СТАШКО ІННА ВАСИЛІВНА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗЕРНА У ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади управління якістю зерна у діяльності сільськогосподарських підприємств» – удосконалено понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема здійснено сучасну теоретико-методологічну інтерпретацію сутності системного управління якістю продукції сільськогосподарського підприємства; визначено особливості та змістовне наповнення поняття «система управління якістю продукції» для сільськогосподарських підприємств – виробників зерна; побудовано модель організаційно-економічного механізму управління якістю продукції на сільськогосподарському підприємстві.
Сучасні перетворення, що відбуваються в аграрному секторі вітчизняної економіки під впливом процесів інтернаціоналізації та глобалізації, супроводжуються появою нових вимог до якості та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. Підвищення якості аграрної продукції тісно пов’язано зі структурними змінами, а рівень якості формує вимоги до якості сировини і прогресивних технологій виробництва, засобів, праці персоналу, методів менеджменту. У зв’язку з цим об’єктивною є необхідність побудови ефективних систем управління якістю як на мікро-, так й макроекономічних рівнях.
Теоретично обґрунтовано, що сучасна економічна теорія якості не дає вичерпного вирішення ряду ключових питань, необхідних для економічної оцінки ефективності підвищення якості продукції в межах традиційних підходів. Встановлено, що практично невирішеним у теоретичному і методичному планах залишається проблема вибору оптимального рівня галузевого технологічного забезпечення якості сільськогосподарської продукції.
В дослідженні система управління якістю продукції розглядається як органічна складова загальної системи управління виробництвом на підприємстві. Авторське трактування поняття «система управління якістю продукції сільськогосподарського підприємства» базується на концептуально-логічній парадигмі забезпечення розвитку підприємства на основі управління якістю продукції і розглядає його як стратегічну домінанту пріоритетного спрямування ресурсів та зусиль менеджменту, адже формує матеріальний базис розширеного відтворення виробництва та уможливлює соціально-економічне зростання підприємства у довгостроковій перспектив.
Обґрунтовано, що ефективне управління якістю зерна передбачає створення відповідного організаційно-економічного механізму, основними елементами якого виділено управлінську, організаційно-виробничу і економічну ланки (рис. 1). Імплементація такого механізму уможливить реалізацію відтворювального підходу до організації управління якістю на довиробничому, виробничому та післявиробничому етапах, а також сприятиме системному проведенню технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, спрямованих на забезпечення збереження і постійного поліпшення якості продукції. Акцентовано увагу, що в умовах недостатньої мотивації працівників вітчизняних сільськогосподарських підприємств потенціал людського чинника у поєднанні з іншими елементами механізму управління якістю вбачається найбільш перспективним. В межах розробленого механізму розкрито стратегічні вектори його упровадження на макроекономічному (підвищення рівня досконалості ринку; зростання доходів населення; підвищення стандартів якості життя населення) та мікроекономічному (підвищення якості продукції, підвищення ефективності діяльності підприємства) рівнях.