Вдосконалення державного управління в аграрному секторі на базі застосування сучасних інформаційних технології

Краткое содержание

Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики [156, 157]. 

Це визначає необхідність створення загальнодоступних електронних ін-формаційних ресурсів на основі врахування національних, світоглядних, полі-тичних, економічних, культурних та інших аспектів розвитку України; забезпе-чення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет, ІКТ та інформаційних ресурсів; всебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури; збільшення різноманітності та кількості послуг населенню та бізнесу, що надаються за допомогою ІКТ.

Для органів державного управління електронні форми взаємодії від-кривають нові перспективи з управління економічними процесами на основі вироблення адекватних соціально орієнтованих політик, застосування техноло-гій віртуального менеджменту і віртуального моніторингу [158–160]. Реалізація електронних видів економічної взаємодії в рамках виконання Закону України “Про ратифікацію Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Дер-жав про Міждержавну програму створення мережі інформаційно-маркетинго-вих центрів для просування товарів і послуг на національні ринки держав-учас-ниць СНД на період до 2005 року” вимагає введення набору правил, що опису-ють взаємодію учасників ринку між собою і з прикладними інформаційними системами в процесі здійснення електронних операцій [161].

Сучасні електронні види економічної взаємодії дозволяють створювати нові форми та моделі ведення бізнесу в глобальній економіці. Функціональність електронного бізнесу поступово переходить від простих процесів (таких як розміщення інформації в Інтернеті) до інтерактивних інтерфейсів взаємодії із споживачем. При цьому недоступні раніше для замовників внутрішні корпо-ративні масиви даних починають приносити прибуток, перетворюючись на цифрові активи фірм, які можуть багато разів використовуватися як придбане знання [162, 163].

У глобальній економіці компаніям необхідно інтегрувати свої бізнес-процеси, ресурси і економічний потенціал з можливостями інших компаній. Крім того, щоб підтримувати стрімкі темпи ведення бізнесу, компанії повинні мати нагоду виконувати інтеграцію своїх даних, додатків і зв’язків з пар-тнерами по бізнесу з використанням автоматизованих, передбачених процедур, що дозволить їм добитися автоматизації сумісних бізнес-процесів і зробити їх передбаченими [164].

Міжнародна типологія електронної комерції включає наступні бізнес-моделі взаємодії між учасниками [165]:

- “бізнес-споживач (business-to-consumer - B2C)” - учасники: юридична і фізична особа, що замовляє, придбає або використовує електронним спосо-бом товари (роботи, послуги) для потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності (тобто що є споживачем за визначенням закону “Про захист прав споживачів” [166];

- “бізнес-бізнес (business-to-business - B2B)” - учасники: дві юридичні особи (як правило, комерційні організації), які укладають і/або виконують угоди електронним способом на двосторонній основі або в рамках спеціалізованого електронного майданчика (характерне укладення угод на торгах), що підтримується одним з учасників або спеціалізованим інформаційним посередником;

- “бізнес-уряд (business-to-gove
ment - B2G)” - учасники: юридична особа (комерційна організація) і держава в особі своїх органів, уповноважених укла-дати (на конкурсній основі або без неї) електронним способом угоди на постав-ки товарів (робіт, послуг) для державних потреб;

- “споживач-споживач (consumer-to-consumer - C2C)” - учасники: дві фі-зичні особи (як правило, споживачі, але можлива участь й індивідуальних підприємців), що укладають електронним способом угоди купівлі-продажу, об’єктом яких є певні індивідуальні речі і родові об’єкти. Укладення угод при даному суб’єктному складі часто припускає проведення інтернет-аукціону, ор-ганізатор якого встановлює його правила.