СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовану мету та основні завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення виконаної роботи. Наведено результати апробації основних положень та особистий внесок автора дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретичні аспекти дослідження процесу управління ресурсним потенціалом машинобудівного підприємства» досліджено стан і тенденції розвитку сфери машинобудування, розглянуто зміст і характеристику складових ресурсного потенціалу, сутність стратегічного управління ним на машинобудівному підприємстві.

Розвиток машинобудування як сфери економічної діяльності національної економіки України характеризується протиріччями, що підтверджується, з одного боку, прибутковістю сфери в цілому, а з іншого – значним коливанням рівня прибутковості окремих машинобудівних підприємств.

За сприятливої економічної кон’юнктури 2009–2011 рр., зумовленої загальним економічним зростанням і, відповідно, підвищенням попиту на засоби виробництва, вітчизняне машинобудування розвивалося достатньо високими темпами, але за підсумками 2012 р. мало місце суттєве зниження індексів машинобудівної продукції як в цілому по Україні, так і в Дніпропетровській області зокрема (рис. 1).