ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ БРОВАДЕЗ ПЛЮС

Краткое содержание

Дослідження проводилися за період з 2003 по 2008 рік на кафедрі ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва і кафедрі терапії, фармакології та клінічної діагностики Сумського національного аграрного університету, лабораторії профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва УААН, обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини (м. Суми, м. Харків) та в 19 птахівничих господарствах 10 областей і АР Крим.

Напрями досліджень: створення рецептури нового препарату; вивчення бактерицидних, віруліцидних, дезінвазійних властивостей препарату; удосконалення методики визначення ефективності знезараження поверхонь від бактерій та вірусів; дослідження токсичної, мийної та корозійної дії препарату.

Матеріали досліджень: складові дезінфектанту; внутрішні органи дослідних і контрольних тварин та гістологічні препарати, виготовлені з них; тест-об’єкти: залізо, штукатурка, дерево, цегла; питна вода, обладнання, інвентар і поверхні виробничих приміщень.

Розробку рецептури препарату бровадезу-плюс проводили, виходячи з фізико-хімічних властивостей його складників. При цьому досягли доброї розчинності всіх компонентів у воді, відсутності осаду і пластівців на поверхні розчину, мутності, стороннього запаху. Встановили відсутність хімічної взаємодії між діючими речовинами препарату при їх змішуванні та забезпечили індиферентність складників.

Ретроспективний аналіз виділення бактеріальної мікрофлори проводили у фермерських та промислових птахогосподарствах різних технологічних напрямків.

Бактерицидну дію та білковий індекс  бровадезу-плюс визначали відповідно до „Рекомендацій щодо санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів та об’єктів ветеринарного нагляду і контролю” (2004). Як тест-об’єкти застосовували оцинковане залізо, дерев’яні бруски із струганої сосни, червону цеглу та вирізи із штукатурки, усі вони мали розмір 10 на 10 см. Досліджували розчини препарату п’яти наступних концентрацій: 0,025; 0,05; 0,1, 0,25 та 0,5%. В якості тест-культур використовували патогенні культури, які були ізольовані з трупів птиці, проб повітряного середовища та питної води із птахо- господарств різних регіонів (S. fecalis, S. enteritidis, S. pullorum-gallinarum,            C. jejuni, C. fetus, Y. enterocolitica, K. pneumoniae, P. vulgaris, P. mirabilis,               P. aeruginosa, C. diversus, E. agglomerаns, C. perfringens, A. fumigatus), а також тест-культур, отриманих із ВДНКІВП (м. Москва): E. coli серовар О2, штам №1257; S. aureus штам №209-Р.

Противірусну активність бровадезу-плюс досліджували за загально визначеними методами. При цьому застосовували вакцинні віруси грипу людини та птиці: A/PR-8/34H1N1 та вірус гепатиту каченят (дослідження проводили згідно договору з Інститутом мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного), на котрих вивчили вплив водних розчинів бровадезу-плюс наступних концентрацій: 0,1; 0,25; 0,5 та 1%.

З метою визначення дезінвазійної дії препарату бровадезу-плюс на першому етапі, із фекалій спонтанно хворої птиці, стандартними методами вилучали ооцисти. В отриманій біомасі визначали видовий склад збудників еймеріозів. При цьому враховували наступні фактори: форму і розміри ооцист, наявність в останніх полярної гранули та мікропіле. Брали до уваги також їх колір, локалізацію зародкового шару, термін споруляції тощо. Ооцисти обробляли 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 та 3% водними розчинами препарату і поміщали у термостат при температурі 26° С. Одночасно в окремих чашках Петрі розміщували аналогічні види ооцист, які зрошували лише дистильованою водою. Дані зразки слугували контролем.

Для визначення гострої токсичності бровадезу-плюс використовували білих щурів-самців та щурів-самок масою тіла 180-200 г 6-місячного віку. Утримували лабораторних тварин відповідно до діючих санітарних правил на уніфікованій дієті й годівлі в фіксований час. ЛД₅₀ бровадезу-плюс визначали по методу Кербера.

Кумулятивну дію бровадезу-плюс визначали на двох групах щурів (n=20). Дослідження шкірно-резорбтивної дії проводили на двох дослідних й одній контрольній групах щурів. Протягом 15 діб по дві години на добу хвости щурів першої дослідної групи занурювали в пробірку з 0,5%, а другої – з 5% розчином бровадезу-плюс. Хвости контрольних тварин поміщали в пробірки з водою.

Подразнювальну й сенсибілізаційну дії вивчали на мурчаках за загальноприйнятими методиками відповідно до чинних методичних рекомендацій „Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (1997).

Дослідження на тваринах проводили з дотриманням вимог Конвенції Ради Європи із захисту тварин (2001).

Для виявлення патолого-анатомічних змін у тканинах і органах курчат після введення їм летальних і робочих концентрацій препарату. Використовували курчат 10-добового віку, яких розділили на чотири групи: 1-3 – дослідні, а 4 – контрольна. Відповідно курчатам дослідних груп вводили по 1 см³ препарату: першій – 0,25% робочого розчину бровадезу-плюс, другій – в дозі LD₅₀, третій – в дозі LD_100.  Курчатам контрольної групи вводили по 1 см³ води.

Під час розтину курчат, для гістологічних досліджень, відбирали печінку та фіксували її в нейтральному розчині формаліну.

Корозійну дію бровадезу-плюс визначали відповідно до ГОСТу 9.908 – 85. При цьому вживали 0,25; 0,5; 1,0 та 2,0% водні розчини препарату. Контролем був 2% розчин їдкого натру.

Економічну ефективність розраховували відповідно до “Методики определения экономической еффективности ветеринарних мероприятий” (2002). Для статистичної обробки використовували персональний комп’ютер ІВМ РС/Pentium 2000. При цьому застосовували комп’ютерні програми статистичної обробки Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Характеристика дезінфектантів, які широко використовуються у птахівничих господарствах та обґрунтування рецептури нового дезінфектанту. Визначення дезінфікуючих властивостей препаратів, що в основному використовуються в птахогосподарствах (розчини каустичної соди, параформ, хлорне вапно), проводили на мікроорганізмах, котрі були ізольовані з об’єктів цих же господарств. Із результатів досліджень встановлено, що число резистентних культур мікроорганізмів до названих дезінфектантів, мають чітку виражену тенденцію до зростання.

На початку нашої роботи (2003 р.) було зареєстровано лише 8 засобів (з них 7 – іноземного виробництва), в настановах яких були посилання на можливість використання їх у птахівництві. У зв’язку з цим було поставлено завдання розробити новий препарат, екологічно безпечний,  з високими дезінфікуючими властивостями та новим механізмом дії на мікроорганізм.

Враховуючи, що існуючий вітчизняний препарат бровадез-20 за рядом параметрів (ефективність, собівартість) не повністю задовільняв вимоги всіх технологічних циклів в птахівництві, в рецептуру нового засобу було введено лише 10% (замість 20%) солі алкіл диметіл-бензил амонію хлориду (яка має високу вартість). Та додатково включено 5% солі дидеціл-диметіл амонію хлориду (яка за біоцидними властивостями в 3,5-4 рази ефективніша за попередню та в 2,2 рази дешевша) і 7% етилендіамін-тетра-оцетової кислоти, яка є синергістом для обох солей четвертинне амонійних сполук та допоміжні компоненти із групи неіоногенних поверхнево активних речовин, що забезпечують ефекти: змочення (проникливості), піноутворення та мийних властивостей робочих розчинів. При визначенні показників рН робочих розчинів встановили, що зі збільшенням концентрації препарату вони відповідно зростають від слабо лужного до лужного та сильно лужного. Температура замерзання 2% розчину бровадезу-плюс становила мінус 3^°С. Крім того встановили, що концентрат бровадезу-плюс утворював піну висотою 10 см, 2% розчин – 7 см, а 0,025% розчин – 3 см. З’ясували, що препарат не чинить корозію на залізо, втрата ваги зразків у 2,29 рази нижче в порівнянні з препарат – еталоном. При дії на нержавіючу сталь втрата ваги була менша на 1,51. На алюміній та дюральалюміній бровадез-плюс теж негативно не впливав, а втрата ваги зразків цих металів в 450 і 433 рази нижчі дії еталону. Відносно оцинкованого заліза показник втрати ваги був 13,32, на поверхні металу з’явилися незначні жовті плями. При визначенні миючої здатності препарату бровадезу-плюс з’ясовано, що вже в концентрації 0,25% препарат має виражені миючі властивості, які досягають 70%. Виявлено закономірність зростання мийного ефекту до підвищення концентрації робочого розчину препарату.

Ретроспективний аналіз виділення збудників інфекційних та інвазійних хвороб в птахогосподарствах. На основі ретроспективного аналізу виділення бактеріальної мікрофлори у промислових птахогосподарствах різного технологічного напрямку та у різних кліматичних зонах України встановили, що найбільший відсоток ізольованої мікрофлори із матеріалів досліджень припадає на ешерихії. Їх питома вага складала 53,8%. Кокової мікрофлори було ізольовано 19,6%. Одночасно ізолювали значну кількість культур протею, синьогнійної палички, клебсієл, ієрсиній, кампілобактера, ентеробактера, цитробактера та клостридій (26,6%). Аналогічні дані були отримані і при дослідженні в фермерських господарствах, але в них частіше ізолювали кокову флору. Крім того в частині фермерських господарств (29,3% від дослідженних) було ізольовано мікобактерії M. avium та M. fortuitum. Виявлено, що різниця у відсотковому співвідношенні виділених умовно-патогенних бактерій є незначною і залежала від конкретною ситуації кожного господарства. Мікробіологічний моніторинг відносно сальмонел показав, що по серотипізації сальмонели відносилилися до 7 сероварів. Культури, що належали до сероварів S. еnteritidis, S. pullorum-gallinarum, S. typhimurium, S. anatum, виділялися протягом усіх п’яти років дослідження, тоді як інші серовари ізолювали не постійно.

Інфекційні хвороби на такому фоні проявляються в різних формах, стають стаціонарними, оскільки немає можливості „розірвати” ланки епізоотичного ланцюга в циклі розвитку збудників без повної зупинки виробництва, а інтенсивне накопичення збудників бактеріальних інфекцій відбувається як у приміщеннях, так і в оточуючому середовищі.

При бактеріологічному дослідженні природних водойм, вода із яких використовується в птахівничих господарствах, встановлено, що кількість бактерій групи кишкової палички (БГКП) в 1 дм³ води (колі-індекс) коливався від 200 до 140 000. Із всіх досліджених проб, по даному показнику, задовольняло лише 39,4% пунктів забору води. Проби води із артезіанських свердловин у 12,3% випадків не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам по кількості БГКП. Аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори з різних елементів систем водопостачання засвідчив, що найбільш високий рівень мікробної контамінації мали проби води з поїлок птиці. Загальна кількість мікроорганізмів була 10⁷ КУО/мл, а колі-індекс перевищував 240 тис. Встановлено, що у 28-100% зразків проби води не відповідали нормативним вимогам. У 39,1% із них, було ізольовано ешерихії, із яких 59,6% мали ентеропатогенні властивості. Ніпельні поїлки також не гарантують чистоту води. За результатами виконаних мікробіологічних досліджень з’ясовано, що в ніпельних системах реєструється підвищена кількість ентеробактерій – до 300 тис. в 1 см³ води.