УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств» розглянуто  економічну сутність категорії управління персоналом в соціально-орієнтованій ринковій економіці, досліджено фактори та умови функціонування системи управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств, розкрито методичні аспекти дослідження системи управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств.

В сучасних умовах господарювання персонал необхідно розглядати як багатство й основний стратегічний ресурс підприємства, а витрати на формування, мотивацію й розвиток персоналу - як особливий вид інвестицій, що є довгостроковим чинником підвищення конкурентоспроможності, виживання й подальшого розвитку суб'єктів господарювання. Інакше кажучи, вкладення в персонал виступають обов'язковою умовою ефективного господарювання й успішного рішення соціально-економічних проблем підприємств.

Встановлено, що значення людського фактору має декілька аспектів: кількісний аспект: прямі й непрямі витрати, які охоплюють заробітну плату, кошти на підготовку й маркетинг персоналу, облаштованість робочих місць та їх постійне вдосконалювання тощо.

Визначено, що управління персоналом - це комплексне й багатоаспектне поняття, яке включає ряд підсистем функціонування підприємства, у тому числі маркетинг, планування, організацію, навчання, розвиток, мотивацію й стимулювання, які спрямовані на підвищення ефективні управління робітниками.

Проблема реформування системи управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств, як однієї з головних умов їх функціонування включає два взаємозалежні й взаємообумовлені завдання: підвищення рівня потенціалу трудового колективу й готовності до його реалізації; переорієнтація діяльності трудового колективу в напрямку підвищення ефективності управління своїм потенціалом з погляду формованих і реалізованих ринкових стратегій. У цьому зв'язку повинні змінитися зміст і форми реалізації системи управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств, її структури та роль у системі управління підприємством.

Дослідження показують, що реконструкція системи управління персоналом повинна забезпечувати якісну зміну матеріальної основи виноградарсько-виноробного виробництва, створення нових соціально-технічних систем і якісно нових виробничих зв'язків, що забезпечують передумови для ефективної взаємодії працівників і техніки, а також для дійсної автономії працівників у процесі управління, при якій проблема мотивації стає реальною.

Управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств повинне мати дві основні цілі: досягнення економічної й соціальної ефективності. При цьому принцип максимізації прибутку повинен ураховуватися й дотримуватися поряд із принципом соціальної відповідальності. Економічна ефективність може бути досягнута при найбільш сприятливому співвідношенні між результатами праці персоналу й витратами на цей персонал. Теорія й практика ефективного менеджменту давно довела, що проблема й перспектива ефективного розвитку виноградарсько-виноробного підприємства перебуває в прямому взаємозв'язку з потенціалом трудових ресурсів, тобто з його професійною підготовленістю, мобільністю й адаптивністю, умінням оперативно вникати й використати можливості, здатністю до ефективного відтворення.

Встановлено, що оцінку персоналу можна визначити як процес виявлення ступеня відповідності якостей працівників, кількісних і якісних результатів їхньої праці певним вимогам (професії, посади, цілям організації, підрозділу тощо). Найважливіша роль оцінки персоналу полягає в тому, що вона, як невід'ємна частина системи управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств, виступає основою прийняття кадрових рішень стосовно працівників. Так, планування, відбір, переміщення персоналу, стимулювання праці, розвиток здатностей та інші напрямки кадрової політики неможливо здійснити без оцінки професійної підготовленості працівників. Тому основною метою оцінки персоналу є надання об'єктивної інформації для проведення обґрунтованих кадрових заходів, що мають кінцевою метою підвищення ефективності діяльності виноградарсько-виноробних підприємств.

У другому розділі «Сучасний стан системи управління персоналом виноградарсько-виноробних підприємств» досліджено соціально-економічний розвиток виноградарсько-виноробних підприємств, проаналізовано рівень використання трудових ресурсів виноградарсько-виноробних підприємств та розкрита практика стимулювання їх персоналу.

Дослідження показують, що врожайність виноградників в 2-3 рази нижче потенційних можливостей. Одержання більш низького валового збору винограду значною мірою залежало від сформованих метеорологічних умов. Високі врожаї винограду можливі тільки за умови забезпечення виноградних насаджень повноцінної агротехніки  за допомогою ефективної системи добрив, однак в АР Крим, незважаючи на те, що намітилося зниження родючості ґрунтів, добрива використаються вкрай недостатньо. Дотепер культура винограду залишається трудомісткою. Так, в 2011 р. витрати праці на гектар плодоносного винограднику склали в радгоспах ДК НВАО «Масандра» 197 людино-днів, ВАТ «Сонячна долина» - 195 людино-дня. У зв'язку із цим питання зростання продуктивності праці у виноградарстві здобувають величезне значення.