік), III група – учні-акселерати (А), які за біологічним віком випереджають своїх ровесників на 1 рік і більше.
У третьому розділі «Фізична працездатність та підготовленість учнів 7-х класів залежно від темпів їхнього біологічного розвитку» досліджено особливості морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості й фізичної працездатності, динаміку досліджуваних показників протягом навчального року залежно від темпів біологічного розвитку підлітків.
Встановлено, що практично всі досліджувані показники соматичного розвитку школярів 11–16 років мають тісніші кореляційні взаємозв’язки з біологічним, ніж із хронологічним, віком. Така залежність існує і між окремими параметрами стану кардіореспіраторної системи та біологічним віком. Однак у хлопців вона виражена більшою мірою, ніж у дівчат. У хлопців абсолютна фізична працездатність має достовірно більший кореляційний взаємозв’язок з біологічним віком. У дівчат як абсолютна, так і відносна працездатність статистично значимо корелює з біологічним та хронологічним віком. Проте відносна фізична працездатність достовірно тісніше корелює саме з біологічним віком.
Практично всі досліджувані показники моторики мають достовірні коефіцієнти кореляції з біологічним віком як у хлопців, так і у дівчат. Однак порівняно з хронологічним віком у хлопців вони виражені більшою мірою.
У результаті констатуючого педагогічного експерименту виявлено відмінності досліджуваних показників стану кардіореспіраторної системи та фізичної підготовленості у школярів 7-х класів залежно від темпів їхнього біологічного розвитку. У хлопців і дівчат з прискореними темпами біологічного розвитку на фоні більших абсолютних величин фізичної працездатності, життєвої ємності легень, потужності вдиху й видиху відзначаються вищі показники частоти серцевих скорочень, індексу Робінсона, адаптаційного потенціалу кровообігу та нижчий життєвий індекс, систолічний, ударний індекси й відносна фізична працездатність порівняно зі школярами з уповільненим темпом біологічного розвитку. Варто відзначити, що відносна фізична працездатність достовірно вища у хлопців-ретардантів (на 31,1%), медіантів (на 28,2%) й акселератів (на 31,6%), ніж у дівчат.
Протягом навчального року відносна фізична працездатність хлопців знижується (p<0,05). У дівчат відзначається істотне зниження (p<0,001) абсолютної і відносної фізичної працездатності.
Виявлено виражені різною мірою та різноспрямовані зміни стану кардіореспіраторної системи протягом навчального року, зумовлені темпами біологічного розвитку школярів (табл. 1).
Встановлено, що фізична підготовленість залежить від темпів біологічного розвитку. Так, у хлопців та дівчат з уповільненими темпами біологічного розвитку виявлено найменші показники рівня фізичної підготовленості за даними абсолютної та відносної кистьової і абсолютної станової динамометрії, швидкості руху кисті, гнучкості та силової витривалості (тест «Підтягування на перекладині»). Але у хлопців та дівчат з уповільненим і середнім темпом біологічного розвитку більші відносні величини станової динамометрії, кращі показники статичної рівноваги, силової витривалості (тест «Підйом тулуба в сід із положення лежачи») та загальної витривалості, ніж у їхніх ровесників із прискореними темпами біологічного розвитку.