Каталог / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Теория и методика дошкольного образования
скачать файл:
- Название:
- Лаппо Віолетта Валеріївна. Формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури (на прикладі гуцульського етнорегіону)
- Альтернативное название:
- Лаппо Виолетта Валерьевна. Формирование у старших дошкольников ценностного отношения к родному краю средствами этнокультуры (на примере гуцульского етнорегионив)
- ВУЗ:
- ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
- Краткое описание:
- ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
ЛАППО ВІОЛЕТТА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 372:322.48:37035.6(477.85/.87)
ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІДНОГО КРАЮ ЗАСОБАМИ ЕТНОКЛЬТУРИ
(На прикладі гуцульського етнорегіону)
13. 00. 08 дошкільна педагогіка
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Науковий керівник
Лисенко Неллі Василівна
доктор педагогічних наук, професор
Івано-Франківськ 2008
ЗМІСТ
Вступ........................................................................................4
Розділ 1. Теоретичні засади формування у старших дошкільників
ціннісного ставлення до рідного краю .....................................11
1.1. Концептуальне підґрунтя проблеми формування ціннісного ставлення у
дошкільному віці...............................................................................................11
1.2. Передумови прилучення дітей старшого дошкільного віку до
етнокультурних надбань рідного краю..........................................................27
1.3. Гуцульська етнокультура як об’єкт теоретичного дослідження та її
місце в системі української дошкільної освіти...............................................40
Висновки до розділу 1..............................................................................................61
Розділ 2. Експериментальне вивчення особливостей ціннісного ставлення
до рідного краю у дошкільних навчальних закладах гуцульського
етнорегіону ..............................................................................................64
2.1. Методика констатувального експерименту............................... ............64
2.2. Аналіз рівнів сформованості у старших дошкільників ціннісного
ставлення до рідного краю..............................................................................73
2.3. Вплив ДНЗ та сім’ї на формування у дітей ціннісного
ставлення до рідного краю................................................................................82
Висновки до розділу II.....................96
Розділ 3. Педагогічні умови ефективного формування у
старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю
засобами етнокультури..........................................................................98
3.1. Визначення педагогічного потенціалу етнокультурних цінностей
як засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю....................98
3.2. Технологія формування у дітей старшого дошкільного віку
ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури................109
3.3. Оцінка ефективності системи формуючих впливів.....................................145
Висновки до розділу IIІ..................164
Висновки ....166
Список використаної літератури.......................................................................169
Глосарій...................................................................................................................190
Додатки....................................................................................................................194
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Роки розбудови Української держави, ознаменовані інтенсивною розробкою й утвердженням концептуальних засад удосконалення національної системи освіти. спрямуванням її на принципово нові суспільно-політичні та соціально-культурні орієнтири. З-поміж провідних завдань реформування освіти, визначених Державною національною програмою Освіта” (Україна XXI століття”) чільне місце надається формуванню освіченої, творчої особистості, становленню її фізичного і морального здоров’я.
Дана проблема набуває особливого значення у дошкільному віці, коли відбувається природна інтеграція дитини в духовний світ рідного народу. На прилученні її до системи культурних цінностей і традицій українського народу, вихованні шанобливого ставлення до його надбань та рідної мови, формуванні культури міжетнічних та міжособистісних взаємин наголошено Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні. Реалізація означених завдань неможлива без формування у дитини ціннісного ставлення до рідного краю.
Українська культури визначається синтезом культурної самобутності етнічних груп, що утворюють українську націю.
Етнічне різноманіття української культури спонукає до вивчення педагогічного потенціалу її матеріальних і духовних надбань з метою активного залучення в освітню практику.
Методологічне підґрунтя природи та структури ставлень особистості визначено у науковому доробку К.О.Абульханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, О.О.Бодальова, В.К.Котирло, О.І.Кульчицької, О.Ф.Лазурського, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, В.М.М’ясіщева, С.Л.Рубінштейна, Ю.О.Приходько, А.О.Смірнова, О.Б.Старовойтенко, Т.М. Титаренко.
Проблеми формування ціннісного ставлення в період старшого дошкільного віку знайшли своє відображення у дослідженнях Л.В.Безрукової, О.Л.Кононко, В.В.Маршицької, Н.І.Непомнящей, З.П.Плохій, М.В.Роганової, Г.А.Хакімової.
Потреба формування ціннісного ставлення до рідного краю в період дошкільного дитинства відображена у дослідженнях класиків педагогічної науки Я-А. Коменського, С.Ф.Русової, О.П.Усової, К.Д.Ушинского та сучасних учених А.М.Богуш, Н.Ф.Віноградової, Н.В.Гавриш, Р.І.Жуковської, Н.В.Лисенко.
Концептуальні засади прилучення зростаючого покоління до етнокультурних цінностей українського народу обґрунтовано в працях В.І.Борисенко, О.І.Вишневського, М.Б.Євтуха, В.О.Коротєєвої, В.Г.Кузя, Ю.В.Тимофієнко, Г.Г.Філіпчука, М.М.Чепіль.
До питань використання традиційної культури в практиці освітніх закладів гуцульського етнорегіону звертались Г.В.Білавич, Л.В.Калуська, П.В.Лосюк, О.С.Рега, І.С.Руснак, Й.Ю.Сележан, Р.П.Скульський, М.Г.Стельмахович, В.Д. Хрущ, І.С.Фічора.
Аналіз наукових досліджень й освітньої практики українського дошкілля засвідчило низку протиріч: між декларуванням потреби формування ціннісного ставлення до рідного краю й відсутністю відповідних освітніх технологій; наявністю виховного потенціалу етнокультури та недостатнім його залученням у роботу сучасних ДНЗ; необхідністю прилучення дітей дошкільного віку до культурних цінностей етнорегіону й недостатньою теоретичною і методичною розробкою даної проблеми. Вказані протиріччя зумовили вибір теми: Формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури (на прикладі гуцульського етнорегіону)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з комплексною темою науково-дослідної роботи, що проводилась співробітниками науково-методичного центру Українська етнопедагогіка і народознавство” АПН України та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Українське народознавство і проблеми національного виховання дітей, підлітків та юнацтва” Д/н 019U004764. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Прикарпатського університету ім.В.Стефаника (Протокол № 7 від 02.04.2003 р.) узгоджена і затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (Протокол № 9 від 25.11.2003 р.).
Об’єкт дослідження: процес формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю.
Предмет дослідження: педагогічні умови ефективного формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови й технологію формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури підвищується за дотримання таких педагогічних умов:
· збагачення знань дітей, педагогів і батьків про культурну самобутність рідного краю;
· формування поваги й інтересу до етнокультурної спадщини;
· облаштування виховного середовища, у якому сконцентровано різноманітні елементи етнокультури.
Відповідно предмету й меті дослідження визначено його завдання:
- з’ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці;
- теоретично обґрунтувати сутність поняття ціннісне ставлення до рідного краю”, розробити критерії, показники та з’ясувати рівні його сформованості у дітей старшого дошкільного віку;
- визначити передумови використання елементів етнокультури в якості засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю;
- розробити й експериментально перевірити педагогічні умови формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури.
Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:
§ теоретичні: вивчення філософської, етнографічної, психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження; аналіз освітніх програм, планів навчально-виховної роботи сучасних дошкільних закладів України;
§ емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), анкетування, бесіди, інтерв’ювання, педагогічні спостереження, вивчення продуктів діяльності дітей, створення спеціальних діагностичних ситуацій, якісна й статистична обробка одержаних результатів.
Теоретичну основу дослідження становлять: теорія культурно-історичного розвитку особистості (Л.С.Виготський, О.Г.Асмолов), ідеї етнокультурного середовища як детермінанти формування особистісних якостей індивіда (Ж. Піаже, Т.Парсонс, Б.Ф.Поршнев, В.Ю.Хотинець), науковий доробок класиків педагогіки з питань впровадження елементів народної культури в освітній процес (С.Ф.Русова, О.П.Усова, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський), концептуальні основи формування ціннісного ставлення до дійсності у старшому дошкільному віці (О.Л.Кононко Н.І.Непомнящая, Ю.О.Приходько), положення про необхідність актуалізації етнокультурного потенціалу народу в умовах сучасної української освіти (А.М.Богуш, В.Г.Кузь, Н.В.Лисенко, М.Г.Стельмахович).
Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі дошкільних навчальних закладів №1 м. Рахів, №1 смт. Великий Бичків та №2 смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, ДНЗ № 1 Сонечко м. Косів, ДНЗ № 3 Горобинка м. Косів, ДНЗ с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області, ДНЗ № 2 смт. Берегомет, ДНЗ с. Банилів, ДНЗ с. Виженка Вижницького району Чернівецької області. Експериментальну групу становили 139 дошкільників віком 5-6 років, 36 педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, 114 батьків.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано сутність поняття ціннісне ставлення до рідного краю; визначено його критерії, показники, виявлено рівні сформованості у старшому дошкільному віці; визначено педагогічні умови використання елементів етнокультури в якості засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю; розроблено методику діагностування ефективності використання засобів етнокультури у процесі формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей старшого дошкільного віку; подальшого розвитку набули питання формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей старшого дошкільного віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й запровадженні програми формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до рідного краю, яку за умови корегування й наповнення відповідним етнокультурним змістом, можна використовувати в дошкільних навчальних закладах різних етнорегіонів України; науково-методичні матеріали інтегровано в спецкурс Етнопедагогіка” та інших навчальних дисциплін загально-гуманітарного та професійно-орієнтованого спрямування закладів вищої та післядипломної освіти з підготовки фахівців дошкільного профілю.
Матеріали дисертаційного дослідження було впроваджено у процесі навчально-виховної роботи дошкільних навчальних закладів №1 м. Рахів, №1 смт. Великий Бичків та №2 смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області (довідка про впровадження № 773 від 28.09.2007 р.), ДНЗ № 1 Сонечко м. Косів, ДНЗ № 3 Горобинка м. Косів, ДНЗ с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області (довідка про впровадження № 01-181629 від 14.10.2006 р.), ДНЗ № 2 смт. Берегомет, ДНЗ с. Банилів, ДНЗ с. Виженка Вижницького району Чернівецької області (довідка про впровадження № 14767 від 27.09.2007 р.).
Основні результати дослідження впроваджено в освітній процес підготовки майбутніх вихователів педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка про впровадження № 01-08-245 від 02.10.2007 р.), педагогічному факультеті Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка про впровадження № 21-01-311 від 3.12.2006 р.), педагогічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка про впровадження № 17-38/1439 від 11.07.2006 р.), Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 01/291 від 21.10.2006 р.).
Апробація результатів дослідження здійснювалась у публікаціях, доповідях на засіданнях кафедри теорії та методики дошкільної освіти педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, у виступах перед слухачами Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, батьками й педагогами на педагогічних радах ДНЗ №1 м. Рахів, ДНЗ №1 смт. Великий Бичків та ДНЗ № 2 смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, ДНЗ №1 Сонечко м. Косів, ДНЗ № 3 Горобинка м. Косів, ДНЗ с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області, ДНЗ № 2 смт. Берегомет, ДНЗ с. Банилів, ДНЗ с. Виженка Вижницького району Чернівецької області (2003 2005 рр.).
Результати дослідження доповідались на міжнародних: XII щорічній Міжнародній науково-практичній конференції Українознавство в розбудові громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2003 р.), ХIII щорічній Міжнародній науково-практичній конференції Соціально-економічні, політичні та етнонаціональні чинники буття народу в системі українознавства” (Київ, 2004 р.); всеукраїнських: Християнство в Україні на межі третього тисячоліття” (Івано-Франківськ, 2001 р.), Єдність національного і загальнолюдського у формуванні морально-духовних цінностей” (Івано-Франківськ, 2002 р.), Пріоритети сучасної освіти і виховання в контексті завдань педагогічної науки (Івано-Франківськ, 2003 р.), Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема” (Чернівці, 2003 р.), III Міжвузівській науково-практичній конференції Магістратура; теорія і практика” (Київ, 2004 р.), Проблеми української народної педагогіки в науковій спадщині Мирослава Стельмаховича” (Івано-Франківськ, 2004 р.); IV Гуцульських педагогічних читаннях (Яворів, 2004 р.); обговорювались на науково-практичних конференціях викладачів і студентів Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника протягом 20012005 рр. Дисертантом розроблено спецкурс Етнопедагогіка” для студентів вищих закладів освіти I-IV рівнів акредитації спеціальності Дошкільне виховання” й укладено експериментальну програму формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до рідного краю (на прикладі ДНЗ гуцульського етнорегіону).
Публікації. Основні положення й висновки дослідження відображено в 19 одноосібних публікаціях автора (15 у провідних фахових виданнях) та матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (287 найменувань з них 13 іноземною мовою), додатків (14 на 84 сторінках). Робота містить 18 таблиць, 3 діаграми, 5 схем. Основний текст дисертації викладено на 168 сторінках, повний обсяг - 287 сторінок.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Результати дослідження підтвердили гіпотезу та дозволили зробити наступні висновки:
1. Відродження етнокультурного потенціалу України активізує потребу виховання у зростаючого покоління ціннісного ставлення до історії, культури, мови, традицій та звичаїв рідного народу, прагнення не лише оберігати, а й примножувати його матеріальні та духовні вартості. Визначальним чинником досягнення означеної мети виступає формування ціннісного ставлення до рідного краю у старшому дошкільному віці.
Ціннісне ставлення до рідного краю активна спрямованість особистості (дитини) на етнокультурну самобутність навколишнього середовища, обумовлена опануванням етнокультурними цінностями й здатністю їх реалізації у власній життєдіяльності. Відсутність ціннісного ставлення до культури найближчого оточення в подальшому спричинятиме труднощі в опануванні цінностями на національному й загальнолюдському рівні. Отож, знайомство дитини з навколишнім середовищем повинно відбуватись у неподільності з формуванням ціннісного ставлення до його етнокультурної самобутності.
2. Обґрунтовано й доведено, що розв’язання означеної мети забезпечується комплексним використанням елементів етнокультури в якості засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю. Завдяки жанровому різноманіттю, символізму, художній образності, емоційній насиченості фольклорних, літературних, мистецьких творів і звичаєвої обрядовості якнайкраще збережено етнічний колорит культури. Їх залучення в освітній процес (за умови ретельного добору) дозволяє у доступній формі знайомити дітей з культурною самобутністю рідного краю.
3. У перебігу констатувального експерименту за допомогою методів цілеспрямованого спостереження, аналізу документації (річні плани ДНЗ, плани навчально-виховної роботи, конспекти занять), індивідуальних і групових бесід з подальшим аналізом одержаних відповідей, вивчення продуктів діяльності вихованців старшої групи, розв’язання дітьми спеціально розроблених ситуативно-ігрових завдань, виявлено три рівні ціннісного ставлення старших дошкільників до рідного краю високий, середній, низький. Критеріями та показниками виступали обсяг уявлень дітей про основні аспекти етнокультури, ставлення до змісту і проявів етнокультурного феномену, здатність відтворювати культурну самобутність етносу у різних видах діяльності.
4. На підставі результатів констатувального експерименту визначено структурні компоненти сформованості ціннісного ставлення до рідного краю (когнітивний як опанування уявленнями й знаннями про основні аспекти етнокультури; емоційний як позитивне ставлення до змісту і проявів етнокультурного феномену; діяльнісний як відображення культурної самобутності етносу у різних видах діяльності) .
Виокремлення структурних компонентів об’єктивно зумовило активізацію педагогічного впливу на інтелектуальну, чуттєву та практичну сфери життєдіяльності дітей 56 річного віку.
5. Експериментальна програма формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури була спрямована на розв’язання наступних педагогічних завдань: формування уявлень і знань про самобутність матеріальних та духовних цінностей етноспільноти; утвердження й закріплення позитивних вражень і переживань у процесі ознайомлення з різноманітними аспектами етнокультури; формування вмінь і навичок комплексного поєднання елементів етнокультури у власній практичній діяльності.
У запропонованій програмі передбачено широке використання елементів гуцульської етнокультури. Проте за умови наповнення програмового змісту відповідним етнографічним матеріалом програма може використовуватись у виховній роботі ДНЗ інших етнорегіонів України в якості доповнення до чинних програм дошкільної освіти.
6. Експериментальне дослідження надало змогу визначити педагогічні умови, що забезпечили ефективність формувального експерименту, а саме: збагачення знань дітей, педагогів і батьків про культурну самобутність рідного краю; формування поваги й інтересу до етнокультурної спадщини; облаштування виховного середовища, у якому сконцентровано різноманітні елементи етнокультури.
7. Аналіз результатів констатувального й контрольного експериментальних досліджень засвідчили ефективність запропонованої програми формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей старшого дошкільного віку. Позаяк чисельність дітей з високим рівнем зросла з 5,3% на констатувальному етапі до 44,3% після формувального експерименту; з середнім рівнем 37,6% учасників досліджуваних груп проти 19,9% зафіксованих на констатувальному етапі; з низьким рівнем залишилось 18,1% дітей, яких констатувальний експеримент виявив 74,8%.
Результати контрольного експерименту надають підстави вважати, що теоретичне підґрунтя дослідження обрано вірно. Визначені завдання реалізовано вповні. Сукупність одержаних висновків засвідчує, що дисертаційна проблематика є на часі та потребує подальшого розвитку.
Здійснене дослідження не вичерпує означену проблему. Подальшого вивчення вимагають питання інтеграції засобів етнокультури в родинну, шкільну та позашкільну царини виховання, удосконалення підготовки студентів педагогічних училищ, коледжів, ВНЗ до формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей інших вікових груп.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 336 с.
2. Алєксєєнко Т.О. Ціннісні орієнтації сімейного виховання. Концепція реалізації // Рідна школа. - 1997. - № 10. - C. 69-72.
3. Ананьев Б. Г. Психологическая структура человека, как субъекта общества // Человек и общество. - 1967. - № 2.- С. 46 - 57.
4. Андреева. Г М. Социальная психология. - М.: Издательство Московского университета, 1980. - 376 с.
5. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посіб. - Л.: Світ, 1993.- 272 с.
6. Арсенич П.І. Етнографічна діяльність на Гуцульщині народних учителів // Гуцульська школа.- 1995.- № 2.- С.13-16.
7. Артемова Л. В., Богуш А. М., Лисенко Н. В., Стельмахович М. Г. Актуальні проблеми українського національного дошкілля: Івано-Франківськ: Плай, 1995.- 242 с.
8. Арутюнов С.А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. М.: Наука, 1989. 247 c.
9. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К.: Бібліотечка журналу "Дошкільне виховання", 1999. - 62 с.
10. Барчук В.І. Діяльність вихідців з Гуцульщини в діаспорі // Гуцульщина - 1994.- № 34 - С.18-20.
11. Батухтіна О.Г. Формування елементів національної культури у дітей шостого року життя засобами української народної іграшки: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01/Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 1999. - 232 с.
12. Безрукова Л.В.Формирование ценностного отношения к окружающему миру у старших дошкольников : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 Екатеринбург 1999. 164 с.
13. Бєлкіна Е.В. Від подиву до творчості // Мистецтво та освіта. - 1998.- № 2.- С. 5 -7.
14. Бєлобородова Н.С. Формирование родиноведческих понятий у детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста в образовательном процессе : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01: Уфа, 1999. 156 c.
15. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М.: Наука, 1995. 564 с.
16. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн.- К. : Либідь, 2003.
17. Бех І. Д. Цінності як ядро особистості // Цінності освіти і виховання: Наук. метод. зб. / За ред. О.В. Сухомлинської. К., 1997. С. 8-12.
18. Білавич ГВ. Етноестетика декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі школи // Актуальні проблеми української етнопедагогіки - Івано-Франківськ: Плай, 2001.- С.4 -10.
19. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. - М.: Наука, 1978. - 156 с.
20. Богуш А.М. Народознавча обізнаність дітей дошкільного віку // Наукові записки Рівненського педінституту. - 1999. - № 5. - С. 8-11.
21. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. Посіб. - К.: Вища школа., 2002.- 407 с.
22. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: МГУ, 1988. 188 с.
23. Бодиева Н.И. Через этническое - к общечеловеческому : О некоторых аспектах развития национальной школы / Н.И. Бодиева // Директор школы.-1996. № 1.- C. 55-59.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн