ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ В УПРАВЛІННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід економіки до ринкових умов господарювання обумовив потребу реформування аграрних підприємств на приватних засадах. Трансформування підприємств сільського господарства привело не тільки до зміни форм власності, а й суттєво вплинуло на систему взаємовідносин їх з бюджетом та позабюджетними фондами, методи управління виробництвом, здійснення контрольних процедур за діяльністю суб’єктів аграрного сектора економіки.

В сучасних умовах значно ослаблено функції державного фінансового контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств, які обмежуються контролем за сплатою податків, використанням бюджетних коштів, що виділяються  державою сільськогосподарським товаровиробникам, та контролем діяльності підприємств за завданнями правоохоронних органів. Триває тенденція до зниження ролі внутрішнього контролю як важливого чинника впливу на прийняття ефективних управлінських рішень у галузі.

Функціонування нових організаційно-правових форм господарювання на основі приватної власності викликає необхідність посилення контролю за діяльністю підприємств як з боку держави, так і з боку власників та трудових колективів. Традиційні форми й методи контролю діяльності підприємств, сформовані в умовах застосування адміністративних методів управління економікою країни, в сучасних умовах потребують подальшого вдосконалення з метою гармонізації системи контролю на макро- та мікрорівнях.

Актуальним і проблематичним для сільськогосподарських підприємств є впровадження ефективного внутрішньогосподарського контролю. Якщо в товариствах з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариствах та сільськогосподарських виробничих кооперативах законодавством передбачено створення ревізійних комісій, які здійснюють внутрішньогосподарський контроль за господарською діяльністю цих підприємств, то в інших видах аграрних підприємств вони не передбачені. Тому пошук нових форм і методів контролю для сільськогосподарських підприємств є назрілим і надзвичайно актуальним питанням.

Значний вклад у становлення та розвиток контролю зробили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти В.Д. Андрєєв, Е.А. Аренс, М.Ф. Базась,                    І.А. Бєлобжецький, М.Т. Білуха, А.В. Бодюк, В.В. Бурцев, Ф.Ф. Бутинець,                 Б. І. Валуєв, П.І. Гайдуцький, З.В. Гуцайлюк, Г.М. Давидов, Н.І. Дорош, В.М. Жук, Є.В. Калюга, Є.А. Кочерін, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний,                                А. М. Кузьмінський, Л.В. Нападовська, О.А. Петрик, І.І. Пилипенко,                       В.С. Рудницький, В.Я. Савченко, В.В. Сопко, І.Б. Стефанюк, Л.К. Сук, Б.Ф. Усач, Л.С. Шатковська, В.О. Шевчук, А.Д. Шеремет, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнман та ін.

Відзначаючи цінність результатів досліджень названих авторів та досягнення сучасної контрольно-ревізійної думки, слід зауважити, що залишаються невирішеними низка суттєвих теоретико-методичних питань, які не набули належного висвітлення і потребують більш докладного дослідження. До таких питань слід віднести визначення місця контролю в системі управління сільськогосподарськими підприємствами, запровадження аудиту як важливої форми внутрішнього і зовнішнього контролю, особливості організації й методики контролю за використанням земельних і майнових паїв у реформованих сільськогосподарських підприємствах.

Занепад контролю в країні в 90-х роках минулого століття став одним із чинників зниження темпів зростання як економіки України в цілому, так  і аграрного сектора зокрема.

Важливість зазначених проблем та необхідність їх теоретичного дослідження і практичного обґрунтування з урахуванням змін у розвитку економічних відносин зумовили актуальність і вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана “Удосконалення обліку і контролю в галузях агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0101U002947).

У межах наукової програми автором виконано дослідження, пов’язані з удосконаленням методики й організації внутрішньогосподарського та відомчого контролю в аграрному секторі АПК.

Мета та завдання дисертаційної роботи. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організації й методики відомчого і внутрішньогосподарського контролю в аграрному секторі економіки України.

Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачено вирішити такі завдання:

-   обґрунтувати напрями розвитку внутрішнього контролю в аграрному секторі АПК, уточнити економіко-правову сутність відомчого і внутрішньогосподарського контролю та особливості його здійснення в аграрних підприємствах різних форм власності;

-   узагальнити та систематизувати об’єкти і суб’єкти внутрішнього контролю в реформованих сільськогосподарських підприємствах;

-   виявити й виокремити класифікаційні ознаки, за якими можна виділити види і форми контролю діяльності сільськогосподарських підприємств;

-   проаналізувати та визначити оптимальні організаційні форми і методичні прийоми відомчого та внутрішньогосподарського контролю на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду;

- уточнити сутність та механізм проведення ревізії як основної форми контролю;

- узагальнити досвід застосування внутрішнього аудиту в підприємствах аграрного бізнесу та обґрунтувати напрями його розвитку в галузі;

-   виявити й виокремити специфічні об’єкти внутрішнього контролю в реформованих сільськогосподарських підприємствах з метою організації ефективного контролю за використанням майнових та земельних паїв в аграрній сфері економіки;

-   виявити й обґрунтувати напрями реформування роботи органів відомчого контролю в аграрних підприємствах.

-   виокремити і доповнити принципи фінансово-господарського контролю, які посилювали б його зв’язок з управлінськими процесами.

Об’єктом дослідження є діяльність системи внутрішнього контролю в сільськогосподарських підприємствах та її складові.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методика та організація внутрішнього контролю в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, діалектичний метод наукового пізнання. Методологія дисертаційного дослідження ґрунтується на наукових розробках вітчизняних і зарубіжних учених  з організації та методики проведення контролю, законодавчих і нормативно-правових актах, які регламентують порядок його здійснення.

Пізнання об’єкта дисертаційної роботи ґрунтується на системному підході, відповідно до якого контролююча система та управління розглянуті в нерозривному зв’язку і розвитку. Для дослідження суті й призначення внутрішнього контролю були застосовані методи наукового абстрагування та синтезу. В процесі написання дисертації були використані методи наукового узагальнення, діалектичний, історичний і системний підходи при вивченні становлення й розвитку контролю. При дослідженні організації внутрішньогосподарського контролю використовувався  спосіб анкетування. Методи індукції та дедукції застосовувалися при вивченні проблем розвитку внутрішнього контролю; порівняння, статистичне  спостереження – при здійсненні оцінки внутрішнього контролю в сільськогосподарських підприємствах; системний і комплексний аналіз – при визначенні пріоритетних напрямів внутрішнього контролю в аграрних підприємствах; методичні прийоми фінансово-господарського контролю – при дослідженні методики відомчого контролю в сільськогосподарських підприємствах та розробці пропозицій, спрямованих на його вдосконалення.

Інформаційною базою дослідження є цивільне та господарське законодавство, нормативні документи державних органів управління, нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку, ревізії, аудиту, фінансова та статистична звітність підприємств АПК, статистична звітність контрольно-ревізійних відділів відомчого контролю, Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської області, матеріали перевірок діяльності сільськогосподарських підприємств, проведених органами Головного контрольно-ревізійного управління, Державної податкової адміністрації, Державного казначейства, офіційні матеріали міжнародних організацій, авторські розробки з проблеми дослідження, а також монографічна література, наукові статті вітчизняних і зарубіжних учених у періодичних виданнях з бухгалтерського обліку, ревізії, аудиту, економічної теорії, менеджменту, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та нових методичних підходів до організації й методики проведення відомчого і внутрішньогосподарського контролю в аграрних підприємствах, що дасть змогу підвищити ефективність його здійснення. Найбільш суттєві результати, які становлять наукову новизну, характеризуються такими положеннями:

вперше:

-   виокремлено специфічні об’єкти внутрішнього контролю в реформованих сільськогосподарських підприємствах – майнові й земельні відносини та запропоновано методику їх контролю, що дає змогу ефективно контролювати їх власниками та орендарями (С.12–13) ;

-   запропоновано Положення про ревізійну комісію товариства з обмеженою відповідальністю для сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю та Положення про внутрішній аудит для приватних сільськогосподарських підприємств як основні внутрішні нормативно-правові документи з регулювання внутрішньогосподарського контролю підприємств аграрного сектора АПК (С.11);

внесено пропозиції щодо удосконалення:

-   класифікації видів контролю за логічно-організаційною ознакою, що дає змогу враховувати особливості використання методичних прийомів при здійсненні відомчого і внутрішньогосподарського контролю (С. 7);

-   змісту й визначення поняття “ревізія”, яке полягає в тому, що ревізія – це форма наступного фінансово-господарського контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюється відповідними органами контролю з метою виявлення та запобігання неефективного, нераціонального використання коштів та матеріальних ресурсів (С.14);

-   системи суб’єктів внутрішньогосподарського контролю виходячи із організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі АПК та їх форм власності. Запропоновані для впровадження спеціалізовані органи внутрішньогосподарського контролю для сільськогосподарських підприємств з різними організаційно-правовими формами власності дадуть змогу конкретизувати напрями контрольно-ревізійної роботи та підвищити її ефективність (С.10–11);

-   організації й методики проведення відомчого контролю як важливого інструменту контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств з державною формою власності та за використанням бюджетних коштів аграрними підприємствами усіх форм власності (С. 8 – 9);

-системи організаційних форм внутрішньогосподарського контролю в сільськогосподарських підприємствах. Впровадження внутрішнього аудиту в практику діяльності приватних підприємств сприятиме уніфікації організаційних форм національного внутрішньогосподарського контролю відповідно до загальноприйнятих зарубіжних форм та підвищить ефективність контролю власника (С.14);

набули подальшого розвитку:

-   принципи фінансово-господарського контролю, що підсилить взаємозв’язок контролю з процесами прийняття управлінських рішень, позитивно вплине на підвищення ефективності системи управління підприємствами (С. 7);

-   організаційно-методичні процедури при здійсненні відомчого і внутрішньогосподарського контролю. Використання запропонованих процедур при контролі розрахунків за майнові та земельні паї унеможливить приховування орендарями зловживань, пов’язаних із майном (С.13);

-   механізм підвищення ефективності роботи органів відомчого контролю, який передбачає створення повноправних контрольно-ревізійних служб; раціональне використання робочого часу ревізорів, застосування в їхній роботі найбільш ефективних методичних прийомів контролю; систематичне проведення ревізій і перевірок, вдосконалення організаційного й методичного їх забезпечення. Такі заходи сприятимуть посиленню ролі органів відомчого контролю в збереженні власності та прийнятті ефективних управлінських рішень (С.12). 

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні основних напрямів і розробці конкретних рекомендацій з удосконалення організації та методики проведення відомчого і внутрішньогосподарського контролю, в забезпеченні можливості застосування розроблених пропозицій органами відомчого контролю та контрольно-ревізійними підрозділами сільськогосподарських підприємств.  

Одержані результати в сукупності створюють об’єктивні умови для підвищення ролі контролю за збереженням власності та прийняття ефективних управлінських рішень.

Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено в практичну діяльність органів відомчого контролю Тернопільської області, що підтверджується довідкою Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації № 10-4/25-14 від 25 січня 2007 р. Запропоновані в дисертаційній роботі Положення про ревізійну комісію та рекомендації щодо вдосконалення контрольно-ревізійної роботи використовуються в діяльності ТОВ «Сидорівський бровар» (довідка № 11 від 26 січня 2007р.), Положення про внутрішній аудит – у приватному агропромисловому підприємстві “Воля–2000” Гусятинського району Тернопільської області (довідка № 20 від 19 січня 2007 р.).

Результати дисертаційної роботи застосовують у навчальному процесі Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін “Контроль і ревізія”, “Організація і методика аудиту” (довідка № 35 від 24 січня 2007 р.). 

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Основні положення, результати, висновки та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, одержано автором самостійно. Особистий внесок автора конкретизовано у списку наукових праць, опублікованих за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні й методичні розробки, викладені в дисертації, дістали схвалення і отримали позитивну оцінку на дев’яти науково-практичних конференціях: “Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних форм господарювання” (м. Чортків, ЧІПБ, 12 –13 травня    2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, аудит і аналіз: економічна база, стратегія, концепції” (м. Тернопіль, ТАНГ, 28–29 травня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання”         (м. Тернопіль, ТДЕУ, 17–18 травня 2005 р.); науково-практичній конференції “Економіка України на початку XXI століття” (м. Чортків, ЧІПБ, 16–17 травня    2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (м. Львів, Львівський національний університет ім. І. Франка, 25–26 березня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, ТДЕУ,               23–24 лютого 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Становлення та розвиток обліку, контролю і аналізу в Україні” (м. Київ, КНЕУ, 16–17 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві” (м. Тернопіль, ТДЕУ, 18–19 травня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України” (м. Чортків, ЧІПБ, 23 листопада 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано           14 наукових праць загальним обсягом 4,27 друк. арк., з них п’ять одноосібних статей обсягом 2,06 друк. арк. у провідних фахових виданнях і дев’ять тез доповідей обсягом 2, 21 друк. арк.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 193 сторінках друкованого тексту. Дисертація містить 22 таблиці, 17 рисунків, 14 додатків на 30 сторінках, список використаних джерел із 183 найменувань на 17 сторінках.