ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМАХ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ : ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СОСТОЯНИЯ общей и локальной гемодинамики при вертеброгенных болевых синдромов У БОЛЬНЫХ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
імені П. Л. Шупика

На правах рукопису

АСАУЛЕНКО ОЛЕНА ІГОРІВНА

УДК: (616.833.24-008.6+616.12-008.331.1)-005-02-085.22

ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМАХ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

14.01.15 нервові хвороби

Науковий керівник
доктор медичних наук
професор Головченко Ю.І.

Київ 2008

ЗМІСТ
Стор.
ЗМІСТ--------------------------------------------------------------------------------------2
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ------------------------------------------------4
ВСТУП-------------------------------------------------------------------------------------5
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ ХРЕБТА
1.1. Структурно-функціональні та патогенетичні особливості уражень периферичного відділу нервової системи, -----------------------------------11
1.2. Патогенетична характеристика судинних змін при артеріальній гіпертензії ----------------------------------------------------------------------------------29
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих--------------------------33
2.2. Методи дослідження------------------------------------------------------ --38
РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНІ КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРТЕБРОГЕННИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
3.1. Характеристики вертеброгенного больового синдрому у хворих
з артеріальною гіпертензією------------------------------------------------------------54
3.2. Добовий моніторинг артеріального тиску та клінічні співставлення при вертеброгенному больовому синдромі у хворих на артеріальну гіпертензію ---------------------------------------------------------------------------------66
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМАХ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ----------------------------------84
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ-----------106
ВИСНОВКИ------------------------------------------------------------------------------121

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ------------------------------------------------------123
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ--------------------------------------------124

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІ анакротичний індекс
АГ артеріальна гіпертензія
АРГ-амплітуда реограми
АТ-артеріальний тиск
БС-біль в спині
ВБС-вертеброгенний больовий синдром
ВВ-венозний відтік
ВІР- відношення амплітуди інцизури до амплітуди реограми (дикротичний індекс)
ВСА внутрішня сонна артерія
ДІ діастолічний індекс
КА-коефіцієнт асиметрії
КТ-комп`ютерна томографія
МРТ-магнітно-резонансна томографія
МХД-міжхребцевий диск
ПБВ-показник больового відчуття
ПЯ-пульпозне ядро
РВГ-реовазографія
РЕГ - реоенцефалографія
РЛГ-реолюмбографія
РП- реографічний показник (індекс)
ФК-фіброзне кільце
ХА-хребцева артерія
ХП-хронічний простатит
ЧПР-час підйому реохвилі

Вступ

Біль - одна з найбільш актуальних проблем охорони здоров’я і має досить неоднозначне та складне тлумачення. Вагомий внесок у розуміння цієї проблеми внесла Міжнародна асоціація по вивченню болю (International Association for the Study of Pain IASP, 2005 рік), проте різність мов вкрай утруднює використання накопиченого та узагальненого досвіду такої термінологічної уніфікації. Щодо болю у спині, то протягом життя він виникає у 7090% популяції [229,247] та щорічно відмічається у 15-25% [3,5] при чому приблизно половина осіб працездатного віку щорічно відчувають такий біль [256]. Незваюжачи на те, що біль в спині часто виявляється короткочасним, приблизно у третини хворих в наступному відбувається розвиток хронічного болю, що триває більше 12 тижнів та викликає довготривалу втрату працездатності у 4% населення [20,30]. Більшість пацієнтів можуть отримувати допомогу у амбулаторних умовах та, згідно досліджень останніх років, не більше 5 % з них потребують хірургічного лікування [137].
Захворювання периферичної нервової системи в структурі загальної захворюваності дорослого населення складає 48-52% [125]. На амбулаторно- поліклінічні заклади припадає до 76% всіх випадків цих захворювань та 71,9% діб тимчасової непрацездатності, а у неврологічних стаціонарах -55 % та 48% відповідно. На долю вертеброгенного больового синдрому з них припадає від 60% до 90% та 82-83% випадків та днів непрацездатностіта [122,142]. При цьому наведені статистичні дані не повністю відповідають дійсності через відсутність врахування випадків самолікування. Від періодичного болю в спині та кінцівках, що триває понад 3 доби страждає близько 20% дорослого населення [266]. Максимальну кількість звертань за медичною допомогою складає працездатне населення - від 28 до 50 років. Тому вертеброгенний больовий синдром є одним з найбільш частих чинників втрати працездатності [22,28,47,141,239]. Згідно даних експертів ВОOЗ в розвинутих країнах світу вертеброгенний больовий синдром є важливою медичною та соціально-економічною проблемою [12,31,44,255]. Так, за матеріалами VIII Всесвітнього конгресу, присвяченого болю (Ванкувер, 1996), він є другою причиною після респіраторних захворювань за частотою звертання до лікаря та третьою причиною госпіталізації хворих [242]. Таким чином, за розповсюдженістю та кількістю днів непрацездатності він займає перше місце серед захворювань нервової системи.
Протягом останніх років відмічається зростання інтересу до вивчення патогенезу та удосконалення методів лікування захворювань периферичного відділу нервової системи, а саме радикулярного больового синдрому, накопичення та обмін практичним досвідом діагностики вертеброгенних захворювань. За рекомендацією ВООЗ вивчення болю в спині з 2000 р. оголошено пріоритетним дослідженням в структурі Декади кісток та суглобів” (2000-2010 рр.) [77]. Але, не дивлячись на велику кількість робіт [35,70,107,125,182] не тільки невропатологів, але й лікарів інших спеціальностей, (нейрохірургів, реабілітологів, травматологів-ортопедів, ревматологів, сімейних та дільничих терапевтів, геронтологів, фізіотерапевтів та рефлексотерапевтів, та ін) присвячених цій проблемі, значна кількість питань етіології та патогенезу захворювань периферичного відділу нервової системи вертеброгенного генезу потребує подальшого уточнення. Протягом багатьох років у вітчизняній клінічній практиці універсальною причиною розвитку радикулярного больового синдрому вважалась вертеброгенна патологія - зміни міжхребцевих дисків (протрузія, дегенерація, дислокація), спондилолістез, остеопороз, м’язовотонічні та компресійні стани у хребті. Між тим, дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, що виявляються за допомогою спонділографії, комп’ютерної (КТ) або магніторезонансної (МРТ) томографії та вважаються маркерами остеохондрозу, мають особливості кореляції зі ступенем та тривалістю больового синдрому, представлені у хворих, що періодично страждають болями в спині та у осіб, що не мають больового синдрому [9,154]. Таким чином, сам по собі дегенеративний процес у хребті може вважатись лише предиктором радикулярного больового синдрому та ні в якому випадку не його безпосередньою причиною. Слід зазначити, що не залежно від причин, що призводять до розвитку клініки ураження нервових стовбурів, патогенетичний розвиток цих захворювань пов’язаний з наявністю компресійних та набряково-компресійних змін структури ураженого нерву [53].
Артеріальна гіпертензія також є важливою медико-соціальною проблемою [62,83]. Відомо, що вся складна система циркуляції крові існує для забезпечення ефективного транскапелярного обміну. В свою чергу, до факторів, що його визначають, відноситься сумарна площина функціонуючих капілярів, ступінь проникності судин, а також співвідношення осмоонкотичного тиску крові та міжтканьової рідини з гідродинамічним тиском крові (АТ) в судинах. Сама величина АТ забезпечується складною системою механізмів регуляції. Основа концепції нейрогуморального дисбаланса, що розвивається на плацдармі ендотелію (іншими словами ендотеліальної дисфункції) заключається в тому, що при порушенні баланса між вазоконстрикторами та проагрегантами, з одного боку та антиагрегантами з іншого, такі нормальні вазодилятатори, як адреналін, ацетилхолін, брадикінін, АТФ, АДФ, не здатні викликати адекватне розлаблення судин. Дуже важливим є те, що нейрогуморальний дисбаланс в перевагу вазоконстрікторів сприяє проліферації гладком’язових клітин судин, а крім того, й розвитку склеродегенеративних процесів [62].
Виходячи з цього, особливої уваги вимагає дослідження ролі вегетативного судинного компоненту в розвитку набряково-компресійних змін структури ураженого нервового стовбура та формуванні радикулярного больового синдрому. По-перше, відомо, що даною патологією страждають, люди молодого та середнього (працездатного) віку, на відміну від людей похилого віку, яким притаманні прояви остеохондрозу. По-друге, супутнє захворювання на артеріальну гіпертензію ніколи не приймається до уваги та рідко відмічається у відповідній статистичній документації. Це, в свою чергу, призводить до відсутності досконалих профілактичних заходів та частих повторних звертань хворих за лікарською допомогою.
Згідно результатів аналізу зарубіжних досліджень, присвячених вивченню перебігу болового синдрому вертеброгенного походження, при наданні відповідної медичної допомоги у більшості пацієнтів біль зменшується протягом 4 тижнів та 82% з них повертається до трудової діяльності. Разом з тим у 73% хворих протягом першого року розвивається як мінімум однократне повторне загострення [201,212,223], що й обумовило необхідність проведення нашого наукового дослідження.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є самостійною науково-дослідною роботою, яка виконана на кафедрі неврології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, № держреєстрації: 0105U0011743.
Мета дослідження.
Удосконалення діагностичних засад при больових вертеброгенних синдромах у хворих на артеріальну гіпертензію шляхом дослідження особливостей клінічного перебігу, загальної та локальної гемодинаміки, базуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні.
Задачі дослідження.
1. Вивчити клінічні особливості перебігу радикулярних больових синдромів у хворих на артеріальну гіпертензію.
2. Дослідити стан характеристик реоенцефалографії, реолюмбографії, реоторакографії, реовазографії при больовому корінцевому синдромі вертеброгенного гензу у хворих на артеріальну гіпертензію.
3. Вивчити особливості стану показників реоенцефалографії, реолюмбографії, реоторакографії, реовазографії при вертеброгенному попереково-крижовому больовому синдромі у хворих на артеріальну гіпертензію під час гіпертонічної кризи.
4. Проаналізувати клініко-гемодинамічні співвідношення при корінцевому больовому синдромі в період гіпертонічної кризи та в міжкризовий період.
5. Уточнити патогенетичні механізми участі факторів загальної та локальної гемодинаміки у хворих з вертеброгенним больовим синдромом та артеріальною гіпертензією.
Об`єкт дослідження. Больовий радикулярний синдром вертеброгенного генезу у хворих на артеріальну гіпертензію.
Предмет дослідження. Клінічні прояви, особливості перебігу, особливості загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенному больовому синдромі у хворих на артеріальну гіпертензію.
Методи дослідження. 1. Детальне загальноклінічне та клініко-неврологічне обстеження хворих в динаміці. 2. Добовий моніторинг артеріального тиску та ЧСС. 3. Дослідження геодинаміки комплексом методів: реоенцефалографія, реоторакографія, реолюмбографія, реовазографія кінцівок. 4. Рентгенографічне дослідження хребта. 5. Нейровізуалізаційне дослідження (МРТ хребта). 6. Статистична обробка та аналіз отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, базуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні, що включає в себе співставлення ряду характеристик загальної гемодинаміки (до яких відноситься добовий моніторинг АТ), локальної гемодинаміки (реовазографії, реолюмбографії, реоторакографії), клінічного моніторингу перебігу вертеброгенного больового синдрому, виявлено їх патогенетичний взаємозв’язок при артеріальній гіпертензії. Вперше вивчені клінічні, клініко-нейровізуальні, реовазографічні особливості перебігу вертеброгенних больових синдромів на фоні артеріальної гіпертензії. Досліджено та проаналізовано співвідношення клінічних проявів при вертеброгенному больовому синдромі з ступенем дегенеративних змін хребта (за рентгенологічними ознаками та МРТ) у хворих з артеріальною гіпертензією. Встановлено, що за відсутності достовірного кореляційного зв’язку між ступенем вираженості дегенеративно-дистрофічних змін хребта та параметрами клінічних проявів радикулярного больового синдрому, при аналогічних клінічних проявах у хворих з вертеброгенним больовим синдромом на фоні артеріальної гіпертензії, загалом спостерігалась тенденція до меншого ступеня вираженості дегенеративних змін (за даними рентгенологічного та нейровізуалізаційного досліджень) ніж у хворих з вертеброгенним больовим синдромом без артеріальної гіпертензії. Вперше підтверджено, що у пацієнтів з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового рівня на фоні артеріальної гіпертензії при гіпертонічній кризі виникають або посилюються зміни показників локальної гемодинаміки, які мають прямі корелятивні взаємовідносини з клінічними проявами. Тобто, уточнено, що вазогенні механізми приймають участь в процесі загострення або пролонгації радикулярного больового синдрому у хворих з артеріальною гіпертензією. Вперше, базуючись на результатах комплексного клініко-параклінічного обстеження, обґрунтовано врахування локального гемодинамічного компоненту при діагностиці та подальшій розробці лікувальних підходів.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами клініко-параклинічного обстеження визначено патогенетичні особливості локальних гемодинамічних порушень при вертеброгенних больових синдромах попереково-крижового рівня у хворих на артеріальну гіпертензію. Встановлено, що при гіпертонічній кризі виникають та посилюються зміни показників локальної гемодинаміки, які впливають на характер больового прояву та мають враховуватись при діагностичних заходах, що, в свою чергу, дозволяє індивідуалізувати лікувальні підходи.
Особистий внесок здобувача. Автором вивчена та проаналізована наукова література та зібрана патентна інформація з обраної тематики, особисто сформовано комплекс клінічних та інструментальних досліджень. Дисертант самостійно сформувала групи хворих, провела клініко-неврологічне обстеження пацієнтів, приймала безпосередню участь у клініко-інструментальних дослідженнях, самостійно здійснила статистичну обробку та аналіз отриманих даних, виконала узагальнення результатів проведеного дослідження, написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки та практичні рекомендації. Автор впровадила результати дослідження у медичну практику та педагогічний процес в наукових працях.
Апробація і впровадження результатів роботи. Основні положення роботи були повідомлені на науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю Актуальні проблеми старіння”, Київ, (2005), на ІХ міжнароднму медичному конгресі студентів та молодих вчених, Тернопіль, (2005), науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю Актуальні проблеми геронтології та геріатрії”, Київ (2006), на Х міжнароднму медичному конгресі студентів та молодих вчених, Тернопіль, (2006), НМАПО імені П.Л.Шупика, присвяченій Дню та Фестивалю Науки Науку молодих вчених медиків в практику охорони здоров’я, Київ (2007).
Результати роботи впроваджено в практику неврологічного відділення КМКЛ №9 МОЗ України, поліклініки №2 Святошинського району м.Києва, учбовий процес на кафедрі неврології №1 НМАПО імені П.Л.Шупика.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 12 наукових працях, з яких 4 у виданнях, які рекомендовані ВАК України, 1 наукова праця написана одноосібно.
Структура роботи. Дисертація викладена на 147 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу, який присвячено матеріалу та методам дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який складається з 281 роботи (з яких 192 кирилицею, 89 латиницею). Робота проілюстрована 16 таблицями, 10 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та уточнено патогенетичне значення взаємовідносин змін артеріального тиску, як характеристики загальної гемодинаміки та стану показників локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих на артеріальну гіпертензію шляхом дослідження особливостей клінічного перебігу та їх параклінічних характеристик.
2. У хворих на артеріальну гіпертензію виявлено особливості клінічного перебігу вертеброгенних больових синдромів, зокрема: поява болю в ранкові часи достовірно частіше була пов’язана з відсутністю фізіологічного зниження АТ вночі (у хворих, які означались як Non-dippers), біль мав вазогенні риси.
3. Встановлено зв’язок змін артеріального тиску та показників локальної гемодинаміки при гіпертонічній кризі у хворих на артеріальну гіпертензію та вертеброгенні больові синдроми. Так, під час розвитку гіпертонічної кризи зростала інтенсивність вертеброгенного больового синдрому, що супроводжувалось змінами параметрів локальної гемодинаміки, (достовірний кореляційний зв’язок достовірний для РЛГ - 0,72; для РВГ -0,75, р<0,05).
4. За результатами співставлення клінічних проявів з рентгенологічними та нейровізуалізаційними ознаками виявлено, що при аналогічних клінічних проявах у хворих з вертеброгенним больовим синдромом на фоні артеріальної гіпертензії залежність вираженості больового синдрому від вираженості вертеброгенних змін менша ніж у хворих з вертеброгенним больовим синдромом без артеріальної гіпертензії.
5. Виявлено односпрямованість змін показників комплексу реографічних досліджень (РЛГ, РВГ, РЕГ) у хворих на артеріальну гіпертензію з вертеброгенним больовим синдромом, а саме: збільшення тонусу артерій середнього та дрібного калібру, зниження тонусу венул, утруднення венозного відтоку.
6. Патогенетично обгрунтовано доцільність включення в комплексне лікування больових вертеброгенних синдромів у хворих на артеріальну гіпертензію індивідуалізованих схем терапії артеріальної гіпертензії з урахуванням характеристик добового моніторування рівня артеріального тиску (Dippers, Non-dippers).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведених досліджень патогенетичних особливостей стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах розроблені рекомендації щодо покращення диференційної діагностики та особливостей лікування вертеброгенної патології будь-якого рівня хребта при поєднанні даної патології з артеріальною гіпертензією.
1. Для підвищення ефективності діагностики та лікування вертеброгенного больового синдрому у хворих з артеріальною гіпертензією доцільно використовувати добовий моніторинг АТ, що є непрямим показником наявності змін локальної гемодинаміки в ураженому відділі хребта.
2. Враховуючи патогенетичні особливості стану локальної гемодинаміки, наявність вегетативно-іритативного синдрому, як прояв гіпертонічної дисрегуляції, при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією необхідно включати в комплексне лікування гіпотензивні препарати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакумов Р.М. Зміни опорно-рухового апарату при болю в попереку у спортсменів // Лікарська справа. - 2001. - № 1. - С. 120-123.
2. Абрамович С.Г., Дзизинский А.А. Особенности микроциркуляции и сосудистой реактивности у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью. // Альманах геронтологии и гериартрии. - 2001. -№ 1.- С. 141-144.
3. Авакян Г.Н., Чуанова Е.И., Никонов А.А. Применение мидокалма при купировании вертеброгенных болевых синдромов // Журнал неврологии и психиатрии. - 2000. - № 5. - С. 26-31.
4. Александровский Ю.А., Яхно Н.И., Аведисова А.С. и др. Психиатрические, психологические и неврологические характеристики больных с хроническими болями в спине // Журнал неврологии и психиатрии. - 2003. -№ 4.- С. 26-31.
5. Алексеев В.В. Диагностика и лечение болей в пояснице // Consilium Medicum. 2002. - Т.4. - № 2. - С. 96-102.
6. Алексеев В.В. Дифференциальная диагностика и лечение болей в пояснице // РМЖ. - 2002. - Т.10. - № 12-13. - С. 27-30.
7. Алексеев В.В., Солоха О.А. Миофасциальный болевой синдром: применение ботокса // Неврологический журнал. - 2001. - № 2. - С. 30-35.
8. Алексеев В. В., Яхно Н.Н. Боль. "Болезни нервной системы". Рук-во для врачей. -2001.-1: С.106112.
9. Алтунбаев Р.А., Богданов Э.И., Михайлов М.К. Нейровизуализационная характеристика вертеброгенных поражений пояснично-крестцовых корешков при различной степени тяжести их клинических проявлений. // Журнал мед. визуализации. - 2002. - № 2. - С. 123-129.
10. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология.- Том І.- К., Здоров’я”, Книга-плюс”.-1998. -712с.
11. Антонов И.П. Вопросы классификации и формулировка диагноза вертеброгенных (спондилогенных) заболеваний нервной системы // Периферическая нервная система. - Минск: Наука и техника, 1983. - Вып. 6.- С. 49-56.
12. Антонов И.П. Патогенез и диагностика остеохондроза позвоночника и его неврологических проявлений: состояние проблемы и перспективы изучения // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1986. - № 4. - С. 481-488.
13. Антонов И.П., Недзьведь Г.К. Вопросы патогенеза поясничного остеохондроза и его неврологических проявлений // Всесоюзный съезд невропатологов и психиатров. - М., 1981. - Т.ІІ. - С.360-363.
14. Антонов И.П., Шанько Г.Г. Поясничные боли.-Минск: Беларусь, 1981.127с.
15. Антонов И.П., Латышева В.Я. Иммунологические аспекты патогенеза остеохондроза позвоночника и неврологические проявления при нем // Периферическая нервная система. - Минск: Наука и техника, 1988.- Вып. ІІ. -С. 45-50.
16. Арутюнов А.И., Бротман М.К. О пояснично-крестцовых радикулитах и дегенеративных изменениях поясничных межпозвоночных дисков // Врачебное дело. - 1962. - № 3. - С. 3-13.
17. Асс Я.К. Пояснично-крестцовый радикулит. - М.: Медицина, 1971. - 215 с.
18. Багирова Г.Г., Игначева Н.В. Распространенность и факторы риска возникновения синдрома боли в нижнем отделе спины у работников автотранспорта // Терапевтический архиф. - 2001. - № 1. - С. 30-38.
19. Баран Ю.В., Шлапак И.П., Лисянский М.С., Бышовец С.Н. Травма позвоночника и спинного мозга: диагностика и лечение // Український медичний часопис. - 2004. - № 1. С. 14-24.
20. Барухин А.А., Зайдман А.М., Глазырин Д.Н. К вопросу о морфогенезе патологически измененного межпозвонкового диска при остеохондрозе и спондилезе // Закономерности морфогенеза опорных структур позвоночника и конечностей на разных этапах онтогенеза. - Ярославль, 1982. - Вып. 4 - C.61-67.
21. Беззубик С.Д., Смеянович А.Ф., Остапович А.А. Венозный кровоток и состояние венозной системы позвоночника при неврологических проявлениях поясничного остеохондроза // Периферическая нервная система. - Минск: Наука и техника, 1992. - Вып.14. - С. 73-77.
22. Белова А.Н. Миофасциальная боль // Неврологический журнал. - 2000. - №5- С. 4-7.
23. Белова А.Н. Нейрореабилитация: руководство для врачей. - М.:Антидор, 2000. - 568 с.
24. Белых О.С. Особенности суточного профиля артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией и болевыми синдромами миофасциального происхождения // Автореферат на соискание научной степени кандидата мед.наук. Н.Новгород.-2003.-22с.
25. Библиотека Doctor’a. Том І. К., Елар.- 2003.-770с.
26. Билялов М.Ш., Веселовский В.П., Попелянский А.Я. Особенности клинического обследования при вертеброгенных заболеваниях нервной системы: Метод. рекомендации для врачей курсантов. Казань, 1980. -30 с.
27. Боброва В.И. Болевой синдром пояснично-крестцового уровня // Скорая и неотложная медицинская помощь/ И.С. Зозуля, А.В.Вернигора - К.: Здоров`я, 2002. - С. 441-453.
28. Богачева Л.А. Современное состояние проблемы болей в спине (по материалам 8-го Всемирного конгресса, посвященного боли) // Неврологический журнал. - 1997. - № 4. - С. 59-62.
29. Болгов М.А., Зенков Л.Р., Яхно Н.Н. Соматосенсорные вызванные потенциалы при болевых вертеброгенных синдромах пояснично-крестцовой локализации // Неврологический журнал. - 2000. - Т.5. - № 3. - С. 24-28.
30. Болевые синдромы в неврологической практике / Под. ред А.М. Вейна. - М.: Мед. информ. агенство, 2001. - 368 с.
31. Боль в Европе // Материалы ІІ конгресса Европейской федеративной Международной ассоциации по изучению боли. - Барселона. Испания, 1997.- 382 с.
32. Боренстайн Д. Эпидемиология, этиология, диагностическая оценка и лечение поясничной боли // ММЖ. - 2000. - № 1. - С. 36-42.
33. Бротман М.К. Неврологические проявления поясничного остеохондроза. -Киев: Здоров`я, 1975. - 168 с.
34. Бугаенко П.А., Зинченко А.П., Перепелица А.Л. Особенности лечения вегетативных нарушений при корешковых синдромах пояснично-крестцовой локализации // Врачебное дело. - 1976. - № 6. - С. 111-113.
35. Бурсенов В.П. Доводов Е.А. Кандаков Е.И. Хирургия позвоночника, спинного мозга и периферических нервов. - СПб: «Спец. Литература», 1998.- 268 с.
36. Бурчинський С.Г. Современные подходы к фармакотерапии негативной симптоматики в рамках депрессивных расстройств // Нейро news : психоневрология и нейропсихиатрия. - 2007. - Т3. - С. 14
37. Вегетативные расстройства: Клиника. Диагностика. Лечение / Под ред А.М. Вейна. - М.:Мед. информ. Агенство, 2000. -752 с.
38. Вейн А.М., Горбачева Ф.Е. Нейрогуморальные соотношения при поясничных болевых синдромах // Журнал невропатологии и психиатрии. -1983. - № 4. - С. 494-498.
39. Вейн A.M., Авруцкий М.Я. Боль и обезболивание. "Медицина", 1997.-112с.
40. Веселовский В.П., Ладыгин А.П., Кочергина О.С. Клиническая классификация вертеброневрологических синдромов // Неврологический вестник. - 1995. - Т. XXVII, вып. 3-4. - С.45-50
41. Веселовский В.П., Попелянский А.Я., Романова В.М. и др. Клиника невральных синдромов остеохондроза позвоночника: Учебное пособие. -Ленинград, 1984. - 60 с.
42. Веселовский В.П., Михайлов М.К., Самитов О.Ш. Диагностика синдромов остеохондроза позвоночника. Казань, 1990. - 288 с.
43. Викторов А.П. Побочное действие современных противовоспалительных препаратов: проблемы остаются // Український медичний часопис. - 2003. - № 1, (33). - С. 79-89.
44. Вознесенская Т.Г. // В кн.: Болевые синдромы в неврологической практике.- М.: Медпресс, -1999; Гл. 6: - С. 217-80.
45. Вознесенская Т.Г,. Вейн А.М. // Боль и обезболивание - М.: Медицина, 1997.- С. 98-126.
46. Волошина Н.П., Василовский В.В. Вегетативно-сосудистые изменения у больных с вертеброгенным поясничным болевым синдромом // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т.9. - Вип.4. - С. 68-69.
47. Воробьева О.В. Мидокалм в лечении болезненного мышечного спазма // Новые медицинские технологии. - 2004. - № 2. С. 25-30.
48. Гафт П.Г., Боброва В.И., Шевченко Л.А. Клинические особенности вегетативно-сосудистых расстройств при пояснично-крестцовых радикулитах // Врачебное дело. - 1982. - № 5. - С. 106-108.
49. Гельфенбейн М.С. Международный конгресс, посвященный лечению хронического болевого синдрома после операций на поясничном отделе позвоночника "Pain managment`98" (failepback surgery syndrome) // Нейрохирургия. № 1. - 2000. - С. 4-15.
50. Герцен Н., Дибкалюк С. Комплексне лікування хворих із різними проявами остеохондрозу хребта // Ліки України. -2004. - № 10. - С. 66-68.
51. Гланц С. Медико-биологическая статистика. - Издательство:«Практика», 1999. 459 с.
52. Гойко О.В. Практичне використання пакета statistica для аналізу медико-біологічних даних. - Київ, 2004. 76 с.
53. Головченко Ю.И. О диагностике и классификации заболеваний периферического отдела нервной системы // Врачебное дело. - 1985. - № 7.-С. 98-102.
54. Головченко Ю.И. О принципах дифференциальной диагностики и классификации инфекционно-воспалительных заболеваний нервной системы// Врачебное дело. - 1991. - № 8. - С. 80-83.
55. Головченко Ю.И., Литвиненко А.А., Адаменко Р.Я. и соавт. Особенности регионарной периферической гемодинамики при корешковых синдромах пояснично-крестцового уровня // Врачебное дело. - 1989. - № 2. - С. 78-82.
56. Григорова И.А., Морозова О.Г., Ярошевский А.А. Миофасциальные боли // Международный медицинский журнал. - 2003. - № 2. - С. 31-35.
57. Григоровский В.В., Учещенко В.А. Изменение в межпозвоночных дисках и телах позвонков при нарушении сегментарного кровоснабжения и дополнительной острой травме в эксперименте // Журнал ортопедия, травматология и протезирование. - 1985. - № 3. - С. 21-24.
58. Густов А.В., Сигрианский К.И. Синдром грушевидной мышцы: учебное пособие. - Н.Новгород: Из-во Нижегородской государственной мед. академии, 2001. 85 с.
59. Давыдов О.В. Патогенез и лечение болевого абдоминального синдрома позвоночника // Клиническая медицина. - 1991. - № 4. - С. 90-91.
60. Данилов А.В. О патогенезе позвоночного остеохондроза по данным морфологических исследований // В сб.: Спондилогенные и миогенные заболевания нервной системы. 1981. - Т.57. - С 13-24.
61. Дзяк А. Крестцовые боли. - М.: Медицина, 1981. - 200 с.
62. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. Суточное мониторирование артериального давления. Днепропетровск, 2005.-200с.
63. Дзяк Л.А., Зорин Н.А., Кириченко А.Г. и др. Результаты комплексного лечения больных с радикулопатией и радикулоишемией, обусловленными патологией медпозвонковых дисков поясничного отдела позвоночника, с включением препарата нейромедин // Український нейрохірургічний журнал. - 2004. - № 4. - С. 98-101.
64. Дифференциальная диагностика нервных болезней: Руководство для врачей/ Под.ред Г.А. Акимова и М.М. Одинака. - Изд 2-3 испр. и дополн. С.-Пб.: Гипократ, 2001. - 664 с.
65. Дмитриев А.Е., Гвоздев Ю.Н., Горбатов В.В. Межпозвоночный остеохондроз улиц пожилого возраста // Журнал ортопедия, травматология и протезирование. - 1985. -№ 3. - С. 19-23.
66. Днепровский М.К. Дерецепция дисков у больных поясничным остеохондрозом и висцеральными болями // Остеохондроз позвоночника. Ленинград, 1975. - С. 38-41.
67. Довгий І.Л., Лішневський С.О. Відновне лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта, ускладнених грижами ядра диска // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10. - Вип.1 (30). - С. 45-46.
68. Дривотинов Б.В., Ходосовская В.М. Роль аутоимунных реакций в патогенезе рецидивов корешкового болевого синдрома при поясничном остеохондрозе // Периферическая нервная система. - Минск: Наука и техника, 1982. - Вып.1. - С. 156-159.
69. Заблоцкий Н.У., Скоромец А.А., Годованик О.О. Клиника и патогенез дискогенной компрессионной-венозной люмборадикуломиелоишемии // Периферическая нервная система. - Минск: Наука и техника.- 1983,- Вып.1. - С. 73-80.
70. Зайдман А.М., Подорожная В.Т. Морфологические параллели метаболизма структур диска при остеохондрозе и инволюции // Патология позвоночника.- Л., 1978. - Вып.11. - С. 64-66.
71. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностики нервных болезней. - М.: Медицина, 2004. - 432 с.
72. Зозуля І.С., Слинько Г.О. Діагностика та лікування хворих з ішемічними порушеннями спінального кровообігу // Український медичний часопис. - 2004. - № 4. - С. 60-65
73. Іванов Д., Фурманова В. Селективні інгібітори ЦОГ-2: чи є можливість їх безпечного застосування в нефрології // Ліки України. - 2003. - № 2. - С. 15-17.
74. Иванов В.А., Молоденков М.Н. Нейродистрофические поражения внутренних органов при хроническом раздражении вегетативной нервной системы. - М.: Медицина, 1964. - 117 с.
75. Иванов Л.Б., Макаров В.А. Лекции по клинической реографии. - М.: Науч.-мед. фирма МБН, 2000. - 361 с.
76. Иванова Л., Пожилова Г.О., Школьник Б.М. и др. Сосудистые и висцеральные нарушения при межпозвонковом остеохондрозе // Военно-медицинский журнал. - 1984. - № 7. - С. 48-50.
77. Инициатива по болям в пояснице. Всемирная организация здравоохранения. Департамент по ведению незаразных болезней / Под ред. G.E.Ehrlich, N.G.Khaltaev, 1999, 150 с. // Неврологический журнал. - 2001.-№3. - С. 53-55.
78. Калинкин В.В. Нейрогенный мочевой пузырь - нейровисцеральный синдром при поясничном остеохондрозе // Проблемы патологии позвоночника. Москва, 1969. - С. 53-55.
79. Карлов В.А. Неврология: Руковод. для врачей. - М.: Мед. информ. агенство. -1999. - 624 с.
80. Кириченко А.А., Маев И.В., Панчук Л.Н., Щербенков И.М. Применение лазерной доплеровской флуометрии для диагностики микроциркуляторных нарушений при гипертонической болезни. Актуальные вопросы клинической медицины.-2002.-№7.-С.236-249.
81. Кисель С.А. Боль в пояснице (Обозрение журнала «Spine» за 19941995 гг). // Неврологический журнал. 1996. - № 2. - С. 5356.
82. Клименко О.В. Особливості патогенезу попереково-крижового болю (Low back pain) у чоловіків фертильного віку з урогенітальною патологією. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.- К.- 2005.-129 c.
83. Клиническая неврология с основами медико-социальной экспертизы: Руководство для врачей. Под ред. Макарова А.Ю. - СПб.: 000 Издательство Золотой век, 2002. -600 с.
84. Клинические рекомендации для врачей, основанные на доказательной медицине. - Изд. дом «ГЭОТАР-МЕД», 2001. - С. 606-611.
85. Князева М.В. К вопросу о метаболических критериях перехода состояния тканей межпозвонковых дисков от дистрофии к диструкции // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 4. - С. 57-61.
86. Козлов В.И., Мач Ф.Б. и др. Метод лазерной доплеровской флуометрии. М., 2001.-22с.
87. Колотуша В.Г. Деякі особливості вторинної профілактики неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта у хворих різних соматипів // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. Київ, 2004. -Вип.13., - Кн.1. - С. 220-224.
88. Командиренко Н.И., Астрейко Ж.А. Хронические инфекции и остеохондроз позвоночника // Клин. медицина. - 1991. - № 7. - С. 86-89.
89. Коршняк В.О., Левченко І.Л. Стан вегетативної нервової системи у хворих на хронічні урогенітальні інфекції // Український вісник психоневрології. - 2002. Т.10. - Вип.1(30). - С. 73.
90. Кочетков В.Д., Потапнев Ф.В. О тазовых симпаталгиях травматической и воспалительной природы // Урология и нефрология. - 1972. - № 5. - С. 45-48.
91. Кошелев Ю.И., Любарец В.М. Об анатомических путях иррадиации болевых ощущений при поясничном остеохондрозе // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1981. - № 12. - С. 1811-1812.
92. Криночкина И.Р., Лукъяненко Л.М. Синдром позвоночной артерии дополнительный фактор риска у больных с артериальной гипертензией // Научный веснтник Тюменской медицинской академии.-2001.-№3.-С.58.
93. Крыжановский Г.Н. Общая патофизиология нервной системы. М.: Медицина, -1997.-424с.
94. Кузнецов В.Ф. Справочник по вертеброневрологии: Клиника, диагностика. -Мн.: ”Беларусь”, 2000. 351 с.
95. Кукушкин М.Л., Хитров Н.К. Общая патология боли. М.: Медицина.- 2004.-234с.
96. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - Издательство: «Морион Лтд», 2000. - 320 с.
97. Латышева В.Я. Состояние гуморальных факторов естественного иммунитета при экспериментальном моделировании остеохондроза позвоночника // Периферическая нервная система. -Минск: Наука и техника, 1982. - Вып.5. - С. 53-63.
98. Лечение поясничных спондилогенных неврологических синдромов / Авт. А.А. Скоромец, А.Н. Ахметсафин, Е.Р. Баранцевич и др./ Под ред. А.А. Скоромца. - С.-Пб.: Гиппократ, 2001. 160 с.
99. Литвинов И.А. О соотношении висцеральной и вертеброгенной патологии // Второй международный конгресс вертеброневрологов. - Казань, 1992. - С. 66.
100. Лобзин С.В. Пункции и блокады в неврологии. - С.-Пб.: Гиппократ, 2005. 135 с.
101. Лукачер Г.Я. Неврологические проявления остеохондроза позвоночника.- М.: Медицина, 1985. - 238 с.
102. Лукьянова Е.А. Медицинская статистика. - Издательство: ”РУДН”, 2002.-255с.
103. Маколкин В.И. Состояние микроциркуляции при гипертонической болезни. // Кардиология.- 2002.-С.36-39.
104. Маргулис М.С. Инфекционные заболевания нервной системы // Руководство по неврологии. - М.-Л.: Медгиз, 1940. - Т.5. - 516 с.
105. Мартынов Ю.С., Малкова Е.В., Чекнева Н.С. Изменения нервной системы при заболеваниях внутренних органов. - М.: Медицина, 1980. 224 с.
106. Масленникова И.В. Боли в спине. М., С.-Пб.ДИЛЯ.-2002.-158с.
107. Мачерет Е.Л., Гойденко В.С., Зозуля И.С., Самосюк И.З. Этапное лечение пояснично-крестцовых радикулитов. - М: ЦЮЛИУВ МЗ СССР, 1983. - 124 с.
108. Мачерет Е.Л., Исса Махмуд Ахмед, Чуприна Г.Н. Результаты лечения стойкого болевого синдрома при неврологическом проявлении пояснично-крестцового остеохондроза остеопериостальной электро - и лазеропунктурой // Лікарська справа. - 2000. - № 5. - С. 124-125.
109. Методы исследования в невропатологии // Б.С.Агте, Е.А. Багрий, Е.З. Неймарк и др. - Киев: Здоров`я, 1981. - 112 с.