ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СКЛАДНОКООРДИНАЦІЙНИХ ВИДІВ СПОРТУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументовано її актуальність, ступінь розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, його гіпотезу, висвітлено наукову новизну; практичну цінність дослідження; охарактеризовано методи дослідження, визначено особистий внесок здобувача в отриманні результатів наукового пошуку, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади формування спеціальних знань та умінь у майбутніх фахівців зі складнокоординаційних видів спорту (на матеріалі фігурного катання на ковзанах)” наведені напрямки реформування та вдосконалення процесу навчання майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах. Професійна освіта майбутніх тренерів – викладачів у вищих педагогічних навчальних закладах передбачає професійну направленість процесу навчання і включає в себе поглиблене ознайомлення з науковими основами та сучасною технологією підготовки кваліфікованих спортсменів, які здатні реалізувати себе в спорті вищих досягнень, прищепленні професійних умінь та навичок, формуванні психологічних і моральних якостей особистості, необхідних для трудової діяльності у сфері спорту.

Представлено сучасне трактування дидактичних принципів щодо підготовки спортсменів зі складнокоординаційних видів спорту. Ці положення, на наш погляд, потребують подальшого осмислення і наукової розробки, заснованої з урахуванням специфіки виду спорту, тенденцій його розвитку та особливостей змагальної діяльності спортсменів. Показано проблематику сучасної підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів, основні тенденції й особливості сучасної технології підготовки спортсменів, необхідність розробки кількісних показників, що характеризують змагальну діяльність і основні сторони підготовленості спортсменів, параметри навантажень, комплексного контролю, відбору й орієнтації спортсменів на основному та заключному етапах, що зумовлюють ефективність їх процесу підготовки.

Наведено характеристику зовнішніх і внутрішніх параметрів змагальної діяльності у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів. Проаналізовано тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах.

У другому розділі „Концепція процесу навчання тренера – викладача зі складнокоординаційних видів спорту на основі запропонованої структури експериментальної системи підготовки кваліфікованих фігуристів” визначено  концепцію дослідження, обґрунтовано методологію власних досліджень. Процес  навчання  майбутніх тренерів – викладачів у вищих навчальних закладах повинен здійснюватися на основі науково обґрунтованих підходів, теоретичних і практичних досягнень вітчизняної й закордонної педагогіки, концепції розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні та з урахуванням результатів діяльності міжнародних федерацій з видів спорту, нових технологій підготовки висококваліфікованих спортсменів, особливостей їх змагальної діяльності, нововведень у правилах змагань, у яких обґрунтовані й узагальнені головні завдання освіти майбутніх викладачів – тренерів.

У системі безперервної освіти в галузі фізичного виховання і спорту винятково важливого значення набуває професійна підготовка майбутніх  тренерів – викладачів, яка обумовлює впровадження технологічно обґрунтованих, іноваційних підходів в процес їх навчання у вузі з метою одержання такого рівня професіоналізму, завдяки якому він стане конкурентоспроможним на ринках праці й успішно буде працювати у всіх ланках спортивного руху, а головне - у спорті вищих досягнень.

Процес навчання майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах базується на основі професійної спрямованості, що синтезує широкий комплекс науково – теоретичних і науково – прикладних професійних знань тим самим поглиблюючи світогляд майбутніх і діючих фахівців за межами обраної вузької спеціалізації, допомагаючи осмислити загальний зміст діяльності у сфері спорту, знайти правильний підхід до усвідомлення і рішення різноманітних виникаючих нових завдань, які зустрічаються в практиці професійної діяльності, що має важливе професійно-методичне значення.

Вищесказане обумовлює визначення процесу навчання майбутніх тренерів-викладачів у вузах у таких основних аспектах: по-перше - як процесу оволодіння студентами науково – теоретичними і науково – прикладними професійними знаннями, по-друге - як результат вищезгаданого процесу в сукупності знань, умінь і навичок, по-третє - у виді системних підходів, які постійно вдосконалюються, обновляються новими якісними характеристиками, що дозволяє тренерові вдосконалити методику підготовки кваліфікованих спортсменів, здатних досягти високих спортивних результатів.

Сучасна підготовка спортсменів представлена на матеріалі фігурного катання на ковзанах у виді динамічної системи, що постійно вдосконалюється, з установленими взаємозв'язками й взаємодіями між різноманітними елементами спеціальних, психолого – педагогічних, медико – біологічних знань,  окремими їхніми підсистемами і ланками. Це в сукупності дозволяє майбутньому тренерові вдосконалити процес самонавчання, поглиблюючи його новими якісними характеристиками, утворюючи передумови для їхнього впровадження в свою професійну майбутню діяльність.

Представлені підходи сприяють формуванню готовності майбутніх тренерів до самовизначення і самореалізації, до постійного особистісного та професійного вдосконалення.

Запропоноване розуміння процесу навчання тренерів у вищих фізкультурних навчальних закладах, побудоване на підставі вивчення сучасної системи підготовки спортсменів, дозволить зробити істотний внесок у складову загальноосвітньої підготовки студентів у вищих педагогічних закладах на всіх профілях їхнього навчання.

Концепція реалізується шляхом створення осучаснених програм і підручника для викладачів і студентів, які містять не тільки навчальний матеріал, необхідний для засвоєння, але й спеціальний, оволодіння яким забезпечує усвідомленість ролі, місця і значення підготовки спортсменів на всіх етапах багаторічного вдосконалення в процесі майбутньої професійної діяльності тренера.

Концептуальний підхід до розробки такого змісту базується на основах філософії освіти, особисто орієнтованої освіти, націлених на підготовку висококваліфікованого фахівця відповідно до його можливостей і бажань.

Концептуальні положення досліджень будуються на основних принципах Конституції України, Законів «Про освіту», «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції професійної освіти України, Концепції фізичного виховання в системі освіти України, Концепції розвитку фігурного катання на ковзанах в Україні, міжнародних документів і правил Міжнародної Спілки Ковзанярів.

 При підготовці представленої роботи автор використовував системний методологічний підхід, враховував основні положення теорії діяльності, теорії побудови рухів, теорії керування освоєнням знань, формуванням дій і понять, теорію дидактики, а також суб’єктний підхід, що передбачає розуміння суб’єктності індивідуума, як результату його діяльності, перетворюючої взаємодії з соціокультурним цілим.

 Показано логіку вибору методів дослідження й обґрунтовано необхідність використання аналізу літературних джерел і офіційних документів, спостережень і опитування, аналізу й узагальнення практичного досвіду провідних тренерів і суддів міжнародної категорії.

Наведено тести, котрі оцінюють рівень розвитку рухових здібностей фігуристів, медико – біологічні методи, векторкардіографію і варіаційну пульсометрію, системну стабілографію, комплекс психофізіологічних методів дослідження, педагогічний експеримент, хронометрування, метод експертної оцінки, статистичну обробку фактичного матеріалу.

Дослідженнями були охоплені спортсмени, які спеціалізуються в різних дисциплінах фігурного катання на ковзанах. Вивчено різні аспекти системи підготовки фігуристів високої кваліфікації та їх змагальну діяльність. У дослідженнях брали участь спортсмени, що тренуються на четвертому і п'ятому етапах багаторічної підготовки: українські фігуристи високої кваліфікації, члени збірної команди України, спортсмени СДЮШОР «Сюїта» (30 осіб), угорські фігуристи (10 осіб) з «Аксель-клубу» з Будапешта й англійські фігуристи (20 осіб) зі спортивної школи Бредфорда.

Зміст процесу навчання тренерів – викладачів включає в себе систему знань, умінь та навичок, рис творчої діяльності, світоглядних та поведінкових якостей особистості, які є вимогами до фахівців даної кваліфікації і на досягнення котрих повинні бути направлені зусилля як педагогів, так і студентів вищих педагогічних навчальних закладів, що забезпечують отримання професійної освіти належного рівня.

 Проведений аналіз існуючих програм зі спортивно – педагогічного вдосконалення (з обраного виду спорту) підтвердив наявність в них розрізнених, безсистемних та застарілих знань. Неузгодженість елементів такого забезпечення негативно впливала на навчальний процес з майбутніми тренерами – викладачами, що обумовило розробку концептуально – методичних основ викладання цієї дисципліни з урахуванням сучасних вимог до професійної діяльності та впровадженням іноваційних технологій у процес навчання.

Значні зміни, що відбулися у фігурному катанні на ковзанах останніми роками, а саме: підвищення популярності та видовищності виду спорту, збільшення кількості престижних комерційних змагань, удосконалення їх правил і відповідні нововведення до програми великих міжнародних турнірів, ускладнення змагальних композицій вимагають адекватної корекції в системі підготовки кваліфікованих фігуристів.

Численні дослідження, присвячені розробці сучасної системи підготовки кваліфікованих спортсменів, високі досягнення фігуристів у світі, досвід практичної діяльності фахівців з фігурного катання на ковзанах, опитування тренерів, хореографів і фігуристів високої кваліфікації, особистий досвід тренерської діяльності та суддівства змагань різного рангу дозволили визначити основні показники, що найповніше віддзеркалюють особливості фігурного катання на ковзанах як виду спорту. Це — незвична опора леза ковзана на льодову поверхню, різномаїття форм пересування на ковзанах, техніка виконання елементів, види фігурного катання на ковзанах, спеціальні здібності та специфічні почуття фігуриста, змагальні композиції, що поєднують у собі технічну майстерність, виразність і артистичність, виконані під музику певного ритму.

У результаті теоретичного аналізу спеціальної літератури, узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців з фігурного катання на ковзанах, вивчення історії розвитку виду спорту та його становлення, сучасного стану фігурного катання на ковзанах, організаційної структури управління видом спорту в Україні, опитування спортсменів високої кваліфікації, тренерів були виявлені основні тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах. Вони полягають у наступному: зростання популярності, видовищності та соціальної потреби виду спорту, ускладнення змагальних композицій, збільшення кількості престижних комерційних  змагань, удосконалення правил змагань і ускладнення програм великих міжнародних змагань (фінал турнірів Гран-Прі, чемпіонати Європи і світу), удосконалення суддівства.

Змагальну діяльність у фігурному катанні на ковзанах можна подати як дві підсистеми — внутрішню та зовнішню, що містять у собі мотивацію, змагальні композиції, готовність, змагальні навантаження, змагальний досвід, суддівство змагань, організацію й умови функціонування змагань та їхній ранг.

З метою визначення необхідності передбачуваного нами дослідження і з'ясування закономірностей функціонування встановлених показників, які обумовлюють особливості та тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, його змагальну діяльність, було проведено анкетування 18 осіб — фахівців з фігурного катання на ковзанах: суддів ISU (міжнародної категорії) з Канади, Словаччини, Франції, Польщі, України, провідних тренерів і фігуристів високої кваліфікації.

Результати анкетування оброблялися за допомогою методів математичної статистики: метода середніх величин, ранжирування отриманих показників, кореляційного і факторного аналізу. За всіма розглянутими показниками нами виявлений достовірний кореляційний зв'язок різного ступеня.

Сильний ступінь зв'язку виявився між показниками, що зумовлені збільшенням кількості престижних комерційних змагань, і їхньою організацією, умовами функціонування (r = 0,753); середній ступінь зв'язку — між показниками, що характеризують готовність фігуриста до змагань, і суддівством цих змагань (r = 0,622); ускладненням змагальних композицій і готовністю фігуриста до змагань (r = 0,511); між спеціальними здібностями спортсменів і збільшенням кількості престижних комерційних змагань (r = 0,508); організацією цих змагань, умовами функціонування (r = 0,555) і мотивацією (r = 0,388); мотивацією і психологічною підготовленістю фігуриста (r = 0,489).

Результати взаємозв'язку встановлених показників, що зумовлюють особливості і тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, його змагальну діяльність, дають підставу для використання всіх зазначених параметрів при кількісному і якісному аналізі структури сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів. У результаті факторного аналізу показників, що зумовлюють особливості і тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, а також змагальну діяльність, визначено п'ять статистично значимих узагальнених факторів, внесок яких до загальної дисперсії вибірки становить 71,3 %.

Перший узагальнений фактор включив у себе показники, що характеризують незвичайну опору леза ковзана на лід (r = 0,739), ускладнення змагальних композицій (r = 0,843), змагальні навантаження (r = 0,677), організацію змагань й умови їхнього функціонування (r = 0,704). Його внесок у загальну дисперсію вибірки дорівнює 23,66 %. Виділений фактор інтерпретований нами, як фактор, що обумовлює структуру змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах і техніко – тактичну майстерність кваліфікованих фігуристів. Звертає увагу той факт, що найбільший вплив на цей фактор мають змагальні композиції (r = = 0,843) і незвичайна опора леза ковзана на лід (r = 0,739).

У зв'язку з цим можна вважати, що рівень спортивної майстерності й досягнення фігуристів визначаються, у першу чергу, їхньою технічною підготовленістю та представленими змагальними композиціями.

У другому узагальненому факторі, що становить 17,78 % всієї вибірки, виділилися наступні провідні показники: параметри, що обумовлюють мотивацію спортсменів (r = 0,866), суддівство змагань (r = 0,721), ріст популярності фігурного катання на ковзанах (r = 0,716), хореографічну підготовленість фігуристів (r = 0,664), змагальні композиції (r = 0,574). Даний фактор інтерпретований нами, як фактор, що характеризує спеціальну підготовленість фігуристів.

У третьому узагальненому факторі (11,84 %) з відносно високою факторною вагою виділилися показники, що визначають фізичну (r = 0,853), технічну (r = 0,705) і психічну (r = 0,681) готовність фігуристів до змагань, а також показник, що обумовлює ріст популярності виду спорту (r = 0,517). Цей фактор, ми ідентифікуємо, як фактор, що характеризує готовність спортсмена до змагань, в основі якої лежить структура процесу підготовки кваліфікованих фігуристів.

Четвертий узагальнений фактор, внесок якого в загальну дисперсію вибірки склав 9,23 % об'єднав показники, що обумовлюють збільшення кількості престижних змагань (r = 0,795), види фігурного катання (r = 0,747), функціональну готовність кваліфікованих фігуристів до змагань (r = 0,734), техніку виконання елементів (r = 0,683). Цей фактор можна інтерпретувати, як фактор, що визначає комплексний контроль у підготовці кваліфікованих фігуристів.

П'ятий узагальнений фактор (8,78 %) склали показники, що характеризують ускладнення програм (r = 0,818), удосконалення правил змагань (r = 0,609), різномаїття форм пересування (r = 0,536), а також спеціальні здатності фігуристів (r = 0,453). Даний фактор варто розглядати як фактор, що обумовлює відбір й орієнтацію фігуристів на його основному та заключному етапах.

 Для визначення основних напрямків удосконалення системи підготовки кваліфікованих фігуристів нами  було проаналізовано ступінь зв’язку між показниками, що обумовлюють вищенаведені фактори.

У першому узагальнюючому факторі високий ступінь зв'язку мають п’ять параметрів: змагальні композиції, організація змагань й умови їхнього функціонування, незвичайна опора леза ковзана на лід, ускладнення змагальних композицій і змагальні навантаження. Виділені показники відбивають техніко-тактичну майстерність фігуриста, у силу чого даний фактор нами позначений, як фактор техніко-тактичної майстерності кваліфікованих фігуристів. Основним критерієм оцінки техніко-тактичної майстерності фігуристів є його змагальні композиції.

Другий узагальнений фактор містить чотири показники з високим ступенем кореляційного зв'язку: мотивація спортсменів, суддівство змагань, ріст популярності фігурного катання на ковзанах, хореографічну підготовленість. Цей фактор можна характеризувати, як фактор, що визначає спеціальну підготовленість кваліфікованих фігуристів. В зв’язку з цим, слід вважати, що одним з основних напрямків у підготовці фігуристів є вдосконалення спеціальних здібностей і специфічних почуттів.

У третьому узагальнюючому факторі виділилися два параметри з високим ступенем зв'язку: фізична і технічна підготовленість та один показник із середнім ступенем зв'язку, що обумовлює психологічну готовність фігуриста до змагань. Цей фактор можна охарактеризувати, як фактор, що визначає структуру процесу підготовки кваліфікованих фігуристів, становлення спортивної форми, її збереження і реалізацію в спортивних досягненнях. Відносна стабільність спортивної форми похідна від ступеня розвитку основних фізичних якостей, рівня його базового тренування, налагодженості спортивно-спеціальних навичок й умінь і т.д.

Четвертий узагальнений фактор містить чотири показники з високим кореляційним зв'язком: збільшення кількості престижних змагань, види фігурного катання на ковзанах, функціональну готовність кваліфікованих фігуристів і техніку виконання елементів. У силу цього даний фактор можна визначити як фактор, що обумовлює комплексний контроль і удосконалення методик комплексної оцінки  спеціальної, психологічної та функціональної підготовленості кваліфікованих фігуристів.

У п'ятому узагальнюючому факторі високий ступінь зв'язку має один показник, що характеризує ускладнення програм, середню ступінь зв'язку - два параметри: удосконалення правил змагання й різномаїття форм пересування. Ці дані дозволяють визначити його як фактор, що обумовлює відбір й орієнтацію фігуристів на заключних етапах підготовки.

Таким чином, нами були встановлені фактори, що визначають основні напрямки вдосконалення системи підготовки кваліфікованих фігуристів, де перше місце по кількісному внеску зайняв фактор, що обумовлює техніко – тактичну майстерність фігуристів і удосконалення змагальних композицій з факторним внеском 23,66 %, потім фактор, що визначає спеціальну підготовленість кваліфікованих фігуристів і удосконалення спеціальних здатностей і спеціалізованих сприйнять (факторний внесок 17,78 %), зі значенням внеску в 11,84 % виділився фактор, що характеризує структуру процесу підготовки кваліфікованих фігуристів, і, нарешті, з факторними вагами 9,23 % й 8,78 % виділилися фактори, що обумовлюють комплексний контроль і відбір, орієнтацію фігуристів на його основному та заключному етапах.

 Внесок 28,71 % становлять невраховані фактори, до яких по праву можна віднести позатренувальні та позазмагальні фактори в системі підготовки і змагальної діяльності фігуристів, а також керування, прогнозування й т.д.

 Вищенаведені результати досліджень дозволили обґрунтувати нове положення сучасного трактування дидактичних принципів щодо підготовки кваліфікованих спортсменів зі складнокоординаційних видів спорту. Це положення визначає «динамічність системи підготовки кваліфікованих спортсменів та її оперативну корекцію».  

Таким чином, сучасна система підготовки кваліфікованих фігуристів повинна будуватися з урахуванням установлених показників, що характеризують особливості й тенденції розвитку виду спорту, а також змагальну діяльність, і включати такі основні напрями її удосконалення у кожній з розглянутих підсистем:

1 – удосконалення методики побудови і тренування змагальних композицій з урахуванням сучасних вимог правил змагань, що містять оцінку за виконання запропонованих елементів та їх показ, про збалансованість довільної композиції, за технічність і художнє враження, тощо (підсистема „Види підготовки”);

2 — удосконалення спеціальних здібностей і спеціалізованих відчуттів (підсистема «Рухові якості та спеціальна підготовка фігуриста»);

3 — удосконалення структури процесу підготовки кваліфікованих фігуристів відповідно до календаря міжнародних і національних змагань (підсистема «Структура і методика побудови процесу підготовки»);

4 — удосконалення методик комплексної оцінки спеціальної, психологічної і функціональної підготовленості кваліфікованих фігуристів (підсистема «Комплексний контроль у системі підготовки фігуристів»);

5 — удосконалення основних методів відбору й орієнтації кваліфікованих фігуристів на основному і заключному етапах (підсистема «Відбір і орієнтація у системі багаторічної підготовки»);

6 — удосконалення додаткових резервів підвищення ефективності системи підготовки, профілактика травматизму (підсистема «Позатренувальні та позазмагальні фактори у системі підготовки фігуристів»).

 Проведений аналіз процесу навчання майбутніх тренерів – викладачів з фігурного катання на ковзанах підтвердив необхідність формування оновленого науково – методичного комплексу спеціальних знань з позиції сучасного трактування системи підготовки кваліфікованих фігуристів у виді спорту в зв’язку зі змінами, що відбулись у правилах змагань та введенням нової системи суддівства, затвердженою Міжнародної Спілкою Ковзанярів (рис. 1).

У третьому розділі  „Модель професійної підготовленості тренера – викладача з фігурного катання на ковзанах з урахуванням особливостей змагальної діяльності у виді спорту” обґрунтовано модель професійної підготовленості тренера – викладача з фігурного катання на ковзанах на основі пропонованої сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів.

 В результаті проведеного дослідження представлена узагальнена модель професійної діяльністі тренера-викладача з фігурного катання на ковзанах, яка базується  на основі знань про сучасну підготовку спортсменів на всіх етапах багаторічного удосконалення з урахуванням особливостей та тенденцій розвитку виду спорту, його сторін змагальної діяльності. Визначено,що до основних напрямів сучасної підготовки спортсменів відносяться: методика побудови змагальних композицій та методика їх тренування, розвиток спеціальних здібностей та специфічних почуттів у спортсменів, раціональна структура тренувального процесу, методика комплексної оцінки інтегральної підготовленості спортсменів на тренуваннях і змаганнях, методика відбору та орієнтації талановитих фігуристів та позатренувальні й позазмагальні фактори, профілактика травматизму.