НОВИК ІРИНА МИХАЙЛІВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОГО СУПРОВОДУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
На правах рукопису
НОВИК ІРИНА МИХАЙЛІВНА
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОГО СУПРОВОДУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Науковий керівник: Мартиненко Світлана Миколаївна,
доктор педагогічних наук, професор
КИЇВ - 2016
ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА...................... 13
1.1. Аналіз досліджуваної проблеми в педагогічній теорії............................................................ 13
1.2. Сутність і зміст базових понять дослідження............................................................................................. 32
1.3. Особливості розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів 51
1.4. Сучасний стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших
школярів................................................................................................................................. 71
Висновки до першого розділу.......................................................................................... 91
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОГО СУПРОВОДУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ................................................................................................. 93
2.1. Формування у майбутніх учителів початкових класів позитивного ставлення до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів 93
2.2. Суб’єкт-суб’єктний підхід до підготовки майбутніх педагогів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів............................................................ 108
2.3. Впровадження інтерактивних форм і методів у зміст підготовки майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних
інтересів молодших школярів.......................................................................................... 123
Висновки до другого розділу............................................................................................ 144
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ 146 РОБОТИ
3.1. Етапи і методика проведення експериментального дослідження 146
3.2. Аналіз результатів експерименту........................................................................................................ 177
Висновки до третього розділу................................................................................................ 196
ВИСНОВКИ................................................................................................................................. 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................................. 202
ДОДАТКИ................................................................................................................................... 237

ВСТУП
Актуальність дослідження. Професійна діяльність сучасного вчителя початкової школи передбачає формування в учнів ключових і предметних компетентностей, системного мислення та позитивного ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, врахування індивідуальних особливостей особистісного розвитку дітей. У цьому контексті актуальним є підготовка майбутніх фахівців початкової освіти до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, який забезпечує оптимальні умови для їхнього навчання, виховання з урахуванням пізнавальних інтересів і потреб.
Нормативною основою модернізації національної освіти та професійної підготовки педагогів є Закони України «Про освіту» (1991), «Про загальну середню освіту» (1999), «Про вищу освіту» (2014), Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» (2011); Державний стандарт початкової загальної освіти (2011), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти (2013). Шляхи реформування початкової школи презентовано Міністерством освіти і науки України у наказі «Про зміни до навчальних програм для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» (2016).
Аналіз наукових джерел засвідчив значну увагу науковців до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема їхньої готовності до безпосередньої практичної діяльності, складовою якої є діагностична. У працях І. Зязюна, Н. Кузьміної, З. Левчук, А. Маркової,
B. Моляко, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна висвітлюються особливості формування готовності вчителів до педагогічної діяльності. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх фахівців початкової школи розкриваються в дослідженнях О. АбдуллінОї, Т. Байбари, В. Бондаря, В. Желанової,
C. Мартиненко, М. Марусинець, Л. ПетуховОї, О. Проскури, О. Савченко,
Л. Хоружої, І. Шапошнікової. Теоретичне обґрунтування багатоаспектної діагностичної діяльності педагога подається у наукових розвідках Ю. Красильника, В. Максимова, І. Підласого, Г. ЦехмістрОвої.
Особливості організації навчально-виховного процесу на основі діагностування обґрунтовано в працях Ю. Бабанського, В. Беспалька, Ю. Гільбуха, О. Леонтьєва, Н. Тализіної. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки досліджуються особливості діагностичної діяльності вчителя (Б. Бітінас, М. БОритко, М. ГОлубєв, А. ГригОр’єв, В. Завіна,
0. Кочетов, С. Мартиненко), визначаються можливості формування у фахівців діагностичних умінь у процесі професійної підготовки, виконання діагностичних завдань під час педагогічної практики (А. Алексюк, Ю. Бабанський, Н. Кузьміна, С. Сисоєва, Л. Хомич).
Вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до діагностичної діяльності засвідчив, що сучасна педагогічна наука і практика активно спрямовує зусилля на дослідження індивідуальних особливостей особистості, психічних процесів, впливу діяльності, спілкування та педагогічної взаємодії на її всебічний розвиток. Особлива увага приділяється також дослідженню пізнавальних інтересів першокласників, адже саме в цьому віці вони є пріоритетними у формуванні ціннісних мотивів навчальної діяльності, стійкою якістю особистості, що проявляються у зацікавленості та допитливості, прагненні до здобуття нових знань, набуття практичних умінь і навичок. Наукові розвідки цілої плеяди вчених присвячено проблемі розвитку пізнавальних інтересів учнів (Є. Баранова, Н. Бібік, Д. Ельконін,
1. Лернер, Н. Морозова, Г. Щукіна). Методика діагностування навченості учнів молодшого шкільного віку подано у дослідженнях Ю. Гільбуха, І. Гутнік, С. Коробко, С. Максименка, С. Мартиненко, С. Нагорної, О. Савченко. Вченими (Н. Беляєва, В. БОндаревський, В. Кобаль, В. Поліщук, С. Шустваль) розглянуто пізнавальний інтерес як джерело формування ключової компетентності «вміння вчитися», що підвищує інтенсивність інтелектуальної діяльності, спрямовує увагу, дає змогу підвищити якість

засвоєння знань, їх функціональність. Заохочення першокласників до навчання, пізнання навколишнього світу зумовлює необхідність підготовки майбутніх учителів початкової школи до діагностичного супроводу розвитку їхніх пізнавальних інтересів.
Студіювання наукових джерел із обраної теми підтвердило активізацію інтересу науковців до діагностичної діяльності педагогів, однак ученими недостатньо розкрито проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів. Поза увагою дослідників залишилися вагомі аспекти означеної проблеми, зокрема: структура, зміст, педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців до діагностичної діяльності, відсутність діагностичного інструментарію дослідження розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Водночас у контексті обраної проблеми дослідження виявлено суперечності між:
— суспільними вимогами до якості професійної підготовки вчителів початкових класів та недостатнім рівнем їхньої готовності до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів;
— необхідністю якісної професійної підготовки майбутніх фахівців початкової школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів та недостатнім рівнем організації освітнього процесу вищого навчального закладу до означеної діяльності;
— потребою формування у майбутніх учителів початкової школи діагностичних умінь і навичок та відсутністю відповідного науково- методичного забезпечення цього процесу.
Актуальність, наукова і практична значущість порушеної проблеми, недостатня її теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського університету імені Бориса Грінченка «Філософські, освітологічні та методичні засади компетентнішої особистісно-професійної багатопрофільної університетської освіти» (державний реєстраційний номер 0110U006274). Тему дослідження затверджено Вченою радою Київського університету імені Бориса Грінченка (протокол №1 від 23.01.2012 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в України (протокол №1 від 31.01.2012 р.).
Об’ єкт дослідження — професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.
Предмет дослідження — педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Мета дослідження — обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Відповідно до об’єкта, предмета й мети наукового пошуку визначено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми у педагогічній теорії та практиці.
2. Уточнити сутність і зміст базових понять дослідження.
3. Визначити структуру готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів та критерії, показники й рівні її сформованості.
4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення філософії щодо взаємозв’язку теорії та практики; психології — про розвиток особистості, структуру й особливості формування пізнавальних інтересів учнів; педагогіки — про цілісність і неперервність професійної підготовки майбутніх фахівців; основні принципи професійної підготовки фахівців: інформатизації та технологізації освіти; системний, діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, індивідуальний підхід у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи.
Теоретичну основу дослідження складають положення філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев’юк); теорії неперервної професійної освіти (О. Абдулліна, А. Алексюк, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, Н. Кузьміна, С. Сисоєва); особливості професійної підготовки вчителів початкової школи (Т. Байбара, В. Бондар, М. Вашуленко, М. Марусинець, Л. Петухова, О. СавченкО, Н. Тализіна, Л. ХОмич, Л. ХОружа, І. ШапОшнікова); концепції педагогічної діагностики (А. Бєлкін, Б. Бітінас, М. Боритко, М. Голубєв, А. ГригОр’єв, В. Завіна, К. Інгенкамп, К. Клауер, О. КОчетОв, С. Мартиненко, О. Мельник); методики діагностування навченості учнів молодшого шкільного віку, розвитку їх пізнавальних процесів та інтересів (Є. Баранова, Н. Бібік, О. Савченко, Г. Щукіна).
Для реалізації мети та вирішення поставлених завдань застосовувалися методи дослідження: теоретичні — аналіз філософської, психолого-
педагогічної літератури, дисертаційних досліджень з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми; синтез, систематизація та узагальнення — для розкриття сутності та змісту базових понять дослідження, формулювання понятійно-термінологічного апарату, виокремлення основних компонентів формування готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; емпіричні — психолого-педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування, самооцінка, аналіз продуктів діагностичної діяльності — для визначення показників, критеріїв і рівнів готовності майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; педагогічний експеримент — з метою перевірки ефективності розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; статистичні методи — для інтерпретації отриманих кількісних і якісних даних.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася в Київському університеті імені Бориса Грінченка (м. Київ), Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка (м. Суми), Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). На різних етапах дослідження було залучено 724 студента ОКР «бакалавр» напряму підготовки 6.010102 «Початкова освіта».
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, які охоплюють: формування позитивного ставлення у майбутніх фахівців початкової школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; суб’єкт- суб’єктний підхід до підготовки майбутніх педагогів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів школярів; упровадження інтерактивних форм і методів у зміст підготовки майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; визначено структуру готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів та критерії, показники й рівні її сформованості; розроблено класифікацію методів діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів на засадах гуманістичної спрямованості, дитиноцентризму й особистісно орієнтованого підходу; уточнено теоретичну сутність поняття «готовність майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів», яке розглядається як результат підготовки, що характеризується сформованістю знань, умінь і навичок добирати, розробляти та застосовувати діагностичні методики, прогнозувати перспективи, здійснювати педагогічну підтримку р

Список литературы

ВИСНОВКИ
Теоретичне та експериментальне вирішення проблеми підготовки майбутніх фахівців початкової школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів дало підстави для таких висновків:
1. На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел доведено, що означена проблема, попри значний пласт наукових здобутків, не була предметом цілісного дослідження. Вивчення наукових джерел уможливило розкрити сутність професійної підготовки вчителів початкової школи, охарактеризувати історичні аспекти розвитку та функціонування педагогічної діагностики, уточнити її основні функції (мотиваційну, інформаційну, особистіснО орієнтовану, розвивальну, виховну, контрольну, оцінювальну, кОрекційну прогностичну); систематизувати методи діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів (збір та інтерпретація отриманих даних; вивчення пізнавальних інтересів молодших школярів; контроль та корекція, прогнозування розвитку пізнавальних інтересів). Розроблено етапи діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, які охоплювали організаційно- підготовчий, початковий, поточно-корегувальний, оцінювально-контрольний та підсумково-узагальнювальний. Виокремлено цикли діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів 6—7 річних учнів у процесі їх підготовки та навчання у першому класі, апробовано програму та алгоритм здійснення означеної діяльності. З’ясовано, що більшість учителів недостатньо вмотивовані та готові до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, відтак гальмівним чинником здійснення такої діяльності є відсутність діагностичного інструментарію вивчення розвитку пізнавальних інтересів учнів.
2. Проаналізовано базові поняття дослідження. Професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів подано як організований і систематичний процес формування комплексу особистісно-професійних якостей, що охоплюють професійні знання, вміння та навички, загальну, професійну і фахову компетентність, які мають бути сформовані під час здобуття освіти у вищому навчальному закладі. Діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів визначено як сукупність взаємопов’язаних дій, діагностичних методів, прийомів і засобів, спрямованих на виявлення стану та рівнів розвитку пізнавальних інтересів дітей, а також прогнозування результатів їхньої навченості, вихованості, створення сприятливих умов для цього. Уточнено теоретичну сутність поняття «готовність майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів», яке подається як результат підготовки, що характеризується сформованістю діагностичних знань, умінь і навичок, здатністю добирати, розробляти та застосовувати діагностичні методики, прогнозувати перспективи, здійснювати педагогічну підтримку розвитку пізнавальних інтересів дітей.
3. Визначено структуру готовності майбутніх учителів початкової школи до діагностичної діяльності. Охарактеризовано складові мотиваційного, змістового, операційного, контрольно-коригувального, рефлексивного
компонентів, відповідно встановлені критерії (мотиваційно-ціннісний, продуктивно-когнітивний, операційно-діяльнісний, контрольно-корекційний, рефлексивно-оцінювальний) готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів. Залежно від прояву показників виокремлено та охарактеризовано рівні готовності майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів, зокрема: творчий, що передбачав досконале володіння студентами діагностичними знаннями та вміннями, творче застосування діагностичних методів на практиці, сформовану діагностичну компетентність; продуктивно-творчий, що характеризувався достатнім володінням теоретичними знаннями та практичними навичками з педагогічної діагностики, нестійкою зовнішньою й внутрішньою мотивацією. На продуктивному рівні у майбутніх фахівців комплекс діагностичних умінь в основному склався, але в їх діях недостатньо виявлялися психолого- педагогічні знання; переважали стереотипні форми діагностичної діяльності; репродуктивний рівень визначався незначним обсягом теоретичних знань і практичних умінь із педагогічної діагностики, діагностичні дії були професійно неусвідомленими або недостатньо усвідомленими, вони виконуються інтуїтивно, за певним шаблоном.
4. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, які охоплюють: формування позитивного ставлення до необхідності діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; суб’єкт-суб’єктний підхід до підготовки майбутніх педагогів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; упровадження інтерактивних форм і методів у зміст підготовки майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів. Для реалізації першої умови визначено основні складники формування у майбутніх учителів початкових класів позитивного ставлення до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Для реалізації другої умови виокремлено адаптаційний, об’єктно-суб’єктний, міжсуб’єктний рівні суб’єкт-суб’єктної взаємодії студентів і викладачів у професійній підготовці до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів. Охарактеризовано позицію викладача у процесі здійснення суб’єкт-суб’єктного підходу до підготовки майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, що характеризується ціннісним ставленням до особистісно-професійного зростання майбутніх фахівців початкової школи; реалізацією модернізованих педагогічних функцій; акмеологічною спрямованістю професійної діяльності та педагогічною взаємодією. Обґрунтовано суб’єктну позицію студентів у процесі педагогічної взаємодії з викладачем, що передбачає цілеспрямованість, активність, академічну мобільність, самостійність, креативність, готовність до здійснення діагностичної діяльності.
Забезпечення третьої педагогічної умови можливе шляхом оновлення та розширення змістового наповнення навчальних дисциплін діагностичними знаннями, вміннями і навичками («Вступ до спеціальності», «Педагогіка загальна», «Психологія загальна та вікова», «Педагогічна психологія», «Основи педагогічних досліджень», «Методика індивідуального навчання», «Психодіагностика»). Розроблено та впроваджено спецкурс «Основи діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів» (IV курс), у межах якого передбачено проходження студентами web-квесту «Вчитель-діагност». Встановлено, що ефективними формами підготовки майбутніх фахівців до означеної діяльності є традиційні (лекційні, семінарські, практичні заняття, індивідуальна і самостійна робота) та інтерактивні (дискусії, інтерактивні лекції, робота в парах, малих групах, круглі столи, майстер-класи, тренінги, діяльність у студентській діагностичній лабораторії). Відповідно методами визначено навчально- пізнавальні, ділові ігри, диспути, моделювання педагогічних ситуацій, розв’язання педагогічних задач, аукціони знань; засобами — форум, блог, «живий журнал», web-сайт, web-квест.
Ефективність педагогічних умов доведено експериментально, про що свідчить позитивна динаміка якісних і кількісних показників сформованості компонентів готовності студентів до означеного виду діяльності, достовірність яких підтверджено методами математичної статистики критеріями Пірсона С2 і Фішера Р* .
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної проблеми, а лише відбиває основні положення дисертаційної роботи. Перспективними для наукового пошуку є підбір та апробація ефективних методів формування у студентів діагностичних умінь під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін, проходження педагогічної практики, розроблення діагностичного інструментарію вивчення розвитку пізнавальних інтересів школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : учеб. для пед. спец. вуз / О. А. Абдуллина. - Изд 2-е. - М. : Просвещение, 1990. - 141 с.
2. Александрова Л. Ю. Педагогическая диагностика в системе совершенствования профессиональной деятельности учителя начальных классов : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Александрова Людмила Юрьевна ; Чувашский гос. пед. ун-т им. И. Я. Яковлева. - Чебоксары, 2002. - 273 с.
3. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підруч. для студ., асп. та мол. викл. вузів / А. М. Алексюк. - К.: Либідь, 1998. - 558 с.
4. Амонашвили Ш. А. Без сердца что поймешь? / Ш. А. Амонашвили. - Артёмовск : Лаб. гуманной педагогики, 2009. - 68 с.
5. Ананьев Б. Г. Познавательные потребности и интересы / Б. Г. Ананьев // Ученые записки ЛГУ. Психология. - 1959. - Вып. 16. - № 265. - С. 41- 60.
6. Андреев В. И. Педагогика : учеб. курс для творческого саморазвития / В. И. Андреев. - Изд 3-е. -Казань : Центр инновац. технологий, 2004. -606 с.
7. Андреева Г. Г. Подготовка студентов педвузов к профессионально - диагностической деятельности : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Андреева Галина Григорьевна ; Чувашский гос. пед. ун-т им. И. Я. Яковлева. - Чебоксары, 2001. - 223 с.
8. Андрієнко О. С. Педагогічне діагностування научуваності учнів 11-13 років : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Андрієнко Олена Станіславівна ; Київський ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 1997. - 16 с.
9. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть (Спроба прогностичного аналізу) / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. - 2001. - № 1. - С. 11-17.
10. Арестова О. Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания /
О. Н. Арестова // Вести МГУ. Серия Психология. - 1998. - № 4. - С. 40-52.
11. Афанасьева Н. В. Специфика задач психолога в основных моделях сопровождения в образовании / Н. В. Афанасьева // Организаторские способности в логике ментального управления социальными группами и организациями : матер. Междунар. симпозиума, 27-28 окт. 2006 г. / отв. ред. сост. Н. П. Фетискин, А. Л. Журавлев. - Кострома : КГУ
им. Н. А. Некрасова, 2006. - С. 46-48.
12. Бабанский Ю. К. Педагогика : учеб. пособ. для студ. пед. ин-т / Ю. К. Бабанский. - Изд. 2-е, доп. и пер. - М. : Просвещение, 1988. - 479 с.
13. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / сост. Ю. К. Бабанский. - М. : Педагогика, 1989. - 560 с.
14. Базовий компонент дошкільної освіти України [Електронний ресурс] / авт. кол-в: А. М. Богуш, Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, Н. В. Гавриш та ін. - К. : Видавництво, 2012. - 26 с. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/ education/doshkilna /basic1 / (дата звернення: 23.12.15). - Назва з екрана.
15. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах / Т. М. Байбара. - К. : Веселка, 1998. - 336 с.
16. Байкова Л. А. Обучение будущих учителей начальной школы диагностической деятельности : теория, методология, технология : дисс. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Байкова Людмила Александровна ; Тульский гос. пед. ун-т им. Л. Н. Толстого. - Тула, 2004. - 398 с.
17. Бакурадзе А. Б. Мотивация труда педагогов / А. Б. Бакурадзе. - М. : Сентябрь, 2005. - 192 с.
18. Баранова Э. А. Диагностика познавательного интереса у младших школьников и дошкольников / Э. А. Баранова. - СПб. : Речь, 2005. - 128 с.
19. Баранова Э. А. Введение в детскую психологию: курс лекций : учеб. пособ. / сост. Э. А. Баранова. - СПб. : Речь, 2006. - 176 с.
20. Бежанова Н. Л. Розвиток готовності вчителів у післядипломній педагогічній освіті до формування оцінювальних умінь молодших школярів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бежанова Наталія Леонідівна ; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2007. - 283 с.
21. Белкин А. С. Теория и методика педагогической диагностики отклонений в поведении школьников : дисс. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 / Белкин Август Соломонович ; Институт общей педагогики АПН СССР. - М., 1980. - 580 с.
22. Бербец В. В. Методика діагностування навчальних досягнень учнів 5-9 класів на уроках трудового навчання : дис... канд. пед. наук : 13.00.02 / Бербец Віталій Васильович ; Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. - Умань, 2005. - 185 с.
23. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 191 с.
24. Бех І. Психологічний супровід особистісно орієнтованого виховання /
І. Бех // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С. 3-6.
25. Бєлєнька Г. В. Роль гри в житті дитини молодшого шкільного віку / Г. В. Бєлєнька // Заступник директора школи. - 2013. - № 4 (17). - С. 25-34.
26. Бєлєнька Г. В. Особистість випускника дитсадка: базові якості / Г. В. Бєлєнька // Дошкільне виховання. - 2015. - № 5. - С. 11-15.
27. Бине А. Измерение умственных способностей / А. Бине ; пер. М. Владимирский; подгот. В. А. Луков. - СПб. : Союз, 1998. - 432 с.
28. Битинас Б. П. Педагогическая диагностика: сущность, функции, перспективи / Б. П. Битинас, Л. И. Катаева // Педагогика. - 1993. - № 2. - С. 10-15.
29. Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе / М. Р. Битянова. - Изд. 3-е. - М. : Генезис, 2000. - 298 с.
30. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів : дис... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Бібік Надія Михайлівна ; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 1998. - 380 с.
31. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів : монографія / Н. М. Бібік. - К. : Либідь, 1998. - 199 с.
32. Бібік Н. М. Пізнавальний інтерес як умова суб’ єктності навчання молодших школярів / Н. М. Бібік // Педагогічний дискурс. - 2011. - Вип. 10. - С. 53-56.
33. Бодалев А. А. Общая психодиагностика / А. А. Бодалев, В. В. Столин, В. С. Аванесов. - СПб. : Изд-во «Речь», 2000. - 440 с.
34. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. - М. : Просвещение, 1968. - 464 с.
35. Бондар В. І. Дидактика : ефективні технології навчання студентів : навч. посіб. / В. І. Бондар. - К. : Вересень, 1996. - 129 с.
36. Бондар В. І. Педагогічне прогнозування як процес формування прогностичних умінь учителя початкової школи : навч.-метод. посіб. / В. І. Бондар, М. С. Севастюк. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. - 60 с.
37. Бондар В. І. Конкурентоздатність педагога як складова його професійної компетентності / В. І. Бондар // Початкова освіта. - 2008. - № 7. - С. 22-23.
38. Бондаревский В. Б. Воспитание интереса к знаниям и потребности к самообразованию: кн. для учителя / В. Б. Бондаревский. - М. : Педагогика,
1985. - 143 с.
39. Борытко Н. М. Диагностическая деятельность педагога : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. зав. / Н. М. Борытко ; под ред. В. А. Сластёнина, И. А. Колесниковой. - Изд. 2-е, стер. - М. : Издательский центр «Академия», 2008. - 288 с. - (Профессионализм педагога).