СИСТЕМА БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В РЕГІОНІ БАЛТІЙСЬКОГО МОРЯ В 1990-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

БОЖКО СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 327.56: 351.746.1 [(474)+(4-17)]

СИСТЕМА БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В РЕГІОНІ БАЛТІЙСЬКОГО МОРЯ В 1990-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних
систем та глобального розвитку

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
докт.істор.наук, професор
Манжола В.А.

Київ – 2005

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………........3
Розділ 1. Концептуально-теоретична та джерельно-документальна
база дослідження ………………………………………………………….......11
1.1. Концептуально-теоретичні основи дослідження………………..........11
1.2. Документальна база дослідження і стан наукової
розробки проблеми…………………………....................................................31
Розділ 2. Передумови і чинники формування системи безпеки і
співробітництва в регіоні Балтійського моря …………………………….....55
2.1. Геополітичне розташування регіону Балтійського моря……………....55
2.2. Особливості регіоналізації в регіоні Балтійського моря…………….....65
Розділ 3. Структура та основні форми співробітництва в сфері
невоєнної безпеки в регіоні Балтійського моря……………………………..76
3.1. Інституційне забезпечення міжнародного співробітництва
в регіоні Балтійського моря………………………………………….......…...76
3.2. Політика ЄС щодо становлення регіональної
системи безпеки і співробітництва…….......……………....................………92
3.3. Значення транскордонних стосунків у поглибленні
регіонального співробітництва……………………………………………...103
Розділ 4. Розвиток співробітництва в сфері воєнної безпеки в регіоні
Балтійського моря…………………………………………………………....121
4.1. Підходи окремих держав до вирішення проблем регіональної
воєнної безпеки………………………............................................................121
4.2. Тенденції і форми співробітництва в сфері воєнної безпеки
в регіоні Балтійського моря..............………………………………………..143
Висновки……………………………………………………………………..158
Список використаних джерел…………………………………………......166

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Після завершення міжблокового протистояння часів холодної війни Балтика зазнала значних політичних змін. Внаслідок дезінтеграційних процесів у Радянському Союзі кінця 1980-х – початку 1990-х років три прибалтійські країни – Литва, Латвія та Естонія – здобули свою незалежність. Вплив Росії в регіоні є значно меншим у порівняно із роллю, яку відігравав СРСР. У першій половині 1990-х років прибалтійські країни і Польща проголосили зовнішньополітичний курс на приєднання до ЄС і НАТО; на початку ХХІ століття чотири постсоціалістичні країни досягли цієї стратегічної мети.
Для Швеції і Фінляндії 1990-ті роки і початок ХХІ століття стали періодом поступового відходу від політики нейтралітету і перегляду своєї ролі в регіоні Балтійського моря. Спостерігається збільшення політичного і економічного впливу ФРН на Балтиці.
Завершення холодної війни стимулювало нові процеси розвитку і поглиблення регіонального співробітництва, особливо між східною і західною частинами регіону Балтійського моря. Із початку 1990-х років у регіоні Балтійського моря відбувається формування відносно самостійної регіональної системи співробітництва у сфері безпеки як колективного механізму вирішення проблем безпеки воєнного і невоєнного характеру. Проблема становлення нового регіонального порядку в регіоні Балтійського моря ще не стала предметом ґрунтовного і комплексного дослідження. Окремий науковий інтерес становить вивчення зв’язку між балтійським регіоналізмом та загальноєвропейськими процесами міжнародної інтеграції і співробітництва.
Досвід розробки в регіоні Балтійського моря ефективних міжнародних механізмів вирішення проблем безпеки може мати практичний інтерес для України, яка перебуває у пошуку адекватних міжнародних інструментів зміцнення національної безпеки. Також Україна може скористатись досвідом інтеграції постсоціалістичних країн Балтійського регіону в регіональні схеми співробітництва в контексті зближення з НАТО і ЄС.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано в межах комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер держреєстрації 0197U015201), програми Інституту міжнародних відносин “Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови української держави” (номер держреєстрації 0197U003322). Дослідження виконано згідно з науковою програмою кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин” (номер держреєстрації 0197U003325).
Мета і завдання дослідження. Метою цього дослідження є вивчення передумов, чинників, тенденцій, напрямків і особливостей становлення системи безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря, а також з’ясування місця цієї системи в європейській та світовій політиці.
Завдання дослідження полягають у тому, щоб:
• проаналізувати концептуально-теоретичні підходи і категоріально-понятійний апарат дослідження регіональної безпеки і проблем регіоналізації міжнародних відносин;
• дослідити геополітичні параметри як регіону Балтійського моря загалом, так і його окремих держав, а також з’ясувати вплив цих параметрів на формування системи безпеки і співробітництва;
• виявити особливості регіоналізації міжнародних відносин і формування системи безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря;
• дослідити інституційне забезпечення міжнародного співробітництва у сфері невоєнної безпеки в регіоні Балтійського моря;
• з’ясувати значення політики ЄС і НАТО, а також США і Росії у становленні регіональної системи безпеки і співробітництва;
• визначити місце транскордонних стосунків у поглибленні регіонального співробітництва;
• вивчити тенденції і форми співробітництва держав регіону Балтійського моря в сфері воєнної безпеки, а також підходи цих країн до вирішення проблем регіональної воєнної безпеки.
Об’єкт дослідження становлять міжнародні відносини в регіоні Балтійського моря.
Предметом дослідження є система безпеки і співробітництва регіону Балтійського моря.
Методологічну основу дослідження становлять методи системного і порівняльного аналізу. Крім того, використовуються проблемно-історичний і аналітичний методи.
Метод системного аналізу дозволяє представити систему безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря – предмет дослідження – в її єдності і цілісності. Це допомагає знайти кореляцію між елементами (державами регіону), що взаємодіють, та виявити “правила” такої взаємодії. Регіон Балтійського моря розглядається як компонент європейської та глобальної систем міжнародних відносин. Такий підхід робить можливим встановлення змісту та характеру взаємозв’язку регіональної безпеки із загальноєвропейською і глобальною.
Метод порівняльного аналізу застосовується, наприклад, при аналізі загроз безпеці кожної держави регіону з метою виявлення загроз, іманентних для всіх країн регіону. Такі спільні загрози є предметом дослідження, оскільки вони виступають фактором формування системи безпеки і співробітництва.
Обрання проблемно-історичного методу обумовлене необхідністю розглянути процес становлення системи безпеки і співробітництва в регіоні в історичній ретроспективі основних тенденцій, напрямів і подій з початку 1990-х років.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з початку 1990-х років до середини 2004 року. Саме в 1990-х роках розпочався процес трансформації міжнародних відносин і формування нової системи безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря. Важливою віхою в розвитку регіональної моделі безпеки і співробітництва став вступ Естонії, Латвії і Литви до ЄС і НАТО та Польщі до ЄС навесні 2004 р.
Наукова новизна дисертаційної роботи обумовлена вивченням недостатньо дослідженої в українській політології теми становлення нових моделей міжнародного співробітництва в сфері безпеки в регіоні Балтійського моря.
Автором розроблена модель системи безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря, зокрема визначено її елементи (дев’ять балтійських країн: Швеція, Данія, Фінляндія, ФРН, Польща, Естонія, Латвія, Литва і Росія), проблемне поле (специфічна сукупність загроз воєнного і невоєнного характеру) і механізми забезпечення безпеки (міждержавні угоди, інструменти міжнародних організацій тощо).
Вивчення геополітичної структури регіону Балтійського моря і зокрема його місця на геополітичній карті світу дозволило встановити, що взаємозалежність держав регіону Балтійського моря у сфері безпеки обумовлюється географічним сусідством і значимістю Балтійського моря як геополітичного фактору економічного і воєнно-стратегічного характеру. З’ясовано, що геополітичні інтереси прибережних держав мають переважно економічний характер і полягають у забезпеченні свободи руху і безпеки морських транспортних шляхів сполучення. Відмінності в геоцивілізаційній самоідентифікації регіональних держав ускладнюють розвиток регіонального співробітництва.
Виявлено такі особливості регіоналізації в Балтійському регіоні, як її багатовимірність (співробітництво поширюється на політичну, економічну, культурну, екологічну та інші сфери), відкритість для участі у співробітництві недержавних акторів, тісний зв’язок із формуванням колективної регіональної ідентичності, використання практики створення штучних ідентифікаційних характеристик, поліцентричність і відсутність однозначного лідерства якоїсь регіональної країни. Виділено і детально вивчено роль спільних загроз безпеці у формуванні системи безпеки і співробітництва.
З’ясовано, що діяльність ЄС у сфері боротьби із загрозами невоєнній безпеці в Балтійському регіоні не спричиняє руйнування суто регіональних механізмів співробітництва у цій сфері. Це зокрема пояснюється тим, що ЄС надає перевагу двостороннім інструментам боротьби із загрозами, а балтійське регіональне співробітництво у сфері невоєнної безпеки базується на багатосторонніх комплексах відносин. Європеїзація і регіоналізація безпекового співробітництва мають взаємодоповнюючий характер.
Виявлено, що розширення НАТО в регіоні Балтійського моря перешкоджало розвитку регіонального співробітництва у сфері воєнної безпеки. Визначено, що характер впливу НАТО на балтійську регіональну безпеку перебуватиме в залежності від таких факторів, як структурні і функціональні реформи у Північноатлантичному альянсі, стан відносин між Росією і Заходом та Росією і прибалтійськими державами, зокрема.
Обґрунтовано тезу, що США грають роль стратегічного посередника у відносинах між Росією та іншими державами регіону Балтійського моря. Виявлено, що причиною двозначності і обережності політики Сполучених Штатів у регіоні, їх відмови бути лідером у реалізації регіональних проектів виступає необхідність проведення політики балансу сил щодо Росії.
Визначено, що балтійська система безпеки і співробітництва є механізмом залучення Росії до регіональної співпраці і зокрема до спільного розв’язання проблем безпеки, джерелом яких може бути і російська сторона. Виявлено, що для Калінінградської області Російської Федерації співробітництво у сфері невоєнної безпеки з суміжними територіями сусідніх держав (насамперед, Польщі і Литви) виступає певним амортизатором гостроти проблем безпеки.
Встановлено, що відсутність регіональних механізмів забезпечення воєнної безпеки є наслідком того, що ряд балтійських держав реалізують індивідуальні стратегії зміцнення національної безпеки і пасивно ставляться до колективних регіональних проектів.
Під час дослідження з’ясовано, що особливістю балтійського регіонального співробітництва у воєнній сфері є, насамперед, існування субрегіональних осередків інтенсивного співробітництва, відкритість для участі позарегіональних акторів і низьке інституційне забезпечення такої співпраці.
На основі вивчення досвіду моделювання спільної діяльності міжнародних організацій з боротьби із загрозами невоєнній безпеці в регіоні Балтійського моря висунуто пропозицію використати в Україні і в Чорноморському регіоні практику імплементації спільних проектів, діяльності об’єднаних робочих груп і тісної співпраці секретаріатів міжнародних організацій.
Наукове та практичне значення результатів дисертаційного дослідження. Здійснене дослідження та одержані результати сприяють розробці нових підходів у науковій роботі і практичній діяльності зовнішньополітичних й інших державних відомств України, істотно розширюють обрій бачення проблеми, сприяють поглибленню методології дослідження регіональної і глобальної безпеки, а також збагачують можливості для удосконалення навчальних програм із міжнародної безпеки, підготовки таких курсів у вищих навчальних закладах освіти, як „Міжнародна та європейська безпека”, „Проблеми розширення ЄС та НАТО” і „Зовнішня політика країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи”.
Сформульовані автором висновки, в яких містяться рекомендації щодо реалізації політики України в регіоні Балтійського моря, були направлені до Міністерства закордонних справ України. Одержано позитивний відгук на впровадження результатів дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дослідження було апробовано на засіданнях кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, щорічних наукових конференціях молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 року і 22 квітня 2004 року), науково-практичній конференції Української Академії державного управління при Президентові України „Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (29 травня 2003 року, м. Київ), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин, „Моделювання міжнародних відносин” (29 квітня 2004 року, м. Київ), міжнародній конференції Університету імені Гумбольдта „Зміни, виклики і шанси: висновки і перспективи балтійських досліджень” (27-29 травня 2004 року, м. Берлін, Німеччина) і міжнародній науково-практичній конференції Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19 листопада 2004 року, м. Київ).
Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в п’ятьох наукових статтях.
Структура роботи. Структурно робота складається зі вступу, чотирьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел (310 найменувань). Загальний обсяг роботи - 204 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Формування нової системи безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря розпочалось у першій половині 1990-х років. Передумовою цього процесу був розпад біполярної системи міжнародних відносин. Будівництво нової системи базувалось на вже чинній системі безпеки північноєвропейських країн та більш менш регулярному співробітництві в сфері екологічної безпеки Балтійського моря між країнами західного і східного узбережжя Балтики.
1. Аналіз концептуально-теоретичних підходів до дослідження регіональної безпеки свідчить про відсутність добре розроблених теорій регіональних систем безпеки. Теорії міжнародних відносин бракує єдиного категорійно-понятійного апарату вивчення феномену регіональної безпеки. Сучасним концепціям регіональної безпеки притаманна поліпарадигмальність. Тим не менш, більшість учених, які займаються проблемами безпеки, погоджуються в тому, що загрози безпеці слід розглядати в широкому сенсі, враховуючи ризики невоєнного характеру. Крім того, як у традиційних, так і критичних школах теорії міжнародних відносин проблеми регіональної безпеки виступають факторами формування регіональних систем безпеки.
Жодна із шкіл теорії міжнародних відносин не може дати задовільного пояснення причин і динаміки регіоналізації міжнародних відносин.
2. Аналіз геополітичних структур, у межах яких існують регіональні схеми співробітництва на Балтиці, показав, що географічне сусідство, важливість Балтійського моря як транспортного шляху для більшості країн регіону виступають факторами взаємозалежності в області безпеки. Історія свідчить, що найважливішим географічним центром, що здійснював вплив на політику держав регіону та позарегіональних великих держав, є Балтійське море як важливий транспортний шлях, що в залежності від історичного періоду набував переважно економічного або воєнного значення.
В умовах зміненої геополітичної конфігурації регіону багато держав сьогодні знаходяться в стадії осмислення і моделювання своєї нової геополітичної ролі.
3. Встановлено, що особливостями балтійського регіоналізму є багатовимірність (співробітництво поширюється на політичну, економічну, культурну, екологічну та інші сфери), відкритість для участі у співробітництві недержавних акторів, певна історична і культурна спорідненість, тісний зв’язок з формуванням колективної регіональної ідентичності, використання практики створення штучних ідентифікаційних характеристик, поліцентричність і відсутність однозначного лідерства якоїсь регіональної країни.
Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що сьогодні, безумовно, наявні ознаки формування регіональної системи безпеки і співробітництва навколо Балтійського моря. Однак слід констатувати, що колективна ідентичність формується повільно, існують тенденції регіоналізації і державної суверенізації, що конкурують між собою.
Система безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря характеризується поліструктурністю – в її межах існують різні форми міжнародних відносин (від двосторонніх і групових до багатосторонніх із залученням всіх держав регіону). Співвідношення сил між регіональними країнами не впливає на їхню політику в невійськових сферах співробітництва.
Одним з головних чинників співробітництва виступають спільні для держав регіону проблеми безпеки – забруднення навколишнього середовища, міжнародна організована злочинність тощо. Для вирішення цих проблем створюються колективні механізми, відбувається інституціоналізація співробітництва.
4. Під час дослідження з’ясовано, що на початок ХХІ ст. у Балтійському регіоні сформувалась розгалужена мережа інституцій регіонального співробітництва, які виступають колективними механізмами вирішення спільних проблем безпеки.
Інтенсивність співробітництва у сфері безпеки в системі, що розглядається, між її елементами є різною. Найбільш висока інтенсивність спостерігається між північноєвропейськими країнами. Активною є співпраця між північноєвропейськими країнами, з одного боку, і прибалтійськими країнами – з іншого. Найменш щільною є мережа співробітництва між Польщею і прибалтійськими країнами, з одного боку, і Росією – з іншого.
Формування системи безпеки і співробітництва в регіоні ускладнюється тим, що комплекси співробітництва в сфері “м’якої” безпеки фрагментовані і нерідко дублюють один одного. Отже існує необхідність вироблення механізмів координації різних регіональних проектів співробітництва.
5. Програми ЄС в сфері “м’якої” безпеки в регіоні Балтійського моря доповнюють регіональні проекти. Конкуренція між відповідними проектами, яка часом трапляється, лише сприяє реалізації ініціатив, оскільки змушує учасників координувати зусилля і уникати дублюючих дій. Програми ЄС і регіональні проекти співробітництва різняться, насамперед, своєю суттю: перші базуються на двосторонньому підході, а другі – на багатосторонньому.
Розширення ЄС, на відміну від розширення НАТО, здійснює стабілізуючий вплив на регіональну безпеку Балтики. Інтеграція країн регіону до Євросоюзу сприяла становленню демократії і ринкової економіки в них, а необхідність виконання Копенгагенських критеріїв змушувала держави регіону врегульовувати суперечки між собою мирним шляхом.
Сьогодні ще важко передбачити вплив від вступу Естонії, Латвії і Литви в НАТО на воєнну стабільність і міжнародні відносини в регіоні Балтійського моря. Ситуація залежатиме від ряду змінних чинників, як-от: структурних і функціональних змін у НАТО, характеру відносин між Росією і Заходом та Росією і прибалтійськими країнами зокрема.
Розширення НАТО в регіоні Балтійського моря після закінчення холодної війни завадило розвитку регіонального співробітництва в сфері воєнної безпеки. Польща і прибалтійські країни основні зусилля спрямовували на інтеграцію до структур Альянсу, відкинувши ідею створення регіонального воєнного союзу.
У сучасних умовах, коли більшість країн Балтійського регіону є членами ЄС і НАТО, актуального значення набуває проблема подальших перспектив розвитку суто регіональних моделей співробітництва в сфері безпеки і, зокрема, питання зв’язку такого співробітництва з проектами, що реалізуються в межах Євросоюзу і Північноатлантичного альянсу. На думку автора, предметом співпраці в межах регіональної системи безпеки поступово стануть питання лише невоєнної безпеки (передусім, безпеки екологічної), проблеми ж воєнної і політичної безпеки регіону будуть вирішуватися на рівні ЄС і НАТО.
Система безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря володіє високим ступенем відкритості для впливу зовнішніх акторів з інших систем. Але зовнішні впливи не порушують форм й інтенсивності регіонального співробітництва в сфері безпеки.
США виступають активним зовнішнім актором у регіоні Балтійського моря. Їхня роль полягає у виконанні функцій стратегічного посередництва у відносинах між, з одного боку, Росією й іншими державами регіону – з іншого. Політика США в регіоні Балтійського моря характеризується амбівалентністю і обережністю, що пояснюється необхідністю балансування щодо Росії; остання зацікавлена в поширенні і утриманні сфери свого впливу на Балтиці.
Аналіз і з’ясування різниці в підходах Росії і США щодо проблем воєнної безпеки в регіоні Балтійського моря свідчить, що формування “стабільного миру” в регіоні є неможливим без узгодження геостратегій цих двох великих держав на півночі Європи. Одним з кроків до вироблення спільного підходу могла б стати реалізація заходів з підвищення довіри в сфері воєнної безпеки між Росією і НАТО в регіоні. Такі заходи компенсували б дестабілізуючий для стратегічного балансу сил ефект від вступу Естонії, Латвії і Литви до НАТО.
Протягом останнього часу між США та Євросоюзом спостерігалась певна конкуренція за вплив у регіоні Балтійського моря. Одним з мотивів підтримки Сполученими Штатами розширення НАТО в регіоні було їхнє прагнення забезпечити свою інституційну присутність у регіоні в умовах входження Польщі і прибалтійських країн до ЄС. Однією з ознак суперництва США і ЄС в регіоні була відмова останнього зробити Сполучені Штати асоційованим партнером “Північного виміру” СЗППБ ЄС.
Відносини між США і ЄС щодо регіону Балтійського моря залежать від загального стану стосунків між цими ключовими партнерами в світовій політиці.
Для держав регіону система безпеки і співробітництва є ефективним механізмом залучення Росії до мережі взаємовигідного співробітництва, котре призводить до поглиблення позитивної взаємозалежності і, отже, робить конфліктну поведінку регіональних акторів невигідною для них самих. Одним з головних мотивів участі Росії в регіональних проектах співробітництва в сфері безпеки було те, що така участь інтернаціоналізувала цілий ряд проблем “м’якої” безпеки, джерела якої знаходились на російській території. Таким чином, шляхом підключення до регіонального співробітництва Росії вдавалось зменшити важкий тягар фінансових витрат в умовах економічної кризи перехідного періоду і залучити корисний зарубіжний досвід.
6. Розвиток і поглиблення транскордонного співробітництва в сфері невоєнної безпеки в регіоні Балтійського моря призводить до становлення просторів безпеки локального (або субнаціонального) рівня. Таке співробітництво носить мережевий характер, його учасниками є як органи місцевої влади, так і неурядові організації. В окремих випадках мережі співробітництва мають свої органи управління. Держави лише частково здатні контролювати ці процеси. Однак державне управління залишається найвагомішим видом просторорегулюючої політичної діяльності. Транскордонне співробітництво вже засвідчило свою ефективність у вирішенні цілого ряду проблем безпеки (наприклад, в галузях екології і охорони здоров’я).
7. Вивчення підходів держав регіону Балтійського моря до вирішення проблем воєнної безпеки показало, що балтійські країни не мають спільної точки зору щодо того, якою в кінцевому вигляді повинна бути загальнорегіональна система безпеки і співробітництва. Деякі країни переслідують індивідуальні стратегії забезпечення власної безпеки і приділяють другорядну увагу колективним регіональним ініціативам.
Співробітництво в сфері воєнної безпеки в регіоні Балтійського моря характеризується наявністю горизонтальних зв’язків співпраці: відсутні наддержавні структури співробітництва, нормативні зв’язки, контроль замінюється впливом, присутній елемент доброї волі, держави виходять з власних цілей і завдань.
Особливістю регіональної моделі воєнного співробітництва є існування субрегіональних осередків регулярного багатостороннього співробітництва. Так, можна виділити співробітництво між північноєвропейськими країнами (Данією, Норвегією, Фінляндією і Швецією) і між прибалтійськими (Естонією, Латвією і Литвою). Співробітництво північноєвропейських держав із прибалтійськими країнами розвивається як на двосторонній, так і на багатосторонній основі. Крім того, в загальному контексті слід виділити активну співпрацю між Литвою і Польщею. Росія залучається до регіонального воєнного співробітництва лише у виняткових випадках.
Система безпеки і співробітництва в регіоні Балтійського моря володіє низьким рівнем конфліктогенності. Важливу роль у цьому контексті грає той факт, що ця система є міцно вмонтованою в структури загальноєвропейської і трансатлантичної безпеки, котрі володіють ефективними інструментами запобігання і врегулювання криз.
8. Оцінка проблем безпеки країн регіону Балтійського моря та усвідомлення автором актуальності цих проблем для України дозволили запропонувати наступні висновки і рекомендації для зовнішньої політики нашої держави:
- У контексті євроатлантичної інтеграції України важливим є те, що приєднання прибалтійських країн до Північноатлантичного альянсу є першим прецедентом його розширення до кордонів Росії. Реакція Росії на вступ Литви, Латвії і Естонії до НАТО певною мірою дозволить спрогнозувати російську позицію у випадку приєднання до цієї організації в майбутньому і України. Однак, звичайно, Україна має для Росії більше воєнно-політичне значення, ніж Литва, Латвія і Естонія, тому можливості використати досвід прибалтійських держав будуть обмеженими.
- Україні доцільно було б скористатися досвідом прибалтійських країн і Польщі у проведенні внутрішніх політичних і економічних перетворень з метою вступу до Євросоюзу, зокрема, в адаптації національного законодавства до стандартів ЄС.
- Україну та постсоціалістичні держави регіону Балтійського моря також зближує те, що вони мають багато спільних загроз їхній безпеці. Це, насамперед, стосується невоєнної безпеки (ядерна безпека, організована злочинність, корупція, забруднення водних ресурсів, торгівля наркотиками, нелегальна міграція, слабкість кордонів тощо). Україні було б доцільним практично скористатися та творчо розвинути досвід країн Балтійського регіону в боротьбі із загрозами невоєнній безпеці.
- Реалізація “Північного виміру” Спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС може стати окремим об’єктом уваги України. У цьому контексті необхідним є аналіз можливості імплементації подібної ж політики ЄС в Чорноморському регіоні та висунення відповідних пропозицій Європейському Союзу з боку України.
- Досвід моделювання спільної діяльності різних міжнародних організацій у сфері боротьби із загрозами невоєнній безпеці в Балтійському регіоні варто використати в Україні зокрема та в Чорноморському регіоні загалом. Цінним є досвід функціонування спільних робочих груп і співпраці секретаріатів організацій у ході реалізації регіональних проектів.
- Ще одним напрямком повинно стати співробітництво України та прибалтійських країн в подоланні спільних загроз “м’якій” безпеці. Однією з потенційних сфер є спільна боротьба із міжнародною організованою злочинністю, а конкретно, з відмиванням грошей, адже відомо, що певні тіньові структури в Україні використовують банки прибалтійських країн для відмивання брудних грошей. Для діалогу в цій сфері варто використовувати статус України як спостерігача Ради держав Балтійського моря.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І. Документи

1. Военная доктрина Российской Федерации от 21 апреля 2000 года // Внешняя политика и безопасность современной России (1991 – 2002): Хрестоматия в 4 т. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т) МИД России, Рос. ассоц. междунар. исслед. ИНО-Центр (Информ. Наука. Образование); [Сост. Т. А. Шаклеина]. – Т. ІV. - М.: РОССПЭН, 2002. – C. 90-109.
2. Выступление Председателя Правительства Российской Федерации В. С. Черномырдина на международной конференции «Сосуществование государств и добрососедские отношения – гарантия безопасности и стабильности в Европе» // Дипломатический вестник. - 1997. - № 10. - С. 9 - 11.
3. Долговременная линия России в отношении балтийских стран // Российская газета. - 13 февраля 1997 года. - № 30 (1640). - С. 7.
4. Заявление Президента Российской Федерации Б. Н. Ельцина по вопросу о гарантиях безопасности стран Балтии и мерах укрепления доверия в отношениях между ними и Россией // Дипломатический вестник. - 1997. – С. 19-21.
5. Коммюнике XII Министерской сессии Совета государств Балтийского моря, г. Пори, 10-11 июня 2003 г. // Дипломатический вестник. - № 7, 2003. – С. 24-28.
6. Концепция национальной безопасности Российской Федерации от 10 января 2000 года // Внешняя политика и безопасность современной России (1991 – 2002): Хрестоматия в 4 т. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т) МИД России, Рос. ассоц. междунар. исслед. ИНО-Центр (Информ. Наука. Образование); [Сост. Т. А. Шаклеина]. – Т. ІV. - М.: РОССПЭН, 2002. – C. 75-90.
7. XII Министерская сессия Совета государств Балтийского моря, г. Пори, 10-11 июня 2003 г.: Выступление И.С. Иванова, 11 июня 2033 г. // Дипломатический вестник. - № 7, 2003. – С. 28-30.
8. Основополагающий акт о взаимных отношениях, сотрудничестве и безопасности между Организацией Североатлантического договора и Российской Федерацией // Внешняя политика и безопасность современной России (1991 – 2002): Хрестоматия в 4 т. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т) МИД России, Рос. ассоц. междунар. исслед. ИНО-Центр (Информ. Наука. Образование); [Сост. Т. А. Шаклеина]. – Т. ІV. - М.: РОССПЭН, 2002. – C. 258-267.
9. Cоглашение о партнёрстве и сотрудничестве, учреждающее партнёрство между Российской Федерацией, с одной стороны, и Европейскими сообществами и их государствами-членами, с другой стороны. Корфу, 24.06.1994 г. // Внешняя политика и безопасность современной России (1991 – 2002): Хрестоматия в 4 т. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т) МИД России, Рос. ассоц. междунар. исслед. ИНО-Центр (Информ. Наука. Образование); [Сост. Т. А. Шаклеина]. – Т. ІV. - М.: РОССПЭН, 2002. – C. 377-421.
10. Стратегия развития отношений Российской Федерации с Европейским союзом на среднесрочную перспективу (2000-2010 гг.) // Дипломатический вестник. – 1999, № 11. – С. 20-28.
11. Стратегічна концепція Альянсу, затверджена главами держав і урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради у Вашингтоні (федеральний округ Колумбія) 23-24 квітня 1999 року. - Брюссель: Відділ інформації та преси НАТО, 1999. - 19 с.
12. The Annual Progress Report on the Implementation of the Northern Dimension Action Plan (2002) / Commission Staff Working Paper. – Commission of the European Communities, Brussels, 26.11.2002, SEC (2002) 1296. – 36 p.
13. The Baltic Charter, A Charter of Partnership among the United States of America and the Republic of Estonia, Republic of Latvia, and Republic of Lithuania, January 16, 1998. – URL . - дата відвідання сторінки – 3 грудня 2003 р.
15. The Common Strategy of the European Union on Russia of 4 June 1999 (1999/414/CFSP) // Official Journal of the European Communities. – 24.06.1999. – L 157/1–9.
16. The EU and Kaliningrad – Communication From the European Commission To the Council. – Brussels, 17.1.2001, COM (2001) 26 final. – 22 p.
17. The European Union Presidency Full Report on Northern Dimension Policies 9804/01 on 11 June 2001. – 20 p. - URL , дата відвідання сторінки - 2 квітня 2002 року.
18. Тhe First Northern Dimension Action Plan of the European Union, 2000- 2003. – 44 p. – URL .
19. Law of the Republic of Lithuania on the Organization of the National Defence System and Military Service, 7 July 1999. - 52 p. - URL , дата відвідання сторінки – 10 травня 2002 року.
20. The Letter of High Commissioner on National Minorities to the Latvian Foreign Minister, 6 April 1993 cited from Ricken S. Multi-Organisational Response: The Case of the Russian-speaking minorities in the Baltic States // European Soft Security Policies: the Northern Dimension / Moroff H. (ed.). – Helsinki: The Finnish Institute of International Affairs, 2002. – P. 321.
21. The National Defence Concept of the Republic of Latvia, 20 September 2001. - URL , дата відвідання сторінки - 15 лютого 2002 року.
22. The National Security Concept of The Republic of Estonia, March 2001. - 30 p. - URL , дата відвідання сторінки - 20 травня 2002 року.
23. The National Security Strategy of The Republic of Lithuania dated by 2002. - 18 p. - URL , дата відвідання сторінки - 10 травня 2002 року.
24. The North Atlantic Treaty, Washington D. C., 4 April 1949 // NATO Handbook. - Brussels: NATO Office of Information and Press, 2001. - P. 527-530.
25. The Orientations for a Union Approach Towards the Baltic Sea Region. Executive Summary / Communication from the Commission to the Council / 25.10.1994. – Brussels: Commission of the European Communities. – URL , дата відвідання сторінки – 3 грудня 2003 р.
26. An Overview of Danish Defence Cooperation with Partners. Ministry of Defence. – Copenhagen, December 1998. – URL . - дата відвідання сторінки – 17 травня 2004 р.
27. The Report on the Current State of and Perspectives for Cooperation in the Baltic Sea Region, approved by the European Council in Madrid (December 15-16, 1995). – URL . - дата відвідання сторінки – 3 грудня 2003 р.
28. Тhe Second Northern Dimension Action Plan of the European Union, 2004- 2006. – 44 p. – URL . – дата відвідання сторінки – 3 лютого 2004 р.
29. Security Concept of the Repulic of Latvia (1997). – P. 6. – URL .
30. Security-enhancing co-operation with Estonia, Latvia and Lithuania: Promemoria. – Department for International and Security Affairs of the Ministry of Defense of Sweden. – 2003-01-16. – 2 p.
31. Svensk säkerhetspolitik i ny omvärldsbelysning. / En delrapport från Försvarsberedningen. - Ds 1998:9. - URL , дата відвідання сторінки - 25 серпня 2001 року.
32. Sweden’s Security Policy. / The Ministry for Foreign Affairs of Sweden, 12 February 2002. - URL , дата відвідання сторінки - 7 травня 2002 року.
33. Säkrare grannskap – osäker värld: säkerhetspolitisk rapport från Försvarsberedningen. Den 27 February 2003. – Stockholm: Regeringskansliet – Försvarsdepartementet – Försvarsberedningen, 2003. – 356 s.

ІІ. Довідкова література

34. Международные связи Калининградской области. – Администрация Калининградской области. – URL . – дата відвідання сторінки – 2 квітня 2004 р.
35. СІПРІ 2000: Щорічник: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека: Пер. з англ./ Стокгольм. міжнар. ін-т дослідж. миру; Укр. центр екон. і політ. дослідж. ім. О. Разумкова; Редкол. : А. Гриценко (голов. ред.) та ін.– К.: Заповіт, 2001.- 668 с.
36. СІПРІ 2001: Щорічник: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека: Пер. з англ./ Стокгольм. міжнар. ін-т дослідження миру. Укр. центр екон. і політ. досліджень ім. О. Разумкова; Редкол. укр. вид. : А. Гриценко (голов. ред.) та ін. - К.: Заповіт, 2002. - 760 c.
37. Совет Баренцева / Евроарктического региона (справочная информация). – Департамент информации и печати Министрества иностранных дел Российской Федерации. – URL . – дата відвідання сторінки – 15 грудня 2004 р.
38. Arms Control and Disarmament: The U. S. Commitment. – U.S.A.: The U. S. Information Agency, 1998. - 95 p.
39. The Council of the Baltic Sea States: Innovative Cooperation for a Dynamic Region. – Stockholm: The CBSS Secretariat, 2003. – 28 p.
40. Facts about the Finnish Defence Forces. - Helsinki: The Information Division of the Defence Staff, 2001. - 72 p.
41. Nordic Security - Military Balance 2001-2002: Germany. - URL , дата відвідання сторінки – 13 травня 2002 року.
42. The Organization for Security and Co-operation in Europe Handbook. / 3rd Edition. - Vienna: The Secretariat of the Organization for Security and Co-operation in Europe, 1999. – 197 p.

ІІІ. Автореферати дисертацій

43. Глебов С.В. Становлення системи безпеки і співробітництва в Чорноморському регіоні та роль України у цьому процесі (1990-і роки): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002. – 16 с.
44. Гринько С. В. Проблеми безпеки Середземномор'я в 90-ті роки: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - К., 2001. – 19 с.
45. Коппель О. А. Проблема безпеки Перської затоки в 70-ті - 90-ті роки: Автореф. дис... д- ра іст. наук: 07.00.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. — К., 1999. — 37с.
46. Лавров Ю. И. Международные аспекты скандинавской модели общественно-политического развития: Автореф. дис…д-ра полит. наук: 23.00.02 / Ин-т обществ. наук при ЦК КПСС. – М., 1991. – 43 с.
47. Левакин А.Б. Региональное сотрудничество и проблемы безопасности: опыт скандинавских стран: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. истор. наук: 07.00.03. / Рос. акад. yправления. - М., 1993 - 22 c.

IV. Монографії

48. Алхименко А.П. Военно-морская география / Отв. ред. О.А. Мрыкин. – Ленинград: Военно-морская академия им. Гречко А.А., 1979. – 323 с.
49. Безопасность и международное сотрудничество в поясе новых границ России / Под редакцией Л.Б. Вардомского и С.В. Галунова. – М. – Волгоград: Центр региональных и трансграничных исследований Волгоградского государственного университета, 2002. – 573 с.
50. Будкевич С. Польша: военно-географический и военно-статистический очерк с приложением карты. – М.: Высший Военный Редакционный Совет, 1924. – 224 с.
51. Внешняя политика и безопасность современной России (1991 – 2002): Хрестоматия в 4 т. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т) МИД России, Рос. ассоц. междунар. исслед. ИНО-Центр (Информ. Наука. Образование); [Сост. Т. А. Шаклеина]. – Т. ІІ. - М.: РОССПЭН, 2002. – 448 с.
52. Восток / Запад: Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. Учебное пособие / Под редакцией А.Д. Воскресенского. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет); «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2002. – 528 с.
53. Гончаренко О. М., Парахонський Б. О., Лисицин Е. М., Лисицин Е. М., Маначинський О. Я. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку=Ukraine 2000 and Beyond: Geopolitical Priorities and Scenarios of Development / Національний ін-т стратегічних досліджень; Національний ін-т українсько- російських відносин. — К., 1999. — 192с.+ 192с. — Кн.-перевертень.- Укр. та англ. мовами.
54. Демчук П.О. Основи воєнної політології: Курс лекцій / Київський військовий гуманітарний ін-т. — К., 1997. — 154 с.
55. Колосов В.А. Политическая география: проблемы и методы / Ответств. ред. С.Б. Лавров. – Л.: Наука, 1988. – 190 с.
56. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи: Світова політика. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 224 с.
57. Манжола В. А. Ядерное оружие Франции и вопросы европейской безопасности. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. - 167 с.
58. Мозель Т.Н. Россия и страны Балтии (Литва, Латвия, Эстония) в процессе формирования системы безопасности в Европе: Дис…д-ра полит. наук: 23.00.04. / Дипломат. акад. МИД РФ – М., 2001. – 472 с.
59. Перепелиця Г. М. Без’ядерний статус та національна безпека України: Монографія. - К.: НІСД, 1998. - 109 с.
60. Поздняков Э.А. Системный подход и международные отношения. – М.: Наука, 1976. – 198 с.
61. Он же. Внешнеполитическая деятельность и межгосударственные отношения. – М.: Наука, 1986. – 164 с.
62. Политическая и военная география: Учебное пособие. – М.: Воениздат, 1980. – 480 с.
63. Проблемы национальной идентификации, культурные и политические связи России со странами Балтийского региона в XVIII-XX веках / Редкол.: Бюттнер Р., Дубина В. и др. – Самара: Изд-во «Парус», 2001. – 284 c.
64. Публичная политика: вопросы мягкой безопасности в Балтийском регионе / под ред. М.Б. Горного. – СПб.: Норма, 2004. – 320 с.
65. «Россия – Балтия». Доклады СВОП. Материалы конференций / Под редакцией С.К. Ознобищева и И.Ю. Юргенса. – М.: Издательский центр научных и учебных программ, 2001. – 496 с.
66. Россия и Прибалтика ІІ: Доклад Совета по внешней и оборонной политике / Юргенс И. Ю., Караганов С. А. и др. - 1999. - URL www.svop.ru/yuka/1047.shtml. - дата відвідання сторінки – 23 грудня 2001 р.
67. Северная Европа. Проблемы истории. / РАН; Институт всеобщей истории / О.В. Чернышева (отв.ред.). - Вып. 3. - М.: Наука, 1999. – 365 c.
68. Система, структура и процесс развития современных международных отношений / отв. ред. В.И.Гантман. – М.: Наука, 1984. – 422 c.
69. Тренин Д. Балтийский шанс. Страны Балтии, Россия и Запад в складывающейся Большой Европе. – М.: Московский центр Карнеги, 1997. – 60 с.
70. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [Кол. моногр.] / За ред. Ф.М. Рудича. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.
71. Шлямин В.А. Россия в «Северном измерении». – Петрозаводск: Петрозаводский государственный университет, 2002. – 188 с.
72. Adler E., Barnett M. A Framework for the Study of Security Communities // Security Communities / ed. by Adler E., Barnett M. – Cambrdige: Cambridge University Press, 1998. – 462 p.
73. The Baltic room: extending the northern wing of the European house / edited by Zettermark H., Hägg M., von Euler C. – Stcokholm: the Swedish National Defence College, 2000. – 195 p.
74. Baltic Sea Politics. Achievements and Challenges / edited by Joenniemi P. and Stalvant C. – Stockholm : the Nordic Council, 1995. – 123 p.
75. The Baltic Sea Region in the European Union: Reflections on Identity, Soft-Security and Marginality // “The Baltic Sea Area Studies: Northern Dimension of Europe” Working Papers edited by Prof. Dr. Bernd Henningsen. - Volume 8 / Fabrizio Tassinari (ed.). - Gdaсsk–Berlin: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdaсskiego /Nordeuropa-Institut der Humboldt-Universität zu Berlin, 2003. – 104 p.
76. The Baltic Sea region: cultures, politics, societies / edited by W. Maciejewski. – Uppsala: The Baltic University Press, 2002. – 676 p.
77. The Baltic Sea Region: National and International Security Perspectives / Edited by Krohn A. - 1. Aufl. - Baden-Baden: Nomos Verlagen, 1996. – 287 p.
78. Baltic Security. Looking Towards the 21st Century / edited by Arteus G. and Lejins A. - Latvian Institute of International Affairs and Forsvarshögskolans Acts, 1998. 224 p.
79. The Baltic States at Historical Crossroads: Political, Economic and Legal Problems in the Context of International Cooperation on the Doorstep of the 21st Century. A Collection of Scholarly Articles / Ed. by Jundis T. – Riga: Academy of Sciences of Latvia, 1998. – 787 p.
80. The Baltic States in World Politics / ed. by Hansen В., Heurlin В. – New York: St. Martin’s Press, 1998. – 164 р.
81. Buzan B. People, States and Fear. An Agenda for International Security Studies in the Post-Cold War Era / 2nd edition. – Hemel Hempstead, 1991: цитовано по Neumann I. A Region-Building Approach to Northern Europe // Review of International Studies. – 1994 (20). – Р. 55.
82. Buzan B., Waever O., Wilde J. Security. A New Framework for Analysis. – Boulder: Lynne Rienner, 1998. – 239 p.
83. Civil-Military Relations in Post Cold War Europe / ed. by Herd G. - England: Conflict Studies Research Center, Royal Military Academy, 2001. – 85 p. - URL , дата відвідання сторінки - 5 лютого 2002 року.
84. Competition and Cooperation of the Baltic Regions of Denmark, Germany and Poland / Toczyski W. (ed.). – Sopot: Governmental Centre for Strategic Studies, 1998. – 171 р.
85. Comprehensive Security for the Baltic. An Environmental Approach / edited by Arthur Westing. – London: Sage, 1989. – 148 p.
86. Confidence-Building and Arms Control: Challenges Around the Baltic Rim / edited by Joenniemi P. – Mariehamn: the Åland Islands Peace Institute, 1999. – 159 p.
87. Contemporary Security and Strategy / Ed. by Craig A. Snyder. – New York: Routledge, 1999. – 243 p.
88. Cooperation and competition: a juxtaposition of research problems regarding security in the Baltic Sea region / Research reports ½. / ed. by Knudsen O.F. – Stockholm: Södertörns Högskola, 2002. – 139 p.
89. Co-operation in the Baltic Sea Region / edited by Joenniemi P. - Washington: Taylor & Francis, 1993. – 185 p.
90. Cooperative Security: New Horizons for International Order / edited by Cohen R., Mihalka M. // The Marshall Center Papers. – 2001, No. 3. – 67 p.
91. Deutsch K.W. Political Community and the North Atlantic Area. – Princeton, 1957. – 227 p.
92. Dörfer I. The Nordic Nations in the New Western Security Regime. - Washington: The Woodrow Wilson Center Press, 1997. - 103 p.
93. European Soft Security Policies: The Northern Dimension / Moroff H. (ed.). – Helsinki: The Finnish Institute of International Affairs, 2002. – 341 p.
94. The European Union and the Baltic States: Visions, Interests and Strategies for the Baltic Sea Region / ed. by Jopp M. and Arnswald S. – Helsinki: The Finnish Institute of International Affairs, 1998. – 269 p.
95. The EU and Kaliningrad: the consequences of EU enlargement on Kaliningrad / ed. by Baxendale J., Dewar S. and Gowan D. – London: Kogan Page, 2001. – 180 p.
96. Finnish and Swedish security: comparing national policies / edited by Huldt B., Tiilikainen T., Vaahtoranta T. and Helkama-Rågård A. – Stockholm – Helsinki – Bonn: the Swedish National Defence College, the Finnish Institute of International Affairs and the Institut für Europäische Politik, 2001. – 287 p.
97. Fitzmaurice J. The Baltic: A Regional Future? – New York: St. Martin’s Press, 1992. – 171 p.
98. The Foreign Policies of the Baltic Countries: Basic Issues / edited by P. Joenniemi and J. Prikulis. – Riga: Center of Baltic-Nordic History and Political Studies, 1994. – 148 p.
99. van Ham P., Trenin D. Russia and the United States in Northern European Security. – Helsinki: Ulkopoliittinen instituutti – The Finnish Institute of International Affairs, 2000. – 95 p.
100. International Relations Theory: Realism, Pluralism, Globalism / Paul R. Viotti, Mark V. Kauppi. – 3rd ed. – Needham Heights: Allyn & Bacon, 1998. – 509 p.
101. Lane T. Lithuania: stepping westward. – London: Routledge, 2001. – 246 p.
102. Morgenthau H., Thompson K. Politics among Nations: The Struggle for Рower and Peace / 6th Edition. – New York: Mc Graw-Hill Publishing Company, 1985. – 688 p.
103. The NEBI Yearbook 2001/2002: North European and Baltic Sea integration / Nordregio, Nordic Centre for Spatial Development / ed. by Hedegaard L., Lindström B. – Heidelberg: Springer-Verlag, 2002. – 486 p.
104. The NEBI Yearbook 1999: North European and Baltic Sea Integration / ed. by Hedegaard L., Lindström B. – Berlin: Springer, 1999. – 494 p.

105. Neo-nationalism or regionality? The restructuring of political space around the Baltic Rim / edited by Joenniemi P. – Stockholm: NordREFO, 1997. – 343 p.
106. Nordic Security in the 1990s. Options in the Changing Europe / edited by J. Oberg. - London: Pinter Publishers for TFF, 1992. – 325 р.
107. The Northern Dimension: Fuel for the EU? / Hanna Ojanen (ed.). - Helsinki-Berlin: Ulkopoliittinen instituutti & Institut für Europäische Politik, 2001. – 234 p.
108. Oldberg I., Hedenskog J. In Dire Straits: Russia’s Western Regions Between Moscow and the West. Base Date Report. – Stockholm: Defense Research Establishment, 2000. – 86 p.
109. Oldberg I. Kaliningrad: Russian Exclave, European Enclave. Scientific Report. – Stockholm: Swedish Defense Research Agency, 2001. – 86 p.
110. Paasi A. Territories, boundaries and consciousness. The changing geographies of the Finnish-Russian border. – Chichester: John Wiley & Sons, 1995. – 353 p.
111. Perry C., Sweeney M. and Winner A. Strategic Dynamics in the Nordic-Baltic Region: Implications for U.S. Policy / Executive Summary. / A Publication of the Institute for Foreign Policy Analysis, Inc. in Association with the Fletcher School of Law and Diplomacy, Tufts University, 2000. - 31 p. - URL , дата відвідання сторінки - 1 березня 2002 року
112. Puheloinen A. Russia’s Geopolitical Interests in the Baltic Area // Finnish Defense Studies (12). - Helsinki: National Defense College, 1999. – 156 p.
113. Regional Dimensions of Security in Border Areas of Northern and Eastern Europe / edited by P. Joenniemi & J. Viktorova. - Tartu: Peipsi CTC, 2001. – 275 p.
114. Regional Orders: Building Security in a New World / ed. by David A. Lake and Patrick M. Morgan. - State College: Pennsylvania State University Press, 1997. – 406 p.
115. Return to the Western World: Cultural and Political Perspectives on the Estonian Post-Communist Transition / ed. by M. Lauristin, P. Vihalemm et al. – Tartu: Tartu University Press, 1997. – 387 p.
116. Russian Participation in Baltic Sea Region-Building: A Case Study of Kaliningrad // “The Baltic Sea Area Studies: Northern Dimension of Europe” Working Papers edited by Prof. Dr. Bernd Henningsen. - Volume 5 / Paul Holtom and Fabrizio Tassinari (eds.). - Gdaсsk–Berlin: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdaсskiego /Nordeuropa-Institut der Humboldt-Universität zu Berlin, 2002. – 113 p.
117. Security for the Baltic Region / edited by Jorn Gjelstad. – Oslo: PRIO, 1994. – 103 p.
118. Security in The North: Change and Continuity. / Ed. by Mika Kertunen. - Series 2. - Research Reports nr. 9. - Helsinki: National Defense College, 2000. – 85 p.
119. Security Studies Today / Ed. by J. Terriff, S.Craft, L.James and P.M.Morgan. – Cambridge: Polity Press, 1999. – 234 p.
120. Sicherheitspolitik in der GUS und im Baltikum. Ausgewählte aktuelle Aspekte. – Studien und Berichte zur Sicherheitspolitik. – 1/2001. – 180 р.
121. Small States and the Security Challenge in the New Europe / ed. by Bauwens W., Clesse A., Knudsen O. // Brassey’s Atlantic Commentaries, no.8. – London : Brassey's, 1996. - 247 p.
122. Small States in Turbulent Environment: The Baltic Perspective / edited by Atis Lejins, Zaneta Ozolina. – Riga: Latvian Institute of International Affairs, 1997. – 253 p.
123. Smith D. Estonia and European integration. – London: Routledge, 2001. – 198 p.
124. Stability and Security in the Baltic Sea Region: Russian, Nordic, and European aspects /edited by O. F. Knudsen. - London: Frank Cass, 1999. – 287 p.
125. Stable Peace Among Nations / A. M. Kacowicz, Y. Bar-Simon-Tov, O. Elgström, and M. Jerneck (eds.). - Lanham, MD: Rowman & Littlefield, 2000. – 326 p.
126. Theories of new regionalism: a Palgrave reader / edited by Söderbaum F. and Shaw T. – Basingstoke: Pallgrave Macmillan, 2003. – 255 p.
127. Vesa U., Möller F. Security Community in the Baltic Sea Region? Recent Debate and Recent Trends / Tampere Peace Research Institute Occassional Paper No 88. – Tampere: University of Tampere, 2003. – 203 p.
128. Waltz K. Theory of International Politics, 1979: цитовано по Keohane R. Theory of World Politics: Structural Realism and Beyond // International Relations Theory: Realism, Pluralism, Globalism / Paul R. Viotti, Mark V. Kauppi. – 3rd ed. – Needham Heights: Allyn and Bacon, 1998. – р. 158.

V. Статті

129. Балабан Р.В., Кононенко Н.В. Україна – держави Балтії: розвиток політичних відносин // Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [Кол. моногр.] / За ред. Ф.М. Рудича. – К.: МАУП, 2002. – С. 157-177.
130. Белобородова И. Н. «Северное измерение» в Европе: поиски геоцивилизационных координат // Полис. - 2000. - № 4. - С. 163-166.
131. Бодрук О.С. Цілеспрямованість, рішучість і послідовність – характерні ознаки політики країн Балтії // Стратегічна панорама. - 1999. - № 3. - C. 22-30.
132. Бурнаева Е.М. Экономика «Северного измерения» Европейского Союза // XIV Конференция по изучению Скандинавских стран и Финляндии: Тезисы докладов. – Архангельск: Поморский университет, 2001. – С. 183-185.
133. Внешнеполитическая ситуация в Балтии и вокруг // Россия и Прибалтика ІІ: Доклад Совета по внешней и оборонной политике / Юргенс И. Ю., Караганов С. А. и др. - 1999. - URL www.svop.ru/yuka/1047.shtml. - дата відвідання сторінки – 23 грудня 2001 р.
134. Воронов К.В. «Ближняя» Балтия между Россией и Западом: выбор курса // Мировая экономика и международные отношения. - 1995. - № 10. - С. 150-154.
135. Воронов К.В. Россия в североатлантическом регионе: цена сближения // Мировая экономика и международные отношения. - 1997. - № 7. - С. 28-39.
136. Воронов К.В. Балтийская политика России: поиск стратегии // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - №12. - С. 18-32.
137. Воронов К.В. Страны Северной Европы и новая трансформация системы европейской безопасности в постбиполярный период // Северная Европа. Проблемы истории. / РАН; Институт всеобщей истории / О.В. Чернышева (отв.ред.). - Вып. 3. - М.: Наука, 1999. – C. 265-284.
138. Воронов К.В. Страны Балтии в международных отношениях: наука и политика // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1. - С. 112-120.
139. Гантман В.И. Теоретические проблемы исследования современной системы международных (межгосударственных) отношений // Система, структура и процесс развития современных международных отношений / отв. ред. В.И.Гантман. – М.: Наука, 1984. – С. 12-134.
140. Дунаева Ю.Г. Международные организации на севере Европы и национальные интересы России // XIV Конференция по изучению Скандинавских стран и Финляндии: Тезисы докладов. – Архангельск: Поморский университет, 2001. – С. 15.
141. Залывский Н.П. Концепция “Северного измерения” и её место в международном сотрудничестве // XIV Конференция по изучению Скандинавских стран и Финляндии: Тезисы докладов. – Архангельск: Поморский университет, 2001. – С. 191-193.
142. Зарецкая О.В. Политика регионализма в странах Северной Европы //XIV Конференция по изучению Скандинавских стран и Финляндии: Тезисы докладов. – Архангельск: Поморский университет, 2001. – С. 15-17.
143. Камінський Є. Міжнародна безпека у ХХІ столітті: загальний прогноз // Дослідження світової політики. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. - Вип. 15. - С. 3-15.
144. Косов Ю.В. Безопасность: геополитический аспект // Внешняя политика и безопасность современной России (1991 – 2002): Хрестоматия в 4 т. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (Ун-т) МИД России, Рос. ассоц. междунар. исслед. ИНО-Центр (Информ. Наука. Образование); [Сост. Т. А. Шаклеина]. – Т. ІІ. - М.: РОССПЭН, 2002. – C. 48-56.
145. Кузнецов А.И. Расширение ЕС и Калининградская область // Мировая экономика и международные отношения. – 2001, № 2. – С. 104-109.
146. Макарычев А.С. Безопасность как феномен публичной политики: общие закономерности и проекции на Балтийский регион. – Мегарегион – сетевая конфедерация, 2003. – URL . - дата відвідання сторінки – 11 квітня 2004 р.
147. Межевич Н.М. Балтийский регион: конструктивистская специфика и политические итоги. – Мегарегион – сетевая конфедерация, 2003. – URL . - дата відвідання сторінки – 11 квітня 2004 р.
148. Мінгазутдінов І. О. Розширення НАТО та держави Балтії // Вісник Київського університету: Міжнародні відносини. - 1999. - Ювілейний випуск.
149. Поляков Л., Сунгуровський М. Європейська безпека: нові загрози – старі відповіді? // Національна безпека і оборона. - 2001. - № 9. - С. 14-26.
150. Разумнова Л., Балтенкова О. Расширение Европейского Союза: «Северное измерение» // Мировая экономика и международные отношения. - 2000, № 12. - С. 84-90.
151. Реут О.И. Ассиметрия еврорегиональной матрицы // Мировая экономика и международные отношения. – 2002, № 9. – С. 76-82.
152. Рогачий И. НАТО: да, нет или уже? // Балтийский курс. – Зима/весна 2002.
153. Романов С.Л. Межрегиональное сотрудничество на Севере Европы // Международная жизнь. – 1998, № 3. – С. 32-39.
154. Романов С.Л. Германия в Балтийском регионе // Международная жизнь. – 1999, № 1. – С. 74-80.
155. Смородинская Н. Судьба Кали