ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і задачі, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні основи внутрішньогосподарського контролю» висвітлено еволюцію та сутність внутрішньогосподарського контролю, досліджено зміст понять «внутрішньогосподарський контроль» і «внутрішній контроль», визначено їх спільні та відмінні риси, виокремлено класифікаційні ознаки, види і функції внутрішньогосподарського контролю, проаналізовано стан вітчизняної та зарубіжної правової регламентації внутрішньогосподарського контролю в підприємствах аграрного сектору.

Функціонування сільськогосподарських підприємств з різними формами власності визначає потребу власників у повній та достовірній інформації про стан і результати господарської діяльності, яка забезпечується дієвим контролем на рівні підприємства.

Дослідження еволюції внутрішньогосподарського контролю дало можливість виокремити такі етапи його розвитку: зародження – обмежується переліком рухомого і нерухомого майна; перший етап – розмежовуються контрольні та облікові функції; другий етап – виокремлюються основні методи контролю; третій етап – формується законодавча основа контролю та відбувається його розвиток як науки. Кожен із етапів окреслює вагомість контрольної функції за збереженням та ефективним використанням майна і капіталу протягом його розвитку.

Оцінивши тлумачення як зарубіжних, так і вітчизняних учених щодо сутності внутрішньогосподарського контролю, слід зазначити, що більшість авторів розглядають внутрішньогосподарський контроль як елемент економічного контролю та систему спостереження і перевірки, інші – як вид економічного контролю, що являє собою систему заходів та є контролем за діяльністю.

Вивчення існуючих підходів до класифікації внутрішньогосподарського контролю дало можливість виокремити такі класифікаційні ознаки внутрішньогосподарського контролю: за часом проведення; за видами; за джерелами інформації; за формами здійснення; за суб’єктами контролю; за об’єктами контролю; за функціональною метою; за повнотою охоплення; за формами організації та за функціями контролю.

Для забезпечення доступності сприйняття та практичного використання, систематизовано й виокремлено функції внутрішньогосподарського контролю: інформаційна – своєчасне надання достовірної інформації менеджерам усіх рівнів для прийняття оптимальних управлінських рішень; прогностична – спрямована на запобігання непередбачуваних явищ та їх впливу на фінансовий результат діяльності підприємства; профілактична – передбачає нагляд за законністю, доцільністю господарських операцій для уникнення безгосподарності та розкрадання; захисна – потреба необхідних дій від усіх суб’єктів контролю підприємства; соціальна, що полягає в соціальній відповідальності підприємства і його професійній культурі та є критерієм соціальної зрілості, якості управлінських рішень, можливості застосування найраціональніших способів, для забезпечення високого рівня внутрішньогосподарського контролю.

Процес адаптації законодавства України до законодавства ЄС супроводжується узгодженням національного та міжнародного законодавства, що регулює внутрішній контроль. Встановлено, що з метою стандартизації контролю розроблені нові концепції (COBIT, SAC, COSO, SAS 55 / SAS 78, SOX, ISA 315 / ISA 330, INTOSAI та інші). Незважаючи на те, що кожен документ фокусується на внутрішньому контролі, конкретній цільовій групі, створенні та оцінці його засобів, вони мають певні розбіжності між собою.