УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання, визначено предмет і об’єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління витратами на інноваційні процеси промислового підприємства» виділено сутнісні характеристики поняття «витрати», проаналізовано теоретичні основи формування витрат на інноваційні процеси промислового підприємства та розглянуто організаційно-економічні механізми управління зазначеними витратами.

У роботі доведено, що управління витратами є ключовим чинником у забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Дослідження сутності витрат ґрунтується насамперед на їхній класифікації, що дасть змогу забезпечити виокремлення різновидів витрат залежно від встановлених цілей та сформувати основу для планування, контролювання і регулювання відповідних пріоритетних груп витрат. В економічній літературі термін «витрати» розглядають з різних точок зору, залежно від специфіки їхнього використання. Автор об’єднала ці підходи у три великі групи – з погляду економічної теорії, бухгалтерського обліку та податкового законодавства за такими критеріями: економічною сутністю, часом виникнення витрат та метою формування інформації про них. Бухгалтерське трактування цього терміна характеризує економічні наслідки здійснення витрат після закінчення виробничого процесу, що призводить до збільшення зобов’язань. Визнання витрат з позиції економічної теорії супроводжується фактом вибуття коштів або витрачання ресурсів незалежно від дати виникнення зобов’язань. Витрати з погляду податкового законодавства розкривають інформацію про діяльність підприємств для визначення бази оподаткування податком на прибуток.

У роботі розкрито , окреслено поділ витрат за відповідними ознаками класифікації. Критичний аналіз літературних джерел дав можливість виділити окрему класифікаційну ознаку «залежно від мети здійснення», яка розмежовує витрати, що понесені підприємством на інноваційні процеси та інші витрати діяльності. У практичній роботі суб’єктів господарювання ця ознака має принципове значення для контролювання за станом, поведінкою та тенденціями цих витрат, для визначення ефективності результатів інноваційного розвитку підприємств.

Для ідентифікації витрат, пов’язаних з розробкою інновацій, реалізацією на ринку та подальшим поширенням, найкоректніше використовувати термін «витрати на інноваційні процеси».

Під поняттям «інноваційний процес» розуміємо послідовну зміну взаємопов’язаних робіт: від виникнення ідеї, проведення наукових досліджень, її реалізації й поширення, що дає змогу отримати певний суспільно-економічний ефект, що супроводжується витратами виробничих, трудових, інформаційних ресурсів і часу.

Узагальнення напрацювань і результати власних досліджень дали змогу дійти таких висновків: понятійний апарат інноватики не уніфіковано; прослідковується некоректне використання термінів; дефініція «витрати на інноваційні процеси» має логічний зміст. Проведений у роботі семантичний аналіз поняття «витрати на інноваційні процеси» дав можливість визначити характерні ознаки, що відображають його економічний зміст та призначення.