ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КУРСУ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ НА ІНТЕГРАЦІЮ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Кіцила Лідія Юліанівна

УДК: 327 (437.1/.2):061.1ЄС

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КУРСУ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ НА ІНТЕГРАЦІЮ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
Антонюк Наталія Володимирівна,
доктор історичних наук, професор

Львів – 2004

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
РОЗДІЛ 1. ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА УЧАСТЮ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ . . . . . . . . . . . . . . . .
14
1.1. Десателізація Центрально-Східної Європи й актуалізація євроінтеграційної проблематики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
14
1.2. Трансформація політичної системи Чехії. . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
1.3. Ідея європейської інтеграції в суспільно-політичному житті Чеської Республіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
64
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
РОЗДІЛ 2. ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕХІЇ (1989 – 2004) . . . . . . . . . . . . . . . . . .
85
2.1. Особливості формування зовнішньополітичних пріоритетів Чехії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
85
2.2. Концептуалізація зовнішньополітичного курсу Чеської Республіки на інтеграцію до Європейського Союзу . . . . . . . . . . . . .
95
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ЧЕСЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ . .
125
3.1. Загальна характеристика двосторонніх відносин і зміст переговорного процесу між Чеською Республікою та ЄС. . . . . . . . .
125
3.2. Участь Чеської Республіки у спеціальних програмах допомоги Європейського Союзу країнам-кандидатам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
144
3.3. Проблеми і перспективи розвитку Чеської Республіки після вступу до Європейського Союзу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
153
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . 177

ВСТУП

Актуальність теми. Європа початку ХХІ ст. є прикладом тісної міждержавної співпраці з прозорими кордонами, відкритими для вільного руху капіталу, товарів, послуг і людей. Європейська інтеграція, як один з багатьох процесів, що відбуваються у сучасній системі міжнародних відносин,  явище унікальне. Започаткована як європейська економічна інтеграція вона поступово набула політичного, соціального і культурного вимірів. Починаючи від підписання Маастрихтських угод, європейська інтеграція знайшла своє політико-правове втілення у Європейському Союзі – утворенні, що увібрало важливі елементи європейських інтеграційних процесів 1950–1990 рр. Європейський Союз став єдиним правовим простором з наднаціональними інституціями та спільним ринком, економічним і валютним союзом, спільною політикою в основних сферах суспільного життя. Відтак інтеграційні процеси, радикально змінивши обличчя континенту, стали втіленням прогресу, добробуту, свободи і демократії.
Розвиток Чеської Республіки, за площею та населенням наближеної до середньостатистичної європейської держави, з обмеженими природними ресурсами і відкритою економічною системою, великою мірою залежить від успіхів міжнародної співпраці. Тому комплексне дослідження зовнішньополітичних аспектів реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію в Європейський Союз має не лише важливе теоретичне, але передусім практичне значення. Вивчення і врахування досвіду трансформаційних процесів у Чеській Республіці, особливостей кризи правих сил і повороту вліво до соціал-демократії на політичній арені країни, успішного втілення практики створення дієвих коаліцій у парламенті та уряді, що сприяло, зокрема, побудові чітко спрямованої і збалансованої зовнішньої політики, поза всяким сумнівом, може бути корисним для нашої молодої держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної науково-дослідної теми, над якою працює кафедра країнознавства і міжнародного туризму факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка “Політичний регіоналізм у контексті європейської інтеграції”.
Мета дослідження – комплексний аналіз зовнішньополітичних аспектів реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію в Європейський Союз (1989–2004) в контексті внутрішньодержавних і європейських трансформаційних процесів.З огляду на це, завданнями дисертаційної роботи є:
– з’ясувати природу взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої політики й визначити основні риси зовнішньополітичного процесу;
– вивчити вплив ідеї європейської інтеграції на внутрішньополітичні процеси в Чехії, зокрема на характер трансформації партійної системи;
– розглянути етапи еволюції зовнішньої політики Чеської Республіки після „оксамитної” революції 1989 р. та здійснити теоретичний аналіз її євроінтеграційного напряму;
– з’ясувати особливості становлення взаємовідносин Чеської Республіки з ЄС та проаналізувати зміст переговорного процесу країни щодо вступу в Євросоюз;
– дослідити проблеми і перспективи членства Чеської Республіки в Європейському Союзі.
Об’єктом дисертаційного дослідження є зовнішня політика Чеської Республіки в контексті сучасних інтеграційних процесів у Європі.
Предметом дисертаційного дослідження є особливості та закономірності становлення і реалізації євроінтеграційного напряму зовнішньої політики Чеської Республіки.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:
• уперше на рівні дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз концептуальних засад та еволюції зовнішньої політики Чеської Республіки під впливом визначальних політичних перетворень на європейському просторі  десателізації країн ЦСЄ з одного боку і активізації інтеграційних процесів – з іншого;
• виділено й проаналізовано три етапи в становленні зовнішньої політики Чехії на зламі ХХ і ХХІ ст.: етап протиставлення європейського вибору спадкові комуністичного минулого, який ілюструє дихотомія “європейський вибір/тоталітаризм” (1990–1992); етап концептуалізації європейського вибору, утвердження демократії й ринкової економіки, якому відповідає дихотомія “вільна конкуренція– кооперація/протекціонізм–ізоляція” або “інтеграція/дезінтеграція” (1993–1997); етап адаптації чинного законодавства ЄС, який відображає дихотомія “європейський вибір/економічний безлад” (з 1998 р.);
• з’ясовано, що основним принципом чехословацької, а згодом чеської зовнішньої політики є відтворення європейської ідентичності держави, й виокремлено три головні моделі в її трактуванні (за назвами правлячих у визначений період політичних сил): модель Громадянського Форуму; громадянсько-демократична модель; соціал-демократична модель; виявлено, що перші дві моделі намагаються створити автономну дефініцію європейського вибору і, водночас, чеської ідентичності, а третя  задовольняється пасивним сприйняттям існуючого стану;
• шляхом здійснення аналізу програм політичних партій, зокрема парламентських, крізь призму їх ставлення до європейської інтеграції доведено, що європейський вибір став головним рушієм трансформації політичної системи Чехії і мав вирішальний вплив на формування зовнішньополітичної стратегії держави, основними рисами якої є послідовність і цілеспрямованість;
• шляхом дослідження особливостей становлення двосторонніх відносин і аналізу переговорного процесу Чеської Республіки з ЄС з’ясовано, що внаслідок підготовки й вступу до Євросоюзу перед Чехією постала необхідність розв’язати низку нових економічних і політичних проблем, які в короткотерміновій перспективі негативно впливатимуть на можливості та рівень готовності країни нового члена ЄС проводити більш глибоку інтеграційну політику; в довготерміновій перспективі переваги участі Чеської Республіки в інтеграційному процесі будуть визначальними.
Методологічна основа дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні підходів іметодів багатьох наук: філософії, політології, теорії міжнародних відносин, права. Основним підходом дисертаційного дослідження є системний підхід, що полягає у трактуванні Європейського Союзу як системи визначеного рівня зі складною організаційною структурою, динамічними взаємовідносинами внутрішнього характеру і зовнішніми зв’язками з системами нижчого рівня (у цьому випадку  державами-кандидатами на вступ до ЄС, зокрема Чеською Республікою). Важливою ланкою взаємозв’язку систем є євроінтеграційний курс зовнішньої політики Чеської Республіки, кінцевою метою якого є інтеграція Чехії до Європейського Союзу, а відтак – трансформація обох систем у систему з новими параметрами. Дослідження внутрішніх особливостей кожної з них та специфіки взаємовідносин здійснено за допомогою системного методу. Євроінтеграційний напрям зовнішньої політики Чеської Республіки на концептуальному рівні в роботі досліджено за допомогою методів аналізу, синтезу та дедукції.
Дослідження процесу розширення ЄС на схід, становлення і розвитку його відносин з країнами Центрально–Східної Європи (ЦСЄ) на прикладі Чеської Республіки також здійснюються на основі використання системного підходу, який передбачає існування в межах будь-якої системи центру (ЄС) та периферії (країни-кандидати). Встановлення рівноваги в системі ЄС – країни-претенденти неможливе без узгодження єдиних ціннісних принципів і критеріїв поведінки. Тому у дисертаційному дослідженні велика увага приділяється з’ясуванню особливостей становлення взаємовідносин Чеської Республіки з ЄС та аналізу змісту переговорного процесу цієї країни щодо вступу в Євросоюз.
Аналіз генези зовнішньої політики Чеської держави в історично-хронологічному контексті також є одним із підходів дисертаційного дослідження. Важливим є виокремлення основних етапів еволюції зовнішньої політики Чеської Республіки після „оксамитної” революції 1989р. та з’ясування особливостей зародження й утвердження як пріоритетного її євроінтеграційного напряму. Вивчення євроінтеграційної складової зовнішньої політики держави ґрунтується на використанні загальнонаукового принципу дихотомій, зокрема загальної дихотомії “європейський вибір/позаєвропейський вибір”. Виділеним етапам становлення зовнішньо-політичного курсу держави відповідають дихотомії: етап протиставлення європейського вибору спадку комуністичного минулого  дихотомія “європейський вибір/тоталітаризм”; етап концептуалізації європейського вибору, утвердження демократії й ринкової економіки  дихотомія “вільна конкуренція–кооперація/протекціонізм–ізоляція” або “інтеграція/ дезінтеграція”; етап адаптації чинного законодавства ЄС  дихотомія “європейський вибір/економічний безлад”. При цьому беруться до уваги особливості еволюції внутрішного середовища системи під впливом зовнішніх трансформаційних процесів (десателізації та інтеграції) – соціально-економічні та ідеологічні зміни, політичні перетворення в державі та ін. й розкривається природа взаємозв’язку внутрішньої і зовнішньої політики. Здійснення політологічного аналізу програм політичних партій, зокрема парламентських, через призму їх ставлення до європейської інтеграції виявило основні чинники трансформації політичної системи Чехії та формування зовнішньополітичної стратегії держави. Результативним також є застосування методу моделювання при розгляді основного принципу чеської зовнішньої політики  відтворення європейської ідентичності держави, за допомогою якого виокремлено три моделі трактування європейської ідентичності суспільно-політичними силами Чеської Республіки.
Використання порівняльного методу при дослідженні переваг і недоліків вступу Чеської Республіки до ЄС, а також методів прогнозування дало змогу окреслити короткострокові й довгострокові перспективи участі держави в євроінтеграційних процесах.
Загальна методологія, яка використовується у дисертаційній роботі, поєднує елементи політичного, історичного та філософського аналізу, а також міждисциплінарний підхід, що дозволило виявити особливості та закономірності становлення і реалізації євроінтеграційного напряму зовнішньої політики Чеської Республіки.
Стан досліджуваної проблеми. На основі опрацювання літератури за темою дисертації можна стверджуватити, що зовнішньополітичні аспекти реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію в Європейський Союз (1989–2004) досі розглядалися лише в Чеській Республіці, причому комплексних досліджень титульної проблеми у поєднанні з особливостями європейських і внутрішньодержавних трансформаційних процесів не існувало. Серед чеських авторів, які працюють над цією тематикою можна назвати Павела Черноха, Петера Друлака, Гінека Файмона, Вацлава Клауса, Мірослава Мареша, Петера Плеціти, Ленку Ровну, Ґерхарда Сабатіла, Ярослава Шедіви.
Одним із найбільш ґрунтовних чеських досліджень проблеми є праця П.Черноха „Шлях до ЄС: східне розширення Європейського Союзу і Чеська Республіка в період від 1990 до 2004” (Прага, 2003) [82], в якій автор зосереджується на процесі європейської інтеграції в контексті розширення ЄС на посткомуністичні країни Центральної і Східної Європи. Автор розглядає нелегкий процес становлення взаємовідносин між Західою і Східною Європою, акцентує на особливостях переговорного процесу щодо розширення ЄС, показує його складність і результати, а також пропонує ймовірні сценарії майбутнього розширення Євросоюзу, зокрема, за рахунок так званих мікродержав. Незважаючи на труднощі, які виникають в процесі розширення ЄС та опір скептиків і супротивників європейського об’єднання, Чернох намагається об’єктивно вивчити переваги розширення ЄС для усіх його членів. Трансформаційні процеси у Чеській Республіці автор залишає поза розглядом, стверджуючи, що вони є предметом досить широкого дискурсу як у науковому середовищі, так і в засобах масової інформації країни.
Однак дослідження проблеми іншими чеськими авторами є менш комплексними і зосереджуються передусім на окремих аспектах трансформації економічної та правової систем Чехії.
В Україні, на жаль, проблема вступу Чехії до ЄС загалом, а надто зовнішньополітичних аспектів реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію в Європейський Союз у контексті внутрішньодержавних і європейських трансформаційних процесів не отримала належного наукового висвітлення. Наявні дослідження, присвячені Європейському Союзу й особливостям його розширення на схід, не містять ґрунтовного розгляду титульної проблеми.
Серед праць українських авторів про розширення ЄС на схід можна виокремити такі: „Євроатлантична інтеграція України” Б.В.Губського. [14], .„Зовнішня політика України: від романтизму до прагматизму” А.М.Зленка [32], „Стратегія євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України” О.О.Ковальової. [40], „Європейський Союз: заснування і етапи становлення” В.Копійки, Т.Шинкаренка [43], „Європейський Союз: структура, функції, механізми” за науковою редакцією Н.Антонюк [26], „Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України” Л.Луця [44], „Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції” В.Мармазова, І.Піляєва [47], „Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами” М.Микиєвича [49], „Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції” В.Посольського [58], „Світова та європейська інтеграція: організаційні засади” за загальною редакцією Я.Й.Малика, М.З.Мальського [63], „Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій” Д.І.Ткача [66], „Європейський валютний союз” О.Шниркова, О.Кузнецова, С.Кульпінського [77].
Проблемними і ґрунтовними є статті Т.Будзінського [8], І.Бураковського, Г.Немирі., О.Павлюк [9], В.Гудими [15], В.Денисенка [19], В О.Долженкова [23,24 ], Б.Забарко [28], Н.Загорняк [29], В.Копійки [42], А.Макарова [45], А. Пахарєва [52], Ю.Пахомова [53], М.Примуша [59], В.Сіденка [64], Б.Тарасюка [65], С.Фоміна [69,70], В.Чалого [74]. На жаль, вони здебільшого присвячені вивченню окремих питань.
Завершуючи короткий огляд наявних досліджень, підкреслимо їх недостатність, що дає підстави вважати проблему малодослідженою, а тему дисертації – актуальною.
Джерельна база дисертації включає декілька типів використаних джерел. По-перше, це література загального довідкового характеру (енциклопедії, словники, довідники та ін.), які уможливили формулювання основних теоретичних положень, дозволили конкретизувати факти тощо. По-друге, це численні монографії, збірники статей, газетні й журнальні публікації українських та іноземних політологів, істориків, політичних діячів, які становлять основний фактологічний матеріал. По-третє, це офіційні документи Міністерства закордонних справ Чеської Республіки й інформаційні матеріали Європейського Союзу, об’ємна договірна база між Чехією та ЄС. Багато корисної інформації було почерпнуто також на сторінках Інтернет-видань, зокрема на офіційних сторінках МЗС Чеської Республіки та Європейського Союзу.
З метою визначення місця ідеї європейської інтеграції в суспільно-політичному житті Чеської Республіки в дисертаційній роботі зроблено значний акцент на програмні документи чеських політичних партій, зокрема парламентських, та проблемні публікації їхніх основних ідеологів.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона вносить нові здобутки в українську політичну науку, зокрема, у політологію міжнародних відносин, завдяки поглибленню і розширенню знань щодо природи інтеграційних процесів у Європі та особливостей приєднання й участі в них постсоціалістичних країн Центрально–Східної Європи, і, тим самим, сприятиме подальшому розвитку досліджень цієї проблематики. Об’єктивне вивчення зовнішньополітичних аспектів реалізації курсу Чеською Республікою на інтеграцію в Європейський Союз має суттєве значення для розвитку й утвердження зовнішньополітичних пріоритетів України. Окрім цього, комплексне дослідження титульної проблеми допоможе широкому загалові краще сприйняти ідею європейської інтеграції, дозволить зміцнити її позиції в українському суспільстві, сприяючи розбудові стабільної правової держави.
Практичне застосування отриманих у роботі результатів може сприяти, виходячи з формування повнішого розуміння основних закономірностей європейської інтеграції, особливостей політичної трансформації в Центрально-Східній Європі а також цілей, методів й еволюції чеської зовнішньої політики, утвердженню європейського вибору нашої країни. Результати дослідження можуть бути корисними для роботи державних органів та недержавних організацій, таких як Комітет Верховної Ради України у закордонних справах, Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, МЗС України, Національний Інститут стратегічних досліджень, Національний Інститут проблем міжнародної безпеки Ради національної безпеки та оборони України, Атлантична Рада України, діяльність яких пов’язана із формуванням і реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів України. Отримані результати можуть бути використані при розробці спецкурсів для студентів спеціальностей політологія, історія, міжнародні відносини, а також слугувати основою для написання монографії, предметом якої міг би бути порівняльний аналіз особливостей становлення зовнішньополітичних стратегій Чеської Республіки та України.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто.
Апробація дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на таких конференціях і семінарах:
• Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства” (Львів, 7–8 грудня 2000 р.)
• міжнародній науково–практичній конференції „Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасному світі: виклики та шанси для України” (Львів, 15-17 травня 2003 р.);
• ХІІІ міжнародному славістичному колоквіумі (Львів, 19-21 травня 2004р.).
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Східна політика Європейського Союзу: польське бачення проблеми // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Випуск 8. – Львів, 2002. – С.43–47.
2. Труднощі й здобутки Чеської Республіки на шляху до Європейського Союзу (1996-2000) // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Випуск 9. – Львів, 2002. – С.70–75.
3. Особливості інтеграційного процесу Чеської Республіки до ЄС // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Випуск 10.- Львів, 2003. – С.55 – 59.
4. Чеська Республіка на шляху інтеграції до Європейського Союзу // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Львів, 2004. – Випуск 12. – C. 53 – 58.
5. Трансформація зовнішньої політики Чеської Республіки в контексті європейської інтеграції (1990–2004). Вісник Львів. ун-ту. Серія міжнар.відносини. – 2004. – Випуск 14. – С. 22–28.
6. Економічна інтеграція держав Європейського Союзу та її наслідки // Європейський Союз: структура, функції, механізми. –Львів, 2002. – С.53 – 73.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків (загальним обсягом 176 сторінoк тексту) та списку використаних джерел (197 найменувань на 14 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Європейська інтеграція як вагомий чинник динамічної регіональної і субрегіональної співпраці у багатьох галузях економічного і політичного життя, відчутно впливає на розташування сил на міжнародній арені. З розширенням інтеграційного процесу на схід процес європейської інтеграції втрачає свою прагматичну функціональність  основну ознаку 50-х років минулого століття, і стає справжнім політичним проектом об’єднання Європи.
Членство в Європейському Союзі означає для Чеської Республіки повернення її геополітичної та суспільної ролі на континенті і водночас внутрішні зміни в державі та суспільстві. Чехія перестає бути посткомуністичною країною, в якій відбуваються важкі процеси трансформації, і завдяки європейській інтеграції стане державою, що візьме на себе частину відповідальності за майбутнє Європи.
Незважаючи на посилену увагу та значний інтерес українських та іноземних науковців до вивчення проблем європейської інтеграції, сьогодні проблема зовнішньополітичних аспектів реалізації курсу окремими постсоціалістичними державами на інтеграцію в Європейський Союз, зокрема Чеською Республікою, в контексті внутрішньодержавних і європейських трансформаційних процесів, не отримала належного наукового висвітлення, що зумовило актуальність цього дослідження.
Вивчення і врахування досвіду Чеської Республіки в процесі євроінтеграції, особливостей кризи правих сил і повороту ліворуч до соціал-демократії на політичній арені країни, успішного втілення практики створення дієвих коаліцій у парламенті та уряді, що сприяло, зокрема, побудові чітко спрямованої і збалансованої зовнішньої політики, поза всяким сумнівом, має важливе як теоретичне, так і практичне значення.
Дисертаційна робота ґрунтується на використанні підходів і методів багатьох наук: філософії, політології, теорії міжнародних відносин, права та ін. Основним підходом дисертаційного дослідження є системний підхід, що полягає у трактуванні Європейського Союзу як системи визначеного рівня зі складною організаційною структурою, динамічними взаємовідносинами внутрішнього характеру і зовнішніми зв’язками з системами нижчого рівня (у цьому випадку  державами-кандидатами на вступ до ЄС, зокрема Чеською Республікою). Важливою ланкою взаємозв’язку систем виступає євроінтеграційний курс зовнішньої політики Чеської Республіки, кінцевою метою якого є інтеграція Чехії до Європейського Союзу, а відтак – трансформація обох систем у систему з новими параметрами. При цьому беруться до уваги особливості еволюції внутрішного середовища системи під впливом зовнішніх трансформаційних процесів (десателізації та інтеграції) – соціально-економічні та ідеологічні зміни, політичні перетворення в державі тощо, і розкривається природа взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої політики. Використання порівняльного методу у дослідженні переваг та недоліків вступу Чеської Республіки до ЄС, а також методів прогнозування дало змогу виявити короткострокові й довгострокові перспективи участі держави в євроінтеграційних процесах.
Загальна методологія, яка використовується у дисертаційній роботі, поєднує елементи політичного, історичного та філософського аналізу, а також міждисциплінарний підхід, що дозволило з’ясувати особливості та закономірності становлення і реалізації євроінтеграційного напряму зовнішньої політики Чеської Республіки.
Результати дослідження можна узагальнити в таких позиціях:
• Розпад радянського блоку відкрив нові можливості для політичних й економічних перетворень в Європі. Тоді як в її західній частині тривав інтеграційний процес, посткомуністичні держави переживали економічну нестабільність, трансформацію економічної і політичної систем.
Мета трансформації політичної системи Чеської Республіки полягала у звільненні від системних ознак тоталітарного комуністичного минулого та послідовній демократизації (“європеїзації”) суспільства. Умовно перший період (1990–1992) супроводжувався невизначеністю концепції політичного розвитку та її відривом від інтересів електорату. Другий період (1992–1996) відзначився стійкою позицією партій правого спрямування, таких як ГДП, ХДП, ГДА і ХДС-ЧСНП, об’єднаних у правлячу коаліцію при домінуванні консервативної ГДП. Третій період (1997–1998) характеризувався сповільненням процесу інтеграції політичних сил, розпадом урядової коаліції і розколом ГДП. Дострокові вибори 1998 р., ознаменували новий, четвертий період (1998–2002), який засвідчив перемогу чеських соціал-демократів. У 2002 р. більшість чеських виборців надали перевагу партіям лівого спрямування. Тим не менше, незважаючи на характер змін у політичній, зокрема партійній, системі, орієнтація на Захід стала частиною чеської внутрішньої та зовнішньої політики.
• Виділено три етапи становлення зовнішньої політики Чехії 90-х років ХХ ст. Упродовж першого етапу (1990–1992), який ще називають періодом Громадянського форуму, європейський вибір протиставлявся спадку комуністичного минулого й визначальною стала зовнішньополітична дихотомія “європейський вибір/тоталітаризм”. З розпадом Чехословацької федерації і появою Чеської Республіки розпочався другий етап (1993–1997), який вніс конструктивні зміни у зовнішню політику. Це був період громадянських демократів, головними ідеалами для яких залишалися європейський вибір, демократія, ринкова економіка та інтеграція в європейські структури. Відбулася заміна дихотомії “демократія/диктатура” на дихотомії “вільна конкуренція – кооперація/протекціонізм – ізоляція” й “інтеграція/дезінтеграція”.З 1998р. триває третій етап, започаткований у процесі боротьби соціал-демократичної влади Чеської Республіки з економічними злочинами. Основною у зовнішній політиці стала дихотомія “європейський вибір/економічний безлад”. Одразу ж було запропоновано ввести на законодавчому рівні нові європейські стандарти візової політики для захисту держави від зовнішньої загрози, що засвідчило своєрідну “реанімацію” зовнішньополітичної дихотомії часів холодної війни “Схід/Захід” у нових умовах. Усі три етапи можна розглядати у рамках дихотомії “європейський вибір/противники європейського вибору”.
• Основним принципом чехословацької, а згодом чеської зовнішньої політики є відтворення європейської ідентичності держави. Умовно можна виділити три головні моделі ідентичності: модель Громадянського Форуму; громадянсько-демократична модель; соціал-демократична модель. Кожна з них певною мірою розмежовує поняття європейського вибору та можливої загрози на шляху його реалізації, крім цього, ці моделі відрізняються й тим, що кожна ґрунтується на критичному переосмисленні попередньої. Перша модель бачить Європу як частину демократичного суспільства від Владивостока аж до Ванкувера, згідно з другою – це євроатлантична зона вільної торгівлі, забезпечена НАТО; і третя розуміє Європу як acquis communautaire (чинне право ЄС). Лише перші дві моделі намагаються створити автономну дефініцію європейського вибору і водночас, чеської ідентичності, третя модель задовольняється пасивним сприйняттям існуючого. Європейський вибір залишається головним вектором зовнішньої політики, що конструює ідентичність.
• Стратегічний зовнішньополітичний курс Чеської Республіки на інтеграцію в європейський політичний, економічний, правовий простір і перспективне приєднання до Європейського Союзу характеризувався послідовністю й цілеспрямованістю. Утворення двох незалежних республік – Чеської і Словацької  не змінило намірів молодої Чеської держави продовжити курс на інтеграцію до Європейського Союзу, який розпочала федеративна Чехословаччина. Остання ще на початку 90-х років ХХ ст. активно співпрацювала з ЄС, уклавши угоду з питань торгівлі та співробітництва. Асоціативна угода між Чеською і Словацькою Федеративною Республікою та Європейським Співтовариством, яка була підписана згодом, заклала правову основу взаємовідносин. Після затвердження 1993 р. Копенгагенських критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в ЄС, Чеська Республіка розпочала інтенсивний курс підготовки до приєднання. За відносно короткий час вона спромоглася започаткувати успішну імплементацію положень acquis communautaire у внутрішньодержавне законодавство. 1996 р. Чеська Республіка подала заявку на вступ до ЄС, а в 1998 р. відбулися переговори щодо вступу і уряд Чеської Республіки підготував Національну програму підготовки країни для набуття членства в Євросоюзі (2000). У 2003 р. Чехія подала до Європейської Комісії свій План національного розвитку, основною метою якого було досягнення стійкого розвитку чеської економіки. Згодом було укладено Угоду про приєднання і визначено дату вступу до ЄС – 1 травня 2004 р. Упродовж усього періоду підготовки до вступу в ЄС Чеська Республіка отримувала значну фінансову допомогу з фондів ЄС, таких як PHARE, SAPARD, ISPA. Країна також активно брала участь у багатосторонніх програмах Європейського Союзу.
• Підготовка і вступ до ЄС спричинили найбільшу трансформацію чеської держави з часу заснування незалежної республіки. Особливо великими та болісними будуть наслідки у соціальній сфері (зростання безробіття, зниження життєвого рівня тощо). Проте аналіз співвідношення позитивних і негативних наслідків членства країни в ЄС показує, що в довготривалій перспективі переваги залучення країни в інтеграційний процес будуть визначальними. Членство вирішально впливатиме на міжнародну позицію, внутрішній політичний економічний, культурний розвиток Чеської Республіки, сприятиме зміні її законодавчої системи тощо. Військова й оборонна політика держави вибудовуватиметься відповідно до загальноєвропейської системи колективної безпеки.
• Беручи участь у механізмі колективного прийняття рішень на базі демократичних інститутів, свідомо і добровільно передаючи частину своїх повноважень органам Європейського Союзу для досягнення спільної мети, Чеська Республіка, обстоює свої державні інтереси, національну та культурну самобутність.
• Чеський уряд розглядає процес європейської інтеграції як бажаний та вигідний не лише для Чеської Республіки, але й для країн-членів ЄС, як такий, що збагачує всіх, не завдаючи шкоди національній ідентичності, а європейську інтеграцію як явище, що сприятиме зміцненню матеріальних і духовних цінностей.
Отримані у роботі результати можуть бути використані у діяльності державних органів та недержавних організацій, що працюють над формуванням і реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів України, при розробці спецкурсів для студентів спеціальностей політологія, історія, міжнародні відносини, а також слугувати основою для здійснення подальших досліджень сучасних інтеграційних процесів у Європі, написання монографії тощо.
Поглиблене розуміння основних закономірностей європейської інтеграції, особливостей політичної трансформації у Центрально-Східній Європі а також цілей, методів й еволюції чеської зовнішньої політики, дасть змогу краще адаптувати ідею європейської інтеграції в українському суспільстві, сприяючи розбудові стабільної правової держави й утвердженню її європейського вибору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1.Актуальные проблемы Европы. Европа: смена вех? Сб. статей. – М., 2002. – 312 с.
2.Арах М. Європейський Союз: Видение политического объединения. – М.: Экономика, 1998. – 466 с.
3.Бальцерович Л. Свобода і розвиток:економія вільного ринку. – Львів,2000. – 332 с.
4.Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.
5.Бесараба О. Регіоналізація Європи // Людина і політика.– 2000.– №4. – С.4–10.
6.Борко Ю.А. От европейской идеи – к единой Эвропе. – М.: Издат.Дом «Деловая литература», 2003. – 464 с.
7.Борко Ю., Буторина О. От Европейского Союза – к Соединенным Штатам Европы? // Европейский Союз на пороге ХХІ века: выбор стратегии развития. – М., 2001. – 461 с.
8.Будзінський Т. Закономірності європейської інтеграції: від економіки до політики // Економіст.– 1999.– №2. – С.32–37.
9.Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і Європейська інтеграція // Політика і час. – 2000. - №3–4. – С.5–14.
10.Введение в теорию международных отношений: Учеб. пособие. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – 320 с.
11.Гаджиев К.С. Введение в геополитику. – М.: Логос, 2001. – 431 с.
12.Глобалізація і безпека розвитку / За ред. О.Г.Білоруса. – К.: КНЕУ, 2001. – 773 с
13.Гречаний С. Україна та європейська інтеграція: шляхи і завдання. – Львів: Євроклуб, 2002. – 47 с.
14.Губський Б.В.Євроатлантична інтеграція України. – К.: Логос, 2003. – 328с.
15.Гудима В.Дорогою до спільного дому // Політика і час.– 1998. – №5. – C. 3–6.
16.Дадалко В.А. Эвропейский Союз: эволюция концепций и опыт реформ: – Минск: Армита – Маркетинг, Менеджмент. – 2000. – 231 с.
17.Данилов А.Н. Переходное общество: Проблемы системной трансформации. – Минск: Універсітэцкае, 1997. – 431 с.
18.Дейвіс, Норман. Європа: Історія. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. – 1463 с.
19.Денисенко В. Методологічні підстави проблеми глобалізації // Національні інтереси. – 2000. – №3. – С.4–13.
20.Демократические революции в Центральной и Восточной Европе: десять лет спустя // Новая и новейшая история. – 2000. - №2. – С.90–105.
21. Дербишайр Д., Дербишайр Я. Политические системы мира: В 2 т. Т. 1. – М.: Рипол Классик, 2004. – 512 с.
22.Десять лет системной трансформации в странах ЦВЕ и в России: итоги, уроки // Мировая экономика и междунар. отношения. –2000. – №5. – С.3 –14.
23.Долженков О. Посткомуністичні трансформації в країнах Центрально-Східної Європи та СНД: порівняльний аналіз // Нова політика. –2000. –№5. – С.12–16.
24.Долженков О. Чи є пострадянські країни перехідними суспільствами? // Людина і політика. – 2001. – №2. – С.43–51.
25.Европа: вчера, сегодня, завтра. – М.: Ин-т Европы РАН, 2002. – 420 с.
26.Європейський Союз: структура, функції, механізми / За ред. д-ра істюнаук Н.В.Антонюк – Львів: Простір М. – 2002. – 176 с.
27Европейский Союз: Справочник-путеводитель. – М.: Изд. Дом «Деловая литература», 2003. –288 с.
28.Забарко Б. Європейський Союз і Східна Європа // Політика і час. – 1996. –№8. – С. 47-55.
29.Загорняк Н. Проблеми розширення ЄС на Схід наприкінці ХХ століття // Актуальні пробл. міжнар. відносин. – 1999. – №9. – С.53–58.
30.Заїц. Б. У чеському дзеркалі // Політика і час. – 1997. – №4. – С.51.
31.Зидентоп Л. Демократия в Эвропе. – М.: Логос, 2004. – 360 с.
32.Зленко А.М. Зовнішня політика України: від романтизму до прагматизму. – К.: Преса України, 2001. – 370 с.
33.Иванов И. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия // Мир. экономика и междунар. отношения. –1998. – №9. – С.22–33.
34.Иванов И.Д. Европа регионов. – М.: Междунар. отношения. – 1998. – 192с.
35.Кіцила Л. Східна політика Європейського Союзу: польське бачення проблеми //Вісн. Львів. ун–ту. Сер. м іжнар.і відносини. – 2002. – Вип. 8. – С. 43–47.
36.Кіцила Л. Труднощі й здобутки Чеської Республіки на шляху до Європейського Союзу (1996-2000) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. – 2002. – Вип. 9. – С. 70–75.
37.Кіцила Л. Особливості інтеграційного процесу Чеської Республіки до ЄС // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. – 2003 .– Вип. 10. –С. 55–60
38.Кіцила Л. Чеська Республіка на шляху інтеграції до Європейського Союзу // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. – 2004. – Випуск 12. – С.53–58.
39.Кіцила Л. Трансформація зовнішньої політики Чеської Республіки в контексті європейської інтеграції (1990–2004). Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар.відносини. – 2004. –Вип.14. – С.22–28.
40.Ковальова О.О. Стратегія євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2003. – 338 с.
41.Колодко Г. Уроки десяти лет постсоциалистической трансформации // Вопр. экономики. – 2000. - №9. – С.19–32 .
42.Копійка В. ЄС: проблеми розширення // Вісн. Київ. ун-ту імені Т.Шевченка. – 1998. – Вип.9. – С.22–32 .
43.Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К.: Ладимар, 2000. – 448 с.
44.Луць Л.А.Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України. – К.: Ін-т держави і права ім..В.М.Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
45.Макаров А.М. Трансформація парламентаризму в Україні і державах Центральної і Східної Європи // Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний та прикладний аспекти. – К.: МАУП, 2002. – 487с.
46.Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин. – Львів: Львів. нац. ун–т ім. І. Франка, 2002. – 392 с.
47.Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції. – К.: Вид, Дім „Юридична книга”, 2000. – 472 с.
48.Матійчик Я. Європейський екзамен // Політика і час.– 2001. – №8. – С.40–47
49.Микиєвич М. Міжнародно–правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 200 с.
50.Митева Я. Развитие партийных систем в странах Центрально-Восточной Европы в переходный период (сравнительный анализ) // Вест. Моск. ун-та. – Сер.12. Политические науки. – 2000. –-№6.– С.30–50 .
51.Ніццький договір та розширення ЄС // М-во юстиції України. Центр порівняльного права. За наук.ред.С.Шевчука. – К.: Логос, 2001. – 196 с.
52.Пахарєв А.Д. Політичне лідерство і політичні еліти в Україні та державах Центральної і Східної Європи: тенденції формування // Україна в сучасному геополітичному просторі:теоретичний та прикладний аспекти. – К.: МАУП, 2002. – 487 с.
53.Пахомов Ю. Реформи в Україні та Східній Європі: порівняльний аналіз // Розбудова держави. –1998. – №3/4. – С.26-31, №5/6. – С.65–72 .
54.Поздняков В., Ганжа С. Новые страны на пороге Европейского Союза // Междунар. жизнь. – 1999. – Т.3. – С.37-44.
55.Политическая наука. Динамика политического сознания и поведения: Сб. науч. тр. – М., 2002. – 196 с.
56.Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. За ред.Ф.М.Рудича. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 327 с.
57.Політологія. Кн.перша: Політика і суспільство. Кн.друга: Держава і політика. – Вид.2-ге перероб. та доп.- К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664с.
58.Посольський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.
59.Примуш Микола. Чеський політичний ландшафт наприкінці 90-х років // Нова політика. – 2001. – №4.. – С.34-36 .
60.Промова голови делегації Європейської комісії в Чеській Республіці 15.12.2002 //http:/ www.evropska-unie.cz
61.Региональное развитие: опыт России и Европейского Союза. – М.: ЗАО Изд-во „Экономика”, 2000. – 435 с.
62.Рудич Ф.М. Много ли власти нужно власти? (Украина в контексте трансформации политических систем в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Європы). – К.: Довіра, 1997. – 159 с.
63.Світова та європейська інтеграція: організаційні засади: Навч.посібник / За ред. д-ра іст.наук, проф. Я.Й.Малика, д-ра екон.наук, проф. М.З.Мальського. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2000. – 402с.
64.Сіденко В. Економічне трансформування у країнах Центральної та Східної Європи // Економіка України.– 1998. – №12. – С.60–68 с.
65.Тарасюк Б. Небезпеки та дестабілізуючі чинники в Центральній і Східній Європі // Політична думка. – 1994. – №2. – С.93–95.
66.Ткач Д.І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій. – К.: МАУП, 2004. – 504 с.
67.Україна на міжнародній арені: Зб.документів і матеріалів (1991-1995.). У 2 кн.. – К.:Юрінком Інтер, 1998. Кн.1. – 736 с.
68.Устич С. Україна – Чехія: партнерство, спрямоване у перспективу // Політика і час. – 2003. – №11. – С.14–26.
69.Фомін С. “Європейський вибір” України без “українського вибору” ЄС// Політика і час. – 2002. – №11. – С.61-71 .
70.Фомін С. Розширення ЄС на Схід: “рівні та рівніші”// Політика і час. – 1999. – №3. – С.52–65 .’
71.Фуше М. Европейская республика. Исторические и географические контуры. – М.: Междунар.отношения, 1999. – 168 с.
72.Центральноевропейские страны на рубеже ХХ-ХХІ вв. Аспекты общественно-политического развития. Историко–политологический справочник. – М.: Новый хронограф. 2003.- 256 с.
73.Центрально–Восточная Европа во второй половине ХХ века. Т.1. – М.: Наука, 2000. – 339 с.
74.Чалий В. Вплив розширення ЄС на Україну в політичній сфері // Нова політика. – 2001. – №6(38). – С.610 с.
75.Шаншиева Л. Расширение ЕС на восток: проблемы и перспективы // Аналитические проблемы Европы. ЕС на рубеже веков. –2000, №3. – С.219–242.
76.Шемятенков В.Г. Європейская интеграция. Учеб. пособие. – М.: Междунар. отношения, 2003. – 400 с.
77.Шнирков О., Кузнєцов О., Кульпінський С. Європейський валютний союз. Навч. посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001. – 198 с.
78.Accession Partnership 1999 // http://www.europa.eu.int
79.Amsterdam Summit. Conclusion of the Presidency,1997 // http://www.europa.eu.int
80.Austin J.L. Performatives and Constatives // The Communication Theory Reader. – London, 1993. – 255–262 s..
81.Banot J. Unie svobody a evropská integrace, 6.11.2000 // Integrace http:/www.integrace.cz
82.Benáček V., Kudrna Z., Sedláček T.”Konkurenční schopnost české ekonomiky” –Praha: Council for Social and Economic Strategy, 2000. – 276s.
83.Campbell D. Writing Security. United Foreign Policy and the Politics of Identity. – Manchester, 1992. – 356 s.
84.Černoch P. Český eurorealismus? Ideový dokument ODS Manifest českého eurirealismu účelově zkresluje politickou realitu, 20.06.2001 Integrace // http:/www.integrace.cz
85.Černoch P. Cesta do EU. Východní rozšíření Evropské unie a Česká republika v období 1990-2004. – Linde, 2003. – 159 s.
86.Česká transformace v pamětech politiků a Hirschmanův cyklus. – Praha, 2001. – 85 s.
87.Česká zahraniční politika. Dokumenty, č.1-3. – Praha, Ministerstvo zahraničních věcí. – 1990. – 631 s.
88.Česká zahraniční politika. Dokumenty, č.4-6/1990. – 752 s.
89.Česká zahraniční politika. Dokumenty, č. 7 /1990. – 427 s.
90.Česká zahraniční politika. Dokumenty, č.12/1990. –457 s.
91.Česká zahraniční politika. Dokumenty, č.6/1993. – 575 s.
92.Česká zahraniční politika. Dokumenty,1/1993. – 456 s.
93. Česká zahraniční politika. Dokumenty, 4/1993. –43 4s.
94.Česká zahraniční politika. Dokumenty, 9/1993. – 397 s.
95. Česká zahraniční politika. Dokumenty, 10/1993. –653 s.
96.Česká zahraniční politika. Dokumenty, 1/1998. – 826 s.
97.Česká zahraniční politika. Dokumenty, 7-9/1990. –657 s.
98.Czech Republic in 1999: Country Profile 2000. – 135 s.
99.Davies N. Europe – A History. Oxford, 1996. – 1365 s.
100.Desný P. Česká sociální demokracie a Evropská unie, 30.03.2000 // Integrace http:/www.integrace.cz
101.Drulák P. Deset let československé a české zahraniční politiky jako (re)produkce politické identity // Společnost v přerodu. – Praha, 2000. – 319s.
102.Drulak P: ”Identita malého státu v mezinárodní politice”// Mezinárodní politika. – 1998. – č.11. – S.4-21.
103.Dopаdy vstupu do EU, šance a rizika, Ekonom. –2000. – №13 // http:/www.ihned.cz
104.Dürr J., Marek D., Šaradin P. Europeizace české politické scény – politické strany a referendum o přistoupení k Europské unie // Mezinárodní vztahy. – 1/2004. – Ročník 39. – S.27-50.
105.Evropska Unie – co je tam pro mně? - Delegation of the European Commission to the Czech Republic. – Praha, 1998: - 32 s.
106.EU Agenda 2000 překlad z angličtiny Ministerstvo zahraničních věcí ČR. – Praha, 1999. – 62 s.
107.“Euroinfo”. – Delegation of the European Commission to the Czech Republic.– Prague,2000. – 75 s.
108.European Council. Conclusion of the Presidency. Florence 1996. – 26 s.
109.European Council, Conclusions of the Presidency. Helsinki, 1999. –23 s.
110European Union Enlargement. European Commission – Directorate General for Enlargement. – Brussels 2000: – 37 s.
111.Fajmon, H. Česká zahraniční politika po roce 1989 // Česká konzervativní a liberální politika. – Brno, 2000. – 441 s.
112.Had M., Pikna B. Druhý a třetí pilíř Evropské unie. – Praha 2001. – 86 s.
113.How does the European Union work?” European Commission – Directorate – General for Information, Communication, Culture and Audiovisual Publications Unit. – Brussels, 1996. – 75 s.
114.Huntington S. P. The Clash of Civilizations// Foreign Affairs. – 1993. – 72/3. – S.22-49
115.Huntington S P.Střet civilizací. Boj kultur a proměna světového řadu. – Praha: Rybka publishers, 2001. – 447 s.
116.Chalupa K. KDU-ČSL a Evropská unie 10.01.2001 Integrace // http:/www.integrace.cz
117.International Relations Theory and the Politics of European Integration. Power, security and community. – Routledge London and New York, 2000. – 304 s.
118.Jirsová K. Občanská demokratická strana a Evropská unie, 22.06.2000 Integrace // http:/www.integrace.cz
119.Kadlec Petr. Parlamentní volby – šance pro kultivaci levice a konsolidaci pravice, 21.06.2002 Integrace // http:/www.integrace.cz
120.Kachlík A., Kachlíková H. Evropská unie. – Praha: Q plus Q, 1996. – 362 s.
121.Katzová I., Sedláček T., Špicar R., Streblov, P. Podkladový material ke Koncepci ekonomické dimenze zahraniční politiky České republiky. – Praha:Ministersvo zahraničních věcí a Karlova Univerzita, 2001. – 357 s.
122.Klaus V. Poznámky k analýzám transformace // Česká konzervativní a liberální politika. – Brno, 2000. – 441 s.
123.Klaus V.: Evropa pohledem ekonoma, pohledem politika. – Praha :Centrum pro ekonomiku a politiku, 2001. – 175 s.
124.Král R. Amsterodamská smlouva. – Praha: MZV ČR UMV, 1998. – 168 s.
125.Lippertová B. Strategické otázky rozšiřování Evropské unie na východ po lucemburském summitu// Mezinárodní vztahy. – 1998. – Č.2. –S.17-27.
126.MacShane, D.: Demokracie a Evropa // Mezinárodní politika. – 1999. – 10 s.
127.Macháček J.// Respekt.– 26/1996, 26.06.1995. – S.3.
128.Malá encyklopedie Evropské unie. – Praha: Ústav mezinárodních vztahů,1997.–256 s.
129.Malík Z. Deset let neužitečného politického tápání // Bilance a výhledy szředu Evropy na prahu 21. století. – Brno, 2000. – 375 s.
130.Malacka M. Zpráva vlády České republiky o aktuálním stavu české společnosti// Sborník přednášek. – Olomouc, 2000. – 113 s.
131.Mareš M. České politické strany a evropská integrace // Integrace, 1/2000. – 15s.
132.Ministerstvo zahraničních věcí ČR. Koncepce zahraniční politiky. – Praha: UMV MZV ČR, 1999. – 125 s.
133.Mislivetz F. Illusions and Realities, The Metamorphosis of Civil sSociety in a New European Space. – Budapest: Savaria University Press, 1999. – 376 s.
134.Moravcsik A. The Choice for Europe. Social Purpose and State Power from Vessina to Maastricht. – Cornell University Press,1998. – 514 s.
135.Mortensen, J., Richter, S.: Measurement of costs and benefits of accession to the European Union for selected countries in central and Eastern Europe, Research Report, №. 263, January 2000, WIIW 2000 Vienna. – 320 s.
136.Národní program přípravy ČR na členství v EU – 1999. – Praha: Ministerstvo zahraničních věcí ČR, 1999. –224 s.
137.Neill Nugent. The Governmemt and Politics of the European Community. –Macmillan Education Ltd., 1989. – 347 s.
138.Neumayerová L. Politické strany a evropská integrace ve střední Evropě: Polsko, Maďarsko, Česká republika, 30.03.2000 Integrace // http:/www.integrace.cz
139.Omyly české transformace : politické analýzy z let 1993–1998. – Praha, 1993. – 181 s.
140.Our Europe. Speech by President Jacques Chirac to the Bundestag, 27 June 2000, Berlin // http/www.info-france-usa.org (11.07.2000)
141.Pehe J. Občanská společnost v devadesátých letech // Člověk a česká společnost na prahu 21. století. – Opava, 2000. – 260 s.
142.Politická a ekonomická transformace v zemích střední a východní Evropy. – Praha, 1993. – 154 s.
143.Plecitý P. Česká zahraniční politika : Deset let hledání národních zájmů // Česká konzervativní a liberální politika. – Brno, 2000. - 441 s.
144.Procházka J. Deset let svobody // Bilance a výhledy szředu Evropy na prahu 21. století. – Brno, 2000. – 375 s.
145.Projev předsedy Evropské komise Romana Prodího o rozšíření EU v Evropském parlamentu 11.11.2001 // http:// www.evropa.eu.int
146.Prudký L. Česká společnost – duchovní rozměr transformace: Poznámky k tématu // Česko–slovenské vztahy: Slovensko–české vztahy. – Liberec, 2000. – 186 s.
147.Předvstupní strategie Evropské unie pro přidružené země střední Evropy Delegace Evropské komise v České republice, Praha 1998. – 16 s.
148.1999 Regular Report from Commission on Czech Republic’s Progress Towards Accession. – Prague, 1999. – 97 s.
149.2000 Regular Report from the Commission on the Czech Republic Progress Towards Accession. – Brussels PC, 8 November 2000. – 115 s..
150.2000 Regular Report on the Czech Republic. – Prague, 2000. – 110 s.
151.Questioning Geopolitics. Political Projects in a Changing World-System. – USA, Praeger. – 2000. – 249 s.
152.Reordering the World. Geopolitical Perspectives on the 21st Century. – USA, Westview Press. – 1999. – 340 s.
153.Rovná L. The Role of Intelligentsia as the Political Elite in Czechoslovakia, in "Public Policy Debate in Emerging Democracies". – USA, Durham, 1995. – 40 s.
154.Sabathil G. Česká snaha o přijetí do západních institucí a odpověď z Essenu // Mezinárodní politika. – 1995. – 1.– S.6–17.
155.Sabathil G. Příprava české republiky pro vstup do EU // Mezinárodní politika. – 1999. – 1.– S.10–25.
156.Security, Trade, and Environmental Policy: a US/European Union Transatlantic Agenda. – USA, Kluwer Academic Publisher. – 2000. – 296 s.
157.Smith, S. Foreign Policy Analysis and the Study of British Foreign Policy // Britain in the World. – Cambridge University Press, 1991. – S.51
158.Smlouva o Evropské unii. Smlouva o založení Evropského společenství.–Praha:Victoria Publishing, 1994. – 243 s-
159.Soukup V. O nezávislé politice // Občanská společnost deset let poté. – Hradec Králové, 2000. – 176 s.
160.Study of the social and economic impact of the EU accession (Opportunities and risks), Study prepared for the Council of social and economic strategy of the Czech Government. – Prague, March 2001. – 375 s.
161.Stulik D. Uzral čas na vckutku levicovou vládu, 17.06.2002 Integrace // http:/www.integrace.cz
162.Stulik D. Znepokojení není namístě, Manifest českého eurorealismu neodmítá vstup ČR do EU, 4.06.2001 Integrace // http:/www.integrace.cz
163.Šedivý J. O deseti letech české zahraniční politiky // Společnost v přerodu. – Praha, 2000. – 319 s.
164.Špok R. Naivní český eurorealismus, 20.6.2001 Integrace // http:/www.integrace.cz
165.The Euro. European Integration Theory and Economic and Monetary Union. – Rowman&Littlefield Publishers.Inc. – 2002. – 282 s.
166.The Laeken Declaration on the Future of the European Union. Conclusions of the European Council in Laeken, 2002, Annex 1. – 25 s.
167.Transformace české společnosti 1989-1995. – Brno, 1996. – 299 s-
168.Transformace ústavních systémů zemí střední a východní Evropy. – Praha, 2000. – 312 s.
169.Tomášek M. Statě o Evropské unii. – Praha: Codex, 1994. – 63 s.
170.Towards Greater Economic Integration: European Commission – Directorate General for Enlargement. – Brussels, 2000. – 78 s.
171.Uhde M. Transformace jako mravní téma // Česká konzervativní a liberalní politika. – Brno, 2000. – 441 s.
172.Ukrajina nemůže zůstat v roli věčného souseda EU. Rozhovor s velvyslancem Ukrajiny v České republice Serhijem Ustyčem, 25.08.2003 Integrace // http:/www.integrace.cz
173.Vize rozvoje České republiky do roku 2015. – Prague: Gutenberg, 2001.–97s.
174.Weidenfeld W., Wessels W. Evropská unie od A do Z. Přiručka evropské integrace. – Praha: Karolinum, 1997. – 398 s.
175.Witzová I.: Důsledky vstupu České Republiky do Evropské unie. – Prague:Institute for international relations, 2000. – 835 s.
176.Witzová I.. Jednání o přistoupení České republiky k Evropské unii:jak úspěšně?// Mezinárodní vztahy. – 1/2004. – Ročník 39. – 70-90 s.
177.Zahradil J., Plecitý P., Adrian P., Bednař M. Manifest českého eurorealismu, duben 2001 // http://www.ods.cz
178.Zeman K. Competitiveness in Central and Eastern Europe. Paper prepared for the International workshop “Monitoring Preparations of Transition Countries for EU – Accession. – Prague, June 1-4. – 2000. – S.176.
179.Zpráva o zahraniční politice České republiky za období od července 1998 do prosince 1999. – Praha: ÚMV, 2000. – 295 s.
180.Zpráva o zahraniční politice České republiky za období od ledna 2000 do prosince 2000. -– Praha, ÚMV, 2001. – 279 s.
181.Zpráva o zahraniční politice České republiky za období od ledna 2001 do prosince 2001. – Praha, ÚMV, 2002. – 316 s.
182.Zpráva o zahraniční politice České republiky za období od ledna 2002 do prosince 2002. – Praha, ÚMV, 2003. – 332 s.
183.Žáček P. Překonávání totalitní minulosti na český způsob // Česká konzervativní a liberalní politika. – Brno, 2000. – 441 s.
184.http://www.centrum.cz (Чеський інформаційний сервер)
185.http://www.czech.org (Чеський сервер інформаційних ресурсів)
186.http://www.ecsa-czech.cz (Чеська асоціація європейських студій)
187.http://www.europa.eu.int (Європейський Союз)
188.http://www.euroskop.cz (Сервер з європейських питань)
189.http://www.evropska-unie.cz (Делегація Європейської Комісії в Чеській Республіці)
190.http://www.integrace.cz (Часопис Інституту європейської політики EUROPEUM)
191.http://www.mzv.cz (Міністерство закордонних справ Чеської Республіки)
192.http://www.vlada.cz (Урядовий відділ Чеської Республіки)
193.http://www.csns.cz (Чеська соціал-демократична партія (ЧСДП)
194.http://www.ods.cz (Громадянська демократична партія (ГДП)
195.http://www.kdu.cz (Християнсько-демократичний союз – Чехословацька народна партія (ХДС-ЧСНП)
196.http//:www.unie.cz (Союз свободи – Демократичний союз (СС-ДС)
197.http//:www.kscm.cz (Комуністична партія Чехії і Моравії (КПЧМ)