ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування продуктивної зайнятості населення" розкрито її соціально-економічну сутність та основні критеріальні ознаки, класифіковано стимулятори розвитку продуктивної зайнятості населення та її дестимулятори з обґрунтуванням напрямів їхньої дії, визначено методологічні підходи до побудови сучасної моделі продуктивної зайнятості населення.

У дисертації узагальнено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до дослідження процесів формування продуктивної зайнятості населення як необхідної передумови обмеження кризових явищ і зміцнення стабілізаційного потенціалу економіки. Обґрунтовано, що її специфіка  та  механізм  дії  ґрунтуються  на  зростанні  продуктивності суспільної праці, збільшенні виробництва споживчих вартостей за одиницю часу через оптимізацію ресурсних витрат і прискорення процесів капіталізації. Виявлено основні критеріальні ознаки продуктивної зайнятості, серед яких: наявність конкретного результату праці, на який існує платоспроможний споживчий попит; оптимальні витрати, пов’язані з виробництвом товарів чи наданням послуг з урахуванням ринкової кон’юнктури та вимог ресурсозбереження;  економічний  зиск  у  вигляді  прибутку,   доходу.  За  будь-якої соціально-економічної ситуації продуктивна зайнятість забезпечує формування сприятливих умов для нормалізації процесів суспільного відтворення.

На основі проведених теоретико-методологічних досліджень виокремлено та класифіковано стимулятори продуктивної зайнятості та її дестимулятори з урахуванням системи суспільно-політичних, інституційно-економічних, соціально-економічних, соціально-демографічних, інвестиційно-інноваційних та еколого-економічних чинників впливу. У цьому контексті поглиблено   розуміння   специфіки   продуктивної   зайнятості   на   різних  рівнях  економічної  системи.  В  умовах  циклічності  економічного  розвитку саме структурна трансформація обумовлює істотні зрушення в кількісних та якісних параметрах сфери зайнятості населення, насамперед в її галузевих, міжпрофесійних, міжрегіональних пропорціях, а також визначає можливості модернізації робочих місць та підвищення конкурентоспроможності робочої сили. На основі дослідження системи взаємозв’язків та взаємозалежностей між процесами формування продуктивної зайнятості та реалізацією завдань структурної трансформації економіки виявлено специфічні ознаки, властиві системі  зайнятості  на  кожному  етапі  структурних  перетворень  протягом 1991–2012 років. Доведено, що в умовах соціально-економічної нестабільності досягнення необхідних параметрів продуктивності повинно передбачати активізацію державних програмних підходів та конкретних організаційно-економічних заходів з актикризового регулювання сфери зайнятості.