ВПЛИВ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОГО ЧИННИКА НА ПРОЦЕСИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ : ВЛИЯНИЕ этнонациональных факторов НА ПРОЦЕССЫ ДЕМОКРАТИЧЕСКОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ В УКРАИНЕ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

ПИВОВАРОВ ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 323+323.1(477)

ВПЛИВ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОГО ЧИННИКА НА ПРОЦЕСИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Бортніков Валерій Іванович,
доктор політичних наук,
професор

Луцьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………………………...9
1.1. Проблемне поле впливу етнонаціонального чинника на процеси демократичної трансформації в науковій літературі…………………………..9
1.2. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми взаємовпливів етнонаціонального чинника та демократії…………………………………….34
Висновки до розділу 1………………………………………………………….62

Розділ 2. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ЧИННИК У ДИСКУРСІ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ………………………………………………….65
2.1. Етнонаціональні та демократичні мотиви у політичній риториці президентів України……………………………………………………………65
2.2. Зміст програм українських політичних партій у дихотомії «націоналізм – демократія»……………………………………………………………………...82
Висновки до розділу 2…………………………………………………………108

Розділ 3. ПОЛІТИЧНА УЧАСТЬ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕТНОРЕГІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ………....................................111
3.1. Особливості партійно-політичної та культурно-національної ідентифікації населення регіонів………………..…..………..………………111
3.2. Регіональний аспект участі громадян у парламентських виборах 1994–2007 років………………………………………………………………...147
3.3. Регіональні уподобання електорату на виборах Президента України 1991–2010 років………………………………………………………………...163
Висновки до розділу 3………………………………………………………….176

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………179

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...183

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...222

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Становлення сучасної української нації нероздільно пов’язане з процесами демократизації. Питання розбудови національних держав у контексті демократичних змін в Європі набуло особливої гостроти у зв’язку з кризою та розпадом світової соціалістичної системи. Ці процеси здебільшого супроводжуються великими труднощами, особливо в багатонаціональних країнах. Не стала винятком й Україна, де проблема державного будівництва збіглася у часі зі становленням української нації. Певною мірою підтверджується застереження Р. Дарендорфа про те, що «чим країна більш однорідна, тим вищий шанс вона має на успіх у процесі демократизації. Країнам із складним етнічним або будь-яким іншим складом населення доведеться, ймовірно, займатися найближчим часом не демократизацією, а проблемами територіальної цілісності, підтриманням законності та порядку» [58, с. 69–75]. Отже, вивчення проблемного поля впливу етнонаціонального чинника на процеси демократичної трансформації в Україні є надзвичайно актуальним.
Специфікою української ситуації є те, що територіальні чинники досить тісно пов’язані з етнічними, вони взаємодіють між собою, унаслідок чого виникає феномен т. зв. етнорегіоналізму дія якого, у свою чергу, потребує подальшого ґрунтовного аналізу. Загроза для національної безпеки, яку створюють деякі політики, спекулюючи на регіональних відмінностях, диктує необхідність уважного аналізу чинників, що провокують нестабільність та деструктивні явища. Виступаючи на урочистому зібранні з нагоди Дня соборності України 22 січня 2011 р. Президент України В. Янукович заявив, що сьогодні тема єдності знову «набула колосальної ваги» [32].
Причиною затримки процесів розбудови консолідованої демократії в Україні є недостатня ефективність держави та чітко окресленої національної стратегії розвитку, яка б отримала цілковиту підтримку переважної більшості українських громадян. Якщо немає такої стратегії або ж вона стикається з опором із боку вагомих сегментів українського соціуму, важко мобілізувати громадян на конструктивну співпрацю. Вирішальну роль у консолідації українського суспільства має відігравати глава держави, який у своїй діяльності спиратиметься на чітку програму дій, яка враховуватиме найближчу та стратегічну перспективи, у тому числі й у сфері державного будівництва. У цьому контексті надзвичайно актуальним є аналіз політичного дискурсу президентів України, оскільки останній дає змогу з’ясувати ключові моменти суспільно-політичного розвитку країни, прослідкувати еволюцію поглядів партійно-політичних лідерів на ту чи іншу суспільно значущу проблему, отримати об’єктивну інформацію про характер політичного курсу, який вибудовує той чи інший уряд.
Інтерес до проблеми етнонаціональних відносин у процесі розбудови демократичної держави періодично підігрівається політичною актуалізацією міжрегіональних відмінностей відповідно до виборчих циклів у нашій країні, що можна пояснити тим, що партійна система України невіддільна від макрорегіонів. Передусім це стосується великих парламентських партій та блоків, які також можуть бути впливовими чинниками етнічної та регіональної політики. Політичні програми та передвиборчі технології останніх обов’язково враховують цей фактор, а тому виникає потреба в їхньому науковому аналізі та обґрунтуванні з метою подальшого коригування.
Україна зараз проходить політичні випробування щодо того, чи не зруйнують відмінності у свідомості окремих соціальних груп – етнічних, а ще більше регіональних – їхню здатність й їхнє бажання разом творити і розвивати демократичну державу, бути лояльними до неї як єдиного цілого, а не бути лише патріотами свого міста, області чи регіону. Тобто питання культурної багатоманітності в Україні та питання національної єдності і суспільної інтегрованості мають розв’язуватися паралельно [107, с. 191].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри політології Волинського національного університету імені Лесі Українки «Волинь в умовах демократичної трансформації». Матеріали дисертації є органічною складовою частиною науково-дослідницького проекту: «Єврорегіон Буг: передумови та стратегічні пріоритети сталого просторового розвитку» (номер державної реєстрації – 0211U000412).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування ролі етнонаціонального чинника у процесах демократичної трансформації в Україні. Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– визначити проблемне поле етнонаціонального чинника в умовах демократичної трансформації України;
– з’ясувати теоретико-методологічні засади дослідження проблеми взаємовпливів етнонаціонального чинника і демократії;
– виявити особливості дискурсу президентів України та програм українських політичних партій у дихотомії «націоналізм – демократія»;
– здійснити регіональний вимір культурно-національної ідентифікації громадян України;
– з’ясувати характер політичної участі громадян на парламентських виборах 1990–2000-х років для виявлення її регіональної специфіки;
– виявити характер регіональних уподобань електорату на виборах Президента України 1994–2010 років.
Об’єкт дослідження – політичний процес переходу українського суспільства від авторитаризму до демократії .
Предмет дослідження – вплив етнонаціонального чинника на процеси
демократичної трансформації в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, такі як аналіз і синтез, індукція та дедукція, сходження від абстрактного до конкретного та ін. Останній зі згаданих методів був використаний під час дослідження сутнісних характеристик такого поняття, як «нація» загалом й українська громадянська (політична) нація зокрема. Враховуючи комплексний характер проблеми вивчення процесу демократичної трансформації і впливу на нього етнонаціонального чинника, автор у своєму дослідженні використовував системний метод. Оскільки процес демократичних змін відбувається не стихійно, а здійснюється у визначеному політичними акторами річищі у межах політичних інститутів і процедур, дослідження потребувало інституційного аналізу; предметом підвищеної уваги дисертанта стали такі інститути, як держава, політичні партії, вибори, інститут президентства тощо.
Використання принципу історизму як одного із поширених методологічних підходів, дав змогу вивчити динаміку суспільно-політичного життя в Україні в її послідовно-часовому розвитку. У межах цього підходу здійснено аналіз електоральної участі громадян у парламентських та президентських виборах 1990–2000-х років, а також простежено еволюцію партійної системи України. За допомогою компаративного аналізу здійснено порівняння змісту програм політичних партій, які перебувають на протилежних полюсах ідейно-політичного спектру.
Для з’ясування специфіки політичної участі в окремих регіонах автор використав метод контент-аналізу – опрацювання та систематизація матеріалів, опублікованих у ЗМІ.
Наукова новизна одержаних результатів.
Уперше :
– визначено проблемне поле етнонаціонального чинника у процесах демократичної трансформації в Україні;
– виявлено особливості дискурсу президентів України і програм українських політичних партій у дихотомії «націоналізм – демократія»;
– дано авторське визначення поняття «етнонаціональний чинник».
Поглиблено:
– теоретико-методологічне обґрунтування причин органічного поєднання націоналізму та демократії в умовах розбудови незалежної Української держави;
– уявлення щодо специфіки культурно-національної ідентифікації українського населення у регіональному зрізі.
Практичне значення одержаних результатів. Окремі положення, висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані як методологічна основа для подальших наукових досліджень проблем розбудови демократичної держави та нації; у розробленні основ внутрішньої політики Української держави; при підготовці різноманітних матеріалів політичними партіями, громадськими організаціями, засобами масової інформації. Матеріали дисертації можуть бути використані також у педагогічній роботі під час викладання курсів соціально-гуманітарного напряму, зокрема політології, історії, етнодержавознавства, соціології тощо.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації, отримані в результаті дослідження, були апробовані на міжнародних та українських наукових і науково-практичних конференціях, методологічних семінарах, а саме: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (13–14 травня 2009 р.), м. Луцьк; Міжнародній науковій конференції «Розвиток демократії та демократична освіта в Україні» (21–23 травня 2009 р.), м. Київ; громадському обговоренні: «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» (17 грудня 2009 р.), м. Луцьк; Міжнародній науковій конференції для студентів, аспірантів, науковців «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (26–29 квітня 2010), м. Суми; ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (12–13 травня 2010 р.), м. Луцьк; V Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи» (10–11 травня 2011 р.), м. Луцьк; Міжнародній науково-практичній інтердисціплінарній конференції «Етнос, мова та культура: минуле, сьогодення, майбутнє» (18–19 березня 2011 р.), м. Рівне, ІV міжнародній науковій конференції «Національна революція: загальноєвропейська традиція та український контекст» (2–3 березня 2012 р.), м. Івано-Франківськ.
Публікації. Основні теоретичні положення, результати, висновки та пропозиції дисертації відображено в десяти публікаціях, п’ять із яких надруковано в наукових фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою, завданням та логікою проведеного дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку джерел. У першому розділі розглянуто стан наукової розробки проблеми. Дослідження теоретико-методологічних аспектів проблеми, основних категорій та понять дало змогу з’ясувати місце етнонаціонального чинника у процесах демократичної трансформації українського суспільства. Вивчення ролі етнонаціонального чинника у дискурсі таких суб’єктів політичного процесу, як президенти України і політичні партії (другий розділ) дозволило з’ясувати їх позиції у питаннях націоналізму та демократії. Третій розділ є логічним завершенням дослідження, оскільки присвячений виявленню регіональних уподобань виборців на виборах до Верховної Ради України та глави держави. Загальний обсяг дисертації – 226 сторінок, із них 37 сторінок – список використаних джерел і літератури (355 найменувань), сім сторінок – додатки. Обсяг текстової частини дисертації становить 182 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Одним з головних завдань Української держави сьогодні є забезпечення соціального миру та злагоди між людьми, подолання проявів національної нетерпимості та ворожнечі. Це є можливим за умови рівноправності представників титульної нації та національних меншин, справедливого розподілу матеріальних та інших ресурсів, включаючи політичні та владні. Проте за гаслами культурного і політичного самовизначення слід бачити небезпеку приходу до влади політичних сил, які байдуже ставляться до національних інтересів, національної культури та самобутності українського народу або, навпаки, сповідують ідеали радикального націоналізму тоталітарного ґатунку, який несумісний з невід’ємними правами як окремої особи, так й національних спільнот.
Етнонаціональний чинник демократичного переходу (транзиту) України можна визначити як сукупність умов, причин, рушіїв суспільних змін, трансформованих на рівні індивідуальної та масової національної свідомості в конкретні дії суб’єктів етнополітичних та соціокультурних відносин, спрямованих на розбудову української демократичної держави та нації.
До проблемного поля етнонаціонального чинника демократичної трансформації належать і питання нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, мовної комунікації, зокрема проблема статусу російської мови, запровадження Української помісної церкви, стан історичної пам’яті в контексті полярних оцінок історичних подій та визначення національних героїв, проблема федералізації країни і надання новим територіальним суб’єктам статусу автономії, зовнішньополітичні пріоритети, зокрема вступ до НАТО тощо.
Етнонаціональний чинник демократичної трансформації перебуває у полі тяжіння цінностей двох головних категорій сучасного політичного дискурсу: «нація» та «демократія». Закономірність їх органічного поєднання міститься у самій природі цих явищ, похідних від поняття «народ». Саме народ, як організоване ціле продукує форми суспільного буття, що ґрунтуються на засадах народовладдя. Взаємовплив етнонаціонального чинника та демократії обумовлений як історично, так і практично-політично, оскільки виникнення націй збіглося в часі із формуванням доктрини ліберальної демократії. До того ж, як показує історичний досвід, демократичний розвиток суспільства неможливий поза вирішенням питання національного самовизначення народу. Успішне вирішення національного питання можливе лише в демократичній державі.
Важливе значення для майбутнього демократії в Україні має рішення щодо концептуальної моделі нації: «етнічної», «політичної» або «громадянської», яка буде взята за основу державної стратегії розвитку. Перспективною бачиться концепція громадянської нації, яка базуватиметься не лише на громадянських чеснотах, а й на цінностях української національної культури, набутої поколіннями українських громадян, що проживали й проживають у різних регіонах країни. У демократичній державі має проводитися політика рівних можливостей для задоволення потреб та інтересів усіх суб’єктів етнонаціональних відносин. Необхідно приводити в дію важелі загальнонаціональної інтеграції, формувати подвійну (етнічну та громадянсько-національну) ідентичності.
Аналіз дискурсу президентів показав, що проблема відродження і збереження цінностей та надбань національної культури в контексті демократичної трансформації, була однією з провідних в публічних виступах керівників Української держави. Водночас Л. Кучма виступив на захист радянських традицій і свят, що відповідало інтересам великої кількості регіональних спільнот. Якщо другий Президент України уникав гострих питань з історії країни, то основою політичного дискурсу В. Ющенка, поряд з проблемами соціально-економічного розвитку країни, стало викриття злочинів тоталітарного режиму, тема Голодомору, Голокосту, національно-визвольних змагань і, відповідно, історичної ролі ОУН-УПА тощо. Як Л. Кучма, так і В. Ющенко, публічно виступаючи за розвиток народовладдя, вдосконалення механізмів демократії, робили послідовні кроки щодо розширення особистих владних повноважень.
Позитивною рисою дискурсу сучасних українських політичних партій незалежно від ідейно-політичного спрямування є те, що в партійних програмах наголос робиться на розбудові демократичної держави, відродженні не якоїсь однієї, а усіх національних культур в Україні. Отже, аналіз програм українських партій свідчить про наявність у них органічного поєднання ідеї національного самовизначення і демократії. Проте небезпека стабільного суспільного розвитку частіше виникає з боку конкретних політиків, здатних в ім’я власних амбіцій або інших суб’єктивних чинників абсолютизувати і навіть ігнорувати програмні положення партії. І тут багато що залежить від загальнонаціональної політичної культури, досконалості виборчого законодавства, а також внутрішньопартійної демократії, створенні механізмів і процедур, які б сприяли приходу до влади прогресивних, толерантних людей, здатних консолідувати українську громаду і привести український народ до злагоди та процвітання.
Регіональний вимір культурно-національної ідентифікації населення показує, що вітчизняний регіоналізм має подвійну природу: з одного боку, він характеризується передусім етнонаціональними детермінантами свого розвитку, а з іншого – ґрунтується на місцевому патріотизмі, тобто формується феномен т. зв. етнорегіоналізму.
Характер парламентських та президентських виборів часів незалежності показав, що відбулася певна еволюція електоральних преференцій українських громадян. Якщо на перших етапах становлення Української держави суб’єктами виборчого процесу на перше місце висувалися ідеологічні гасла, і це знаходило підтримку в колі виборців, то далі почали спрацьовувати фактори етнокультурної та регіональної ідентифікації. Не в останню чергу це сталося унаслідок формування регіональної політичної еліти, яка є виразником олігархічного капіталу або потужних ФПГ. Для утвердження демократичної правової держави надзвичайно важливе значення має гармонізація міжнаціональних відносин, забезпечення суспільної стабільності та міжетнічної толерантності в суспільстві. «Ми мусимо навчатися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції», заповідав І. Франко [310, с. 405].
Удосконалення системи державної етнонаціональної політики має стати вагомим чинником зміцнення демократії, формування громадянського суспільства й утвердження в ньому міжетнічної толерантності та злагоди. Автор вважає за необхідне встановлення на державному рівні мораторію на використання у політичній боротьбі тем і проблем, які неоднозначно сприймаються громадами різних регіонів і можуть негативно позначитися на єдності української нації та подальшої долі демократії. Йдеться, насамперед, про зміну статусу російської мови, вступ до НАТО, офіційне визначення героїв і антигероїв, впровадження нових автономій та відмова від унітарного устрою держави.
Рух до консолідованої демократії можливий за наявності політичної волі та консолідованих зусиль політиків разом з українською громадою. Політика України у сфері етнонаціональних відносин є невід’ємною складовою державної політики, спрямованої на формування і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави. Процеси дотримання в поліетнічному суспільстві засад толерантності у взаєминах між окремими національними групами та меншинами є динамічними та багатовимірними й потребують підтримки з боку держави. Використання мовних та культурних відмінностей у спекулятивних політичних інтересах може загрожувати стабільності суспільства і національній безпеці. Тому завданням державної влади є створення сприятливих умов для попередження відповідних загроз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамович С. Ідея соборності в ідеології та діяльності націоналістичних українських партій (1990–2005) / С. Адамович, Т. Яценюк // Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови Укра¬їнської держави. Матеріали між народ. наук. конф. Івано-Франківськ, 12–13 жовт. 2006 р. / наук. ред. О. М. Сич. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2006. – С. 5–12.
2. Альтер П. Націоналізм: проблема визначення / Петер Альтер // Націоналізм: Ан¬тологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – C. 211–215.
3. Альтерматт У. Этнонационализм в Европе / пер. з нем. С. В. Базарновой / У. Альтерматт. – М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 367 с.
4. Ананьин В. О. Етнонаціональний чинник безпеки сучасного полі етнічного суспільства (соціально-філософський аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філос. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В. О. Ананьин. – К., 1998. – 30 с.
5. Андресюк Б. Региональные интересы как двигатель предвыборной кампании: [ст. нар. депутата Украины] / Б. Андресюк // Зеркало недели. – 1999. – 16 окт.
6. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / [пер. з англ. В. Морозов] / Бенедикт Андерсон. – К. : Критика, 2001. – 271 с.
7. Ахиезер А. Культурные основы этничных конфликтов / А. Ахиезер // Общественные науки и современность. – 1994. – № 4. – С. 110–121.
8. Бакуменко В. Д. Проблемні аспекти становлення адміністративної культури в органах державної влади в Україні (за матеріалами експертного дослідження) / В. Д. Бакуменко, Ю. Г. Кальниш, О. П. Губа // Актуальні проблеми держ. управління: зб. наук. пр. НАДУ: Одеський регіональний ін-т. – 2004. – № 3. – С. 4–12.
9. Балабан Р. Результати парламентських виборів 1990, 1994, 1998 років: політологічний аналіз / Р. Балабан // Нова політика. – 1998. – № 6. – С. 2–5.
10. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику / А. Н. Баранов. – М. : Высшая школа, 2001. – 256 с.
11. Барбер Б. Сильна демократія: політика учасниць кого типу / Бенджамен Барбер // Демократія: антол. / упоряд О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2005. – С. 254–262.
12. Безвладдя – шлях до катастрофи. З виступу Президента України Л. М. Кравчука на сесії Верховної Ради України 15 червня 1993 року // Уряд. кур’єр. – 1993. – 17 черв.
13. Бекешкіна І. Е. Партійні ідентифікації та партійні преференції як характеристики політичної свідомості / І. Е. Бекешкіна // Соціальні виміри суспільства. – Вип. 5. – К. : ІС НАНУ, 2001. – С. 41–56.
14. Бекешкіна І. Е. Партійні преференції та вибір кандидатів // Загальнонаціональні опитування exit poll: Парламентські вибори – 1998. Президентські вибори – 1999. Парламентські вибори – 2002 / І. Е. Бекешкіна. – К. : Заповіт, 2002. – С. 69–73.
15. Бекешкіна І. Е. Політична диференціація українського суспільства // Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги / І. Е. Бекешкіна. – К. : Ін-т соціол. НАН України, 2003. – С. 179–190.
16. Бойко О. Д. Історія України : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.− 3-тє вид., випр., доп. / О. Д. Бойко. – К. : Академвидав, 2006. – 686 с.
17. Бондаренко О. Народ України продемонстрував ентузіазм і волю до демократичних виборів:[Перебування в Україні Місії спостерігачів ОБСЄ, які спостерігали за ходом президент. вибор. кампанії] / О. Бондаренко // Київ. вісн. – 1999. – 4 листоп.
18. Бортніков В. І. Нариси історії органів державної влади та місцевого самоврядування на Волині (1944–2009 рр.) : монографія / В. І. Бортніков, А. І. Пархомюк. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. – 384 с.
19. Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії : монографія / Бортніков В. І. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – 524 с.
20. Брюбейкер Р. Переобрамленний націоналізм. Статус нації та національне питання у новій Європі / [пер. з англ. О. Рябова] / Роджерс Брюбейкер. – Л. : Кальварія, 2006. – 280 с.
21. Бусленко В. Специфіка становлення націоналістичних структур в західному регіоні України на початку 90-х років XX ст. / Бусленко В. // Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови Української держави. Матеріали міжнарод. наук. конф. Івано-Франківськ, 12–13 жовт. 2006 р. / наук. ред. О. М. Сич. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2006. – С. 42–46.
22. Валицький А. Чи можливий ліберальний націоналізм? / Анджей Валицький // Націоналізм: Ан¬тологія/ упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – C. 804–821.
23. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення / Пьетра Вандич. – К. : Критика, 2004. – 463 с.
24. Ведернікова І. Вибори-2010: очікування, технології, ризики / Інна Ведерникова // Дзеркало тижня. – 2009. – 23 трав.
25. Вернадский В. И. Украинский вопрос и русское общество / В. И. Вернадский // Дружба народов. – 1990. – №3. – С. 247–254.
26. Вибори до Верховної Ради України: Інформ.-довід. вид. / Редкол.: М. М. Рябець (голова) та ін. – К. : Центральна виборча комісія, 2002. – 676 с.
27. Вибори’98: документи, статистичні дані, аналіз / Р. Василинець та ін., Ю. Шайгородський (ред.). – К. : Центр соціально-психолог. досліджень та політ. менеджменту, 1998. – 826 с.
28. Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики: зб. / редкол.: М. М. Рябець (голова) та ін. – К. : Центр. виборча комісія, 2001. − 360 с.
29. Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії та практики: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 9−10 черв. 2005 р. – К. : Атіка, 2005.– 640 с.
30. Вибори Президента України – 99: проблеми теорії і практики: зб. матеріалів міжнарод. наук.-практ. конф. (доп., виступи, рек.) / М. М. Рябець (голов. ред.). – К. : Центральна виборча комісія, 2000. – 283 с.
30 а. Вибори Президента України 2010 року : інформаційно-аналітичне видання / редкол. : В. М. Шаповал (голова) ; А. Й. Магера (заст. голови) ; Ж. І. Усенко-Чорна (заст. голови) та ін. – К. : Фенікс, 2010. – 904 с.
31. Винниченко В. К. Заповіт борцям за визволення / В. К. Винниченко // Політологія. Кінець XlX – перша половина XX ст. Хрестоматія. / За ред. О. І. Семківа. – Львів : Світ, 1996. – С. 301–315.
32. Виступ Президента України Віктора Януковича на урочистому зібранні з нагоди Дня Соборності України 22 .01. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/19171.html
33. Вишняк О. І. Динаміка ідеологічних ідентифікацій та електоральна поведінка / О. І. Вишняк // Соціокультурні ідентичності та практики. – К. : ІС НАНУ, 2002. – С. 247–258.
34. Вишняк О. Політична типологія регіонів України / О. Вишняк // Українське суспільство 1992–2008. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2008. – С. 331–342.
35. Віктор Ющенко : Вірю! Знаю! Можемо! / упоряд.: А. М. Євтушен¬ко, В. А. Дроздова, Л. З. Науменко. – К. : Концерн «Вид. Дім “Ін Юре”», 2004.– 433 c.
36. Вілсон Е. Українці: несподівана нація; [пер. з англ. О. Гриценко, Н. Гончаренко] / Вілсон Е. – К. : К.І.С., 2004. – 552 с.
37. Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Програмні засади // Політичні партії України: в 3 т. / уклад. Ю. Шайгородський. – К. : Укр. центр політ. менеджменту, 2005. – Т. 1. – С. 180–185.
38. Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Програма // Політичні партії України: в 3 т. / уклад. Ю. Шайгородський. – К. : Укр. центр політ. менеджменту, 2005. – Т. 1. – С. 192–199.
39. Гаврилишин Богдан. До ефективних суспільств: дороговкази в майбутне : доповідь Римському клубові. – Вид. 3-тє, допов / Богдан Гаврилишин. – К. : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009. – 248 с.
40. Газубей А. Донетчане «поставят» не на любимую лошадку, а на ту, которая имеет больше шансов затоптать нелюбимую: соціологічний опрос жителей Донецка относительно их симпатий и настроений в преддверии президент. выборов / А. Газубей // Политика. – 1999. – 14 апр.
41. Гелнер Е. Нації та націоналізм; Націоналізм : пер. з англ. / Ернст Гелнер. – К. : Таксон, 2003. – 300 с.
42. Геополітичні орієнтації населення і безпека України. За даними соціологів [упоряд. М. Шульга]. – К. : ТОВ «Друкарня “Бізнесполіграф”», 2009. – 80 с.
43. Геслі В. Чинники впливу на голосування українських виборців / В. Геслі // Політ. думка. – 2000.– № 3. – С. 20−42.
44. Гнатюк О. Прощання з імперією: українські дискусії про ідентичність / Оля Гнатюк. – К. : Критика, 2005. – 525 с.
45. Гобсбаум Е. Дж. Націоналізм наприкінці ХХ сторіччя / Ерік Дж. Гобсбаум // Націоналізм: Ан¬тологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – C. 771–796.
46. Головаха Є. Українське суспільство 1992–2008: соціологічний моніторинг / Є. Головаха, Н. Паніна. – К. : [б.в.], 2008. – 85 с.
47. Гончаренко О. М. Национальные интересы Украины и альтернативы стратегии безопасности развития / О. М. Гончаренко // Белорус О. Г., Лукьяненко Д.Г. и др. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография. – К. : Орияне, 2000. 142–С. 142−155.
48. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть / В. П. Горбатенко. – К. : Академія, 1999. – 240 с.
49. Горовський Ф. Нація / Ф. Горовський, О. Картунов, Ю. Римаренко // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра; Генеза, 1996. – С. 122.
50. Гранин Ю. Д. «Глобальное гражданство» или «глобальная этика» / Ю. Д. Гранин // Филос. науки. – 2008. – № 10. – С. 12–24.
51. Грінфелд Л. Типи націоналізму / Лія Гринфелд // Націоналізм: Антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смо¬лоскип, 2000. – С. 688–703.
52. Грицак Я. Й. До ґенези ідеї політичної самостійності України / Я. Й. Грицак // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Л. : НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 1992. – Вип. 1. – С. 119–143.
53. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХIХ–ХХ ст. / Я. Грицак – К. : Ґенеза, 2000. – 360 с.
54. Грицак Я. Чи варто штовхати під руку? / Ярослав Грицак // Поступ. – 2001. – 16 січ.
55. Давидович Я. В. Вибори Президента України 2004 року. Електоральна статистика / Я. В. Давидович (голова ред. кол.), М. І. Ставнійчук, Л. А. Макаренко, Ю. Г. Донченко, Б. С. Райковський. – Інформ.-аналіт. вид. – К. : Центр. виборча комісія, 2005. – 608 с.
56. Давидович Я. Досвід застосування пропорційної виборчої системи в Україні / Я. Давидович // Вибори та демократія. – 2007. – № 2. – С. 121–124.
57. Давидович Я. Виступ на засіданні Центральної виборчої комісії при встановленні результатів виборів народних депутатів України 10 квітня 2006 року // Вибори та демократія. – 2006.– № 1.– С. 5−16.
58. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе / Ральф Дарендорф // Вопросы философии. – 1990. – № 9. – С. 69–75.
59. Декларація про державний суверенітет України: прийнята Верховною Радою Української РСР 16 лип. 1990 р. – К. : Політвидав України, 1990. – 8 с.
60. Декларація // ОУН: минуло і майбуття. – К. : Фундація ім. О. Ольжича, 1993. – С. 280–282.
61. Дергачов О. Місце політичних партій у здійсненні влади в Україні / Олександр Дергачов // Політична думка. – 2002. – № 1. – С. 5–12.
62. Дергачов О. Становлення і розвиток демократичного консенсусу / Олександр Дергачов // Президентські вибори та Помаранчева революція: вплив на транс¬формаційні процеси в Україні / Фонд ім. Фрідріха Еберта; За ред. Г. Курта та ін.– К. : Заповіт, 2005. – С. 32−48.
63. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : монограф. / [З. С. Варналій, В. Є. Воротін, В. С. Куйбіда та ін.]; за ред. З. С. Варналія. – К. : НІСД, 2007. – 768 с.
64. Держкомстат України 1998–2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html.
65. Джілас М. Нація і свобода / М. Джілас // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; редкол. Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра; Ґенеза, 1996. – С. 125.
66. Для людей, а не для політиків: передвиборча програма. – К. : Імідж Принт. – 2007. – 15 с.
67. «Для Украины существует только один вектор – защита национальных интересов» // День. – 2001. – 17 серп.
68. Довіра до влади падає. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lvivpost.net/content/ view/4639/260/.
69. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети: моногр. / М. І. Долішній / НАН України Ін-т регіонального розвитку. – К. : Наук. думка, 2006. – 512 с.
70. Донцов Д. Дух нашої давнини / Д. Донцов. – Дрогобич : Відродження, 1991. – 245 с.
71. Донцов Д. Клич доби. Твори. Репринтне відтворення / Д. Донцов. – Лондон : Видання Союзу українців у Великій Британії, 1968. – 128 с.
72. Донцов Д. Philosopia militans / Д. Донцов // Донцов Д. Клич доби. Твори. Репринтне відтворення / Д. Донцов. – Лондон : Видання Союзу українців у Великій Британії, 1968. – C. 37–58.
73. Драгоманов М. П. Чудацькі думки про українську національну справу / М. П. Драгоманов // Вибране («…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р. С. Міщук; приміт. Р. С. Міщука, В. С. Шандри. – К. : Либідь, 1991. – С. 461–558.
74. Дюверже М. Политические партии / пер. з франц. / Морис Дюверже. − М. : Академический Проект, 2002. – 560 с.
75. Експертна доповідь «Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/Eks_d2007/Exp2007_0.pdf.
76. Європейська хартія регіональних або міноритарних мов [електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/ehrm.doc. – С. 111–112.
77. Євтух В. Б. Етнічність: глосарій / Євтух В. Б. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 170 с.
78. Євтух В. Б. Етносуспільні процеси в Україні: можливості наукових інтерпретацій / Євтух В. Б. – К. : ВД «Стилос», 2004. – 450 с.
79. Жданов І. Україна перед вибором – яким він буде? / І. Жданов, О. Литвиненко, Ю. Якименко // Дзеркало тиж. – 2004. – 3 лип.
80. Жмир В. Національна свідомість / В. Жмир // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра: Генеза, 1996. – С. 104.
81. Забужко О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст / О. С. Забужко. – К. : Основи, 1993. – 126 с.
82. Заключний звіт місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами. Вибори Президента України 31 жовтня, 21 листопада та 26 грудня 2004 р. // Вибори та демократія. – 2005. – №2. – С. 35–77.
83. Заключний звіт місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами. Варшава, 23 червня 2006 р. // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права. : Матеріали Венеціанської комісії, ОБСЄ / БДІПЛ, ПАРЄ / за ред. Ю. Ключковського. – К. : ФАДА, ЛТД, 2008. – С. 306–339.
83 а. Заставецький Б. Етнографічне районування / Б. Заставецький // Соціально-економічна географія України / за ред. О. Шаблія – Л. : Світ, 1994. – 256 с.
84. Зварич І. Т. Етнополітика в Україні: регіональний контекст: моногр. / Зварич І. Т. – К. : Дельта, 2009. – 317 с.
85. Зварич І. Т. Регіональні особливості розвитку етнополітичних процесів в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. політ. наук: спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержавознавство» / І. Т. Зварич. – К., 2009. – 41 с.
86. Здравомислов А. Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризиса. – 2-е изд., доп. / Здравомислов А. Г. – М. : Аспект-Пресс, 1996. – 317 с.
87. Зерній Ю. О. Державна політика пам’яти як чинник утвердження української національної ідентичності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержавознавство» / Ю. О. Зерній. – К., 2009. – 18 с.
88. Злобіна О. Образ НАТО в масовій свідомості населення України / Олена Злобіна // Агора. Україна в європейському контексті. Вип. 5. – К. : Стилос, 2007. – 104–113.
89. Зоткин А. Роль региональных элит и столичного истеблишмента в формировании властной элиты Украины / А. Зоткин // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3. – С. 95–108.
90. Зрелища новый парламент гарантирует. А как насчет реформ? // День. – 2002. – 2 апреля.
91. Іванов І. Ю. Формування української політичної нації в сучасних умовах: проблеми і перспективи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержавознавство» / І. Ю. Іванов. – К., 2005. – 18 с.
92. Ігнатов В. О. Український націоналізм / В. О. Ігнатов, Ю. А. Левенець // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; рекол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра; Генеза, 1996. – С. 801–802.
93. Ісаїв В. Суспільні перетворення – оцінка соціально-політичних змін В. Ісаїв // Укр. сусп-во на шляху перетворень: західна інтерпретація / пер. с англ. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2004.– С. 9−26.
94. Ісаченко С. Три влади на два леви / С. Ісаченко // Дзеркало тиж. – 2004. – 4 груд.
95. Калиновський Ю. Ю. Вибір та реалізація етнонаціональної моделі в процесі державотворення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / Ю. Ю. Калиновський. – Х., 1999. – 17 с.
96. Каплан Ю. Б. Особливості сучасних суспільно-політичних орієнта-цій населення України / Ю. Б. Каплан // Стратег. панорама.– 2005.– № 2.− С. 100−104.
97. Каплан Ю. Формування політичних орієнтацій населення різних регіонів та подолання «електорального розколу / Ю. Каплан // Україна: страте¬г. пріоритети. Аналіт. оцінки – 2005 / за ред. О. С. Власюка.– К. : Знання України, 2005.– С. 128−133.
98. Караванський С. Й. Про одну політичну помилку / С. Й. Караванський // Лихо з розуму (Портрет двадцяти «злочинців»). Зб. матеріалів / уклав В’ячеслав Чорновіл. Перше репринтне, доп. вид. на Україні. – Л. : Меморіал, 1991. – С. 119–127.
99. Кармазіна М. Партійний вимір російського націоналізму в Україні / Марія Кармазіна // Політичний менеджмент. – 2006. – №6. – С. 29–41.
100. Кармазіна М. С. Президентство: український варіант / М. С. Кармазіна. – К. : [б. в.], 2007. – 365 с.
101. Карозерс Т. Конец парадигмы транзита / Т. Карозерс // Полит. наука. Полити¬ческое развитие и модернизация: Совр. исслед.: сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН.– М., 2003.– № 2.– С. 42−65.
102. Картунов О. В. Західні теорії етнічності, нації та націоналізму: навч. посіб. / Картунов О. В. – К. : Ун-т економіки та права «Крок», 2007. – 192 с.
103. Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму: монограф. / Г. В. Касьянов. – К. : Либідь, 1999. – 352 с.
104. Кимлічка В. Лібералізм і права меншин / пер. с англ. Р. Ткачук ; гол. ред. і авт. передм. Дж. Перлін ; наук. ред. І. Лизогуб / Вилл Кимлічка. – Х. : Центр Освітніх Ініціатив, 2001. – 176 с.
105. Ковалів П. Михайло Грушевський про українську мову як важливий чинник етнонаціонального розвитку народу / П. Ковалів. – Народна творчість та етнографія. – 2000. – № 2. – 3. – С. 43–52.
106. Колодій А. Демократичний націоналізм і лібералізм про права нації і права особи / Антонина Колодій // Українські варіанти. – 1999. – № 2. – С. 46–60.
107. Колодій А. Ф. Національний вимір суспільного буття / Колодій А. Ф. – Л. : Астролябія, 2008. – 368 с.
108. Колодій А. Український регіоналізм як стан культурно-політичної поляризованості / Антоніна Колодій // Агора. Україна – регіональний вимір. – Вип. 3. – К. : Стилос, 2006. – С. 69–91.
109. Комуністична партія робітників і селян. Маніфест (програмна політична заява) // Політичні партії України: в 3 т. / уклад. Ю. Шайгородський. – К. : Укр. центр політ. менеджменту, 2005. – Т. 1. – С. 322–329.
110. Комуністична партія (трудящих). Програма // Політичні партії України: в 3 т. / уклад. Ю. Шайгородський. – К. : Укр. центр політ. менеджменту, 2005. – Т. 1. – С. 347–359.
111. Кон Г. Західний і східний націоналізм / Ганс Кон // Націоналізм. Ан-тологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – C. 629–633.
112. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Зі змінами, внесеними згідно із Зако¬ном України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV. Станом на 1 січня 2006 року. Офіц. вид. – К. : [б. в.], 2006.– 124 с.
113. Кононов І. Ф. Донбас: етнічні характеристики регіону І. Кононов // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 2. – С. 72–98.
114. Кононов І. Донбас і Галичина в регіональній системі України / Ілля Кононов, Світлана Хобта, Світлана Щудло // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 3. – С. 73–98.
115. Кононов И. Отношения Востока и Запада Украины: между прош-лым и будущим / И. Кононов // Україна. Схід – Захід: шлях до порозуміння: зб. ст. / ред. Н. Б. Кононова. – Луганськ : Знання, 2005.– 132 с.
116. Кононов І. Проблемні зони українського націоналізму / Ілля Кононов // Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови Української держави. Матеріали міжнарод. наук. конф. Івано-Франківськ, 12–13 жовт. 2006 р. / наук. ред. О. М. Сич. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2006. – С. 135–143.
117. Конференція українських націоналістів. Матеріали і документи. – К. : Вид. Конгр. укр. нац-тів (КУН), 1992. – 238 с.
118. Котигоренко В. О. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт / В. О. Котигоренко. – К. : Світогляд, 2004. – 722 с.
119. Кравченко В. Бой с тенью: советское прошлое в исторической памяти современного украинского общества / В. Кравченко // Ab Imperio. – 2004. – № 2. – С. 340–375.
120. Кравчук Л. М. Виступ на урочистому засіданні Верховної Ради України 5 грудня 1991 р. / Л. М. Кравчук // Голос України. – 1991. – 7 груд.
121. Кравчук Л. М. Держава і влада: досвід адміністративної реформи в Україні / Л. М. Кравчук. – К. : Інтелект, 2001. – 192 с.
122. Кравчук Л. Коли я стану президентом, то виступатиму… / Л. Кравчук // Культура і життя. – 1994. –18 черв.
123. Кравчук Л. М. Маємо те, що маємо: Спогади і роздуми / Л. М. Кравчук. – К. : Століття, 2002. – 392 с.
124. Кресіна І. О. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми: монограф. / І. О. Кресіна, Є. В. Перегуда. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003.– 368 с.
125. Кресіна І. О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: етнополітологичний аналіз: монографія / І. О. Кресіна. – К. : Вища шк., 1998. – 392 с.
126. Кузьо Т. Пострадянські перетворення в Україні: теоретико-порівняльний аспект / Т. Кузьо // Укр. сусп-во на шляху перетворень: зах. інтерпре¬тація / пер. з англ. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2004.– С. 45−63.
127. Кукарцев О. В. Регіональна політика України: відносини «центр-регіони» як фактор забезпечення територіальної цілісності держави: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / О. В. Кукарцев. – Л., 2008. – 18 с.
128. Курас І. Вибори і вибір: 1991–1999 / І. Курас // Стратегічна панорама. – 1999. – № 3. – С. 38–47.
129. Курас І. Ф. До проблеми політичної культури / І. Ф. Курас // Курас І. Ф. Етнополітика: історія та сучасність / статті, виступи, інтерв’ю 90-х років / І. Ф. Курас. – К. : ІПіЕНД, 1999. – С. 474–478.
130. Курас І. Ф. Регіональні аспекти етнополітики / І. Ф. Курас // Курас І. Ф. Етнополітика: історія та сучасність / статті, виступи, інтерв’ю 90-х років / І. Ф. Курас. – К. : ІПіЕНД, 1999. – С. 275–285.
131. Курас І. Ф. Етнополітика: історія та сучасність / статті, виступи, інтерв’ю 90-х років / І. Ф. Курас. – К. : ІПіЕНД, 1999. – 656 с.
132. Куць О. М. Етнонаціональний чинник державотворення: моногр. / О. М. Куць. – Х. : Магістр, 2002. – 125 с.
133. Кучма Л. Вірю в український народ / Л. Кучма. – К. : Вид. дім «Альтернативи», 2000. – 504 с.
134. Кучма Л. Україна – європейська держава: вибрані статті, виступи у 2-х т. / Л. Кучма. – К. : Альтернативи, 2001. – 378 c.
135. Кучма Л. Д. Звернення Президента України до Верховної Ради у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році» / Л. Д. Кучма // Послання Президента України до Верховної Ради України Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році. – К. : Інформ.-вид. центр Держкомстату України, 2003. С. 3–9.
136. Кучма Л. Д. Звернення Президента України до Верховної Ради у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році» / Л. Д. Кучма // Посланням Президента України до Верховної Ради України Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році. – К. : Інформ.-вид. центр Держкомстату України, 2004. – С. 3–12.
137. Кучма Л. Д. Ми маємо останній шанс зупинити мафізацію українського суспільства: Виступ Президента України Леоніда Кучми на розширеній Колегії МВС України 5 серпня 1994 р. / Л. Д. Кучма // Голос України. – 1994. – 10 серп.
138. Кучма Л. Д. Про найголовніше / Л. Д. Кучма. – К. : Книга, 1999. – 351 с.
139. Кучма Л. Д. Своїм шляхом: роздуми про економічні реформи в Україні / Л. Д. Кучма. – К. : Ін Юре, 2004. – 384 с.
140. Кучма Л. Д. Суверенна Україна – закономірний вияв історії / Л. Д. Кучма // Стратегічна панорама. – 1999. – № 3. – С. 11.
141. Кучма Л. Д. Україна – не Росія / Л. Д. Кучма. – М. : Время, 2003. – 607 с.
142. Кучма Л. Исполнительная власть должна быть в одних руках / Леонид Кучма // Независимость. – 1994. – 6 июля.
143. Кучма Л. Я за політику здорового глузду. Не можна доводити людей до відчаю / Леонід Кучма // Робітнича газета. – 1994. – 6 лип.
144. Лазор О. Д. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення: Словник-довідник. – Навч. посіб. (2-е вид. перераб. і доп.) / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – К. : Дакор, 2006. – 352 с.
145. Лейпхарт А. Посібник з виборчих систем / А. Лейпхарт, Е. Рейнолдс, Б. Рейллі // Стокгольм: Інститут IDEA [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.int-idea.se.
146. Леонід Кравчук: «Є така держава Україна». Матеріали з виступів, інтерв’ю, прес-конференцій, брифінгів, відповідей на запитання / упоряд. та передм. М. Шпаковатого. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
147. Леонід Кучма – Президент України: [Підсумки виборів президента України] // Голос України. – 1994.– 13 лип.
148. Леонид Кучма: «Украина должна стать мостом между Западом и Востоком» / Леонид Кучм // Всеукраинские ведомости. – 1994. – 28 мая.
149. Липинський В. Націоналізм, патріотизм і шовінізм (Лист В. Липинського до Б. Шемета, писаний у Райхенав дня 12. ХІІ. 1925 у відповідь на поставлене питання) / В. Липинський // Сучасність. – 1992. – №6. – С. 76–78.
150. Липинський В. Хам і Яфет / В’ячеслав Липинський // Сучасність. – 1992. – № 6. – С. 63–76.
151. Липсет С. М. Структуры размежеваний, партийные си¬стемы и предпочтения избирателей / С. М. Липсет, С. Роккан // Партии и выборы: хресто¬матия / РАН. ИНИОН. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД РФ. Отв. ред. и сост. Н. В. Анохина, Е. Ю. Мелешкина.– Ч. 1.– М. : ИНИОН, 2004.− С. 49−80.
152. Литвиненко О. Російськомовні громадяни України: «уявна спільнота» як вона є / О. Литвиненко, Ю. Якименко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.dt.ua/1000/1550/62942.
153. Лихо з розуму (Портрет двадцяти «злочинців»). Зб. матеріалів / уклав В’ячеслав Чорновіл. Перше репринтне, доп. вид. на Україні. – Л. : Меморіал, 1991. – 342 с.
154. Лісовий В. Націоналізм, нація та національна держава / Василь Лісовий, Олег Проценко // Націоналізм: Ан¬тологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – C. 11–34.
155. Лісовий В. Перший в Україні систематичний виклад теорії нації та націоналізму / Василь Лісовий // Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму: монографія / Георгій Касьянов. – К. : Либідь, 1999. – С. 3–18.
156. Лінц Х. Президентська система і парламентаризм / Хуан Х. Лінц // Демократія: Антологія / упоряд. О. Проценко. — К. : Смолоскип, 2005. – С. 802–826.
157. Лоусон К. Размежевание, партии и избиратели / К. Лоусон // Политическая наука. – 2004. − № 4. − С. 48–62.
158. Львів – Донецьк: соціальні ідентичності в сучасній Україні // Україна модерна: спец. випуск. – Київ; Львів. – 2007. – 360 с.
159. Львова О. Камо грядеші? / О. Львова // Дзеркало тиж. – 2004. – 4 груд.
160. Майборода О. М. Про підходи до розв’язання національного питання в Україні за умов багатопартійності / О. М. Майборода // Проблеми національного відродження. Зб. наук. праць. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 146–163.
161. Майнеке Ф. Загальний погляд на націю, національну державу та космополітизм / Фрідріх Майнеке / // Націоналізм: Ан¬тологія. – К. : Смолоскип / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий, 2000. – C. 503–514.
162. Макеєв С. Соціально-культурна специфіка регіонів України / Сергій Макеєв // Регіональна Україна / Ін-т політики. – К. : Геопринт, 2003. – С. 7–27.
163. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К. : Довіра; Генеза, 1996. – 942 с.
164. Мамонова В. C. Державна регіональна політика: Проблеми формування правової бази / В. С. Мамонова // Публічне управління: теорія та практика : зб. наук. пр. Асоц. д-рів наук з держ. упр. – Х. : ДокНаукДержУпр, 2010. – № 1. – С. 59–67.
165. Марчук В. Національно-демократичні традиції у демократичному процесі України (друга пол. 1980-х – перша пол. 90-х років): автореф. дис. на стиск. наук. ступ. канд. іст. наук: спец. 07.00.05 «Етнологія» / В. Марчук. – К., 1996. – 22 с.
166. Маскалевич І. Пісуар – економіка / І. Маскалевич // Дзеркало тиж. – 2004. – 4 груд.
167. Матеріали Другого Збору Конгресу Українських Націоналістів. – К. : Головний провід Конгресу Українських Націоналістів, 1997. – 360 с.
168. Мацціні Д. Звернення до італійців / Джузеппе Мацціні // Націоналізм: Ан¬тологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – С. 63–77.
169. Михальченко М. Україна політичних суперечностей: спроби подолання політичного розколу / Микола Михальченко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – 2008. – Вип. 12. – 4–10.
170. Михальченко М. Україна розділена в собі: від Леонід