Цитокіновий профіль пароксизмів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність

Краткое описание

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

ЛОЗОВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.12-073.48: 612.67

Цитокіновий профіль пароксизмів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність

14.01.11. кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Целуйко Віра Йосипівна
Заслужений діяч науки і
техніки України,
доктор медичних наук, професор

Харків 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......5
ВСТУП.....7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..........14
1.1. Патогенетичні варіанти фібриляції передсердь........14
1.2. Медико-соціальне значення фібриляції передсердь у хворих на серцеву недостатність...........16
1.3. Структурно-функціональні та електрофізіологічні чинники фібриляції передсердь...........17
1.4. Вплив фібриляції передсердь на стан внутрішньосерцевої гемодинаміки.....22
1.5. Фібриляція передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність...........24
1.6. Роль цитокінової активності в патогенезі серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця та фібриляції передсердь.......26
1.7. Стратегія лікування фібриляції передсердь...........35
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ......................42
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.......42
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Визначення концентрації інтерлейкінів в плазмі крові..62
2.2.2. Електрокардіографічне дослідження ...............64
2.2.3. Ехокардіографічне дослідження параметрів інтракардіальної гемодинаміки.65
2.2.4. Доплерехокардіографічне дослідження................67
2.3.Статистичні дослідження.69
РОЗДІЛ 3. ПОКАЗНИКИ ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ, ДІАСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ТА ФАКТОРИ ІМУННОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З НАПАДАМИ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ........................................71
3.1. Аналіз даних функціонального дослідження71
3.1.1. Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів з фібриляцією передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності.........71
3.1.2. Стан діастолічної функції міокарда у хворих з фібриляцією передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності...76
3.1.3. Електрокардіографічні показники міокарду у хворих на ішемічну хворобу серця, що ускладнена нападами фібриляції передсердь........84
3.2. Динаміка факторів імунного запалення при нападах фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця та серцеву недостатність......................................88
3.2.1. Рівень ФНП-α у хворих у хворих з нападами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності.......88
3.2.2. Концентрація прозапального цитокіна ІЛ-8 у пацієнтів з ішемічною хворобою серця під час нападів фібриляції передсердь....90
3.2.3. Динаміка протизапального цитокіна ІЛ-4 у хворих з фібриляцією передсердь при ішемічній хворобі серця та серцевій недостатності...............................91
3.2.4. Динаміка цитокінової відповіді при порушеннях діастолічної функції міокарда у хворих з нападами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності.......98
РОЗДІЛ 4. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ЦИТОКІНОВОЇ ВІДПОВІДІ ПІД ВПЛИВОМ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЛІКУВАННЯ.....106
4.1 Динаміка клініко-інструментальних показників і концентрацій цитокінів під впливом аміодарону...106
4.2. Вплив комбінації аміодарона з бісопрололом на клінічні, кардіогемодинамічні показники та динаміку цитокінів у пацієнтів з фібриляцією передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності...114
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...125
ВИСНОВКИ....146
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............149

ПЕРЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АПФ ангіотензинперетворюючий фермент
АТ-ІІ ангіотензин ІІ
β-АБ β-адреноблокатор
ГІМ гострий інфаркт міокарда
ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка
ГЛШН гостра лівошлуночкова недостатність
ГКС гострий коронарний синдром
ГПМК гостре порушення мозкового кровообігу
ГХ гіпертонічна хвороба
ДДМ - діастолічна дисфункція міокарду
ДН діастолічне наповнення
ЕКГ електрокардіографія
ЕРП ефективний рефрактерний період
ЗСЛШ - задня стінка лівого шлуночка
ІЛ - інтерлейкін
ІХС ішемічна хвороба серця
КДО - кінцевий діастолічний об’єм
КДР - кінцевий діастолічний розмір
КСО - кінцевий систолічний об’єм
КСР - кінцевий систолічний розмір
ЛП ліве передсердя
ЛШ лівий шлуночок
МШП - міжшлуночкова перетинка
ПНУП передсердний натрійуретичний пептид
РААС ренін-ангіотензин-альдостеронова система
САС симпатіко-адреналова система
СР синусовий ритм
СРП С-реактивний протеїн
ТП тріпотіння передсердь
ФВ фракція викиду
ФК функціональний клас
ФНП-α фактор некрозу пухлин-α
ФП - фібриляція передсердь
ХСН хронічна серцева недостатність
ЧСС частота серцевих скорочень
ЧСШ частота скорочень шлуночків
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
A - швидкість потоку крові в систолу передсердя
Dt - deceleration time час уповільнення раннього діастолічного потоку
E - швидкість кровотоку в ранній період діастоли
IVRT - isovolumic relaxation time - час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка

ВСТУП

Актуальність теми. Фібриляція передсердь на сучасному етапі є найбільш поширеним порушенням серцевого ритму, яке, за результатами Фремінгемського дослідження, виявляють у 0,5-1% всього населення і в 10% осіб віком понад 75 років [1-3]. За даними статистичних прогнозів, протягом 30 років поширеність ФП збільшиться вдвічі і набуде характеру епідемії, що насамперед пов’язано із старінням популяції та асоціацією цього порушення серцевого ритму з серцево-судинною патологією, такою як ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, кардіоміопатії та серцева недостатність [4-6].
Фібриляцію передсердь і серцеву недостатність поєднує сильний патогенетичний взаємозв’язок. З одного боку, поширеність тахіаритмії збільшується з погіршенням функціонального класу (ФК) СН [7]. З іншого боку, сама фібриляція передсердь сприяє формуванню «тахікардіоміопатії» та прогресуванню СН [8]. Однією з найважливіших спільних рис цих двох серцево-судинних синдромів є збільшення випадків інвалідизації та смертності з приводу розвитку тромбоемболій та декомпенсації СН [9-11].
У хворих на ІХС розвиток фібриляції передсердь пов’язують з розмірами ішемії і пошкодження міокарда, проявами лівошлуночкової та хронічної СН [12, 13]. Однак ці порушення є невід’ємними рисами гострих та хронічних форм ІХС, в той час як напади тахіаритмії реєструються не у всіх хворих. Дане явище можна пояснити причетністю до розвитку фібриляції передсердь у даного контингенту хворих інших механізмів.
Незважаючи на переконливі аргументи нейрогуморальної теорії патогенезу ІХС та СН, розвиток і прогресування цих синдромів неможливо обмежити лише уявленнями про підвищення активності нейромедіаторів симпатоадреналової (САС) та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем (РААС) [14-16]. Сучасні дослідження в імунології та молекулярній біології довели важливу роль імунної активації і системного запалення в новій теорії патогенезу ІХС та ХСН [17-19]. Згідно з цими концепціями, активація системи прозапальних цитокінів фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкінів (ІЛ)-1α, ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, у хворих на ІХС асоціюється з гіперактивацією САС і РААС за умов хронічної гіпоксії та посилення катаболічних процесів [20-22]. Вважають, що надлишкова експресія цитокінів стимулює процеси гіперкоагуляції крові, розвиток гострих коронарних синдромів (ГКС), формування ендотеліальної та міокардіальної дисфункції, прогресування м’язової дистрофії та апоптозу [23-25].
Особливого значення проблема імунної відповіді у хворих з ІХС набуває при розвитку аритмічних ускладнень, зокрема фібриляції передсердь, які погіршують клінічний перебіг захворювання, якість життя та сприяють збільшенню смертності. Ряд клінічних робіт демонструє підвищення титрів ФНП-α, ІЛ-6 та СРП в крові хворих з фібриляцією передсердь [26-29]. Проте питання ролі цитокінової активації в патогенезі ФП, її зв’язок з порушеннями систолічної і діастолічної функцій серця та клінічними проявами СН у хворих на ІХС в літературі висвітлено недостатньо і потребує поглибленого вивчення.
Згідно з позиціями доказової медицини, основним вимогам антиаритмічної терапії хворих на ІХС та СН, спрямованим на зменшення кардіоваскулярного ризику та раптової смерті, відповідають антиаритмік ІІІ класу аміодарон та β-адреноблокатори (β-АБ) [30-34]. Застосування цих препаратів у хворих на ІХС та СН зумовлене їхніми нейромодулюючими властивостями. Доведений багатьма дослідженнями зв`язок активації САС і РААС з проявами імунного запалення, можливо, відкриває ще одну ланку кардіопротективного впливу β-АБ і аміодарону, хоча питання про ефективність і безпеку цього впливу на прояви цитокінової відповіді остаточно не з’ясоване. Розгляд впливу аміодарону та його комбінації з бісопрололом на клінічні, гемодинамічні та імунні показники в динаміці лікування хворих з пароксизмальною та персистуючою формами ФП має важливе практичне значення в попередженні ускладнень і покращенні якості життя хворих на ІХС та СН.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана на базі Сумської міської клінічної лікарні, кафедри кардіології і функціональної діагностики ХМАПО та кафедри внутрішньої медицини медичного інституту СумДУ в рамках НДР: «Вивчити значення гемодинамічних та гуморальних механізмів розвитку хронічної серцевої недостатності, а також фібриляції передсердь при ній і без неї, у хворих на ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легенів в похилому віці та підходи до її корекції інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторами бета-адренергічних рецепторів» (№ державної реєстрації 0105U002470). Автором проведено клініко-інструментальне обстеження хворих з нападами ФП при ІХС та СН, визначення концентрації цитокінів, оцінка результатів дослідження.
Мета дослідження: удосконалити діагностику та лікування нападів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність на підставі вивчення показників кардіогемодинаміки, концентрацій про- та протизапальних цитокінів в динаміці монотерапії аміодароном або комбінації аміодарона з бісопрололом.
Задачі дослідження:
1. Дослідити особливості клінічного перебігу нападів фібриляції передсердь у хворих на гострі і хронічні форми ІХС та серцеву недостатність.
2. Оцінити рівні прозапальних (інтерлейкін-8, фактор некрозу пухлин-a) та протизапального цитокінів (інтерлейкін-4) у хворих з фібриляцією передсердь при ішемічній хворобі серця під час нападу та після відновлення синусового ритму.
3. Визначити стан систолічної та діастолічної функції міокарду лівого шлуночка та структуру морфофункціональних змін міокарду під впливом нападів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця та серцеву недостатність.
4. Вивчити характер взаємозв’язку між кардіогемодинамічними, електрокардіографічними показниками та динамікою цитокінової відповіді.
5. Визначити структурно-функціональні характеристики міокарду, електрокардіографічні показники та рівні про- та протизапальних цитокінів в динаміці лікування (аміодароном та комбінацією аміодарона з бісопрололом).
6. Дослідити вплив терапії на ефективність відновлення і збереження синусового ритму та клінічний стан хворих з нападами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності.
Об’єкт дослідження - напади фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність.
Предмет дослідження клініко-гемодинамічні, електрокардіографічні показники, стан цитокінової ланки імунної системи та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з нападами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності в динаміці лікування аміодароном та комбінацією аміодарону з бісопрололом.
Методи дослідження загальноклінічні для верифікації діагнозу, встановлення стадії та функціонального класу серцевої недостатності; інструментальні електрокардіографія - для визначення показників реполяризації, доплерехокардіографічне дослідження для аналізу структурно-функціональних змін міокарду та діастолічної дисфункції; лабораторні методи дослідження імуноферментний аналіз для дослідження динаміки цитокінової відповіді; статистична обробка цифрових даних для визначення кореляційної залежності та вивчення вірогідності отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше показано, що розвиток нападів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність супроводжується змінами концентрацій про- та протизапальних інтерлейкінів. Проаналізована динаміка цитокінової відповіді в залежності від клінічної форми ІХС, важкості СН, структурно-функціональних змін міокарду. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між рівнями прозапальних цитокінів ФНП-α та ІЛ-8 та тривалістю нападу фібриляції передсердь, частотою скорочень шлуночків під час пароксизму та показником дисперсії QT після відновлення синусового ритму. Доведено, що напади фібриляції передсердь у хворих на ІХС та СН супроводжуються порушенням діастолічної функції міокарду за гіпертрофічним (74,7%), псевдонормальним (8,7%) та рестриктивним (13,0%) типами, що створює умови для подальшого прогресування хронічної серцевої недостатності. Встановлено, що погіршення показників діастолічного наповнення лівого шлуночка асоціюється з підвищенням рівня прозапальних медіаторів ФНП-α та ІЛ-8 та пригніченням синтезу протизапального ІЛ-4.
Встановлено залежність динаміки цитокінової відповіді, проявів міокардіальної дисфункції та показників діастолічного наповнення від режимів антиаритмічної терапії. Доведені переваги застосування комбінації аміодарону з β-адреноблокатором бісопрололом в процесах відновлення і утримання ритму, нормалізації балансу цитокінів, структурно-функціональних параметрів та діастолічної функції лівого шлуночка у пацієнтів з ФП на фоні ІХС та СН.
Практичне значення одержаних результатів
Доведена доцільність визначення рівнів про- та протизапальних цитокінів у хворих з нападами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця для покращення якості діагностики. Вивчення цитокінового профілю є додатковим критерієм визначення тривалості нападу фібриляції передсердь, оцінки ступеня важкості серцевої недостатності, діастолічної дисфункції. Показано прикладне значення вивчення клінічних особливостей, змін кардіогемодинаміки, електрокардіографічних показників в динаміці диференційованого лікування нападів фібриляції передсердь з використанням аміодарону та комбінації аміодарону з бісопрололом. Результати дослідження дозволяють спрогнозувати клінічну ефективність використання аміодарону та його комбінації з бісопрололом, проводити диференційований підхід щодо дозування вказаних препаратів у хворих на ІХС для відновлення і утримання синусового ритму та попередження прогресування серцевої недостатності.
За матеріалами дисертації оформлено деклараційний патент України на корисну модель №13080, МПК (2006) А61В5/00 «Спосіб лікування хворих з пароксизмами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця» від 15.03.2006.
Результати дослідження впроваджено у практику роботи терапевтичних і кардіологічних відділень Сумської міської клінічної лікарні №1, Сумського обласного клінічного госпіталю для інвалідів війни, Тростянецької центральної районної лікарні, а також у навчальний процес на кафедрі внутрішніх хвороб медичного інституту Сумського державного університету.
Особистий внесок здобувача.
Автором самостійно підібрана і проаналізована література з проблеми дослідження, сформульовані мета, завдання та етапи проведення дослідження. Здобувач самостійно виконала клінічний етап обстеження, що включав відбір пацієнтів на підставі критеріїв включення, фізікальне обстеження, забір крові з подальшим отриманням плазми, аналіз результатів лабораторних і інструментальних методів дослідження. За участю автора виконані імунологічні дослідження, електрокардіографія та ехокардіографія. Особисто розроблено карти обстеження хворих, проведені розшифровка та первинна обробка даних функціональних та лабораторних досліджень, формування груп і статистична обробка отриманих результатів на персональному комп’ютері, сформульовані основні положення та висновки дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації доповідались: в Києві на VI науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми старіння», присвяченій пам’яті академіка В.В Фролькіса (28 січня 2005), в Дніпропетровську на VIII міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2005” (7-21 лютого, 2005), в Києві на Пленумі правління Асоціації кардіологів України «Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування» (27-29 вересня 2005), в Києві на ІV національному конгресі геронтологів і геріатрів України «Проблемы старения и долголетия» (11-13 жовтня 2005), в Вінниці на всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми терапії від гіпотез до фактів» (10-11 листопада, 2005), в Харкові на науково-практичній конференції «Медицина третього тисячоліття» (2006) Апробація дисертації проведена на засіданні кафедри кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти (02.04.2007).
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображений у 13 наукових працях, з яких 5 статей надруковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України та 3 - без співавторів. Отримано один деклараційний патент України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі сучасної кардіології виявлення ролі цитокінових механізмів в розвитку та персистенції нападів фібриляції передсердь у хворих на ІХС та СН, що проявляється змінами цитокінового профілю і асоціюється з тривалістю пароксизмів, зміною показників реполяризації, параметрів кардіогемодинаміки, розвитком діастолічної дисфункції та важкістю СН; визначена оптимальна тактика відновлення і утримання синусового ритму.
1. Наявність нападів фібриляції передсердь у хворих на ІХС пов’язана з більш вираженими проявами ХСН, епізодами гострої лівошлуночкової недостатності, дилатацією лівого шлуночка та лівого передсердя, підвищенням активності тромбоцитарно-коагуляційного потенціалу крові та підвищенням кількості тромбоемболічних ускладнень.
2. У хворих з фібриляцією передсердь на фоні ІХС та СН збільшення дисперсії процесів реполяризації шлуночків прямо пов’язане з функціональним класом СН (r=0,37=0,55; p<0,01), тривалістю пароксизму (r=0,29-0,47; p<0,05), дилатацією лівих відділів серця (r=0,63-0,79; p<0,05) та рівнем прозапального цитокіна ФНП-α (r=0,36-0,44; p<0,05).
3. Наявність фібриляції передсердь у хворих на хронічні форми ІХС та СН асоціюється з підвищенням концентрації прозапальних цитокінів ФНП-α (38,1%, p<0,05) і ІЛ-8 (29,2%, p<0,05), рівень яких корелює з тривалістю нападу тахіаритмії (r=0,32-0,28; p<0,05), і протизапального цитокіна ІЛ-4 (10,6% p<0,05).
4. Напади фібриляції передсердь при гострому коронарному синдромі супроводжуються потужною прозапальною активацією (ФНП-α 213%; ІЛ-8 62,9%; p<0,05) з одночасним пригніченням синтезу протизапального медіатора (ІЛ-4 7,4%; p<0,05), рівні прозапальних медіаторів прямо корелюють із тривалістю епізоду тахіаритмії (r=0,38-0,32; p<0,05).
5. Порушення діастолічної функції міокарду у хворих з фібриляцією передсердь на фоні ІХС внаслідок впливу тахіаритмічних епізодів, підвищення жорсткості міокарду і поглиблення дилатації лівих відділів серця створює передумови для виникнення і персистенції нових пароксизмів. Порушення кардіогемодинаміки (ФНП-α: r=0,55-0,8; ІЛ-8: r=0,5-0,8; p<0,05) діастолічної функції (ФНП-α: r=0,48; p<0,05; ІЛ-8: r=0,74; p<0,05) у хворих з нападами фібриляції передсердь при ІХС та СН корелює зі ступенем активності і дисбалансом імунного запалення.
6. Використання аміодарону в комплексному лікуванні хворих на ІХС та СН показало високу ефективність препарату у відновленні і утриманні синусового ритму, позитивний вплив на показники кардіогемодинаміки, діастолічного наповнення і зменшення концентрацій цитокінів (ФНП-α=30,8-34,5%; ІЛ-8=21-22,7%; ІЛ-4=20,4-13,1%; p<0,05).
7. В процесі комбінованого лікування аміодароном із бісопрололом, поряд з високою антиаритмічною ефективністю, помічено достовірне зменшення дилатації лівих відділів серця (ЛП=9,2%; КСО=10,6%; КДО=7,8%; ФВ=7,3%; p<0,05), покращення показників діастолічного наповнення (p<0,05), електрофізіологічних процесів, позитивна динаміка цитокінової відповіді (ФНП-α=45,3-49,4%; ІЛ-8=45,9-33,9%; ІЛ-4 18,6-23,7%; p<0,05) та клінічного перебігу захворювання.
8. Комбінація аміодарону з бісопрололом в порівнянні з монотерапією аміодароном показала більш високу ефективність у пацієнтів з нападами фібриляції передсердь при ІХС та СН в процесах відновлення і збереження синусового ритму, впливу на рівень цитокінів і показники кардіогемодинаміки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих з нападами фібриляції передсердь при ІХС та СН є доцільним визначення концентрацій про- та протизапальних цитокінів як додаткового критерію оцінки тривалості пароксизму, ступеня порушень показників кардіогемодинаміки, діастолічного профілю та важливого маркера важкості серцевої недостатності, що пов’язано з погіршенням прогнозу у хворих на гострі та хронічні форми ІХС.
2. Рекомендовано в лікуванні нападів ФП у хворих на ІХС з діастолічним варіантом СН застосування комбінації аміодарону із кардіоселективним β-АБ бісопрололом, що дозволяє краще контролювати ритм, стабілізувати рівні цитокінів, покращувати показники діастолічного наповнення та скоротливої активності міокарда.
3. Для відновлення і контролю синусового ритму, регресії патологічного ремоделювання, проявів діастолічної дисфункції та корекції цитокінової відповіді у хворих з нападами фібриляції передсердь при ІХС, в разі протипоказань до β-адреноблокаторів, рекомендується застосування активних насичуючих режимів аміодарону під контролем ЧСС та інтервалу QT.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

New Framingham Risk Score Helps Stratify Patients With New-Onset AF at Risk OF Stroke or Death / Wang T.J., Massaro J.M., Levy D. et al. // JAMA. - 2003. Vol. 290. P.1049-1056.
Фомина И.Г., Ветлужский А.В. Некоторые вопросы классификации, диагностики и лечения мерцательной аритмии (по рекомендациям Европейского общества кардиологов) // Сердечная недостаточность. 2001. - № 2. С. 5-15.
Татарский Б.А. Бессимптомноая форма фибрилляции предсердий // Сердечная недостаточность. 2001. - № 2. С. 11-19.
Бойцов С.А. Мерцательная аритмия. СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2001. 335 с.
Wolf P.F., Abbot R.D., Kannei W.B. Atrial fibrillation as independent risk factor for stroke: the Fremingem stady // Stroke. 1991. Vol. 22. P. 983-988.
Єна Л.М., Кондратюк В.Є. Порушення співвідношення між біоелектричною активністю та морфо-функціональною перебудовою серця при електрофізіологічної неоднорідності передсердь у хворих похилого віку з гіпертонічною хворобою // Укр. кардіол. журн. 2005. - № 5. С.78-83.
Бойцов С.А., Подлесов М.А. Нарушения ритма сердца при хронической сердечной недостаточности // Сердечная недостаточность. 2001. № 5. С. 1-9.
The relationship between QT interval and mortality in ambulant patients with chronic heart failure / Broksby P., Batin P., Andrews R. et al. // Eur. Heart J. 1999. Vol. 20. - P. 1335-1341.
Мищенко Т.С., Деревацкая В.Г. Фибрилляция предсердий у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями // Укр. кардіол.журн. 2003. - № 4. С.120-124.
Дзяк Г.В., Локшин С.П. Мерцательная аритмия: современное состояние проблемы// Междунар.медиц. журн.. 1997. - № 6. С. 6-9.
Hart R.G., Pearce L.A., Koudstraal P.J. Transient ischemic attacks in patients with atrial fibrillation. Implications for secondary prevention: The European Atrial Fibrillation Trial and Stroke prevention in Atrial Fibrillation III trial // Stroke. 2004. Vol. 35. - P. 948-951.
New atrial fibrillation after acute myocardial infarction independently predicts death: The GUSTO-III experience / Wong C.K., White H.D., Wilcox R.G. et al. // American Heart J. 2000. Vol. 140. P. 878-885.
On behalf of the GISSI-3 Investigators. Incidence and prognostic of atrial fibrillation in acute myocardial infarction: the GISSI-3 data / Pizzeti F., Turazza F.M., Franzosi M.G. et al. // Heart. 2001. Vol. 86. P. 527-532.
Воронков Л.Г. Современные рекомендации по лечению хронической сердечной недостаточности: комментарии в свете доказательной медицины: Пособие для врачей. К.: Четверта хвиля, 2003. 68 с.
Малая Л.Т. , Горб Ю.Г., Рачинский И.Д. Хроническая недостаточности кровообращения.- К.: Здоров’я, 1994. 624 с.
Мареев И.Ю. Сердечная недостаточность и желудочковые нарушения ритма сердца // Кардиология. - 1996. - №12. - С. 4-12.
Воронков Л.Г. Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности // Doctor. - 2001. - № 4. - С.12-18.
Tumor necrosis factor alpha-induced apoptosis in cardiac myocytes: involvment of the sphingolipid signaling cascade in cardiac cell death // J. Clin. Invest. 1996. Vol. 98. P. 2854-2865.
Soran O., Schneider V.M., Feldman A.M. Can an anticitokine effectively fight congestive heart failure? // Cardiology Review. 1998. Vol. 15, № 12. P. 53-54.
Хроническая сердечная недостаточность с сохраненной систолической функцией левого желудочка: распространенность, этиология, течение и прогноз: (обзор литературы и результаты собственных исследований) / Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В., Алексеева Л.А. и др. // Укр. терапевт. журн. - 2001. - Т. З, № 1 - С. 28- 33.
A phase I trial of tumor necrosis factor receptor (p75) fusion protein (TNP FR:Fc) in patients with advanced heart failure / Deswal A., Seta Y., Blosch C. M. et al. // Circulation. 1997. - Vol. 96, Suppl. I. P. 323.
Иммунопатология застойной сердечной недостаточности: роль цитокинов / Насонов Е.Л., Самсонов М.Ю., Беленков Ю.Н. и др. // Кардиология. 1999. № 3. С. 66-73.
Natural variability of circulating levels of cytokines and cytokine receptors in patients with heart failure: implications for clinical trials / Dibbs Z., Thornby J., White B.G. et. al. // J. Amer. Coll. Cardiology. 1999. Vol. 33, № 7. P. 1935-1942.
Systemic inflammation in patients with heart failure / Hasper D., Hummel M., Kleber F.X. et. al. // Europ. Heart J. 1998. Vol. 19, № 5. P. 761-765.
Беленков Ю.Н., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю. Нейрогормоны и цитокины при сердечной недостаточности: новая теория старого заболевания? // Сердечная недостаточность. 2000. №5. С. 11-16.
Decline in C-Reactive Protein After Successful Ablation of Long-Lasting Persistent Atrial Fibrillation / Rotter M., Jais P., Vergnes M. et al. // J. Amer. Coll. Cardiology. - 2006. Vol. 47, № 6. P. 1231 1233.
Boos C.J., Anderson R.A., Lip G.Y. Is atrial fibrillation an inflammatory disorder? // Europ. Heart J. 2006. Vol. 27, № 2. P. 136 149.
Relationship of interleukin-6 and C-Reactive protein to the prothrombotic state in chronic atrial fibrillation / Conway D., Buggins P., Hughes E. et al. // J. Amer. Coll. Cardiology. 2004. Vol. 43, № 11. P. 2075 2082.
Prognostic significance of raised plasma levels of interleukin-6 and C-reactive protein in atrial fibrillation / Dwayne S., Convay M., Buggins P. et al. // Amer. J. Cardiology. 2004. - Vol. 148. P. 910-914.
Принципи ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь: Рекомендації робочої групи з порушень серцевого ритму українського наукового товариства кардіологів // Укр.кардіол.журн.2003. Додаток 2. С. 4-23.
Применения амиодарона у больных с персистирующей формой фибрилляцией предсердий и сердечной недостаточностью: (результаты многоцентрового исследования) / Сычев О.С., Романова Е.Н., Фролов А.И. и др. // Укр.кардіол. журн.. 2003. - № 1. С. 47-53.
Effectiveness of amiodarone for conversion of atrial fibrillation to sinus rhythm: a meta-analasis / Letelier L,. Udol K., Ena J. et al. // Arch. Intern. Med. 2003. Vol.163. P. 777-785.
Murray J., Swedberg K. Treatment of chronic heart failure: a comparison between the major guidelines // Europ. Heart J. 2006. Vol. 27, № 15. P. 1773-1777.
Beta-blocker evaluation of survival trial / The BEST Study Group // Eur. J. Heart Failure. 2000. Vol. 2. P. 107-112.
Жарінов О.Й. Пароксизм фібриляції передсердь: обстеження і невідкладна допомога // Здоров’я України. 2005. - № 17. С. 3-4.
Кушаковский М.С. Фибрилляция предсердий. СПб.: ИКФ «Фолиант», 1999. 176 с.
Шабалин А.В, Шапошникова Ю.С., Гусева И.А. Влияние амиодарона на вегетативный статус и его эффективность в лечении разных вариантов пароксизмальной фибрилляции предсердий // Кардиология. 2002. - №8. С. 25-29.
Медикаментозная урежающая терапия при мерцательной аритмии: новый подход к старой проблеме / Недоступ А.В., Благова О.В., Богданова Э.А. и др. // Терапевт. арх. 2002. - №8. С. 35-42.
Жарінов О.Й. Стратегія лікування персистуючої фібриляції передсердь: (за матеріалами 24-конгресу Європейського кардіологічного товариства, Берлін, 2002) // Укр.кардіол.журн.. 2003. - №1. С. 144-146.
Dimsdale J.E., Moss J. Plasma catecholamines in stress and exercise // JAMA. 1980. Vol. 243. P.339-340.
Недоступ А.В., Соловьева А.Д., Санькова Т.А. Применение клоназепама для лечения больных с пароксизмальной формой мерцательной аритмии с учетом их психовегетативного статуса // Терапевт. арх. 2003. - № 8. С. 35-38.
Санькова Т.А., Соловьева А.Д., Недоступ А.В. Сравнительный анализ симптоматологии пароксизма мерцательной аритмии и панических атак // Кардиология. 2004. - № 6. С. 26-30.
Eaker E.D., Sullivan L.M., Kelly-Hayes M. Anger and hostility predict the development of atrial fibrillation in men in the Framingham Offspring Study // Circulation. 2004. Vol. 109. P.1267-1271.
Effect of rate or rhythm control on quality of life persistent atrial fibrillation: Results from the Rate Control Versus Electrical Cardioversion (RACE) study / Hagens V.E., Ranchor A.V., Sonderen E. et al. // J. Amer. Coll. Cardiology. 2004. Vol. 43. P. 241-247.
Кушаковский М.С. Метаболические болезни сердца (миокардиты, миокардозы, миокардиодострофии, кардиомиопатии).- СПб., 2000. C. 90-103.
Миллер О.Н. Фибрилляция предсердий алкогольно-токсического генеза // Кардиология. 2002. - №12. С.63-66.
Особенности гемодинамики, электрофизиологических показателей сердца и дифференцированная терапия у больных с субклинической дисфункцией щитовидной железы / Рахматулова Ф.Х., Бондаренко Л.А., Бибарсова А.М. и др. // Кардиология. 2003. - №5. С.48-51.
Целуйко В.И., Ковалевская О.С. Гипертрофическая кардиомиопатия: Методическое пособие в таблицях и схемах. Х.: Гриф, 1999. 200 с.
Grogan I., Smith S., Gesh G. Left ventricular dysfunction due to atrial fibrillation in patients initially believed to have idiopatic dilated cardiomyopaty // Amer. J. Cardiology. 1998. Vol. 69, № 17. P. 1570-1573.
Prevalence of diagnosed atrial fibrillation in adults: national implications for rhythm management and stroke prevention: the AnTicoagulation and Risk Factors in Atrial Fibrillation (ATRIA) study / Go A.S., Hylek E.M., Phillips K.A. et al. // J. Amer. Med. Assoc. 2001. - № 18. Vol. 285. P. 2370-2375.
Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих. К.: Четверта хвиля, 2006. 48 с.
Курята А.В., Соя Е.В. Уровень активности β-адренорецепторов, состояние функции эндотелия и мембран эритроцитов у больных старших возрастных групп с сердечной недостаточностью и их изменение под влиянием лечения // Укр.кардіол.журн.. 2004. - №3. С. 60-65.
Амосова Е.Н., Воронков Л.Г., Дзяк Г.В. Лечение больных с сердечной недостаточностью: Инструкция для врача-практика // Доктор. 2001. - № 4. С. 52-56.
Domanski M. Prognosis in atrial fibrillation // Europ. Heart J. 2006. Vol. 27, № 8. P. 895 896.
Incidence and mortality risk of congestive heart failure in atrial fibrillation patients: a community-based study over two decades / Miyasaka Y., Marion E. Barnes, Bernard J. Gersh et al. // Europ. Heart J. 2006. Vol. 27, № 8. P. 936-941.
Сучасний стан здоров’я народу та напрямки його покращення в Україні: аналітично-статистичний посібник / За ред. В.М. Коваленка. К.: Віпол, 2005. 140 с.
Prevalence, incidence and lifetime risk of atrial fibrillation: the Rotterdam study / Heeringa J., Deirdre A.M., Kuip L. et al. // Europ. Heart J. - 2006. Vol. 27, № 8. P. 949-953.
Курс лекций по клинической кардиологии / Под ред. В.И. Целуйко. Х.: Гриф, 2004. 576 с.
Incidence and etiology of heart failure / Сowie M.R., Wood D.A., Coats A.J. et al. // Europ. Heart J. 1999. Vol.20, №6. P.421-442.
Факторы, определяющие выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью / Яновский Г.В., Устименко Е.В., Семененко О.И. и др. // Укр.кардіол.журн. 2004. - № 3. С. 21-24.
Неміровський досвід надання спеціалізованої допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах / Вихованок І.В., Тхор Н.В., Слісаренко М.Д. та ін. // Укр.кардіол.журн. 2004. - № 3. С. 80-84.
Малая Л.Т. Новое в лечении хронической сердечной недостаточности // Укр. терапевт.журн. 2000. Т.3, №1. С. 5-15.
Сидоренко В.А., Преображенский Д.В. Лозартан блокатор АТ1 ангиотензиновых рецепторов: новое направление в лечении хронической сердечной недостаточности // Кардиология. 1997. - №10. С. 52-60.
Лутай М.И., Лысенко А.Ф. Вторичная профилактика и медикаментозное лечение больных с ишемической болезнью сердца. Можно ли изменить прогноз? // Укр.кардіол.журн. 2004. - №3. С. 9-20.
Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань проблеми сучасності / Коваленко В.М., Дорогой А.П., Корнацький В.М. та ін. // Укр.кардіол.журн. 2003. - №6. С. 9-13.
Лозова Т.А. Якість життя у хворих з фібриляцією передсердь // Медицина третього тисячоліття: Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених Харків, 17-18 січня 2006. С. 63.
Рачинский И.Д., Демихова Н.В., Лозовая Т.А. Влияние фибрилляции предсердий на развитие сердечной недостаточности и оценку качества жизни больных с ишемической болезнью сердца // Наука і освіта «2005»: Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції - Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005. С. 25-26.
New-onset atrial fibrillation sex differences in presentation, treatment, and outcome / Humphries K.H., Kerr C.R., Connolly S.J. et al. // Circulation. 2001. Vol. 103, № 19. Р. 2365-2370.
Quality of life in atrial fibrillation: The Atrial Fibrillation Follow-up Investigation of Rhythm Management (AFFIRM) study // Amer. Heart J. 2005. Vol. 149, № 1. P. 112-121.
Atrial fibrillation is accociated with an increased risk for mortality and heart failure progression in patients with asymptomatic and symptomatic left ventricular systolic dysfunction: a retrospective analysis of the SOLVD trials: Studies of Left Ventricular Dysfunction / Dries D.L., Exner D.V., Gerch B.J. et al. // J. Amer. Coll. Cardiol. 1998. Vol. 32. P. 695-703.
Фонякин А.В., Гераскина Л.А., Суслина З.А. Постоянная форма мерцательной аритмии и предикторы внезапной кардиальной смерти у больных с ишемическим інсультом // Терапевт. арх. 2002. - №9. С. 67-70.
Primary prevention of Ischemis Stroke. A statement for Healthcare Professionals from the stroke council of the American Heart Association / Goldstein L.B., Adams C.R., Becker K. et al. // Circulation. 2001. Vol.103. P.163-182.
Hart R., Halperin J.L. Atrial fibrillation and Stroke. Concepts and controversies // Stroke. 2001. Vol.32. P.803-808.
Thromboembolic events occur in patients with atrial fibrillation despite maintenance of sinus rhythm or use of anticoagulations / Thibault B., Talajic M., Dubuc M. et al. // Circulation. 2000. Vol.102. P.627. P. 1250-1252.
Wolf P.A., Dawber T.R., Thomas H.E. Epidemiologic assessment of chronic atrial fibrilation and the risk of stroke: the Framingham study // Neurology. 1978. Vol.28. P. 973-977.
Flegel K.M., Shipley MJ., Kate G. Risk of stroke in non-rheumatic atrial fibrillation (published erratum appears, in Lancet 1987) // Lancet. 1987. - № 1. P. 526-529.
Bath P., Zhao l., Heptinstall S. Current status of stroke prevention in patients with atrial fibrillation // Europ. Heart J. 2005. Vol. 7. P. 12-18.
Батушкин В.В., Науменко Е.В. Эффективная фармакологическая поддержка синусового ритма у больных с персистирующей формой фибрилляции предсердий // Укр.кардіол.журн. 2005. - №2. С. 65-69.
Epidemiology and natural history of atrial fibrillation: clinical implications / Chugh S.S., Blackshear J.L., Shen W.K. et al. // Amer. Coll. Cardiol. 2001. - Vol. 37. P. 371-378.
STAF Investigators. Stroke prevention in atrial fibrillation study. Final results // Circulation. 1991. Vol. 84. P. 527-539.
Cerebral Embolism Task Force: Cardiogenic brain embolism: The second report of the Cerebral Embolism Task Force // Arch. Neurol. 1989. Vol. 4. P. 727-743.
Оценка риска тромбоэмболий у пациентов с фибрилляцией предсердий неклапанной этиологии / Назаренко Д.И., Замиро Т.Н., Бычкова О.П. и др. // Кардиология. 2004. - №6. С. 31-35.
Зотова И.В., Затейщиков Д.А., Сидоренко Б.А. Выявление и морфофункциональные предикторы тромбоза в ушке левого предсердия у больных с мерцательной аритмией // Кардиология. 2004. - №6. С. 65-73.
Длительная терапия непрямыми антикоагулянтами у больных с мерцательной аритмией без поражения клапанов сердца (проспективное наблюдение). Ч. I. Влияние 12-месячной терапии аценокумаролом на содержание Д-димера, частоту тромбоза и показатели гемодинамики ушка левого предсердия / Кропачева Е.С., Панченко Е.П., Добровольский А.Б. и др. // Кардиология. 2004. - №6. С. 19-25.
Hart R.G., Palacio S., Pearce L.A. Atrial fibrillation, Stroke, and acute Antithrombotic therapy. Analysis of randomized clinical trials // Stroke. 2002. Vol. 33. P. 2722-2727.
Hart R.G. Atrial fibrillation and stroke prevention // N. Engl. J. Med. 2003. Vol. 349. P. 1015-1016.
Taylor F.C., Cohen H., Ebrahim S. Systematic review of long-term anticoagulation or antiplatelet treatment in patients with non-rheumatic atrial fibrillation // Brit. Med. J. - 2001. - Vol. 322. - P. 321-326.
Antithrombotic therapy to prevent stroke in patients with atrial fibrillation: a meta-analysis / Hart R.G., Benavente Q., McBride R. et al. //Ann. Intern. Med. - 1999.-Vol. 131. -P. 492-501.
Hohnloser S.H., Kuck K.N., Lilienthal J. For the PIAF investigators. Rhythm or control in atrial fibrillation- pharmacological intervention atrial fibrillation (PIAF): a randomized trial // Lancet. 2000. Vol. 356. P. 1789-1794.
Європейське оглядове дослідження фібриляції передсердь: результати, отримані в Україні (клініко-демографічні показники) / Сичов О.С., Солов’ян Г.М., Срібна О.В. та ін. // Укр.кардіол.журн.. 2006. - № 1. С. 12-15.
Эпидемиологическая оценка распространенности различных форм фибрилляции-трепетания предсердий и клиническое исследование факторов их возникновения / Горбась И.М., Соловьян Г.Н., Сычов О.С. и др. // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування: Пленум правління асоціації кардіологів України. К.: ТОВ «Європа прінт», 2005. - С.28-29.
Фомина И.Г., Ветлужский А.В. Некоторые вопросы классификации, диагностики и лечения мерцательной аритмии: (по рекомендациям Европейского о-ва кардиологов) // Consilium medicum. 2001. - №5. С. 1-9.
Heart failure in patients seeking medical help at outpatients clinics. Part I. General characteristics / Rywik S.L., Wagrowska H., Broda G. et al. // Europ. J. Heart Fail. 2000. Vol. 2, № 4. P. 410 413.
Independenr risk factors for atrial fibrillation in a population-based cohort. The Framingham Heart Study / Benjamin E.J., Levy D., Vaziri S.M. et al. // J. Amer. Med. Assoc. 1994. Voll. 271. P. 840-844.
The natural history of atrial fibrillation incidence, risk factors, and prognosis in the Minitoba Follow-Up Study / Krahn A.D., Manfreda J., Tate R.B. et al. // J. Amer. Med. 1995. Vol. 98,№ 5. Р. 476-484.
Pathophysiology and prevention of atrial fibrillation / Allessie M.A., Boyden P.A., Camm A.J. et al. // Circulation. 2001. Vol. 103. Р. 769-777.
Prolonged and fractionated right atrial electrocardiograms during sinus rhythm in patients with paroxysmal atrial fibrillation and sick sinus node syndrome / Tanigawa M., Fakatani M., Koroe A. et al. // J. Amer. Coll. Cardiology. 1991. Vol. 17. P . 403-408.
Кушаковский М.С. Аритмии сердца. СПб.: ИКФ «Фолиант», 1999. 640 с.
Лозовая Т.А. Этиопатогенетические механизмы фибрилляции предсердий у больных с сердечной недостаточностью // Вісник Сумського державного університету. 2004. - № 11(70). - С. 152-160.
Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Бодрецкая Л.А. Роль электрокардиографии высокого разрешения в прогнозировании риска мерцательной аритмии у больных ишемической болезнью сердца в пожилом возрасте // Укр.кардіол.журн.. 2003. - № 4. С. 17-21.
Исследование поздних потенциалов предсердий у больных с пароксизмальной формой мерцательной аритмии / Иванов Г.Г., Сметьев А.С., Простакова Т.С. и др. // Кардиология. 1999. - № 10. С.57-61.
Показатели электрокардиограммы высокого разрешения и состояние гемодинамики у больных с фибрилляцией предсердий / Коркушко О.В., Сычев О.С., Заяц М.А. и др. // Укр.кардіол.журн. 2003.- №2. С.39. 42.
The association of left atrial size and occurrence of atrial fibrillation: a prospective cohort study from the Canadian registry of Atrial Fibrillation / Parkash R., Martin S., Kerr C. et al. // American Heart J. 2004. Vol.148, № 4. P.649-654.
Do echocardiographic parameters predict atrial fibrillation recurrence or stroke in the AFFIRM Study? / Olshansky D., Heller E., Green M. et al. // PACE. - 2003. Vol. 26. P.1030-1033.
Prevalence of atrial fibrillation in elderly subjects (the Cardiovascular Health Study) / Furberg C.D., Psaty B.M., Manolio T.A. et al. // Amer. J. Cardiol. 1994. Vol. 74, № 2. Р. 236-241.
Echocardiographic predictors of nonrheumatic atrial fibrillation. The Framingham Heart Study / Vaziri S.M., Larson M.G., Benjamin E.J. et al. // Circulation. 1994. Vol. 89. P. 724-730.
William H. Maisel, Stevenson L.W. Atrial fibrillation in heart failure: epidemiology, pathophysiology, and rationale for therapy // Amer. J. Cardiology. 2004. - Vol. 91. P. 2-8.
Modes of initiation of paroxysmal atrial fibrillation from analysis of spontaneously occurring episodes using a 12-lead Holter monitoring system / Kolb C., Nrnberger S., Ndrepepa G. et al. // Amer. J. Cardiology. 2004. -Vol. 88. P. 853-857.
Целуйко В.Й., Ягенський А.В. Предиктори постійної форми фібриляції передсердь у хворих з серцевою недостатністю // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування: Пленум правління асоціації кардіологів України. К.: ТОВ «Європа прінт», 2005. - С.111-112.
Gottdiener J., Roslyn N. Left atrial size: Renewed interest in an old echocardiographic measurement // Am. Heart J. 2004. Vol. 147. P. 247-249.
Incidence of the risk factors for atrial fibrillation in older adults / Psaty B.M., Manolio T.A., Kuller L.H. et al. // Circulation. 1997. Vol. 96. P. 2455-2461.
Changes in left atrial size in patients with lone atrial fibrillation / Sosa Suarez G., Lampert S., Ravid S. et al. // Clin. Cardiol. 1991. Vol. 14. Р. 652-656.
Cardioversion guided by transesophaseal echocardiography: The ACUTE pilot study, a randomized controlled trial / Klein A.L., Grimm R.A., Black I.W. et al. // Ann. Intern. Med. 1997. Vol. 126. P. 200-209.
Hoit B.D. Left atrial function in health and disease // Europ. Heart J. - 2000. - Vol. 2. - P. 9-16.
Pedersen O., Kober L. Atrial fibrillation and atrial cardiomyopathy Two sides of the same coin? // Amer. Heart J. 2004. Vol. 147, № 4. P. 953-960.
Role of dispersion of atrial refractoriness in the recurrence of clinical atrial fibrillation. A manifestation of atrial electrical remodelling in humans? / Fynn S., Todd D.M., Hobbs W.C. et al. // Europ. Heart J. 2001. Vol. 22, № 19. P.1822-1834.
Delfaut P., Saksena S., Pracasy A. Long-term outcome of patients with dragrefractory atrial flutter and fibrillation after single-and dual-site atrial pacings for arrhythmia prevention // J. Amer. Coll. Cardiology. 1998. Vol. 32. P. 1900-1908.
Fujiura Y. Heart rate and mortality in a Japanese general population. An 18-year follow-up study // J. Clin. Epidemiol. 2001. P. 495-500.
Reunanen A. Heart rate and mortality // J. Intern. Med. 2000. Vol. 247. P. 231-239.
Канорский С.Г., Скибицкий В.В., Федоров А.В. Динамика ремоделирования левых отделов сердца у больных, получавших эффективное противорицедивное лечение пароксизмальной фибрилляции предсердий // Кардиология. 1998. - №2. С. 37-42.
Сулимов В.А. Медикаментозная терапия фибрилляции предсердий: настоящее и будущее // Кардиология 1999. - № 7. С. 69-76.
Ferrari R. Prognostic benefits of heart rate reduction in cardiovascular disease // Europ. Heart J. 2003. Suppl. G. P. 4-10.
Crijns G., Van Den Berg D., Van Gelder F. Management of atrial fibrillation in the setting of heart failure // Europ. Heart J. 1997. Vol. 18, № 5. P. 45-49.
Продолжительность и дисперсия интервала QT в зависимости от показателей внутрисердечной гемодинамики у больных с ишемической болезнью сердца / Сычов О.С., Епанчинцева О.А., Гетьман Т.В. и др. // Укр.кардіол.журн. 2004. - № 4. С. 72-77.
Порушення реполяризації шлуночків серця: механізми виникнення, методи виявлення і клінічне значення (проект рекомендацій Робочої групи з порушень ритму серця, з невідкладної кардіології асоціації кардіологів України / Сичов О.С., Пархоменко О.М., Єпанчінцева О.А. та ін. // Укр.кардіол.журн. 2005. Додаток 5. С. 37-55.
Увеличение интервала QT ЭКГ у больных острым инфарктом / Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Бриль Ж.В. и др. // Кардиология. 2000. - № 8. С. 24-29.
Дядык А.И. Фибрилляция предсердий. Донецк: КП «Регіон», 2001. 390 с.
Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Ехокардіографічна діагностика дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів із фібриляцією передсердь // Укр.кардіол.журн. 2005. - № 4. С. 105-110.
Lazzari J.O., Gonsalez J. Reversible high rate atrial fibrillation dilated cardiomyopathy // Heart. 1997. Vol. 77. P. 486.
Recurrent dilated cardiomyopathy reversed with conversion of atrial fibrillation / Kessler G., Rosenblatt S., Friedman J. et al. // Amer. Heart J. 1997. Vol. 133. P. 384-386.
Supraventricular ectopy and recurrence of atrial fibrillation after electrical cardioversion / Chong J.H., Kumar S., Thomas L. et al. // Europace. 2006. Vol. 8, № 5. P. 341 344.
Khan I.A. Atrial stunning: basics and clinical considerations // Intern. J. Cardiology. 2003. Vol. 92. P. 113-128.
Luca I., Sorino N., Luca L. A new therapeutic Stratgy for electrical cardioversion atrial fibrillation and flatter // Italian Heart J. 2001. Vol. 2. P. 831-840.
Канорский С.Г. Зингилевский К.Б., Мироненко М.Ю. Восстановление функции лівого предсердия после кардиоверсии мерцательной аритмии: роль некоторых клинических и эхокардиографических факторов // Кардіологія. 2002. - № 2. С.54-58.
Waktare J.P., Camm A.J. Acute treatment of atrial fibrillation: why and when to maintain sinus rhythm // Amer. J. Cardiology. 1998. Vol. 81, № 5A. P. 3-15.
Blomstrom-Lundqvist S., Sheinman M. ACC/AHA/ESC Guidelines for management patients with supraventricular arrhythmias // Europ. Heart J. 2005. Vol. 76. P. 186-189.
Lip G.Y., Boos C.J. Antithrombotic treatment in atrial fibrillation // Heart. 2006. Vol. 92. P. 155-161.
Прогностические факторы при тяжелой сердечной недостаточности / Степура О.Б., Томаева Ф.З., Будаев Э.Г. и др. // Сердечная недостаточность. 2002. - № 2. С. 76-78.
Incidence and etiology of heart failure / Cowie M.R., Wood D.A., Coats A.J.C. et al. // Europ. Heart J. 1999. Vol. 6, № 20. P. 3224-3226.
Братусь В.В., Шумаков В.А., Талаєва Т.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром: патогенез, диагностика, клиника, лечение. К.: Четверта хвиля, 2004. 576 с.
Levy S., Campbell R. Atrial fibrillation: current knowledge and recommendations for management // Europ. Heart J. 1998. Vol. 19,№ 8. P. 1294-1320.
The occurrence and prognostic significance of atrial fibrillation/flutter folowwing acute myocardial infarction / Pedersen O.D., Bagger H., Kober L. et al., Оn behalf of the TRACE Study Grope // Eur. Heart J. 1999. Vol. 20. P. 748-754.
Aronow W.S., Ahn C., Кranson І. Prognosis of congestive failure after prior myocardial infarction in older persons with atrial fibrillation versus sinus rhythm // Amer. J. Cardiol. 2001. Vol. 87. P. 224-225.
Smart N., Haluska B. Determinants of functional capacity in patients with chronic heart failure: Role of pressure and systolic and diastolic function //Amer. Heart J. 2005. Vol. 149,№ 1. P. 152-158.
Brutsaert D.L., Sys S.U., Gilleben Т.С. Diastolic failure: pathophysiology and therapeutic implications // J. Am. Coll. Cardiol. 1993. Vol.22. P. 318—325.
Heart failure with normal ejection fraction: Is measurement of riastolic function necessary to make the diagnosis of diastolic heart failure / Zile M.R., Gaasch W.H., Carroll J.D. et al. // Circulation. 2001. Vol. 104. P. 779- 782.
Lenihan D.J., Gerson M.C., Hoii B.D. Mechanisms, diagnosis and treatment of diastolic heart failure // Amer. Heart J. 1995. Vol.130. P. 153-166.
Relation between paroxysmal atrial fibrillation and left ventricular diastonic function in patients with acute myocardial infarction / Celik S., Erdol C., Baykan M., Kasar H. // Amer. J. Cardiol. 2001. Vol.88, №2. P.160-162.
Doppler transmitral flow indexes and risk of atrial fibrillation (The Framingham Heart Study) / Ramachandran S., Martin G., Daniel L. et al. // Am. J. Cardiology. 2003. Vol. 91. P. 1079-1083.
Безболевая ишемия миокарда как фактор непрерывно рецидивирующих пароксизмов мерцательной аритмии / Сырцова М.В., Синицына М.Г., Матвеев В.В. и др. // Клинич. медицина. 2002. - №12. С. 67-69.
Madias J.E., Patel D.C., Singh D. Atrial fibrillation in acute myocardial infarction; a prospective study based on data from a consecutive series of patients admitted to the coronary care unit // Clin. Cardiol. 1996. Vol. 19. P. 180-186.
Impact of atrial fibrillationon the inhospital and long-term survival of patients with acute myocardial infarction: a community wide perspective / Goldberg R., Seeley D., Becker R. et al. // Amer. Heart J. 1990. Vol.119. P.996-1001.
Поширеність та клінічний перебіг фібриляції передсердь у хворих з гострим інфарктом міокарда / Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Тумак І.М. та ін. // Укр.кардіол.журн.. 2005. - № 2. С. 19-23.
Acute myocardial infarction complicated by atrial fibrillation in the elderly. Prevalence and outcomes / Saif S., Rathore S.S., Alan K. et al. // Circulation. 2000. Vol. 101. P. 969-975.
Ольбинская Л.И., Игнатенко С.Б. Роль системы цитокинов в патогенезе хронической сердечной недостаточности // Терапевт.арх. 2001. - № 12. С. 82-84.
Induction of functional nitric oxide synthase in monocytes of patients with congestive heart failure link with tumor necrosis factor-α / Comini L., Bachetti T., Agnoletti L. et al. // Eur. Heart J. 1999. Vol. 6, № 20. P. 1501-1513.
Francis G.S., Cohn J.N. Plasma norepinephrine, plasma renin activity and congestive heart failure. Relations to survival and the effects of therapy in V-HeFT II. The V-HeFT VA Cooperative Studies Gr