СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КАМЕР ТА КРОВОНОСНОГО РУСЛА СЕРЦЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОМУ ІНФІКУВАННІ ТА ПНЕВМОПАТІЯХ

Краткое содержание

Матеріал і методи дослідження. Вивчення морфофункціонального стану камер серця, його кровоносних судин, кардіоміоцитів у новонароджених та їх морфогенезу при внутрішньоутробному інфікуванні та пневмопатіях проводилося на 143 серцях новонароджених, які були поділені на 3 групи.

Контрольну групу становили 17 сердець новонароджених, що загинули внаслідок пологових травм, 2-гу групу – 114 сердець новонароджених, в яких при патолого-анатомічному дослідженні було діагностовано внутрішньоутробне інфікування. Ці спостереження поділені за характером інфекційного збудника на 3 підгрупи: 1-ша – внутрішньоутробне інфікування бактеріальної етіології (27,2 %), 2-га – ВУІ вірусної етіології (34,2 %), 3-тя – комбіноване вірусно-бактеріальне ВУІ (38,6 %). В 3-тю групу включили 12 сердець новонароджених, в яких патологоанатомічно діагностовано пневмопатії.

Досліджуваний матеріал набирався на базі Тернопільського обласного дитячого патолого-анатомічного відділення з дотриманням основних принципів біоетичних норм. Комісією з питань біоетики Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (протокол № 10 від 18.04.2006 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не виявлено.

Для вирішення поставлених задач проведені такі дослідження:

1. Морфометричне вивчення камер неураженого серця новонароджених, а також при ВУІ і пневмопатіях.

2. Ін’єкційні методи дослідження кровоносного русла різних відділів серця новонароджених у нормі та при ВУІ і пневмопатіях.

3. Гістологічні, гістохімічні та гістостереометричні дослідження кардіоміоцитів, стінок кровоносних судин неураженого серця новонароджених, а також при ВУІ і пневмопатіях.

4. Визначення діагностичності та інформативності кардіометричних параметрів і статистична обробка даних.

При морфометричному дослідженні серця визначали: довжину серця (Дов.С.), його ширину (Шир.С.), товщину (Тов.С.) і загальну масу серця (МС.). Серце розтинали за методикою Г.Г.Автанділова (2000). При цьому вимірювали периметри правого (ППАВО) та лівого (ПЛАВО) атріовентрикулярних отворів, гирла аорти (ПГА) та легеневої артерії (ПГЛА).

При проведенні кардіометрії визначали такі морфометричні параметри: чиста маса серця (ЧМС); абсолютні маси лівого (МЛШ) і правого (МПШ) шлуночків; шлуночковий індекс (ШІ); маса лівого (МЛП) та правого (МПП) передсердь; індекс Фултона (ІФ); серцевий індекс (СІ); відсотковий вміст маси шлуночків (% ЛШ, % ПШ), передсердь (% ЛП, % ПП); площа ендокардіальної поверхні шлуночків і передсердь (ПСЛШ, ПСПШ, ПСЛП, ПСПП); планіметричний індекс (ПІ); об’єми притоку, відтоку та резервний об’єм лівого і правого шлуночків (ОПЛШ, ОВЛШ, ОРЛШ, ОППШ, ОВПШ, ОРПШ); діаметри кардіоміоцитів шлуночків та передсердь (ДКМЛШ, ДКМПШ, ДКМЛП, ДКМПП); діаметри їх ядер (ДЯЛШ, ДЯПШ, ДЯЛП, ДЯПП); відносні об'єми кардіоміоцитів, капілярів та строми камер серця (ВОКМЛШ, ВОКМПШ, ВОКМЛП, ВОКМПП; ВОКЛШ, ВОКПШ, ВОКЛП, ВОКПП; ВОСТЛШ, ВОСТПШ, ВОСТЛП, ВОСТПП); ядерно-цитоплазматичні відношення (ЯЦВЛШ, ЯЦВПШ, ЯЦВЛП, ЯЦВПП); стромально-кардіоміоцитарні (СТКМВЛШ, СТКМВПШ, СТКМВЛП, СТКМВПП) та капілярно-кардіоміоцитарні відношення (ККМВЛШ, ККМВПШ, ККМВЛП, ККМВПП). На ізольованих кардіоміоцитах вимірювали їхню довжину.

Вивчення особливостей коронарного кровопостачання серця новонароджених здійснювали за модифікованою нами методикою (деклар. пат. на винахід № 56440А). При цьому визначали особливості коронарного кровопостачання лівого та правого шлуночків, лівого і правого передсердь та серця в цілому.

Гемомікроциркуляторне русло досліджували двома методами:

1)    ін’єкція туш-желатиновою сумішшю коронарних судин серця з наступним виготовленням мікропрепаратів та їх світлооптичним вивченням;

2)    ін’єкція кровоносного русла серця рентгенконтрастним водним розчином свинцевого сурика, з наступною ренгенографією на цифровому рентгенівському апараті (РУМ-20М з цифровою приставкою “Альфа”).

Вирізали також шматочки міокарда, які фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну. Через 14 діб матеріал заливали в парафінові блоки за загальноприйнятою методикою. Мікротомні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, за методами ван Гізон, Вейгерта, Маллорі, Гейденгайна залізним гематоксиліном і толуїдиновим синім. Для визначення нейтральних жирів заморожені зрізи фарбували суданом ІІІ та суданом чорним. Для дослідження ізольованих кардіоміоцитів використовували методику лужної дисоціації. Дослідження проводили за допомогою мікроскопу МБД-15 при різних збільшеннях (окуляр 10, об’єктиви: 8, 20, 40, 90). Фотодокументування здійснювали цифровою фотокамерою Canon Power Shot A 620, 7,1 Mega pixels, 4x optical zoom.

Результати досліджень статистично оброблені в “Microsoft Office Excel-2003”, текстовий набір – у “Microsoft Office Word-2003” (операційна система Windows XP).

Дослідження проводили на базі Тернопільського обласного патолого–анатомічного бюро, кафедрах нормальної анатомії, загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією, ЦНДЛ Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.

Результати дослідження та їх аналіз. Комплексне вивчення (морфометричними, ін’єкційними, гістологічними, гістохімічними методами) досліджуваного матеріалу дозволило одержати інформацію про особливості морфогенезу неураженого серця новонароджених і особливості його змін при внутрішньоутробному інфікуванні та пневмопатіях, що дало можливість адекватно судити про механізми досліджуваних процесів.

При окремому зважуванні частин серця встановлено, що чиста маса неураженого серця новонароджених становила 20,20±0,42 г. Абсолютна маса лівого шлуночка дорівнювала 9,39±0,18 г, а правого – 7,20±0,15 г, маса лівого передсердя – 1,74±0,03 г, правого – 1,87±0,03 г.

При внутрішньоутробних інфекціях наведені параметри порівняно з аналогічними контрольними мали тенденцію до зниження. Так, у 1-й підгрупі спостереження виявлено зменшення ЧМС на 1,9 %, у 2-й – 3,4 %, а у 3-й – 6,3 %.

При пневмопатіях абсолютна маса лівого шлуночка збільшилася незначно – на 2,2 %, абсолютна маса правого шлуночка зросла на 19,2 %, маса лівого передсердя – на 8,0 %, а правого передсердя – на 13,37 %.

Відносні показники окремого зважування контрольної групи спостереження (СІ, ШІ, ІФ) вказували на переважання правих відділів серця. При внутрішньоутробному інфікуванні та пневмопатіях співвідношення між масометричними параметрами частин серця істотно порушувалися (рис. 1).

Лінійними вимірюваннями встановлено, що довжина неушкодженого серця новонароджених досягала 3,20±0,06 см, ширина – 3,93±0,07 см, товщина – 1,77±0,03 см.