КРАЄВИД У МАЛЯРСТВІ ГАЛИЧИНИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XX СТ. (традиції та інновації образної мови) : КРАЕВИД В живописи Галичины ПЕРВОЙ ТРЕТИ XX в. (Традиции и инновации образного языка)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Львівська національна академія мистецтв

На правах рукопису

УДК 75.04.03(477.83/.86)”19”

МИСЮГА Богдан Васильович

КРАЄВИД У МАЛЯРСТВІ ГАЛИЧИНИ
ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XX СТ.
(традиції та інновації образної мови)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

17. 00. 05 - Образотворче мистецтво

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства
професор ШМАГАЛО
Ростислав Тарасович

Львів 2008

ЗМІСТ

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1
Історіографія, методика та джерела
1.1. Ступінь дослідження проблеми. 12
1.2. Основна методична література. 17
1.3. Джерела. 19

РОЗДІЛ 2
Витоки малярської традиції зображення краєвиду в мистецтві 25 Галичини

РОЗДІЛ 3
Краєвид у контексті культурно-мистецьких явищ Галичини
першої третини ХХ ст.
3.1. Краєвид початку ХХ ст. і націотворчі ідеї. 41
3.2. Соціальна роль образу краєвиду періоду I Світової війни. 63
3.3. Краєвид та інтеграційні процеси 1920-х років. 73
3.4. Авангардизм 1930-х і світоглядні основи ірреального образу 97
природи.

РОЗДІЛ 4
Ідейно-змістові та формальні особливості краєвиду
4.1. Консерватизм та спроби інновацій. 122
4.2. Між авангардним запереченням традицій та новим 129
традиціоналізмом.

ВИСНОВКИ 149

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 154

ДОДАТКИ

Список умовних скорочень

НМЛ Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького
ЛГМ Львівська галерея мистецтв
ЛІМ Львівський історичний музей
ЦДІАЛ Центральний Державний історичний архів у Львові
ІФДХМ Івано-Франківський Державний Художній музей
НХМУ Національний художній музей України
КМГП Коломийський музей Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського
ТРРШ Товариство для Розвою Руської Штуки
УТПМ Українське Товариство Приятелів Мистецтва
ОМУА Об’єднання Мистців Українців Америки
СПУОМ Спілка Праці Українських Образотворчих Мистців
НТШ Наукове товариство ім.Т.Шевченка
ЛШХП Львівська школа художнього промислу
АНУМ Асоціація Незалежних Українських Мистців
ГДУМ Гурток Діячів Українського Мистецтва
МСКЛ Музей Соломії Крушельницької у Львові
КП Комітет Паризький
ASZPK Академія красних мистецтв у Кракові
MNW - Національний музей у Варшаві
MNWr Національний музей у Вроцлаві
TPSP Товариство Приятелів Красних Мистецтв
MSPL Музей мистецтва у Лодзі
МWB Музей ім. Л. Вичулковського, Бидгоща
МЗН місце знаходження невідоме
Пр. вл. приватна власність
п. о. полотно, олія
пап. акв. папір, акварель
д. т. дерево, темпера
к. о. картон, олія

ВСТУП

Краєвид як тип зображення в образотворчому мистецтві за своєю образною специфікою займає одне з чільних місць у сенсі відображення основної онтологічної проблеми: відношення людини до світу. Визначальною є його роль в образній морфології пейзажного твору, що головним чином характеризує стан вирішення цієї проблеми в малярстві. Аналіз художнього образу краєвиду, зважаючи на очевидну значущість мотивів природи в зображеннях будь-якого сюжетного наповнення, дає змогу зрозуміти головну онтологічну проблему не тільки в пейзажі, але й у композиціях інших жанрових типів та різновидів. Окрім того, функція краєвиду, не гублячи своєї актуальності, в кожному різновиді виступає різною.
Актуальність дослідження
Актуальною та недослідженою в українській мистецтвознавчій науці є проблема традиції зображення краєвиду в західноукраїнському малярстві. Досі не опрацьованими залишаються теми образу Галицької землі”, образу галицького міста”; не має масштабного розвитку тема тла в українському сакральному мистецтві” (започаткована ще львівською дослідницею В.Свєнціцькою у 1940-х роках).
Пошук внутрішніх структурних закономірностей формальної еволюції краєвиду в жанрових різновидах малярства істотно прояснює діалогічність художнього образу та реальної дійсності. Так, зображення реальної дійсності на різних етапах еволюції образу краєвиду не завжди має пріоритет перед художніми уявленнями чи образними узагальненнями. Виявлення та систематизація означених коливань між світоглядними категоріями суб’єктивної та об’єктивної природи в трактуванні образу краєвиду художниками Галичини в першій третині ХХ ст. уможливить конкретизацію інновацій та стійких особливостей західноукраїнської мистецької традиції. Інваріантність формального трактування галицького ландшафту в малярстві Галичини першої третини ХХ ст. може стати своєрідною ілюстративною схемою стильових формацій означеного періоду.
Мета дослідження.
Метою дослідження є виявлення традицій та інновацій художньої мови краєвиду Галичини визначеного часового періоду.
Завдання
дослідити роль малярської традиції зображення краєвиду в творчості художників Галичини;
виявити естетичні передумови інновацій художньої мови в зображеннях краєвиду;
з’ясувати роль мистецьких процесів у еволюції образної морфології
краєвиду;
окреслити домінуючі стилістичні напрямки й течії у малярських зображеннях краєвиду;
виявити спільні художні особливості зображень краєвиду в творчості митців Галичини на кожному з обумовлених структурою дослідження історичних етапів;
на підставі спільних формальних та змістових ознак художніх творів, що входять в об’єкт дослідження, окреслити самобутні мистецькі явища.
Методологічна основа дослідження.
У дослідженні застосовано метод структурного аналізу зображень краєвиду в жанрових різновидах. При вивченні авторських художніх методів застосовано порівняльний аналіз в його типологічному аспекті. Типологічний метод дозволяє виокремити найбільш суттєві ознаки художньої мови та підготувати ґрунт для стильових узагальнень. В аналізі мистецьких явищ принципи детермінізму поєднано з принципом історизму на діалектичній основі. Принцип детермінізму обумовила загальна специфіка мистецької критики Галичини перших десятиліть ХХ ст., що узалежнювала огляд творчості художників від методів школи”. Діалектичне поєднання цього методу з історизмом дає можливість розглядати мистецьке явище з урахуванням історичних особливостей мистецького життя Галичини першої третини ХХ ст. В аналізі мистецьких творів використано метод формального аналізу, системно-структурного аналізу художніх творів. Під час систематизації матеріалу застосовано метод індукції. В аналізі історичних процесів застосовано синхронно-діахронний підхід. Він допускає, що подібні явища можуть розвиватися з певним запізненням.
Об’єктом дослідження є відомі і маловідомі твори малярства, що були виконані українськими художниками у визначений період і є невід'ємними складовими тогочасних мистецьких процесів у Галичині.
Предметом дослідження є художній образ краєвиду в малярстві Галичини першої третини XX ст.
Хронологічні межі дослідження.
Дисертаційне дослідження обмежено хронологічними рамками першої третини XX ст. Нижньою хронологічною межею є 1898 р. час заснування першого згромадження українських художників Товариства для розвою руської штуки”. Верхньою межею є 1939 р. історично обумовлений характерний відрізок часу згортання мистецьких процесів під тиском подій першої більшовицької окупації.
Територіальні межі дослідження охоплюють межі Галицької України, яка в період від 1861 р. до 1918 р. належала до Австро-Угорської монархії в складі автономної провінції Східна Галичина, від липня 1918 р. до липня 1919 р. становила територію Західно-Української Народної Республіки, від липня 1939 р. не становила єдиної адміністративної одиниці, а входила до окупованих Польщею земель у складі трьох воєводств: Львівського, Станіславівського і Тернопільського. Дослідження охоплює як осередки активного мистецького життя, так і периферійні виставкові центри, пленери, території індивідуального творчого побуту галицьких художників. У дослідження залучено також об’єкти, створені поза окресленими межами, але які є невід’ємними чинниками мистецьких процесів у Галичині. Для порівняльної характеристики та аргументації означених положень даної теми залучені окремі твори художників Польщі, Німеччини, Франції, Росії. У визначенні природи мистецьких процесів у Галичині використано аналіз подібних явищ у країнах Західної та Східної Європи.
Наукова новизна дослідження.
Вперше в українській мистецтвознавчій науці:
окреслено межі поняття галицької традиції малювання краєвиду”, прослідковано момент виникнення та еволюції явища;
визначено цілісність (синтез) художньої мови зображення краєвиду художниками в Галичині, вираженої комплексом естетичних та формальних ознак;
виконано систематизацію авторських методів зображення краєвиду галицькими художниками із залученням значної кількості зразків досліджуваного явища;
проаналізовано специфіку трактування краєвиду в контексті естетичних концепцій, стилів та напрямків, визначено умови, що вплинули на формування особливостей художнього образу краєвиду в малярстві Галичини першої третини XX ст.;
визначено залежність образу краєвиду від стану онтологічної проблеми в конкретному естетичному середовищі;
введено в науковий обіг досі невідомі або мало знані імена українських художників, що працювали в Галичині;
до візуального апарату історії українського малярства введено деякі досі невідомі твори відомих та невідомих авторів, що вплине на загальну картину дослідження мистецтва першої третини ХХ ст. в Галичині;
з’ясовано роль краєвиду як складової загальної образної морфології малярського твору в мистецтві Галичини протягом всього визначеного періоду;
суттєво доповнено аргументами актуальне для сучасної мистецтвознавчої науки положення про інтеграцію українського мистецтва в західно-європейський культурний простір;
розширено контекст дослідження національного стилю в українському образотворчому мистецтві ХХ ст.;
трактування явищ українського модернізму” та українського авангарду” оновлено та доповнено з позицій системно-структурного аналізу художніх творів.
Практичне значення дослідження.
Практичне значення вбачаємо у застосуванні результатів дослідження для розширення теоретичної бази українського мистецтвознавства в галузі морфології образотворчого мистецтва та концептуальних досліджень історії західноукраїнського малярства першої третини ХХ ст.
Дослідження є одним з етапів вивчення галицької традиції зображення краєвиду, що може послужити матеріалом для подальших наукових розвідок про художній образ краєвиду в перерізі інших історичних епох. Дослідження відкриває чимало невідомих історичних фактів про мистецькі процеси в Галичині або з іншої точки зору пояснює відомі. Це, в свою чергу, істотно збагачує матеріал про цікавий період в історії галицького образотворчого мистецтва мистецтво першої третини XX ст. Каталог та альбом ілюстрацій живописних творів, котрі становлять додаток дисертаційного дослідження, можуть стати практичним методичним посібником з історії методів зображення краєвиду в українському мистецтві.
Дисертаційний матеріал про історію малярської традиції зображення краєвиду в Галичині, з його повним ілюстративним супроводом, може стати основою для лекційного спецкурсу з історії українського мистецтва у мистецьких вузах України та за кордоном.
Структура аналізу малярських зображень краєвиду, апробована методологія типологічної характеристики авторських методів може полегшити пошук важливих аргументів для експертизи мистецьких творів.
Започаткований тематичний напрямок досліджень про образ краєвиду” відкриває також широкі горизонти для вітчизняної музейної практики. На основі сюжетної специфіки краєвиду можна створювати тематичні каталоги та формувати фондові групи. Аналіз художньої мови окремих митців, твори яких входять в об’єкт дослідження, може бути використаний в науково-інвентарних описах музейних збірок України.
Апробація дисертаційного дослідження.
Основні положення та результати дослідження оприлюднені автором у чотирьох науково-практичних конференціях аспірантсько-викладацького складу ЛАМ у виступах: Естетичне підґрунтя пейзажного жанру в Галичині в 1919-1939 рр.” (1999 р., м. Львів); Краєвид у творчості митців галицьких провінцій 1919-1939 рр.” (1999 р., м. Львів); Особливості зображення повітряного середовища в галицькому краєвиді 20-30-х років ХХ ст.” (2000 р., м. Львів); Пейзажне малярство на виставках Гуртка Діячів Українського Мистецтва” (2001 р., м. Львів); а також на Міжнародній науково-практичній конференції Українсько-польські відносини в Галичині у XX ст.” у виступі: Мистецтво Станіслава 30-40-і рр. XX ст.” (1996 р., м. Івано-Франківськ); на Науково-практичній конференції викладацько-професорського складу Прикарпатського університету у виступі Творче становлення народної художниці Ольги Плешкан” (1997 р., м. Івано-Франківськ); на Всеукраїнській науково-практичній конференції Мистецька і дизайнерська освіта в Україні та шляхи її інтеграції в європейський простір” у виступі Ідеалістична система як провідна у викладанні мистецьких дисциплін в художніх закладах Галичини до 1939-го року” (1999 р., Івано-Франківськ); на Других міжнародних філософсько-культурологічних читаннях Діалог культур: Україна у світовому контексті. Мистецтво і освіта” у виступі Краєвид у галицькому малярстві 20-30-х рр. XX ст. в контексті європейської художньої культури ” (1998 р., Львів); на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження Миколи Рокицького у виступі Трансцендентний пейзаж Миколи Рокицького” (2001р., м. Володимир-Волинський);на Міжнародній науковій конференції О. Архипенко і світова культура ХХ ст.” у виступі Олександр Архипенко і проблема національного мистецтва в Галичині у 1930-i роки” ( 2001 р., м. Київ). на Науковій конференції, присвяченій 125-річчю від дня народження Олени Кульчицької, у виступі Пейзаж у творчості Олени Кульчицької” (2002 р.,
м. Львів) .
Крім того, головні положення дисертації викладено у восьми публікаціях у наукових збірниках та журналах, шість з яких рекомендовані ВАК України, загальним обсягом 3.8 д.а.
Публікації:
1. Мисюга Б. Краєвид у галицькому малярстві 20-30-их рр. XX ст. в контексті європейської художньої культури // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць / Упоряд. і відп. ред. С. О. Черепанова. Львів: Каменяр, 1998. Вип. 3. С. 552555.
2. Мисюга Б. Творче становлення народної художниці Ольги Плешкан // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Вип. 1. Івано-Франківськ: Плай, 1999 С. 141150.
3. Мисюга Б. Пейзажне малярство на виставках Гуртка Діячів Українського Мистецтва // Мистецтвознавство. Вип. 2. Львів: СКІМ, 2000. С. 103115.
4. Мисюга Б. Пейзаж у творчості Олени Кульчицької // Народознавчі зошити. 2000. № 6.С. 7479.
5. Мисюга Б. Пейзажне малярство українських художників Галичини випускників Краківської академії мистецтв (20-30-і рр. ХХ ст.) // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: 3б. наук. праць / Упоряд. і відп. ред. С. О. Черепанова. Львів: Українські технології, 2001. Вип. 6. С. 90100.
6. Мисюга Б. Олександр Архипенко і проблема національного мистецтва в Галичині у 1930-i роки // Олександр Архипенко і світова культура XX ст.: Матеріали наук. конф. Київ: Національний художній музей України, 2001. С. 4042.
7. Мисюга Б. Ідейно-змістові та формальні особливості краєвиду в малярстві Галичини першої третини ХХст. // Народознавчі зошити. 2006. № 5-6.С. 696 - 710.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Витоки галицької традиції зображення краєвиду тісно пов'язані з проблемою тла в давньоукраїнській іконі. Образ трансцендентного світу був в основі ранніх розробок тла сюжетних ікон та впродовж усього розвитку іконопису на галицьких землях. Образно-пластичні особливості зображення краєвиду в малярстві Галичини до кінця ХVІ ст. обумовлені візантійським іконописним каноном, з незначним відхиленням до народної примітивізації.
У першій половині ХVІІ ст. краєвид набуває ознак відтворення реальних мотивів природи. У кінці ХVІІ ст. пейзажні зображення у малярстві Галичини виходять поза рамки видової специфіки іконопису.
На початку 1740-х років у Галичині львівським живописцем Антонієм Лянґе закладено основи пейзажного жанру. Від цього часу і аж до середини ХІХ ст. краєвид є основним образним чинником ведути”, пасторального та героїстичного пейзажу; також відіграє важливу роль в образній морфології жанрової картини, парадного портрету, історичної картини. До характерних особливостей традиції цього часу можна віднести панорамний тип ландшафтного зображення, пластичну ідеалізацію предметів навколишнього світу, кулісну систему зображення перспективних планів. Особливості художньої мови в основному опираються на принципи віденської академічної школи.
Традиція зображення краєвиду в мистецтві Галичини середини ХІХ ст. обумовлена світоглядними принципами епохи романтизму. Звужується просторовий діапазон ландшафту, з’являються сюжетні ознаки етнографічної фіксації місцевості.
Формальні особливості краєвиду в малярстві Галичини другої половини ХІХ ст. тяжіють до польської реалістичної школи, яка в цей час переживає фазу розвитку. Традиція зображення краєвиду на межі ХІХ-ХХ століть терпить інноваційні привнесення ранньомодерної естетики, де популярним стає емоційне зображення природи.
2. Перші роки ХХ ст. можна вважати завершальним етапом формування рис українського національного пейзажу на західноукраїнських землях. Його репрезентантами слід вважати М. Герасимовича, Я. Пстрака, Р. Братківського, А. Манастирського та інших. Серед ознак самобутності явища типові пластичні характеристики горбистих галицьких ландшафтів, мотиви природи з елементами традиційної народної архітектури, використання жанрових етнографічних сцен тощо.
В ідейно-змістову основу закладений образ Галицької землі. Малярська пейзажна традиція в Галичині на початок ХХ ст. великою мірою користає зі старої польської академічної школи кінця минулого сторіччя, з властивими для неї тональним опрацюванням перспективних планів та натуралістичним відтворенням предметного кольору. Роль краєвиду в інших різновидах малярства на початку ХХ-го століття в основному зосереджена на короткочасових характеристиках сюжету, емоційному підсиленні теми, що є основою реалістичного образу природи, міського ландшафту тощо.
Довоєнний період у творчості художників Галичини характеризує доба раннього та розвинутого модерну. Краєвид набирає ідейно-змістових характеристик емоційного образу природи. В основі змісту стає людська екзистенція, суспільні переживання, епічний образ Української землі. Розширюється діапазон застосування образних властивостей колориту та малярської форми. Основними представниками нового трактування образу краєвиду є О.Кульчицька, І. Труш, І. Северин, О. Курилас, М. Сосенко. Процес модернізації усіх сфер культури, що поширився на західноукраїнських землях у перші десятиліття ХХ ст., стосувався галицького малярства здебільшого у сенсі підсилення специфічних ознак національної традиції.
3. Краєвид у малярстві періоду Першої Світової війни в основному відтворює образ Галицької України, з усіма часовими характеристиками воєнної розрухи та соціального напруження. Роль краєвиду в малярських різновидах цього часу була спрямована на документальне та метафоричне відтворення середовища події. Галицька традиція зображення краєвиду набуває також і нових формальних ознак: експресивної, напруженої малярської форми, гіперболізованого трактування колористичних відношень та пластичних характеристик ландшафту.
Найістотніші зміни в традиції зображення краєвиду періоду Першої Світової війни ілюструє малярська творчість О. Куриласа, О. Кульчицької, О. Новаківського. Елементи пейзажних образів, що мали місце в перших лівоавангардних маніфестах львівських формістів” у Львові, не мали нічого спільного з місцевою традицією зображення краєвиду.
Одночасно з появою перших зразків мистецтва лівоавангардних течій у Львові, в мистецьких колах Галичини набула поширення і зазнала симпатії новаційна ідея традиціоналістської містики. Краєвидові (з його специфічними образними властивостями) було відведено важливу роль позачасового, символічного означення змісту.
4. Краєвид в малярстві художників Галичини 1920-х років ілюструє складну діалектику співіснування традиційних форм зображення галицьких ландшафтів та інноваційних авангардних моделей художнього вираження, де роль реального мотиву в природі зведена була до мінімуму. Краєвид-настрій, що був відправною точкою традиції зображення краєвиду в малярстві Галичини першого десятиліття ХХ ст., на початку 1920-х років набув ознак більш суб’єктивної характеристики образу. Формальні чинники образу: колорит, композиційна структура, малярська форма, творять самодостатню концепцію природи, незалежну від дійсності.
У другій половині 1920-х років краєвид перестає відігравати роль сюжетної домінанти, як і втрачається сенс класичного тлумачення пейзажного жанру. Образна мова краєвиду цього часу відображає специфіку інтеграційних процесів мистецького середовища Галичини у західноєвропейський культурний простір.
5. Період 1930-х років у малярстві Галичини можна вважати часом інтелектуальної реакції на радикальні формальні запозичення місцевого мистецького середовища із західноєвропейських мистецьких центрів. Галицька традиція зображення краєвиду зазнає істотного інноваційного збагачення, пропонуючи для кожного з авангардних напрямків свою світоглядну програму. Основні елементи художньої форми в малярських зображеннях природи набувають рис наслідування давньої традиції.
6. На прикладі живописних зображень краєвиду виокремлено художні стилістичні напрямки, що мали місце в зазначений період, їх еволюція від запізнілих тенденцій реалізму на початку ХХ ст. через імпресіонізм, модерн, експресіонізм, до стилістичних розмаїтостей авангарду: кубізм, кубо-футуризм, неовізантизм, неопримітивізм, пуризм, неокласицизм, сюрреалізм. Виявлено регіональні особливості означених стилів та їх проекцію на образ природи.
7. Перебіг мистецьких процесів у Галичині першої третини ХХ ст. впливав на еволюцію образної морфології краєвиду. Активізація суспільно-культурного життя Галичини в першому десятилітті ХХ ст., модернізація художньої мови все це сприяло універсалізації образної структури краєвиду, збагатило ідейно-змістовий діапазон творів, розширило функційне призначення зображень краєвиду в жанрових різновидах.
Період І Світової війни: згортання мистецьких процесів, частковий занепад мистецької активності звузили тематичні рамки творів. Стан соціальної напруги загострив емоційні характеристики сюжету, надав нового образного значення метафоричним символам. Зміст твору головним чином користає зі сприйняття та відображення часових характеристик дійсності.
Активізація мистецького життя Галичини в період міжвоєнного двадцятиліття, розвиток інтеграційних процесів між західноєвропейськими та місцевим осередками істотно урізноманітнили образну мову зображень краєвиду, адаптували образну специфіку краєвиду до авангардних художніх течій. Сприйняття та відображення дійсності цілковито втрачають сенс, натомість образна трансформація набуває форм самодостатнього чинника мистецького змісту, руйнуючи зв’язки між часом і простором у краєвиді.
8. Результати вивчення мистецьких процесів та явищ у мистецтві Галичини першої третини ХХ ст., аналіз образної структури малярських творів вказують на те, що справжнього поширення інновацій можна очікувати лише за умов їх світоглядного визрівання у колах прогресивної громадськості. Традиція зображення краєвиду в малярстві Галичини на одному з етапів її розвитку засвідчує її безперервність та глибоке походження.
9. Проведене дослідження відкриває перспективну галузь у сучасному українському мистецтвознавстві, а саме: вивчення традиції зображення краєвиду в українському мистецтві (у всіх її регіональних та історичних аспектах). Недослідженими залишаються періоди розвитку традиції після 1939-го року і до наших днів. Потребують глибшого вивчення, ширшої фактологічної аргументації положення про розвиток малярської традиції від давніх часів до ХХ ст. Невивченими у цьому контексті залишаються регіональні осередки Закарпаття та південних областей України. Перспективною та необхідною у контексті проблематики дослідження краєвиду є публікація ілюстрованого видання за матеріалами дисертації.

Список використаної літератури

1. Азизян И. А. Теория композиции и поэтика архитектуры модернизма // Теория компо­зиции как поэтика архитектуры. Москва: Прогресс-Традиция, 2002. 568 с.
2. Азизян И. А. Художественные идеи итальянского футуризма // Русский кубофутуризм. Москва: 2001. С. 23-30.
3. Академія, присвячена пам'яті Петра Холодного / Наук. зб. праць. Львів. 1931. 42 с.
4. Альбом Української Спілки Образотворчих Мистців. Українське малярство / Під ред. М. Дмитренка, Е. Козака, С. Луцика. Мюнхен: Українська трибуна, 1947. 8 с. (українською, англійською, німецькою та французькою мовами).
5. Альбом. До 100-ї річниці від дня народження Л.Левицького. Львів: Національний музей у Львові імені А.Шептицького, Арт-клас, 2006. 3’06. 88 с. Іл.
6. Альманах лівого мистецтва. Львів: ЗУМО, І 1931. 28 с.
7. Аленов М. М. Александр Андреевич Иванов. Москва: Изобразительное искусство, 1980. 208 с.
8. Анастазієвський М. Українське мистецтво // Мистці про мистецтво. Альманах Мюнхен: УСОММ. 1947. С. 17-22.
9. Андрусів С. М. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років XX ст. Львів-Тернопіль: Джура, 2000. 340 с.
10. Антонич Б.-І. Українське національне мистецтво //Карби. Львів, 1932. С. 5-8.
11. Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва. Прага: Видавництво Українського Університету. 1923. На правах рукопису / ЛНБ ім. Стефаника. № 30105. Гл. VIII. 518 с.
12. Антонович Д. Ян Станіславський. Прага: Видавництво української молоді. 1926 С.14.
13. Аркин Д. Э. Борьба за стиль в живописи 18-19 веков. ИЗОГИЗ, 1933. С. 91.
14. Арофікін В., Посадська Д. Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові. Київ-Львів, 1996. 138 с.
15. Арт-деко у Львові. Каталог виставки // ЛКГ. Червень-жовтень 2001 р./ Під ред. А. Банцекової Львів: Аз-Арт. 2001. 96 с.
16. Асеева H. Ю. Украинское искусство и европейские художественные центры (конец XIX нач. XX вв.). Київ: Наукова думка, 1989. 340 с.
17. Архипенко О. Національне мистецтво // Літопис Національного музею у Львові. Львів, 1934. С. 8-9.
18. Базен Ж. История истории искусств. Москва: 1999. 420 с.
19. Батіг М. Осип Курилас — чарівник дитячого світу // Жовтень. Львів: Каменяр. № 10. 1986. С. 126-129.
20. Березіна І. Подільська ведута в акварелях Наполеона Орди та Яна Мюнтца// Народознавчі зошити. 2004. № 3-4. С. 428-450.
21. Бірюльов Ю.О. Мистецтво львівської сецесії. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с., 385 іл.
22. Бобринская Б. А. Естественное в эстетике русского авангарда // Русский кубофутуризм. Москва, 2001. С. 142-154.
23. Богун І. Зіновій Подушко // Український календар. 1987. № 7. С. 175-180.
24. Вернигора І. Україна в польському національному образотворчому мистецтві// Матеріали Асоціації Діячів Української Культури, Нью-Йорк: АДУК. 1980. С.143-148.
25. Винницький М. Роман Сельський // Мистецтво. Орган АНУМ. 1933. Зошит 4. С. 85-88.
26. Виставка молодих українських малярів у Берліні // Діло / Рубр. Новини”. 1925. 6 червня. С. 5.
27. Виставка образів українських плястиків. Каталог / Українське т-во прихильників мистецтва у Львові. 1931. 16 с.
28. Виставка студій Української Мистецької школи: Хроніка // Українське мистецтво. 1926. Ч. І. с. 57.
29. Виставка Українського мистецтва з колекції Канади і США для відзначення сторіччя О. Архипенка. Каталог / Канадсько-українська мистецька фундація. Торонто. 1987. 42 с.
30. Виставка українського жіночого конгресу. Каталог. Станиславів, 1934. 12 с.
31. Виставка українського мистецтва. 20-літ УСС. Каталог. Львів. 1934. 22 с.
32. Власов В. Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 8 т. Т. 4. СПб.: ЛИТА, 2001. 832 с.
33. Волков Н. Н. Цвет в живописи. Москва: Искусство, 1985. 400 с., ил.
34. Волошин Л. Історичні постаті княжої доби у творах Олекси Новаківського. Львів: Кольорове небо, 2007. 50 с.
35. Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківського у Львові. Біографічний словник учнів. Львів: Модерн-2, 1998. 64 с.
36. Волошин Л. Рання графіка Святослава Гординського 1920-1930 роки. Львів: Афіша, 2007. 188 с.
37. Волошин Л. Михайло Мороз: Рання доба творчості на Батьківщині // Літопис Національного музею у Львові. 2001. № 2(7). С. 67-78.
38. Волошин Л. Олекса Новаківський і українське січове стрілецтво// Українські Січові Стрільці у боях та міжчассі: Мистецька спадщина. Альбом. Львів: Національний музей у Львові ім.Шептицького, Інститут колекціонерства українських пам’яток. - Київ: Оранта, 2007. C.176-181.
39. Волошин Л. Пейзажне малярство Антона Манастирського // Народознавчі зошити. 1999. № 6. С. 871-875.
40. Вольфлинг К. Стили в искусстве. С.-Петербург. 1998. 310 с.
41. Вороний М. Твори. Київ: Рад. школа, 1989. 630 с.
42. Восьма вистава. Каталог АНУМ /Під ред. Гординського С. 1938. 12с.
43. Вязова Е.С. Город в искусстве кубофутуристов: Автореферат дис. канд. искусствознания: Д 092.10.01 / Гос. Институт искусствознания РФ. Mосква, 1999. 24 с.
44. Вязова E.С. Иконография города у кубофутуристов // Русский кубофутуризм. Москва; 2001. С. 63-83.
45. Габричевский А.Г. Морфология искусства. Москва: Аграф, 2002. 864 с.
46. Ган О. Конструктивізм, надреалізм і що далі? // Мистецтво. Орган АНУМ. Львів: АНУМ, 1932. Зошит 23. С. 15-16.
47. Глущенко М. Тексти Св. Гординського і П. Ковжуна. Орган АНУМ. 1934. С. 36.
48. Голубець М. Вистава образів К. Костирки // Діло. 1928. 10 листопада. С. 4.
49. Голубець М. Вст. ст. // Каталог І-ої Української мистецької виставки. Львів: ГДУМ, 1922. 24 c.
50. Голубець М. Вст. ст. // Каталог ІІ-ої Української мистецької виставки. Львів: ГДУМ, 1923. С. 3-6.
51. Голубець М. З приводу посмертної вистави М. Сосенка // Українська думка. Львів. 1920 р. 20 жовтня. Ч. 13. С. 2.
52. Голубець М. Лев Гец // Громадська думка. 1920. №.7 С. 4.
53. Голубець М. Модест Сосенко // Громадська думка. 1920. Ч. 32. С. 8-9.
54. Голубець М. Мистецтво і критика в нас // Неділя. 1933. Ч. 8. С. 6-7.
55. Голубець М. Олена Кульчицька. Львів: АНУМ, 1933. 64 с.
56. Голубець М. Павло Ковжун. Львів: АНУМ, 1939. 36 с.
57. Голубець М. Сто літ галицького малярства // Стара Україна. 1925. С. 140-153.
58. Голубець М. Українське мистецтво перед лицем Європи // Діло. 1924. 6 січня. С. 12.
59. Голубовський І. Розмахом могутніх крил. Львів: Аз-Арт, 2002. 116с.
60. Гординський С. Василь Дядинюк // Нотатки з мистецтва. 1971. № 11 С. 13-22.
61. Гординський С. Великий майстер імпресіонізму // Назустріч. 1935. Ч. 18. С. 12-15.
62. Гординський С. Вст. ст. // Четверта виставка АНУМ. Каталог / Під ред. Гординського С. Львів: НТШ, 1933. 12 с.
63. Гординський С. Львів, Париж, еміграція // Степан Луцик мистець. Нью-ЙоркТоронто Вашингтон. 1973. С. 3.
64. Гординський С. Маріо Тоцці // Мистецтво. Орган АНУМ. Львів: АНУМ, 1935. Зошит 1. С. 15-16.
65. Гординський С. Формальні завдання сучасного малярства // Альманах лівого мистецтва. Львів, 1933. С. 7-8.
66. Гординський С. Петро Мегик: його доба його мистецтво. П. Мегик. Монографія / Під ред. С. Гординського Філадельфія: ОМУ А, 1992. 160с.
67. Гординський С. Реалізм // Енциклопедія українознавства. Париж-Нью-Йорк. 1973. Т. 7. С. 24-73.
68. Горняткевич Д. Українці в Краківській Академії Мистецтв // Альманах українського студент­ського життя в Кракові. Краків: Накладом т-ва Українська студентська громада” в Кракові. 1937. 40 с.
69. Грищенко А. Кризис искусства и современная живопись // Выпуск 4. Москва: 1917, 29 с.
70. Грищенко О. Мої роки в Царгороді. Париж: Дніпрова хвиля, 1961. 182 с.
71. Грищенко О. Монографія // Під ред. С. Гординського. Париж-Нью-Йорк. 1962. 86 с.
72. Гурток Спокій”. 4-та виставка / Під ред. П. Мегика Варшава-Львів-Кременець. 1930. 12 с.
73. Гурток Спокій”. 7-та виставка / Під ред. П. Мегика Варшава. 1937. 39 с.
74. Гец Л. Тека кореспонденцій до дирекції Національного музею у Львові. НМЛ. Бн. 1972-1989. 18 Арк.
75. Данилович Є. Ольга Плешкан. Спогади про художницю. Снятин: Над Прутом, 1995. С.3.
76. Двадцятип'ятиліття Національного музею у Львові // Зб. cтатей. Львів- Жовква. 1930. 284 с.
77. Диль Г. Фернан Леже. Ленинград: Корвина, 1985. 96 с.
78. Дмитренко М. Про мистецтво // Мистці про мистецтво. Альманах. Мюнхен: УСОММ. 1947. С. 17-22.
79. Дмитренко М. Характер творчості мистця Петра Мегика // Ретроспективна виставка картин Петра Мегика. Каталог. Філадельфія, Нью-Йорк. 1979. 47 с.
80. Донець Р. Сучасне мистецтво України // Нова Україна. 1922. 1 вересня. С. 29-35.
81. Драган М. За лаштунками великої виставки // Наші дні. 1943. Р. Ш IV. С. 8-9.
82. Драган М. Міжнародна виставка у Венеції // Мистецтво. 1932. Р. ІІ. Зош. ІІІІІ. С. 34-42.
83. Драган М. Юхим Михайлів // Наші дні. 1943. С. 4.
84. Драган М. Серед молодих артистів. Виставка учнів О. Новаківського // Діло. Листопад. 1929. С. 4-5.
85. Драган М. Футуризм // Мистецтво. Орган АНУМ. Львів: АНУМ, 1933. Зошит 4. С. 15-16.
86. Друга Українська Мистецька виставка. Каталог Гурток діячів українського мистецтва”. Львів. Май 1923. 22 с.
87. Дергачова Г. Призабутий пейзаж Антонія Лянґе // Записки НТШ. Праці секції мистецтвознавства. 1994. ТССХХV. С. 387- 393.
88. Др. Ю. О. З нашого мистецтва. Виставка учеників О. Новаківського у Львові // Діло. 1926. 17.Х. Ч. 229.
89. Дюран Ф. Воспоминания. Документи. Ленинград, 1969. 412 с.
90. Жаборюк А. А. Мистецтво живопису і графіки на Україні середини ХІХ- початку XX ст. Київ-Одеса: Вища школа, 1983. 208 с.
91. Завдання мистецького об'єднання (маніфест Організації лівих мистців”) // Альманах лівого мистецтва. Львів. 1933. C. 11-12.
92. Залозецький В. Олекса Новаківський. Львів: Діло. 1935. 38 с.
93. Затенацкий Я. П. Академия художеств и ее роль в истории украинского изобразительного искусства // Академия художеств 200 лет. Десятая сессия (юбилейная) Москва: Издательство Академиии художеств СССР. 1959. С. 136-137.
94. Західноєвропейська естетика XX століття: Навч. посібник. К.: Либідь, 1997. 224 с.
95. Збірник секції мистецтв. Київ, 1921. 165 с.
96. Іванцев Д.-Л. Теорія статичності. З усної розмови автора. Івано-Франківськ. 27, 11,1996. 1 арк.
97. Іванцев Д.-Л. Шлях сучасного плястичного мистецтва. Один з рукописних варіантів статті для часопису Мистецтво” / Неопрацьований архів родини Іванцевих. Івано-Франківськ. 1936. 1 арк.
98. Изергина А. Н. Вст. ст. // Вентури А. Импрессионизм. Ленинград, 1969. С. 3-21.
99. Історія української літератури. XX століття. У 2 кн. Кн. 1.: 19101930-ті роки: Навч. посібник / За ред. В. Г. Дончика. 2-ге вид. Київ: Либідь, 1994. 784 с.
100. Каганов Г. Город как личное переживание // Русский кубофутуризм. Mосква: 2001. С. 209-225.
101. Кандинский В. О духовном в искусстве. Нью-Йорк, 1967. С. 64.
102. Каталог-альманах третьої виставки Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові / Український центральний комітет у генеральному Губернаторстві / Під ред. М. Драгана Львів: СПУОМ, 1943. 106 с.
103. Каталог. Василь Крижанівський / Під ред. П. Ковжуна. Львів. 1930. 28 с.
104. Каталог Виставки Сучасного малярства Галицької України. (Перша повоєнна) / Національний музей у Львові / Під ред. М. Голубця Львів: НМЛ, 1919. 16 с.
105. Каталог виставки творів О. Кульчицької / Український центральний комітет у генеральному Губернаторстві / Під ред. М. Драгана Львів: СПУОМ, 1944. С. 18.
106. Каталог виставки творів О. Новаківського, П. Холодного, І. Труша, П. Ковжуна / Український центральний комітет у Генеральному Губернаторстві / Під ред. М. Драгана Львів: СПУОМ, 1942. 32 с.
107. Каталог виставки Мистецтво Радянської України.” Харків. 1930.
24 с.
108. Каталог виставки Руб” / Під ред. М. Драгана. Львів: УТПМ. 1935. 18 с.
109. Каталог виставки українських художників ХІХ-ХХ ст. З приватних збірок м. Львова // Упорядник Я. Нановський. Львів, 1962. 140 с.
110. Каталог. Микола Глущенко / Під ред. П. Ковжуна Львів: АНУМ, 1935. 14 с.
111. Каталог. Модест Сосенко / Під ред. М. Голубця Львів: НМЛ, 1920. 22 с.
112. Каталог першої виставки Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові. Каталог / Український центральний комітет у генеральному Губернаторстві / Під ред. М. Драгана Львів: СПУОМ, 1941. 32 с.
113. Каталог. Петро Холодний / Під ред. Драгана М. Львів: НМЛ, 1931. 34 с.
114. Каталог. Взаємопроникнення / Постійне представництво України в ЮНЕСКО, Посольство України у Франції / Під ред. В. Сусак Париж: Maison de l'UNESCO, 2000. 36 c.
115. Каталог п'ятої виставки Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові / Український центральний комітет у генеральному Губернаторстві / Під ред. М. Драгана ­ Львів: СПУОМ, 1944. 42 с.
116. Каталог Ретроспективної виставки українського мистецтва за останні XXX літ / Національний музей у Львові / Під ред. Залозецького В. Львів: Діло, 1935. 26 с.
117. Каталог творів Петра Обаля. До 100-річчя від дня народження / Національний музей у Львові / Упор. та вст. ст. Б. Мисюги. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 12 с.
118. Катрушенко І.Г., Нановський Я.Й., Саноцька Х.І. Живопис на Західних землях України. // Історія українского мистецтва в шести томах. Київ, 1970. Т.4 кн. 2. С. 222-229.
119. Кириченко В. Й. Модерн. К вопросу о этносах и типологии // Советское искусствознание. Москва, 1979. Вып. l. С. 249-283.
120. Кіс-Федорук О. Бо пора ся великая єсть!” Українські Січові Стрільці у боях та міжчассі: Мистецька спадщина. Львів: Національний музей у Львові імені А.Шептицького, Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток. Київ: Поліграфічна фірма Оранта”, 2007. С.5-23.
121. Книга надходжень НМЛ. № 4730. 1972 р. 342 с.
122. Ковжун П. Василь Крижанівський. Каталог // Друг. Львів. 1930. С. 20, іл.
123. Ковжун П. Вст. ст. // Каталог І-ої виставки АНУМ. 1931. 26 с.
124. Ковжун П. Вст. ст. // Шоста виставка АНУМ. Каталог / Під ред. П.Ковжуна Львів. 1935. 12 с.
125. Ковжун П., Гординський С. Микола Глущенко. Львів: АНУМ. 1934. 48 с.
126. Ковжун П. Епізод в українськім мистецтві // Діло. 1924. 13 січня. С. 6-7.
127. Ковжун П. Лев Гец. Львів: АНУМ, 1939. С. 14-15.
128. Ковжун П. Лист до Лева Іванцева/ Неопрацьований архів родини Іванцевих. Івано-Франківськ. 1937. Б.Н. 3 арк.
129. Ковжун П. Львівська картинна галерея. Каталог виставки / Під ред.
В. Сусак, Р. Фіголь ­ Львів: Редакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі, 1991. 28 с.
130. Ковжун П. Михайло Андрієнко-Нечитайло. Львів: АНУМ, 1939. 26с.
131. Ковжун П. Олекса Грищенко // Мистецтво. Орган АНУМ. 1933. Зошит 4. С. 76-84.
132. Ковжун П. Олекса Грищенко. Львів: АНУМ, 1935. 54 с.
133. Король С.І. Малярство і графіка Галичини періоду романтизму: жанрова структура і художньо-стильові особливості: Автореф. дис. канд. мист.: 17.00.05/ ЛНАМ. Львів, 2007. 20 с.
134. Король С.І. А.Лянґе: між класичним пейзажем та натурними студіями // ЗНТШ. 2004. Т.ССХLVIII (Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва). С. 152-165.
135. Король С.І. Традиція ведути у львівських топографічних краєвидах першої половини ХІХ ст. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. В.Я. ДаниленкаХарків, ХДАДМ, 2004. № 6. С. 96-106.
136. Костир