СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ І ЄВРАЗІЙСЬКИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ У КОНТЕКСТІ ПОЛІТИКИ РОЗШИРЕННЯ ЄС НА СХІД (1991-2004 рр.

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Рівненський державний гуманітарний університет

На правах рукопису

Алієв Максим Михайлович

УДК 327:339.9

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ І ЄВРАЗІЙСЬКИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ У КОНТЕКСТІ ПОЛІТИКИ РОЗШИРЕННЯ ЄС НА СХІД (1991-2004 рр.)

Спеціальність 23.00.04. – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Троян Сергій Станіславович
доктор історичних наук, професор

Рівне – 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
Концептуально-методологічні засади дослідження 11
1.1. Транспортна політика ЄС та місце в ній транспортних коридорів і проектів 11
1.2. Політика ЄС в енергетичній сфері 19
1.3. Методологічні основи наукового дослідження 24
РОЗДІЛ 2
Роль ЄС в сприянні державам Центрально – Східної Європи (ЦСЄ) щодо створення міжнародних транспортних коридорів і проектів 29
2.1. Політичні аспекти створення пан’європейських транспортних коридорів у ЦСЄ 29
2.2. Політика ЄС відносно створення пан’європейського чорноморського транспортного ареалу (Black Sea Petra) 46
РОЗДІЛ 3
Політика ЄС щодо держав ЦСЄ в енергетичній сфері 52
3.1. Роль ЄС у сприянні державам ЦСЄ стосовно розвитку енергетичної сфери у контексті проектів програми INOGATE 52
3.2. Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (TRACECA) як інструмент політико-економічного впливу ЄС на транспортну політику держав ЦСЄ 71
РОЗДІЛ 4
Реалізація енергетичних транспортних проектів у чорноморсько-каспійському регіоні в контексті геополітичного протистояння ЄС, Росії, США 90
4.1. Вплив нафтопровідних проектів держав ЦСЄ на міжнародні відносини в регіоні 90
4.2. Роль газопровідних проектів та систем у геополітичних змінах в регіоні ЦСЄ 138
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
ДОДАТКИ 188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БТД – нафтопровід Баку – Тбілісі – Джейхан.
ГТС – газотранспортна система.
КТК – каспійський трубопровідний консорціум.
ЄС – Європейський Союз.
ОЧЕС – Організація Чорноморського економічного співробітництва.
МТК – Міжнародний транспортний коридор.
ЦСЄ – Центрально-Східна Європа.
INOGATE (Interstate Oil and Gas Transport to Europe) – міждержавна система транспортування нафти та газу до Європи.
ISPA (The "Instrument for Structural Policies for Pre-accession") – інструмент структурної політики для вступу в ЄС.
Pan-European Transport Corridors – пан’європейські транспортні коридори.
PETRA (The Black Sea Pan-European Transport Area) – Чорноморський пан’європейський транспортний ареал.
TEN (TransEuropean networks) – Транс’європейські мережі.
TINA (The Transport Infrastructure Needs Assessment) – проект вивчення майбутніх потреб інфраструктури транс’європейської мережі
TRACECA (Transport corridor Europe – Caucasus – Asia) – транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія.

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена змінами у політичному житті та геополітичному становищі держав регіону Центрально-Східної Європи (ЦСЄ). Розпад Радянського Союзу, крах світової системи соціалізму, розвиток інтеграційних процесів поставили перед новими країнами низку проблем. Дані процеси спричинили значні структурні перетворення у багатьох галузях економіки. Транспортна галузь стала індикатором, який найчутливіше реагував на зміну політики постсоціалістичних держав, у свою чергу планування та реалізація нових транспортних і енергетичних артерій почало впливати на політику регіону ЦСЄ.
Задля ефективного просування на Схід Європейський Союз (ЄС) розробив низку програм та інфраструктурних проектів, які б сприяли інтеграції нових незалежних держав. З транспортним коридорами держави ЦСЄ почали пов’язувати свої сподівання на якнайшвидше приєднання до інтеграційних процесів. Будівництво нових транспортних артерій гарантувало визнання політичної та економічної значущості окремих країн, а також гарантувало створення сучасної інфраструктури.
Транспортна політика почала відігравати важливу роль у міжнародних відносинах, оскільки саме вона стала важелем геополітичного впливу країн ЄС, США і Росії на нові незалежні держави. Особливо яскраво цей процес отримав своє вираження у створенні енергетичних транспортних коридорів, оскільки плани будівництва нафто- і газопроводів виходили за рамки економічних розрахунків і базувалися лише на політичних амбіціях великих держав, власників нафти і в меншій мірі країн-транзитерів.
Об’єктивне і ґрунтовне дослідження політичної складової створення системи міжнародних транспортних коридорів дозволяє чіткіше виявити проблеми та негативні моменти, зрозуміти інтенсивність інтеграційних процесів у регіоні, а також охарактеризувати взаємозалежність будівництва транспортних проектів від швидкості політичних перетворень у державах ЦСЄ.
Ступінь наукової розробки проблеми в українській науці можна оцінити як недостатній, особливо її політичних аспектів, що стосуються формування сучасної системи європейських і євразійських транспортних коридорів. Політичні аспекти створення міжнародних транспортних коридорів практично не потрапляли до кола наукових розробок вітчизняних вчених.
Переважно зарубіжні та вітчизняні вчені зосереджують свою увагу на розробці технічних і економічних аспектів створення міжнародних транспортних коридорів. Зокрема, методологічні основи проектування та експлуатації нафтопродуктопровідних систем України розглядала М. Середюк. Стратегію функціонування і розвитку міжнародних транспортних коридорів і методи управління висвітлив Д. Бойко. Проблемам розвитку Чорноморського регіону, зокрема й інфраструктурним проектам була присвячена робота Н. Мхитарян.
Велику увагу розвитку міжнародних транспортних коридорів України приділили О. Бакаєв, С. Пирожков, В. Ревенко, Д. Прейгер, А. Новікова, І. Малярчук, О. Нижник, А. Лук'янов, А. Хахлюк.
При написанні даного дослідження автор спирався на нормативні документи ЄС у транспортній та енергетичній галузях. Окремі етапи реалізації міжнародних транспортних коридорів знайшли своє відображення в нормативних документах урядових структур держав ЦСЄ.
У написанні даного дослідження велика увага була приділена інформаційним матеріалам розміщеним у мережі Інтернет, зокрема нормативним документам ЄС та країн ЦСЄ, а також електронним версіям іноземних газет і журналів. На собливу увагу заслуговують сайти інфраструктурних проектів ініційованих ЄС, в яких відображена діяльність даних структур. Їх аналіз дозволив отримувати значні обсяги інформації, яка стосувалася основних моментів створення транспортних коридорів.
При написанні дослідження автор спирався на оцінки та матеріали експертів у транспортно-енергетичній сфері, зокрема, Фонду ім. Разумкова. Одним із провідних фахівців у даній сфері виступає В. Саприкін.
Крім суто наукових розробок у даному дослідженні були використані роботи спеціалістів транспортної галузі, що безпосередньо займаються підвищенням її ефективності. Зокрема Г. Кірпа. дослідив інтеграцію залізничного транспорту України у європейську транспортну систему, а також організацію контрейлерних перевезень в Україні. Г. Токман, М. Дергаусов велику увагу приділив висвітленню діяльності чорноморських портів.
Серед наукових розробок закордонних учених можна виділити Х. Карібжанова, який досліджував розвиток міжнародних транспортних коридорів та перспективи їх розвитку в господарському житті Республіки Казахстан. Велике значення має дослідження економічних аспектів формування міжнародних транспортних коридорів на території Росії виконане Ф. Пехтеревим.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної програми кафедри політичних наук РДГУ „Порівняльний аналіз політичних процесів, структур та систем України і світу”.
Об’єкт дисертаційного дослідження становлять трансформаційні процеси на центрально-східноєвропейському просторі у контексті еволюції системи міжнародних відносин.
Предмет дослідження – формування, становлення та розвиток сучасної системи міжнародних транспортних коридорів у країнах ЦСЄ в контексті розширення ЄС на Схід.
Географічні межі дослідження включають регіон ЦСЄ, а також деякі країни Закавказзя та Центральної Азії, без яких неможливий повний аналіз політичних процесів регіону.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1991-2004 рр. Вибір нижньої межі дослідження зумовлений політичними процесами у країнах ЦСЄ, що розпочалися після розпаду СРСР, а також активізації інтеграційних процесів у Європі і стали поштовхом для формування сучасної системи міжнародних транспортних коридорів. Верхня межа дослідження охоплює політичні аспекти створення транспортних артерій на час завершення процесу розширення ЄС на Схід.
Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності характеру та специфіки формування системи європейських і євразійських транспортних коридорів у країнах ЦСЄ на сучасному етапі та ролі ЄС у даному процесі.
Така мета зумовила постановку наступних завдань:
– проаналізувати вплив інтеграційних процесів, започаткованих ЄС, на розвиток міжнародних транспортних коридорів у регіоні ЦСЄ;
– дослідити значення створених ЄС інфраструктурних проектів і програм для формування сучасної системи міжнародних транспортних коридорів;
– визначити вплив основних геополітичних гравців у регіоні ЦСЄ на прокладання та будівництво енергетичних транспортних проектів;
– проаналізувати політичні проблеми на шляху створення інфраструктурних проектів і подати шляхи їх вирішення;
– спрогнозувати тенденції подальшого розвитку системи міжнародних транспортних коридорів.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сукупністю поставлених завдань і засобами їх розв’язання:
– у дисертаційному дослідженні здійснено аналіз процесів формування сучасної системи міжнародних транспортних коридорів у державах ЦСЄ в 90-х рр. ХХ ст. і на початку ХХІ ст.;
– виявлено тенденцію до зменшення кількості запропонованих проектів коридорів;
– проаналізована переорієнтація нафтових і газових потоків на нові транспортні проекти в силу політичних, а не економічних чинників;
– окреслена важливість транспортних артерій для гармонійного розвитку країн і гарантування політичної та економічної безпеки постсоціалістичних держав;
– доведено визначальний вплив власників енергоносіїв на політичну ситуацію в регіоні. Проаналізовано основні тенденції розвитку та в цьому контексті змодельовано майбутню систему міжнародних транспортних коридорів у регіоні ЦСЄ.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів визначається науковою новизною і полягає в можливості їх використання в наукових і прикладних цілях.
Фактологічний матеріал, оцінки й висновки дослідження можуть бути використані для вироблення загальної стратегії щодо створення міжнародних транспортних коридорів у державах ЦСЄ.
Висновки та рекомендації придатні для розробки програми інтеграції транспортної мережі держави та наближення їх до європейських вимог.
Проаналізований у дисертації матеріал може бути використаний у навчальному процесі при розробці програм, нормативних лекційних і спеціальних курсів із міжнародних відносин, міжнародних організацій, геополітики, країнознавства, зовнішньої політики постсоціалістичних держав.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він одним із перших у вітчизняній науці зробив спробу комплексного аналізу й узагальнення політичних аспектів формування і трансформації сучасних європейських і євразійських транспортних коридорів у постсоціалістичних державах, а також дослідив їх вплив на політичну та геополітичну ситуацію в регіоні ЦСЄ.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, пройшли апробацію на наукових конференціях “Майбутнє України: проблеми і перспективи” (8 грудня 2001 р., м. Рівне), ”Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства” (24-25 квітня 2002 р., м. Рівне), науковому семінарі ”Зовнішня політика України на початку ХХІ століття: ідеї, процеси, перспективи” (20-21 березня 2003 р., м. Рівне), наукових конференціях ”Транскордонне та регіональне співробітництво між Україною та країнами ЦСЄ як важливий складник європейської стратегії України” (12-13 травня 2004 р., м. Київ), ”Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (13-14 травня 2004 р., м. Житомир), ”Україна і слов’янський світ: історія та сучасність” (24-26 травня 2004 р., м. Рівне).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження були висвітлені в 11 статтях, 4 з яких надруковані у фахових виданнях, визнаних ВАК України.
Структура дисертації. Структурно дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 195 с

Список литературы

ВИСНОВКИ

Здійснивши докладний аналіз політичних аспектів становлення та розвитку системи транспортних коридорів у країнах ЦСЄ наприкінці ХХ-поч. ХХІ ст. можна зробити наступні висновки:
1. Поштовхом для створення сучасної системи міжнародних транспортних коридорів у постсоціалістичних країнах став розпад соціалістичної системи та Радянського Союзу, а також інтеграційні процеси зініційовані ЄС.
2. Створення нової системи міжнародних транспортних коридорів відбувається на основі тісної співпраці багатьох країн Балтійського, Каспійського та Чорноморського регіонів. Крім того держави об’єднані міжнародними організаціями, регіональним транспортними проектами, що дозволяє говорити про наявність значного інтегруючого чинника в регіоні.
3. ЄС виступив ініціатором залучення і об’єднання постсоціалістичних держав у систему так званих Пан’європейських транспортних коридорів. Створення атомобільних і залізничних магістралей залишається пріоритетом зовнішньополітичного впливу на країни ЦСЄ та посилення їх адаптаційних можливостей і перспектив розвитку в рамках об’єднаної Європи.
4. Маючи майже однакові стартові позиції, Естонія, Латвія, Литва та Польща завдяки політичним крокам змогли покращити й інтегрувати власну транспортну інфраструктуру в світову та європейську систему транспорту. В свою чергу Білорусь, Росія, Україна ще перебувають на шляху становлення повноцінної транспортної системи, зокрема і з точки зору стандартів об’єднаного європейського простору.
5. Після приєднання нових держав-членів ЄС намітилася тенденція до зменшення зацікавленості в транспортній галузі країн-сусідів. Створення системи так званих Пан-європейських (Критських) міжнародних транспортних коридорів, реалізація проектів TRACECA та INOGATE фактично іде на різних рівнях. Нові члени Євросоюзу, країни-претенденти на вступ отримують значні кошти на переобладання власної інфраструктури з багатьох інституційних фондів ЄС. Натомість країни-сусіди організації повинні розраховувати на власні кошти, а також інвестиції, які в свою чергу неможливі без політичної стабільності в постсоціалістичних державах.
6. Регіон Центральної та Східної Європи перебуває під значним впливом геополітичних векторів Західних держав і Росії. США здійснюють геополітичний вплив у регоні через діяльність нафтових компаній. Основні інтереси країни зосереджені на реалізації енергетичних проектів, які дозволять політично та економічно прив’язати нові незалежні держави, а також отримати альтернативні джерела енергоносіїв для власного споживання.
7. Аналіз механізмів створення та функціонування енергетичних транспортних коридорів свідчить, що впродовж останніх років зберігається тенденція до відновлення позицій Російської Федерації у якості головного постачальника енергоносіїв у постсоціалістичні країни. Зміцнення статусу Росії як власника нафти і газу та країни-транзитера для енергоносіїв з держав Центральної Азії супроводжувалося посиленням політичного впливу на країни регіону. Фактично вона повернула собі статус найбільшого експортера енергоносіїв регіону та відновила позиції у питаннях реалізації енергетичних проектів постсоціалістичних держав.
Водночас роль центральноазійських держав-власників нафти залишилася незначною. Найбільшого поступу серед них зміг досягти лише Казахстан, який отримав можливість транспортувати власну нафту на міжнародні ринки. Проте в цьому більша заслуга західних компаній, які фактично побудували даний нафтопровід. Туркменістан не провадить активної політики у створенні транспортних артерій, а продає власні енергоносії Росії та Україні. Фактично на транзиті енергоносіїв змогли заробити лише Балтійські держави. Україна поступово повертає втрачені позиції. Центральноазійські держави так і не змогли отримати енергетичний коридор транспортування нафти і газу в обхід Росії. Їх сподівання на значні надходження від транзиту нафти і газу не справдилися. Таким чином, залишається відчутна залежність цих держав від політики північного партнера.
8. Значна кількість проектів залишилася нереалізованою через політичні та економічні зміни впродовж періоду структурної трансформації країн регіону. Крім цього, незважаючи на усі зусилля, концепція ”мирної труби”, яка передбачала встановлення миру в конфліктних зонах Кавказу шляхом реалізації економічних інтересів, так і не була впроваджена в життя. Навпаки будівництво трубопровідних артерій спричинило напруження в регіоні. З іншого боку басейн Каспійського моря залишився законсервованим. Він не виправдав сподівання на значні поклади нафти та газу. Розвідані поклади не дозволяють у значних промислових обсягах видобувати і транспортувати нафту та газ. Фактично регіон залишився запасною базою майбутнього.
Отже, політичні аспекти розвитку та геополітичні реалії становища постсоціалістичних країн не лише сприяли створенню міжнародних транспортних коридорів, а й заважали їх реалізації. Крім того будівництво трубопроводів тільки на основі врахування політичних мотивів, але без належного їх доповнення економічною складовою спричинило появу напівпорожніх нафто- і газопроводів (Одеса – Броди та ”Голубой поток”).
9. Незважаючи на важливість транспортної системи Чорноморського регіону для економічного розвитку постсоціалістичних країн, проведені заходи не відповідають можливостям і потребам країн регіону. ОЧЕС, Black Sea Petra, самостійно не мають значних політичних і економічних важелів для створення самодостатньої та потужної чорноморської системи транспортних коридорів. Реалізація поодиноких проектів не дозволяє говорити про значний поступ у розвитку транспортної системи регіону Центрально-Східної Європи.
10. Політичний прогноз розвитку ситуації у контексті створення системи транспортних потоків на постсоціалістичному центрально-східноєвропейському просторі дозволяє зробити такий прогноз на коротко та середньотермінову перспективу. Будівництво пан’європейських транспортних коридорів буде проходити на різних рівнях. Не можна сподіватися на прихід значних інвестицій в економіку країн Східної Європи через політичну нестабільність і незавершеність системних трансформацій. Відбуватиметься подальше зростання ролі Росії як основного постачальника енергоносіїв до постсоціалістичних держав. Географічна близькість, енергодефіцит зумовить послаблення конфронтаційних моментів і посилить тенденції пошуку діалогу об’єднаної Європи та Росії в галузі енергетики, що спостерігається на даний момент у газовій сфері. Відзначимо в подальшому вірогідність обережного ставлення і навіть, можливо, послаблення зацікавленості в регіоні та його транспортних коридорах через структурні перетворення всередині ЄС. США збережуть свої позиції та відкриють новий маршрут транспортування каспійської нафти на світові ринки (Баку-Тбілісі-Джейхан). Водночас спостерігатиметься незначний переділ нафто- газових потоків у європейські країнах. Створення нових транспортних проектів буде можливим лише на основі врахування усіх інтересів зацікавлених сторін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зеленая Книга „К Европейской стратегии безопасности энергоснабжения” // http://europa.eu.int/comm/dgs/energy_transport/index_en.html.
2. Україна. Кабінет Міністрів. Про вдосконалення системи ліцензування внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом: Постанова… 17 серп. 1995р. № 656 // Урядовий кур’єр. - 1995. - 14 верес. - С. 10.
3. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Концепції створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні: Постанова… 4 серп. 1997 р. № 821 // Держ. вісн. України. - 1997. - № 10. - Ст. 1252.
4. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні: Постанова… 20 берез. 1998р. - № 346 // Урядовий кур’єр. - 1998. - 9 квіт. – („Орієнтир”. - № 15. - С. 7).
5. Україна. Кабінет Міністрів. Про заходи щодо створення безпечних умов для міжміських та міжнародних перевезень автомобільним транспортом: Постанова… 18 серп. 1994 р. № 567 // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 11. - Ст. 287.
6. Україна. Кабінет Міністрів. Про першочергові заходи щодо створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів: Постанова… 16 груд. 1996 р. № 1512 // Держ. вісн. України. - 1996. - № 11-12. - С. 745.
7. Україна. Кабінет Міністрів. Про створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи: Постанова … 30 жовт. 1996 р. № 1324 // Зібр. постанов Уряду України. - 1996. - № 19. - Ст. 543.
8. Україна. Кабінет Міністрів. Про тимчасове положення про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних й транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом: Постанова… 17 трав. 1993 р. п 357 // Зібр. постанов Уряду України. - 1993. - № 10. - Ст. 217.
9. Україна. Кабінет Міністрів. Про транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів: Постанова… 21 верес. 1993р. № 170 // Зібр. постанов Уряду України. - 1994. - № 2. - Ст. 35.
10. WHITE PAPER „European transport policy for 2010: time to decide” // www.europa.eu.int/library/lb_texte_complet_en.pdf.
Монографії, брошури, статті
1. Автоперевозчики Причерноморья на пути решения общих проблем // www.trucker.com.ua.dosie/index.php?id=company.php&page=company/asmap/docs/96. 22.03.03.
2. Административные барьеры перекрывают транспортные коридоры // Ассоциация международных автомобильных перевозчиков // Российская газета – 2003. – 8 июля. – www.asmap.ru/site_src.php.3?id=CAaptPow&PHPSESSID. 4.04.2004.
3. А зачем Турции "Голубой поток"? // ООО Эрта-консалт. – www.erta-consult.ru fluger/14.10.2003/05.shtml. 12.11.2003.
4. Акшабаев А. Казахстанская нефть ищет выход. Один из них - балканский? // Время ПО. – 2000. – 2 октября. – www.caspinfo.ru/data/2000_EN.htm. 22.03.2002.
5. Алекперов В. Нефтяной бизнес – это прежде всего ответственность // Международная жизнь. – 2000. – №3. – С. 32-37.
6. Алесин А. Труба чудес // Белорусский рынок. – 2002. – №18(500).
7. АМОК завершила модернизацию нефтепровода Баку-Супса // www.innov.ru/news/en/archive/2001/08/14/2001/08-13.htm. 1.03.02.
8. Арон Р. Мир і війна між націями. – К., 2000. – с. 657.
Аскарова З. Баку-Тбилиси-Джейхан ищет деньги // ГазетаСНГ.Ru. – 2003. – 5 ноября.
10. Багиров Т. Энергетическое сотрудничество и страны СНГ // Международная жизнь. – 2000. – №3. – С. 38-39.
11. Бакаєв О. О., Пирожков Р. Ф., Ревенко В. Л. Міжнародні транспортні коридори – особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему // Стратегічна панорама. – 1999. – №4. – С. 37-55.
12. Балиев А. Вместо „Голубого потока” – ручеек // Российская Бизнес-газета. – 2003. – №6.
13. Батисс Ф. Транспортные проблемы периферийных регионов Европы // Железные дороги мира. – 2000. – №2. – www.css-mps.ru/zdm/01-2000/9912.htm. 12.05.2002.
14. Беликов В. Судьбы Дунайских флотилий // Судоходство. – 2001. – №10-11. – С. 65-66.
15. Бельский А. „Голубой поток” или „глубокий тупик”? // www.respublika.kz/rubrics.php?dateprev=2003061318&sortby=ru. 12.09.2003.
16. Бензиновый Олимп // Нефть и Капитал – информационный ресурс ТЭК. – 2002. – 28 июня. – www.caspinfo.ru/data/2004_EN.HTM/001936.HTM. 23.09.2002.
17. Білоконь Ю. М. Методологічні альтернативи розробки проекту німецько-польсько-українського транспортного коридору та зон його містобудівного впливу // Будівництво України. – 2002. – №1. – С. 23.
18. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. Монографія. – К., 1998. – 416 с.
19. Боденчук О. Виходимо на міжнародний простір // Посредник. – 2000. – №44/30 жовтня. – С. 7.
20. Бойко Д. І. Стратегія функціонування і розвитку міжнародних транспортних коридорів і методи управління: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.04 / Українська державна академія залізничного транспорту. – Х., 2002.
21. Борисенко Е. Черноморская зона свободной торговли // Международная жизнь. – 1999. – №1. – С. 45-52.
22. Борисенко Е. ЧЕС // Международная жизнь. – 1997. – №11-12. – С. 95-100.
23. Борисов Г. В ожидании энергодиалога. Размышления после торжеств // Московская Промышленная Газета. – 2002. №26 (191).
24. Бражников М. Экспорт казахстанской нефти: Тенгиз – Новороссийск, далее везде? // Континент. – 2001. – №7 (45).
25. Буняк Л. И еще раз о терминале и нефтепроводе Одесса-Броды // Зеркало недели. – 2001. – №22/9 июня. – С. 1,9.
26. Бурклинський Б. Транспортні проблеми українського Придунав’я // Вісник НАНУ. – 2002. – №11. – С. 53-58.
27. Бурлака Г. Г. Нафтопереробка в Україні: інвестиційний аспект // Діловий Вісник. – 2000. – №10 (77). – С. 28-29.
28. Буш и Абрахам о преимуществах трубопровода Баку – Тбилиси – Джейхан // http://www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1032591840. 13.12.2003.
29. Бухарин Н. Россия и Польша: обозримые перспективы // www.ieras.ru/journal/journal2.2001/11.htm. 12.04.2003.
30. Вайншток С. „Транснефть” осуществляет транспортировку 99,6% всей добываемой в стране нефти // Международная жизнь. – 2000. – №3. – С. 43-46.
31. В 2004 году объем экспорта азербайджанской нефти по трубопроводу Баку-Новороссийск составит 2,5 млн тонн // Содружество. – 2003. – 8 сентября. – www.mpa.ru/cis/new.php?id=12644. 21.10.2003.
32. Валеева Т. Э. Современное развитие российско-болгарских отношений // Россия и современный мир. – 1998. – выпуск 3 (20).
33. Везущие риски. Перевозки в России развиваются за счет капиталов частных компаний // www.logistic.ru/news/print/2003/9/22/23/19066.html. 12.11.2003.
34. Виктору Христенко не удалось договориться о пролонгации соглашения по транзиту азербайджанской нефти // Содружество. – 2001. – 19 ноября. – www.mpa.ru/cis/new.php?id=27. 20.12.2002.
35. В июне Украину просветят о ее газовой трубе // Деловая неделя. – www.dn.kiev.ua/economics/ukraine/truba_0904.html.
36. В Киеве открылся информационный центр программы INOGATE // www.elvisti.com/2001/10/31/energy.shtml. 11.12.2003.
37. Волков В. Балканы подключат к трубе // Ведомости. – 2002. – 2 декабря.
38. Гавриш О. Украина сможет дополнительно заработать на „Дружбе” только через 3 года // Контракты. – 2003. – №29.
39. Газпрому больше нравится Польша, чем Украина // www.dn.kiev.ua/business/world/gasprom1501.html. 23.09.2004.
40. „Газпром” вкладывает 5,7 миллиарда долларов в строительство трубопровода до Великобритании // http://46info.ru/html/lenta/2002-11/3/a7317.html. 12.10.2003.
41. „Газпром” вне конкуренции? // www.ashng.ru/news/tek/page44/0000000601/. 4.05.2003.
42. „Газпром” отказался от покупки акций белорусской госкомпании "Белтрансгаз" // РосБизнесКонсалтинг. – 2003. – 8 сентября. – www.chelny.info/rnews.phtml?id=/news/policy/2003/09/06/06133816_bod.shtml. 6.09.2004.
43. Гамбаров М. Освоение природных ресурсов и их транспортировка в международной договорной практике Азербайджанской республіки // www.caspenergy.com/no3rus7.html. 1.12.2003.
44. Гамов А. Путина в Афинах встречали гвардейцы в деревянных башмаках // Комсомольская правда. – 2001. – 8 декабря.
45. Гегешидзе А. Еще раз о великом шелковом пути // Центральная Азия и Кавказ. – 2002. – №1. – www.ca-c.org/journal/cac-04-1999/st_24_gegeshid.shtml. 25.05.2002.
46. Гетьманчук А. Транзитная демонополизация // Киевские ведомости. – 2002. – №279 (2793).
47. Голубенко О. Транзитні можливості України дуже привабливі // Діловий вісник. – 2001. – №3. – С. 10-15.
48. Голубович Т., Волков В. „Газпрому” уступили дорогу // Ведомости. – 2003. – 30 апреля.
49. „Голубой поток” // Независимое нефтяное обозрение СКВАЖИНА. – www.nefte.ru/projekt/blueway.htm. 24.02.2003.
50. Гончар М., Москалець О. Американський вплив як чинник розвитку балто-чорноморського співробітництва // Посредник. – 2000. – №№51-52/18-25 декабря. – С. 6-7.
51. Горюнов Д. Создание газотранспортного консорциума: вопросов все больше // www.4vlada.net/farch.php?mf=1040335200&lf=1010008800&max=2002-11-01. 22.02.2003.
52. Греческий маршрут „КазМунайГаза” // Интерфакс-Казахстан/ДН. – 2003. – 24 сентября.
53. Гриб Н. Голубая мечта Алексея Миллера // Белорусская газета. – 2002. – №48 (364).
54. Гришин В.Перевозчики всех стран, объединяйтесь! // АВТОПРОФИ. – 2002. – №6(200).
55. Гришин В. Проблемы перевозчиков СНГ // АВТОПРОФИ. – 2002. – №9 (203).
56. Губенко О. „Газпром” лезет в трубу // BRC Info. – 2003. – 22 октября.
57. Гуревич О. Міжнародні транспортні коридори: шляхи в майбутнє // Україна і світ сьогодні. – 1999. – №48/11-17 грудня.
58. Дашкевич Я. Балтійсько-чорноморський альянс // Універсум. – 1999. – №1-2. – С. 11-16.
59. Декларація про ЧЕС, прийнята на найвищому рівні // Політика і Час. – 1993. – №1. – 85-87.
60. Дергаусов М. Управління морськими портами України в умовах глобалізації // Економіка України. – 2001. – №11. – С. 28-33.
61. „Джейхан – Баку” проиграл „Тенгизу – Новороссийск” // www.smi.ru/text/00/11/23/198113.html. 05.09.2004.
62. Діяк І. Євразійський транзит: шляхом економічної доцільності чи політики? // Голос України. – 2001. – 21 лютого. – С. 7.
63. Долгов В. Труба КТК: ощутимые преимущества // Порты Украины. – 2001. – №5.
64. Достигнута договоренность о завершении строительства первой очереди газопровода Ямал-Западная Европа на польском участке в 2003 г. // Энергобизнес. – 2002. – 16 апреля. – energobusiness.kiev.ua/news/16-04-2002/Dostyhnuta_doho.html. 08.02.2004.
65. „Дружба” наконец дотянулась до „Адрии” // КомерсантЪ. – 2002. – 17 декабря.
66. Дунай – транспортная артерия Европы // Судоходство. – 2001. – №10-11. – С. 7-23.
67. Єдін О., Цвєтов Ю. Транспортна політика в Україні // Економіка України. – 2000. – №1. – С. 24-34.
68. Еременко А. Бакинские сны президентов: сбудутся – не сбудутся? // Зеркало недели. – 1998. – №37/12-18 сентября. – С.1,9.
69. Еременко А. „Газовый” консорциум: быть или не быть – „за” и „против” // Зеркало недели. – 2002. – №42/2 ноября. – С. 1,9.
70. Єрьоменко А. Насколько взаимна взаимозависимость? // Зеркало недели. – 2003. – №37/27 сентября. – С. 1,9.
71. Еременко А. Нефтетранзит: кто уйдет „за свои”? // Зеркало недели. – 2001. – №12/24 марта. – С. 9.
72. Єрьоменко А. Польська Golden Gate прописалася в Україні // Дзеркало тижня. – 2001. – №49/15 грудня. – С. 1,9.
73. Еременко А. Транзит энергоносителей: по-европейски или, как прежде, по-братски?..// Зеркало недели. – 2002. – №24/28 июня. – С. 1,9.
74. Єрьоменко А. Україна на перехресті енергетичних шляхів та інтересів прикро буде опинитися на узбіччі // Дзеркало тижня. – 2001. – №51/29 грудня. – С. 9.
75. Єрьомін Є. Дунай незабаром буде вільний від дунайського судноплавства // Дзеркало тижня. – 2001. – №41/20 жовтня. – С. 1,9.
76. Запад-Восток // Белорусский телеком. – www.beltelecom.by/news/16-04-2002/Dostyhnuta_doho.html. 22.03.2004.
77. Игнатова М. О возможности поставок российской нефти в США // Известия. – 2002. – 15 февраля.
78. Ильницкий К. Черноморское „окно” для казахской нефти // Порты Украины. – 2001. – №5.
79. Индрюнайте Бернадета. Литва хочет быть как можно более открытой для мира // Международный журнал бизнеса Юра (”Море”). – 2002. – №6.
78. История 2-го Критского коридора // www.brit.by/ru/brit_info/krit_koridor/krit_history_html. 04.12.2003.
2002 – 49 pp.
79. Кабинет Министров утвердил проект строительства автомобильной дороги Львов-Краковец, представленный Государственной службой автомобильных дорог „Укравтодор” // www.korrespondent.net/main/73524. 05.05.2003.
80. Казахстан в нефтепроводе Бургас-Александруполис // Посольство Греции в Москве. – 2003. – 19 июня.
81. Казахстан поддерживает проект нефтепровода Бургас-Александруполис – президент РК // Kazakhstan today. – 2002. – 26 июня.
82. Казахстан рассматривает возможность экспорта своей нефти по трубопроводу Бургас – Александруполис // Central Asian & Caucasian news. – 2002. – 4 апреля.
83. Карпінський Б., Макух Б. Транспортна система України в контексті європейської інтеграції // Економіка України. – 1998. – №7. – С. 17-23.
84. Каспийский трубопроводный консорциум (КТК) и проблема путей транспортировки углеводородов Прикаспия на мировой рынок // www.caspinfo.ru/data/2000.HTM/000323.HTM. 11.04.2003.
85. Каткевич В. Порт Констанца как западные ворота Европы // SeaNews. – 2001. – 15 мая.
86. Киев призвали качать нефть Каспия // news.bbc.co.uk/hi/russian/business/newsid_2915000/2915535.stm. 07.03.2003.
87. Ковтун Т. Іногейт потребує друзів // Україна молода. – 2001. – №201/1 листопада. – С. 5.
88. Козий Е. Приоритеты ОЧЭС // Транспорт Черноморского региона. – 2002. – №5.
89. Коломієць А. Транспортно-транзитні проблеми пострадянських держав // Україна-business. – 2000. – №8. – С. 8-9.
90. Кононенко А. Экономические приоритеты ЧЭС // Зовнішня торгівля. – 1999. – №1-2. – С. 74-83.
91. Кононенко А., Ярмиш А. ЧЕС: Наближення до нової якості // Політика і Час. – 1997. – №9. – С. 17-23.
92. Концепція державної енергетичної політики України на період до 2020 року // Національна безпека і оборона. – 2001. – №2(14)/лютий.
93. Корицкий А. Идеи сотрудничества обретают жизненную силу // Азия и Африка сегодня. – 1998. – №1. – 23-25.
94. Коробов В. Причорноморський регіон у контексті європейської інтеграції // Регіони Східної Європи: інтеграційні очікування та конфронтаційні небезпеки. Матеріали Міжнародної наукової конференції, Чернівці, 18-19 вересня 2000 року. – С. 174-185
95. Костюченко Л. М. Транспортні коридори – це шлях до європейської інтеграції // Автошляховик України. – 1998. – №3. – С. 2-4.
96. Костюченко Л. Україна – транзитна держава // Посредник. – 2000. – №44/30 жовтня. – С. 6.
97. Кузьмичев В. Великобритании выгодна дружба с Россией // Мировая энергетическая политика. – 2003. – №12.
98. Кулик О. Нефтепровод Бургас – Александруполис // Энергетическая политика Украины. – 2002. – май.
99. Кутах Ю. Транзитні зв’язки України і міжнародні транспортні коридори // Економіст. – 2002. – №1. – С. 50-57.
100. Кучина Л. Дружба-Адрия: как хвост виляет собакой // www.politcom.ru/2003/zloba2212.php. 23.12.2003.
101. Латвійська Республіка // БЮЛЕТЕНЬ "Основні торговельно-економічні події" (16.04.2000-01.05.2000). – www.ukrbiz.net/rus/a_pages/3988/5/. 23.11.2002.
102. Легенький Г., Новікова А. Проблеми розвитку транзитних перевезень та шляхи їх вирішення // Економіка України. – 2000. – №7. – С. 32-39.
103. Лойола де Паласио. Расширить ЕС помогли транспортные коридоры // Транспорт Черноморского региона. – 2003. – №3.
104. „ЛУКОЙЛ” намерен расширить свою деятельность в Румынии // РИА „Новости”. – 1999. – 14 октября.
105. Люта Г. Щегельская А. Проект „Дружба-Адрия”: „Укртранснафта” интегрирует свои интересы с нефтетранспортными партнерами // Зеркало недели. – 2003. – №5.
106. Макаров И. „Итера” – один из крупнейших в СНГ поставщиков газа // Международная жизнь. – 2000. – №3. – С. 65-71.
107. Макеев Н., Романова Л. „Газпром” не находит денег. На Северо-Европейский газопровод // Газета. – 2003. – 14 октября. – www.c-r-t.ru/fluger/14.10.2003/05.shtml. 08.12.2003.
108. Мальський М. З., Мацях М. М. Теорія міжнародних відносин. – Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2002. – 392 с.
109. Малышев В. Российская нефть пойдет через Грецию? // Санкт-Петербургские Ведомости. – 2001. – №181 (2571).
110. Мамажанова А. Нефть и большая политика. Проект Актау - Баку - Тбилиси - Джейхан в геополитической перспективе // Деловой мир. – 2003. – 12 октября.
111. Маначинський О. „Євразія: великий нафтовий пасьянс” // Політика і Час. – 1998. – №4. – С. 30-41
112. Маненок Т. Труба зовет! Кто откликнется? // Директор. – 2003. – №7.
113. Мартьянов О., Хахлюк А. Контури „комунікаційного каркасу”. Транспортні коридори: гонка без лідера // Політика і Час. – 2002. – №10.
114. „Міжнародна конференція Балто-Чорноморське співробітництво, до інтегрованої Європи без розподілювальних ліній”, 10-11 вересня, Ялта. – К.: Задруга, 1999.
115. Мишеладзе М. Нефтепровод дал прибыль портам Батуми и Поти // Грузия.Ru. – www.sakartvelo.ru.
116. Мишин В. На западном шельфе без перемен…// Нефть России. – 2000. – №5.
117. Мыкытын Т. Проект „Дружба-Адрия” будет запущен через год // Агентство деловой информации „Контекст”. – 2002. – 2 октября. – http://Au92.RUhttp://www.au92.ru/msg/20021001_pfuo1y2.html. 10.03.2003.
118. Мхитарян Н. ГУУАМ, Європа і світ. Чорноморсько-каспійський вимір глобальних викликів та національні інтереси України // Політика і Час. – 2002. – №12.
119. Мхитарян Н. Україна і Туреччина в рамках ЧЕС // Політика і Час. – 1997. – №4. – С. 42.
120. Мхитарян Н. І. Чорноморське регіональне співробітництво як геополітичний чинник міжнародних інтеграційних процесів (1990-1998 рр.): Автореф. дис... канд. політ. наук: 28.00.04 / Київський університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – К., 1999.
121. НАК Нефтегаз Украины разработала проект „Реконструкция пограничных газоизмерительных станций на магистральных газопроводах” // „Энергобизнес”. – 2002. – 10 апреля. – www. energobusiness.kiev.ua/news/04-04-2002-00-00-00/NAK__Neftehaz_U.html. 1.03.04.
122. Нарада міністрів закордонних справ: Україна в ЧЕС // Політика і Час. – 1996. – №6. – С. 72.
123. Нездемковский А. В Греции есть все. Кроме нашей нефти // Экспресс К. – 2002. – №116 (15029).
124. Некоторые перспективы российско-польских отношений в сфере снабжения газа // Финансовый портал компании Кредит-рейтинг. – www.finport.net/ru/analytics/commodities.html?pp=26&l=30. 4.06.2003.
125. Нефтегазовые проекты. – www.newsartsakhworld.com/msg_pfuo1y2.html. 12.04.2003.
126. Нефтепровод Баку-Супса составит серьезную конкуренцию российскому маршруту транспортировки каспийской нефти // http://old.cry.ru/text.shtml?199904/19990420110844.inc. 24.09.2003.
127. Нефтяники вышли к Адриатике // Ведомости. – 2002. – 17 декабря.
128. Новороссийский информационный портал // http://www.novoport.ru/port/analytics.php. 11.02.2004.
129. Общие подходы к развитию транспортных коридоров по территории России // Агентство „Бизнес-Пресс”. – www.bpress.ru/free/transport/. 13.05.2003.
130. О встрече Министра энергетики Российской Федерации с представителями акционеров Каспийского трубопроводного консорциума // Информационный Бюллетень Министерства Иностранных Дел Российской Федерации. – 2002. – 22 мая. – www.lnmid.ru.
131. Овчинников В. Евразийский мост – аналог Великого шелкового пути // Азия и Африка сегодня. – 1999. – №10. – С. 56-57.
132. Ознобищев С. К., Юргенс И. Ю., Воронов К.В., Мошес А.Л. Балтия - трансевропейский коридор в XXI век // Совет по внешней и оборонной политике. – www.svop.ru/cis/new.php?id=12644. 12.10.2003.
133. О Черноморских транспортных путях // Порты Украины. – 2002. – №3.
134. Паневропейские транспортные коридоры // Деловые Ведомости. – 2003. – 24 Ноября.
135. Панъевропейский транспортный коридор №1 // РОСАВТОДОР. – www.fad.ru/ cis/new.php?id=27. 10.12.2003.
136. Панъевропейский транспортный коридор Триест-Любляна-Будапешт-Львов будет продлен до Минска // Белорусская Ассоциация Международных Экспедиторов. – www.baif.by.com/journal/journal2.2001/11.htm. 09.05.2003.
137. Парахонський Б. На південно-східному векторі. Європа-Чорноморський регіон: нові виміри безпеки та співробітництва // Політика і Час. – 2002. – №10.
138. Парахонський Б. Стратегія мирної взаємодії. (Україна в системі ЧЕС) // Вісник НАНУ. – 1998. – №5-6. – С. 53-64.
139. Пащенко Ю., Давиденко А. Розвиток міжнародного транспортного сполучення // Економіка України. – 1999. – №5. – С. 47-55(3).
140. Перспективы развития транзитных перевозок через Республику Беларусь // Transinform. – www.belrail.com/projekt/blueway.htm. 08.06.2004.
141. Підсумки та перспективи роботи дорожнього комплексу // Автошляховик України. – 2002. – №1. – С. 25-26.
142. Подписание договора о строительстве нефтепровода Бургас – Александруполис // РосБизнесКонсалтинг. – 2002. – 3 декабря.
143. Позиции украинской стороны в переговорах по газотранспортному консорциуму объективно укрепились. – www.analitik.org.ua/text.shtml?199904/19990420110844.inc. 22.03.2003.
144. Посольства США, ФРГ и Польши обнародовали консолидированную позицию по вопросу нефтяного транзита через Украину // EXPRESSINFORM. – www.bin.com.ua/news/print/2003/9/22/23/19066.html. 23.04.2003.
145. Потапов С. Великий энергетический путь // RusEnergy. – 2002. – 10 июля.
146. Правительство Польши объявило о планах приватизации Польского нефтегазового концерна (ПНК). – www.mcds.ru/2003/zloba2212.php. 11.02.2003.
147. Правительство РФ определило основные направления экспорта нефти на период до 2020 года // РИА Новости. – 2003. – 22 мая.
148. Президент України Леонід Кучма 24-25 червня перебуватиме у Стамбулі на ювілейному саміті глав держав і урядів країн-членів ОЧЕС // Укрінформ. – 2002. – 22 червня.
149. Прейгер Д. Розвиток співробітництва в рамках ОЧЕС // Політика і Час. – 2003. – №7. – С. 43-50.
150. Пустовойтенко В. П. ІІ Міжнародна Чорноморська транспортна конференція // Автошляховик України. – 2002. – №1. – С. 2-4
151. Проект интеграции нефтепроводов „Дружба”-„Адрия„ // АО „Транснефть”. – www.transneft.ru/2003/zloba2212.php. 2.12.2003.
152. Развитие нефтепровода Дружба-Адрия не противоречит проекту Одесса-Броды - вице-премьер Украины // ИНТЕРФАКС-УКРАИНА. – 2003. – 12 марта.
153. Родионов П. „Газпром” в формировании энергетической стратегии России // Международная жизнь. – 2000. – №3. – С. 27-31.
154. Романенко А. Транспортные маршруты казахстанской нефти // „Транзит” – 2003. – №2.
155. Рубан Л. С. Проблема использования ресурсов Каспийского моря: экологическая, технологическая и экономическая безопасность // www.irex.ru/no3rus7.html. 2.03.2004.
156. Сабило С. Дороги, которые не выбирают // Белорусская деловая газета. – 1999. – №2.
157. Сайт Межгосударственной транспортировки нефти и газа в Европу. (INOGATE) – www.inogate.org.
158. Самохвалов В. „На ОЧЕС чекає блискуче майбутнє” // Політика і Час. – 2002. – №7.
159. Саприкін В. „Газовий трикутник” ЄС – Україна – Росія: єдність та боротьба інтересів // Дзеркало тижня. – 2002. – 13 квітня.
160. Сапрыкин В. „Газпром” стремится на Восток // Нефть и газ. – 2002. – 1 февраля.
161. Саприкін В. Експорт нафти СНД у лещатах турецьких проток // Дзеркало тижня. – 2001. – №30 (354).
162. Саприкін В. Інтеграція паливно-енергетичного комплексу України до енергетичного сектора Європейського Союзу // Матеріали науково-практичного семінару „Проблеми адаптації енергетичного законодавства України до законодавства європейського союзу: порівняльний аналіз”. – 2002. – 28 травня.
163. Сапрыкин В. ЕС – Украина – Россия: развитие сотрудничества в газовой сфере – залог энергетической безопасности Европы // Центральная Азия и Кавказ. – 2002. – 30 октября.
164. Саприкін В. Консорціум як відображення стану України // Критика-Коментарі. – 2002. – 28 жовтня.
165. Саприкін В. Майбутнє газотранспортної системи України: орендувати не можна приватизувати. – 2000. – 18 листопада.
166. Саприкін В. Майбутнє газотранспортної системи України: орендувати не можна приватизувати. – 2000. – 2 грудня.
167. Саприкін В. Майбутнє газотранспортної системи України: орендувати не можна приватизувати. – 2000. – 23 грудня.
168. Сапрыкин В. Неоконченная пьеса для нефтепровода с терминалом // Зеркало недели. – 2001. – №27 (351).
169. Саприкін В. Нові вектори інтеграції енергоринків // Президентський вісник. – 2004. – 7 квітня.
170. Саприкін В. Про „Концепцію державної енергетичної політики України на період до 2020 року” // Дзеркало тижня. – 2001.– 24 лютого.
171. Саприкін В. Стан та перспективи міжнародно7го співробітництва України в енергетичній сфері // Дзеркало тижня. – 2000. – 14 жовтня.
172. Сапрыкин В. Три симптома газовой „болезни” роста Турции // Регион. – 2000. – 19 февраля.
173. Сапрыкин В. „Троянский конь” „Шах-Дениза”, или с новым старым газом тебя, Азербайджан // Регион. – 2000. – 15 января.
174. Сапрыкин В. Узкие места газового сектора стран Центральной Азии // Энергетическая политика Украины. – 2004. – 1 мая.
175. Сапрыкин В. Чечню губит геополитика // Регион. – 2000. – 12 февраля.
176. Саприкін В. „Энергетическая безопасность в нефтегазовом комплексе. Концептуальные и практические аспекты” // Верховна Рада України „Енергетична стратегія України: нафтогазовий комплекс”. Матеріали круглого столу. – 2003. – 20 октября.
177. Септилко Ю. И. Перспективы развития международных перевозок на постсоветском пространстве // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2001. – №2.
178. Сергеева О. Козырная карта // Нефть России. – 1999. – №11.
179. Сергеев П. Трубопроводный транспорт России и Западной Европы // МЭИМО. – 1998. – №11. – С. 112-119.
180. Силина Т. Чьи интересы будет качать Евроазиатский нефтетранспортный коридор? Украина рвется к каспийской нефти // Зеркало недели. – 2003. – №20.
181. Симоненко С. Деякі питання розбудови міжнародних автотранспортних коридорів в Україні // Автошляховик України. – 1998. – №4. – С. 2-5.
182. Славов Н. Международная ассоциация судовладельцев Черноморского бассейна // Материалы II Международной Черноморской конференции. – 2002. – 6 марта.
183. Смирнов А. Черноморский саммит в Москве // Международная жизнь. – 1996. – №11-12. – С. 43-45.
184. Смирнов С. Трубопроводные тупики и перспективы каспийской нефти // Время ПО. – 2001. – 13 декабря.
185. Солимов Андрей. Международный транспортный коридор №5 - южная артерия Европы // Взгляд Украины. – 2002. – №3.
186. Сооружение каспийской сети альтернативных нефтепроводов приобретает необратимый характер // www. caspenergy.com/data/2004_EN.HTM/001936.HTM
187. Степаненко С. „Требование снизить тариф абсурдно!” // Время новостей. – 2001. – июня.
188. Степура Е. Калининград – город морской. И не только географически // Бизнес-Балтика. Калининград. – www.business-baltic.com.ru.
189. Стребко С. Порты в транспортной сети Черноморья // Порты Украины. – 2001. – №6.
190. Стрельчук Н. Транспортні коридори і регіональне співробітництво в галузі енергетичної безпеки // Регіони Східної Європи: інтеграційні очікування та конфронтаційні небезпеки. Матеріали Міжнародної наукової конференції, Чернівці, 18-19 вересня 2000. – Чернівці: Букрек, 2000. – С. 75-82.
191. Судьба трубопровода Баку-Супса после ввода трубопровода Баку-Джейхан решится к концу года // Нефть и Капитал – информационный портал ТЭК. – 2003. – 5 июня.
192. С Черного моря в Европу: очередное состязание маршрутов транспортировки каспийских энергоресурсов // Центр cтратегических исследований Stratfor. – 2000. – 26 августа.
193. Сыроватка С. Соединенные Штаты Америки серьезно обеспокоены подписанным Украиной договором о реализации проекта транспортировки российской нефти „Дружба–Адрия” // Деловая столица. – 2003. – 3 марта.
194. Сысоев В. Маленькая страна большой политики // Нефть России. – 1999. – №11.
195. Тажутов А. Проект „Баку – Джейхан” реализуется, не смотря ни на что // Мегаполис. – 2003. – №48.
196. Токман Г. Проблемы формирования транспортной сети Черноморья. – Транспорт Черноморского региона. – 2001. – №5. – С.7-9.
197. Транспортные коридоры Латвии // Transit Latvia. – www.transit.lv/data/2004_EN.HTM/001936.HTM.
198. ТРАСЕКА: 1993-2002 рр. Транспортный коридор Европа-Кавказ-Азия // Официальный сайт ТРАСЕКА – www.traceca.org.
199. Украина ввела в эксплуатацию газо-измерительную станцию, которая снизит погрешности при измерении объемов поступающего в РМ российского газа // MOLDOVA AZI. – www.azi.md/news?ID=14574.
200. Украина и проблемы безопасности транспортных коридоров в Черноморско-Каспийском регионе: Материалы I Международной научно-практической конференции // Национальный институт украино-российских отношений, Фонд Фридриха Эберта. – К., 1999. – С. 218-219.
201. „Укртранснафта” предлагает новый маршрут транспортировки нефти. – www.Korrespondent.net/main/73524. 23.09.2003.
202. ФЭК с 1 апреля увеличивает ставку тарифа на экспорт нефти на 12,3 % // Нефтяное хозяйство. – 2000. – №4. – www.oldoil-industry.ru/journal/cac-04-1999/st_24_gegeshid.shtml. 12.11.2003.
203. Фриск А. Транспортная политика ЕС // Порты Украины. – 2002. – №3.
204. Хахлюк А. Обслуговуючи транзитні перевезення // Політика і Час. – 2000. – №1-2. – С. 12-25.
205. Хорватия призывает ускорить реализацию проекта „Дружба-Адрия” // ЛIГАБiзнесIнформ. – www.liga.net/cis/new.php?id=27. 22.02.2003.
206. Центр стратегических исследований // www.prometa.ru/cis/new.php?id=12644. 12.05.2003.
207. Цыганков П. А. Международные отношения. – М., 1996. – 262. с
208. Шевченко П. Чи настане судноплавний день нашого Дунаю // Україна і світ сьогодні. – 2001. – 24-30 листоп. – С. 4.
209. Чернявский С. Западная активность в Закавказье // Международная жизнь. – 1998. – №6. – С. 68-77.
210. Чернявский С. Экспортные маршруты Каспийской нефти // МЭИМО. – 1999. – №12. – С. 64-68.
211. ЧЕС на порозі ХХІ ст.: Круглий стіл в Тбілісі // Зовнішня торгівля. – 1999. – №3-4.
212. Энергетический блицкриг. Неантитеррористические цели антитеррористической операции // Информационно-аналитический центр Догры лл Туркменистан Dogry yol. – 2002. – 6 июня.
213. Этерис Юджин. И кнутом, и пряником // Балтийский курс. – 2003 – лето. – http://www.baltkurs.com/new/rus/index.htm?read=210&phrase=3fLl8Ojx. 12.02.2003.
214. Яценко А. Про міжнародне автомобільне сполучення // Діловий вісник. – 2000. – №12. – С. 24.
215. 21 мая 2002 года в Боярке (под Киевом) открылся Регулирующий метрологический центр // Бизнес. – 2002. – № 3.
216. Bennett S. Intarnational Railway Journal. – 2002. – № 9.
217. Estonian Trade Council: Дороги. – http://www.etc.ee/logistics/?road. 12.03.2003.
218. European Commission Trans-European Transport Network: Ten-T priority projects Luxembourg:Office for Official Publications of the European Communities
219. INTERNATIONAL TRANSPORT CORRIDORS ENGLISH SUMMARY OF National Spatial Plan ESTONIA 2010. – www.envir.ee/planeeringud/e2010en.html. 23.09.2003.
220. Riemer M. Caspian Region Likely to Remain Critical for Foreseeable Future'' // Power and Interest News Report. – 2004. – 12 january.
221. Roњciszewski M. Pomost baіycko-czarnomorski a europejskie procesy integracyjne, Geopolitical Studies vol. 1, IgiPZ PAN, Warszawa. 1997.
222. Socor V. Teamwork and a Good Save In the Pipeline Game // The Wall Street Journal. – 2003. – 17 october.
223. Weir F. A pipeline of trouble in Georgia // Christian Science Monitor. – 2004. – 16 january.