СТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ ДІТЕЙ У ГРУПІ НА ЕТАПІ ПЕРЕХОДУ ВІД СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ДО МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету наукової роботи, сформульовано її гіпотезу, завдання, розкрито методологічні та теоретичні засади, описано методи, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність, сформульовано положення, що виносяться на захист, розкрито форми апробації результатів дослідження та наведено відомості про структуру дисертації.

У першому розділі – "Становлення соціально-психологічного статусу дитини у групі ровесників як предмет наукового аналізу" – аналізуються основні напрямки дослідження СПС дитини в колективі ровесників, що відбиті у вітчизняній і зарубіжній психологічній літературі; розглядаються соціально-психологічні проблеми перехідного періоду в розвитку дітей шести- та семирічного віку, сформульовані основні проблеми дослідження.

Соціально-психологічний статус особистості, на думку багатьох авторів (А.Б .Коваленко, М.Н. Корнєв, Р.С. Немов, А.В. Петровський, К.К. Платонов, Т.В. Сенько та інші), обумовлений ставленням до неї інших людей, які, з одного боку, визнають її права, а з іншого - очікують і вимагають виконання певних функцій, реалізації певних форм поведінки. Становлення статусу - дуже складний процес, що, як зазначають О.В. Киричук, Я.Л. Коломинський, Х.Й. Лійметс, Р.Ф. Урінг та інші дослідники, обумовлюється взаємодією низки об¢єктивних і суб¢єктивних факторів.

У дисертації розглядаються, перш за все, ті роботи, які стосуються дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Всі проведені в цьому напрямку дослідження можна умовно поділити на дві групи. До першої належать роботи, присвячені аналізові взаємозв¢язку між статусом та особистісними якостями дитини, що обумовлюють його становлення. Так, у ряді досліджень (Я.Л. Коломинський, П.О. Лахестик, В.С. Мухіна, Р.Ф. Савіних, А.Б. Ценципер, M.A. Bany, M. Koskenniemi, T.V. Le er, R.M. Le er) показано вплив на статус факторів, які стосуються зовнішнього вигляду та поведінки дитини. Численні дослідження (роботи Л.В. Артемової, О.В. Калягіної, Я.Л. Коломинського, О.Л. Кононко, О.І. Кульчицької, Р.Б. Стьоркіної, Т.О. Рєпіної) доводять вирішальне значення для виникнення симпатій і дружби між дітьми тих їхніх якостей, які пов¢язані з моральними рисами, навичками соціальної поведінки, соціальною компетентністю. Цілий ряд авторів (Г.В. Іванова, Я.Л. Коломинський, П.О. Лахестик, В.С. Мухіна, Т.О. Рєпіна, M.A. Bany, K.M. Evans) присвятили свої дослідження вивченню зв¢язку між статусом і рівнем розвитку здібностей особистості. Предметом окремих досліджень (Л.В. Артемова, Т.В. Драгунова, Б.П. Жизневський, Розенталь, G.W. Ladd, S .Oden, S. Pederson, D. Hay) є зв¢язок між статусом дитини та досвідом її спілкування з ровесниками, а також вплив мовленнєвої активності на процес становлення статусу. Дослідження, виконані під керівництвом М.І. Лісіної, доводять, що психологічною основою популярності дитини серед ровесників є здатність адекватно задовольняти різні за змістом комунікативні потреби. Для великої групи досліджень основним фактором детермінації статусу дитини дошкільного віку виступає успішність її у спільній діяльності - ігровій або трудовій (Л.П. Бухтіарова, Я.Л. Коломинський, В.С. Мухіна, Т.О. Рєпіна, А.А. Рояк, Т.В. Сенько), а починаючи з першого класу – пізнавальній (Г.Ф. Карпова, Ю.А. Орн, Р.Ф. Савіних, В.А. Синицька, Л.С. Славіна, А.Б. Ценципер).

друга група досліджень присвячена аналізу зовнішніх чинників, що детермінують статус дитини. Так, у психологічній теорії не раз порушувалось питання про залежність статусу дитини не лише від її особистісних якостей, але й від властивостей групи, відносно якої визначається статус (Л.І Божович, В.У. Кузьменко, О.С. Махлах, Р.Б. Стьоркіна, А.Б. Ценципер). Аналіз літератури дозволяє зробити висновок про те, що статус дитини значною мірою обумовлюється змістом, формами, способом спілкування педагога з дітьми (праці Т.В. Антонової, Л.М. Башлакової, М.О. Березовіна, Р.П. Іванової, О.В. Киричука, Я.Л. Коломинського, Т.О. Рєпіної, А.А. Рояк, Р.Ф. Савіних, M.A. Bany) та стилем спілкування, характером взаємин у сім¢ї, умовами сімейного виховання (Т.Х. Аунапуу, П.О. Лахестик, Х.Й. Лійметс, Т.В. Нещерет, Л.А. Холева, K.M. Evans, M. Koskenniemi).

У дисертації аналізуються соціально-психологічні проблеми перехідного періоду в розвитку дітей шести- та семирічного віку. Проведені дослідження (Я.Л. Коломинський, В.В. Рубцов, Г.М. Счастна, А.Б. Ценципер, Г.А. Цукерман) показують, що в першому класі порівняно з дошкільною групою виникає ряд істотних соціально-психологічних новоутворень, викликаних зміною провідної діяльності дитини, її соціальної позиції. Виявлено, що, перш за все, це стосується статусно-рольової структури групи. Навчальна діяльність, набуваючи провідної ролі, істотно змінює ціннісні орієнтації, моральні та ділові критерії, на основі яких проходило взаємне соціально-психологічне ранжування членів групи в дошкільному віці. У зв¢язку з цим ряд чинників, які в дошкільному віці визначали становище дитини в системі взаємин, у школі або не "спрацьовують", або зменшують свою значущість. На перший план виходять нові чинники, пов¢язані з навчальною діяльністю. Але багато що в поведінці та взаєминах дітей цього віку визначається все ще тими відносинами, які сформувалися у видах діяльності, типових для дошкільника.

Період адаптації до школи досить складний для переважної більшості першокласників. Г.М.Чуткіна, досліджуючи проблему адаптації, виявила, що високий рівень адаптації зумовлюють такі фактори, як високий статус дитини у групі до вступу в перший клас та адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників (оптимістична самооцінка).

Оскільки старший дошкільний вік безпосередньо передує переходу дитини до наступного етапу її життя - навчання у школі, суттєвого значення в роботі з дітьми шостого та сьомого років життя починає набувати їхня готовність до школи, зокрема, соціальна (О.Є. Кравцова, О.В. Проскура, Я.Л. Коломинський). Остання формується у ході взаємин з батьками, вихователями, у процесі співжиття з іншими дітьми і, на наш погляд, найбільше виявляється у СПС, який отримує дитина в групі ровесників. У структурі соціальної готовності дитини до школи її СПС посідає істотне місце. Він не лише впливає на подальший розвиток стосунків, але й формує особистість дитини.

Що стосується питання становлення СПС  на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку, то як показує здійснений нами в дисертації огляд психологічних досліджень, воно є недостатньо висвітленим. Практично відсутні роботи, присвячені дослідженню детермінації статусу, соціально-психологічної рефлексії, ціннісно-мотиваційних особливостей вибіркових взаємин між дітьми на даному етапі їхнього розвитку.

Другий розділ – "Порівняльний аналіз структурно-динамічних, особистісних та діяльнісних аспектів формування соціально-психологічного статусу дитини у групах ровесників старшого дошкільного та молодшого шкільного віку" – присвячений розглядові експериментальних даних, отриманих у ході дослідження структури та динаміки СПС дітей старших груп дитячого садка і перших класів школи, зокрема, особливостей рефлексування його дітьми, ціннісно-орієнтаційних особливостей вибіркових взаємин у досліджуваних групах. Розділ містить опис методичних засобів, ходу та процедури констатуючого експерименту.