РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЯКОВЕЦЬ КАРОЛІНА ІВАНІВНА
УДК 611.216.013

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Макар Богдан Григорович
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2008

ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................ 5

РОЗДІЛ 1

МОРФОГЕНЕЗ ТА АНАТОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ БІЧНИХ СТІНОК НОСА ІЗ СУМІЖНИМИ СТРУКТУРАМИ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)........................................................... 13

1.1. Закладка та особливості становлення бічних стінок носа в ембріогенезі...................................................................................13

1.2. Становлення кровоносних судин та нервів бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу................27

1.3. Сучасні уявлення про вади розвитку носової ділянки людини................................................................................................. 33

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ............ 39
2.1 Матеріал дослідження......................... 39

2.2. Методи дослідження..................................................................... 42

2.2.1. Метод мікроскопічного дослідження........................ 43

2.2.2. Метод макроскопічного дослідження........................... 44
2.2.3. Метод виготовлення топографоанатомічних зрізів ................. 45
2.2.4. Метод виготовлення пластичних і графічних реконструкцій 46
2.2.5. Метод ін’єкції кровоносних судин.... 47
2.2.6. Метод стереофотографування... 47
2.2.7. Метод дослідження нервових елементів...48
2.2.8. Метод комп'ютерної томографії..................................................... 48
РОЗДІЛ 3

МОРФОГЕНЕЗ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ ............................................................................................................................ .... 50

РОЗДІЛ 4
АНАТОМІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В ПЕРЕДПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ............ .................. 62

РОЗДІЛ 5

ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В ПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ .............................................. 85

РОЗДІЛ 6

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.......... 115

ВИСНОВКИ.. ............................................................................................ 132

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАН-НЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.............................................................. . 134

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................. 135
ДОДАТКИ.......................................................................................................... 163

ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

об. - об’єктив
ок. - окуляр
ТКД - тім’яно-куприкова довжина
мкм - мікрометр
мм - міліметр
см - сантиметр
зб. - збільшення
рис. - рисунок

ВСТУП

Вивчення поведінки відповідних органів на різних стадіях ембріонального розвитку і набуття ними, в кінцевому підсумку, дефінітивної форми, є одним з найважливіших шляхів вивчення морфологічних закономірностей еволюційного процесу.
М.Г. Туркевич

Актуальність теми. Морфологія як наука, що вивчає засоби управління структурною організацією живої матерії та опановує процеси морфогенезу на всіх його рівнях [6, 62], посідає чільне місце серед фундаментальних біологічних дисциплін.
В умовах несприятливого впливу факторів навколишнього середовища на організм людини глибокі і всебічні знання закономірностей морфогенезу і становлення топографії органів набувають особливого значення. Вивчення морфологічних закономірностей розвитку органів людини необхідне для правильного розуміння суті тих складних процесів, що відбуваються в період антенатального життя [56].
У міру накопичення даних з питань патогенезу та етіології захворювань у постнатальному періоді все ясніше стає зрозумілою вагомість даних про закономірності внутрішньоутробного періоду розвитку, на вивчення якого повинна бути спрямована пильна увага сучасної охорони здоров’я, про що йшлося на ІІ - ІУ Національних конгресах анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України [11, 12, 29, 52, 91, 137, 137].
Необхідність ембріологічних досліджень для правильного розуміння та з’ясування причин і часу можливого виникнення природжених захворювань, варіантів та аномалій розвитку органів і структур організму є загальновизна-
ною і сприяє визначенню справжнього напрямку процесів органогенезу [57, 58, 230].
Незважаючи на те, що період внутрішньоутробного розвитку відносно короткий, перетворення організму за цей час набагато суттєвіші, ніж упродовж усього наступного життя. Тому будову органів і систем важливо вивчати у зв’язку з основними процесами морфогенезу [11], на основі даних ембріогенезу. Наголошується, що в ХХІ столітті необхідно закріпити і розширити зв’язки між морфологією та клінічними дослідженнями [62].
За даними ВООЗ, більше півмільйона жінок гине щорічно під час вагітності, при пологах або в післяпологовий період. Кожного року більше 3,3 мільйона дітей у всьому світі з’являються на світ мертвонародженими, більше 4 мільйонів гинуть упродовж першого місяця життя, а 6,6 мільйона у віці до 5 років. Таким чином, світова спільнота щорічно не долічується майже 14 мільйонів дітей. Ці дані були оприлюднені на прес-конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я [138].
Запровадження в лабораторіях світу штучного запліднення і пересадки ембріонів, скринінгу ембріонального матеріалу [90, 248], ультразвукового дослідження розвитку плода [101, 190], пренатальної діагностики відхилень від нормального онтогенезу людини [87, 140, 192, 207, 222] та інші сучасні методи дослідження медичної ембріології [185, 187, 196, 214] дають змогу проводити антенатальну профілактику порушень нормального розвитку та хірургічну корекцію деяких дефектів плода людини внутрішньоутробно [188, 198, 221].
Проблема антенатальної охорони особливо гостро стоїть у теперішній час, коли значно зріс ушкоджувальний вплив факторів зовнішнього середовища, зокрема хімічних та фізичних. Їх вплив відбивається на розвитку зародка в цілому і на ембріогенезі периферичного відділу нюхового аналізатора [84].
Клініцистами неодноразово підкреслювалося, що наукових досліджень про вікові особливості морфології носової ділянки в нормі і при патології явно недостатньо [195, 201, 202]. Тому запити практичної оториноларингології спонукають як морфологів, так і клініцистів детально і глибоко вивчити структурну організацію носової ділянки [35, 51, 55, 24, 69, 70].
Ретроспективний аналіз літератури свідчить, що дані про закладку, закономірності розвитку та становлення топографії бічних стінок носа людини впродовж внутрішньоутробного періоду життя є фрагментарними і не розкривають послідовності їх перетворень. Питання щодо джерел, місць і термінів закладки, а також зміни форми, розмірів, синтопії, морфологічних характеристик зводяться лише до опису загальних даних структурної організації бічних стінок носа в окремі вікові періоди раннього онтогенезу людини.
Відомості літератури про закладку та особливості утворення носових раковин, носових ходів, їх просторово-часову організацію, взаємозв’язок із суміжними утвореннями бічних стінок характеризуються фрагментарністю та несистематизованістю. Відсутні комплексні дослідження розвитку слизової оболонки бічних стінок носа з одночасним вивченням закладки та розвитку їх нервів і кровоносних судин.
Недостатньо вивчені питання становлення та корелятивних взаємовідношень бічних стінок носа з приносовими пазухами. У літературі майже не висвітлені морфологічні передумови можливого виникнення деяких варіантів будови бічних стінок носа та вад їх розвитку.
Актуальність даної дисертаційної роботи зумовлена практичною важливістю вивчення становлення топографії бічних стінок носа та динаміки їх синтопічної кореляції з суміжними структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини для визначення варіантів будови, критичних періодів, а також з’ясування морфологічних передумов та часу можливого виникнення їх природжених вад з метою розробки раціональних методів їх хірургічної корекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження є фрагментом комплексної планової наукової роботи кафедр анатомії людини, анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету Статево-вікові закономірності будови і топографо-анатомічних взаємовідношень органів та структур в онтогенезі людини. Особливості вікової та статевої ембріотопографії” (№ держреєстрації 0105U002927). Дисертант вивчала ембріотопографію судинно-нервових елементів носової ділянки людини. Тема дисертації за-тверджена Проблемною комісією МОЗ і АМН України „Морфологія людини” 11.10. 2004 р. (протокол № 62).
Мета дослідження. Визначити послідовність внутрішньоутробних перетворень і становлення топографії бічних стінок носа та їх структурних компонентів людини з наступним визначенням варіантів будови, критичних періодів, передумов та часу можливого виникнення їх природжених вад.
Задачі дослідження:
1. Уточнити джерела і час закладки бічних стінок носа та суміжних структур у пренатальному періоді онтогенезу.
2. Вивчити динаміку морфогенезу та синтопічної кореляції структурних компонентів бічних стінок носа із суміжними утвореннями у внутрішньоутробному періоді розвитку.
3. З’ясувати періоди інтенсивного та уповільненого росту бічних стінок носа впродовж пренатального періоду онтогенезу.
4. Дослідити особливості становлення топографії кровоносних судин та нервів бічних стінок носа.
5. Визначити критичні періоди, варіанти будови, морфологічні передумови та час можливого виникнення природжених вад бічних стінок носа.
Об’єкт дослідження: закономірності внутрішньоутробного розвитку верхніх дихальних шляхів людини.
Предмет дослідження: ембріогенез бічних стінок носа та їх структурних компонентів.
Методи дослідження: мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, макроскопія, звичайне та тонке препарування, графічне і пластичне реконструювання, стереофотографування, ін’єкція судин, рентгенографія, комп’ютерна томографія для визначення джерел і часу закладки та становлення топографії бічних стінок носа, їх судин та нервів у внутрішньоутробному періоді онтогенезу людини. З метою об’єктивізації одержаних даних використаний морфометричний метод. Для обробки цифрових даних застосовувалися статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше за допомогою адекватних морфологічних методів вивчено морфогенез і динаміку становлення просторово-часових взаємовідношень бічних стінок носа людини впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку з точки зору топографоанатомічного підходу до проблем ембріогенезу.
Уточнено терміни закладки і ранній розвиток бічних стінок носа з урахуванням морфогенезу носової ділянки і суміжних структур. Визначено, що джерелом закладки бічних стінок носа є носові епітеліальні пластинки, які знаходяться обабіч лобового горба. Їх диференціювання зумовлене випинанням епітелію в прилеглу мезенхіму.
Простежена динаміка змін форми та розмірів структурнх компонентів складових бічних стінок носа, визначені етапи інтенсивного та уповільненого їх росту в період антенатального життя.
Визначено, що становлення бічних стінок носа і диференціювання судин та нервів є взаємозумовленим процесом.
Виявлені варіанти будови, критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад бічних стінок носа.
Пріоритет дослідження полягає в новому топічному підході до проблем ембріонального розвитку людини, одержанні нових об’єктивних даних про ембріотопографію бічних стінок носа за допомогою реконструювання, яке дає змогу вивчати мікроструктури в об’ємному зображенні, а також комп’ютерної томографії.
Уточнені та доповнені дані літератури стосовно джерел і часу закладки бічних стінок носа, їх нервів та судин, особливостей становлення їх топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу людини.
Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження доповнює існуючі уявлення про ембріогенез і становлення топографії бічних стінок носа, їхніх нервів та судин, з нових позицій висвітлює їх структурну організацію в період внутрішньоутробного розвитку, що має важливе значення для з’ясування морфологічних передумов виникнення деяких природжених вад та патогенезу набутої патології.
Одержані результати можуть бути використані в дитячій оториноларингології як еталони норми.
На результатах дисертаційної роботи можуть базуватися подальші дослідження морфогенезу та ембріотопографії бічних стінок носа на спеціально відібраному матеріалі від матерів з певною клінічною патологією, а також з екологічно несприятливих регіонів.
Відомості про особливості топографії бічних стінок носа в плодовому періоді розвитку є морфологічною основою для удосконалення існуючих та розробки нових способів хірургічної корекції їх природжених вад.
Одержані дані є теоретичною основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.
Отримані нові дані можуть бути застосовані в лабораторіях скринінгу ембріонального матеріалу, оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності плода, пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку та їх корекції.
Результати дослідження можуть бути враховані при написанні посібників, атласів і монографій з ембріології, нормальної і клінічної анатомії, ЛОР хвороб.
Основні положення дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес і науково-дослідну роботу на кафедрах анатомії людини, анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, ЛОР хвороб та стоматології Буковинського державного медичного університету, анатомії людини Донецького національного медичного університету імені М. Горького, Луганського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, Харківського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Ужгородського національного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, Сумського державного університету, Івано-Франківського державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, а також у науково-дослідну роботу лабораторії морфологічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (м.Чернівці).
Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізована наукова література і обгрунтована ідея, визначена тема і складені план та робоча програма дослідження, зібраний трупний матеріал, виконано морфологічні дослідження на 130 зародках, передплодах і плодах людини. Проведено статистич-ну обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів. Написані всі розділи, сформульовано висновки і практичні рекомендації, відредаговано і оформлено роботу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ Одеса Харків, 2003); ІІІ Українсько-Шведському симпозіумі Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню” (Чернівці, 2003); 58-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003); підсумковій конференції, присвяченій 60-річчю БДМА „Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини” (Чернівці, 2003); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище” (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); І Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу, 2004” (Дніпропетровськ, 2004); ІІ Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Вчені майбутнього” (Одеса, 2005); ІІІ Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); ІІІ-1V Міжнародних науково-практичних конференціях „Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї” (Чернівці, 2005, 2006); підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2002-2007), засіданнях Чернівецького обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Чернівці, 2002-2007), засіданнях Чернівецького відділення наукового ЛОР товариства (Чернівці, 2003-2007).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, зокрема статей у фахових наукових виданнях 5 (з них 4 самостійні), деклараційних патентів 2, тез у збірниках матеріалів наукових конференцій 13, які повністю відображують основний зміст дисертаційної роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі, що полягає у визначенні закладки і становлення топографії бічних стінок носа у взаємозв’язку із суміжними структурами в ранньому періоді онтогенезу людини, з’ясуванні прогресивних та регресивних їх змін, уповільненого та прискореного росту. Одержані нові дані є основою для подальшого морфологічного дослідження, удосконалення та розробки нових методів профілактики і оперативних втручань у зазначеній ділянці.
1. Зачаток носової ділянки з’являється в зародків 5,0-5,5 мм тім’яно-куприкової довжини у вигляді парних потовщень епітелію з боків від лобового горба над ротовою щілиною. На початку передплодового періоду онтогенезу внаслідок впинання епітелію бічних стінок носа в прилеглу мезенхіму утворюються носові ходи та носові раковини. Наприкінці п’ятого на початку шостого місяця носові раковини представлені кістковими структурами. Найменш вираженим залишається нижній носовий хід.
2. Закладка суміжних структур: верхньощелепних пазух відбувається в передплодів 32,0-44,0 мм, клиноподібної у передплодів 46,0 56,0 мм, решітчастих комірок та лобових пазух у плодів 150,0-180,0 мм тім’яно-куприкової довжини. Наприкінці внутрішньоутробного періоду розвитку найбільш вираженими є верхньощелепні пазухи і комірки решітчастого лабіринту.
3. Слизова оболонка бічних стінок носа і приносових пазух вкрита високим циліндричним миготливим епітелієм. Залози слизової оболонки стінок носа є похідними епітеліальної вистилки. Формування залоз приносових пазух зумовлене з процесом вростання епітелію слизової оболонки в бічні стінки носової порожнини. Найбільша їх концентрація спостерігається в середній частині нижньої і середньої носових раковин, нижнього і середнього носових ходів та в місці природних отворів пазух, які межують із носовою порожниною.
4. Становлення кровоносних судин бічних стінок носа відбувається двома шляхами: диференціювання мезенхіми внутрішньоорганно та вростання позаорганних судин у стінки носа. У результаті розвитку найбільша концентрація кровоносних судин знаходиться на вільних кінцях середньої та нижньої носових раковин. Задні носові бічні нервові гілки топічно відповідають заднім кінцям носових раковин. Становлення бічних стінок носа і диференціювання судин та нервів є взаємозумовленим процесом.
5. Найбільш інтенсивно формування структур бічних стінок носа відбувається у передплодів третього та плодів восьмого місяців розвитку.
6. Критичними періодами в розвитку структур бічних стінок слід вважати кінець зародкового та початок передплодового періоду онтогенезу людини, під час яких відбуваються найінтенсивніші ембріотопографічні процеси.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Отримані в даному науковому дослідженні результати доповнюють і з нових позицій висвітлюють відомі дані про розвиток і становлення топографоанатомічних взаємовідношень бічних стінок носа із суміжними утвореннями впродовж внутрішньоутробного періоду онтогенезу людини і можуть бути використані під час навчального процесу на кафедрах анатомії людини, гістології, топографічної анатомії та оперативної хірургії, ЛОР хвороб, а також при написанні монографій, підручників і навчальних посібників з анатомії людини, топографічної анатомії, гістології і ЛОР хвороб.
2. Результати виконаного дисертаційного дослідження можуть стати базою для наступного вивчення розвитку і синтопії складових бічних стінок носа і суміжних структур в екологічно несприятливих регіонах для порівняльної характеристики морфологічних відхилень у ранньому періоді онтогенезу.
3. Встановлені критичні періоди під час розвитку структур бічних стінок носа необхідно враховувати лікарям акушер-гінекологам при проведенні профілактично-роз’яснювальної роботи із жінками 1-3 місяців вагітності для запобігання негативного впливу несприятливих зовнішніх чи внутрішніх чинників на організм, що розвивається.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдурашидов Р.Ш. Анатомические аберрации, вызывающие нарушение дыхательной функции носа // Рос. ринол. 2005. № 2. С. 14.
2. Айламазян Э.К. Антенатальная диагностика и коррекция нарушений развития плода // Рос. мед. вести. 1998. Т. 3, № 2. С. 75-77.
3. Анютин Р.Г., Нерсесян М.В. Рентгеновская компьютерная и магнитно-резонансная томография в диагностике заболеваний клиновидных пазух // Рос. ринол. 2004. № 2. С. 19-22.
4. Анютин Р.Г., Нерсесян М.В. Варианты расположения клиновидной пазухи и прилегающих сосудисто-нервных структур по данным компьютерной томографии // Ринология. 2005. № 3. С. 26-30.
5. Асфандияров Р.И., Лазько А.Е. Задачи и перспективы развития экологической морфологии // Матер. Междунар. конф. Структурные преобра-зования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 189-190.
6. Ахтемійчук Ю.Т. Органогенез заочеревинного простору. Чернівці: Прут, 1997. 148 с.
7. Банецкая Н.В., Аблековская О.Н., Амвросьев А.П. Оценки морфофункциональных показателей развития органов и тканей после облучения животных в эмбриогенезе // Матер. Междунар. конф. Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 21.
8. Бачинський І.В., Попович В.І., Рижик В.М. Стан прооперованих носових пазух у хворих з внутрішньочерепною патологією // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 24-25.
9. Башлак О.Б. Физиологическая атрезия ноздрей в эмбриогенезе // Матер. Междунар. научно-практ. конференции „Акт. проблемы морфологии”. Минск, 2006. С. 20-21.
10. Безшапочний С.Б., Лобурець В.В., Гасюк Ю.А. Особливості епітелію окремих стінок верхньощелепної пазухи // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2000. № 2. С. 77-78.
11. Беков Д.Б. Теоретические аспекты учения об индивидуальной анатомической изменчивости органов, систем и формы тела человека // Фахове видання наук. праць 2 Нац. конгр. анат., гістол., ембріол. і топографо-анатомів України Акт. пит. морфології”. Луганськ: ВАТ ЛОД”, 1998. С. 24-25.
12. Беков Д.Б. Индивидуальная анатомическая изменчивость ее настоящее и будущее // Укр. мед. альманах. 1998. № 3. С. 14-16.
13. Білоус В.В., Пішак В.П., Білоус В.І. Деякі проблеми медицини та лікарської діяльності в умовах антропогенного стресу з постійним і потужним впливом на довкілля хімічного фактора // Матер. другої Міжнар. конф. Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Чернівці, 2003. С. 210-215.
14. Бойко Н.В., Колесников В.Н., Писаренко Е.А. Диагностические возможности компьютерной томографии околоносовых пазух в сагиттальной плоскости // Рос. ринол. 2005. №. 1. С. 10-13.
15. Бондаренко М.В. Поширеність і спектр природжених вад розвитку в Івано-Франківській області // Гал. лікар. вісник. 2003. Т. 10, № 4. С. 96-98.
16. Бредун О.Б. Діагностика та лікування дітей з гострим та хронічним гайморитом // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2000. № 5. С.62-63.
17. Бурих М.П., Ахтемійчук Ю.Т. Сучасні підходи щодо вивчення будови людини та клінічна анатомія // Клін. анат. та опер. хірургія. 2002. Т. 1, № 1. С. 7-12.
18. Вільховий В.Ф., Скрипніков М.С., Шепітько В.І. Атлас хірургічної анатомії кровоносних судин голови та шиї. К.: Вища школа, 1998. 123 с.
19. Волков А.Г. Лобные пазухи. Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. 509 с.
20. Гайдукевич Е.Г., Павленко В.С., Рубченя И.Н. Влияние сравнительно небольших доз ионизирующих излучений на структуру некоторых эндокринных органов // Матер. Междунар. конф. Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 43.
21. Гарюк Г.И., Меркулов А.Ю., Гарюк О.Г. Опыт применения спиральной компьютерной томографии с последующей виртуальной эндоскопией для планирования хирургических вмешательств в ринологии // Ринология. 2004. № 3. С. 32-34.
22. Гарюк Г.И., Меркулов А.Ю. Технология создания объемной модели полости носа и параназальных синусов // Ринология. 2005. № 2. С. 25-31.
23. Гатальский В.В. Физиологическая атрезия как ключевой момент в формировании полости носа и неба // Вестн. оториноларингол. 2005. № 3. С. 25-28.
24. Гафарова Р.А.К анатомии глубокого каменистого нерва // Фахове видання наук. праць ІІ національного конгресу анат., гістол., ембріол. і топографоанатомів України Акт. пит. морфології”. Луганськ, 1998. С. 63-64.
25. Геніч М., Куліш К., Сандуляк Л. Ранжування факторів ризику для людини і довкілля за оцінками експертів та учнівської молоді // Матер. другої Міжнар. конф. Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Чернівці, 2003. С. 221-225.
26. Готь І.М., Кіцера О.О., Винарчук-Патерега В.В. Дослідження стану середнього вуха та слуху у дітей з природженим незрощенням піднебіння // Ж.вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 2. С. 9-12.
27. Грачова Т., Власик Л., Жуковський О. Вплив несприятливих факторів наколишнього середовища на гармонійність фізичного розвитку дошкільнят м.Чернівці // Матер. другої Міжнар. конф. Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Чернівці, 2003. С. 225-226.
28. Гузік Н. Вплив чинників зовнішнього середовища на патологічний ембріогенез // Матер. другої Міжнар. конф. Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Чернівці, 2003. С. 226-229.
29. Гузік Н.М. Розвиток і становлення верхньої стінки ротової порожнини у зародковому періоді онтогенезу // Наук. праці ІІІ Нац. Конгр. анат., гістол., ембріол. і топографоанатомів України „Акт. пит. морфології”. Київ, 2002. С.92.
30. Гузік Н.М. Актуальні питання морфогенезу структур ротової ділянки людини // Матер. IV Міжнар. науково-практ. конф. „Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку”. Чернівці, 2006. С. 48-49.
31. Гузік Н.М. Морфогенез структур ротової ділянки в передплодовому періоді онтогенезу людини // Клін. анат. та опер. хірургія. 2007. Т. 6, № 1. С. 62-64.
32. Гуляева Л.В., Золотарева М.А., Ляшенко О.М. Атрезия хоан у детей // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 С. 101-102.
33. Деклар. пат. 11478 (Україна), А61В 17/00. Спосіб комплексного дослід-ження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу людини / Яковець. К.І., Макар Б.Г. (Україна). - № u 2005 07159; Заявл. 18.07.2005; Опубл. 15.12.2005. - Бюл. № 12.
34. Деклар. пат. 14417 (Україна), А61В 5/00. Фокусувальний екран для мікрофотографії / Ахтемійчук Ю.Т., Цигикало О.В., Яковець К.І. (Україна). - № u 2005 10932; Заявл. 18.11.2005; Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5.
35. Деменков В.Р., Остапушенко Л.В. Двусторонняя полная костная атрезия хоан у новорожденного // Ж. вушн., нос. і горл. хвороб. 2002. № 4. С. 79-80.
36. Должиков А.А., Завьялов Ф.Н., Кузнецов М.В. Гистологическое строение слезного мешка и носослезного канала // Рос. ринол. 2005. №. 1. С. 35.
37. Дубасов А.И., Кисилев А.С. Оптимизация послеоперационного периода микромаксиллотомии // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 106-107.
38. Дхауи Хатем Бен, Стеценко А. Динамика изменений антропометричес-ких показателей лица у детей и взрослых в норме и при трансверзальных аномалиях прикуса // Зб. тез ІІІ Міжнар. конф. студентів та молодих вчених Медицина здоров’я ХХІ сторіччя”. Дніпропетровськ, 2002. С. 262-263.
39. Дюмін О.В., Чернишова І.Е., Кульбаба І.Г. Стан місцевого імунітету слизової оболонки носа та деякі системні імунологічні реакції у хворих на ГРВІ, що ускладнились міокардитами // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 107.
40. Эзрохин В.М., Безденежных Д.С. Особенности коррекции деформаций концевого отдела носа комбинированного характера // Рос. ринол. 2004. №2. С. 33-37.
41. Завалий М.А., Балабанцев А.Г. Ультраструктура мерцательного эпителия при хроническом гнойном синуите // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 113-114.
42. Зайцев А.В., Березнюк В.В. Морфо-функціональний стан слизової оболонки носа у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 114-115.
43. Захарова Г.П., Ильинская Е.В. Ультраструктура слизистой оболочки носа и околоносовых пазух у больных хроническим полипозным риносинуситом // Вестн. оториноларингол. 2000. № 3. С. 40-42.
44. Зябкин И.В., Карпова Е.П., Шеврыгин Б.В. Наш опыт микроэндоскопичексой риносинусохирургии у детей // Рос. ринол. 2004. №3. С. 4-8.
45. Каган И.И. Микрохирургическая анатомия как анатомическая основа микрохирургии // Морфология. 1999. Т. 116, № 5. С. 7-11.
46. Каган И.И., Железнов Л.М., Фатеев И.Н. Методика количественной оценки компьютерных томограмм внутренних органов и ее использование в прижизненных топографо-анатомических исследованиях // Морфология. 2005. С. 66-69.
47. Кисилев А.С., Руденко Д.В., Федорова И.Ю. Возможности компьютерной томографии высокого разрешения в визуализации анатомического строения решетчатого лабиринта // Рос. ринол. 1999. № 3. С. 10-15.
48. Кисилев А.С., Руденко Д.В. Информативные возможности многоплос-костных и объемных реконструкций компьютерно-томографического изображения околоносовых пазух и полости носа и их значение в ринохирургии // Рос. ринол. 2002. № 2. С. 58-60.
49. Кисилев А.С., Ковалева Л.М. Зрительные и внутричерепные осложнения сфеноидита у детей // Новости оториноларингол. и логопатол. 2002. № 1. С. 8-14.
50. Кіцера О.О. Патологія середнього вуха та слуху при природжених незарощеннях піднебіння // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2000. № 5. С. 96-98.
51. Кіцера О.О. Лікування оториноларингологічної патології у дітей з природженими незарощеннями піднебіння етичні аспекти // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 173.
52. Ковалева Л.М., Мефодовская Е.К. Клиновидные пазухи у детей дошкольного возраста в норме и при патологии // Вестн. оториноларингол. 2000. № 3. С. 43-46.
53. Козловская Н.Э. Коррекция радиационно индуцированных нарушений развития организма с помощью природных иммуномодуляторов // Матер. Междунар. конф. Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 80.
54. Косоуров А.К., Морозова В.В. Зависимость размеров околоносовых пазух человека от типа черепа // Морфология. 2003. Т. 123, № 2. С. 84-87.
55. Костиленко Ю.П. Основные формы организации артериального русла // Вісн. проблем біол. і мед. 2003. Т. 1, № 3. С. 16-18.
56. Круцяк В.М. Ембріотопографічні особливості внутрішніх органів в онтогенезі людини // Фахове видання наукових праць ІІ Нац. конгр. анат., гістол., ембріол. і топографоанатомів України Акт. пит. морфології” Луганськ: ВАТ ЛОД”, 1998. Т. 2, № 1. С. 3-7.
57. Круцяк В.М., Пішак В.П., Проняєв В.І. Тривимірні методи дослідження ембріотопографії органів, структур, кровоносних і лімфатичних судин // Хист. 1997, № 1. С. 109-115.
58. Круцяк В.М., Проняєв В.І., Ахтемійчук Ю.Т. Значення ембріологічних досліджень на сучасному етапі розвитку морфологічної науки // Бук. мед. вісник. 1998. Т. 2, № 1. С. 3-7.
59. Круцяк В.Н., Хмара Т.В., Марчук Ф.Д. Новый способ изготовления силуэтных реконструкций микроскопических объектов // Матер. Междунар. конф. Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 89.
60. Кручинский Г.В. Классификация синдромов 1-й и 2-й жаберных дуг // Вестн. оториноларингол. 1999. № 2. С. 26-29.
61. Кузык И.В., Винничук П.В., Чащевая Е.Г. Лечение детей с воспалением околоносовых пазух // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2000. № 2. С. 55-57.
62. Куприянов В.В. Проблемы развития отечественной морфологии в начавшемся ХХI веке // Матер. Междунар. конф. Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 238-239.
63. Лайко А.А., Молочек Ю.А., Гаврилюк В.В. Діагностика та лікування при хронічному гіпертрофічному риніті медикаментозної етіології // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2000. № 2. С. 106-107.
64. Лайко А.А., Бредун О.Ю., Молочек Ю.А. Особливості клініки та лікування гострих запальних захворювань порожнини носа у дітей // Ж. вуш., нос. і горл. хвороб. 2002. № 3 с. С. 120.
65. Ластівка І.В., Підвисоцька Н.І. Закономірності поєднання вад розвитку різних систем // Матер. ІУ Міжнар. науково-практ. конф. „Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку”. Чернівці, 2006. С. 16-17.
66. Леонтюк А.С. Тенденция современных исследований процессов эмбрионального морфогенеза тканевых и органных систем // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 91.
67. Лобко П.И. Эмбриональная окклюзия и врожденные пороки // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 93.
68. Лобко П.И., Аниськова Е.П., Дорохович Г.П. Аномалии развития некоторых органов белой крысы в условиях однократного облучения // Матер. Междунар. конф. Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Акт. пробл. биол. и медицины”. Астрахань, 2000. С. 98.
69. Лобко П.И., Ладутько С.И. Новые представления о структурно-функциональной организации некоторых черепных нервов // Клін. анат. та опер. хірургія. 2002. Т. 1, № 1. С. 17-20.
70. Лобко П.И., Башляк О.Б., Солнцева Г.В. Новые данные о развитии и строении VІІ и VІІІ черепных нервов // Вісн. проблем біол. і мед. 2003 Т. 1, № 3. С. 20-22.
71. Луценко Н.М. Напрямки відтоку лімфи від слизової оболонки лабіринту решітчастої кістки людини // Вісн. морф. 2003. Т. 9, № 2. С. 261-262.
72. Луценко Н.М. Морфометрична характеристика лімфатичних судин слизової оболонки передніх комірок лабіринту решітчастої кістки людини // Вісн. проблем біол. і мед. 2004. Т. 2, № 2. С. 87-90.
73. Магомедов М.М., Владимирова Е.Б. Хирургические подходы в лечении больных хроническим гнойно-гиперпластическим риносинуситом // Вестн. оториноларингол. 2002. № 1. С. 50-52.
74. Макар Б.Г. Становлення та топографо-анатомічні взаємовідношення верхньощелепних пазух з суміжними структурами в онтогенезі людини // Бук. мед. вісник. 1999. Т. 3, № 3. С. 207-209.
75. Макар Б.Г. Становлення залоз слизової оболонки стінок носа і приносових пазух в онтогенезі людини // Бук. мед. вісник. 2000. Т. 4, № 2. С. 185-188.
76. Макар Б.Г. Становлення структур присінка носа і його фізіологічна атрезія в ранньому періоді онтогенезу людини // Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, № 3. С. 106-109.
77. Макар Б.Г. Становлення і синтопічні особливості носо-сльозової протоки в онтогенезі людини // Бук. мед. вісник. 2001. Т. 5, № 1-2. С. 116-118.
78. Макар Б.Г. Морфологічні особливості носової перегородки в онтогенезі людини // Бук. мед. вісник. 2002. Т. 6, № 1-2. С. 106-108.
79. Макар Б.Г. Топография сосудов стенок носа человека в зрелом возрасте // Тез. докл. общероссийской конф. с Междунар. участием Проблемы морфологии”. Сочи, 2002. С. 44.
80. Макар Б.Г. Особливості будови стінок носа у дітей грудного віку // Матер. Міжнар. науково-практ. конф. Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. Чернівці, 2002. С. 17.
81. Макар Б.Г. Особливості кровоносних судин носової ділянки людей зрілого віку // Матер. VІ Міжнар. науково-практ. конф. Наука і освіта ´2003”. Дніпропетровськ, 2003. С. 16-17.
82. Макар Б. Становлення носової ділянки людини та вади її розвитку внаслідок впливу несприятливих чинників // Матер. другої Міжнар. конф. Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Чернівці, 2003. С. 242-243.
83. Макар Б.Г. Особливості топографії нервів стінок носа та суміжних структур у людей зрілого віку другого періоду // Бук. мед. вісник. 2003. Т. 7, № 2. C. 166-167.
84. Макар Б.Г Становлення носової ділянки людини та вади її розвитку внаслідок впливу несприятливих чинників // Матер. ІІ Міжнар. наук. конф. „Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Чернівці, 2003. С. 242-243.
85. Макар Б.Г. Носова ділянка в постнатальному онтогенезі людини // Клін. анат. та опер. хірургія. 2006. Т. 5, № 2. С. 42.
86. Максимов В.Ю., Леонов А.В., Новиков С.Е. Применение функциональной микрохирургии при хронических дакриоциститах // Рос. ринол. 1998. №2. C. 28-32.
87. Маланчук О., Меленчук Л. Пренатальна діагностика як засіб попередження народження дітей з природженими вадами розвитку та хромосомною патологією // Тези доп. 3-го Міжнар. мед. конгресу студентів та молодих вчених. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. С. 237-238.
88. Малоголовка О.А., Власов В.В. Будова носової порожнини плодів людини // Клін. анат. та опер. хірургія