Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Педагогическая и возрастная психология
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження розвитку почуття гумору в старшокласників» – викладено результати аналізу наукових підходів до почуття гумору як психологічного феномену, особливостей його прояву, а також соціокультурних і диференціально-психологічних чинників особистісного розвитку старшокласників. Дослідження проблематики гумору має пролонговану історію, яка містить різні підходи до розуміння природи комічного й смішного (С. Аттардо, М. Бахтін, А. Бергсон, Г. Бойл, Ю. Борєв, Т. Вітч, Т. Гоббс, Дж. М. Джос-Рейд, Б. Дземідок, І. Кант, Дж. Локк, О. Лук, Р. Мартін, А. Моді, Платон, В. Проп, В. Раскін, С. Рубінштейн, Г. Спенсер, Б. Спіноза, З. Фрейд, Цицерон, А. Шмельов та ін.). Гумор як психологічний феномен, перш за все, постає в понятті «почуття гумору», стосовно якого (як гумору в цілому) у вітчизняній та зарубіжній психології не Узагальнення змісту наявних науково-психологічних концепцій комічного дозволили нам сформувати теоретичне тлумачення почуття гумору як інтегративного особистісного утворення, що зумовило теоретичний розгляд та подальше емпіричне дослідження особливостей його розвитку в контексті соціалізації особистості. Відповідно до думки провідних сучасних дослідників соціалізації (І. Булах, А. Мудрик та ін.), її суть полягає у внутрішньому конфлікті між мірою пристосування людини до суспільства і ступенем відокремлення Таким чином, результати аналізу теоретико-психологічних передумов дослідження розвитку почуття гумору у старшокласників, по-перше, виявили Проведений на засадах системного підходу в психології (Б. Ананьєв, Ф. Василюк, В. Ганзен, В. Кузьмін, Б. Ломов, А. Фурман, Г. Щедровицький) методологічний аналіз функціональної структури соціалізації особистості, По-друге, надав змогу провести системно-структурний аналіз чинників розвитку почуття гумору у старшокласників як переживання-діяльності, виокремивши і описавши у його складі операціональну та інтенціональну сторони. При цьому було з’ясовано, що основним питанням щодо закономірностей внутрішньої динаміки почуття гумору як переживання-діяльності є не місце і роль На підставі викладеного було методологічно обґрунтовано основну гіпотезу дисертаційного дослідження: соціокультурні та індивідуальні особливості розвитку почуття гумору в старшокласників зумовлюються ієрархізованими чинниками – диференціально-психологічними відмінностями старшокласників та характеристиками їх соціального оточення (як носія соціокультурного змісту). Провідне значення для розвитку інтенціональної та операціональної складових почуття гумору як переживання-діяльності мають диференціально-психологічні відмінності старшокласників. Вплив соціального оточення на розвиток почуття гумору відбувається опосередковано через ціннісно-смислову особистісну сферу учнів старших класів. Вказані чинники розвитку почуття гумору в старшокласників співвідносяться за типом форма і зміст (відповідно). У другому розділі – «Емпіричне дослідження соціокультурних та індивідуальних особливостей розвитку почуття гумору в старшокласників» – обґрунтовано характеристики вибірки, параметри, методи і методики емпіричного дослідження та викладено результати констатувального експерименту, наведено соціокультурні та індивідуальні особливості розвитку почуття гумору. До загальної вибірки, на якій проведено емпіричне дослідження, увійшли старші школярі загальноосвітніх шкіл міста Києва (всього 133 учня). З них було сформовано робочу вибірку, яку поділено на 3 досліджувані групи відповідно Для з’ясування соціокультурних особливостей розвитку почуття гумору, розроблено та застосовано «Анкету дослідження соціального оточення». Припущення щодо опосередкованого характеру впливу соціального оточення на розвиток почуття гумору через ціннісно-смислову особистісну сферу школярів старших класів було перевірено за допомогою методики «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтації особистості (С. Бубнової)». Отримані дані було оброблено за допомогою дисперсійного аналізу (ANOVA), а також апостеріорного критерію t-Тамхейна та t-Т’юкі. Результати дозволили стверджувати, що рівень диференціації почуття гумору в старшокласників достовірно пов’язаний з такими цінностями: «пізнання нового у світі, природі, людині», міжгрупова різниця є достовірною – F=10,091, p=0,000 (середні показники достовірно відрізняються Також отримано підстави констатувати, що респонденти третьої групи цінують спілкування, але менше цінують ніж школярі першої групи пізнання нового, природи та людини, визнання й повагу людей та здоров’я. В свою чергу, респонденти першої групи більше цінують пізнання нового у світі, природі Дослідження індивідуальних особливостей розвитку почуття гумору в старшокласників проводилась за допомогою психодіагностичних методик «Особистісний опитувальник Кеттела 16-факторний», «Тест гумористичних фраз (ТГФ-44-9)». Результати дисперсійного аналізу показників за методикою «Особистісний опитувальник Кеттела 16-факторний» вказали на достовірні відмінності за такими факторами: (А) – F=4,44, p=0,018 (між першою та третьою групою – t=1,6, p=0,008); (С) – F=3,29, p=0,047 (між другою та третьою групою – t=1,2, p=0,04); (Е) – F=5,46, p=0,008 (між першою та третьою групою – t=2, p=0,008); (F) – F=38,31, p=0,000 (між першою і другою групою – t=1,87, p=0,000; між першою і третьою групою – t=3, p=0,000; між другою та третьою групою – t=1,13, p=0,021); (H) – F=8,55, p=0,001 (між першою та третьою групою – t=2,6, p=0,000); (L) – F=6,29, p=0,004 (між першою та третьою групою – t=1,87, p=0,013 та другою і третьою групою – t=1,67, p=0,006); (O) – F=13,51, p=0,000 (між першою і другою групою – t=1,53, p=0,002 та першою і третьою групою – t=2, p=0,000); (Q1) – F=6,39, p=0,004 (між першою та третьою групою – t=1,93, p=0,001). Також виявлені певні розбіжності за фактором (Q4), хоча загалом міжгрупова різниця не є достовірною – F=3,09, p=0,056, але при цьому відмінність між середніми показниками першої Данні дисперсійного аналізу показників за методикою ТГФ-44-9 виявили, Виявлені достовірні зв’язки емпіричних показників досліджуваних, яких У третьому розділі – «Психологічний супровід розвитку почуття гумору
|