УЗАГАЛЬНЮЮЧО-КОНТРАПУНКТИЧНЕ ФОРМОТВОРЕННЯ ЯК КАТЕГОРІЯ СУЧАСНОГО МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ МУЗИКИ ЮРІЯ ІЩЕНКА) : Обобщающе-контрапунктическое формообразованиу КАК КАТЕГОРИЯ СОВРЕМЕННОГО музыкального мышления (На материале МУЗЫКИ ЮРИЯ ИЩЕНКО)

Краткое описание

МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ім. П.І. ЧАЙКОВСЬКОГО

На правах рукопису

ГУРЕНКО АНАТОЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 781.42 + 781.5
УЗАГАЛЬНЮЮЧО-КОНТРАПУНКТИЧНЕ ФОРМОТВОРЕННЯ
ЯК КАТЕГОРІЯ СУЧАСНОГО МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ
(НА МАТЕРІАЛІ МУЗИКИ ЮРІЯ ІЩЕНКА)

Спеціальність 17.00.03 музичне мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
кандидат мистецтвознавства, доцент
Некрасова-Яворська Надія Йосипівна

Київ 2004

З М І С Т

Вступ......................................................................................................... 5
Розділ 1. Онтологічні основи Узагальнюючо-контрапунктичного формотворення........................................................................ 12
1.1. Основні складові поняття "Узагальнюючо-контрапунктичне формотворення" (УКФ)............................................................................................. 12
1.1.1. Онтологічний аспект дослідження............................................................................ 12
1.1.2. УКФ - сучасний етап історичного розвитку музичного формотворення............................................................. 12
1.1.3. Методологічні орієнтири...................................................................... 13
1.1.4. Базисно-методологічні основи: а) понятійність і системність; б) просторово-часовий аспект; в) поняття "Узагальнення"............................................................. 16
1.1.5. Поліфонія. Контрапункт. Поліфонічність. Контрапунктичність..................................................... 31
1.1.6. Система різновидів мікро-, медіо-, макро-, мета- поліфонії та контрапункту................................................................ 32
1.1.7. Деякі загальні характеристики поліфонії та контрапункту в УКФ у їх формотворчо-логічній співвіднесеності із спорідненими явищами, котрі було відмічено у музичній науці............................................................................. 40
1.1.8. Аспект Психологічного у музичному мисленні................................................................................. 42
1.1.9. Етимологія складових основного терміну та їх використання у музичній науці в значеннях, близьких концепції дослідження.................................................................. 46
1.1.10. Сутність феномену "УКФ"..................................................................................... 50
1.1.11. Функцюнальність в УКФ........................................................................................ 57
1.1.12. Аспект тембру..................................................................................... 63
1.1.13. Загальний аспект поняття "Музична форма".................................................................................... 65
1.1.14. Визначення основного поняття................................................................................... 67
1.2. Класифікація узагальнення в УКФ............................................................................................... 67
Висновки першого розділу.......................................................................................... 70
Розділ 2. Монофункціональність узагальнення в УКФ......................................................................................................... 77
2.1. Узагальнення пряме (на матеріалі Дев’ятого струнного квартету), (форма квартету: УКФ дімінуційно-стретного типу)............................................................................................. 77
2.2. Історико-стильове узагальнення в умовах монофункціональності в УКФ (на матеріалі Дев'ятого струнного квартету)....................................................................................... 88
Висновки другого розділу........................................................................................ 101
Розділ 3. Поліфункціональність узагальнення в УКФ....................................................................................................... 103
3.1. Магістрально-трихотомічна функціональність узагальнення в УКФ (на матеріалі Четвертої симонії)....................................................................................... 103
3.2. Ланцюгово-трихотомічна функціональність узагальнення в УКФ (на матеріалі Десятого струнного квартету)..................................................................................... 116
3.2.1. Вступ.................................................................................... 116
3.2.2. Розмежовуючо-сполучна кадансовість.......................................................................... 120
3.2.3. Стретність............................................................................. 126
3.2.4. Реузагальнення (№№ 1-12)......................................................................................... 129
А. Повно-підсумкове реузагальнення (№ 8)................................................................................. 142
Б. Підсумково-альтернативне узагальнення (№9)............................................................................ 143
В. Концепційне реузагальнення (№№ 10-11-12)............................................................................... 143
а) концепційно-базисне реузагальнення (№ 10)........................................................................ 144
б) конценційно-глибинне реузагальнення (№ 11)........................................................................ 149
в) концепційно-центральне реузагальнення (№ 12)........................................................................ 151
3.2.5. Узагальнення-витік...................................................................................... 154
а) узагальнення-витік драматургічної виразності звуковисотної системи............................................................ 155
б) узагальнення-витік відцентрово-абрисне у концентричному сполученні концентричних частин циклічної форми.............................................................. 158
в) узагальнення-витік погранично-абрисне............................................................ 160
3.2.6. Узагальнення пряме..................................................................................... 172
Висновки третього розділу........................................................................ 178
Висновки............................................................................................... 184
Список використаної літератури............................................................................................. 186
Додаток А. Передумови УКФ в історії музичного мистецтва 205
Додаток Б. Локальні прояви історичної підготовки УКФ 218
Додаток В. УКФ і сучасно-музикознавча інтерпретація поняття "поліфонія" ("контрапункт")................................................................ 222
Додаток Д. Повно-підсумкове реузагальнення в УКФ Десятого квартету........................................................................... 228
Додаток Е. Схеми............................................................................... 252
Додаток Ж. Нотні приклади 287

ВСТУП
На межі XX і XXI століть у музикознавстві посилюється увага до іма­нентної змістовності музичного мистецтва, музичного твору, що виявило себе, зокрема, у появі ряду та­ких робіт, як: Л.Акопян "Глубинная структура музыкального текста" [2]; М.Аркадьев "Временные структуры новоевропей­ской музыки (опыт феноменологического исследования)" [8]; В.Ценова "Чи­словые тайны музыки Софии Губайдулиной" [215]. Розкриттю сутності од­ного із сучасних рі­шень музичної форми, котре отримало у дисертаційній роботі назву "Узагаль­нюючо-контрапунктичне формотворення" присвячене дане дослідження.
Історичний генезис у музичному мисленні взаємозв'язку основних по­ня­тійно-складових назви дисертації ("Узагальнення", "Контрапункт", "Формотво­рення") припадає на межу першого та другого тисячо­літь. Усучасному музичному мистецтві поняття "Узагальнення", "Контра­пункт", "Формотворення", зберігаючи належність до ос­новоположних кате­горій музичного мислення, набули широкої значимості. Узагальнення, як атрибут розвитку, посилює свою роль у зв'язку із іс­торично-поступовим зростанням цілісності му­зичної форми. Контрапункт та поліфонія в історичному розвитку, особливо у XX столітті, розширюють сферу своєї дії охоплюючи не лише фактурні явища але і формотворення в цілому. У музичному формотворенні, як наслідок історичного роз­витку, відбу­вається зростання структурно-системної складності (при різних масштабах і типах організації).
Вищесказане сприяло дослідженню у дисертаційній роботі такої особливості формотворення, при котрій певний фрагмент музичної композиції набуває подвійної драматургічної значимості: як фрагмент безпосередньо-сприйнятої узагальненої змістовності твору і як уявно-сприйнята узагальнююча значимість цілісності твору. При такій композиційно-драматургічній ситуації виникає взаємоатрибутивність факторів узагальнення і контрапунктування у співвіднесеності композиційно-драматургіч­них компонентів формотворчого розвитку, що й обумовило запропоновану назву даного типу музичної форми - Узагальнюючо-контрапунктичне формотворення (УКФ).
В аспекті щойно зазначених особливостей органічно-системний взає­мозв'язок індивідуалізованого прояву названих трьох категорій музичного мислення (узагальнення, контрапункту <поліфонії> і формотворення) в УКФ визначає актуальність даного дос­лідження.
Матеріалом для аналізу обрано Дев'ятий (1997р.) і Де­сятий (2000р.) струнні квартети та Четверту симфонію (1976р.) українського композитора Юрія Іщенка. Юрій Іщенко - автор чис­ленних творів, серед котрих: п'ять симфоній, три симфонічні поеми, чотири інструментальних концерти, одинадцять струнних квартетів, ансамблі для різних складів інструментів, п'єси для ряду інструментів, три опери, дві кантати, вісім вокальних циклів, романси, пісні та ін.. Матеріал трьох творів, обраних для аналізу та ілюстрації теоре­тичних положень дисертації, є характерним прикладом тих новітніх процесів в сучасній музиці, які стають об‘єктом даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано за планом науково-дослідної роботи кафедри історіїукраїнської музики Національної музичної академії України ім.П.Чайковського. Дисертація відповідає темі №2 "Українська музика в контексті світової музичної культури" тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського.
Метою дослідження стала фіксація явища системного прояву УКФ, атакож розвиток теорії поліфонічного формотворення в плані УКФ яксучасної особливості музич­ного мислення.
У відповідності з метою в дисертації поставлено такі завдання:
· дослідити сучасний стан музикознавчої думки в аспекті УКФ;
· простежити історичні передумови появи системного прояву УКФ;
· на основі сучасних досягнень музикознавчої думки виз­начити основоположні риси УКФ;
· розробити відповідну методику аналізу УКФ, понятійну систему та термінологічний апарат;
· дослідити дію УКФ у Дев'ятому і Десятому струнних квартетах та Четвертій симфонії Юрія Іщенка, як приклади системного прояву даної особливості формотворення;
· показати принципово-широкі художні можливості УКФ;
· класифікувати різновиди прояву узагальнення в УКФ.
Об'єкт дослідження формотворчі процеси у сучасному музичному мисленні.
Предмет дослідження Узагальнюючоконтрапунктичне формотворення як категорія сучасного музичного мислення.
Наукова новизна:
· Вперше зафіксовано у музичному формотворенні системно- розгорнений прояв узагальнення в композиційно-дра­матургічному розвитку музичного твору як результат музично - психологічного поширення природи контрапунктичного сполучен­ня (стретної імітаційності) на композиційно-драматургічну цілісність музичної форми, тобто, створення метаполіфонії вУКФ. Формотворчо-розгорнена сис­темність фактору узагальнення укомпозиційно-драматургічному розвитку в умовах УКФ виявляє себе втаких найбільш загальних проявах:
- монофункціональність і поліфункціональність уза­гальнення;
- багатоступеневість узагальнення;
- полістильова семантика історико-стильового узагальнення.
· Розроблено відповідну методику, понятійну систему татермінологічний аппарат дослідження УКФ.
· Досліджено формотворчу виразність узагальнення у системності таких формотворчих характеристик:
- монофункціональність і поліфункціональність;
- різновиди поліфонії: мікрополіфонія, медіополіфонія, макрополіфонія, метаполіфонія (із об‘єднуючою роллю метаполіфонії);
- полістильова семантика історико-стильового узагальнення.
· Розглянуто художню виразність УКФ у таких значеннях:
- сучасна новація як природний етап історичної еволюції музичного формотворення (європейського);
- характерна особливість індивідуального композиторського стилю Ю.Іщенка;
- індивідуалізація авторських рішень у різних музичних творах.
· Створено спеціальну наукову теорію Узагальнюючо-контрапунктичного формотворення.
Вищезазначене вказує на істотно-новий аспект прояву укомпозиторській творчості та вивчення у музикознавчому дослідженні взаємозв'язку "форми-схеми" та "форми-процесу".
Методологічну основу дисертації становлять наукові поло­ження, розроблені у філософсько-естетичній, мистецтвознавчій і музикознавчій (теоретичній та історичній) науках:
1. Базовими методологічними засадами дисертації є науко­ві розробки Н.О.Герасимової-Персидської (зокрема, просторово-часові аспекти музичного мислення), Н.О.Горюхіної (зокрема, узагальнення у музичному мисленні та питання форми і стилю), І.А.Котляревського (зокрема, понятійність і системність музич­ного мислення).
2. В галузі музичної форми, музичної мови, музичного сти­лю, а також художнього процесу - роботи: Б.Асаф‘єва, В.Бобровського, В.Валькової, Т.Бондаренко, Н.Горюхіної, Г.Григор‘євої, Б.Деменка, В.Задерацького, О.Зінькевич, Т.Кравцова, Л.Мазеля, В.Москаленка, А.Мухи, Є.Назайкінського, Н.Очеретовської, І.Пясковського, К.Руч‘євської, В.Самохвалова, С.Скреб­кова, П.Стоянова, Д.Терент'єва, М.Тiца, С.Тишка, Ю.Холопова, В.Холопової, В.Ценової, В.Цукермана, С.Шипа та ін.
3. В галузі контрапункту, поліфонії, фактури, а також психології - роботи: Л.Виготського, Н.Герасимової-Персидської, А.Дмітрієва, А.Должанського, Ю.Євдокімової, В.Задерацького, І.Кузнєцова, Г.Ляшенка, Є.Назайкінського, В.Протопопова, О.Ровенка, С.Рубінштейна, М.Скребкової-Філатової, Ю.Тюліна, Т.Франтової, Л.Хіврич, В.Холопової, К.Южак та ін.
В галузі тембру і оркестровки , котрі у даному дослідженні не входять до ряду основоположних, але є істотно-значу­щими, в якості методологічно - спрямовуючих, стосовно обраної теми дослідження, є наукові положення робіт: М.Бера, Ю.Іщенка, І. Фінкельштейна.
Відповідно до мети і задач дослідження у дисертації застосовано метод системного аналізу. Сутнісні риси застосуван­ня цього методу у музикознавстві розкрито, зокрема, в роботах Н.Горюхіної, Н.Герасимової-Персидської, І.Котляревського, Л.Мазеля, В.Москаленка, І.Пясковського. У даному дослідженні метод системного аналізу використано у варіантності таких під­ходів: системно-структурний, структурно-функціональний, логіко-конструктивний, порівняльно-типологічний, історико-стильовий. Поняття "метод дослідження" у дисертації прийнято як спрямованість на розкриття іманентної художньо-змістової сут­ності музичного твору.
Огляд літератури. Безпосередньо по даній темі, у зв'язку із новизною об'єкту дослідження, література відсутня, але то­му, що об'єкт дослідження як феномен формотворення є природ­ним етапом в історичному розвитку європейської музики, необ­хідно вказати літературу, в якій відмічено ознаки формотворчого розвитку, котрі можна віднести до історичної предтечі Узагальнюючо-контрапунктичного формотворення (відповідно у музичних творах і в музикознавчих роботах). Таку літературу зазначено у додатку А.
Практична значимість роботи полягає у можливості вико­ристання її положень в науковому дослідженні питань контрапункту, поліфонії, музичної форми, взаємозв'язку історичної спадкоємності та історичного оновлення у музичному формотво­ренні. Матеріали дисертації можуть бути використані у вузівських курсах поліфонії, аналізу музичних творів, композиції.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Ди­сертацію було обговорено на засіданнях кафедри історії української музики, за участю науковців кафедри теорії музики, Національної музичної акаде­мії України
ім. П.І.Чайковського. Ряд наукових положень ди­сертації оприлюднено на наукових конференціях: "Актуальные вопросы развития культуры и искусства" (Одеська державна кон­серваторія ім. А.В.Нєжданової, 1987 р.); Всеукраїнська науково-творча конференція "Проблеми розвитку художньої культури" (Київський державний інститут культури, 1994 р.); Друга конференція з ритмології (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України, 2004 р.); Моваікультура” (Інститут філології Київського національного університету ім.ТарасаШевченка, 2004р.).
Публікації. Матеріали дисертації викладено у семи публікаціях, триізних у фахових виданнях:
1. Структурні особливості поліфонічного тематизму в інструментальних ансамблях українських радянських композито­рів (на матеріалі струнних квартетів Ю.Іщенка, В.Сільвестрова, Є. Станковича) // Українське музикознавство. - Вип. 21,-Київ , 1986.- С.36-44.
2. Про узагальнення в контрапунктичній дімінуйовано-стретній формі (на прикладі Дев'ятого струнного квартету Ю.Іщенка.// Теорія і практика педагогічного процесу: Збірник наукових праць. - Харків: Каравела, 2000.- С.172-187.
3. Про історико-стильове узагальнення в поліфонічному формотворенні (на прикладі Дев'ятого струнного квартету Ю.Іщенка) //Проблеми особистісної орієнтації педагогічного процесу.- Збірник наукових праць. - Харків: Каравела, 2000.- С.139-150.
4. Відносно трихотомічної функціональності узагальнення в контрапунктичному формотворенні. //Удосконалення технологій та методик професійного навчання. - Київ: Науковий світ, 2001. - С.128-140.
5. Класифікація узагальнення в контрапунктичному формотворенні. //Соціально-педагогічні аспекти професійного нав­чання. - Київ: Науковий світ, 2002.- С.І5-І8.
6. Претворение особенностей народной полифонии в произведениях для камерного оркестра украинских советских композиторов. //Тезисы докладов республиканской научно-теоретической конференции профессорско-преподавательского состава и аспирантов вузов культуры и искусства. Одесская государственная консерватория имени А.В.Неждановой. - Одесса, 1987.- С.І93—195.
7. Про цілісність музичної форми (на прикладі виявлення обумовленості форми особливостями основного тематичного ядра в Четвертому струнному квартеті Б.Бартока) // Тези доповідей Всеукраїнської науково-творчої конференції "Проблеми розвитку художньої культури". Київський державний інститут культури; факультет народної художньої творчості. - Київ, 1994.- С.95-98.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, шести додатків. В кінці кожного розділу подано висновки даного розділу. Матеріал трьох розділів розподілено таким чином: перший розділ теоретичні основи УКФ і узагальнення в УКФ; другий розділ аналіз художніх рішень монофункціональності узагальнення в УКФ; третій розділ аналіз художніх рішень поліфункціональності узагальнення в УКФ.

Список використаної літератури містить 243 позиції. У додатках викладено наступне: у Додатку А Передумови УКФ в історії музичного мистецтва, уДодатку Б Локальні прояви історичної підготовки УКФ, у Додатку В УКФ і сучасно-музикознавча інтерпретація поняття поліфонія” (контрапункт”), у Додатку Д Повно-підсумкове реузагальнення в УКФ Десятого квартету, у Додатку Е Схеми, у Додатку Ж Нотні приклади. Повний обсяг дисертації становить 305 сторінок, основного тексту 185сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні створено спеціальну наукову теорію Узагальнюючо-контрапунктичного формотворення (УКФ).
До ознак даної теорії відноситься наступне.

Загально-наукові ознаки.
Проведене дисертаційне дослідження підтверджує, що сутність структури теорії УКФ складає "наявність ... системи абстрактних об'єктів, котрі створюють концептуальний базис теорії" [Г.Рузавін: 169, с.с. 46-47] , тобто, дана теорія є відображенням "глибинних зв'язків, котрі властиві галузі явищ, що об'єднує ряд груп" [М.Мостепаненко: 143, с. 194] .

Спеціально-наукові ознаки.
Ознакою відповідності теорії УКФ сучасним тенденціям розширення загальної теорії музичної форми є те, що дана теорія розглядає "і прин­цип розвитку, і функціональну направленість форм, і питання сприйняття" [Н.Горюхіна: 53, с.15] .
У теорії УКФ відмічено прояв ознак, котрі Є.Назайкінський вважає атрибу­тивними складовими поняття "повна теорія будь-якої конкретної музичної форми" [149, с.15], тобто, - це такі ознаки:
· "назва форми (термін)" - дано у назві дисертації;
· "визначення форми (дефініція поняття)" - викладено у першому розділі (1.1.14);
· "характеристика художніх можливостей" - викладено у першому розділі, а також конкретизовано в аналітичних частинах тексту дисертації;
· "класифікація різновидів" відповідно різновидам узагальнення у Класифікації узагальнення в УКФ” в першому розділі (1.2.);
· простежено історичну предтечу даного типу музичного формотворення за матеріалами музикознавчих публікацій зазначено в "Огляді літератури" у Вступі і викладено в Додатку А в аспектах: аспект зовнішньої подібності, аспект сутністної спорідненості, аспект наукового зближення; (відповідний матеріал міститься також в розділі 1.1.2 і у Додатку Б);
· "комплекс особливих, естетико-теоретичних і методоло­гічних проблем” - викладено у першому розділі і у відповід­них контекстних ситуаціях дисертаційного тексту.
Створена у дисертаційному дослідженні спеціальна наукова теорія УКФ в плані "вияву змісту, об'єктивного смислу абстрактних виразів" [Є.Гуренко: 236, с.с.58-59] стосовно загальних наукових теорій є науковою інтерпретацією наукових положень таких галузей музичної науки: •понятійність і системність у музичному мисленні - І.Котляревській; • логіка музичного мислення - І.Пясковський; • узагальнення у музичному мисленні - Н.Горюхіна; • просторово-часовий аспект музичного мислення - Н.Герасимова-Персидська; • загальні питання поліфонії В.Протопопов; •поліфонічна симфонічність - В.Задерацький; • "структурна модуляція” Є.Назайкінський.
Спеціальна наукова теорія Узагальнюючо-контрапунктичного формотворення, виявивши розгорнений прояв даного сучасно-новаторського композиторськи-індивідуального типу формотворення в музиці Ю.Іщенка, припускає вірогідність подальшого широкого розвитку можливостей цього змістово-концентрованого, психологічно-насиченого, системно-розвиненого типу музичної форми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адорно Т. Избранное: социология музыки. - М.-С-Пб., 1999.-443с.
2. Акопян Л. Глубинная структура музыкального текста.-М.: Практика, 1995.- 256с.
3. Акопян Л. Теория музыки в поисках научности: методология и философия "структурного слышания" в музыковедении последнего десятилетия //Музыкальная академия.- 1997.-№1,- С.181-189; 1997.- №2.-
C. 110-122.
4. Античные мыслители об искусстве. Сост. и ред. В.Ф.Асмус.-М.: Гос. изд-во изобразительных искусств, 1937.- 277с.
5. Андреев А. К истории европейской музыкальной интонационности.-М.:Музыка, 1996.- 191с.
6. Анохин П.К. Принципиальные вопросы теории функциональных систем //Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы.- М.: Наука, 1978.- C.49-106.
7. Арановский М. Музыкальный текст. Структура и свойства.-Государственный институт искусствознания Министерства культуры Российской федерации.- М.: Композитор, 1998.- 343с.
8. Аркадьев М. Временные структуры новоевропейской музыки (опыт феноменологического исследования_. Изд. 2-е.- М.: Библос, 1993,- 167с.
9. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Кн.1 и 2. Изд. 2-е.- Л.: Музыка, 1971.- 376 с.
10. Барт Р. Избранные работы. -М.: Прогресс, 1989.- 619с.
11. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. -М.: Художественная литература, 1973.- 501 с.
12. Беличенко Н.Н. Структурная поэтика музыкального произведения (на материале современных композиторов 80-х годов)/: Диссертация ... канд. искусствоведения.- Российская академия музыки Высшая школа им.Гнесиных. Кафедра теории музыки.- М.: 1992.
13. Бер М.Ф. О звуковых обобщениях в оркестровке //Вопросы музыкознания.- М.: Музгиз, 1960.- т.З.- С.266-281.
14. Бергинер Б. О полифоническом развитии в сонатных формах квартетов Белы Бартока //Полифония. Сб.ст. Ред.-сост. Южак К.И.- М.: 1975.- C. 104-140.
15. Бершадская Т. О понятиях, терминах, определениях современной теории музыки //Критика и музыкознание. -Ленинград: Музыка, 1987,- С.97-103.
16. Бобровский В. К вопросу о драматургии музыкальной формы. //Теоретические проблемы музыкальных форм и жанров.- М.:Музыка, 1971,- С.26-64.
17. Бобровский В. Тематизм как фактор музыкального мышления. Очерки.- М.:Музыка, 1989.- 207с.
18. Бобровский В. Функциональные основы музыкальной формы.-М.: Музыка, 1978,- Вып.1.- 332с.
19. Бондаренко Т. Изменчивость соотношения горизонтали и вертикали как отражение закономерностей музыкального мышления //Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования.- Киев: Музична Україна, 1989.- С.93-102.
20. Бычков Ю.Н. Методология музыкознания. Программа по направлению 522501 "Музыкальное искусство". Специализация "Музыковедение".- Москва, 1999,- 61с.
21. Валькова В. К вопросу о понятии "музыкальная тема". // Музыкальное искусство и наука.- Москва, 1978,- С.168-190.
22. Валькова В. Тема //Музыкальная энциклопедия.- М.: Сов. энциклопедия, 1981.- т.5.- С.487-488.
23. Васильева Н. Типовые формы и логос времени-пространства: Автореф. дисс. ... канд. искусствоведения.- Саратов, 1996,- 22с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Гол. ред. Бусел В.Т.- Київ-Ірпінь: Перун, 2001.- 1426с.
25. Веприк А. Очерки по вопросам оркестровых стилей. Изд. 2-е.-М.: Советский композитор, 1978.- 430с.
26. Выготский Л. Психология искусства.- М.: Искусство, 1986.-576с.
27. Вязкова Е. О смысле в полифонической музыке // Музыкаль­ная конструкция и смысл: Сб. тр.- М.: Российская академия музыки им. Гнесиных, 1999.- Вып.151.- С.22-39.
28. Вязкова Е. Система сложного контрапункта в произведениях Палестрины (версии творческого процесса). //Процессы музыкального творчества. Выпуск второй.- М.: Российская академия музыки им. Гнесиных, 1997.- Вып.140.- С.79-101.
29. Герасимова-Персидская Н.А. Выход к новым принципам пространственно-временной организации в переломные эпохи // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты иссле­дования. -Киев: Музична Україна, 1989.- С.54-63.
30. Герасимова-Персидська Н.О. Деякі питання формотворення у Д.Шостаковича // Сучасна музика.- Київ: Музична Україна, 1973.- Вип. І.- С.112-124.
31. Герасимова-Персидская Н.А. Историческая обусловленноcть музыкального восприятия и типология культуры // Музы­кальное восприятие как предмет комплексного исследования.-Киев: Музична Україна, 1986.- С.18-28.
32. Герасимова-Персидская Н.А. Музыкальная наука: какой ей быть сегодня? // ж. Советская музыка.- 1989.- №2.- С. 40-41.
33. Герасимова-Персидська Н.О. Нове в музичному хронотопі кінця тисячоліття // Українське музикознавство.- К.: 1998.- Вип. 28.- С.32-47.
34. Герасимова-Персидская Н.А. Об историческом ракурсе тео­ретических проблем // Исторические аспекты теоретических проблем в музыкознании: Сб. тр.- К.: Киевская гос. кон­серватория им. П.И.Чайковского, 1985.- с.3-6.
35. Герасимова-Персидская Н.А. Обобщая накопленный опыт // Советская музыка.- 1983.- №1,- С.97-99.
36. Герасимова-Персидская Н.А. От рес факта” к опусу: процесс и структура // Музичний твір як творчий процес. Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського.- К.: НМАУ, 2002.-Вип.21.- С. 3-10.
37. Герасимова-Персидская Н.А. Партесный концерт в истории музыкальной культуры.- М.: Музыка, 1983.- 288с.
38. Герасимова-Персидська Н.О. Про роль України у становленні музичної культури Еuropаe magnae // Українська тема у світовій культурі. Науковий вісник НМАУ їм. П.І.Чайковського.- К.: НМАУ, 2001.- Вип. 17.- С.49-52.
39. Герасимова-Персидская Н.А, Русская музыка ХVII века - встреча двух эпох,- М.: Музыка, 1994.- 126с.
40. Герасимова-Персидская Н.А. Тема конца времени в покаянном мотете Приближается душе конец” // Келдышевский сбор­ник: музыкально-исторические чтения памяти Келдыша, 1997.-М.: Гос. институт искусствознания, 1999.- С.88-95.
41. Герцман Е. Музыкальная боэциана.- С.-Петербург, 1995.-477с.
42. Гецелев Б. О драматургии крупных инструментальных форм во второй половине XX века // Проблемы музыкальной дра­матургии ХХ века: Сб. ст.- М.: ГМПИ им. Гнесиных, 1983.- Вип. 69,- С.5-48.
43. Гончар Е. Взаимодействие принципов повторности и вари­антности как формообразующий фактор /к проблеме систем­ных отношений в музыкальном формообразовании/. Диссертация ... канд. искусствоведения. Институт искусствоведения, фольклора и этнографии им. Рыльского.- Киев, 1992,- 180с.
44. Горюхіна Н.О. Відчуження в музиці // Українське музико­знавство.- Київ.- Музична-Україна, 1998.- Вип.28.- С.137-143.
45. Горюхина Н.А. Вопросы теории музыкальной формы // Проблемы музыкальной науки,- Москва, 1975.- Вып. 3.- С.3-16.
46. Горюхіна Н. Композиція музичного твору // Музикознавство: з XX у XXI століття. Науковий вісник Національної музичної ака­демії України ім П.І.Чайковського.- К.: НМАУ, 2000.- Вип.7.-С.16-30.
47. Горюхина Н.А. Методика анализа национального стиля // Очер­ки по вопросам музыкального стиля и формы.- К.: Музична Україна, 1985.- С.81-89.
48. Горюхина Н.А. Музыкальная форма и стиль. Автореф. Дисс. ... док. искусствоведения.- Москва, 1974.- 62с.
49. Горюхина Н.А. Музыкальное становление. Методика анализа. // Музыкальное мышление: проблемы анализа и моделирования: Сб. тр., отв. ред. Л.Дис.- Киев, 1988.- С. 3-10.
50. Горюхина Н.А. Научные основы теоретического музыкознания.// Очерки по вопросам музыкального стиля и формы.- К.: Музич­на Україна, 1985.- С.4-15.
51. Горюхина Н.А. Обобщение как элемент художественного мышле­ния // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования.- К.: Музична Україна, 1989.- С.47-54.
52. Горюхина Н.А. Постановка проблемы творческого метода в тео­ретическом музыкознании // Очерки по вопросам музыкально­го стиля и формы.- К.: Музична Україна, 1985.- С.16-25.
53. Горюхина Н.А. Открытые формы // Форма и стиль: Сб. тр.-Ленинград: ЛОЛГК им. Н.А.Римского-Корсакова, 1990.- ч.І.-С.4-34.
54. Горюхина Н.А. Сонатная форма у венских классиков // Музи­кознавство з XX у ХХІ століття. Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського.- К.: НМАУ, 2000.- Вип.7.- С.9-16.
55. Горюхина Н. Эволюция сонатной формы.- Киев: Музична Україна, 1983.- 309с.
56. Григорьева Г. Некоторые аспекты музыкального произведения в системе современных стилевых критериев // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа.- Киев: Музична Україна, 1988.- С.43-70.
57. Григорьева Г. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины двадцатого века,- М.:Советский композитор, 1989.- 206с.
58. Грица С.И. Украинская песенная эпика.- М.: Советский ком­позитор, 1990.- 261с.
59. Дауноравичене Гражина. Антиномическая структура музыкаль­ной формы // XX век. Диалоги эпох.- Н.Новгород, 1999.-С.51-68.
60. Деменко Б. Категорія часу в музичній науці. Київ: Київсь­кий державний інститут культури, 1996.- 293с.
61. Деменко Б. Полиритмика.- Киев: Музична Україна, 1988.- 119с.
62. Денисов Э. Предисловие //Бела Барток. Квартеты (№№4-6).-М.:Музыка, 1966.- т.ІІ.- С.3-10.
63. Диденко Н. Формирование инструментальной фактуры и техники диминуций в органной музыке XVI - XVII столетий // Проблемы теории западно-европейской музыки /XII - XVII в.в./: Труды ГМПИ им. Гнесиных.- М.: ГМПИ, 1983.- Вып.65,- С.132--149.
64. Дика Н. Камерно-інструментальний ансамбль в Україні. Творчість і виконавство (1960-1980 р.р.). Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства.- Київ: ІМФЕ НАН України, 2001.- 20 с.
65. Диминуция // Музыкальная энциклопедия. - М.:Советская энциклопедия, 1974,- т.2.- Ст.958.
66. Дмитриев А.Н. Полифония как фактор формообразования.-Л.: Госмузиздат, 1962.- 489с.
67. Дмитриев Г. О драматургической выразительности оркестрового письма.- М.: Советский композитор, 1981.- 176с.
68. Должанский А. 24 прелюдии и фуги Д.Шостаковича.- Л.: Советский композитор, 1970.-258 с.
69. Дубравская Т. Музыка эпохи Возрождения. История полифонии.-М.: Музыка,-1996.- Вып. 2-Б.- 412с.
70. Дувирак Д. Тембро-динамические аспекты музыкального мышле­ния: взаимодействие творчества и восприятия. Автореф. ... канд. искусствоведения.- Киев: Киевская гос. консерватория им. П.И.Чайковского, 1987,- 18с.
71. Евдокимова Ю. Многоголосие средневековья Х-ХIV в.в. История полифонии.- М.:Музыка, 1983.- Вып.1,- 454с.
72. Евдокимова Ю. Музыка эпохи Возрождения ХV в. История полифонии.- М.: Музыка, 1989,- Вып. 2-А.- 414с.
73. Евдокимова Ю. На пути создания теории // Советская музыка.- 1981.- №2.- С.60-68.
74. Евдокимова Ю. О проблематике вузовского курса современной полифонии //Современная музыка в теоретических курсах вуза.- М.: ГМПИ им. Гнесиных, 1981.- Вып.51.
75. Загороднюк В. Целеполагание в практике, культуре, позна­нии.- Киев: Наукова думка, 1991.- 171с.
76. Задерацкий В. Мир, музыка и мы. /Размышления без темы/. // //Музыкальная академия.- 2001.- №4 М.- С. 1-9.
77. Задерацкий В.В. Музыкальная форма: в 2-х вып.- М.: Музы­ка, 1995.- Вип.1.- 544с.
78. Задерацкий В. Полифоническое мышление И.Стравинского.-М.: Музыка, 1980.- 287с.
79. Задерацкий В. Полифония в инструментальных произведениях Д.Шостаковича.- М.: Музыка, 1969.- 270с.
80. Задерацкий В.В. Современный симфонический тематизм: вопросы мелодических структур и полифонических предпосы­лок // Проблемы традиций и новаторства в современной музыке. М.: Советский композитор, 1982. С. 108-157.
81. Захарова О. Риторика и западно-европейская музыка ХVІІ - первой половины ХVІІІ в.- М.: Музыка, 1983.- 73с.
82. Зинькевич Е. Динамика обновления.- К.: Музична Україна, 1986.- 184с.
83. Зинькевич Е. Значение генетико-типологического аспекта в анализе современной музыки // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа.- К.: Музична Україна, 1988,- С.96-101.
84. Зинькевич Е. Логика художественного процесса как историко-методологическая проблема // Музично-історичні кон­цепції в минулому і сучасності.- Львів, 1977.- С.49-56.
85. Зинькевич Е. Память культур и современное композиторское творчество // Искусство XX века. Диалоги эпох и поколе­ний.- Н.Новгород, 1999.- т.II.
86. Золотовицкая И. О некоторых новых тенденциях в современной советской симфонии // Музыкальный современник.- М.: Советский композитор, 1987.- Вып. 6. - С.168-182.
87. Зубатова Р. Тембровая драматургия квартетов // Советская музыка.- 1985.- №9.- С.80-82.
88. Игнатченко Г., Цурканенко И. К анализу понятия полифонии в контексте эволюции средств музыки XX века // Историчес­кие и теоретические проблемы музыкального стиля: Сб. тр.-Киев: Киевская гос. консерватория им. П.И.Чайковского, 1993.- С.23-32.
89. Иванченко В. Полифония в драматургии Третьей симфонии Б.Лятошинского: Дисс. ... канд. искусствоведения.-Киев, 1977.- 146с.
90. Іщенко Ю. Принципи мелодичних дублювань в оркестрових тво­рах Б.М.Лятошинського //Українське музикознавство.-Київ: Музична Україна, 1969.- Вип.5.- С.40-49.
91. Іщенко Ю. Темброва модуляція в симфоніях Б.Лятошинського // Українське музикознавство.- К.: Музична Україна, 1989.-Вип.24.- С.67-74.
92. Іщенко Ю. Темброве інтегрування в оркестрових творах М.І.Глінки // Українське музикознавство.- К.: Музична Україна, 1983.- Вип.18.- С.80-93.
93. Кабялис Р. Тембровая динамика в оркестровых сочинениях современных композиторов: Дисс. ... канд. искусствоведения.-Вильнюс: Гос. ордена Дружбы народов консерватория Литовской ССР, 1989.- 136с.
94. Карс А. История оркестровки.- М.: Музыка, 1990.- 304с.
95. Ковбас И. Диалектика медитативности и действенности в со­временной симфонической драматургии: Дисс. ... канд. искус­ствоведения.- М.:, 1991.- 170с.
96. Кондаков Н. Логический словарь-справочник. Изд. 2-е.-М.: Наука, 1975.- 717с.
97. Копиця М. Про деякі естетико-методологічні засновки аналізу конфлікту в симфонії // Українське музикознавство.- К., 1977.- Вип.12,- С.60-75.
98. Копица М. Симфонии Б.Лятошинского. /Эпоха. Коллизии. Дра­матургия: Исследование.- К.: Музична Україна, 1990.- І34с.
99. Копиця М. Творчість М.Скорика в дзеркалі сучасності // Мирослав Скорик: Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського.-К.: НМАУ, 2000.- Вип.10.- С.9-15.
100. Корній Л. Історія української музики.-Видавництво М.П.Коць.- ч.І - Київ - Харків - Нью-Йорк, 1996.- 314с.; ч.ІІ - Київ - Харків - Нью-Йорк, 1998.- 387с.; ч.ІІІ - Київ - Нью-Йорк, 2001.- 479с.
101. Коробецька С. Темброва драматургія як інтонаційне явище (на прикладі симфонічних творів П.І.Чайковського): Дис. ... канд. мистецтвознавства.- К.: Київська консерва­торія ім. П.І.Чайковського, 1994.- 171с.
102. Котляревская Е. Вариативный потенциал музыкального произ­ведения: культурологический аспект интерпретирования: Дисс. ... канд. искусствоведения.- К.: Інститут мистецтво­знавства, фольклористики та етнології НАН України, 1996, 196с.
103. Котляревська О. Феномен "діалогу" в культурологічному контексті // Культурологічні проблеми української музи­ки / Наукові дискурси пам'яті академіка І.Ф.Ляшенка: Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковеького.- Київ: МАУ, 2002,- С.123-130.
104. Котляревський І.А. Вступ до класифікації музично-теоре­тичних систем.- К.: Музична Україна, 1974.- 47с.
105. Котляревський І.А. Діатоніка і хроматика як категорії музичного мислення.- К.: Музична Україна, 1971.- 159с.
106. Котляревский И. К вопросу о понятийности музыкального мышления // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты анализа,- К.: Музична Україна, 1989.- С.28-34.
107. Котляревский И.А. Музыкально-теоретические системы евро­пейского искусствознания.- К.: Музична Україна, 1983.-158с.
108. Котляревський І.А. Парадигматичні аспекти розвитку поня­тійного апарату музикознавства // Музикознавство: з XX у XXI століття: Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чай­ковського.- К.: НМАУ, 2000.- Вип.7.- С.31-34.
109. Котляревський І. Питання взаємозв'язку історичного та теоретичного музикознавства //Музика.- 1980.- .№4. - С.5-7.
110. Коханик І. Музичний твір: взаємодія стабільного і мобіль­ного в аспекті стиля // Музичний твір: проблема розумін­ня: Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського.- Київ, 2002- Вип. 20.- С.44-51.
111. Кравцов Т.С. Гармонія в системі інтонаційних зв'язків.-К.: Музична Україна, 1984.- 160с.
112. Краткий психологический словарь. Ред. А.В.Петровский, М.Т.Ярошевский.- М., 1985.
113. Крупина Л. Принципы полифонического голосоведения в инстру­ментальных фугах И.С.Баха: Автореф. ... канд. искусствоведе­ния.- Киевская гос. консерватория им. П.И.Чайковского, 1990.- 15с.
114. Крупина Л. Эволюция фуги.- М.: РАМ им. Гнесиных, 2001.-187с.
115. Крымский С. Научное знание и принципы его трансформации.-К.: Наукова думка, 1974.- 206с.
116. Кудряшов Ю. Характерные особенности техники и формы ранних произведений Веберна // Проблемы музыкальной науки.-М.: Советский композитор, 1973.- Вып.2.- С.345-370.
117. Кузнецов И. Теоретические основы полифонии XX века. Исследование.- М.: НТЦ "Консерватория", 1994.- 287с.
118. Курт Э. Основы линеарного контрапунка. Мелодическая поли­фония Баха.- М.: Музгиз, 1931.-З04с.
119. Кюрегян Т. Форма в музыке ХVІІ - XX веков: Диссертация ... доктора искусствоведения.- М.: Московская гос. кон­серватория им. П.И.Чайковского, 1999.- З08с.
120. Лащенко А.П. Поліфонічний принцип хорових обробок Б.М.Ля-тошинського //Українське музикознавство.- К. Музична Україна, 1974.- Вип.9,- С.123-136.
121. Левина И. Об эволюции принципов циклической драматургии в квартетах Д.Д.Шостаковича // Проблемы музыкальной дра­матургии: Сб. тр.- М.: ГМПИ им.Гнесиных, 1983.- Вып. 69.-с.82-99.
122. Левич А.. Научное постижение времени // Вопросы филосо­фии.- 1993.- №4.- С.115-124.
123. Лобанова М. Музыкальный стиль и жанр: история и современ­ность.- М.: Советский композитор, 1990.- 224с.
124. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. -Москва, 1996.- 447с.
125. Ляшенко Г. Роль фуги у драматургії неполіфонічних форм. - К.: Музична Україна, 1976.- 208с.
126. Мазель Л.А. Два этюда о Бетховене. // Советская музыка.-1970. - №12.- С.26-42.
127. Мазелъ Л. Заметки о тематизме и форме в произведениях Бетховена раннего и среднего периодов творчества // Бетховен. - Сб.ст. Ред.-сост. Н.Л.Фишман.- М.: Музыка, 1971.- Вып.1.- С.36-160.
128. Мазель Л. Строение музыкальных произведений. Изд. 3-е,-М.: Музыка, 1986,- 528с. ,
129. Мазель Л. Целостный анализ - жанр преимущественно устный и учебный //Музыкальная академия. - 2000.- №4.- С.132-134.
130. Медушевский В. Интонационно-фабульная природа музыкальной формы: Автореф. дисс. ... доктора искусствоведения.-М.: Московская консерватория им. П.И.Чайковского, 1983.
131. Медушевский В. О музыкальных универсалиях // С.Скребков, Статьи и материалы.- Москва, 1979.- С. 176-212.
132. Медушевский Вячеслав. О предмете и смысле истории музыки // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності.-Львів: Сполом: 1997.- С.5-16.
133. Милка А. Относительно функциональности в полифонии // Полифония: Сб.ст. - М.: Музыка, 1975.- С.63-103.
134. Милка А. Теоретические основы функциональности в музыке.-Ленинград, 1982.- 150с.
135. Михайлов М.К. К проблеме стилевого анализа // Этюды о стиле в музыке,- Л.: Музыка, 1990.- С.66-91.
136. Михаилов М. Стиль в музыке.- Л.: Музыка, 1981,- 261с.
137. Молчанов Ю. Четыре концепции времени в философии и физике.- М.: Наука, 1977.- 192с.
138. Москаленко В. До визначення поняття "музичне мислення" // Українське музикознавство.- К.: Музична Україна, 1998.-Вип.28.- С.48-53.
139. Москаленко В. Понятие "музыкальное произведение" в аспекте методики анализа // Исторические аспекты теоретических проблем в музыкознании: Сб.тр.- Киев: Киевская консерва­тория им. П.И.Чайковского, 1985.- С.25-59.
140. Москаленко В.Г. Про композиційно-драматургічну цілісність Шостої симфонії П.І.Чайковського // П.І.Чайковський та Україна.- К.: Київська консерваторія ім. П.І.Чайковського, 1991.- С.91-108.
141. Москаленко В. Про розуміння музичного твору // Музичний твір: проблема розуміння. - Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського.- К.- НМАУ, 2002.- Вип.20.- С.3-13.
142. Москаленко В.Г. Творческий аспект музыкальной интерпрета­ции /к проблеме анализа/. Исследование.- Киев: Киевская государственная консерватория им. П.И.Чайковского, 1994.-157с.
143. Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания.-Л.: Лениздат, 1972.- 263с.
144. Муха А.И. Процесс композиторского творчества. /Проблемы и пути исследования/.- К.: Музична Україна, 1979.- 271с.
145. Мюллер Т. Контрапункт // Музыкальная энциклопедия.-М.: Советская энциклопедия, 1974.- т.2.- Ст. 919.
146. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. - М.: Музы­ка, 1982.- 319с.
147. Назайкинский Е.