ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Краткое описание

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

УДК 327: 341.018

Лаврук Тарас Петрович

ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник

Федуняк Сергій Георгійович
доктор політичних наук, професор

Чернівці – 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4 - 11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 12 – 34
1.1. Сучасні теоретико-методологічні підходи в практиці регулювання міжнародних відносин 12 – 29
1.2. Джерельна база дослідження 29 – 34
РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
35 – 91
2.1. Трансформація правових підходів до регулювання світової
політики
35 – 43
2.2. Співвідношення національного та міжнародного права 43 – 60
2.3. Проблеми державного суверенітету в умовах глобалізації 60 – 73
2.4. Особливості функціонування конституційно-правових
механізмів зовнішньої політики
74 – 91
РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ МЕХАНІЗМІВ ТА ІНСТИТУТІВ
99 – 177
3.1. Політико-правове регулювання антитерористичної діяльності 99 – 127
3.2. Міжнародно-правова регламентація міграційних процесів 128 – 135
3.3. Процеси демократизації та становлення нових міжнародно-
правових інститутів
135 – 159
3.4. Сучасні тенденції міжнародно-правового регулювання
застосування сили 159 – 177
ВИСНОВКИ 178 – 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182 – 205

ВСТУП
Актуальність теми
В умовах глобалізації у зв’язку з появою нових глобальних загроз зростає необхідність формування дієвих регуляторів міжнародних відносин. Потрібно відзначити безсумнівні досягнення міжнародно-правового регулювання в політиці низького рівня, тобто в торгівлі, окремих галузях економіки, сфері інформації, туризмі тощо. Проте зберігаються складнощі правового регулювання сфери міжнародного публічного права, тобто в політиці високого рівня. Більше того, колишні політико-правові підходи починають суперечити сучасній практиці формування нових режимів у сфері безпеки. Розширюються сфери міжнародного співробітництва, що підлягають політико-правовому регулюванню. Значні зміни стосуються галузі, яку можна було вважати святая святих Вестфальської системи міжнародних відносин. Це - проблема подальшого розвитку ідеї державного (національного) суверенітету, тому що атрибути державного суверенітету колись і тепер помітно різняться.
Безумовно, принцип суверенної рівності держав входить до числа основних принципів міжнародного права. Разом з іншими основними принципами міжнародного права: територіальної цілісності, права народів на самовизначення, непорушності державних кордонів і т.д., - вони створюють мережу регулювання сучасних міжнародних відносин, виступають орієнтирами в міжнародній взаємодії з розв’язання територіальних суперечок. Але тлумачення цих принципів вимагає значного корегування в зв’язку з міжнародними реаліями, що змінюються.
Не меншої трансформації зазнають національні механізми реалізації зовнішньої політики. Такі норми-принципи зовнішньої політики, як закріплення мирного характеру зовнішньої політики, заборона ведення агресивної війни, прихильність курсу на інтеграцію в рамках різних регіональних об’єднань, визнання верховенства міжнародного права над національним законодавством, визнаються більшістю держав сучасного світу. Аналіз новітнього конституційного законодавства, що регулює роль органів здійснення зовнішньої політики, свідчить, що в окремих країнах відбувається вдосконалення конституційних механізмів зовнішньої політики. В той же час активізуються зовнішньополітичні процеси, на які впливають фактори, що знаходяться поза контролем національної влади, а їх вплив на міжнародне життя стає все значнішим. Тому актуальним і важливим видається підвищення ролі міжнародно-правових механізмів у боротьбі з новими загрозами світопорядку.
Одну з головних таких загроз представляє міжнародний тероризм. Теоретичне осмислення тероризму як глобальної проблеми сучасності виступає необхідною умовою організації протидії йому як на національному, так і на міжнародному рівні. В ряді країн розробка й прийняття надзвичайного антитерористичного законодавства стають актуальним завданням збереження державності. Проте на сучасному етапі необхідно не тільки співробітництво по боротьбі з тероризмом на міжнародному рівні, але й розвиток загального політико-правового підходу, який дозволив би уникнути політизації тероризму, що є перешкодою узгоджених дій міжнародного співтовариства з його подолання. Трансформацію глобального правового простору в цілому можна вважати відповіддю на виклик міжнародного тероризму, але поки оптимізація співробітництва національних правоохоронних структур у боротьбі з міжнародним тероризмом не відповідає гостроті цієї глобальної загрози. Про це свідчать дії міжнародної антитерористичної коаліції. І хоча міжнародне право забезпечує правові умови її створення й функціонування, виявляються правові лакуни, які не дозволяють активізувати співробітництво в рамках цієї коаліції.
До числа глобальних загроз на сучасному етапі входить і нерегульована міграція. Проблеми міграції вже давно переросли рамки традиційної демографічної політики. Питаннями міграції, крім національних структур, міжнародних організацій починають активно займатися й неурядові, в тому числі правозахисні організації. Незважаючи на те, що відбувається постійне збагачення правової бази міграційної політики, заходи щодо боротьби з нелегальною міграцією все частіше набувають неправових форм. Реалії глобалізованого світу вимагають, щоб проблеми міграції розглядалися не тільки в контексті прав людини, але й культурної свободи, яка займає особливе місце в переліку основних прав і свобод людини. Вирішення проблем міграції на пострадянському просторі також викликає необхідність удосконалювання наявних політико-правових підходів до цієї проблеми як у рамках СНД, так і інших організацій.
Ще одна глобальна загроза створюється транснаціональною злочинністю. Відомо, що спроби уніфікації міжнародного законодавства по боротьбі зі злочинністю здійснювалися ще в рамках Ліги Націй і Міжнародних трибуналів, створених після Другої світової війни, а правова спадщина Нюрнберга дотепер відіграє позитивну роль у міжнародних відносинах. Традиції міжнародного правосуддя, започатковані Лігою Націй, були продовжені в діяльності Міжнародного суду ООН. Але злочини проти людства в ході різних регіональних конфліктів вимагали створення спеціальних міжнародних трибуналів по колишній Югославії, Руанді, Сьєрра-Леоне. Однією з найбільш дискусійних тем міжнародного співробітництва зі створення нових форматів боротьби із глобальними загрозами виявилося створення Міжнародного кримінального суду.
На рубежі третього тисячоліття чітко проявляється політична значимість глобального підходу до захисту прав і свобод людини. Але цей підхід вимагає інкорпорації норм міжнародного права в національні правові системи, що виступає неодмінною умовою мінімізації ризиків і загроз глобалізації. Подальша институціалізація міжнародної юстиції відповідає тенденції глобальної інституціональної революції, і є основою того, щоб ставало все менше сфер міжнародної взаємодії, перешкодою для розвитку яких є правові прогалини. Все це визначає актуальність пропонованої теми дослідження, а також викликає необхідність формулювання науково обґрунтованих рекомендацій з подальшої розробки проблем співвідношення розвитку правопорядку і світопорядку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Обраний напрямок дослідження пов’язаний з розробкою наукової теми кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Проблеми історії, політології та міжнародних відносин в сучасному світі” (номер державної реєстрації – 0107U001235).
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного аналізу політичних аспектів правового регулювання міжнародних відносин.
Реалізація поставленої мети дослідження обумовила необхідність розв’язання наступних завдань:
- оцінити ступінь наукової розробки проблеми, охарактеризувати її джерельне забезпечення;
- на основі новітніх політологічних досліджень вивчити сутність та характерні риси механізму міжнародно-правового регулювання;
- обґрунтувати політичну необхідність розширення сфери застосування права міжнародної відповідальності як основи ефективного правового регулювання сучасних міжнародних відносин;
- простежити еволюцію підходів до проблеми співвідношення національного та міжнародного права, а також державного суверенітету в умовах глобалізації;
- визначити особливості політичних умов, що забезпечують специфіку функціонування національних моделей конституційно-правового регулювання зовнішньої політики;
- дослідити можливості подальшого розвитку політико-правового регулювання антитерористичної діяльності;
- виявити ефективність міжнародно-правової регламентації проблеми соціальної й політичної адаптації мігрантів;
- показати вплив процесів демократизації на процес становлення нових міжнародно-правових інститутів;
- проаналізувати нормативні аспекти заборони погрози силою та застосування сили державами в сучасних міжнародних умовах.
Об’єктом дослідження є сучасна система міжнародних відносин, яка трансформується під впливом глобальних процесів у політичній, правовій і економічній сферах.
Предметом дисертаційного дослідження є політичні чинники, що визначають особливості діяльності національних і міжнародних правових механізмів і інститутів.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють в основному останнє десятиліття. Саме в цей період очевидними стали не тільки переваги, викликані процесами глобалізації, але й пов’язані з нею нові ризики і відкриті загрози національної та міжнародної безпеки. Тоді ж виявилися істотні міжнародно-правові проблеми в боротьбі з новими загрозами. Однак, для висвітлення ґенези цих проблем був потрібний більш глибокий історико-політичний аналіз формування політичних і правових механізмів міжнародного співробітництва.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складають концепції зарубіжних і вітчизняних вчених щодо політико-правого регулювання міжнародних відносин провідних країн світу. В роботі використовується структурно-функціональний, системний, порівняльний, прогностичний, проблемно-хронологічний методи. Використані також загальнонаукові методи суспільних наук, які забезпечують логіку і системність дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів визначається актуальністю пропонованої проблеми та розв’язанням поставлених завдань на основі опрацювання значної кількості зарубіжних та вітчизняних джерел. Запропоноване дисертаційне дослідження є однією з перших спроб комплексного аналізу політичних реалій і специфіки функціонування міжнародних правових інститутів у зазначений хронологічний період. Потрібно зауважити, що дотепер в Україні досліджувалися лише окремі аспекти, пов’язані з регулюванням міжнародних відносин. У межах здійсненого дослідження автором одержано ряд результатів, котрі окреслюють його наукову новизну:
- Доводиться політична необхідність підвищення рівня міжнародно-правової відповідальності учасників міжнародних відносин, що може стати важливим фактором зміцнення стабільності міжнародної системи.
- У роботі на базі вивчення широкого масиву джерел простежується трансформація правових критеріїв у світовій політиці й на цій основі проаналізовані політико-правові механізми регуляції конфліктних ситуацій, що виникають у результаті наявності правових лакун у міжнародних відносинах. Показано особливості дії цих механізмів на національному, регіональному й глобальному рівнях.
- У дисертації в аспекті людського виміру національного розвитку й світової політики розкривається логіка процесу розширення сфери основних прав і свобод людини за рахунок включення до неї культурної свободи, що забезпечує умови для формування культурного різноманіття як важливого фактору мінімізації ризиків і загроз глобалізації, а також створення регулятивних механізмів міжнародних відносин.
- На підставі аналізу політичної діяльності, спрямованої на розвиток міжнародного співробітництва по боротьбі з тероризмом і нелегальною міграцією, вивчено вплив процесів глобалізації й демократизації на розвиток міжнародно-правових інститутів і вдосконалення функціонування міжнародної судової системи.
- Визначено, що поглиблення регіональної інтеграції, формування наднаціональних органів управління викликають необхідність перегляду ставлення до проблеми державного суверенітету в контексті дотримання принципів суверенної рівності держав, їх територіальної цілісності як основ стабільного і безпечного світопорядку.
- З’ясовано, що міжнародний тероризм став на перше місце в переліку глобальних загроз людству та довготривалої стабільності міжнародної системи. За умов проникнення міжнародних терористичних мереж до різних сфер політичного, фінансового, релігійного життя багатьох країн світу світове співтовариство повинно прискорити розробку міжнародного антитерористичного законодавства, перекрити канали фінансування злочинних структур, знайти нові форми діалогу для політичного врегулювання антитерористичної діяльності.
- Доведено, що в контексті міжнародно-правової регламентації міграційних процесів як частини формування міжнародно-правових механізмів потрібне створення глобальної програми з надання допомоги мігрантам, яка передбачає надання їм більш широкої не тільки економічної, але й правової допомоги.
Практичне значення одержаних результатів визначається науковою новизною і полягає у можливості їхнього застосування в наукових, навчальних та прикладних цілях. Матеріали та результати дослідження можуть бути використані в роботі державних органів і громадських, у першу чергу правозахисних організацій, які беруть активну участь у міжнародному співробітництві з правового розв’язання різних проблем, породжуваних загрозами і викликами глобалізації. Результати дослідження можуть бути використані в науково-дослідницькій і педагогічній роботі при розробці навчальних і спеціальних курсів з міжнародних відносин та міжнародного права.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі ідеї та положення дисертаційного дослідження доповідалися на всеукраїнських і міжнародних наукових конгресах, конференціях та науково-практичних семінарах, зокрема, на Першій науково-практичній конференції студентів та молодих науковців «Зовнішня політика України: зародження, становлення, вектори розвитку» (Чернівці, грудень 2007 р), VІ Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці (Чернівці, жовтень 2007 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати і пропозиції дисертаційного дослідження знайшли відображення у шести наукових публікаціях, п’ять з яких - у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Поставлені мета і завдання дослідження обумовили структуру роботи, яка складається із вступу, трьох розділів, що включають 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (253 позиції). Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження політичних аспектів правового регулювання міжнародних відносин дозволяє зробити наступні висновки та узагальнення теоретичного характеру.
1. Проблема політичних аспектів правового регулювання міжнародних відносин знайшла помітне відображення у теоретико-концептуальних підходах провідних шкіл та наукових розробках зарубіжних та вітчизняних дослідників. Зокрема, представники політичного реалізму виходять із обмеженості правових засад регулювання міжнародних відносин, оскільки основні суб’єкти (держави) виходять із параметрів динаміки сили, які, власне й визначають їхнє ставлення до діявості норм міжнародного законодавства. Водночас дослідники, що належать до ідеалістичної школи, притримуються позиції щодо значних регуляторних можливостей міжнародних інститутів, що дліють на основі загальновизнаних норм міжнародного права. Аналіз досліджень з проблематики дисертації дозволяє зробити висновок про досить високий рівень розробки теми. Разом із тим, тенденції розвитку системи міжнародних відносин на рубежі століть, спричинені появою нових глобальних проблем, загроз та викликів, поки що не знайшли достатнього відображення у роботах фахівців, тому і потребують подальшої розробки.
2. Сутністю механізму політико-правового регулювання за умов розгортання глобалізацій них процесів та появи нових загроз і викликів є створення інституційних засад підтримання миру і стабільності на основі формування адекватної міжнародно-правової бази. Вона включає приведення міжнародного законодавста до вимог часу, адаптацію частини норм до внутрішнього законодавства держав, активізацію діяльності старої та, при потребі, створення нової інституційної бази міжнародно-правового регулювання тощо, виходячи із існуючих та перспективних проблем, що постають перед міжнародним співтовариством на початку ХХІ століття.

3. У цьому контексті особливе місце займає право міжнародної відповідальності, яке є основою ефективного правового регулювання сучасних міжнародних відносин. Воно свідчить про зростання впливу зовнішніх чинників на внутрідержавні процеси, зокрема, про пряву дієвих механізмів нормативного впливу міжнародного права на політику окремих держав за умови відсутності жорсткого, обов’язкового до виконання міжнародного законодавства. Попри певну обмеженість, діяльність міжнародних трибуналів по Югославії та Руанді та Міжнародного кримінального суду засвідчує про зростання регуляторного потенціалу системи міжнародних відносин.
4. Вищезазначене було б неможливим без еволюції співвідношення національного та міжнародного права, а також державного суверенітету в умовах глобалізації. За тривалий період відбулося зближення та у багатьох випадках перетікання норм міжнародного права до національного законодавства і навпаки. Іншими словами, поряд з інтернаціоналізацією внутрішньодержавного права поступового розвитку набуває процес, так би мовити, доместикації міжнародного права. Цей процес полягає в тому, що дедалі більше міжнародних норм призначені для остаточної імплементації в національну правову систему. При цьому виділяють дві основні моделі розвитку державної правової системи: наднаціональну модель, на зразок ЄС, і міжнародну модель, в рамках якої норми міжнародних організацій імплементуються в національне законодавство.
5. Процеси глобалізації, що знаходять вияв у різноманітних формах міждержавної інтеграції призводять до поступової відмови від абсолютизації державного суверенітету. Під приводом боротьби з міжнародним тероризмом і злочинністю, порушеннями основоположних принципів і норм міжнародного права відбувається зростання втручання міжнародного співтовариства та окремих його суб’єктів у внутрішню політику держав. Це явище має суперечливий характер, оскільки поряд із зростанням можливості позитивного впливу на окремих членів міжнародної системи не виключається й часткове підпорядкування слабких держав більш потужним партнерам та позбавлення окремих народів відповідальності за власне життя. Отже, сфера міжнародної юстиції, що має тенденцію до розширення, відповідаючи в цілому логіці процесів глобалізації, не повинна суперечити не тільки національному законодавству і національній судовій практиці, але й, головне, в жодному разі не обмежувати державний суверенітет.
6. У процесі створення передумов політичного регулювання правових засад міжнародних відносин виняткове значення набуває вплив окремих держав та міжнародних інституцій, зокрема, у контексті функціонування національних моделей конституційно-правового регулювання зовнішньої політики. Впродовж ількох століть посилювалася тенденція до демократизації всіх сфер суспільного життя, що сприяла посиленню правового характеру державності. Дані процеси вносили корективи в практику провадження зовнішньої політики, а також у її законодавче оформлення. Аналіз моделі конституційно-правового регулювання зовнішньої політики США свідчить, що її успішність ґрунтується на існуваннї складних і тонких механізмів узгодження зовнішньополітичних рішень на основі чіткого розмежування і балансу гілок влади, а також застосування морально-нормативних принципів при здійсненні закордонної політики, що забезпечує наявність «мякої сили». Модель Європейського Союзу також виходить із розподілу сфер компетенції між структурами ЄС та національними державами, проте вона менш успішна у порівнянні з американською, оскільки спостерігається відмінності у підходах держав-членів.
7. Серед глобальних проблем, що справляють помітний вплив на розвиток сучасної міжнародної системи можна виділити міжнародний тероризм. Після 11 вересня 2001 року світове співтовариство зробило серйозні кроки у напрямку політико-правового регулювання антитерористичної діяльності. Вони стали суттєвим внеском у розвиток регуляторних механізмів міжнародної системи. Проте вирішення даної проблеми неможливе лише на законодавчому рівні і потребує виявлення різноманітних глибинних причин тероризму, що носять культурно-релігійний та соціальний характер.

8. Іншою проблемою, що потребує міжнародного регулювання є правова регламентація міжнародної міграції, яка стала серйозним чинником впливу на міжнародну систему в контексті національної безпеки держав та формування відповідного законодавства щодо соціальної та політичної адаптації мігрантів. Попри існуючі міжнародні угоди проблема міграції потребує подальшого вдосконалення, виходячи із демократизації міжнародних відносин та особливостей інтеграційних процесів на глобальному та регіональному рівнях.
9. Процеси демократизації впливають на поступове розширення сфери застосування концепції прав людини у міжнародному законодавстві та відповідній практиці. У цьому контексті важливу роль виконує Європейський суз прав людини, діяльність якого спиряє утвердженню демократичних норм у діяльності державних органів країн-членів Ради Європи.
9. Однією із необхідних умов розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі є суворе дотримання незастосування сили у стосунках держав. В такому контексті дуже важливим є уточнення нормативного змісту цього принципу на основі реальностей міждержавних відносин з метою ліквідації будь-яких можливостей виправдання нелегального застосування сили. Під час законного застосування сили виникли складні проблеми, які вимагають міжнародно-правового врегулювання. На наш погляд, необхідно визначити в міжнародних документах порядок дій держав - членів ООН за мандатом РБ у випадку законного застосування сили для підтримки міжнародного миру і безпеки безпосередньо під керівництвом РБ, а не військових керівників будь-якої однієї країни, яка має найбільший військовий контингент. Механізм діяльності РБ ООН дозволяє приймати досить оперативні рішення. Тому треба, як нам видається, нормативно закріпити повноваження РБ ООН приймати принципове рішення про початок і припинення воєнних дій у випадку надання мандата на здійснення законного застосування сили державами - членами ООН.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Документальні джерела
1. Антология мировой политической мысли: В 5 т. Политические документы. - М.: Мысль, 1997. – Т.4. Политическая мысль в России: вторая половина ХІХ – ХХ в. – 829 с.
2. Борьба с международным терроризмом: сборник документов / К. Бекяшев, М. Авясов, В. Устинов. – М.: Проспект, 2005. – 672 с.
3. Бутрос-Гали Б. Повестка дня для мира. Превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира: Доклад Генерального секретаря ООН, 1992 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.postindustrial.net/doc/free/SM_02_2008.pdf
4. Всеобщая декларация прав человека // Международное гуманитарное право в документах. - М., 1996. - С. 23 - 28.
5. Всесвітній антикримінальний і антитерористичний форум - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.waaf.ru/index_ru. php?section=1
6. Глобальная контртеррористическая стратегия ООН / Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей 62/272 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/PDF/N07480005.pdf
7. Действующее международное право: Документы в 2 т. / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. - М.: МГИМО (У) МИД РФ, 2007. – Т.1. - 766 с.; Т. 2. – 511 с.
8. Доклад Генерального Секретаря ООН «Supporting victims of terrorism» від 18.03.2009 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www. un. org/ russian/ terrorism/ report_on_supporting_victims) of_terrorism. pdf
9. Доклад о развитии человека 2004: Культурная свобода в современном многообразном мире / Авт. С. Фукуда-Парр; Пер с англ. И. Гайдук и др. - М.: Весь мир, 2004. – 328 с.
10. ЕТА - «Еускаді та аскатасуна» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.uk. wikipedia. org/wiki/ЕТА
11. Европейский суд по правам человека. Избранные постановления 1999-2001 гг. и комментарии / Отв. ред. Ю. Ю. Берестнев, А. О. Ковтун. - М.: Юридическая литература, 2002. – 624 с.
12. Європейська конвенція по боротьбі з тероризмом 1976 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cginreg=994_331
13. Заключительный доклад Комиссии експертов, учреждённой согласно резолюции Совета Безопасности 935 (1994). Док. ООН S/1994/1405. П. 108 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ russian/document/scletters/1994.
14. Женевские конвенции от 12 августа 1949 г. и Дополнительные протоколы к ним. - М., 1997. – 319 с.
15. Ключников Ю. В., Сабанин А. В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч.3.– Вып.1. Акты современной дипломатии. - М.: Тип. Н.К.И.Д., 1928. – 430 с.
16. Международное гуманитарное право в документах / Сост. Колосов Ю. М., Котляров И. И. - М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1996. – 556 с.
17. Международное право: Сборник документов / Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. - М.: ИД РИОР, 2009. – 704 с.
18. Международное право в избранных документах / Сост. Л. Моджорян, В. Собакин, В. Дурденевский. В 3 т. - М.: Изд-во ИМО, 1957. -Т. 2. – 308 с.
19. Международное публичное право: сборник документов / Под ред. К. А. Бякешева. Изд. 5-е, перераб., доп. - М.: Проспект, 2008. – 1008 с.
20. Международно-правовые основы борьбы с терроризмом: сборник документов / В. С. Овчинский. - М.: Инфра-М, 2003. – 480 с.
21. Международно-правовые основы борьбы с незаконной миграцией и торговлей людьми: сборник документов / Сост. Овчинский В.С. – М.: Инфра-М, 2004. – 300 с.
22. Международные акты о правах человека / Сост. В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева. 2 – е изд., доп. - М.: Норма, 2002. – 944 с.
23. Меры, принимаемые государствами по выполнению международного гуманитарного права / Сборник статей и документов. – М.: МККК, 1991. – 196 с.
24. Міжнародний трибунал по колишній Югославії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/law/icty
25. Міжнародний трибунал по Руанді [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/law/ictr
26. Правові основи боротьби з тероризмом: збіркник документів / Упорядники В. В. Крутов, В. І. Пристайко, С. І. Качур. – К.: СБ України, 2006. – 519 с.
27. Право Европейского Союза: Сб. документов / Сост. П. Н. Бирюков. - Воронеж: Воронежский государственный университет, 2001. – 510 с.
28. Протокол №11 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, вносящий структурные изменения в созданный на её основе контрольный механизм / Международное гуманитарное право в документах // Сост. Колосов Ю., Котляров И. - М.: Московский независимый институт международного права, 1996. – С. 456 – 459.
29. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2625 (XXV) від 24.10.1970 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.daccesdds.un.org/ doc/RESOLUTION/ZEN/NRO/351/54/IMZ/NRO35154
30. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) від 14.12.1974 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.daccesdds.un.org/ doc/RESOLUTION/ZEN/NRO/742/34/ IMZ/NRO74234
31. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 42/93 від 7.12.1987 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.daccesdds.un.org/ doc/RESOLUTION/ZEN/NRO/517/83/ IMZ/NRO51783
32. Резолюція Ради Безпеки ООН 479 від 28.09.1980 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/1980/res479.pdf
33. Резолюція Ради Безпеки ООН 540 від 21.07.1982 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1982/res540.pdf
34. Резолюція Ради Безпеки ООН 598 від 20.07.1982 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1982/res598.pdf
35. Резолюція Ради Безпеки ООН 660 від 2.08.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1990/res660.pdf
36. Резолюція Ради Безпеки ООН 661 від 6.08.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1990/res661.pdf
37. Резолюція Ради Безпеки ООН 662 від 9.08.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1990/res662.pdf
38. Резолюція Ради Безпеки ООН 665 від 25.08.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1990/res665.pdf
39. Резолюція Ради Безпеки ООН 670 від 25.09.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1990/res670.pdf
40. Резолюція Ради Безпеки ООН 678 від 29.11.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1990/res678.pdf
41. Резолюція Ради Безпеки ООН 686 від 2.03.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1991/res686.pdf
42. Резолюція Ради Безпеки ООН 687 від 3.04.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1991/res687.pdf
43. Резолюція Ради Безпеки ООН 688 від 05.04.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1991/res688.pdf
44. Резолюція Ради Безпеки ООН 733 від 23.01.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1992/res733.pdf
45. Резолюція Ради Безпеки ООН 751 від 24.04.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1992/res751.pdf
46. Резолюція Ради Безпеки ООН 764 від 13.07.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1992/res764.pdf
47. Резолюція Ради Безпеки ООН 794 від 3.12.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1992/res794.pdf
48. Резолюція Ради Безпеки ООН 814 від 26.03.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1993/res814.pdf
49. Резолюція Ради Безпеки ООН 935 від 01.07.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1994/res935.pdf
50. Резолюція Ради Безпеки ООН 955 від 08.11.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1994/res955.pdf
51. Резолюція Ради Безпеки ООН 978 від 27.02.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/ 1994/res978.pdf
52. Резолюція Ради Безпеки ООН 1546 від 08.06.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/doc/scresol/2004/res 1546.pdf
53. Римский статут Международного Уголовного суда [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amnesty.org.ru/pages/icc-statute.
54. Современные зарубежные конституции / Сост. В. Маклаков. - М., 2002. – 270 с.
55. Статут ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http׃//www.zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginreg=995_010
56. Суд Европейских Сообществ. Избранные решения / Отв. ред. Л. М. Энтин. - М.: Норма, 2001. – 400 с.
57. Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1996 – 2000 рр.: У 2 кн. Кн.1. / Л.М. Колотілова та ін./ А. Зленко (відп.ред.). – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 1232 с.
58. Хартія європейської безпеки (Стамбул, 19 листопада 1999 р.)/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/ document/spart51/inx51182.htm
59. Шанхайская конвенция о борьбе с терроризмом, сепаратизмом и экстремизмом от 15.06.2001 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.pavlodar.com/zakon/?dok=01817&ogl=all
60. Commentary III Geneva Convention // Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of war. – Geneva. 12 august 1949 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icrc.org/ihl.nsf/com/375-590006? Open Document
61. Conflict Prevention: Strategies to Sustain Peace in the Past-Cold War World. Report of the Aspen Institute Conference [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.colorado.edu/conflict/peace/ab_cites.html
62. International Legal Process Law A 574, Fall 2001, The Consensual View of International Law: The Lotes Case (Notes - Class 5) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.law.washington.edu/bodansky/CoursesA574/ notes/class5%20-20%links/html.
63. International Migration Report 2006. A Global Assessment [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/esa/populations/2006_ MigrationRep/report.html
64. Organized Crime Moves into Migrant Trafficking // Trafficking in Migrants: Migrant Information Program. International Organization of Migration. - 2000. - №11. - P. 1 – 12.
65. Rosenau J. The Future of Politics / Paper Presented at the 1998 Assembly of the World Academy of Art and Science on the Global Century. - Vancouver, Canada. - 7 November 1998. - P. 3 - 8.
66. Single European Act // Treaties establishing the European Communities (ECSC, EEC, EAEC), Single European Act, other basic instruments. Luxembourg, 1987 // Единый Европейский Акт. Договор о Европейском Союзе: Пер. с англ. - М., 1994. - С. 7 – 43.
67. Treaties establishing the European Communities (ECSC, EEC, EAEC). Luxembourg, 1987; Договор об учреждении Европейского экономического сообщества // Договоры об учреждении Европейских сообществ: Пер. с англ. - М., 1994. - С. 99 – 148.
68. Treaty on European Union. Luxembourg, 1992; Договор о Европейском союзе // Единый Европейский Акт. Договор о Европейском союзе: Пер. с англ. - М., 1994. - С. 45 – 98.

Монографії, збірки статей
69. Абашидзе А., Алисиевич Е. Право Совета Европы. Конвенция о защите прав человека и основных свобод / А. Абашидзе, Е. Алисиевич. - М.: Международные отношения, 2007. - 304 с.
70. Абелла М. И. Направление трудящихся в зарубежные страны. Пособие для стран с низкими и средними доходами / М. Абелла. - Тбилиси, 1997. – 228 с.
71. Алєксєєнко І. В. Національні держави в умовах глобалізованого світу (політичні і правові аспекти) / І. Алєксєєнко. – К.: Аспект-поліграф, 2006. - 360 с.
72. Барабанов О. Н. Общая политика Европейского Союза в области обороны и безопасности: этапы становления и перспективы развития // Европейские страны СНГ: место в „Большой Европе” / Под ред. В. Грабовски, А. В. Мальгина, М. М. Наринского (отв. ред.). – М.: Международные отношения, 2005. – С. 171 - 172.
73. Блищенко И. П., Солнцева М. М. Мировая политика и международное право / И. Блищенко, М. Солнцева. - М.: Международные отношения, 1991. – 158 с.
74. Блищенко И. П., Фесенко И. В. Международный уголовный суд / И. Блищенко, И. Фесенко. - М.: Закон и право: ЮНИТИ, 1998. – 471 с.
75. Богатуров А., Косолапов Н., Хрусталёв М. Очерки теории и политического анализа международных отношений / А. Богатуров, Н. Косолапов, М. Хрусталев. - М.: НОФМО, 2002. - 390 с.
76. Валеев P. M. Контроль в современном международном праве / Р. Валеев. – Казань: Центр инновационных технологий, 2003. – 321 с.
77. Василенко С.Д. Україна: геополітичні виміри загально¬європейському процесі. – Одеса: ОДМА, 2000. – 208 с.
78. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / В.Н. Денисов; НАН України, Інститут держави і права ім.В.М. Корецького. – К.: Юстинінан, 2006. – 627 с.
79. Виноградов М.В. Терроризм: психологический портрет// Терроризм. Правовые аспекты борьбы. Нормативные и международные правовые акты с комментариями. Научные статьи / Отв. ред. И. Л. Трунов. – М.: Эксмо, 2005. – С. 235 – 243.
80. Витковская Г. С. Вынужденная миграция: проблемы и перспективы / Г. Витковская; Институт народнохоз. прогнозирования РАН; Лаб. по исслед. миграции; РЭНД (США). - М.: ИПЗ РАН, РЭНД, 1993. – 174 с.
81. Гассер Х. - П. Запрет на акты террора в международном гуманитарном праве / Х.-П. Гассет. – М.: МККК, 2000. – 16 с.
82. Гнатовський М. М. Європейський правовий простір. Концепція та сучасні проблеми. Монографія / М. Гнатовський. - К.: ЦУЛ, 2005. – 224 с.
83. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. - М.: МНИМП, 1998. – 600 с.
84. Евинтов В.И. Международное сообщество и правопорядок (анализ современных концепций) / В. Евинтов. – К.: Наукова думка, 1990. – 128 с.
85. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) / Л.А. Луць. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецького, 2003. - 304 с.
86. Ибрагимов А. М. Международно-правовое положение беженцев / А. Ибрагимов. – Махачкала: Юпитер, 2000. – 192 с.
87. Камінський Є. Міжнародна безпека у ХХІ столітті: загальний прогноз // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць / Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України; Редкол.: Л.О. Лещенко (гол. ред.) та ін. Вип. 15. – Київ, 2001. – С. 3–15.
88. Камінський Є. Протодемократичні концепції світового прав¬ління і перспективи України у ХХІ столітті // Політична думка. – 2001. – № 3. – С. 102–108.
89. Камінський Є. Осучаснення минулого як перспектива міжнародно-політичної еволюції // Антологія творчих досягнень. – К.: Ін-т світ. екон. і міжнар. відносин НАН України, 2005. – Вип. 2. – С. 303 – 316.
90. Капустин А. Я. Европейский союз: интеграция и право. Монография / А. Капустин. - М.: Издательство РУДН, 2000. – 436 с.
91. Карташкин В. Права человека в международном и внутреннем государственном праве / В. Карташкин. - М.: Інститут государства и права РАН, 1995. – 134 с.
92. Клеандров М. Международные суды / М. Клеандров. – Тюмень: Межд. ин-т экономики и права, 2000. – 115 с.
93. Колпаков В. К. Нелегальна міграція: генезис і механізм протидії / В. Колпаков. – Київ - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – 372 с.
94. Кононенко С. Теоретико-методологічний плюралізм політо¬логії міжнородних відносин і формалізм “світового суспільства” //Дослідження світової політики: Зб. наук. праць / Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України; Редкол.: Є.Є. Камінський (гол. ред.) та ін. Вип.20. –Київ, 2002. – С. 35–51.
95. Конституционно-правовой механизм внешней политики / МГИМО (У) МИД России; Воробьёв В. П., Лейбо Ю. И., Орлов А. Г. - М.: РОССПЭН, 2004. – 319 с.
96. Костенко Н. И. Международный уголовный суд / Н. Костенко; Ин-т государства и права РАН.. - М.: Изд-во ПРИОР, 2002. – 272 с.
97. Костенко Н. И. Международная уголовная юстиция. Проблемы развития / Н. Костенко. - М.: ЮрКонсульт, 2002. – 448 с.
98. Кулагин В. Политико-правовой режим современных международных отношений // Современные международные отношения / Под ред. А. В. Торкунова. - М.: РОССПЭН, 2000. – С. 128 – 140.
99. Лафитский В. И. Основы конституционного строя США / В. Лафитский. - М.: НОРМА, 1998. – 272 с.
100. Лебедева М. М. Мировая политика / М. Лебедева. - М.: Аспект Пресс, 2007. – 365 с.
101. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, XXI век / И. Лукашук. - М.: Спарк, 2000. – 262 с.
102. Лукашук И. И. Международно-правовое регулирование международных отношений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. lawlibrary.ru/year1975_12.html.
103. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе / И. Лукашук; РАН, Институт государства и права. – М.: Спарк, 1997. – 321 с.
104. Лукашук И. И. Право международной ответственности / И. Лукашук. - М.: Волтерс Клувер, 2004. – 404 с.
105. Лукашук И. И. Современное право международных договоров. В 2-х т. / И. Лукашук; РАН, Институт государства и права. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – Т.2. Действие международных договоров. – 2006. – 496 с.
106. Лукашук И. И., Наумов А. В. Международное уголовное право / И. Лукашук, А. Наумов. - М., 2000. – 287 с.
107. Малиновська О. А. Біженці в світі та в Україні: моделі вирішення проблеми / О. Малиновська; Українська академія державного управління при Президентові України. – К.: Генеза, 2003. – 288 с.
108. Мегатренды мирового развития / Отв. ред. М. В. Ильин, В. Л. Иноземцев; Центр исследований постиндустриального общества. - М.: Экономика, 2001. - 295 с.
109. Мейссан Т. 11 сентября 2001 года. Чудовищная махинация / Пер. с франц. - М.: Моск.филиал изд-ва «Карно», 2003. – 278 с.
110. Международное право после 11 сентября 2001 г.: сборник научных статей / М. Ф. Орзих, Одесская национальная юридическая академия. – О.: Феникс, 2004. – 292 с.
111. Международное право ХХI века / В. Г. Буткевич. – К.: Издательский дом «Промени», 2006. – 640 с.
112. Международно-правовые аспекты становления и развития европейской системы безопасности на пороге ХХI века. Монография / М. А. Баймуратов, А. А. Деменский; Одесская национальная юридическая академия. – О.: Юридическая литература, 2004. – 184 с.
113. Международные отношения: линии напряжения / Под общ. ред. Л.О. Терновой. – М.: Интердиалект+, 2006. – 256 с.
114. Международный терроризм: борьба за геополитическое господство / А.В. Возжеников. – М.: Изд-во РАГС, 2005. – 528 с.
115. Мингазов Л. Х. Эффективность норм международного права. Теоретические проблемы / Л. Мингазов. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1999. – 376 с.
116. Морис Ф. и Куртен Ж. де. Действия МККК в интересах беженцев и гражданских перемещенных лиц. – М.: Изд-во МККК, 1994. – 16 с.
117. Нахлик С. Краткий очерк международного гуманитарного права / С. Нахлик. – М.: Изд-во МККК, 1993. – 60 с.
118. Население и глобализация / Н. М. Римашевская, В. Ф. Галецкий, А. А. Овсянников и др. - М.: Наука, 2002. – 322 с.
119. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті. У 2 кн. / Ю.С. Шемшученко. – К., 2001. – 772 с.
120. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Т. Нешатаева; Акад. народ. хозяйства при Правительстве Рос. Федерации. - М.: Дело, 1999. - 272 c.
121. Олбрайт М. Госпожа госсекретарь. Мемуары Мадлен Олбрайт / Пер. с англ. А. Лисовского, А. Лисицыной, Е. Китаевой. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 688 с.
122. Омисоре С. Р. А. Современные тенденции международно-правового регулирования законного применения силы / С. Омисоре. – К.: ООО «Международное финансовое агентство», 1997. – 48 с.
123. Пахомов Ю.М. Цивилизационная структура современного мира. В 3 т. / НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар відносин. – К.: Наукова думка, 2006. – Т. 1: Глобальні трансформації і сучасність. – 687 с.
124. Пейн Т. Права людини / Пер. с англ. І. Савчак. – Львів: Літопис, 2000. – 283 с.
125. Риссе Т., Сиккинк К. Международные нормы в области прав человека и внутренние практики: Введение / В помощь правам человека / Под ред. Т. Риссе, С. Стивена, К. Сиккинк. – М.: Веникс, 2000. – 339 с.
126. Символы мировой политики: монография / Л. О. Терновая; Российская Академия Государственной Службы при Президенте Российской Федерации. - М.: Изд-во РАГС, 2006. - 190 с.
127. Современные международные отношения и мировая политика / Под ред. А. В. Торкунова. - М.: Просвещение-МГИМО, 2004. – 991 с.
128. Сушко О. Європейська безпека ХХІ століття: універсалізація інтересів // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць / Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України; Редкол.: Л.О. Лещенко (гол. ред.) та ін. Вип. 15. – Київ, 2001. – С. 45–49.
129. Терроризм. Правовые аспекты борьбы. Нормативные и международные правовые акты с комментариями, научные статьи / Отв. ред. И.Л. Трунов. – М.: Эксмо, 2005. – 512 с.
130. Толстов С. Концептуальні зміни та нові підходи в межах загальнополітичної парадигми міжнародної безпеки // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т світ. екон. і міжнар. відносин НАН України, 2003. – Вип. 25. – С. 3 – 25.
131. Толстов С. Політичний зріз глобалізації: нові тенденції та перспективи відносин у сфері безпеки // Антологія творчих досягнень. – К.: Ін-т світ. екон. і міжнар. відносин НАН України, 2005. – Вип. 2. – С. 320 – 340.
132. Трунцевский Ю.В. Эффективность борьбы с терроризмом в соблюдении действующего законодательства // Терроризм. Правовые аспекты борьбы. Нормативные и международные правовые акты с комментариями. Научные статьи / Отв. ред. И.Л. Трунов. – М.: Эксмо, 2005. – С. 228 – 234.
133. Туманов В. А. Европейский Суд по правам человека. Очерк организации и деятельности / В. Туманов. - М.: НОРМА, 2001. – 295 с.
134. Тункин Г. И. Право и сила в международной системе / Г. Тункин. – М.: Международные отношения, 1983. – 200 с.
135. Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. – К.: РНБО, НІПМБ / За заг. ред. С.І. Пирожкова. – К.: НІПМБ, 2001. – 624 с.
136. Уокер Р. Международные отношения и понятие политического // Теория международных отношений на рубеже столетий / Под ред. Буса К., Смита С. – М, 2002. – С.314 - 333.
137. Ушаков Н. А. Государство в системе международно-правового регулирования / Н. Ушаков; Академический правовой университет при Институте государства и права РАН. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1997. – 62 с.
138. Ушаков Н. А. Правовое регулирование использования силы в международных отношениях / Н. Ушаков; РАН, Институт государства и права. – М., 1997. – 96 с.
139. Федуняк С. Г. Європейські виміри безпеки на пострадянському просторі. Формування інтегрованої системи Заходу і Нових незалежних держав. – Чернівці: Рута, 2005. – 336 с.
140. Шепєлєв М.А. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку. Монографія. – К.: Генеза, 2004. – 512 с.
141. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України / За заг. ред. С.І. Пирожкова. – К.: Державне управління справами, 2004. – 352 с.
142. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Людина-Суспільство-Держава-Міжнародні структури /Людмила Дмитрівна Чекаленко. – К.: НІПМБ, 2004. – 352 с.
143. Черниченко С. В. Международное право: современные теоретические проблемы / С. Черниченко; Дипломатическая академия МИД РФ. – М.: Международные отношения, 1993. – 296 с.
144. Черніков О. Правові основи регулювання міграційних процесів (міжнародний досвід і українська практика) / О. Черніков. - Д., 2001. – 52 с.
145. Энтин М. Л. Международные судебные учреждения. Роль международных арбитражных и судебных органов в разрешении межгосударственных споров. Изд. 3-е, доп. и перераб. / М. Энтин. - М.: Международные отношения, 1994. – 176 с.
146. Bring O. International Criminal Law in Historical Perspective. - Stockholm, 2003. – 215 р.
147. Brownlie I. Principles of Public International Law. Fifth Edition. - Oxford: Clarendon Press, 2002. – 743 р.
148. Chayes A. and Chayes А. H. The New Sovereignty. Compliance with International Regulatory Agreements. – Саmbridge: University Press, 1995. – 192 р.
149. Clark G., Sohn L. World Peace through World Law: two alternative plans 3rd. ed. - Cambridge, MA.: Harvard University Press, 1966. – 535 p.
150. Conforti B. International Law and the Role of Domestic Legal Systems. - Dordrecht-Boston-London: Nijhoff, 1993. - 207 p.
151. Crelinstein R. Terrorism and Counter Terrorism in a Multi-Centric World: Challenges and Opportunities // The Future of Terrorism / Eds. M. Taylor and J Horgan. - London: Frank Cass & Co., Ltd., 2000. - P. 177 – 183.
152. Dartnell M. A Legal Inter-Network for Terrorism: Issues of Globalization, Fragmentation and Legitimacy // The Future of Terrorism / Eds. M. Taylor and J. Horgan. - London: Frank Cass & Co., Ltd., 2000. - P. 197 - 208.
153. David E. Principes de droit des conflits armes. 3 eme ed. - Bruxelles, 2002. – 792 p.
154. Falk R. The Promise of World Order: Essays in Normative International Relations. - Brighton: Wheatsheaf Books, 1987. – 332 p.
155. Frіedman L. Deterrence: Themes for the 21st Century. - Cambridge: Polity Press, 2004. – 328 р.
156. Friedman L. The Law of War. A Documentary History. Vol. I-II. - N.Y., 2002. – 256 p.
157. Gardam J. Necessity, proportionality and the use of force by states. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 259 p.
158. Global Politics in a Changing World. A Reader / Ed. вy Mansbach R., Rhodes E. – Boston – New-York, 2000. – 471 р.
159. Global Policy Studies. International Interaction toward Improving Public Policy / Ed. by Stuart S. Nagel. – London: MacMillan, 2001. – 178 р.
160. Jenks W. C. New World of Law. - London, 1969. – 322 р.
161. Jessup Ph. Transnational Law. - New Haven: Yale University Press, 1956. – 113 р.
162. Joseph S. Nye Jr., The Paradox of American Power: Why the World's Only Superpower Can't Go It Alone. - New York: Oxford University Press, 2003. – 222 р.
163. Kalshoven F. The Law of Warfare. - Leyden, 1973. – 320 p.
164. Kelsen H. Principles of International Law. - N.Y.: Rinehart & Company, Inc., 1967. – 461 р.
165. Laqueur W. Left, Right and Beyond: The Changing Face of Terrorism // How did this Happen? Terrorism and the New War / Eds. James F. Hoge Jr. and G. Rose. - New York: Public Affairs, 2001. - P. 154 – 165.
166. Levie H. Protection of War Victims: Protocol №1 to the 1949 Geneva Conventions’/ Dobbs Ferry, 1979-1985. 4 vols. & supplement // F. Kalshoven and L. Zegveld. Constraints on the Waging of War. An Introduction to International Humanitarian Law. – Geneva, 2001. – Р. 205 – 206.
167. Merari A. Terrorism As a Strategy of Struggle: Past and Future // The Future of Terrorism / Eds. M. Taylor and Jh. Horgan. - London: Frank Cass & Co., Ltd., 2000. - P. 56 – 66.
168. Moreau Defarges Ph. Les relations internationales dans le monde d’aujourd’hui. Entre globalization et fragmentation. - Paris: Editions STH, 1992. – 180 р.
169. Morgenthau H. Politics among Nations. The Struggle for Peace and Power. - N.Y: McGraw-Hill Humanities, 1992. - 448 p.
170. Rusk D. The role of International Law in World Affairs. - New York, 1984. – 856 р.
171. Rosenau J. Turbulence in World Politics. A Theory of Change and Continuity. - N.Y.: Princeton: Princeton Univercity Press, 1990. – 490 p.
172. Rosenau J. Turbulent Change // Viotti P., Kauppi M. International Relations Theory׃ Realism, Pluralism, Globalism and Beyond. – 3d edition. – Boston, 1999. - Р. 459 - 467.
173. Scubiszewski K. Use of Force by States. Collective Security. Law of War and Neutrality. - N.Y., 1998. – 452 р.
174. Soft W.A. & Roach I.A. Index of International Humanitarian Law. - Geneva, 1997. – 98 р.
175. Schwarzenberger G. Power Politics. A Study of World Society. 3. ed., - London or cloth. XXI, 1964. – 614 р.
176. Schmidhauser J. Constitutional law in American politics. - California, Monterey: Brooks / Cole Publishing Company, 1989. – 639 p.
177. Taylor M., Ногgаn J. Future Developments of Political Terrorism in Europe // The Future of Terrorism / Eds. M. Taylor and Jh. Horgan. - London: Frank Cass & Co., Ltd., 2000. - P. 85 – 91.
178. The United Nations and Somalia. 1992 - 1996. - UN, N.Y., 1996. – 516 p.
Статті у наукових виданнях та періодиці
179. Антипенко В. Ф. Конфликтологический подход в построении международно-правовых антитеррористических механизмов // Московский журнал международного права. – 2008. - № 2. – С. 4 – 13.
180. Ахмад К. Застосування сили з погляду основних принципів міжнародного права // Часопис Київського університету права. – 2003. - №2. –С. 64 – 69.
181. Белаш В. Террор против террора // Коммерсантъ-власть. – 26 апреля 2004 г. - № 16 (569). – С. 13.
182. Бернхардт Р. Европейский Суд по правам человека в Страсбурге: новый этап, новые проблемы // Государство и право. - 1999. - № 7. – С. 57 – 62.
183. Берт С. Правове регулювання інсайдерської інформації та маніпуляцій на ринку цінних паперів в Україні та ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.yur-gazeta.com/oarticle/2132
184. Блинов А. А. «Аль-Каида» - эхо Афгана // Независимая газета. – 2 августа 2004 г. – С. 4.
185. Блищенко И. Содержание права народов на самоопределение // Право народов на самоопределение: Материалы к семинару, Москва, 22-23 марта 1997 г. / Правозащит. центр «Мемориал», Просвет. группа по правам человека; Сост. Осипов А. Г. ; Редкол.: Касаткина Т. И. [пред.] и др. - М. : Звенья, 1997. - С. 41 – 51.
186. Богатуров А. Понятие мировой политики в теоретическом дискурсе // Международные процессы. - Том 2. - № 1(4). – январь - апрель 2004. - С. 16 – 22.
187. Верещетин B. C. Международный Суд ООН на новом этапе // Московский журнал международного права. - 2002. - № 2. – С. 18 – 24.
188. Верещетин B. C. Некоторые аспекты соотношения международного и национального права в практике Международного Суда ООН // Российский юридический журнал. - 2002. - № 3. – С. 31 – 33.
189. Волошин Ю. О. Роль Сучасного міжнародного права у регулюванні міжнародного співробітництва // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Збірник наукових праць. – 2003. – Спец.випуск. - С. 394 – 396.
190. Гаврилов В. В. Международное право в эпоху глобализации: некоторые понятийные и содержательные характеристики // Московский журнал международного права. - 2002. - № 3. – С. 179 – 196.
191. Гаврилов В.В. Развитие концепции правовой системы в зарубежной правовой доктрине во второй половине XX - начале XXI века // Московский журнал международного права. - 2004. - № 4. - С. 19 - 35.
192. Генов И. Соотношение права и силы в международных отношениях // Советское государство и право. - 1987. - № 6. - С. 93 – 100.
193. Грошков И. „У Хусейна неплохие перспективы” // Независимая газета. - 12 августа 2004 г. – С. 6.
194. Грушкин Д. В. Право народов на самоопределение: история развития и воплощение идеи // Право народов на самоопределение: Материалы к семинару, Москва, 22-23 марта 1997 г. / Правозащит. центр «Мемориал», Просвет. группа по правам человека; Сост. Осипов А. Г. ; Редкол.: Касаткина Т. И. [пред.] и др. - М. : Звенья, 1997. - С. 15 – 29.
195. Дмитриева Г. К., Лукашук И. И. Становление международной нормативной системы // Российский ежегодник международного права. 1995. - СПб., 1996. – С. 7 – 19.
196. Звонарева О. С. Глобализация и взаимодействие цивилизаций: политико-правовые аспекты [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.com.lawmix.ru/index.php?id=962
197. Ихлов Е. Август 1914-го: крах «просвещенного патриотизма» // Независимая газета. – 6 августа 2004 г. – С. 3.
198. Каламкарян Р. А. Концепция господства права в современном международном праве // Государство и право. - 2003. - № 6. - С. 50 - 57.
199. Кобо X. Бомбоизъявление // Коммерсантъ-власть. - 2004. - №11 (564). – 22 марта 2004 г. - С. 5.
200. Корелл Х. На пути к господству права в международных отношениях // Международное публичное и частное право. – 2001. - № 3. – С. 2 – 8.
201. Корелл Х. Подходящая школа международного права (к примату права в международных отношениях) // Международное право. – 2001. - № 2. – С. 61 - 88.
202. Кокшаров А. Европа на игле миграции // Эксперт. – № 37 (343). - 7 октября 2002 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.expert.ru/printissues/expert/2002/37/37ex-migrat/
203. Кувалдин В.Б. Глобализация, национальное государство и новый миропорядок // Полития. - 2002. - № 2. - С. 37 - 51.
204. Куклина И. Права человека: политическое и гуманитарное измерение // МЭиМО. - 2000. - № 11. – С. 21 – 30.
205. Лаврук Т. П. До питання про політичні передумови становлення і розвитку міжнародно-правових механізмів та інститутів // Буковинський журнал. – 2008. - № 1. - С. 108 - 117.
206. Лаврук Т. П. Історичні особливості формування конституційно-правових механізмів зовнішньої політики // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 41. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2008. – С.
207. Лаврук Т. П. Процеси демократизації в контексті підвищення ефективності нових міжнародно-правових інститутів // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. – Чернівці: Рута, 2008. – Т. 17-18. - С. 219 - 224.
208. Лаврук Т. П. Трансформаційні аспекти політико-правових підходів до регулювання міжнародних відносин // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. – Чернівці: Рута, 2009. – Т. 19-20.
209. Лебедева М М. Предметное поле и предметные поля мировой политики // Международные процессы. - 2004. - Т.2. - № 2. - С. 97 - 108.
210. Лідери ЄС підписали «Договір про реформи» // Де