ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВОДІЯ В СИСТЕМІ «ВОДІЙ – АВТОМОБІЛЬ – ДОРОГА – СЕРЕДОВИЩЕ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, предмет, об’єкт, задачі, зазначено методи дослідження, з’ясовано наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів. Наведено дані про апробації результатів дослідження.

Перший розділ дисертаційної роботи присвячено розгляду основних етапів розвитку наукової думки у сфері досліджень діяльності людини в системі «водій – автомобіль – дорога – середовище» (ВАДС). Подано аналіз функціонування системи ВАДС як об’єкта дослідження ергономіки. На підставі даних сформовано такі основні напрямки використання ергономіки для оптимізації трудової діяльності водія, як професійний відбір і навчання водія, проектування робочого міста водія й ергономічні властивості транспортного засобу (ТЗ), проектування автомобільних доріг, проектування організації дорожнього руху, проектування транспортних технологічних процесів.

Визначені напрямки удосконалення організації трудової діяльності водія ґрунтуються на його психофізіологічних можливостях, здатності швидко приймати інформацію й безпомилково діяти у стресових ситуаціях, тобто зважаючи на час реакції водія. Окрім того, дані напрямки складаються з засобів передавання водіям керувальної інформації. У роботі проаналізовано наявні дослідження у сфері впливу інформаційних потоків на характеристики діяльності водія, визначено, що у них не достатньо розроблено питання впливу інформації, отриманої з додаткових джерел (рекламні щити на узбіччі доріг, стільникові телефони та ін.), на результати діяльності водія й не береться до уваги час відволікання водія від виконання основної діяльності. Усе це зумовило мету та задачі дослідження.

Значну допомогу у визначенні вихідної позиції здобувачу надали фундаментальні роботи таких учених, як Р. В. Ротенберг, Д. Клебельсберг, В. М. Мишурін, А. Н. Романов, Н. А. Ігнатов, В. А. Сергеєв, Е. В. Гаврилов, А. М. Грідчин, В. Н. Ряпухін, І. В. Бегма, Є. С. Тамаревський, Я. А. Калужський, О. В. Андреєв, В. Ф. Бабков, Є. М. Лобанов, О. М. Рева, Ю. О. Давідіч та інших науковців.

У другому розділі вивчено наявні методи дослідження діяльності людини у взаємодії з технічними засобами, які важко виявити у процесі аналізу: метод реєстрації електричної активності серця (ЕКГ); метод реєстрації шкірно-гальванічної реакції; метод реєстрації окуломоторної активності людини; метод реєстрації активності м’язової системи; метод реєстрації активності дихальної системи; метод реєстрації активності відділів головного мозку (ЕЕГ); метод психофізіологічного тестування уваги людини. У межах дослідження були обрані найінформативніші параметри впливу інформаційних потоків на результати діяльності водія в системі ВАДС, які було вирішено визначати за допомогою таких методів: метод ЕЕГ за допомогою апаратно-програмного комплексу «Нейроком», використовуваний для визначення зміни електричної активності роботи мозку водія під час оброблення вхідної інформації; метод ЕКГ за допомогою апаратно-програмного комплексу «Кардіосенс», залучуваний для визначення рівня стомлюваності водія під час проведення досліджень; табличний метод «Коректурна проба», застосовуваний для визначення часу відволікання від виконання водієм основної діяльності.