ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

Краткое содержание

загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Питання про економічну роль сучасної держави – одне з найважливіших у теорії права і практиці державного будів­ництва. Економічна діяльність сучасної держави широка і багатогранна. У другій половині ХХ ст. у більшості країн світу до числа основних функцій держави стала входити економічна. Тепер держава активно втручається в економіку, визначає темпи і напрями її зростання, встановлює пропорції між окремими її галузями. Вона є найбільшим підприємцем, відіграє роль великого банкіра, що зосередив у своїх руках велику частину позичкового капіталу. Сучасна держава здатна прогнозувати і гнучко регулювати економічні процеси в масштабі всієї країни.

Особливо актуалізується питання щодо місця і ролі економічної функції в системі напрямів і видів державної діяльності для постсоціалістичних держав, у тому числі України. Останнім часом, коли в Україні відбуваються кардинальні трансформаційні процеси в державному механізмі, зміни в політичній та економічній системах суспільства, коли не тільки прийшло усвідомлення того, що позитивна економічна динаміка останніх років насамперед була результатом дії зовнішніх факторів і тимчасових переваг на світових ринках, а не послідовної та обґрунтованої внутрішньої державної політики, коли нарешті поступово, хоча й хаотично, формуються основні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні вектори руху держави, знову актуалізувалася проблема виявлення сутності й соціально-правової природи функцій держави, у тому числі у сфері економіки.

Сутність економічної функції, її зміст тісно пов’язані з характером націо­нальної економіки, її структурою та шляхами розвитку. Державне управління економікою, на думку сучасних дослідників, – це управління промисловістю, сільським господарством, будівництвом, транспортом, фінансами та деякими іншими відносинами, які є суміжними з економікою (наприклад, екологія). Головне завдання державного управління в економічній сфері – забезпечення зростання матеріального виробництва, випуску продукції. Врешті це має забез­печити потреби людей. Процес управління економікою передбачає вирішення багатьох питань (забезпечення пропорційності економіки, підвищення ефектив­ності виробництва і послуг за менших витрат тощо). Це досягається різними методами, в тому числі економічними (наприклад, пільги для деяких галузей) і адміністративними (видача і відмова у видачі ліцензій, вимоги до виробників тощо).

У ХХ ст. відбулися суттєві трансформації як у системі функцій держави, так і в їх сутності та змісті. Такі зміни характерні для функцій, що здійснює держава як у «традиційних» сферах суспільного життя (політичній, соціальній, культур­ній), так і в «нових» галузях, обумовлених глобальними проблемами сучасності (демографічній, екологічній, сировинній, космічній, інформаційній тощо).

Сучасний етап розвитку державознавства характеризується певними змінами у застосуванні функціонального підходу до держави. По-перше, істотно поглиб­люється розуміння соціального призначення держави; по-друге, відкидається жорсткий зв’язок між змінами соціально-класових характеристик держави та її функцій. Тому не викликає сумнівів необхідність детального аналізу проблем, безпосередньо пов’язаних з поняттям і змістом функцій держави в контексті трансформації їхньої природи, утвердження принципів субсидіарності, деміліта­ризації, децентралізації, деконцентрації, ідеї соціально-правової держави і формування нової теорії сервісної й ефективної держави, покликаної надавати публічні послуги, задовольняти потреби суспільства і кожної людини.

Найбільш повно такі зміни як у механізмі сучасної держави, так і здійснюваних нею функціях виявляються в сфері дії економічної функції. Остання полягає у виробленні та координації стратегічних напрямів розвитку економіки країни в найбільш оптимальному режимі. У більшості конституцій демократичних держав проголошується, що розвиток економіки, заснованої на різних видах власності, сприяє підвищенню добробуту народу, держава на основі ринкових відносин створює умови для розвитку економіки, гарантує свободу підприємництва, не допускає монополізму і нечесної конкуренції в економічних відносинах, а для економічної системи характерний плюралізм форм власності, свобода економічної діяльності тощо.

З огляду на це однією з актуальних теоретичних проблем, що мають важливе методологічне та науково-практичне значення, є правовий аспект економічної функції держави. Особливо актуальними є дослідження на стику різних наук, зокрема юридичної й економічної, що відкриває можливості оптимізації пере­ходу до ринкових відносин, реалізації конституційної мети – забезпечення усім громадянам гідного рівня життя відповідно до справедливого економічного і соціального порядку.

Про актуальність теоретичного дослідження економічної функції сучасної держави, форм і методів державного регулювання економіки в умовах глибоких суспільних трансформацій свідчать гострі наукові дискусії.

Проблема формування та генезису державного регулювання національної економіки стала предметом досліджень фахівців та експертів як у нашій країні, так і за кордоном.

Питання функцій держави, зокрема у сфері економічних та господарських відносин, досліджувалися у працях М. Г. Александрова, М. Й. Байтіна, Ф. М. Бурлацького, А. П. Глєбова, А. І. Денисова, Л. І. Загайнова, Л. І. Каска, Б. І. Кучера, В. К. Мамутова, Г. М. Манова, А. А. Нормантаса, В. Ф. Погорілка, І. М. Разнатовського, І. С. Самощенка, С. А. Сосни, В. Г. Тюленєва, Є. В. Фомицького, Р. О. Халфіної, М. В. Чорноголовкіна, В. М. Чхиквадзе та ін.

У радянській юридичній науці предметом підвищеного наукового інтересу була економічна і особливо господарсько-організаторська функція держави. Досліджувалися також теоретичні та методологічні проблеми конституційного та правового регулювання економічних відносин, а також конституційні засади державного регулювання економіки, в тому числі у зарубіжних країнах. Однак автори тогочасних досліджень об’єктивно не могли аналізувати правові проб­леми функціонування держави в умовах ринкових відносин.

Проте і нині ці проблеми не мають достатнього теоретичного вирішення. Зміна сутності та змісту економічної діяльності держави у сучасних умовах, трансформація економічних систем у світовому господарстві, зокрема в пост­соціалістичних країнах, надзвичайно посилили роль правової теорії, яка б адекватно відображала складні суспільно-економічні перетворення.

Лише окремі наукові праці комплексно, з позицій теорії держави і права, розглядають економічну функцію сучасної держави, сутність, значення та систему державного регулювання економічних відносин та процесів. Серед сучасних дослідників функцій держави, у тому числі економічної, насамперед варто назвати С. В. Бабаєва, О. В. Бермічева, М. О. Бухтєрєву, О. Г. Варич, В. А. Владимирова, А. Є. Кадомцева, С. В. Калашникова, В. М. Ковальчук, М. А. Лапіну, Є. С. Мазаєва, М. М. Меркулова, Л. А. Морозову, П. В. Онопенка, Е. К. Утяшова та ін.

У сучасній правовій науці економічна функція держави була предметом дисертаційних досліджень російських учених В. В. Анцупова, Г. Ю. Атаяна, О. Б. Купцової та З. Ф. Хусаїнова, які були присвячені теоретико-правовим проблемам економічної функції сучасної Російської держави, Т. А. Калентьєвої, що висвітлює правові форми реалізації економічної функції Російської держави в умовах переходу до ринкових відносин, С. І. Нефєдова, який дослідив роль органів внутрішніх справ у здійсненні економічної функції держави тощо. В Україні проблеми економічних функцій держави досі залишаються недостатньо дослідженими. Єдиною працею, присвяченою економічній функції держави, є кандидатська дисертація О. Г. Варич «Економічні функції сучасної держави: природа, зміст, тенденції розвитку в Україні» (2005 р.).

Концептуальну основу дослідження також становлять праці відомих вітчиз­няних та зарубіжних учених-правознавців, зокрема В.Б. Авер’нова, В.Д. Бабкіна, О.В. Зайчука, А.М. Колодія, О.О. Кутафіна, А.І. Лук’янова, М.І. Матузова, Н.М. Оніщенко, В.М. Селіванова, В.Ф. Сіренка, Ю.О. Тихомирова, Ю.С. Шем­шученка, О.І. Ющика та ін.

Відтак, незважаючи на певний інтерес дослідників до означеної наукової проблеми, рівень її теоретичного осмислення слід визнати недостатнім. Потре­бують подальшого наукового опрацювання теоретико-правові характеристики економічної функції сучасної держави, зокрема особливості розвитку цієї функції Української держави в контексті трансформації взаємовідносин суспільства і держави на сучасному етапі. Усе це і зумовило актуальність, мету, завдання, предмет, об’єкт дисертаційного дослідження, його логіку і структуру.