Тлумачення міжнародних договорів: теорія і досвід європейських міжнародних судових органів

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 Актуальність теми.  Серед засобів, які забезпечують ефективну реалізацію міжнародних договорів, важливе місце належить тлумаченню. Як вид правової діяльності тлумачення виступає необхідною передумовою як процесу застосування міжнародних угод, так і міжнародного правотворчого процесу. Воно має місце під час наукового аналізу та систематизації норм міжнародних договорів. Тому визначення теоретичних засад та особливостей тлумачення міжнародних договорів є актуальним напрямком досліджень у науці міжнародного права. 

              За останні півстоліття особливого значення набуло тлумачення міжнародних договорів міжнародними судовими органами. Даючи юридичну оцінку певним фактам під час розгляду справ по суті, такі суди виконують  значний  обсяг роботи з усунення недоліків і прогалин,  що були допущені  при створенні договірних норм.

             Міжнародне судове тлумачення відіграє провідну роль в межах європейського континенту, де діють декілька міжнародних судових органів. Найважливішими серед них є Суд Європейських  співтовариств (далі – Суд ЄС) та Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ). 

             Актуальність дисертаційного дослідження  обумовлена необхідністю вирішення на науковому рівні чисельних теоретичних і практичних проблем, що постають перед законодавчими і правозастосовчими органами України та інших держав при імплементації європейського права у свої національні системи права. Україна, ратифікувавши Європейську конвенцію з прав людини і основних свобод 1950 р., визнала юрисдикцію ЄСПЛ. А тому, зважаючи на необхідність подальшої гармонізації  українського законодавства зі стандартами Ради Європи, особливої важливості набуває поглиблення знань про процес прийняття рішень ЄСПЛ, перш за все їх обгрунтування, яке здійснюється саме шляхом використання різних методів тлумачення. Одним із пріоритетних завдань державної політики України є також поступове створення умов для набуття членства у Європейському Союзі, зокрема, наближення вітчизняного законодавства до стандартів ЄС. У Законі України “Про Концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 21.11.2002 р. зазначено, що така адаптація полягає у “поетапному прийнятті та впровадженні нормативно-правових актів, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу”, яке складається в тому числі і з “рішень Суду ЄС, в яких дається офіційне тлумачення відповідних правових норм”. Це положення зумовлює необхідність дослідження інтерпретаційної діяльності Суду ЄС.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Тлумачення міжнародних договорів цікавить вчених з того часу, як з’явилася наука міжнародного права. Проблема тлумачення міжнародних договорів розглядалася ще у роботах Джентілі та Г.Ґроція (ХVІ-ХVII ст.). У відомому творі  фундатора міжнародного права Г.Ґроція “De jure belli ac pacic, libri tres” питанням тлумачення міжнародних договорів  присвячена окрема глава книги ІІ. У ХVIII ст. Е.Ваттель запропонував зведення правил тлумачення, які виклав у 52 параграфах глави ХVII свого твору “Право народів”.

            У ХІХ - на початку ХХ століття до проблеми тлумачення зверталися як зарубіжні вчені (Р.Філімор, А.Лоуренс, Дж.Мур, Ш.Руссо), так і російські дореволюційні вчені (Стоянов А.Н., Мартенс Ф.Ф.). Правила тлумачення аналізувалися в роботах Л.Опенгейма, Г.Акціолі, Ч.Хайда, МакНейра, А.Фердросса. Суттєвий внесок у дослідження теорії та практики тлумачення міжнародних договорів зробили радянські вчені-міжнародники, зокрема, І.С. Перетерський, В.М. Шуршалов, А.М. Талалаєв, В.І.Євінтов, І.І. Лукашук, О.І. Лукашук, Е.С. Садикова. Серед зарубіжних вчених окремим проблемам тлумачення міжнародних договорів присвячували свої роботи М.Ясін, А.Леонетті, В.Плазе, М.Хільф, В.Ланге, І.Синклер, П.Ретер,   М.МакДугал, Х.Лассвел, Д.Харасті, С.Сюр, Т.Кек, В.Деган, Д.Міллер.

Питання тлумачення міжнародних договорів європейськими міжнародними судами досліджувалася у роботах не лише зарубіжних вчених (Г.Петцольд, Ф.Метчер, Р.Макдональд, Д.Харріс, М.Дженніс, Д.Гом’єн, Р.Делма-Марті та ін.), а також у роботах російських і вітчизняних вчених (Туманов В.А., Євінтов В.І., Буроменський М.В., Рабінович П.М., Денисов В.Н., Мармазов В.Є., Шевчук С.В. та ін.)

             Правотлумачна діяльність Суду ЄС у зарубіжній літературі з міжнародного права  висвітлюється надзвичайно широко значною кількістю науковців (Д.Вальбрук, Д.Лейсок, А.Татам, М.Кутчер, Г.Расмуссен та ін.),  тоді як лише декілька  вітчизняних вчених досліджували цю проблему  (Микієвич М.М., Хорольський Р.Б.). Загальнотеоретичну базу дисертаційного дослідження – становлять праці Алексєєва С.С., Нерсесянца В.С., Тодики Ю.М., Фердросса А., Денисова В.Н., Яновського М.В., Тункіна Г.І., Нахліка С.Е.,  Недбайла П.О., Мережка О.О. та інших.