КАМ’ЯНА ПЛАСТИКА ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО – САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ: ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ : Каменная пластиа ЮГА УКРАИНЫ скифов - сарматского периода: характеристика ВИДОВ И ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КАМ’ЯНА ПЛАСТИКА ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО – САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ: ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ
  • Альтернативное название:
  • Каменная пластиа ЮГА УКРАИНЫ скифов - сарматского периода: характеристика ВИДОВ И ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ
  • Кол-во страниц:
  • 197
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ






    На правах рукопису

    ОДРОБІНСЬКИЙ ЮРІЙ ВЛАДИСЛАВОВИЧ

    УДК: 736.2 (477.7):94 (395)


    КАМ’ЯНА ПЛАСТИКА ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ: ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ

    Спеціальність 17.00.05 образотворче мистецтво

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства



    Науковий керівник:
    кандидат мистецтвознавства, професор
    Лупій Світлана Петрівна












    Львів2008









    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...3
    ВСТУП.5

    РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ...12

    РОЗДІЛ 2 ЕВОЛЮЦІЯ КАМ’ЯНОЇ ПЛАСТИКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО-САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ...33
    2.1. Ареал розповсюдження та етапи розвитку кам’яної скульптури VІІІ ст. до н.е. ІV ст. н.е. .....33
    2.2. Видові художні особливості антропоморфної скульптури скіфо-сарматського періоду... .45

    РОЗДІЛ 3 ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ КАМ’ЯНОЇ ПЛАСТИКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО-САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ..62
    3.1. Особливості художнього вирішення менгірів кіммерійського періоду62
    3.2. Скіфська антропоморфна скульптура VII ІІІ ст. до н.е.:
    художні риси та пластичні характеристики.............79
    3.3. Кам’яна пластика сарматського періоду.109
    3.3.1. Сарматські знаки Північного Надчорномор’я:
    система, композиція та декор................122
    ВИСНОВКИ.158
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...163

    ДОДАТОК А. КАМ’ЯНА ПЛАСТИКА СКІФО-САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ. ІЛЮСТРАЦІЇ...3
    ДОДАТОК Б. КАТАЛОГ КАМ’ЯНОЇ ПЛАСТИКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО-САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ ......205
    ДОДАТОК В. ПУБЛІКАЦІЇ КАМ’ЯНОЇ ПЛАСТИКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО-САРМАТСЬКОГО ПЕРІОДУ...223
    ДОДАТОК Д. АРЕАЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КАМ’ЯНОЇ ПЛАСТИКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ СКІФО-САРМАТСЬКОГО
    ПЕРІОДУ..233







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АИЗ Археологические известия и заметки
    АМ Академія мистецтв
    АО Археологические открытия
    АП Археологічні пам’ятки Української РСР
    Архив ИИМК Архив Института истории материальной культуры
    ВАИ Вестник археологии и истории
    ВАН УРСР Вісник Академії наук Української РСР
    ВДИ Вестник древней истории
    ВЛУ Вестник Ленинградского университета
    ВМУ Вестник Московского университета
    ВОКК Вісник Одеської комісії краєзнавства
    ГМИНВ Государственный музей искусства народов Востока
    ІА АН України Інститут археології Академії наук України
    ИА АН УССР Институт археологии Академии наук УССР
    ИАК Известия Археологической комиссии
    ИГАИМК Известия Государственной академии истории материальной культуры
    ИРАИМК Известия Российской Академии истории материальной культуры
    ЗОАО Записки Одесского археологического общества
    ЗООИД Записки Одесского общества истории древностей
    ЗРАО Записки Русского археологического общества
    ЗРОИДП Записки РостовскогонаДону общества истории, древностей и природы
    ЗСККОАИЭ Записки Северокавказского краевого общества археологии, истории и этнографии
    КПІМ Кам’янець-Подільський історичний музей
    КСИА Краткие сообщения Института археологии
    КСИИМК Краткие сообщения Института истории материальной культуры
    ЛНАМ Львівська національна академія мистецтв
    ЛНБ НАНУ Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника Національної академії наук України
    МАСП Материалы по археологии Северного Причерноморья
    МАР Материалы по археологии России
    МАЭ Музей антропологии и этнографии Института этнографии имени Н.Н. Миклухо-Маклая Академии наук СССР
    НБ ІА НАНУ Наукова бібліотека інституту археології Національної Академії наук України
    НМІУ Національний музей історії України
    ОАК Отчёт археологической комиссии
    СА Советская археология
    СХМ Сообщения Херсонского музея
    ТГИМ Труды Государственного историко-краеведческого музея
    Tр.МАO Труды Московского археологического общества
    РА Российская археология
    РАНИОН Российская ассоциация научно-исследовательских институтов общественных наук
    РДГУ Рівненський державний гуманітарний університет
    ХДАДМ Харківська державна академія дизайну і мистецтв
    BMRaB Buletinum Museului Regional ai Basarabiei
    ESA Eurasia septentrionalis antique. Helsinki
    SCIV Studii si Cercetari de Istorie Veche
    JA Journal Asiatique. Paris
    PA Przeglad archeologiczny
    RFzV. Rheinische Forschungen zur Vorgeschichte
    RMfP Rheinisches Museum fur Philologie
    WA Wiadomosci Archeologiczne







    ВСТУП
    Актуальність теми. Пам’ятки монументальної скіфо-сарматської антропоморфної скульптури VIII ст. до н.е. ІV ст. н.е. характеризуються рисами яскравої образно-змістової та композиційно-пластичної своєрідності. Українські та зарубіжні дослідники відзначали, що ці артефакти в археології України посідають визначне місце. Але унікальність цього комплексу пам’яток полягає не лише в його археологічній цінності: скіфо-сарматська скульптура — це ще й унікальне мистецьке явище, яке мало свою історію та чітко окреслені періоди еволюційного розвитку. Увесь комплекс пам’яток виходить за межі археології, які звужують його значення в культурно-мистецьких процесах, що відбувалися на історичних українських землях протягом досліджуваного періоду.
    Особливості формо- та образотворення, символіка декору кам’яної скульптури вимагають дослідження методами системного мистецтвознавчого аналізу. Її видова характеристика, композиційна побудова та особливості художнього вирішення образу, що вперше аналізується в пропонованій дисертації, дають можливість значно розширити уявлення про характер кам’яної скульптури скіфо-сарматського періоду в історії України та роблять це дослідження актуальним для сучасного українського мистецтвознавства, яке скеровує на комплексний, науково обґрунтований розгляд мистецьких явищ різних історичних епох.
    Отже, у центрі уваги нашого дослідження найважливіші образно-пластичні характеристики кам’яної скульптури скіфо-сарматського періоду, аналіз найхарактерніших прийомів образотворення у контексті тогочасних релігійних уявлень і виявлення композиційних принципів побудови художнього образу.
    Особливо важливим у контексті нашого дослідження є вивчення антропоморфного образу людини-воїна, що складає основу композиційно-змістової побудови кам’яної скульптури скіфо-сарматського часу та характеризує її видові й художні особливості.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснювалася згідно з планом підготовки наукових кадрів кафедри декоративно-прикладного мистецтва факультету мистецтв Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв (МФ КНУКіМ).
    Мета дослідження полягає у визначенні художніх особливостей скіфо-сарматської кам’яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. ІV ст. н.е. та еволюції її формо- та образотворення.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:
    — систематизувати літературні джерела та виявити сучасний стан досліджень монументальної скульптури Півдня України скіфо-сарматського періоду;
    — проаналізувати етапи розвитку кам’яної скульптури VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е. та уточнити територіально-хронологічні межі її побутування;
    — виявити композиційні принципи побудови художнього образу та на цій основі розкрити видові особливості досліджуваного комплексу пам’яток;
    — проаналізувати скульптурний декор скіфо-сарматської кам’яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е. і розкрити його символіку та художні особливості;
    — виявити та проаналізувати найхарактерніші прийоми образотворення антропоморфної скіфо-сарматської кам’яної скульптури в контексті тогочасних релігійних уявлень;
    — визначити концепцію композиційно-змістової побудови тамг на основі виявлення особливостей трансформації образу людини-воїна в схематичний символ;
    — розкрити місце скіфо-сарматської кам’яної скульптури в мистецтві України.
    Об’єктом дослідження є монументальна кам’яна пластика Півдня України скіфо-сарматського періоду VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е.
    Предмет дослідження еволюція, види та художні особливості кам’яної пластики Півдня України досліджуваного періоду.
    Хронологічні межі дослідження зумовлені характером обраної теми та окреслені VIII ст. до н.е. початком IV ст. н.е., бо саме в цей час розвивається кам’яна скульптура іраномовних кочівників на території сучасного Півдня України. Проте для порівняльного аналізу та вирішення поставлених у роботі завдань у другому розділі дисертації характеризується кам’яна пластика мідного та бронзового віків IV початку І тис. до н.е.
    Територіальні межі дослідження охоплюють землі не лише сучасного Півдня України, а й терени східного та західного Надчорномор’я як головних осередків кам’яної скульптури у VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е.
    Методологічною основою дослідження обрано комплексний підхід, який зумовлює поєднання мистецтвознавчого, історичного та археологічного методів, де пріоритет надається саме мистецтвознавчому методу. Історико-археологічний метод дозволяє проаналізувати етапи розвитку кам’яної скульптури VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е. та уточнити територіально-хронологічні межі побутування пам’яток. Застосування загальнонаукових методів описового, порівняльного, а також узагальнення фактологічного матеріалу, методів аналогії, спостереження, індукції та дедукції дозволяє здійснити всебічний аналіз художніх особливостей пам’яток монументальної скульптури, виявити еволюцію їхніх формо- та образотворення, визначити місце цього комплексу в художній культурі досліджуваного історичного періоду.
    Джерельною базою дослідження є археологічні пам’ятки кам’яної скульптури скіфо-сарматського періоду, що зберігаються в музеях України: Херсонському, Миколаївському, Запорізькому, Маріупольському, Кіровоградському, Донецькому, Євпаторійському, Феодосійському, Нікопольському краєзнавчих музеях, Національному музеї історії України (Київ), Національному науково-природознавчому музеї (Київ), Музеї народної архітектури України (м. Переяслав-Хмельницький), Одеському, Керченському та Бахчисарайському історико-археологічних музеях, Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І.Яворницького, архіві Інституту археології НАН України (Київ) та в Державному Ермітажі (м. Санкт-Петербург, Росія). Джерелами також є власні польові дослідження, проведені протягом 2003 2008 рр. у Миколаївській обл. та на сході Криму. Увага також була зосереджена на наукових працях з історії мистецтва, археології та культури, що безпосередньо чи опосередковано стосуються обраної теми. Опрацьовано матеріали ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України, НБУ ім. В.І.Вернадського (Київ), наукової бібліотеки ЛНАМ, наукової бібліотеки Інституту археології НАН України (Київ), наукової бібліотеки Археологічного музею НАН України (Одеса), Миколаївської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова.
    Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше кам’яна пластика розглядається як мистецьке явище, наділене своєрідними видовими та образно-змістовими особливостями.
    Використовуючи широку джерельну базу, у пропонованій дисертації вперше комплексно розглянуто види та художні особливості кам’яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду. Уперше проведено мистецтвознавчий аналіз скульптури VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е. у контексті тогочасних релігійно-культових уявлень. У дисертації досліджено пластичні особливості форми та принципи декорування кіммерійських менгірів VIII ст. до н.е., антропоморфних скіфських статуй VII ст. до н.е. — початку ІІІ ст. до н.е. і сарматських стел ІІІ ст. до н.е. — початку ІV ст. н.е.
    У роботі пропонується нова концепція композиційно-змістової побудови тамг на основі визначення особливостей трансформації образу людини-воїна в схематичний символ.
    Уперше укладено альбом ілюстрацій кам’яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду з описом пам’яток, каталог відомих і новознайдених скульптур того часу та подано перелік їх публікацій у хронологічному порядку, уточнено ареал розповсюдження пам’яток на теренах сучасних українських земель на основі новітніх наукових даних.
    Отримані в процесі дослідження результати дозволяють скласти уявлення про розвиток мистецтва давніх культур на землях України. На відміну від археологічних досліджень, ці монументальні твори ми розглянемо як окремий вид образотворчого мистецтва, наділений рисами яскравої самобутності.
    Наукове значення роботи полягає в систематизації літератури за темою дослідження, уточнюється ареал розповсюдження кам’яної скульптури скіфо-сарматського періоду на території сучасного Півдня України, виявлено її видові характеристики та розглянуто еволюцію художніх особливостей кам’яної пластики VIII ст. до н.е. початку IV ст. н.е.
    Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи можуть бути використані при підготовці лекційних курсів у мистецьких навчальних закладах, написанні узагальнюючих праць і навчальних посібників, методичних розробок, у практичній діяльності краєзнавчих музеїв, а також при написанні нового видання історії давньої кам’яної скульптури на теренах сучасної України. Представлений ілюстративний матеріал може бути корисним у творчих пошуках народних майстрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а також для археологічних досліджень.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів МФ КНУКіМ у 2003-2006 рр., на науково-практичній конференції VI Міжнародного конгресу україністів (червень 2005 р., м. Донецьк), у програмі круглого столу „Народне мистецтво і зв'язок із сучасним вихованням та творчими процесами на Миколаївщині” (квітень 2007 р., м. Миколаїв). Основні висновки й результати роботи розглянуто й обговорено на наукових семінарах факультету мистецтв МФ КНУКіМ. Процес і результати дослідження обговорювалися також на засіданнях кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ).
    Публікації. Результати дослідження відображені в таких публікаціях:
    1. Одробінський Ю. В. Каліграфія сарматських тамг Північного Причорномор’я / Ю. В. Одробінський // Проблеми теорії та історії архітектури України. — 2004. — № 5. — С. 196-200, іл.
    2. Одробінський Ю. В. Художні риси сарматських знаків кам’яної скульптури Півдня України / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. — Харків: ХДАДМ, 2006. — № 5. — С. 118-126, іл.
    3. Одробінський Ю. В. Орнаментальні мотиви степових менгірів кіммерійського періоду VІІІ ст. до. н.е. / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. — Харків: ХДАДМ, 2006. — № 7. — С. 109-116, іл.
    4. Одробінський Ю. В. Варіації пластичних форм антропоморфних скіфських статуй VII-ІІІ ст. до н.е. / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. — Харків: ХДАДМ, 2006. — № 8. — С. 91-109, іл.
    5. Одробінський Ю. В. Кам’яні стели сарматської династії: типологія та пластичні особливості / Ю. В. Одробінський // Мистецтвознавчий автограф. Львів: ЛНАМ, 2007. — Вип 2. — С. 164-169, іл.
    6. Одробінський Ю. В. Видові особливості монументальної скульптури скіфо-сарматського періоду / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. — Харків: ХДАДМ, 2007. — № 9. — С.91-105, іл.
    7. Одробінський Ю. В. Одяг кам’яних скіфських статуй Півдня України VI ІІІ ст. до н.е. / Ю. В. Одробінський // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. праць/ За ред. В.Я.Даниленка. — Харків: ХДАДМ, 2008. — № 2. — С. 67-71, іл.
    8. Одробінський Ю. В. Трансформація образу людини-воїна” в кам’яній пластиці скіфо-сарматського періоду у схематичний символ / Ю. В. Одробінський // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: наук. зап. Рівненського державного гуманітарного університету. — Вип. 13. — Рівне: РДГУ, 2008. — С. 109-115, іл.

    Структура дисертації зумовлена характером поставлених у науковій роботі проблем, її головною метою та завданнями. Текст дисертації (162 с.) складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, літературних і архівних джерел (364 найменування) і додатків А, Б, В, Д. Додаток А включає альбом ілюстрацій з описом пам’яток (202 позиції). У додатку Б представлено каталог, який включає 209 пам’яток. Додаток В містить публікації кам’яної пластики скіфо-сарматського періоду в хронологічному порядку. У додатку Д представлено ареал розповсюдження кам’яної скульптури Півдня України VIII ст. до н.е. початку ІV ст. н.е.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    На підставі проведеного в дисертації мистецтвознавчого аналізу можемо стверджувати, що кам’яна пластика Півдня України скіфо-сарматського періоду постає своєрідним цілісним мистецьким явищем. Упродовж VIII ст. до н.е. — початку IV ст. н.е. вона розвивалася на території сучасного Півдня України, пройшла певні періоди розвитку, протягом яких, як довело дослідження, відбувалися зміни в її образно-пластичному та декоративному вирішеннях. Скульптура була неодмінною складовою життя племен, що проживали на цих землях, і відображала їхні релігійні світоглядні уявлення.
    Проведене дослідження художніх особливостей кам’яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду дозволяє зробити наступні висновки:
    1. Розглядаючи історіографію кам’яної пластики скіфо-сарматського періоду від середини XIX ст. до початку ХХІ ст., комплексно проаналізовано джерела дослідження, визначено їхній напрямок і основні проблеми. Виокремлено дві групи літературних джерел: дослідження монументальної кам’яної скульптури скіфо-сарматського періоду в XIX — першій половині ХХ ст. та в другій половині ХХ — початку ХХІ ст. В результаті встановлено, що комплекс скульптур скіфо-сарматського періоду розглядався лише в межах історико-археологічних дисциплін й залишився поза сферою наукових зацікавлень мистецтвознавства. Ці джерела не виявляють особливостей згаданих пам’яток як творів мистецтва, що підтверджує актуальність і наукову новизну пропонованої дисертаційної роботи.
    2. Дослідження кам’яної скульптури VIII ст. до н.е. — початку IV ст. н.е. у контексті загальних історичних процесів виявило етапи розвитку й внесло уточнення територіальних та хронологічних меж побутування пам’яток. Простежено умови, в яких розвивалося мистецтво кам’яної пластики скіфо-сарматського періоду, проаналізовано формування композиційної побудови антропоморфного образу „людини-воїна”, втіленого в скульптурі, та визначено технологію виконання. У процесі дослідження встановлено, що еволюція формо- та образотворення кам’яної пластики протягом VIII ст. до н.е. — початку IV ст. н.е. відбувалося послідовно, унаслідок поступового накопичення нових знань і технологій. Удосконалювалися та урізноманітнювалися інструменти й засоби обробки матеріалу, що сприяло підвищенню художнього рівня антропоморфної пластики та впровадженню нових образно-пластичних вирішень, що виражено через форму та декор.
    Також визначено, що формування головних осередків кам’яної пластики скіфо-сарматського періоду відбувалося саме на території Півдня України та прилеглої зони Надчорномор’я, чим визначилося їхнє важливе місце в історії мистецтва України.
    3. На основі визначення особливостей образно-пластичної та композиційної побудови антропоморфного образу у кам’яній пластиці Півдня України скіфо-сарматського періоду розкрито її видові характеристики. Виокремлено сім морфологічних ознак: антропоморфний стовп, плитоподібна антропоморфна скульптура, пласка скульптура, статуарний рельєф, кругла скульптура, плитоподібна стела та культове каміння. Досліджуючи художні риси кожного з них, визначено, що вони мали релігійний характер і розвивалися як на основі власних традицій, так і під впливом інших культур Північного Надчорномор’я. Особливе значення тут мають впливи елліністичного мистецтва.
    Встановлено, що в кам’яній скульптурі кіммерійського періоду VIII ст. до н.е. домінує форма менгіроподібного стовпа, що вирізнялася багатим орнаментом і контурним різьбленням. Скульптура ранньоскіфського періоду, окресленого VI ст. до н.е., має форму стовпа, якому надано риси антропоморфності та плитоподібну форму з притаманною їй стилізацією та умовністю зображень. У класичний скіфський період V — ІV ст. до н.е., крім зазначених видів, з’являється нова форма — пласка скульптура, що вирізняється об’ємнішим зображенням і більшою виразністю декорування. Пізньоскіфський період (кінець VI — ІІІ ст. до н.е.) проходить під впливом елліністичного мистецтва, тому монументальна скульптура того часу зазнає кардинальних змін. Пласка скульптура перетворюється на форму статуарного рельєфу та круглої скульптури, що характеризуються максимальною подібністю до натури, пропорційністю, впровадженням наскрізних форм і ретельністю оброблення всієї поверхні.
    Монументальна скульптура сарматського часу I ст. до н.е. — I ст. н.е. має форму антропоморфного стовпа та культових каменів з декоруванням у вигляді знакових символів, а в пізньосарматський період (І — початок IV ст. н.е.) на зміну їм приходить форма плитоподібної стели з контурним і рельєфним декоруванням, що було пов’язано із сарматизацією Боспорської держави.
    4. Розглядаючи художні особливості кам’яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. — початку IV ст. н.е., визначено, що особливе місце в її композиційно-змістовій побудові посідає скульптурний декор. Аналізуючи його визначальні риси, виявлено художні особливості, характер орнаментики, які відображали самобутність і релігійні уявлення цих племен. Встановлено, що поступовий розвиток образно-пластичних вирішень кіммерійських менгірів призвів до змін їхнього композиційного укладу, які відбувалися протягом VIII ст. до н.е. Композиція декору урізноманітнилася, мала продумане компонування деталей і передбачала зображення символів влади, військового обладунку, деталей верхнього одягу, нашийних прикрас. Виявлені закономірності зображення орнаментальних мотивів, розкрито їхню символіку і встановлено, що кіммерійський „зміїний” мотив має спільні композиційно-пластичні риси з орнаментами бронзової доби у Надчорномор’ї.
    Аналізуючи декор антропоморфної скіфської кам’яної скульптури, до якого належить зброя, атрибути влади, одяг і деталі анатомічної побудови, ми визначаємо, що їхні художні риси відображають у сукупності з формою важливі для тогочасного мистецтва образи. Спостерігається, що в VІІ — VІ ст. до н.е. декор виконаний схематично, що є ознакою канонізації образу. У V — початку ІV ст. до н.е. з’являються більш різноманітні вирішення та портретна подібність до натури, що було пов’язано з удосконаленням технологічних прийомів і зміною чітко визначених канонів зображення. А наприкінці VІ — ІІІ ст. до н.е. форма та зображення певним чином взаємодіяли з елліністичним мистецтвом.
    Дослідження художніх особливостей сарматської кам’яної пластики допомогло виявити основні пластичні характеристики кам’яних стел сарматського періоду, що домінують у мистецтві І ст. до н.е. — початку IV ст. н.е. Аналізуючи художні риси декору плитоподібних стел, визначено закономірності форми: стели І ст. н.е. мають архітектурно-декоративний стиль, а від ІІ — ІІІ ст. н.е. у композиції утверджується образотворче начало. Ми виокремлюємо три різновиди плитоподібних стел: стели з контурним оздобленням, „стели-енциклопедії” та стели з рельєфним оздобленням. Їх вкривають знаки-символи, напис давньогрецькою мовою, зображення вершника та сцени мисливства, що свідчить про прагнення урізноманітнити трактування образу „людини-воїна”. Також уперше визначені пластичні характеристики та символіка культових каменів, що мали обрядове призначення і були створені для поклоніння небесним світилам і богам.
    5. Вивчаючи знаки, нанесені на кам’яну скульптуру сарматського періоду, проведено територіальний, композиційно-пластичний та порівняльний аналіз. Виокремлюючи групи родових тамг царської династії, культових символів та ідеограм-монограм, зазначаємо, що царські тамги в сарматській скульптурі відображали символ влади. Культові символи мали символічне значення та пов’язані з релігійними уявленнями, а ієрогліфічні символи мають пряме відношення до давньої ідеографічної писемності та зустрічаються на кам’яних плитах з контурним декоруванням.
    Визначено, що сарматський знак, як схематичне зображення, моделювався на підставі конструктивних аналогів, які містять в собі інформацію сюжетно-змістового характеру, використовуючи образне та композиційно-конструктивне вирішення форми.
    6. Проводячи порівняльний аналіз рис обличчя скіфських статуй VII — V ст. до н.е. з групою сарматських знаків І ст. до н.е. — ІІ ст. н.е., визначено, що еволюція зображення у кам’яній пластиці призвела до трансформації реалістичного образу „людини-воїна” на форму знака-символа, що чітко повторював риси обличчя воїна. У цьому контексті виявлено закономірності композиційно-змістової побудови, характер трактування, а також передумови його виникнення на теренах сучасного Півдня України. Визначено, що змінюючи трактування образу, майстри прагнули відійти від традиційного зображення воїна, залишаючи на поверхні статуї лише схематичний обрис обличчя і зображення атрибутів влади, зброї, рук і ніг непередбачено.
    Простежуючи еволюцію форми знака-образа „людина-воїн” протягом І ст. до н.е. І ст. н.е., встановлено, що його форма поступово перетворювалась у нові символи, змінюючи геометризовані лінії на криволінійні елементи. Він мав багато інтерпретацій і сформувався спочатку як культовий знак, а згодом як родова тамга царів.
    7. Уперше укладено найповніший альбом ілюстрацій кам’яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду з мистецтвознавчим аналізом пам’яток, включаючи каталог відомих і новознайдених скульптур того часу, подано перелік їх публікацій у хронологічному порядку, уточнено ареал розповсюдження пам’яток на теренах сучасних українських земель на основі новітніх наукових даних.
    Проведене дослідження кам’яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду, де розглянуто декор, основні види, композицію та еволюцію формо- та образотворення, виявляє художні особливості цієї кам’яної пластики та розкриває її як унікальне мистецьке явище художньої історії культури України.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абаев В. И. Скифский язык. В кн.: Осетинский язык и фольклор / Василий Иванович Абаев. — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1949. — 601 с.
    2. Абрамова М. П. Некоторые особенности взаимоотношения ираноязычных кочевников и оседлых племён Предкавказья / Майя Павловна Абрамова // Российская археология. — 1992. — № 2. — С. 2031.
    3. Алексеев В. П. К вопросу о семантике сложных царских знаков Боспора / Алексеев Валерий Павлович // Советская археология. — 1991. — № 2. — С. 6569.
    4. Анохин В. А. Монетное дело Боспора / Владилен Афанасьевич Анохин. — К. : Наук. думка, 1986. — 180 с.
    5. Анохин В .А. Скифские монеты / Владилен Афанасьевич Анохин // КЮ. — 1977. — С. 51.
    6. Арсланова Ф. Х. Каменные изваяния Верхнего Прииртышия / Фирая Хабибуловна Арсланова, Алексей Алексеевич Чариков // Советская археология. — 1974. — № 3. — С. 229 : ил.
    7. Артамонов М. И. Происхождение скифского искусства / Михаил Илларионович Артамонов // Советская археология. — 1968. — № 4. — С. 2745 : ил.
    8. Артамонов М. И. Антропоморфные божества в религии скифов / Михаил Илларионович Артамонов // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1961. — Вып. 2. — С. 5787 : ил.
    9. Артеменко И. И. Новейшие находки в скифских курганах Украины / Иван Иванович Артеменко // КЮ. — 1977. — С. 17.
    10. Археология Украинской ССР : в 3 т. / Т. 1. Скифо-сарматская и античная археология [Текст] : научное издание / Ред. И. И. Артеменко, С. С. Березанская, Ю. Г. Колосов. — К. : Наук. думка, 1986. 590 с. : ил.
    11. Ашик А. Б. Боспорское царство / Антон Балтазарович Ашик. Одесса, 1848. Ч. 1. — 1848. — Рис 12; Ч. 2. — 1848. — С. 47.
    12. Багаев М. Х., Ольховский В.С. Новые изваяния скифского времени из долины Аксая (Чечено-Ингушетия) / Муса Багаев // Советская археология. — 1989. — № 4. — С. 262265.
    13. Багаев М. Х. Новые изваяния скифского времени из Чечено-Ингушетии / Муса Багаев // Памятники эпохи раннего железа и средневековья Чечено-Ингушетии. — Грозный : Изд-во Совета министров ЧИАССР, 1981. — С. 130136.
    14. Багаев М. Х. Новые каменные изваяния воинов из Чечено-Ингушетии / Муса Багаев // X Крупновские чтения по археологии Северного Кавказа : тезисы докл. — М., 1980. — С. 2122.
    15. Бандрівський М. С. Про сарматські знаки на камені із с. Заздрості на Тернопільщині / Микола Бандрівський // VIII Подільська історико-краєзнавча конференція. Секція археології: тези доп. — Кам’янець-Подільський, 1990. — С. 3233.
    16. Белозор В. П. Скифская триада и каменные изваяния (проблема этнокультурной атрибуции) / Владимир Павлович Белозор // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н. э. V в. н. э.): материалы междунар. конф. — К., 1991. — С. 170173.
    17. Білозор В. П. Кам’яні статуї у контексті скіфської етнографічної проблематики / Володимир Павлович Білозор // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 4150.
    18. Белозор В. П. Скифские каменные изваяния 74 вв. до н. э. : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.03 „Всеобщая история (древний мир)” / В. П. Белозор. — К., 1986. — 21 с.
    19. Белозор В. П. Проблема происхождения скифского монументального искусства / Володимир Павлович Білозор // Хозяйство и культура доклассовых и раннеклассовых обществ: тез. докл. 3 конф. мол. учёных ИА АН СССР. — М., 1986. — С. 1929.
    20. Бельская Г. Скифы. Изучение скифских памятников на территории степных районов Украины / Галина Александровна Бельская // Знание-сила — 1972. — № 2 — С. 1720.
    21. Берестнев С. П. Работы новостроечной экспедиции Харьковского университета / С. П. Берестнев, Ю. В. Буйнов, А. Г. Дьяченко, Б. А. Шрамко // Археологические открытия 1978 г. — М. : Наука, 1979. — С. 302.
    22. Берчу Д. Фрако-скифский меч-эмблема из Меджидии (Добруджа) / Думитру Берчу // Дасіа ІІ. — 1958. — С. 108.
    23. Бессонова С. С. Религия Скифов / Светлана Сергеевна Бессонова. Николаев : МП «Возможности Киммерии», 1997. 24 с.
    24. Бессонова С. С. Акташский могильник скифского времени в Восточном Крыму / С. С. Бессонова, Е. П. Бунятян, Н. А. Гаврилюк. — К. : Наук. думка, 1988. — 219: ил. — Библиограф.: С. 213217.
    25. Бессонова С. С. Религиозные представления скифов / Светлана Сергеевна Бессонова. — К. : Наукова думка, 1983. — 138 с.
    26. Бессонова С. С. Скифский могильник в Восточном Крыму / Светлана Сергеевна Бессонова // Археологические открытия 1980 г. — М. : Наука, 1981. — С. 231232.
    27. Безсонова С. С. Деякі релігійні аспекти скіфської ідеології / Світлана Сергіївна Безсонова // Археологія. — 1980. — № 34. — С. 317. Рез. рос.
    28. Безсонова С. С. Образ собако-птаха у мистецтві Північного Причорномор’я скіфської епохи / Світлана Сергіївна Безсонова // Археологія. — 1977. — № 23. — С. 1124: іл. — Рез. рос. — Бібліограф. : С. 2224.
    29. Бессонова С. С. Религиозные представления населения степной Скифии: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук : 07.00.03 „Всеобщая история (древний мир)” / С. С. Бессонова. — К., 1979. — 21 с.
    30. Білан М. С. Український стрій / М. С. Білан, Г. Г. Стельмащук. — Львів : Фенікс, 2000. — 328 с.
    31. Богданова Н. А. Роль огня в погребальном ритуале могильника первых веков нашей эры у с. Заветное / Наталья Алексеевна Богданова // Труды Государственного историко-краеведческого музея. — 1990. — № 74. — С. 5358 : ил. — Библиограф. : С. 5758.
    32. Богданова Н. А. Могильник первых веков нашей эры у с. Заветное [Крымская обл.] / Наталья Алексеевна Богданова // Труды Государственного историко-краеведческого музея. — 1989. — № 70. — С. 1770 : ил. — Библиограф. : С. 6670.
    33. Богданова Н. А. Раскопки могильника у с. Заветного близ Бахчисарая / Наталья Алексеевна Богданова // Археологические открытия 1981 г. — М., 1983. — С. 244245.
    34. Богданова Н. А. Итоги исследований могильника у с Заветное (Крымская обл.) / Наталья Алексеевна Богданова // Научные чтения 19801981: тезисы докл. и сообщ. / Государственный исторический музей. — М., 1981. — С. 1213.
    35. Богданова Н. О. Могильник 1 ст. до н. е. 3 ст. н. е. біля с. Завітне Бахчисарайського району / Наталія Олексіївна Богданова // Археологія. — 1966. — № 15. — С. 95109.
    36. Богданова Н. А. Скифские и сарматские стелы Заветинского могильника / Наталья Алексеевна Богданова // Советская археология. — 1965. — № 3. — С. 233237.
    37. Богданова Н. А. Две стелы из могильника у с. Заветное в Крыму / Наталья Алексеевна Богданова // Советская археология. — 1961. — № 2. — С. 249252.
    38. Бобринский А. А. Отчет о раскопках, произведённых в 1903 году в Чигиринском уезде Киевской губернии / Александр Афанасьевич Бобринский // Известия Археологической комиссии. — 1905. — № 14. — рис. 9, 39, 47, 48.
    39. Бокий Н. М. Раннескифский курган в днепровском Правобережье / Н. М. Бокий, В. С. Ольховский // Российская археология. — 1994. — № 2. — С. 3337.
    40. Бокий Н. М. О скифских стелах Кировоградского краеведческого музея / Н. М. Бокий // Киммерийцы и Скифы: тезисы докл. Всесоюз. семинара, посвящ. Памяти Тереножкина. — Кировоград, 1987. — С. 4850.
    41. Бокий Н. М. Отчет Кировоградского государственного педагогического института им. А.С.Пушкина об археологических раскопках в Кировоградской области в 1987 г. / Н. М. Бокий, Г. П. Горбул // Национальный архив Института археологии Украины. — 1987 / 12.
    42. Бокий Н. М. Скифский курган у села Медерово Кировоградской области / Н. М. Бокий // Советская археология. — 1974. — № 4 — С. 264271 : ил.
    43. Болтрик Ю. В. Скифские силуэтные изваяния 4 в. до н. э. / Юрий Викторович Болтрик // Проблемы охраны и исследования памятников археологии в Донбассе: научно-практ. семинар-конф., 19-21 апр. 1989 г.: тезисы докл. — Донецк, 1989. — С. 147—149.
    44. Болтрик Ю. В. Отчёт о работе Приазовской археологической экспедиции в 1987 г. Исследования курганов в Мелитопольском и Акимовском районах Запорожской обл. / Ю. В. Болтрик, Н. А. Гаврилюк, Е. П. Фиалко // Национальный архив Института археологии Украины. — 1987 / 17.
    45. Болтунова А. И. Из черновиков В. В. Латышева / А. И. Болтунова // Вестник древней истории. — М.Л., 1951. — № 2. — С. 122123.
    46. Бранденбург Н. Е. К вопросу о каменных бабах / Николай Ефимович Бранденбург // Тр. 8 Археологические сообщения. — М., 1897. — Т. 3. — С. 1318.
    47. Бритова Н. Н. Образ всадника на рельефах Фракии и Боспора / Наталия Николаевна Бритова // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. — 1948. — № 22. — С. 5354.
    48. Брун Ф. К. Донесение о поездке к устьям Буга и Днепра / Филипп Карлович Брун // Записки Одесского общества истории древностей. — Одесса, 1863. — Т. 5. — С. 993.
    49. Бурачков П. О. О памятниках с руническими надписями, находящихся на Юге России / Платон Осипович Бурачков // Записки Одесского общества истории древностей. — Одесса, 1875. — Т. 9. — С. 191199.
    50. Былкова В. П. Археологическая коллекция Херсонского краеведческого музея / Валерия Павловна Былкова // Вестник древней истории. — 1993. — № 2. — С. 239.
    51. Веселовский Н. И. Современное состояние вопроса о каменных бабах или «балбалах» / Николай Иванович Веселовский // Записки Одесского общества истории древностей. — Одесса, 1915. — Т. 32. — С. 432434.
    52. Веселовский Н. И. Мнимые каменные бабы / Николай Иванович Веселовский // Вестник археологии и истории. — СПб., 1906. — Вып. 17. — С. 412.
    53. Веселовский Н. И. К вопросу о каменных бабах в Таврической губернии / Николай Иванович Веселовский // Археологические известия и заметки. М., 1895. — № 23. — С. 374378.
    54. Винокур І. С. Археологія України: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. С. Винокур, Д. Я. Телєгін. — Тернопіль : Богдан, 2004. — С. 15184.
    55. Войтович В. М. Українська міфологія / Валерій Миколайович Войнович. — К. : Либідь, 2002. — 664 с. : іл.
    56. Волкобой С. С. Скифский могильник «Славянка» у с. Шолохово на Днепропетровщине / С. С. Волкобой, В. А. Лихачёв, В. Н. Шалобудов // Курганные древности степного Поднепровья (III—I тыс. до н. э.). — Днепропетровск, 1979. — Вып. 3. — С. 59.
    57. Всеволожский Н. С. Путешествие через Южную Россию, Крым и Одессу в Константинополь, Малую Азию, Северную Африку, Мальту, Сицилию, Италию, Южную Францию и Париж в 1836 и 1837 годах / Н. С. Всеволожский. — М., 1839. — Т. 1. — С. 20.
    58. Высотская Т. Н. Неаполь столица государства поздних скифов / Татьяна Николаевна Высотская. — К. : Наук. думка, 1979. — 207 с. : ил.
    59. Высотская Т. Н. Культы и обряды поздних скифов / Татьяна Николаевна Высотская // Вестник древней истории. — 1976. — № 3. — С. 5173 : ил. — Рез. рос.
    60. Вязьмітіна М. І. Вивчення сарматів на території Української РСР / М. І. Вязьмітіна // Археологія. — 1953. — № 8. — С. 5675 : іл. — Рез. рос.
    61. Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство / Виктор Францевич Гайдукевич. — М- Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1949. — 624 с.
    62. Геродот із Галікарнасу. Скіфія: Найдавніший опис України з 5 ст. перед Христом / Геродот із Галікарнасу; Передм. Ю. М. Хорунжого; Підгот. тексту М. Ф. Слабошпицького. — К. : Довіра, 1992. — 72 с. — (Відродження). — Дод. до журн. "Хроніка — 2000. Наш край".
    63. Геродот. История: в 9 кн. / пер. и примеч. Г. А. Стратановский. — Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1972. — 576 с.
    64. Голан А. Миф и символ / Ариэль Голан. — М. : РУСЛИТ, 1994. — 2-е изд. — 375 с. : ил.
    65. Голубчик Л. Н. Скифские изваяния из коллекции Днепропетровского исторического музея / Л. Н. Голубчик // Памятники бронзового и раннего железного веков Подднепровья: межвуз. сб. науч. трудов, Днепропетровский ун-т. — Днепропетровск, 1987. — С. 8792 : ил. — Библиограф в конце ст.
    66. Гомер. Іліада / Гомер ; пер. із старогр. Бориса Тена. — К. : Дніпро, 1978. — 431 с.
    67. Гомер. Одіссея / Гомер ; пер. із старого., примітки та словник Бориса Тена. — К. : Дніпро, 1968. — Т. 1. — С. 357392.
    68. Горелик М. В. Панцирное снаряжение из кургана у с. Красный Подол / М. В. Горелик // Вооружение скифов и сарматов. — К. : Наук. думка, 1984. — С. 120.
    69. Горелик М. В. Комплекс скифского мужского костюма ираноязычных народов 46 в. до н. э. / М. В. Горелик // Сборник докладов III всесоюзной конференции по искусству и археологии Ирана. — Государственный музей искусства народов Востока. — М., 1980. — С. 21.
    70. Горелик М. В. Реконструкция скифского доспеха по каменным изваяниям / М. В. Горелик // Скифские древности. — К. : Наук. думка, 1973. — С. 267268 : р. 1-4.
    71. Горелик М. В. Опыт реконструкции скифских доспехов по памятнику скифского изобразительного искусства золотой пластинке из Гермесова кургана / М. В. Горелик // Советская археология. — 1971. — № 3. — С
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины