ВІДОБРАЖЕННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗ РЕЗЕРВІВ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах постіндустріальної економіки перевага повинна надаватись не лише економічному зростанню як такому, а й враховувати ефективність, яка досягається переважно завдяки гнучкості і швидкій адаптації до змін зовнішнього середовища. Виробнича та комерційна діяльність все більше ускладнюється і передбачити дії всіх факторів відтворення, які впливають на підприємницьку діяльність, неможливо, а тому завжди існує ризик збитків або неодержання запланованих результатів діяльності.

Одним з способів захисту від ризиків є наявність резервів, представлених у вигляді механізму, який забезпечує умови сталого функціонування мікроекономічних ланок в ринковій економіці. Такі механізми формують комплекс статутних і регламентованих резервів, що призначаються для протидії зовнішньому негативному впливу факторів природного та соціального походження.

Дослідження проблем бухгалтерського обліку та аналізу резервів знайшло своє відображення в працях українських та зарубіжних вчених: А.С. Бакаєва, С.Б. Барнгольц, П.С. Безруких, І. Бернара, Й. Бетте, Н.А. Блатова, Ф.Ф. Бутинця, Л.Г. Гіляровської, М.Я. Дем’яненка, Н.А Кіпарісова, Г.Г. Кірейцева, Д. Колдуела, Ж.-Коллі Ю.П. Маркіна, Д. Мідлтона, Б. Нідлза, В.Д. Новодворського, В.Ф. Палія, В.І. Подольського, Ж. Рішара, А.П. Рудановського, Г.В Савицької, В.К. Савчука, Я.В. Соколова, Д. Стоуна, В.І. Ткача, К. Хітчінга, Л.А. Чайковської, А.Д. Шеремета, Л.З. Шнейдмана.

У вітчизняній науці та практиці питання формування та використання резервів досліджувалось протягом тривалого часу, але нерозв’язаними теоретично, методично та практично залишились питання створення матеріальних умов сталого функціонування економіки. Відсутнє чітке і обґрунтоване уявлення про резерви як специфічні об’єкти обліку і аналізу, не наведена їх повна характеристика.

Відсутність правильно організованого і стійкого до впливу різноманітних факторів і ризиків комплексу резервів в Україні стала однією з причин економічної кризи, порушенням фінансової стійкості і ефективності функціонування мікроекономічних ланок. В результаті складні і суперечливі процеси, які супроводжують ринкову трансформацію, призводять до глибоких змін не тільки економічної політики в цілому, але й в системі методології та організації бухгалтерського обліку резервів, їх аналізу на підприємстві. В зв’язку з цим основною теоретичною проблемою бухгалтерського обліку резервів є порядок їх формування з врахуванням фактору часу. Відповідно до важливих методичних проблем необхідно віднести дослідження бухгалтерських рахунків та субрахунків, які використовуються суб’єктами господарювання в процесі формування резервів, а також необхідність внесення відповідних уточнень до плану рахунків бухгалтерського обліку.

Порядок утворення резервів, їх види і напрями використання на передбачені цілі встановлюються законодавством України та нормативними актами органів, які здійснюють регулювання господарської діяльності та бухгалтерського обліку. Однак потрібно підкреслити наявність неефективного механізму державного законодавчого регулювання діяльності суб’єктів підприємництва, який сьогодні не забезпечує підтримку підприємств, для успішного функціонування яких статутом чи установчими документами передбачено утворення активних та пасивних резервів.

Актуальність, теоретична та практична значимість, а також недостатність розробки питань становлення і розвитку резервів як специфічного об’єкту обліку і аналізу, робочих планів рахунків, напрямків удосконалення обліку та аналізу резервів обумовили вибір теми та основних напрямів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету і є складовою державної програми досліджень на тему “Організація та методологія бухгалтерського обліку і контролю в контексті інтеграції України в ЄС” (номер державної реєстрації 0105U000446). У межах наукової програми автором виконані дослідження, пов’язані з удосконаленням теорії та практики обліку резервів підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є наукове обґрунтування теоретико-методичних положень та розробка науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку та аналізу формування і використання резервів.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено наступні задачі:

- визначити фактори, що впливають на необхідність формування резервів підприємства з метою теоретичного обґрунтування облікових підходів до процесу резервування;

- виділити основні параметри, які відрізняють резерви від інших об’єктів бухгалтерського обліку з метою удосконалення їх обліку;

- удосконалити класифікацію резервів для потреб бухгалтерського обліку з метою отримання комплексної інформації про даний об’єкт обліку;

- дослідити склад та зміст резервів в зарубіжній практиці з метою удосконалення існуючої практики резервування;

- розробити методику створення та відображення в обліку резервів в частині їх забезпечення грошовими активами;

- удосконалити облік операцій з формування та використання резервів в існуючих комп’ютерних програмах з метою отримання оперативної та аналітичної інформації для задоволення потреб всіх споживачів економічної інформації;

- удосконалити методи щодо аналізу резервів підприємства та визначити основний перелік аналітичних показників, необхідних для аналізу резервів підприємства;

- розробити практичні рекомендації щодо методики аналізу та оцінки фінансового стану молокопереробних підприємств з врахуванням резервів.

Об’єктом дослідження є процес бухгалтерського відображення та аналіз резервування коштів господарюючих суб’єктів АПК і виявлення напрямів його удосконалення.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-практичні аспекти бухгалтерського обліку та аналізу резервів молокопереробних підприємств АПК в сучасних умовах господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації виступили наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячені питанням обліку, аналізу резервів, законодавчі та нормативні акти з бухгалтерського обліку і звітності, матеріали наукових конференцій, статті з періодичних видань, бухгалтерські стандарти, монографічні дослідження, офіційна статистична інформація. В процесі роботи як інструментарій дослідження застосовувались загальнонаукові методи дослідження, такі, як аналіз і синтез, моделювання, конкретизація і абстрагування, класифікація, групування; використовувались історичний і логічний, системний та комплексний підходи для одержання доказів і аргументацій нових положень дисертаційної роботи, а також такі конкретно наукові методи економічного аналізу, як структурний, порівняльний, динамічний, коефіцієнтний тощо. У процесі дослідження теоретичних аспектів обліку резервів застосовувались методи індукції та дедукції для визначення загальних тенденцій розвитку обліку резервів, факторів, що впливають на прийняття рішення щодо формування резервів; методи теоретичного узагальнення, групування і порівняння – для розкриття сутності та змісту резервів. Методи причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний використовувалися для удосконалення класифікації резервів; вимірювання, спостереження, графічного зображення даних – для визначення стану обліку резервів на підприємствах молокопереробної галузі. Застосування методу моделювання дозволило проаналізувати та удосконалити методику обліку резерву сумнівних боргів та резервного капіталу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні питань і розробці комплексу практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу резервів підприємства, що дозволить підвищити ефективність його діяльності та забезпечити зацікавлених користувачів необхідною інформацією. У процесі дослідження отримано наступні наукові результати:

вперше:

• доведено доцільність використання у бухгалтерському обліку поняття процесу резервування (як двоякого процесу: з одного боку, вимірювання, оцінка та контроль ризиків підприємства, а з іншого – акумулювання, розміщення та використання грошових коштів підприємства, що забезпечують створені резерви);

• запропоновано для використання поняття “фінансові резерви” (відокремлена частина активів, яка концентрується у фондах і призначена для покриття непередбачуваних витрат та страхування ризиків) замість терміну “резервна система”;

• обґрунтовано недоцільність формування резервів під знецінення вкладень в цінні папери, оскільки норма прибутку по вкладеннях підприємства в цінні папери враховує ризик зниження ціни під впливом факторів як зовнішнього середовища, так і зміни внутрішніх умов функціонування підприємства, що призводить до подвійного страхування одних і тих самих ризиків і до заниження розміру фінансових результатів підприємства;

• розроблено методику аналізу резервів підприємства (через визначення завдань, об’єктів та етапів аналізу резервів та складу коефіцієнтів аналізу резервів, що дозволить визначити рівень резервного захисту підприємства);

удосконалено:

• класифікацію факторів, що викликають необхідність формування резервів підприємств (об’єктивні та суб’єктивні);

• класифікацію резервів для потреб бухгалтерського обліку, яка включає мінімально необхідну кількість класифікаційних ознак, що, з одного боку, надає змогу вести аналітичний облік резервів за найбільш суттєвими ознаками, а, з іншого, зменшує трудомісткість роботи бухгалтера шляхом раціональної організації як синтетичного, так і аналітичного їх обліку (за цільовим призначенням, за причиною утворення, за юридичним обґрунтуванням, за джерелами фінансування);

• методику створення та відображення в обліку резервів сумнівних боргів в частині їх забезпечення грошовими активами;

• порядок розкриття інформації про резерви у звітності в частині внесення змін до ф. № 1 “Баланс” та ф № 4“Звіт про власний капітал” в розрізі видів резервів з метою підвищення її достовірності та аналітичності для прийняття управлінських рішень;

набули подальшого розвитку:

• облік операцій з формування та використання резервів із застосуванням існуючих комп’ютерних програм, що дозволить отримувати більш оперативну і аналітичну інформацію щодо резервів для потреб управління;

• методика аналізу та оцінки фінансового стану підприємств з врахуванням резервів (сукупність розроблених коефіцієнтів дозволяє ідентифікувати область ризику та фінансової стійкості підприємства).

Практичне значення одержаних результатів. Застосування на практиці запропонованих рекомендацій дозволяє забезпечити достовірність бухгалтерського обліку та проведення аналізу резервів підприємств. Основне практичне значення мають розроблені у дисертації: методика бухгалтерського обліку резервів в частині забезпечення грошовими активами; методика аналізу резервів; методика аналізу фінансового стану підприємства з врахуванням резервів.

Результати дисертації впроваджено в практичну діяльність підприємств, що підтверджується довідками про впровадження: ВАТ “Житомирмолоко” (Довідка № 7-02 від 26 лютого 2008 р.), ДП “Молочний завод” ТОВ “Молочна фабрика “Рейнфорд” (Довідка № 07/202/1 від 07 лютого 2008 р.), що дозволило забезпечити удосконалення ведення бухгалтерського обліку та здійснення аналізу резервів підприємств. Окремі результати знайшли застосування при підготовці фахівців економічного профілю у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету при викладанні дисциплін “Бухгалтерський фінансовий облік”, “Економічний аналіз”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, “Фінансовий менеджмент” (Довідка № 44-45/169 від 11 лютого 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача, яка, зокрема, полягає у дослідженні комплексу теоретичних та практичних питань бухгалтерського обліку і аналізу резервів молокопереробних підприємств АПК.

Дисертантом обґрунтовано соціальне значення наданих пропозицій і рекомендацій, яке полягає у забезпеченні зростання надходження доходів до бюджету; підвищенні фінансової стійкості та інвестиційної привабливості підприємств; попередженні банкрутств підприємств. Сформовані пропозиції створюють умови для ефективної діяльності господарюючих суб’єктів і сприятимуть соціально-економічному розвитку країни.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на міжнародних конференціях “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, ЧДТУ, 24-26 березня 2004 р.); “Концепции развития бухгалтерской профессии: теория и практика” (м. Житомир, ЖДТУ, 18-19 травня 2006 р.), “Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу: теоретико-практичне значення та напрями подальшого розвитку” (м. Житомир, ЖДТУ, 18-19 жовтня 2007 р.) та другій, третій та п’ятій всеукраїнських наукових конференціях, присвячених ідеям проф. І.В. Малишева та проф. П.П. Німчинова (м. Житомир, ЖДТУ, 25 лютого 2004 р., 24-25 лютого 2005 р., 27-28 лютого 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження у фахових виданнях опубліковано 4 наукові статті загальним обсягом 2,66 друк. арк., 5 тез доповідей загальним обсягом 0,74рук. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертаційної роботи складає 239 сторінок машинописного тексту та ілюстративного матеріалу, який представлено у формі 17 таблиць на 9 сторінках, 19 рисунків на 9 сторінках, 8 додатків на 53 сторінках та списку використаних літературних джерел, що складається з 230 найменувань на 19 сторінках.