Жмудь О.В. Вдосконалення технологій виробництва силосу, заготівлі і зберігання зерносуміші з кукурудзи та сої для підвищення продуктивності тварин

Краткое содержание

Вдосконалення технології вирощування кукурудзи при підсіві її в сою та заготівлі кукурудзяно-соєвого силос.

Одним із ефективних засобів підвищення поживної та біологічної цінності кукурудзяно-соєвого силосу є встановлення найбільш оптимальної фази вегетації рослин, дотримання технології заготівлі зеленої маси на силос та закладки силосу, тривале зберігання заготовленого силосу без значних витрат поживних та біологічно активних речовин.

В науково-господарському досліді проведеному, в племзаводі “Дружба” Тростянецького району Вінницької області показано, що сумісний посів сої з кукурудзою на силос є ефективним способом підвищення біологічної цінності корму, стимулятором молочної продуктивності корів. Основним елементом вдосконалення технології вирощування кукурудзи на силос із соєю є соя, яка знаходиться в фазі 2-го трійчастого листка. Посів сої при цьому способі проводили в ранні строки сівалкою “Містраль-6000” з міжряддями 25 см, нормою висіву сої 300 тис. га. В передпосівну культивацію вносили гербіцид “Харнес” в дозі 2,5 л/га. Цей прийом можна також застосовувати до появи сходів сої.

            Всівання кукурудзи в посів сої проводили сівалкою СУПН-8 з добре відточеним і наплавленим кілем сотника для доброго входження в грунт. Всівання насіння кукурудзи проводили поперек (по діагоналі) до основного посіву, але так щоб рядки кукурудзи розміщувались з півночі на південь, щоб виключити сильне затінення сої. Густота посіву кукурудзи складала 100-110 тис. га. При такому способі вирощування культур вдається збирати зелену масу на силос, коли кукурудза знаходиться у фазі молочної стиглості, а соя – у фазі початку наливу бобів нижнього ярусу. Саме в цей період вегетативна маса сої містить значну кількість біологічно активних речовин – попередників синтезу вуглеводів, ліпідів та білків, регуляторів цих процесів, а також рослинних гормонів та гормоноподібних речовин (Griffith et all., 1965; Бабич А.А., 1991, 1998).