ОСОБЛИВОСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

САВЧЕНКО ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 377 : 006. 44 (470+571)

ОСОБЛИВОСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
професор
Кудикіна Надія Василівна

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………….……………..……. 4
ВСТУП……………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ І ПРАКТИЦІ………………………………………………………………… 16
1.1. Стандартизація в галузі професійної освіти і навчання як проблема професійної педагогіки............................................................... 16

1.2. Тенденції стандартизації підготовки виробничого персоналу в документах міжнародних організацій та форумів з проблем професійної освіти і навчання…………………………..………………………………… 43
Висновки до першого розділу…................................................................ 62
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПОЧАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ…………. 66
2.1. Обґрунтування поняттєво-категоріального апарату дослідження
2.2. Передумови розвитку уніфікації і стандартизації змісту професійної освіти робітників в історико-педагогічному процесі Росії….
2.3. Організаційно-правові засади становлення стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації …………
2.4. Соціальне партнерство як особлива складова удосконалення стандартизації в системі підготовки кваліфікованих робітників в умовах запровадження інноваційної економіки …...………………….………….. 66
84

96

143
Висновки до другого розділу…................................................................ 163
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТИЗАЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ УКРАЇНИ І РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ……………………………………………….. 169

3.1. Загальне і особливе стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації та професійно-технічної освіти України ……………………………………………………………………….
3.2. Можливості використання ідей зарубіжного та російського досвіду в процесах стандартизації професійно-технічної освіти України…………………...…………………………………….……..
3.3. Реалізація нових підходів до удосконалення стандартів профтехосвіти на прикладі професії “Оператор телекомунікаційних послуг”………………………………………………………………………..
Висновки до третього розділу……………….………………………… 223
ВИСНОВКИ....................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..
ДОДАТКИ (окремий том)……………………………………………. 208
214

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ПОН – Професійна освіта і навчання
ПТО – Професійно-технічна освіта
ППО – Початкова професійна освіта
РФ – Російська Федерація
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
РСПП – Російський союз промисловців і підприємців
НАРК – Національна агенція з розвитку кваліфікацій
ПС – Професійний стандарт
НСК – Національна система кваліфікацій
НРК – Національна рамка кваліфікацій
ЄСК – Європейська система кваліфікацій
ЄРК – Європейська рамка кваліфікацій
ДОС – Державний освітній стандарт
ФДОС ППО – Федеральний державний освітній стандарт початкової професійної освіти
ФК – Федеральний компонент
ОПП – Освітня професійна програма
ОКХ – Освітньо-кваліфікаційна характеристика
ВПО – Вища професійна освіта
СПО – Середня професійна освіта
ПТНЗ – Професійно-технічний навчальний заклад
ВПУ – Вище професійне училище
МОН України – До 2011 р. Міністерство освіти і науки України
МОНМС
України – З 2011 р. Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
НМЦ ПТО – Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти
НАПН України – Національна Академія педагогічних наук України
НМО – Навчально-методичні об’єднання
РАО – Російська академія наук
ЄФО – Європейський фонд освіти
ЄС – Європейський Союз
CEDEFOP – Європейський центр розвитку професійної підготовки (від фр. Centre Europeen pour le Developpement de la Formation Professionnelle)
ETF – Комісія з професійної освіти Європейського Союзу (від англ. European Training Foundation)
ВЕД – Вид економічної діяльності
КВЕД – Класифікатор видів економічної діяльності

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку України, техніко-технологічні зміни в галузях виробництва, зростання конкуренції на ринку праці зумовлюють необхідність модернізації професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників на основі створення державних стандартів професійно-технічної освіти (ПТО) нового покоління. Про це наголошується в Концепції розвитку професійно-технічної освіти (професійної) освіти в Україні (2004), Державній цільовій програмі розвитку професійно-технічної освіти на 2011–2015 рр. (2011), Проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. (2011), відповідно до яких оновлення змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду і принципів сталого розвитку є одним із способів розв’язання проблем забезпечення належної якості професійно-технічної освіти.
У програмних документах Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Європейського Фонду Освіти, Організації економічного співробітництва й розвитку, Копенгагенського процесу одним із провідних освітніх пріоритетів визнається забезпечення якості стандартів підготовки виробничого персоналу. Крім того, процеси світової інтеграції, інтернаціоналізації виробництва, міграції виробничого персоналу й конвергенції освітніх систем активізують обмін досвідом різних країн щодо створення стандартів професійної підготовки. Для України, яка визначила орієнтир на входження до відкритого освітнього простору й розпочала реформування професійно-технічної освіти в контексті європейських вимог, недооцінка прогресивного зарубіжного досвіду з цієї проблеми негативно позначається на досконалості стандартів профтехосвіти та, як наслідок, на якості підготовки кваліфікованих робітників. Свідченням цього є критика існуючих стандартів з боку роботодавців, відсутність нормативно-правового забезпечення й методологічних підходів до створення стандартів нового покоління, заснованих на модульно-компетентнісному підході, уповільнена динаміка розробки стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій (з 116 у 2005 р. до 19 у 2009 р.).
Аналіз наукової літератури засвідчив, що з 90-х років ХХ століття набули поширення наукові дослідження з проблем змісту професійної освіти та його стандартизації, які здійснювалися С. Батишевим [1, 2], В. Бліновим [3], С. Гончаренком [4–6], Р. Гуревичем [7], Ю. Зіньковським [8], І. Лікарчуком [9], В. Лозовецькою [10], Н. Ничкало [11, 12], О. Новіковим [13-14], В. Радкевич[15–16], О. Щербак [17], В. Ягуповим [18] та ін. Порівняльні дослідження багатьох аспектів стандартизації в галузі професійної освіти і навчання перебували в полі зору українських і російських вчених-компаративістів Н. Авшенюк [19], Н. Бідюк [20], Н. Воскресенської [21], Т. Десятова [22], І. Смірнова [23], В. Смірнова [24], М. Сороки [25], Ж. Таланової [26] та ін. Теоретичне обґрунтування стандартизації, як категорії нормування в галузі професійної освіти, здійснили провідні російські дослідники В. Байденко[27–38], Б. Гершунський [39], В. Лєдньов [40], О. Субетто [41] та ін. Окремі питання стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації (ППО РФ) висвітлювалися в дослідженнях О. Лейбович [42], О. Муравйової [43], Г. Мухаметзянової, [44], О. Олейнікової, [45–48], Г. Файзулліної [49], Ю. Читаєвої [50] та ін.
Теоретичну основу дисертаційної роботи становлять положення та висновки наукових праць вітчизняних, зарубіжних вчених, зокрема російських, в яких ґрунтовно досліджуються проблеми: філософії і методології освіти (І. Зязюн [51], С. Клепко[52], В. Краєвський [53], В. Кремень [54], О.Новіков [55] та ін.); дидактики та професійної діяльності (Б. Гершунський [56], І. Зімня [57], О. Хуторській [53]); положень порівняльних аспектів стандартизації (Н. Дупак [58], О. Олєйнікова [59, 60], В. Смірнов [62] та ін.); концептуальних та теоретико-методологічних засад стандартизації (В. Байденко [30, 31], В. Беспалько [62], В. Блинов [63,64], В. Головінов [65], О. Лейбович [66], Н. Ничкало [67–69], В. Радкевич [70; 71], А. Сімак [72–75] та ін.); нормології, епістеміології стандарту та стандарту як інструменту державної політики (О. Субетто [41; 76], Ж. Таланова [26] та ін.); впливу ринку праці та особливості підготовки фахівців на виробництві (В. Блой [78], Ю. Вайс [78], С. Іванов [79], В. Скульська [80], І. Стариков [81] та ін.); розробки професійних стандартів та національних рамок кваліфікації (О. Батрова [81], Т. Десятов [83, 84], М. Коулз [85], С. Мельник [86], А. Муравьйова [87-88] та ін.); компетентностного підходу (В. Болотов [89], Д. Заводчіков [90], Е. Зеєр [91], І. Зімняя [57], О. Овчарук [92], Ю. Татур [93], Ю. Тихомиров [94], Ю. Читаєва [95], Г. Щедровицький [96] та ін.); стандарту як предмета кваліметрії, моніторингу та контролю за дотриманням стандарту (В. Зуєв [97], Т. Лукіна [98], Б. Клим [99-100], О. Ляшенко [101; 102], О. Шихова [103] та ін.); методичних аспектів впровадження стандартів профтехосвіти (Е. Ковальчук [104], Н. Кудикіна [105; 106], І. Лікарчук [107;108], М. Пальчук [109], Н. Паршина [110] та ін.).
Теоретичний аналіз наукових робіт доводить, що досягнення стандартизації профтехосвіти пострадянських країн, зокрема Російської Федерації, у порівняльно-педагогічному аспекті залишається дещо осторонь уваги науковців. Російський досвід стандартизації у цій галузі є близьким для України, оскільки обидві держави об’єднані історичним корінням, подібністю філософії й цінностей освіти. Його всебічний аналіз обумовлюється потребою вдосконалення теоретико-методологічних підходів стандартизації, які у зв’язку з випереджувальним розвитком досліджуваного процесу в Російській Федерації, порівняно з Україною, на цей час вже досить осмислені й перевірені практикою. Актуальність проблеми посилюється наближеністю соціально-економічних змін, які нині відбуваються в двох країнах й обраних пріоритетів розвитку як української, так і російської профтехосвіти. У зв’язку з цим процес стандартизації в системі підготовки кваліфікованих робітників у контексті соціально-економічних й освітніх перетворень потребує системного вивчення як у Росії, так і в Україні, а також потребує більшої уваги до з’ясування його особливостей, які в нашій країні ще недостатньо проаналізовані та поки не стали предметом досліджень з теорії і методики професійної освіти.
Наукове дослідження проблеми зумовлене наявністю соціально-педагогічних суперечностей в теорії і практиці стандартизації профтехосвіти України, зокрема, між необхідністю: розроблення в Україні стандартів нового покоління з урахуванням прогресивного зарубіжного досвіду та відсутністю порівняльних досліджень, в яких він висвітлюється; вивчення особливостей російського досвіду стандартизації й недостатнім науковим обґрунтуванням потреби його використання в системі ПТО; посилення участі роботодавців у процесах стандартизації й відсутністю нормативно-правового врегулювання цієї співпраці в Україні; врахування вимог роботодавців стосовно випереджувального оновлення розроблених стандартів і відсутністю моделей їх оперативного вдосконалення; відкритого інформаційного ресурсу стандартизації в системі професійно-технічної освіти та відсутністю в Україні умов для його створення.
Існує також певна невизначеність поняттєво-категоріального апарату дослідження, що потребує уточнення з урахуванням отриманих наукових результатів.
Особливий науковий інтерес становить виявлення конструктивних ідей російського досвіду розв’язання зазначених суперечностей, зокрема, набутого в системі початкової професійної освіти, і пошук можливостей їх творчого використання в Україні з урахуванням національних умов і традицій.
Отже, актуальність проблеми й недостатнє осмислення російського досвіду стандартизації, його соціально-педагогічна важливість для України зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Особливості стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до планів наукової діяльності Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України. Вона безпосередньо пов’язана з НДР “Теоретико-методологічні засади прогнозування, розвитку й модернізації професійно-технічної освіти в умовах європейської інтеграції” (РК № 0106U005980), “Теоретико-методологічні засади розробки державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління” (РК № 109U00187).
Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (протокол № 2 від 19.02.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).
Метою дослідження є розкриття організаційно-процесуальних особливостей стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації, виявлення її конструктивних ідей і окреслення можливих способів їх упровадження в практику стандартизації професійно-технічної освіти України.
Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:
1) здійснити науковий аналіз проблеми стандартизації у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії й практиці, з’ясувати основні тенденції, уточнити зміст ключових дефініцій;
2) дослідити передумови виникнення і розвитку стандартизації початкової професійної освіти Російської Федерації та визначити її періодизацію;
3) з’ясувати організаційно-правові засади створення і впровадження стандартів початкової професійної освіти Російської Федерації та виявити їх процесуально-педагогічні особливості;
4) обґрунтувати роль соціального партнерства як дієвого механізму стандартизації підготовки кваліфікованих робітників Російської Федерації;
5) на основі порівняльного аналізу окреслити можливості творчого використання конструктивних ідей досвіду стандартизації початкової професійної освіти Російської Федерації в системі професійно-технічної освіти України.
Об’єкт дослідження – стандартизація в системі початкової професійної освіти Російської Федерації.
Предмет дослідження – педагогічні особливості та конструктивні ідеї стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації.
Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні – аналіз наукової літератури, що стосується об’єкта й предмета дослідження, контент-аналіз, аналогія, систематизація для виявлення особливостей стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації, здійснення індуктивного узагальнення, формулювання висновків; ретроспективні – дослідження становлення стандартизації початкової професійної освіти Російської Федерації та визначення її періодизації; компаративні – зіставлення й порівняння досвіду України та РФ з досліджуваної проблеми, виявлення сучасних міжнародних тенденцій стандартизації; прогностичні – вдосконалення процесів стандартизації, окреслення можливостей творчого використання в системі ПТО України конструктивних ідей російського досвіду; теоретичного моделювання – побудова моделі вдосконалення стандартів на основі інтегральних вимог роботодавців, моделі компетентного випускника ПТНЗ, циклу оновлення стандарту; емпіричні – вивчення досвіду, бесіди й інтерв'ю (безпосередньо та дистанційно) з педагогічними працівниками, керівниками навчальних закладів, що уможливило ознайомлення з сучасними теоретичними підходами до стандартизації Інституту розвитку професійної освіти (ІРПО, м. Москва), Федерального інституту розвитку освіти (ФІРО, м. Москва), Федерального інституту професійної освіти Німеччини (м. Бонн), торгово-промислової палати регіону Ельзас (м. Мюльхаус).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– уперше в порівняльно-педагогічному аспекті виявлено й охарактеризовано організаційно-процесуальні особливості стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації (надання цій проблемі статусу загальнодержавного пріоритету з відповідним закріпленням провідної ролі роботодавців у законодавчій базі; належний рівень науково-методичного, нормативно-правового супроводу процесу створення стандартів ППО РФ; активна участь у стандартотворенні відомих російських науковців (В. Байденко, В. Блінова, В. Ледньова, О. Муравйової, О. Новікова, О. Олейнікової, І. Смірнова) та провідних наукових установ (ФІРО, ІРПО); модульний принцип побудови стандартів нового покоління на основі компетенцій; створення незалежних суспільних інституцій для організації діяльності щодо розроблення більше 50 професійних стандартів на основі їх макету, положення й методики в комплексі з формуванням Національної системи і рамки кваліфікацій; створення системи сертифікації кваліфікацій спеціалістів і незалежного оцінювання якості навчання; оновлення Переліку професій з орієнтацією на його скорочення та укрупнення, удосконалення чинних класифікаторів професій);
– розроблено й обґрунтовано критерії (процесуально-змістовий, нормативно-законодавчий, психолого-педагогічний, соціально-економічної адекватності, методологічної відповідності), на основі яких встановлено періодизацію уніфікації, стандартизації змісту професійної освіти робітників в історико-педагогічному процесі Росії, а в подальшому – в системі початкової професійної освіти Російської Федерації;
– з’ясовано організаційно-правові засади створення і впровадження трьох поколінь стандартів ППО РФ та виявлено їх процесуально-педагогічні особливості (І покоління –1992-2003 рр. було орієнтоване на знанієвий компонент й реалізовувало підходи до стандартизації змісту освіти радянських часів; ІІ – 2003–2007 рр. базувалося на компетентнісному підході, проте недосконала розробка, психологічна непідготовленість педагогічних працівників і недостатня участь соціальних партнерів у процесах розробки не дозволили її реалізувати; ІІІ – з 2007 р. характеризується орієнтацією на оптимальний результат на основі модульно-компетентнісного підходу (в комплексі з формуванням Національної системи і рамки кваліфікацій, систем якості освіти й сертифікації кваліфікацій, випереджувальною розробкою професійних стандартів, вдосконалення переліків професій);
– виявлено й окреслено конструктивні ідеї стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації (створення суспільних організацій щодо розроблення професійних стандартів, Національної системи і рамки кваліфікацій, сертифікації кваліфікацій; активізація соціального партнерства як механізму наближення змісту підготовки кваліфікованих робітників до інтегральних вимог роботодавців та ринку праці; періодичне створення стандартів нових поколінь під впливом змін виробничої сфери; гнучке нормативно-правове регулювання цього процесу; реалізація модульно-компетентнісного підходу в змісті стандартів останнього покоління та ін.), які актуальні до впровадження в систему ПТО України;
– уточнено зміст поняття “стандартизація в системі початкової професійної освіти Російської Федерації” як системного педагогічного процесу, представленого комплексом заходів науково-методологічного, нормативно-правового, соціально-економічного, організаційно-розпорядчого, інформаційного характеру, що здійснюється з урахуванням прогресивних ідей міжнародного досвіду на ґрунті національних традицій розвитку змісту освіти, соціального партнерства, що забезпечується єдиними вимогами до результатів освоєння основної освітньої програми, її структури, умов реалізації в однотипних навчальних закладах початкової професійної освіти, та є визнаною федеральною нормою якості, спрямованою на забезпечення єдності освітнього простору й визнання кваліфікацій на всій території країни;
– удосконалено науково-методичні підходи до стандартизації профтехосвіти в Україні: визначено структуру й функції громадської незалежної організації – Ради з вирішення назрілих проблем професійно-технічної освіти (стандартизація, формування Національної системи і рамки кваліфікацій, сертифікація кваліфікацій); розроблено авторську результативно-цільову модель удосконалення стандартів на основі інтегральних вимог роботодавців (цільовий, теоретико-методологічний, методично-функціональний, результативний блоки) та цикл оновлення стандарту, що знайшло відображення в розробленому (2006 р.) й удосконаленому на вимогу роботодавців (2011 р.), стандарті укрупненої професії 4229 “Оператор телекомунікаційних послуг”; визначено склад учасників творчих робочих груп по розробці стандартів та їх функції; розроблено структуру інтерактивного модуля інформаційного забезпечення стандартизації в системі підготовки кваліфікованих робітників;
– дістало подальшого розвитку положення щодо активізації взаємодії з соціальними партнерами в процесах створення й удосконалення стандартів ПТО нового покоління в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних результатів дисертаційної роботи в системі ПТО України, що здійснено шляхом: а) написання методичних рекомендацій “Стандартизація в системі підготовки кваліфікованих робітників Російської Федерації”; б) підготовки науково-допоміжного бібліографічного покажчика “Стандартизація в галузі професійної освіти і навчання”; в) розроблення й удосконалення стандарту ПТО з укрупненої професії 4229 “Оператор телекомунікаційних послуг” (у співавторстві).
Теоретичні й методичні напрацювання, запропоновані в дисертації, можуть бути науковим підґрунтям для науковців і науково-педагогічних працівників при подальшому дослідженні проблем зарубіжного педагогічного досвіду стандартизації в Україні, бо розширюють можливості подальшого самостійного ознайомлення розробників стандартів, методистів навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти з російським досвідом і джерельною базою стандартизації.
Упровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виробничий процес державних навчальних закладів України: Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку м. Львова (довідка № 23 від 04.02.2011 р.), Міжрегіонального вищого професійного училища зв'язку м. Києва (довідка № 03/404 від 09.12.2011 р.), Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій м. Дніпропетровська (довідка № 2 від 11.01.2011 р.), у методичну роботу навчально-методичного центру професійно-технічної освіти Сумської області (довідка № 11 від 25.01.2011 р.) та просвітницько-педагогічну діяльність Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (довідка № 103 від 13.05.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. У стандарті з укрупненої професії 4229 “Оператор телекомунікаційних послуг”, розробленому (2006) та вдосконаленому (2011) у співавторстві з Л. Майбородою, В. Петровичем, О. Покровською, М. Слизьконісом, дисертанту належить здійснення аналізу ринку праці, визначення інтегральних вимог роботодавців у галузі зв’язку до кваліфікованих робітників, виявлення потреби в новій професії, розроблення методичних підходів до формування комплексів навчальних дисциплін стандарту, а також типового навчального плану для підготовки кваліфікованих робітників з нової професії.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження висвітлювалися в публікаціях, доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях і форумах міжнародного рівня: “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2010); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2010); “Стратегія якості в промисловості й освіті” (Варна, 2010); всеукраїнського рівня: “Гуманітарний вибір сучасної освіти: методологія та педагогічні технології” (Дніпропетровськ, 2010); “Безперервна освіта в контексті європейської інтеграції: теорія, досвід, прогноз” (Київ, 2010); “Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання” (Київ, 2010); “Формування професійної мобільності кваліфікованих робітників у ПТНЗ” (Дніпропетровськ, 2010); “Педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього простору” (Запоріжжя, 2010); “Безперервна освіта в контексті європейської інтеграції: теорія, досвід, прогноз” (Київ, 2010); “Професійно-технічна освіта: пошуки шляхів оновлення” (Донецьк, 2010); “Професійна орієнтація молоді: досвід, проблеми, перспективи” (Київ, 2011); обласного рівня: “Організація і проведення професійно-виробничого навчання” (Суми, 2011); “Проблеми діяльності ПТО в умовах інноваційних освітніх змін” (Дніпропетровськ, 2011); “Інтерактивні педагогічні технології” (Маньківка Черкаської обл., 2011); “Взаємодія навчального закладу та ринку праці в дзеркалі професійних трансформацій” (Дніпропетровськ, 2010) тощо.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки висвітлено в 23 наукових працях (одноосібних – 22), з них: методичні рекомендації – 1; науково-допоміжний бібліографічний покажчик – 1, 8 статей у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, 1 стандарт з укрупненої професії 4229 “Оператор телекомунікаційних послуг”; 12 тез і статей у збірниках матеріалів конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (353 найменувань, з них – 233 російською мовою) і 46 додатків (на 128 стор.), представлених окремим томом. Загальний обсяг дисертації складає 252 стор., обсяг основного тексту – 213 стор. Робота містить 28 таблиць (на 42 стор.), 40 рисунків (на 29 стор.).

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено комплексне вивчення стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації, розкрито її педагогічні особливості, виявлено конструктивні ідей та окреслено можливі способи їх упровадження в системі професійно-технічної освіти України. Узагальнення результатів наукового пошуку дає підстави зробити такі висновки:
1. Теоретичний аналіз філософської, педагогічної літератури й положень стандартизації, представлених у концептуальних освітніх документах міжнародних форумів з проблем професійної освіти і навчання, показав, що, починаючи з кінця ХХ ст., значна увага приділяється проблемі вдосконалення змісту профтехосвіти, підвищення її якості за умов розроблення та впровадження державних освітніх стандартів.
Встановлено, що в Російській Федерації з 1992 р. відбувалося формування нового соціокультурного педагогічного феномена, що має назву “стандартизація в галузі початкової професійної освіти”, який відноситься до пріоритетних напрямів розвитку російської системи підготовки кваліфікованих робітників та одночасно є системним педагогічним процесом, представленим комплексом заходів науково-методологічного, нормативно-правового, організаційно-розпорядчого, інформаційного, соціально-економічного характеру, що здійснюється на підґрунті національних традицій розвитку змісту освіти, соціального партнерства з урахуванням прогресивних ідей міжнародного досвіду. Цей процес забезпечується єдиними вимогами до результатів освоєння основної освітньої програми, її структури, умов реалізації в однотипних навчальних закладах початкової професійної освіти і є визнаною комплексною федеральною нормою якості, що забезпечує єдність освітнього простору та визнання кваліфікацій на всій території країни.
У зв’язку із впливом глобалізації на освітні процеси міждисциплінарна педагогічна проблема стандартизації набуває все більшої актуальності за умов її безпосереднього впливу на економічну й національну безпеку. Міжнародні здобутки вдосконалення якості підготовки кваліфікованих робітників у країнах з високорозвинутою ринковою економікою, насамперед, пов’язані з формуванням нових підходів до розвитку соціального партнерства. Їх сутність полягає в залученні роботодавців до розробки змісту освіти, орієнтованого на цілі, які мають пріоритетне значення для сфери праці. Завдяки компетенціям у стандартах долається розрив між результатами освіти й сучасними вимогами життя, а також сфери праці й зайнятості.
2. На основі ретроспективного аналізу, визначених критеріїв (процесуально-змістового, нормативно-законодавчого, психолого-педагогічного, соціально-економічної адекватності, методологічної відповідності), принципів історизму, об’єктивності, системності розроблено періодизацію процесу стандартизації змісту підготовки кваліфікованих робітників дореволюційної, радянської, пострадянської Росії:
− І період (до Х ст.) – візуально-діяльнісний етап передачі професійних знань під час натурального виробництва, за відсутності писемності;
− ІІ період (Х–ХVІ ст.) – становлення цехової організації та використання вихідних початкових елементів уніфікації змісту професійної освіти під час передачі професійного досвіду;
− ІІІ період (ХVІІ–ХІХ ст.) – зародження ремісничого учнівства та професійних шкіл, усвідомлення необхідності формування й унормування змісту освіти, офіційне впровадження не лише стандартів мір, якості товарів, але й стандартизація виробничих навчальних операцій;
− ІV період (друга половина ХІХ ст.–1917 р.) – визнання необхідності розвитку професійної школи як прогресивного чинника розбудови економіки, перше законодавче закріплення вимог до змісту професійного навчання; V період (1917-1991 рр.) – розвиток служб стандартизації в СРСР, створення системи інституцій, відповідальних за системну розробку змісту профтехосвіти;
− VІ період (від 1992–2011 рр.) – активний пошук шляхів оновлення змісту освіти в контексті модернізації, поява нових тенденцій, що реалізувалися в трьох поколіннях стандартів ППО РФ. Усвідомлення необхідності комплексного підходу до формування Національних систем і рамок кваліфікацій, професійних та освітніх стандартів, основаних на компетенціях і модульному підході.
Етапи розроблення й впровадження в практику стандартів ППО РФ (VІ період) нами встановлено в такий спосіб: І покоління стандартів –1992–2003 рр.; ІІ покоління стандартів – 2003–2007 рр.; ІІІ покоління стандартів – з 2007 р. й до сьогоднішнього часу.
Доведено, що необхідність уведення в дію кожного нового покоління стандартів зумовлене невідповідністю підготовки робітників вимогам виробництва й реагуванням на них. Визначено, що значне ускладнення реалізації перших етапів стандартизації було пов’язано із загостренням взаємодії початкової професійної освіти зі сферою праці, яка на той час зазнавала революційних змін під впливом запровадження ринкових відносин.
3. Дослідження організаційно-правових засад процесу стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації дало змогу встановити випереджувальний розвиток теорії у порівнянні з практикою стандартизації, а також достатньо високий рівень її інформаційного й нормативно-правового супроводу.
Встановлено, що ефективність цього процесу знаходиться у прямій залежності від рівня розробленості методологічних основ та законодавчого забезпечення, які виступають концептуальним, науково-методичним, організаційним підґрунтям реалізації вимог стандарту, що сприяє вдосконаленню, інтенсифікації навчального процесу, запобігає суперечностям з існуючою практикою, гармонізує вимоги різних суб’єктів освітнього процесу, розширює їх права і свободи.
Нині формування нормативної бази розробки й реалізації професійних, освітніх стандартів, Національної системи кваліфікацій та системи оцінювання й сертифікації професійних кваліфікацій в Росії випереджує за результативністю подібні процеси в Україні. Саме аналіз нормативно-правових документів дозволив виявити відмінності трьох поколінь стандартів ППО РФ. Перше покоління стандартів було орієнтоване на знанієвий компонент і реалізовувало підходи до стандартизації змісту освіти радянських часів. Друге покоління базувалося на компетентнісному підході, проте за причин недосконалої методології, психологічної непідготовленості педагогічних працівників та недостатньої участі в процесах розробки стандартів соціальних партнерів, не було реалізовано. Третє покоління стандартів ППО РФ розроблялося з урахуванням здобутків міжнародного досвіду й орієнтувалося на оптимальні результати на основі модульно-компетентнісного підходу в комплексі з формуванням Національної системи і рамки кваліфікацій, систем якості освіти й сертифікації кваліфікацій, вдосконалення переліків професій і випереджувальній розробці професійних стандартів, закріплення на державному рівні прав роботодавців щодо їх участі у вдосконаленні змісту освіти. Це свідчить про те, що російські науковці, педагогічна спільнота, роботодавці критично ставилися до кожного з поколінь стандартів – визнавали недоліки того чи іншого з них і намагалися вдосконалити розроблені моделі.
4. Однією з пріоритетних особливостей стандартизації в системі підготовки робітничих кадрів у Російській Федерації сьогодні є налагодження соціального діалогу з роботодавцями. Визначна роль у розвитку соціального партнерства, як ефективного механізму вдосконалення стандартів нового покоління, належить роботодавцям, що закріплено в законодавчий базі. Активізацію соціального діалогу підкреслюють такі актуальні напрями діяльності соціальних партнерів:
− їх залучення до визначення політики в галузі професійної освіти;
− виявлення на основі економічних прогнозів напрямів розвитку професійних кваліфікацій і базових умінь;
− участь у розробці професійних стандартів за галузевим спрямуванням;
− удосконалення діючих стандартів, коригування програм навчання;
− розроблення вимог, критеріїв, процедур оцінювання, сертифікації кваліфікацій випускників.
З’ясовано, що розбудову соціального партнерства в напрямі об’єднання зусиль сфер праці й освіти щодо вирішення першочергових проблем оновлення змісту освіти стримує плюралізм інтересів, недостатня ініціативність роботодавців, консерватизм, інерційність системи початкової професійної освіти Російської Федерації.
5. Порівняльний аналіз стандартів початкової професійної освіти Російської Федерації та ПТО України дає змогу виявити такі педагогічні особливості стандартизації в системі підготовки робітничих кадрів РФ:
− надання проблемі стандартизації статусу загальнодержавного пріоритету з відповідним закріпленням провідної ролі роботодавців у законодавчій базі;
− високий рівень науково-методичного, нормативно-правового супроводу процесу створення стандартів ППО РФ, доступність і прозорість якого забезпечується інформаційною підтримкою офіційних сайтів Міносвіти РФ, Федерального інституту розвитку освіти та Центру розвитку професійної освіти тощо;
− модульний принцип побудови стандартів нового покоління ППО РФ;
− компетентнісний підхід, що ґрунтується на результатах навчання; створення незалежних суспільних інституцій – Російського союзу промисловців і підприємців, Національної агенції розвитку кваліфікацій для організації діяльності щодо розроблення професійних стандартів (створення понад 50 професійних стандартів на основі їх макету, положення й методики) у комплексі з формуванням Національної системи і рамки кваліфікацій;
− формування систем сертифікації кваліфікацій і незалежного оцінювання якості навчання;
− оновлення переліку професій з орієнтацією на його скорочення та укрупнення, удосконалення чинних класифікаторів професій.
Виявлення конструктивних ідей російського досвіду з досліджуваної проблеми дає змогу окреслити напрями вдосконалення процесів стандартизації в освітньому просторі України, які були реалізовані шляхом розроблення рекомендацій зі створення:
− незалежної громадської організації – Ради з вирішення комплексу проблем ПТО (діяльність якої спрямовуватиметься на розроблення Національної системи і рамки кваліфікацій, професійних й освітніх стандартів та системи сертифікації кваліфікацій);
− пропозицій стосовно складу учасників творчих робочих груп-розробників стандартів і визначення їх функцій;
− моделі вдосконалення стандартів на основі інтегральних вимог роботодавців;
− моделі компетентного робітника – випускника ПТНЗ і циклом оновлення стандарту;
− структурою інтерактивного інформаційного модуля стандартизації для забезпечення відкритості, доступності науково-методичного, нормативно-правового ресурсу стандартизації.
Теоретично обґрунтовано, розроблено й апробовано методичні рекомендації щодо вдосконалення системи стандартизації ПТО України в умовах глобалізації, євроінтеграції й національної самоідентифікації, а також науково-допоміжний бібліографічний покажчик, в якому систематизовано значний обсяг наукової літератури як російських, так і українських вчених.
Проведене дослідження багатоаспектне й не вичерпується представленою науковою розвідкою. До подальших напрямів досліджень з проблеми доцільно віднести: теорію і практику стандартизації професійної освіти і навчання в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів; дидактичне обґрунтування компетентнісного та модульного підходу в процесі розроблення стандартів професійної освіти і навчання; методологію створення навчально-методичних комплексів реалізації стандартів нового покоління.