СУЧАСНА ДЕРЖАВА В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ: НОРМАТИВИ, ОРГАНИ, ФУНКЦІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Початок нового тисячоліття ознаменовано важливими змінами в діяльності держав, що обумовлюється як унікальністю, неповторністю кожної держави, так і глобалізацією, яка дедалі підсилюється. Зокрема, вплив людини на навколишнє середовище починає дедалі більшою мірою виявлятися в розростанні природних катаклізмів і катастроф. Стала очевидною необхідність ефективного міжнародного співробітництва і відмовлення держав від частини свого суверенітету в ім’я вирішення екологічних проблем.

Очевидно, що сучасна держава дедалі частіше діятиме в екстремальних ситуаціях, для чого вона мусить вносити певні корективи у методи діяльності традиційних державних органів і створювати нові структури, максимально здатні за своїм характером до такого роду діяльності. Для України здатність державної влади діяти ефективно в екстремальних умовах має особливе значення з урахуванням трагедії у Чорнобилі. При цьому йдеться не тільки про виділення в системі функцій нашої держави самостійного напрямку її діяльності в екстремальних ситуаціях. Актуальними є її, по-перше, нормативно-правове забезпечення, по-друге, державно-інституціональне оформлення і, по-третє, фінансування, яке забезпечує ефективну діяльність відповідних органів.

У дисертації обґрунтовуються необхідні зміни уявлень про державу, яка діє в сучасну епоху, для чого використовується поняття “сучасна держава”. Найскладніші умови функціонування сучасної держави вимагають її все більшої ефективності. Це стосується найрізноманітніших сфер існування людини, і більшою мірою тих ситуацій, які створюють загрозу для існування як окремих людей, так і суспільства в цілому. Не випадково можна констатувати становлення особливого правового інституту “надзвичайні стани”, а також формування специфічних органів, які діють для його оптимального здійснення.

Суть розглянутої в дисертації проблеми полягає в аналізові специфіки статики і динаміки держави, яка існує у сучасному світі, і поєднує процеси інтеграції та дезінтеграції, глобалізації та інформатизації. При цьому в системі загальносоціальних функцій держави поряд із забезпеченням національної безпеки, захисту прав і свобод, реалізації соціальних програм самостійного статусу набувають запобігання стихійним лихам і екологічним катастрофам та їх ліквідація. Відбувається становлення специфічних державних органів, покликаних діяти при виникненні екстремальних ситуацій і введенні правового режиму надзвичайного стану. При цьому Конституція і чинне законодавство України, підзаконні нормативно-правові акти, а також законодавчі акти інших держав, міжнародно-правові документи і правові акти регіонального характеру, що стосуються виникнення і запобігання екстремальним ситуаціям, свідчать про те, що в Україні складається правовий інститут “надзвичайні стани”. Тому тема дослідження пов’язана із визначенням нормативів, органів і функцій сучасної держави з метою забезпечення її ефективної діяльності в екстремальних умовах з опорою на нормативно-правовий і організаційний досвід, який існує в нашій державі.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених з державознавства. Перспектива дослідження розвитку держави була визначена працями багатьох дореволюційних учених-юристів. У цьому дисертаційному дослідженні використані, зокрема, праці М. М. Алексєєва, М. Ф. Владимирського-Буданова, І. О. Ільїна, Б. А. Кистяковсь-кого, М. М. Ковалевського, М. М. Коркунова, Л. І. Петражицького, В. Ф. Таранов-ського, Є. М. Трубецького.

Поняття, ознаки і функції держави розглядалися багатьма вченими, які зробили свій внесок у скарбничку державознавства. Стосовно того ракурсу, в якому викладено це дисертаційне дослідження, виділимо розробки Н. Г. Алек-сандрова, М. І. Байтіна, Ф. М. Бурлацького, А. В. Венгерова, І. Н. Гомерова, В. Є. Гулієва, А. І. Денисова, Л. І. Загайнова, В. Г. Каленського, Д. А. Керимова, М. І. Козюбри, В. В. Копєйчикова, А. П. Косицина, Л. С. Мамута, Г. Н. Манова, Л. А. Морозової, Г. А. Мурашина, В. С. Петрова, П. М. Рабіновича, С. Г. Рябова, В. М. Селиванова, О. В. Сурілова, Ю. А. Тихомирова, Н. П. Фарберова, Н. В. Черноголовкіна, В. А. Четвернина, В. Є. Чиркина, Ю. С. Шемшученка, В. М. Шаповала, М. П. Шендрика, В. М. Якушика.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101 001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також плану науково-дослідницької роботи Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 роки.